Зв'язок копінг-стратегій у кризових ситуаціях у військових, які зазнали ампутації, з їх освітньо-професійними характеристиками

Вступ. Вивчення копінг-стратегій у подоланні кризових ситуацій є важливою складовою проблеми, яка стосується стрес-долаючої поведінки або копінг-поведінки особистості.

Мета: емпірично дослідити зв'язок копінг-стратегій у військових, які зазнали ампутації, з їх освітньо-професійними характеристиками.

Методи: Методика «Шкала COPE» (Carver, Scheier & Weintraub), анкета-паспортичка, статистичні методи (описові статистики, кореляційний аналіз (коефіцієнт кореляції Пірсона)).

Результати. Визначено, що більшість опитаних використовує такі активні та продуктивні копінг-стратегїі як «планування подолання» та «позитивне переформулювання й особистісне зростання», а майже половина опитаних використовує копінг-стратегії «прийняття» та «активний копінг». Констатовано значне використання військовими різноманітних пасивних та непродуктивних копінг-стратегій, спрямованих на уникнення вирішення проблеми. Доведено наявність статистично значущого зв'язку копінг-стратегій у кризових ситуаціях у військових, які зазнали ампутації, та їхніми освітньо-професійними характеристиками.

Висновки. Отримані результати можуть бути використані для розробки технології психосоціальної реабілітації військових, які зазнали ампутації.

Ключові слова: копінг-стратегії, військовослужбовці, поранені, військові, які зазнали ампутації, освітньо-професійні характеристики військових.

Annotation

Karamushka, Liudmyla, Kredentser, Oksana, Tereshchenko, Kira, Karamushka, Taras, Trofimov, Andrii, Visich, Oleksandr, Polivko, Larisa, Trofimova, Daria, Zvarych, Roman. The relationship between military amputees' coping strategies and their educational and professional characteristics.

Позитивно, без сумніву, можна оцінити наявність у значної кількості військових, які зазнали ампутації, копінг-стратегій, спрямованих на прийняття дійсності і важкої стресової ситуації, реалізацію спроби переосмислити стресову ситуацію у позитивному ключі та обмірковування того, як діяти для подолання трудової життєвої ситуації, розробки стратегій поведінки. Водночас можна говорити про те, що існує деякий розрив між названими стратегіями і активними кроками або прямими діями військових, спрямованими на подолання вираженої стресової ситуації, які реалізуються за допомогою копінг-стратегії «активний копінг».

Що стосується використання військовими, які отримали тяжке поранення, зазнали ампутації, активних, непродуктивнх копінг-стратегій у кризових ситуаціях, то тут спостерігається така ситуація (рис. 2). Позитивно можна оцінити той факт, що досить значна частина опитаних (47,9%) мають високий рівень вираженості стратегії «гумор», тобто використовує жарти та сміх з приводу ситуації. Також майже у чверті опитаних (23,7%) спостерігається високий рівень вираженості такої стратегії поведінки як «відгальмовування всіх інших занять», яка спрямована на придушення конкуруючої діяльності, тобто ігнорування інших видів активності, для того щоб активніше впоратися зі стресовою ситуацією. Окрім того, досить великій кількості учасників дослідження (20,7%) притаманний високий рівень вираженості стратегії поведінки «релігійний копінг», тобто звернення за допомогою до Бога, віри, релігії.

Рис. 2 Вираженість активних, непродуктивних копінг-стратегій у кризових ситуаціях у військових, які зазнали ампутації (у % від загальної кількості опитаних)

Водночас звертає на себе увагу той факт, що використання стратегій поведінки, які мають відношення до отримання соціальної підтримки, в опитаних військових є не дуже високим і значно нижчим, порівняно із попередньо названими стратегіями поведінки. Мова йде про такі стратегії як «використання інструментальної соціальної підтримки» та «використання емоційної соціальної підтримки», високий рівень вираженості яких зафіксовано у 20,1% та 13,6% відповідно. Також суттєвим є те, що низький рівень вираженості таких стратегій зафіксовано у досить великої кількості опитаних (відповідно у 33,1% та 33,4%). Зазначимо, що вказані стратегії поведінки спрямовані на прагнення знайти як емоційну, моральну підтримку, співчуття та розуміння, так і підходи до вирішення проблеми, з якою зустрілися військові.

Далі звернемося до аналізу вираженості у військових пасивних, непродуктивних копінг-стратегій у кризових ситуаціях. Як свідчать дані, наведені на рис. 3, незначна частина опитаних (усього кілька відсотків) за більшості копінг-стратегій має високий рівень вираженості копінг-стратегій цієї групи. Але при поєднанні опитаних з високим та середнім рівнями вираженості цих копінг-стратегій число військових, які використовують цей тип копінг-стратегій, значно зростає.

Рис. 3 Вираженість пасивних, непродуктивних копінг-стратегій у кризових ситуаціях у військових, які зазнали ампутації (у % від загальної кількості опитаних)

Так, на першому місці за кількістю опитаних за цим об'єднаним показником (68,0%) знаходиться копінг-стратегія «психічне уникнення», сутність якої полягає в «думковому» підході до уникнення проблеми, тобто використання різних видів активності для відволікання від неприємних думок, пов'язаних з проблемою, наприклад фантазування, сон. Далі слідує копінг-стратегія «самообмеження» (56,8%), яка полягає у стримуванні подолання, тобто очікування придатного для дій моменту і утримання від надто поспішних, імпульсивних дій. На наступному місці знаходяться копінг-стратегія «заперечення» (47,9%), сутність якої полягає в запереченні того, що трапилось. Близькою до неї є копінг-стратегія «поведінкове уникнення» (47,3%), яка полягає у відмові від досягнення мети, регулюванні зусиль, спрямованих на взаємодію зі стресором. Дещо менш вираженою є копінг-стратегія «фокусування на емоціях та їх вентилювання» (43,2%), яка полягає в концентрації на неприємних емоціях та їх активному вираженні, та копінг-стратегія «вживання психоактивних речовин» (17,7%), тобто використання алкоголю, лікарських засобів або наркотиків як спосіб уникнення проблеми та покращення самопочуття.

Отже, опора на досягнення та подолання обмежень в поведінці військових є суттєвою у процесі надання психологічної допомоги військовим, які зазнали ампутації, щодо використання копінг-стратегій у кризових ситуаціях.

Отримані дані певним чином корелюють з результатами емпіричного дослідження В. Мушкевич та Л. Пасічник (2022) щодо копінг-поведінки військовослужбовців. Дослідники встановили, що у військовослужбовців домінує проблемно-орієнтований копінг, когнітивні відносно адаптивні копінг-стратегії та поведінкові відносно адаптивні копінг-стратегії. Вони демонструють високий рівень адаптивного його копінгу, з чого випливає наявність погляду на життя з позитивної точки зору та впевненість, що з будь-якої ситуації можна знайти вихід. Переважній більшості досліджуваних притаманне достатнє усвідомлення власної життєстійкості, що підвищує адаптивність, здатність пристосовуватися до складних ситуації, непередбачуваних життєвих змін в умовах бойових дій, а також високий рівень відкритого, вільного планування, яке дає можливість щоразу використовувати нові, відповідно до актуальної ситуації, способи постановки життєвих завдань (Мушкевич & Пасічник, 2022).

Друге завдання дослідження полягало у дослідженні зв'язку копінг-стратегій у військових, котрі зазнали ампутації, із їхніми освітньо-професійними характеристиками. До освітньо-професійних характеристик військових, як уже зазначалось раніше, нами було віднесено «довоєнні» характеристики військових: рівень освіти, посада, професійна сфера до війни.

У процесі дослідження констатовано наявність статистично значущого зв'язку - як позитивного, так і негативного, між освітньо-професійними характеристиками військових, які зазнали ампутації, та рядом їхніх копінг-стратегій у подоланні кризових ситуацій (табл. 2).

Таблиця 2

Зв'язок копінг-стратегій у кризових ситуаціях у військових, які зазнали ампутації, з їхніми освітньо-професійними характеристиками (r)

Аналіз отриманих даних, які стосуються такої характеристики військових як «рівень освіти», показав таке (табл. 2). Встановлено наявність позитивного статистично значущого зв'язку між рівнем освіти і такими активними та продуктивними копінг-стратегіями як «прийняття» (p<0,01) та «активний копінг» (p<0,05), а також негативного статистично значущого зв'язку між рівнем освіти та такими пасивними та непродуктивними копінгстратегіями як «психічне уникнення» (p<0,05) та «поведінкове уникнення» (p<0,05).

Виявлені зв'язки свідчать про те, що військові, які мають більш високий рівень освіти, порівняно із військовими, які мають нижчий рівень освіти, частіше використовують стратегії поведінки, що сприяють прийняттю ситуації та використанню активних дій для подолання кризової ситуації. Також військові з більш високим рівнем освіти менше орієнтовані на використання пасивних та непродуктивних стратегій поведінки, які мають відношення до психологічного та поведінкового уникнення. Пояснити це, імовірніше, можна глибоким розумінням військовими, в силу вищого рівня освіти, сутності кризової ситуації та проблеми, яку необхідно вирішити.

Стосовно такої характеристики як «посада в організації», то в процесі дослідження виявлено негативний статистично значущий зв'язок між посадою в організації до війни та такою пасивною та непродуктивною копінг-стратегією як «поведінкове уникнення» (p<0,05). Зміст цього зв'язку полягає в тому, що чим вищою була посада військових в організації до війни (від працівника до топ-менеджера), тим менше вони використовують названі стратегії поведінки. Очевидно, це пов'язано з тим, що набутий попередній менеджерський досвід до війни зменшує орієнтацію військових на стратегію поведінки, яка не дає значущого результату у подоланні кризової ситуації.

Щодо такої характеристики як «професійна сфера до війни», то тут виявлено негативний статистично значущий зв'язок між цією характеристикою військових та активною і продуктивною копінг-стратегією «активний копінг» (p<0,01). Водночас зафіксовано позитивний статистично значущий зв'язок між названою характеристикою військових та рядом копінг-стратегій, які є пасивними та непродуктивними: «психічне уникнення» (p<0,05), «вживання психоактивних речовин» (p<0,01).

Суть виявлених зв'язків полягає в тому, що опитувані, які до війни працювали у військовій сфері, більше, порівняно із військовими, які працювали до війни в інших професійних сферах (державна служба, виробництво та IT технології, підприємництво та бізнес, освіта тощо), використовують активну та продуктивну копінг-стратегію «активний копінг» і менше використовують пасивні, непродуктивні копінг-стратегії. Очевидно, це пов'язано з тим, що структурованість та чітка організація військової діяльності вимагає більшої зібраності військових, готовності до подолання проблемних ситуацій, які можуть виникнути у будь-який момент.

Загалом, можна стверджувати, що чим вищий рівень освіти військових, їхня посада в організації до війни, тим більше вони використовують активні продуктивні/напівпродуктивні копінг-стратегії, та менше використовують пасивні, напівпродуктивні копінг-стратегії для подолання вираженої кризової ситуації, з якою вони зустрілись під час війни. Такі ж тенденції у використанні копінг-стратегій характерні і для військових, які до війни працювали у військовій сфері. Це, на наш погляд, свідчить про те, що психологічної підтримки у подоланні важкого стресу, пов'язаного з ампутацією, більше потребують особи з нижчим рівнем освіти, нижчою посадою в організації та ті, хто до війни не працював у військовій сфері.

Висновки

1) В середньому дві третини опитаних використовують активні та продуктивні копінгстратегїі «планування подолання» та «позитивне переформулювання та особистісне зростання», а майже половина опитаних використовують копінг-стратегії «прийняття» та «активний копінг», які спрямовані на продуктивне вирішення вираженої кризової ситуації, з якою вони зустрілися під час війни. Досить значна частина опитаних, майже половина, використовує таку активну, напівпродуктивну копінг-стратегію як «використання гумору», яка зменшує негативний вплив важкої ситуації, з якою зустрілись військові.

2) Водночас спостерігаються певні «проблемні» закономірності. Так, існує наявність певного «розриву» між використанням активних, продуктивних копінг-стратегій, спрямованих на осмислення проблеми та підходів до її вирішення, та стратегій, спрямованих на активну реалізацію визначених підходів. Окрім того, встановлена недооцінка військовими таких активних та напівпродуктивних копінг-стратегій як стратегії соціальної підтримки (як на емоційному, так і на інструментальному рівнях), які мають відношення до соціальної взаємодії. Констатовано значне використання військовими різноманітних пасивних та непродуктивних копінг-стратегій, спрямованих на уникнення вирішення проблеми, у тому числі і використання психоактивних речовин.

3) Констатовано статистично значущий зв'язок копінг-стратегій у кризових ситуаціях у військових, які зазнали ампутації, та їхніми освітньо-професійними характеристиками (освіта, посада в організації, професійна сфера до війни). Це знайшло відображення в тому, що чим вищий рівень освіти військових, їхня посада в організації до війни, тим більше вони використовують активні продуктивні/напівпродуктивні копінг-стратегії та менше використовують пасивні, напівпродуктивні копінг-стратегії для подолання вираженої кризової ситуації, з якою вони зустрілись під час війни. Такі ж тенденції у використанні копінг-стратегій характерні і для військових, які до війни працювали у військовій сфері.

Перспективи подальших досліджень полягають у розробці технологій психосоціальної реабілітації військових, які зазнали ампутації, з урахуванням отриманих результатів дослідження.

Література

1. Блінов, О.А., & Степаненко, А.А. (2015). Основні напрямки психологічної реабілітації поранених військовослужбовців. Перспективи розвитку озброєння та військової техніки Сухопутних військ. Збірник тез доповідей Міжнародної науково-технічної конференції, (с. 234-235). Львів: АСВ.

2. Блінов, О.А., & Тімкін, І.Ф. (2021). Соціальна робота з пораненими військовослужбовцями в військовому госпіталі. Соціальна та освітня інклюзія: історія, сучасність, перспективи розвитку: колективна монографія у 2х частинах. Частина 1. Інституційні та особистісні аспекти впровадження в Україні. (с. 266-279). За ред. С. П. Миронової, Л. Б. Платаш. Чернівці: Технодрук.

3. Блінов, О. (2022). Організаційні ресурси психологічної реабілітації військовослужбовців. Організаційна психологія. Економічна психологія, 1(25), 16-22. https://doi.Org/10.31108/2.2022.1.25.2

4. Карамушка, Л.М. (2020). Вплив копінг-стратегій на структурні компоненти психологічного здоров'я персоналу освітніх організацій. Актуальні проблеми психології: Т. І. Організаційна психологія. Економічна психологія. Соціальна психологія, 57, 12-21.

5. Карамушка, Л.М. (Ред.) (2021). Психолого-організаційні детермінанти забезпечення психологічного здоров'я персоналу освітніх організацій в умовах соціальної напруженості: монографія. Київ - Львів: Видавець Вікторія Кундельська. Retrieved from: http://psychology-naes-ua.institute/userfiles/files/Karamushka%20(1).pdf

6. Кісарчук, З.Г. (Ред.). (2015). Психологічна допомога постраждалим внаслідок кризових травматичних подій: методичний посібник. Київ: ТОВ «Видавництво «Логос».

7. Ковальчук, О.П. (2015). Динамічні особливості психологічної адаптації військовослужбовців - учасників антитерористичної операції до наслідків поранень. Вісник Національного університету оборони України, 2 (45), 106-109.

8. Кокун, О. М., Клочков, В.В., Мороз, В.М., Пішко, І. О., & Лозінська, Н.С. (2022). Забезпечення психологічної стійкості віськовослужбовців в умовах бойових дій: метод. посіб. Київ-Одеса: Фенікс.

9. Кокун, О. М., Мороз, В. М., Пішко, І. О., & Лозінська, Н. С. (2022). Теорія і практика управління страхом в умовах бойових дій: метод. посібник. Київ-Одеса: Фенікс. Retrieved from: https://lib.iitta.gov.ua/730971

10. Мушкевич, В., & Пасічник, Л. (2022). Психологічні особливості копінг-поведінки військовослужбовців та цивільного населення в умовах бойових дій. Психологічні перспективи, 40, 104-120. https://doi.org/10.29038/22271376-2022-40-mus.

11. Турецька, Х.І., & Штольцель, Ю.В. (2016). Особливості копінг-стратегій учасників бойових дій в зоні АТО. Психологія і особистість, 2(10), 136-146.

12. Ярмольчик, М., Семененко, Л., Добровольський, Ю., & Побережець, Т. (2021). Взаємозв'язок особистісних рис з копінг-стратегіями в учасників операції об'єднаних сил. Journal of Scientific Papers «Social Development and Security», 4, 140-148.

13. Ярмольчик, М.О. (2021). Особливості копінг-стратегій у військовослужбовців Збройних Сил України під час заходів декомпресії. Габітус, 22, 111-115.

14. Bates, E., & Mason, R. (2014). Coping Strategies Used by People with a Major Hand Injury: A Review of the Literature. British Journal of Occupational Therapy, 77(6), 289-295. doi:10.4276/030802214X14018723137995

15. Desmond, D., & MacLachlan, M. (2006). Coping strategies as predictors of psychosocial adaptation in a sample of elderly veterans with acquired lower limb amputations. Social Science & Medicine, 1(62), 208-216. https://doi.org/10.1016/j.socscimed.2005.05.011.

16. Ferguson, A., Sperber, B., & Gomez, M. (2004). Psychological factors after traumatic amputation in landmine survivors: The bridge between physical healing and full recovery. Disability and Rehabilitation, 26, 931-938, DOI: 10.1080/09638280410001708968

17. Ladlow, P., Rhodri, P., Etherington, J., Coppack, R. and all (2015). Functional and Mental Health Status of United Kingdom Military Amputees Postrehabilitation. Archives of Physical Medicine and Rehabilitation, 11(96), 2048-2054. https://doi.org/10.1016/j.apmr.2015.07.016.

18. Lazarus, R. S., & Folkman, S. (1984). Stress, appraisal, and coping. New York, 1984.

19. Tuncay, T., & Musabak, I. (2015). Problem-Focused Coping Strategies Predict Posttraumatic Growth in Veterans With Lower-Limb Amputations. Journal of Social Service Research, 41, 466-483. DOI: 10.1080/01488376.2015.1033584

References

1. Blinov, O. A., & Stepanenko, A. A. (2015). Osnovni napryamky psykhologichnoi reabilitatsii poranenykh viiskovosluzhbovtsiv [Main directions of psychological rehabilitation of wounded servicemen]. Perspektyvy rozvytku ozbroyennya ta viiskovoi tekhniky Sukhoputnykh viisk. Zbirnyk tez dopovidei Mizhnarodnoi naukovo-tekhnichnoi konferentsii, (pp. 234-235). ASV. [In Ukrainian]

2. Blinov, O. A., & Timkin, I. F. (2021). Sotsialna robota z poranenymy viiskovosluzhbovtsyamy v viiskovomu gospitali [Social work with wounded servicemen in a military hospital]. In S. Myronova & L. Platash (Eds.), Sotsialna ta osvitnya inklyuzia: istoria, suchasnist, perspektyvy rozvytku: kolektyvna monografia u 2-kh chastynakh. Chastyna 1. Instytutsiini ta osobystisni aspekty vprovadzhennya v Ukraini (pp. 266-279). Tekhnodruk. [In Ukrainian]

3. Blinov, O. (2022). Organizatsiini resursy psykhologichnoi reabilitatsii viiskovosluzhbovtsiv [Organizational resources for psychological rehabilitation of servicemen]. Organizatsiina psykhologia. Ekonomichna psykhologia, 1(25), 16-22. https://doi.org/10.31108/2.2022.1.25.2 [In Ukrainian]

4. Karamushka, L. M. (2020). Vplyv koping-strategii na strukturni komponenty psykhologichnogo zdorovya personalu osvitnikh organizatsii [The impact of coping strategies on the components of mental health of staff of educational organizations]. Aktualni problemy psykhologii: V. I. Organizatsiina psykhologia. Ekonomichna psykhologia. Sotsialna psykhologia, 57, 12-21 [In Ukrainian]

5. Karamushka, L. M. (Ed.). (2021). Psykhologo-organizatsiini determinancy zabezpechennya psykhologichnogo zdorovya personalu osvitnikh organizatsii v umovakh sotsialnoi napruzhenosti [Psychological and organizational determinants of promoting the mental health of the staff of educational organizations in conditions of social tension: monograph]. Vydavets Viktoria Kundelska. http://psychology-naes-ua.institute/userfdes/ffles/Karamushka%20(1).pdf [In Ukrainian]

6. Kisarchuk, Z. G. (Ed.). (2015). Psykhologichna dopomoga postrazhdalym vnaslidok kryzovykh travmatychnykh podii: metodychnyi posibnyk [Psychological help to victims of traumatic events: methodological guide]. Vydavnytstvo «Logos». [In Ukrainian]

7. Kovalchuk, O. P. (2015). Dynamichni osoblyvosti psykhologichnoi adaptatsii viiskovosluzhbovtsiv-uchasnykiv antyterorystychnoi operatsii do naslidkiv poranen [Dynamic features of the psychological adaptation of the anti-terrorist operation military personnel to being wounded]. VisnykNatsionalnogo universytetu oborony Ukrainy, 2(45), 106-109. [In Ukrainian]

8. Kokun, O. M., Klochkov, V. V., Moroz, V. M., Pishko, I. O., & Lozinska, N. S. (2022). Zabezpechennya psykhologichnoyi stiikosti viiskovosluzhbovtsiv v umovakh boiovykh dii [Promoting psychological stability of military personnel in the conditions of hostilities]. Feniks. [In Ukrainian]

9. Kokun, O. M., Moroz, V. M., Pishko, I. O., & Lozinska, N. S. (2022). Teoria i praktyka upravlinnya strakhom v umovakh boiovykh dii [Theory and practice of fear management in the conditions of hostilities]. Feniks. https://lib.iitta.gov.ua/730971 [In Ukrainian]

10. Mushkevych, V., & Pasichnyk, L. (2022). Psykhologichni osoblyvosti koping-povedinky viiskovosluzhbovtsiv ta tsyvilnogo naselennya v umovakh boiovykh dii [Psychological features of coping behavior of military personnel and civilians in the conditions of hostilities]. Psykhologichni perspektyvy, 40, 104-120. https://doi.org/10.29038/2227-13762022-40-mus. [In Ukrainian]

11. Turetska, Kh. I., & Shtoltsel, Yu. V. (2016). Osoblyvosti koping-strategii uchasnykiv boiovykh dii v zoni ATO [Features of coping strategies of combatants in the ATO zone]. Psykhologia i osobystist, 2(10), 136-146. [In Ukrainian]

12. Yarmolchyk, M., Semenenko, L., Dobrovolskyi, Yu., & Poberezhets, T. (2021). Vzayemozvyazok osobystisnykh rys z koping-strategiamy v uchasnykiv operatsii obyednanykh syl [The relationship between joint forces operation personnel's personal traits and coping strategies]. Journal of Scientific Papers «Social Development and Security», 4, 140-148. [In Ukrainian]

13. Yarmolchyk, M. O. (2021). Osoblyvosti koping-strategii u viiskovosluzhbovtsiv zbroinykh syl Ukrainy pid chas zakhodiv dekompresii [Features of coping strategies of servicemen of the armed forces of Ukraine during decompression]. Gabitus, 22, 111-115. [In Ukrainian]

14. Bates, E, & Mason, R. (2014). Coping Strategies Used by People with a Major Hand Injury: A Review of the Literature. British Journal of Occupational Therapy, 77(6), 289-295. https://doi.org/10.4276/030802214X14018723137995

15. Desmond, D., & MacLachlan, M. (2006). Coping strategies as predictors of psychosocial adaptation in a sample of elderly veterans with acquired lower limb amputations. Social Science & Medicine, 1(62), 208-216. https://doi.org/10.1016/j.socscimed.2005.05.011.

16. Ferguson, A., Sperber, B., & Gomez, M. (2004). Psychological factors after traumatic amputation in landmine survivors: The bridge between physical healing and full recovery. Disability and Rehabilitation, 26, 931-938, https://doi.org/10.1080/09638280410001708968

17. Ladlow, P., Rhodri, P., Etherington, J., Coppack, R. (2015). Functional and Mental Health Status of United Kingdom Military Amputees Postrehabilitation. Archives of Physical Medicine and Rehabilitation, 11 (96), 2048-2054. https://doi.org/10.1016/j.apmr.2015.07.016.

18. Lazarus R. S., & Folkman S. (1984). Stress, appraisal, and coping. New York, 1984.

19. Tuncay, T., & Musabak, I. (2015). Problem-Focused Coping Strategies Predict Posttraumatic Growth in Veterans With Lower-Limb Amputations. Journal of Social Service Research, 41, 466-483. https://doi.org/10.1080/01488376.2015.1033584

Размещено на Allbest.ru