Детермінанти почуття безпеки студентської молоді: довоєнний ретроспективний екскурс

Размещено на http://www.allbest.ru/

Львівський державний університет внутрішніх справ

Детермінанти почуття безпеки студентської молоді: довоєнний ретроспективний екскурс

Карпенко Євген Володимирович

доктор психологічних наук, доцент

професор кафедри практичної психології

Анотація

почуття безпека студентський молодь

У статті представлено результати дослідження детермінант почуття безпеки студентської молоді університетів Львівщини та м. Івано-Франківська під час пандемії COVID-19, яке проводилося у листопаді - грудні 2021 року. Проблема безпеки заслуговує на особливу увагу в контексті ситуації локдауну та самоізоляції під час пандемії COVID-19, яка створила значні виклики для університетської спільноти, до яких не всі заклади вищої освіти були готові. Студентство як особлива вікова та соціальна група асоціюється з певними проблемами у сфері психічного здоров'я, що пов'язано зі значними трансформаціями у їхньому житті на етапі навчання. Результати дослідження підтвердили, що почуття безпеки у студентів під час пандемії має об'єктивний і суб'єктивний вимір. Відчуття безпеки особистості є реакцією на навколишню дійсність. Особиста безпека є найважливішою соціальною цінністю. Акцентовано увагу на факторах, які становлять загрозу безпеці людини і держави. Загрозою безпеки для студентської молоді є фізичні чинники і психологічні небезпеки. Підтверджено, що найбільш безпечно студенти почуваються у сім'ї, серед рідних. Менш безпечно - серед друзів. Студенти переживають стрес, порушення соціальної взаємодії, активності, вбачають необхідність інформувати суспільство про проблеми безпеки, загрози та шляхи їх мінімізації, зміцнювати потенціал армії та спецслужб, відповідальних за внутрішню безпеку та протидію диверсійним групам. Студенти прагнуть вчитися і жити в академічному середовищі, де панує доброзичлива атмосфера, розуміння, де задовольняють їхні потреби у фізичному здоров'ї, харчуванні та безпечному житлі. Суттєвий вплив на забезпечення безпеки студентів мають пандемія COVID-19, соціально-політична ситуація у державі, фізичні чинники, психологічні небезпеки та ін. Сьогодні створення безпечних умов для освітнього процесу в університетах має відповідати, природній, техногенній та воєнній ситуації у регіоні.

Ключові слова: безпека, почуття безпеки, студенти, пандемія COVID-19, дистанційне навчання.

Karpenko Yevhen Volodymyrovych Doctor of Psychology, Associate Professor, Professor of Department of Practical Psychology, Lviv State University of Internal Affairs

Determinants of student's sense of security: a pre-war retrospective excursus

Abstract

The article presents the results of the study of the determinants of the sense of security of university students in Lviv and Ivano-Frankivsk Regions during the COVID-19 pandemic, which was conducted in November and December 2021. The issue of security deserves special attention in the context of the lockdown and self-isolation during the COVID-19 pandemic, which created significant challenges for the university community and for which not all higher education institutions were prepared. University students, as a special age and social group, are associated with certain problems in the field of mental health, which is associated with significant transformations in their lives during the study phase. The results of the study confirmed that students' sense of security during the pandemic had an objective and subjective dimension. The feeling of personal security is a reaction to the surrounding reality. Personal safety is the most important social value. Attention is focused on the factors that pose a threat to human and state security. Security threats for students are physical factors and psychological dangers. It has been confirmed that students feel the safest in the family, among relatives, and less safe among friends. Students experience stress, disruption of social interaction, activity, they see the need to inform the society about security issues, threats and ways to minimize them, strengthen the potential of the army and special services responsible for internal security and countering subversive groups. Students seek to learn and live in an academic environment that is friendly, understanding, and where their needs for physical health, nutrition, and safe housing are satisfied. The Covid-19 pandemic, the socio-political situation in the country, physical factors, psychological dangers, etc., have a significant impact on students' safety. Today, the creation of safe conditions for the educational process in universities must correspond to the natural, technological and military situation in the region.

Keywords: safety, sense of security, university students, COVID-19 pandemic, distance learning.

Постановка проблеми

Цивілізаційно-технічний прогрес і супутні явища глобалізації та масової культури, окрім численних позитивних аспектів розвитку, приносять нові загрози або інколи посилюють існуючі століттями, пов'язані з пандемією, війною та агресією, з можливістю втрати окремою особою таких цінностей, як: здоров'я, життя, свобода чи матеріальні блага, тим самим роблячи життя людини менш безпечним, більш нестабільним і непередбачуваним. Найбільш загальною загрозою є відсутність безпеки, яка в багатьох випадках стає реальністю суспільного життя. Почуття безпеки пов'язане з конкретними потребами людини, з її системою цінностей, зумовлене мікро- і макроструктурними факторами. Це надзвичайна потреба і водночас найважливіша мета функціонування людини в різних соціальних і професійних ролях. Тому вона (безпека) має універсальний характер. Безпека особистості, соціальних груп, спільнот, організаційних одиниць і держав є однією з основних цілей демократичної держави.

З моменту виявлення коронавірусу COVID-19 у грудні 2019 року та подальшого оголошення Всесвітньою організацією охорони здоров'я пандемії по всьому світу в березні 2020 року стало зрозуміло, що наслідки цієї епідемії вплинуть на багатьох людей, а також на окремі групи. Виявилося, що однією з найбільш постраждалих груп у всьому світі є студенти університетів. Через пандемію COVID-19 запроваджено такі обмеження, як: карантин, соціальне дистанціювання, обов'язкове носіння масок та суворі режими дезінфекції. Ці правила стосуються окремих людей майже в усіх популяціях. Тим не менш, потрібно було вказати конкретні обмеження, коли мова йшла про академічне життя. Багато університетів світу, включно з українськими, запровадили локдауни та перейшли на онлайн навчання. Перед українськими університетами з лютого 2022 р. постало нове завдання - як функціонувати і гарантувати безпеку студентам під час війни, коли звичайне життя, праця та плани зруйновані.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Закриття освітніх закладів у всьому світі через пандемію COVID-19 викликало інтерес у багатьох дослідників до того, як примусовий перехід на дистанційну освіту та навчання вплинув на здоров'я студентів, їхню безпеку. Проведено міжнародні дослідження, які вивчали різні аспекти академічної діяльності та життя, переходу та впровадження дистанційної освіти та навчання (Чакраборти П. [9], Пандя Б. [11], Стефановіч А. [13]), психічне здоров'я студентів та ін. (Вєчорек Т. [14], Соріа К. [12]). Борк-Гюффер Т. аналізує результати емпіричного міждисциплінарного дослідження, метою якого було вивчення сприйняття студентами університету дистанційного навчання, їхнього освітнього (домашнього) простору під час пандемії в Інсбруку [8]. Дадачинський К. досліджує зв'язок між відчуттям злагодженості, майбутніми турботами та результатами психічного здоров'я серед студентів німецьких (державних і приватних) університетів на ранній стадії пандемії [10]. Доведено, що страх перед COVID-19 пов'язаний із психологічним стресом, уявною вразливістю та задоволеністю життям (Ahorsu та ін., 2020; Satici та ін., 2020). Науковці виокремлюють негативний економічний вплив (наприклад, зростання рівня безробіття та втрата доходу), соціальну та домашню ізоляцію та транспортні обмеження (Дуглас та ін. ін., 2020). Пандемія має фізичні (Di Gennaro та ін., 2020) і психосоціальні (Torales та ін., 2020) наслідки, останні наразі не беруть до уваги, але їх важливо враховувати як частину стратегій реагування на COVID-19 (Ahorsu та ін., 2020).

Поняття «безпека людини», види, значення і правове забезпечення обґрунтовує В. Тихий [5]. Психологію тривоги, страху та агресії особистості в освітньому процесі розкривають С. Томчук, М. Томчук [6]. Інтенції українських і польських студентів в умовах карантинних заходів у період пандемії Covid-19 досліджують А. Лобанова, Я. Зоська, П. Длугош [3]. Особливості переживання стресу під час пандемії COVID-19 у студентів висвітлює О. Христук, О. Угрин [7], суб'єктивного почуття самотності - Н. Губа, Н. Мосол, О. Пономаренко, К. Світла, Д. Хрищанович [2], стану психічного здоров'я Т. Перепелюк, Н. Гриньова [4], особливості просоціальної поведінки студентів - Д. Волков, О. Черних [1].

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми

Аналіз психолого-педагогічної літератури засвідчив, що життєдіяльність студентів в умовах пандемії є актуальною проблемою для багатьох країн. Незважаючи на це, маємо відносно незначну кількість суттєвих досліджень цього феномена. Водночас, проблема безпеки студентської молоді є багатоаспектною і потребує більш детального обґрунтування.

Мета статті - окреслення детермінант почуття безпеки студентської молоді університетів Львівщини та м. Івано-Франківська під час навчання в умовах пандемії COVID-19.

Виклад основного матеріалу

З середини березня 2020 року у різних країнах було введено в дію загальнонаціональні так звані «суворі локдауни», які охоплювали накази залишатися вдома, заходи соціального дистанціювання та широке закриття маловажливих підприємств, щоб стримати поширення COVID-19. Вища освіта перейшла на дистанційне навчання, починаючи з першого локдауну. Відтоді заклади вищої освіти України не поверталися до очної форми навчання. Пандемія COVID-19 змусила університети запровадити локдауни, що призвело до значних змін у житті студентів. Заняття перенесли в онлайн, студентам довелося залишити гуртожиток, відмовитися від регулярних зустрічей з однолітками, повернутися до своїх сімей. Для багатьох студентів це означало залишити студентське містечко і повернутися до свого місця проживання, яке часто було далеко від місця навчання. Актуальність цих змін торкається того, що час навчання є особливо важливим, беручи до уваги етап життя молодих людей, який має великий вплив на формування їхніх майбутніх стосунків, відчуття ефективності та зміцнення незалежності. Закриття університетів призвели до негативних психологічних наслідків серед студентів.

Під час пандемії зросла загроза безпеці студентам, навчання та студентське життя суттєво змінилися. Відчуття безпеки особистості є реакцією на навколишню дійсність. З метою з'ясування детермінант почуття безпеки української студентської молоді в умовах пандемії нами проведено онлайн- опитування серед студентів ДВНЗ «Прикарпатський національний університету імені Василя Стефаника», Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, Львівського державного університету внутрішніх справ щодо їх почуття безпеки під час пандемії COVID-19. Дослідження проведено в листопаді - грудні 2021 р. до військового вторгнення Російської Федерації на Україну. Хочемо зауважити, що у статті наведено результати діагностичного опитування, які стосуються лише пандемічної реальності та соціальної ситуації безпосередньо перед російською агресією.

Дослідженням охоплено 300 студентів (першого (бакалаврського) і другого (магістерського) рівнів вищої освіти) із трьох академічних центрів: Львова, Івано-Франківська та Дрогобича. Критерієм вибору населеного пункту були міста з різною кількістю мешканців: Дрогобич (до 100 тис.), Івано-Франківськ (до 300 тис.), Львів (понад 500 тис.). Групи респондентів були рівними - по 100 осіб з кожного міста. Середній вік респондентів - 20,7 р. Серед них 81% жінки. Дослідженням охоплені студенти різних спеціальностей: 21% - психологія, 23% - дошкільна освіта, 21% - початкова освіта, 5% - історія 30% - економіка.

Під час пандемії студенти зіткнулися з додатковими стресовими факторами та проблемами, пов'язаними зі зниженням академічної мотивації, фінансовими труднощами, технологічними обмеженнями, а також відсутністю харчової безпеки. Закриття гуртожитку на початкових етапах пандемії також означало, що приблизно один із десяти студентів переїхав до середовища, де він стикався з алкоголем, фізичним або емоційним насильством чи жорстоким поводженням. Приблизно така ж кількість студентів також проживала у місцях, де їх особистість не поважали або де вони не почувалися в безпеці чи захищеності. Деякі студенти навіть не мали куди переїхати, коли їхні гуртожитки закрилися.

Пандемія COVID-19 також посилила кризу психічного здоров'я, з якою зіткнулися університети. Незважаючи на те, що протягом останніх років керівники університетського містечка розробили та впровадили інноваційні програми та рішення для психічного здоров'я, пандемія змусила адміністраторів, персонал і викладачів переключити свою увагу на забезпечення нагальних потреб студентів у психічному здоров'ї та самопочутті.

Респонденти вважають, що призупинення освітнього процесу в університеті та перехід на дистанційне навчання було надзвичайною ситуацією, яка викликала стрес. Майже половина респондентів зазначили, що вони у цей період значною мірою хвилювалися за себе і батьків, 32% - за батьків, 19% - не особливо переймалися. Майже третина респондентів (29%) вважає, що COVID-19 не загрожує їхньому життю. Студенти не особливо переймаються тим, якщо раптом захворіють.

Під час пандемії студенти втратили доходи від батьків, працюючі студенти втратили роботу, збільшили витрати на проживання або на придбання комп'ютера та ін. 22% студентів відчували відсутність продовольчої безпеки під час пандемії. Деякі студенти повідомили про порушення свого режиму харчування, наприклад, їдять більше через нудьгу, їдять менше через хвилювання. Багато студентів не могли займатися фізичними вправами, оскільки вони проводили більше часу перед екранами та читали новини через соціальні мережі. Для багатьох відсутність фізичної активності та зосередження на читанні новин посилили негативний психологічний вплив пандемії. У студентів також спостерігалися порушення сну, загальний рівень самопочуття знижувався. 18% студентів почали або збільшили вживання психоактивних речовин, щоб впоратися зі стресом пандемії.

Студенти висловили загальне переконання, що найбільш безпечно вона почувається у своїй сім'ї, серед рідних (М = 4,64). Тут вона знаходить повне розуміння, емоційну, матеріальну та інформаційну підтримку. Не менш високий рівень почуття безпеки створюють друзі, які пропонують поради та допомогу у важкі часи (M=4,50). Студенти почуваються дещо менш безпечно у своєму академічному середовищі (M=4,17). Вони можуть розраховувати переважно на інших однолітків у різних складних ситуаціях.

Респонденти також позитивно оцінюють рівень сприйняття безпеки в мікрорайоні, де вони живуть (M=4,07). Якщо проаналізувати ці ж дані щодо навчання студентів у тому чи іншому місті, то суттєвої різниці не має.

Під час пандемії студенти явно почуваються менш безпечно у своїй державі (M=3,35). Припущення і тривога студентів щодо небезпеки, агресивної політики і загрози з боку Росії, пропагандистської агресії, як показав час, підтвердилися. Більшість респондентів (М=4,2) висловила припущення, що на їхню країну може напасти РФ. Студенти львівського вишу (М=4,2) визнали тероризм загрозливим фактором для України. Студентство (М=3,9) вважає, що тероризм загрожує їхньому життю і життю їхніх родин. У студентів це викликало занепокоєння і тривогу.

Оцінюючи окремі елементи, які складають загальне почуття безпеки, студенти констатують, що найбільшу підтримку вони мають серед людей, з якими емоційно пов'язані та вступають у тісні соціальні стосунки. Серед них вони почуваються найбезпечніше. Їхнє відчуття безпеки в країні значно нижче, ніж у студентському середовищі.

Так, на думку опитаних студентів, факторами, які становлять найбільшу загрозу безпеці, є потенційне військове вторгнення Росії (М = 4,61), забруднення навколишнього середовища (М = 4,34), економічна криза (М = 4,32 ), пандемія коронавірусу (M=4,31), а також агресія та насильство в соціальному житті (M=4,24). Крім того, організована злочинність (M=4,18), фінансова корупція (M=4,16). Студенти також побоюються політичної дестабілізації (M=4,14).

Таким чином, як показує сучасний досвід, опитані студенти адекватно оцінили безпеку своєї країни та існуючі економічні, соціальні та воєнні загрози, включно з пандемією, для нормального життя населення України та її розвитку.

Студенти також досить одностайно стверджували, що загрозою для українського суспільства є недотримання верховенства права (М = 4,05), тероризм (М = 4,04), обмеження громадянських свобод і демократії (М = 4,03), кібертероризм (М = 4,03) та неправомірне використання державою персональних даних громадян (M=3,99), а також соціальне відчуження різних груп від доступу до медичної допомоги (M=3,98). Відсутність доступу до медичної допомоги посилила розвиток пандемії в країні.

Як свідчать результати дослідження, студентська молодь вважає, що найменше безпеці країни та життю громадян загрожують такі фактори: біженці (M=3,24), корупція, наприклад, вручення цінних подарунків (M=3,57), соціальні виключення різних груп людей з культурного життя (M=3,66), корпоративна злочинність (M=3,74), виключення з ринку праці (M=3,77), а також втрата приватності через надмірний контроль громадян (M=3,80).

Респонденти переконані, що для підвищення почуття безпеки громадян України необхідно вживати радикальних заходів у різних сферах соціально-економічного та політичного життя. Найчастіше вказувалися потреба в освіті суспільства (М=4,45), охорона здоров'я та боротьба з пандемією (М=4,40), підвищення змістовної та практичної компетенції державних служб, відповідальних за безпеку. Необхідно суттєво покращити їх роботу (М=4,34), збільшити кошти на соціальні виплати (М=4,32) та соціальне обслуговування (М=4,32). Респонденти також пропонують збільшити бюджет Збройних сил України та прикордонної служби (М = 4,23) і спецслужб (М = 4,07).

Суттєва різниця є у відповідях на запитання «Чи вважаєте місце навчання безпечним середовищем?». У малому місці відповіді респондентів розподілилися таким чином: 52% - так, 26% - важко сказати. Для 22% респондентів місце навчання не є безпечним. Відповіді студентів львівського вишу відповідно 38%, 36%, 26%.

Для пом'якшення впливу пандемії на освіту було прийнято рішення про перехід на онлайн навчання. Наше дослідження виявило позитивні і негативні сторони пандемії для освітнього середовища. Серед позитивних сторін студенти виокремили такі: економія часу на дорогу, робота за індивідуальним розкладом удома, перегляд лекції за потреби, можливість задавати запитання та спілкуватися з викладачами. На думку студентів, дистанційне навчання передбачає скорочення витрат для тих, які з певних причин (праця, стан здоров'я тощо) не можуть відвідувати заняття. Крім того, деякі студенти зазначили, що їм набагато легше відвідувати урок, використовуючи комп'ютер. Вони почуваються безпечніше.

Респонденти визначили також негативні сторони пандемії: незадоволення можливостями спілкування між студентами та викладачами; більше уваги приділяти першокурсникам, яким загрожує небезпека у розвитку мотивації до навчання, допомагати їм справлятися з соціалізацією, заохочувати їхню віру в себе та надавати їм додаткову підтримку під час процесу навчання. Студенти відчували академічний стрес, страх невдачі, почуття нудьги та депресивні думки, які відволікали їх від академічної та творчої діяльності.

Висновки

Спалах Covid-19 швидко переріс у всесвітню пандемію, що призвело до вжиття жорстких заходів для протидії поширенню інфекції. Соціальне дистанціювання та карантинні заходи змінили звички людей, тоді як Інтернет отримав основну роль у підтримці всіх секторів суспільства, особливо освіти. Пандемія Covid-19 створила значні виклики для університетської спільноти, до яких не всі заклади були готові. Наше дослідження підтвердило, що почуття безпеки у студентів під час пандемії має об'єктивний і суб'єктивний вимір. Особиста безпека є найважливішою соціальною цінністю. Студентство переживає стрес, порушення соціальної взаємодії, активності, вбачає необхідність інформувати суспільство про проблеми безпеки, загрози та шляхи їх мінімізації, зміцнювати потенціал армії та спецслужб, відповідальних за внутрішню безпеку та протидію диверсійним групам. Студентство заслуговує на те, щоб вчитися і жити в академічному середовищі, де панує доброзичлива атмосфера, розуміння, де задовольняють їхні потреби у фізичному здоров'ї, харчуванні та безпечному житлі. Суттєвий вплив на забезпечення безпеки студентів Івано-Франківщини та Львівщини мають пандемія Covid-19, соціально-політична ситуація у державі, фізичні чинники, психологічні небезпеки та ін. Сьогодні створення безпечних умов для освітнього процесу в університетах має відповідати, природній, техногенній та воєнній ситуації у регіоні.

Подальших наукових студій потребує дослідження безпечного академічного середовища для усіх учасників соціально-освітнього процесу, психічного здоров'я студентів через пандемію COVID-19 і викликані нею зміни в академічному житті.

Література

1. Волков Д., Черних О. Особливості просоціальної поведінки студентів у період пандемії COVID-19. Габітус. 2021. Вип. 24(1). С. 98-104.

2. Губа Н., Мосол О., Пономаренко О., Світла К., Хрищанович Д. Суб'єктивне почуття самотності студентської молоді в умовах самоізоляції під час пандемії COVID-19. Проблеми сучасної психології. 2021. № 2. С. 24-32.

3. Лобанова А., Зоська Я., Длугош П. Інтенції українських і польських студентів в умовах карантинних заходів у період пандемії Covid-19: соціологічний вимір. Epistemological studies in philosophy, socialandpoliticalsciences. 2020. Vol. 3. Iss.1. С. 104-117.

4. Перепелюк Т., Гриньова Н. Особливості стану психічного здоров'я студентів в умовах пандемії. Вчені записки Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського. Серія : Психологія. 2021. Т. 32(71). № 1. С. 110-114.

5. Тихий В. Безпека людини: поняття, правове забезпечення, значення, види. Вісник Національної академії правових наук України. 2016. № 2 (85). С. 31-46.

6. Томчук С., Томчук М. Психологія тривоги, страху та агресії особистості в освітньому процесі. Вінниця : КВНЗ «ВАНО», 2018. 200 с.

7. Христук О., Угрин О. Особливості переживання стресу під час пандемії COVID-19 у студентів в процесі дистанційного навчання. Вісник Національного університету оборони України. 2020. Вип. 2. С. 116-122.

8. Bork-Huffer T. et al. University Students' Perception, Evaluation, and Spaces of Distance Learning During the COVID-19 Pandemic in Austria: What Can We Learn for PostPandemic Educational Futures? Version of record, 2021.

9. Chakraborty P. et al. Opinion of Students on Online Education During the COVID-19 Pandemic. Human Behavior and Emerging Technologies. 2021. Vol. 3. No. 3. Pp. 357-365. URL: https://doi.org/10.1002/hbe2.240.

10. Dadaczynski K. et al. University Students' Sense of Coherence, Future Worries and Mental Health: Findings from the German COVID-HL-Survey. Health Promotion International. 2022. Vol. 37. No. 1. URL: https://doi.org/10.1093/heapro/daab070.

11. Pandya B. et al. Pedagogical Transitions Experienced by Higher Education Faculty Members - “Pre-Covid to Covid. Journal of Applied Research in Higher Education. 2022. Vol. 14. No. 3. Pp. 987-1006. URL: https://doi.org/10.1108/JARHE-01-2021-0028.

12. Soria K. et al. The COVID-19 Pandemic and Students' Mental Health. New Directions for Student Services. 2021. Vol. 2021. No. 176, es, Pp. 37-45, https://doi.org/10.1002/ss.20404.

13. Stevanovic A. et al. Higher Education Students' Experiences and Opinion About Distance Learning During the Covid-19 Pandemic. Journal of Computer Assisted Learning. 2021. Vol. 37. No. 6. Pp. 1682-1693. URL: https://doi.org/10.1111/jcal.12613.

14. Wieczorek T. et al. Class of 2020 in Poland: Students' Mental Health During the COVID-19 Outbreak in an Academic Setting. International Journal of Environmental Research and Public Health. 2021. Vol. 18. No. 6. P. 2884. URL: https://doi.org/10.3390/ijerph18062884.

References

1. Volkov, D., & Chernykh, O. (2021). Osoblyvosti prosotsialnoyi povedinky studentiv u period pandemiyi Covid-19 [Peculiarities of prosocial behavior of students during the Covid-19 pandemic]. Habitus. Issue 24(1). Pp. 98-104.

2. Huba, N., Mosol, O., Ponomarenko, O., Svitla, K., & Hryshchanovych, D. (2021). Subyektyvne pochuttya samotnosti studentskoyi molodi v umovakh samoizolyatsiyi pid chas pandemiyi COVID-19 [Subjective feeling of loneliness of student youth in conditions of selfisolation during the COVID-19 pandemic]. Problemy suchasnoyi psykholohiyi - Problems of modern psychology. No. 2. Pp. 24-32.

3. Lobanova, A., Zoska, Ya., & Dlugosh, P. (2020). Intentsiyi ukrayinskykh i polskykh studentiv v umovakh karantynnykh zakhodiv u period pandemiyi Covid-19: sotsiolohichnyy vymir [Intentions of Ukrainian and Polish students under quarantine measures during the Covid-19 pandemic: sociological dimension]. Epistemological studies in philosophy, social and political sciences. Vol. 3. Issue 1. Pp. 104-117.

4. Perepelyuk, T., & Hrynyova, N. (2021). Osoblyvosti stanu psykhichnoho zdorovya studentiv v umovakh pandemiyi [Peculiarities of the state of mental health of students in the conditions of a pandemic]. Vcheni zapysky Tavriys'koho natsional'noho universytetu imeni V.I. Vernads'koho. Seriya: Psykholohiya - Academic notes of V.I. Vernadskoho. Seriya: Psykholohiya. V.I. Vernadsky Taurida National University. Series: Psychology. Vol. 32(71). No. 1. Pp. 110-114.

5. Tyhiy, V. (2016). Bezpeka lyudyny: ponyattya, pravove zabezpechennya, znachennya, vydy [Human security: concept, legal provision, meaning, types]. Visnyk Natsionalnoyi akademiyi pravovykh nauk Ukrayiny - Bulletin of the National Academy of Legal Sciences of Ukraine. No. 2(85). Pp. 31-46.

6. Tomchuk, S., & Tomchuk, M. (2018). Psykholohiya tryvohy, strakhu ta ahresiyi osobystosti v osvitnomu protsesi [Psychology of anxiety, fear and aggression of the individual in the educational process]. Vinnytsia: KVNZ “VANO”.

7. Khrystuk, O., Ughryn, O. (2020). Osoblyvosti perezhyvannya stresu pid chas pandemiyi COVID-19 u studentiv v protsesi dystantsiynoho navchannya [Peculiarities of experiencing stress during the COVID-19 pandemic among students in the process of distance learning]. Visnyk Natsionalnoho universytetu oborony Ukrayiny - Bulletin of the National Defense University of Ukraine. Issue 2. Pp. 116-122.

8. Bork-Huffer, T. et al. (2021). University Students' Perception, Evaluation, and Spaces of Distance Learning During the COVID-19 Pandemic in Austria: What Can We Learn for PostPandemic Educational Futures? Version of record.

9. Chakraborty, P. et al. (2021). Opinion of Students on Online Education During the COVID-19 Pandemic. Human Behavior and Emerging Technologies. Vol. 3. No. 3. Pp. 357-365. URL: https://doi.org/10.1002/hbe2.240.

10. Dadaczynski, K. et al. (2022). University Students' Sense of Coherence, Future Worries and Mental Health: Findings from the German COVID-HL-Survey. Health Promotion International. Vol. 37. No. 1. URL: https://doi.org/10.1093/heapro/daab070.

11. Pandya, B. et al. (2022). Pedagogical Transitions Experienced by Higher Education Faculty Members - “Pre-Covid to Covid. Journal of Applied Research in Higher Education. 2022. Vol. 14. No. 3. Pp. 987-1006. URL: https://doi.org/10.1108/JARHE-01-2021-0028.

12. Soria, K. et al. (2021). The COVID-19 Pandemic and Students' Mental Health. New Directions for Student Services. Vol. 2021. No. 176. Pp. 37-45. URL: https://doi.org/10.1002/ss.20404.

13. Stevanovic, A. et al. (2021). Higher Education Students' Experiences and Opinion About Distance Learning During the Covid-19 Pandemic. Journal of Computer Assisted Learning. Vol. 37. No. 6. Pp. 1682-1693. URL: https://doi.org/10.1111/jcal.12613.

14. Wieczorek T. et al. (2021). Class of 2020 in Poland: Students' Mental Health During the COVID-19 Outbreak in an Academic Setting. International Journal of Environmental Research and Public Health. Vol. 18. No. 6. P. 2884. URL: https://doi.org/10.3390/ijerph18062884.

Размещено на Allbest.ru