Емпіричне дослідження психологічних проблем українців, що перебувають в Німеччині у зв'язку з війною

Introduction. The war in Ukraine caused a huge increase in the number of Ukrainians seeking temporary shelter in other countries of the world. A particularly significant number of Ukrainians found refuge in Germany. In this connection, researching the psychological problems faced by the Ukrainians who live in Germany seems quite topical.

Aim: to analyze psychological war-related problems faced by Ukrainians in Germany.

Methods: To carry out a study, a special questionnaire "Social and Psychological Survey of Ukrainians Who Are Staying in Germany Due to the War” (O.V. Kredentser) was developed and used.

Results. The study showed the existence of a number of problems related to the conditions of Ukrainians' staying in Germany. These are, first of all, socio-professional problems, which include lack of knowledge of German language, problems with children's education, problems with work in Ukraine and Germany, lack of support from the German community and lack of support from German relatives and/or acquaintances. Secondly, social and psychological problems: conflicts with the nearest and dearest who are in Germany, lack of life prospects, conflicts with the loved ones who remained in Ukraine, loss of the meaning of life. Thirdly, the economic and household problems: lack of their own separate housing, problems with finding housing, lack of finances for living, and other problems. The German Ukrainians' mental health was assessed to be lower than their physical health, with the main psychological problems being uncertainty, desire to return home, self-doubt, anxiety, helplessness, depression, despair, "rejection” of the country of staying, apathy, fear, etc. There is both an objective and a subjective need for special individual and group intervention programs and psychological support, which will help maintain mental health, increase resilience, and contribute to the personal development of Ukrainians in Germany.

Conclusions. The obtained data can be helpful in developing psychosocial support technologies for Ukrainians in Germany.

Key words: Ukrainians who fled to Germany from the war, forms and methods of psychological help, social and psychological support, refugees, psychological problems.

Вступ

Повномасштабне вторгнення росії в Україну, що сталося 24 лютого 2022 року, викликало шалене збільшення кількості українців, що шукають тимчасовий прихисток в інших країнах світу. Значна кількість українців знайшли притулок в Німеччині.

Кількість переселенців з України, зареєстрованих для тимчасового захисту або в аналогічних національних схемах захисту в Європі, станом на 30 вересня 2022 року досягла 4 млн. 183,84 тис., як повідомило Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН). Число зареєстрованих для тимчасового захисту біженців з України в Німеччині становить відповідно 709,15 тис. осіб (Interfax-Ukraine, 2022).

У цьому контексті підкреслимо, що дослідження показують наявність суттєвих проблем з психічним здоров'ям біженців навіть через багато років після переселення. Це обумовлено, з одного боку, наслідком впливу травм під час війни, а з іншого боку, постміграційними соціально-економічними та соціально-психологічними факторами (Bogic, Njoku & Priebe, 2015; Takeda, 2000 та ін.). Зазначені дослідники наголошують на існуванні потреби у більш методологічно послідовних і ретельних дослідженнях психічного здоров'я біженців, які оселилися в зарубіжжі у зв'язку з війною.

Як було показано в наших попередніх публікаціях (Креденцер, Карамушка, Вальдшмідт & Клімов, 2022), досвід вимушеного переселення українців під час війни за кордон - це травмуючий досвід, що досить негативно впливає на їхнє психічне і фізичне здоров'я. У цьому контексті суттєвим, на нашу думку, є те, що низка дослідників (Бахмутова & Неска, 2022; Коллі-Шамне & Старцева, 2022; Креденцер, Карамушка, Вальдшмідт & Клімов, 2022; Левандовскі, 2022 та ін.) підкреслюють відмінність українців за низкою показників порівняно з іншими біженцями з інших країн, що знаходяться в Європі.

У зв'язку цим постає актуальним дослідження психологічних проблем українців, що перебувають за кордоном, зокрема в Німеччині, особливостей їх перебування та потреби у наданні психологічної допомоги з метою побудови адекватної ефективної системи соціально-психологічної підтримки українців за кордоном під час війни. Адже громадяни України, знаходячись в інших країнах, потребують підтримки, безпеки та захисту відповідно до норм міжнародних стандартів. І для надання їм якісних послуг потрібно розуміти, які потреби та проблеми вони мають.

Аналіз літератури показує, що за цей рік з'явилась низка досліджень, що певним чином описують означені питання (Бахмутова & Неска, 2022; Коллі-Шамне & Старцева, 2022; Kaufman, Bhui & Katona, 2022; Максименко & Морозова-Йоханнессен, 2022 та ін.).

Так, наприклад, Ю.Б. Максименко & О.В. Морозова-Йоханнессен (2022) показали, що переселенці з України в Норвегії характеризуються заниженим рівнем емпатії, вони є інтолерантними до невизначеності, дещо дезадаптованими до змін у соціокультурному просторі, відчувають емоційний дискомфорт, відсутність оптимізму, неоднозначно сприймають новизну й складність, схильні до неприйняття інших й домінування. Проте, як зазначають дослідники, окремі з них завдяки життєстійкості й автономності особистості проявляють наявні у них кмітливість, сміливість, вивчають мову, традиції, культуру Норвегії, шукають шляхи відновлення працездатності, перезавантажують професійну кар'єру.

Л. Бахмутова & А. Неска (2022) дослідили особливості українських біженців в Польщі та дійшли висновку, що для них характерними є емоційна, когнітивна, поведінкова, соціальна та професійна дезадаптація. Дослідниці виявляли та спостерігали певні ознаки порушень серед українських біженців у Польщі. Вони наголошують на тому, що знання та розуміння виявлених психологічних порушень важливі для вчасного фахового надання психологічної допомоги постраждалим людям, ефективної організації їх соціальних, побутових і професійних умов в країнах, що надали прихисток. Це може якісно змінити їхнє життя, врятувати психіку цих людей та в майбутньому допомогти убезпечити людство від агресивних дій та їх наслідків (Бахмутова & Неска, 2022).

Водночас дослідження психологічних проблем українців в Німеччині ще не знайшли достатнього відображення в літературі.

Мета дослідження: проаналізувати психологічні проблеми українців, що перебувають в Німеччині у зв'язку з війною.

Завдання дослідження:

1. Дослідити умови та проблеми перебування українців в Німеччині.

2. Проаналізувати рівень оцінки та проблеми фізичного й психічного здоров'я українців в Німеччині.

3. Визначити наявність потреби щодо надання психологічної допомоги українцям в Німеччині.

Методика та організація дослідження

психологічний німеччина підтримка психосоціальний

Для проведення дослідження нами була розроблена спеціальна Анкета «Соціальнопсихологічне опитування українців, що перебувають в Німеччині у зв'язку з війною» (О.В. Креденцер), яка складається з трьох основних змістовних блоків. Перший блок містить запитання, що стосуються соціально-демографічних характеристик українців (вік, стать, сімейний стан, професія, місця їх проживання в Україні), різних аспектів перебування в Німеччині (місце проживання, з ким знаходиться в Німеччині, з якими проблемами стикається тощо). Другий блок запитань стосується стану фізичного та психічного здоров'я українців та основних його виявів. Третій блок присвячений аналізу потреби отримання соціальнопсихологічної допомоги щодо забезпечення психічного здоров'я українців, що перебувають в Німеччині у зв'язку з війною.

Окрім того, для інтерпретації, узагальнення та якісного аналізу даних нами були використані методи спостереження, самоаналізу та рефлексії, а також власний практичний досвід роботи з українцями в Німеччині.

Дослідження проводилось добровільно за допомогою Gool-форми, яка розсилалась респондентам електронною поштою або за допомогою різних месенджерів (Viber, WhatsApp, Telegram). Дослідження проводилось протягом квітня-червня 2022 року в Німеччині в рамках діяльності благодійного проєкту «Соціально-психологічна підтримка українців, що перебувають в Німеччині внаслідок війни» (https://www.facebook.com/psychology.ukraine.deutchland). Опитування проводилося на добровільній й анонімній основі. Усі респонденти дали згоду на участь у опитуванні.

Вибірка дослідження

У дослідженні взяло участь 158 українців, що перебувають в Німеччині у зв'язку з війною. Із них: 93,6% - жінки, 6,4% - чоловіки.; 48,2% - одружених, 52,2% - неодружених. За віком респонденти розподілились так: 25,5% - віком від 18 до 20 років, 4,3 % - від 21 до 30 років, 38,3% - від 31 до 40 років, 21,3% - від 41 до 50 років та 10,7% - старше 50 років. 31,9% опитаних не мали дітей, 35,1% мали одну дитину, 21,3% мали двох дітей і 11,7% мали більше двох дітей.

Результати дослідження та їх обговорення

Для виконання першого завдання емпіричного дослідження нами були проаналізовані умови перебування українців в Німеччині, зокрема, де саме оселились українці та з ким вони проживають, а також - з якими труднощами вони стикнулись, коли приїхали до Німеччини.

Як показують отримані дані в таблиці 1, відповідаючи на запитання «Де Ви оселились, як приїхали в Німеччину?», майже чверть опитаних (22,2 %) відповіли, що опинились в одному приміщенні (будинку чи квартирі) з власниками, тобто німцями, які надали тимчасовий прихисток українцям.

Якщо люди приїжджали через громадські благодійні організації (наприклад, «Червоний хрест»), то вони або відразу звертались в соціальні служби, їх розселяли в гуртожитки для біженців, табори для біженців або готелі (21,7 %, 20,3 %, 4,5 % відповідно).

У квартирі (будинку) разом із власниками квартири (будинку), які є родичами та (або) близькими друзями, опинились 17,7 % українців. 11,6 % респондентів оселились в окремій квартирі (будинку). В основному це ті, хто зміг самостійно заздалегідь або через родичів (знайомих) орендувати житло.

На нашу думку, така ситуація з житлом є досить складною для людини та може позначатися на її фізичному та психологічному стані.

Особливі ускладнення можуть виникати в умовах проживання в гуртожитку чи таборі, оскільки такі умови передбачають велику кількість людей на одній території, спільну побутову зону, обмежені побутові умови тощо. Це може викликати погіршення як фізичного, так і психічного здоров'я. А також низку соціально-психологічних проблем, наприклад, конфлікти.

Таблиця 1

Умови перебування українців в Німеччині (у % до загальної кількості опитаних)