Стратегії матеріального забезпечення українців, вимушених шукати прихистку в інших країнах

Dembytska, Nataliia, Riabchych, Yaroslav

Вступ

Після 24 лютого 2022 року було зруйновано психологічні основи стабільного процесу соціалізації українства. Не винятком став цей процес у сфері економіки. Під час війни руйнуванню підлягають не просто критично важливі виробничі, обслуговуючі потужності та нищаться природні ресурси. Втрачається трудовий капітал країни як через втрати військових на фронті чи вилучення їх із виробничого процесу, так і через переміщення за кордон працездатного населення. Але навіть стан більшої чи меншої захищеності останніх в умовах тимчасового укриття не знімає проблеми неубезпеченості від будь-яких негараздів, які можуть спіткати співвітчизників на чужині. В її основі, на наш погляд, може лежати переживання особистої позбавленості (Новосядла, 2021), коли базові життєві цінності українців опинилися під загрозою через проголошену путінську ідею денацифікації, отже геноциду, та її негайне впровадження російськими солдатами в практику колонізації Української держави.

В економічному відношенні йдеться про позбавлення українства особистої власності - власного життя, здоров'я, особистої території, особистих речей, майна. Все це стає об'єктами примусового відчуження (Дембицька, 2020). Але чи можна відчужити особистісні ресурси для виживання і забезпечення психологічного благополуччя навіть в умовах позбавленості усіх матеріальних благ? Йдеться про особистісні якості, цінності та життєві пріоритети, здатності і досвід справлятись з життєвими негараздами. Всі вони є атрибутами особистісної суб'єктності (Дембицька, 2020), основою життєстійкості в умовах крайньої невизначеності, зокрема в умовах евакуації за кордон.

Тому доволі актуальною для психологічної науки і практики постає проблема психологічних чинників вибору співвітчизниками способів забезпечувати життя своє і сім'ї в умовах перебування за кордоном під тимчасовим укриттям. Одним з важливих напрямів наукового пошуку в царині економічної соціалізації особистості в умовах воєнного стану є з'ясування особливостей долання нею труднощів, які спіткають її в екстремальних обставинах економічного життя. Об'єктивними умовами виникнення цих труднощів в економічній сфері стали сьогодні загальна економічна криза в країні внаслідок війни, інфляція, втрата роботи через зупинку виробництва чи перенесення виробничих потужностей в інші місця розташування, через зміну місця проживання і пошук прихистку від життєвих, у тому числі економічних небезпек, потребу долання індивідуальної кризи зайнятості. Про гостроту цієї проблеми для тих українців, хто змушений шукати за кордоном способів захистити життя своє і сім'ї, свідчать автори наукових розвідок щодо стану справ на європейському ринку праці (Migrant integration statistics, 2022), розроблені Європейською комісією документи з перспектив міграційних процесів і надання притулку (Action plan, 2022; Lipsky, 2013), соціологічного та психологічного доробку з питань економічного позбавлення і малозабезпеченості (Overall figures of immigrants in European society, 2021; Shibulal, 2014; Дембицька, 2020; Новосядла, 2021). Проливають світло на досліджувану проблему і наукові концепції психології щастя (Benjamin et al., 2014; Diener & Seligman, 2004), зокрема економічного благополуччя (Graham, 2005; 2014; Aurelie, Dongxu & Zhongmin, 2019; Сергєєва, 2009), а також численні дослідження чинників (Dumont & Lauren, 2022; Зливков, Лукомська & Федан, 2016) та заходів долання складних життєвих ситуацій (Action plan, 2022; Гусак, 2017; Cerna & Jameson, 2022).

Попри існуючий в науці доробок щодо особливостей долання українцями життєвих негараздів в умовах війни, недостатньо вивченими залишаються особливості прояву та чинники вибору українцями, що перебувають за кордом під тимчасовим укриттям, способів забезпечення індивідуального і сімейного економічного благополуччя.

Метою дослідження є аналіз попередніх результатів пілотажного дослідження особливостей стратегій долання економічних негараздів тими українцями, які внаслідок воєнних дій змушені шукати прихисток за кордоном.

Методи та організація дослідження. Для вивчення способів забезпечення українцями економічного благополуччя в умовах перебування під тимчасовим укриттям за кордоном використовувався метод семантичного диференціалу. Додатково розглянуто психологічні ресурси-чинники таких способів, для чого використано методику діагностики коупінг-механізмів E. Heim (Зливков, Лукомська & Федан, 2016, с. 170).

Для первинної та вторинної обробки емпіричних даних використовувались методи математичної статистики із застосуванням програми SPSS Statistics 26.0 (факторний, регресійний аналіз).

Вибірка дослідження. У дослідженні взяли участь 296 українців, які з початком воєнних дій в Україні евакуювались за кордон (Польща, Нідерланди, Чеська Республіка, Італія) і перебувають там під тимчасовим укриттям. Опитування проводилось он-лайн із застосуванням сервісу Google Form.

Результати дослідження та їх обговорення

На сьогодні можемо констатувати достатньо високий інтерес дослідників до проблеми психологічного благополуччя українців і, зокрема економічного, в тому числі - тих, хто зараз перебуває за кордоном. Описується щонайперше об'єктивний стан забезпечення матеріальних та духовних потреб мігрантів з України. За документами Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, внаслідок війни росії проти України станом на середину листопада 2022 р. понад 7,8 млн. українців перебувають у Європі (UNCHR, 2022), серед яких близько 4,7 мільйона українців офіційно зареєструвались для тимчасового захисту в країнах Євросоюзу (Dumont et al., 2022).

Більшу частину дорослих мігрантів становлять жінки з рівнем освіти вищим за середній, переважна більшість яких мала постійну зайнятість на початок війни.

Цікавим є той факт, що доволі високу частку (більше 40%) зареєстрованих під укриттям українців становлять ті, хто зміг працевлаштуватись в новій країні (йдеться про Нідерланди, Литву, Естонію, Велику Британію, Польщу, Чеську Республіку). Моделі зайнятості різні, але переважає працевлаштування на посадах, які не потребують високої кваліфікації через їх доступність для українських працівників. Також констатується практикована українцями часткова зайнятість через необхідність догляду за дітьми.

На фоні об'єктивних оцінок якості життя актуальним постає питання суб'єктивного його переживання - психологічного стану переміщених осіб, що зокрема включає і переживання себе як суб'єкта забезпечення власного і сімейного економічного благополуччя. Суть феномену економічного благополуччя побіжно розкривають концепції щастя (Benjamin et al., 2014; Diener & Seligman, 2004), етико-економічні концепції благополуччя (Маслікова, 2017) і задоволення життям (Lucas, Diener & Suh, 1996), оскільки включають психологічні критерії в оцінці рівня матеріального достатку. Суть економічного благополуччя як суб'єктивно переживаного порівняння фактичного статусу особи з її економічними домаганнями, потребами та сприйняттям власної позиції (Strumpel, 1974) чи з фінансовою ситуацією у референтних осіб (Campbell, Converse & Rodgers, 1976).

Погоджуючись з розумінням суб'єктивного економічного благополуччя як складової загального переживання психологічного благополуччя особистості, що проявляється в цілісному сприйнятті нею матеріальних аспектів свого життя (Новосядла, 2021; Graham, 2005; 2014; Aurelie, Dongxu & Zhongmin, 2019; Сергєєва, 2009), зробимо таке уточнення. У контексті руйнування психологічних границь життєвого простору українців внаслідок війни економічне благополуччя доцільно вивчати в аспекті переживання себе як суб'єкта свого економічного життя та відновлення меж економічного простору (Дембицька, 2020; Pierce & Peck, 2018) шляхом самозабезпечення економічного достатку згідно з індивідуальними його стандартами.

Дослідимо емпіричну модель таких способів забезпечення економічного благополуччя.

Уявлення опитаних про способи забезпечення економічного благополуччя в період воєнного стану в країні вивчались із застосуванням методу семантичного диференціалу. Факторизація матриці оцінок таких способів за 25 дескрипторами методом головних компонент з веримакс-обертанням дозволила виокремити 5 наймогутніших факторів, що спільно обіймають 73,1% загальної дисперсії ознак і зміст яких проливає світло на емпіричну модель смислових інваріантів усього розмаїття способів забезпечувати власне і сімейне економічне благополуччя (табл. 1).

Таблиця 1

Пояснена сукупна дисперсія ознак способів забезпечити власне економічне благополуччя українцями, які перебувають за кордоном під тимчасовим укриттям

Метод виокремлення факторів: метод головних компонент.

Через те, що семантичний диференціал дозволяє перейти від опису ознак економічної поведінки до опису образного переживання, яке лежить в основі конотативного значення, ми можемо виокремити генетично більш ранню форму значення. Застосування таким чином цього методу дозволяє визначити емоційне ставлення досліджуваних до шляхів і способів задоволення економічних потреб не як до знання про них, а як до особистісних смислів, що лежать в їх основі, соціальних настановлень, стереотипів та інших емоційно насичених і водночас мало усвідомлюваних форм узагальнення. Виокремлювані факторні структури інтерпретуються водночас як категоріальна мережа наївного повсякденного знання досліджуваних, вузловими пунктами в якій є конотативні значення. Саме крізь призму цих вузлових категорій вони сприймають себе та інших. Ці категорії і єднають в собі поділювані усіма досліджуваними засоби усвідомлення і сприйняття економічних подій мережевим змістом повсякденного економічного знання. А відображуючи спільні тенденції бачення і діяння представників однієї економічної культури в одному ключі, ці категорії-фактори впливають на породження мовленнєвого висловлювання про події та зумовлюють поведінку в цілому.

Перший, найбільш могутній фактор (26 % загальної дисперсії ознак, табл. 2), пов'язаний переважно з позитивним трактуванням теперішнього стану справ (4.«життя втратить сенс, якщо припинить випробовувати мене на міцність» - 0,806; 7.«у економічній скруті думки про мої успіхи і досягнення підтримують мене» - 0,795) і орієнтованості на самозміни (11.«аби управляти обставинами і досягти успіху, спочатку слід змінити себе» - 0,613).

Таблиця 2 Повернута матриця компонентів³

Водночас вагому частку моделі (див. рис. 1) (37,5% загальної дисперсії ознак) становлять способи оцінки економічної ситуації (песимістичне сприйняття економічної дійсності і готовність до більших негараздів (фактор 2) разом з відмовою тверезо її оцінювати та раціонально осмислювати (фактор 5) та неконструктивні компенсаторні зусилля по зняттю емоційної напруги шляхом порівняння з чиїмось менш вдалим досвідом розв'язання економічних проблем (фактор 4).

Зрозуміти чинники вибудовування особистістю стратегій і способів забезпечення економічного благополуччя в умовах війни дозволить, на нашу думку, вивчення їх в контексті досвіду долання складної життєвої ситуації (Зливков Лукомська & Федан, 2016; Кокун та ін., 2011).

Припускаючи наявність у досліджуваних окремих особистісних ресурсів, які підвищують ймовірність вибудовування інтегрованої економічної поведінки, співмірно враховувати власні потреби в матеріальних ресурсах та вимоги нового оточення, ми дослідили в якості таких когнітивні, емоційні та поведінкові коупінг-механізми. Для цього проаналізуємо результати психологічної діагностики за методикою E. Heim (Зливков, Лукомська & Федан, 2016, с. 170-173).

Методика дозволяє досліджувати 26 ситуаційно-специфічних варіантів реагування на складну ситуацію, розподілених на три основні сфери психічної діяльності - когнітивні, емоційні і поведінкові коупінг-механізми (табл. 3-5).

Виявлене переважання відносно адаптивних когнітивних механізмів (рис. 2), пов'язаних з оцінкою власних труднощів у порівнянні з труднощами інших людей (становлять 21% когнітивних механізмів) та надання особливого сенсу процесові їх самостійного подолання, який полягає в можливості розвиватись і самовдосконалюватись (12%).

Рис. 2. Співвідношення когнітивних економічних коупінг-механізмів

На другому місці серед когнітивних коупінг-механізмів є неадаптивні. (див. табл. 3), пов'язані з пасивною відмовою долати труднощі: розгубленість (15%) та диссимуляція (12%).

Таблиця 3

Когнітивні коупінг-механізми українців, які перебувають під тимчасовим укриттям за кордоном

З рисунка 3 можемо судити про суперечливий характер емоційних коупінг-механізмів опитаних: однаково представлені і адаптивні (становлять 43% в цій групі механізмів за рахунок впевненості у наявності виходу із будь-якої, навіть найскладнішої, ситуації) і неадаптивні (41%, завдяки відсутності дозволу виражати свої емоції) (див. табл. 4).

Рис. 3. Співвідношення поведінкових економічних коупінг-стратегій

Таблиця 4

Емоційні коупінг-механізми українців, які перебувають під тимчасовим укриттям за кордоном

На рисунку 4 продемонстровано відносно однакову представленість усіх трьох груп поведінкових коупінг-механізмів.

Рис. 4. Співвідношення поведінкових економічних коупінг-механізмів

Водночас серед адаптивних коупінг-механізмів переважають (див. табл. 5) альтруїстична турбота про інших та співпраця, а серед відносно адаптивних - компенсаторна поведінка, проявлена в зануренні в улюблену справу, аби забути про труднощі, та відволікання і розслаблення через прийом їжі чи алкоголю.

Таблиця 5 Поведінкові коупінг-механізми українців, які перебувають під тимчасовим укриттям за кордоном

Перевірка детермінованості тими чи іншими коупінг-механізмами організації в свідомості українців семантичної структури стратегій забезпечення ними економічного благополуччя здійснена шляхом регресійного аналізу (табл. 6).

Таблиця 6 Вага незалежних змінних в організації семантичної структури стратегій забезпечення економічного благополуччя українців, які перебувають під тимчасовим укриттям (регресійні коефіцієнти)

5. Маслікова, І. (2017). Етико-економічні концепції якості життя в оцінці добробуту та благополуччя. Університетська кафедра, 6, 75-86. Відновлено з https://coie.ac.uk/download/pdf/84323128.pdf

6. Новосядла, О.М. (2021). Соціально-психологічні особливості економічної соціалізації школярів з малозабезпечених сімей. Дис. канд. психол. наук. Київ. Відновлено з http://psychology-naes- ua.institute/files/pdf/disertaciya_novosyadla_o.m._12_03_2021-2_1615639518.pdf

7. Сергєєва, А.В. (2009). Суб 'єктивне економічне благополуччя та його роль у ситуації кризи менеджерів. Відновлено з https://scienceandeducation.pdpu.edu.ua/doc/2009/5_2009/32.pdf.pdf

8. Action plan on the integration and inclusion. European Commission : Migration and Home Affairs. (2022). Retrieved from https://home-affairs.ec.europa.eu/policies/migration-and-asylum/legal-migration-and-integration/integration/action-plan- integration-and-inclusion_en

9. Aurelie, Ch., Dongxu, Wu, & Zhongmin, Wu (2019). Economic Shocks on Subjective Well Being: Reassessing the Determinants of Life Satisfaction After the 2008 Financial Crisis. Journal of Happiness Studies, 20(4), 1041-1055 DOI: 10.1007/s10902-018-9986-y

10. Benjamin, D. J., Kimball, M. S., Heffetz, O., & Szembrot, N. (2014). Beyond Happiness and Satisfaction: Toward Well-Being

Indices Based on Stated Preference. The American economic review, 104(9), 2698-2735. DOI: https://doi.org/10.1257/aer.104.9.2698

11. Campbell, A., Converse, P., & Rodgers, W. (1976). The Quality of American Life: Perceptions, Evaluations, and Satisfactions.N. Y.

12. Cerna, L., & Jameson, S. (2022). Supporting the social and emotional well-being of refugee students from Ukraine in host

countries. OECD. Policy Responses: Ukraine. Talking the policy challenges. Retrieved from https://www.oecd-ilibrary.org/docserver/af1ff0b0-

en.pdf?expires=1679695755&id=id&accname=guest&checksum=7FB8551909A9EAEBCAEF4FE9D524B75D

13. Diener, E., & Seligman, M. E. P. (2004). Beyond Money: Toward an Economy of Well-Being. Psychological Science in the Public Interest, 5(1), 1-31. Retrieved from https://journals.sagepub.com/doi/pdf/10.1111/j.0963-7214.2004.00501001.x

14. Dumont, J-Ch., & Lauren, A. (2022). The potential contribution of Ukrainian refugees to the labour force in European host

countries. OECD. Policy Responses: Ukraine. Talking the policy challenges. Retrieved from https://www.oecd-ilibrary.org/docserver/e88a6a55-en.pdf?expires= 1679696141&id=id&accname=guest&checksum=457CDEDD74A5D3C518A284537E935980

15. Dumont, J-Ch., Liebig, T., Winter, A., & Lauren, A. (2022). What we know about the skills and early labour market outcomes of refugees from Ukraine. OECD. Policy Responses: Ukraine. Talking the policy challenges. Retrieved from https://www.oecd- ilibrary.org/docserver/c7e694aa-en.pdf?expires= 1679695318&id=id&accname=guest&checksum=198D8BA7F8983F68F818153C10B07613

16. Graham, C. (2005). The Economics of Happiness. World economix, 6(3), 41-55. Retrieved from https://www.brookings.edu/wp-content/uploads/2016/06/200509.pdf

17. Graham, C. (2014). Subjective Well-Being in Economics. The Oxford Handbook of Well-Being and Public Policy. Oxford University PressEditors. 424-452. Retrieved from https://www.researchgate.net/publication/305637130_Subjective_Well- Being_in_Economics

18. Lipsky, J. (2013). Diminishing confidence in economic policies. Outlook on the Global Agenda. 18-21. Retrieved from https://www3.weforum.org/docs/WEF_GAC_GlobalAgendaOutlook_2014.pdf

19. Lucas, R.E., Diener, E., & Suh, E.M. (1996). Discriminant validity of well-being measures. Journal of Personality and Social Psychology, 71, 616-628. Retrieved from https://www.academia.edu/60635068/Discriminant_validity_of_wen_being_measures

20. Migrant integration statistics - labour market indicators (2022). Eurostat. Statistics Explained. Retrieved from https://ec.europa.eu/eurostat/statistics-explained/SEPDF/cache/35409.pdf

21. Overall figures of immigrants in European society (2021). Statistics on migration to Europe. Retrieved from https://commission.europa.eu/strategy-and-policy/priorities-2019-2024/promoting-our-european-way-life/statistics-migration- europe_en

22. Pierce, J. L., & Peck, J. (2018). The History of Psychological Ownership and its Emergence in Consumer Psychology. In: Psychological Ownership and Consumer Behavior / ed Peck, J., & Shu, S.B. Springer. Retrieved from https://www.researchgate.net/publication/324902563_The_History_of_Psychological_Ownership_and_Its_Emergence_in_Consume r_Psychology

23. Shibulal, S.D. (2014). Persistent structural unemployment. Outlook on the Global Agenda. (2014). 18-21. Retrieved from https://www3.weforum.org/docs/WEF_GAC_GlobalAgendaOutlook_2014.pdf

24. Strumpel, B. (1974). Economic well-being as an object of social measurement. Subjective Elements of Well-Being. Paris: Organization for Economic Cooperation and Development. 75-122.

25. UNCHR Operational Data Portal (2022). Ukraine Refugee Situation. Retrieved from https://data.unhcr.org/en/situations/ukraine

References

1. Gusak, N. (Ed.). (2017). Psykhosotsialna pidtrymka v umovakh nadzvychainykh sytuatsii: pidkhid rezyliyens: posibnyk z provedennya treningu [Psychosocial support in emergency situations: a resilience approach: a training guide]. NaUKMA. [In Ukrainian]

2. Dembytska, N. M. (2020). Psykhologia ekonomichnoi sotsializatsii shkolyariv [Psychology of economic socialization of schoolchildren]. Vydavets Pozdnyshev. [In Ukrainian]

3. Zlyvkov, V. L., Lukomska, S. O., & Fedan, O. V. (2016). Psykhodiagnostyka osobystosti u kryzovykh zhyttyevykh sytuatsiakh [Psychodiagnostics of personality in life crisis situations]. Pedagogichna dumka. [In Ukrainian]

4. Kokun, O. M., Pishko, I. O., Lozinska, N. S., Kopanytsya, O. V., & Malkhazov, O. R. (2011). Zbirnykmetodyk dlya diagnostyky psykhologichnoi gotovnosti viiskovosluzhbovtsiv viiskovoi sluzhby za kontraktom do dialnosti u skladi myrotvorchykh pidrozdiliv: Metodychnyi posibnyk [Collection of methods for diagnosing the psychological readiness of servicemen under contract to work as part of peacekeeping units: methodological manual]. NDTs GP ZSU. [In Ukrainian]

5. Maslikova, I. (2017). Etyko-ekonomichni kontseptsii yakosti zhyttya v otsintsi dobrobutu ta blagopoluchchya [Ethical and

economic concepts of quality of life in assessing well-being]. Universytetska kafedra, 6, 75-86.

https://core.ac.uk/download/pdf/84323128.pdf [In Ukrainian]

6. Novosyadla, O. M. (2021). Sotsialno-psykhologichni osoblyvosti ekonomichnoi sotsializatsii shkolyariv z malozabezpechenykh simei [Socio-psychological features of economic socialization of schoolchildren from low-income families]. PhD thesis. https://tinyurl.com/mtec69vj [In Ukrainian]

7. Sergyeyeva, A. V. (2009). Subyektyvne ekonomichne blagopoluchchya ta iogo rol u sytuatsii kryzy menedzheriv [Managers' subjective economic well-being and its role in the situation of crisis]. https://tinyurl.com/2pn4aucy [In Ukrainian]

8. Action plan on the integration and inclusion. European Commission : Migration and Home Affairs. (2022). https ://tinyurl.com/54s9txp2

9. Aurelie, Ch., Dongxu, Wu, & Zhongmin, Wu (2019). Economic Shocks on Subjective Well Being: Reassessing the Determinants of Life Satisfaction After the 2008 Financial Crisis. Journal of Happiness Studies, 20(4), 1041-1055. https://doi.org/10.1007/s10902-018-9986-y

10. Benjamin, D. J., Kimball, M. S., Heffetz, O., & Szembrot, N. (2014). Beyond Happiness and Satisfaction: Toward Well-Being Indices Based on Stated Preference. The American economic review, 104(9), 2698-2735. https://doi.org/10.1257/aer.104.9.2698

11. Campbell, A., Converse, P., & Rodgers, W. (1976). The Quality of American Life: Perceptions, Evaluations, and Satisfactions. N. Y.

12. Cerna, L., & Jameson, S. (2022). Supporting the social and emotional well-being of refugee students from Ukraine in host countries. OECD. Policy Responses: Ukraine. Talking the policy challenges. https://tinyurl.com/4rf6c784

13. Diener, E., & Seligman, M. E. P. (2004). Beyond Money: Toward an Economy of Well-Being. Psychological Science in the Public Interest, 5(1), 1-31. https://tinyurl.com/mten2fhc

14. Dumont, J-Ch., & Lauren, A. (2022). The potential contribution of Ukrainian refugees to the labour force in European host countries. OECD. Policy Responses: Ukraine. Talking the policy challenges. https://tinyurl.com/34ehsmyc

15. Dumont, J-Ch., Liebig, T., Winter, A., & Lauren, A. (2022). What we know about the skills and early labour market outcomes of refugees from Ukraine. OECD. Policy Responses: Ukraine. Talking the policy challenges. https://tinyurl.com/yc2rt6xh

16. Graham, C. (2005). The Economics of Happiness. World economix, 6(3), 41-55. https://tinyurl.com/2p8vwke3

17. Graham, C. (2014). Subjective Well-Being in Economics. The Oxford Handbook of Well-Being and Public Policy. Oxford University PressEditors. 424-452. https://tinyurl.com/44cc7j_j7

18. Lipsky, J. (2013). Diminishing confidence in economic policies. Outlook on the Global Agenda. 18-21. https ://tinyurl.com/nzpzfy42

19. Lucas, R.E., Diener, E., & Suh, E.M. (1996). Discriminant validity of well-being measures. Journal of Personality and Social Psychology, 71, 616-628. https://tinyurl.com/583vfuh4

20. Migrant integration statistics - labour market indicators (2022). Eurostat. Statistics Explained. https://tinyurl.com/3n8ubsv9

21. Overall figures of immigrants in European society (2021). Statistics on migration to Europe. https://tinyurl.com/3578b9ks

22. Pierce, J. L., & Peck, J. (2018). The History of Psychological Ownership and its Emergence in Consumer Psychology. In: Psychological Ownership and Consumer Behavior / ed. Peck, J., & Shu, S. B. Springer. https://tinyurl.com/ycy3ty2d

23. Shibulal, S. D. (2014). Persistent structural unemployment. Outlook on the Global Agenda, 18-21. https://tinyurl.com/nzpzfy42

24. Strumpel, B. (1974). Economic well-being as an object of social measurement. Subjective Elements of Well-Being. Paris: Organization for Economic Cooperation and Development. 75-122.

25. UNCHR Operational Data Portal (2022). Ukraine Refugee Situation. https://data.unhcr.org/en/situations/ukraine

Размещено на Allbest.ru