Розвиток професійної компетентності майбутніх організаторів морально-психологічного забезпечення як психолого-педагогічна проблема

Abstract

Постановка проблеми. Організатор морально-психологічного забезпечення (далі - МПЗ) - це фахівець, який займається навчально-виховною та психологічною роботою у військах, оскільки з урахуванням специфіки їх військово-професійної діяльності та функціональних обов'язків кожен із них водночас є і вихователем, і психологом, і організатором.

Це накладає на організатора МПЗ велику відповідальність не тільки за зміст і результати власної професійної діяльності, а, насамперед, за поведінку та результати навчальної, службової, навчально-бойової і найголовніше - бойової діяльності особового складу військових підрозділів і частин.

Досвід військово-професійної діяльності організаторів МПЗ доводить, що при наявності достатньої військово-професійної підготовленості, психолого-педагогічної компетентності, розвинутих військово-професійних якостей, педагогічних здібностей кожен офіцер як військовий професіонал може досягти позитивних результатів у фаховій діяльності.

Варто тільки намагатися проявляти творчість та ініціативність у цій діяльності та ні в якому випадку не залишатися байдужим до своїх вихованців.

Аналіз досліджень. Проблема розвитку професійної компетентності в майбутніх організаторів МПЗ досить актуальна та багатоаспектна, а її змістовне поле знаходиться на стику педагогіки, філософії, логіки, психології та військової справи.

Проблему професійної компетентності фахівців у різних аспектах досліджують як зарубіжні (К. Вуоно, Дж. Равен, С. Паррі С. Саркесьян, Р. Уайт), так і вітчизняні (В. Андрущенко, Г. Артюшин, В. Баркасі, О. Бойко, А. Вітченко, А. Галімов, О. Діденко, С. Желтобрюх, А. Зельницький, В. Король, В. Кремень, Т. Мацевко, Н. Ничкало, Ю. Приходько, В. Радкевич, В. Свистун, Т Сорочан, О. Торічний, В. Ягупов та інші) науковці.

Водночас узагальнення наукових праць цих на інших науковців показує, що проблема професійної компетентності майбутніх організаторів МПЗ в системі післядипломної освіти є недостатньо дослідженою.

Мета статті - проаналізувати проблему професійної компетентності військових фахівців у психолого-педагогічній літературі та визначити структуру професійної компетентності майбутніх організаторів морально-психологічного забезпечення.

Виклад основного матеріалу

Застосування знань із матеріалів військових підрозділів і частин у бойових діях - це явище багатомірне, системне, суперечливе, є таким собі збігом різноманітних позитивних і, насамперед, негативних обставин, які виражаються в особливих, несприятливих умовах їх бойової діяльності. Бойова діяльність має такі характеристики:

— постійна наявність небезпеки для життя і здоров'я військовослужбовців;

— постійне застосування або готовність до застосування зброї;

— вороже оточення;

— можливе вирішення бойових завдань на значному віддаленні від основних сил невеликими за чисельністю штурмовими (розвідувальними) групами за відсутності контакту з командуванням;

— значні фізичні навантаження в поєднані з високою активністю когнітивної сфери;

— підвищена концентрація уваги;

— підпорядкування всього режиму життєдіяльності вирішенню поставленого бойового завдання, що призводить до порушення режиму відпочинку, сну, харчування, дискомфортних санітарно-гігієнічних умов тощо.

У діяльності організаторів МПЗ ці характеристики зумовлюють необхідність специфічного підходу до вирішення професійних завдань, мобілізації зовнішніх і внутрішніх резервів, які б дозволили виконувати бойові завдання на межі своїх можливостей. Їхня професійна діяльність має специфічний характер, який, водночас, має багатоаспектний зміст - педагогічний, психологічний і, безпосередньо, військовий, а професійна компетентність з урахуванням цілей, завдань, змісту й результатів військово-професійної діяльності повинна продемонструвати інтегровану здатність оперативно та професійно розв'язувати посадові компетенції як фахівцю МПЗ та офіцерові оперативно-тактичної ланки управління. Офіцери структур МПЗ вирішують різноманітні та багатогранні фахові завдання. Аналіз їхніх функціональних обов'язків і змісту діяльності свідчить про те, що вони, по-перше, відповідають за виховання і навчання своїх підлеглих у широкому значенні слова; по-друге, концентрують і зосереджують змістовні психологічні функції, оскільки є, водночас, психологом, вихователем, організатором МПЗ у військових підрозділах і частинах; по-третє, характер завдань, які виконуються в мирний час і, особливо, які будуть виконувати в воєнний час, вимагають від офіцерів військово-професійної компетентності (Ягупов, 2002: 183). Основу реалізації цих функцій забезпечує їх професійна компетентність.

Вирішенням цього інтегрального завдання займається система військової освіти, яка здійснюється на етапі оперативно-тактичного рівня підготовки організаторів МПЗ в Національному університеті оборони України імені Івана Черняховського (далі - НУОУ). У контексті підготовки фахівця структур МПЗ навчально-виховний процес має бути зорієнтований на забезпечення умов для їх фахового розвитку й саморозвитку. Держава повинна створювати необхідні умови для їхнього становлення як фахівців, які мають високий рівень військово-професійної та, найголовніше, фахової компетентності.

Якість вищої військової освіти пов'язана, перш за все, із здобуттям певних професійних знань, умінь, які дають змогу майбутнім організаторам МПЗ оптимально використовувати накопичений освітній капітал у реальних умовах військово-професійної діяльності. Сьогодні їхня компетентність і професіоналізм виступають головними чинниками військово-професійної самореалізації. У зв'язку з цим зупинимося більш докладно на психолого-педагогічному тлумаченні поняття «професійна компетентність», дотичному до предмета нашого дослідження. Проведений аналіз наукових джерел показує, що в сучасній педагогіці та психології існують різні погляди щодо визначення процесу формування й розвитку професійної компетентності майбутніх фахівців. Проте ці погляди базуються на підґрунті психології професії, урахуванні індивідуально-психічних особливостей фахівця в різних видах діяльності, аналізі умов і чинників розвитку вмінь і навичок у професійній діяльності, закономірностях розвитку професіоналізму тощо. Отже, можна зазначити, що процес формування/розвитку професійної компетентності майбутніх організаторів МПЗ відбувається в контексті професійної підготовки, зумовлюється вимогами безперервної освіти, розвитком і саморозвитком, здійснюються логічно, взаємопов'язано, поетапно в межах освітнього процесу у НУОУ.

У дослідженні розглядаємо процес розвитку професійної компетентності майбутніх організаторів МПЗ на етапі оперативно-тактичного рівня підготовки у НУОУ. Використання терміну «розвиток» у цьому випадку є більш доречним. В освітньому процесі не тільки розвиваємо вже отриману попередньо (під час попереднього (бакалаврського) рівня вищої освіти) професійну компетентність, а й розвиваємо новий її рівень - магістерський з відповідною професійною компетентністю. Отже, ми розглядаємо «розвиток професійної компетентності майбутніх організаторів МПЗ» як педагогічно керований процес, метою якого є набуття слухачами необхідного рівня професійної компетентності.

Результат аналізу наукових розвідок із питань організації освітнього процесу у військових вищих закладах освіти (далі - ВВЗО) дає змогу пов'язати результативність розвитку професійної компетентності майбутніх організаторів МПЗ як із психолого-педагогічними аспектами побудови освітнього процесу, так і з ресурсними (матеріально-технічними) можливостями НУОУ.

Розглянемо зміст професійної компетентності організаторів МПЗ. Сам термін «професійна компетентність» складається із двох категорій - «професія» і «компетентність». Професія (від лат. professio - офіційно вказане заняття) - вид трудової діяльності фахівця, який володіє комплексом теоретичних знань і практичних навичок, отриманих у результаті спеціальної підготовки й досвіду роботи. Наукова дефініція «професійна компетентність» у педагогічній літературі трактується як єдність теоретичної та практичної підготовки майбутніх фахівців, поєднання знань із професійно значущими якостями, що актуалізується в майбутній професійній діяльності. Для трактування поняття «професійна компетентність майбутнього організатора МПЗ» доцільно спиратися на зміст і сутність таких ключових понять, як «компетентність», «професіоналізм», «специфіка професійної діяльності офіцерів структур МПЗ».

С. Гончаренко термін «компетентність» визначає як сукупність знань і вмінь, необхідних для ефективної професійної діяльності: вміння аналізувати, передбачати наслідки професійної діяльності, використовувати інформацію (Гончаренко, 2000: 149).

Досить актуальним є, на нашу думку, погляд на сутність зазначеного наукового терміна О. Овчарука: компетентність виступає логічною похідною від ставлень до цінностей і сформованості умінь у майбутнього фахівця. Автор опирається на трактування, запропоноване Міжнародним департаментом стандартів для навчання, досягнень та освіти: компетентність як спроможність кваліфіковано провадити діяльність, виконувати завдання або роботу (Овчарук, 2004).

Компетентність Міжнародним департаментом стандартів для навчання розглядається як здатність кваліфіковано здійснювати діяльність, виконувати завдання або роботу (International Board of Standards for Training, Performance and Instruction (IBSTPI)).

При цьому поняття «компетентність» містить сукупність професійних знань, навичок і ставлень, що дає змогу фахівцеві ефективно діяти або виконувати певні функції, спрямовані на досягнення стандартів у професійній галузі або діяльності (Сисоєва, 2001).

Звернемося до трактування терміна «компетентність» зарубіжними фахівцями. К. Вуоно визначає сутність компетентності військового керівника як досконале знання своєї справи (Vuono, 1990).

С. Валде вважає, що компетентність - це осо- бистісна характеристика, сукупність інтеріоризованих мобільних знань, умінь, навичок і глибокого мислення (Velde, 1997).

Дж. Равен у зміст поняття «компетентність» укладає специфічну здатність людини, необхідну для ефективного виконання конкретної діяльності в певній предметній галузі. Така здатність передбачає наявність у неї таких якостей, рис і здатностей як вузькоспеціальні знання, особливі предметні навички, способи мислення, розуміння відповідальності за свої дії (Равен, 1999: 6).

С. Саркесьян обгрунтовує компетентність у галузі гарантування безпеки держави та зазначає, що компетентність означає широту мислення, яка не обмежена військовими міркуваннями та дає змогу враховувати різні соціальні й політичні наслідки військових рішень і правильно розуміти необхідність першочергового вирішення питань (S. Sar Kesian, 1979).

Наукове уточнення поняття «компетентність» військового фахівця уможливило В. Свистун запропонувати своє бачення його сутності як новоутворення, що у процесі формування й розвитку набуває внутрішньої визначеності й стає якістю особистості, яка у процесі опанування військово-професійною діяльністю стає суб'єктом цієї діяльності й під час підготовки до виконання військово-професійних завдань набуває здатності ефективно виконувати професійні функції (Свистун, 2019).

В. Ягупов зазначає, що поняття «компетентність» характеризує якісний стан підготовленості фахівця, що дає змогу отримати відповідну посаду; вона набувається у процесі отримання професійної освіти та стосується конкретної особи як майбутнього суб'єкта професійної діяльності. Компетентність розглядається як підготовленість (теоретична та практична) і здатність (інтелектуальна, діяльнісна та суб'єктна), а також готовність (професійна, особистісна, психологічна тощо) особи як фахівця до певного виду професійної діяльності (Ягупов, 2011b).

О. Торічний безпосередньо пов'язує професійну компетентність майбутнього офіцера-прикордонника із поняттям «кваліфікація». Він стверджує, що професійна компетентність фахівця визначає його знання, уміння й досвід. Іншими словами, здатність мобілізувати теоретичні знання, практичні уміння й набутий досвід у конкретній професійній ситуації характеризує компетентність професійно успішного військового фахівця (Торічний, 2013). Такий підхід вважаємо досить обгрунтованим. Тому основними проявами розвиненості професійної компетентності організаторів МПЗ, на нашу думку, є такі:

- наявність теоретичної та практичної здатності до професійної діяльності;

- готовність до постійного саморозвитку та самовдосконалення у професійній діяльності;

- здатність до рефлексії та, найголовніше, - до саморефлексії;

- сформованість відповідних професійно важливих якостей фахівця, що формують індивідуальний стиль професійної діяльності тощо.

Професійна підготовка в такому випадку виступає засобом формування та розвитку компетентної діяльності, а готовність стає одним із важливих результатів якості підготовленості, що реалізується та перевіряється у професійній діяльності.

Професійна компетентність по суті містить, на думку науковців, великий потенціал кожного фахівця, який безпосередньо актуалізується та проявляється в його професійній діяльності (Ягупов, 2011a). О. Євсюков зміст професійної компетентності майбутніх офіцерів визначає через цілі, завдання і характер військової праці, їх відповідністю соціальним замовленням суспільства. Вагому роль відіграє, на його думку, поєднання у завданнях різноманітних складових, які відображають поліфункціональність військової праці, що залежить від інтегративного характеру результату, який планується отримати. Професійна компетентність включає «професійно-особистісну, соціально значущу якісну характеристику майбутнього офіцера, його інтегративні властивості, що орієнтовані на неперервне самовдосконалення, самоосвіту» (Євсюков, 2006: 6).

Професійну компетентність розуміють як складне інтегроване інтелектуальне, професійне та особистісне утворення, яке формується «у процесі професійної підготовки у ВВЗО, виявляється, розвивається і вдосконалюється у процесі військово-професійної діяльності, а ефективність його здійснення суттєво залежить від видів його теоретичної, практичної та психологічної підготовки до неї, особистісних, професійних і індивідуально-психічних якостей, сприйняття цілей, цінностей, змісту та особливостей цієї діяльності» (Ягупов, 2007: 6).

Отож, рівень сформованості/розвиненості професійної компетентності майбутніх організаторів МПЗ можна виявити через результативність актуалізації ними військово-професійних і фахових знань, умінь, прояв ціннісних орієнтирів, психічних механізмів саморегуляції у військово-професійній діяльності. Тоді ситуації щодо розвитку механізмів самоуправління, саморегуляції виступають чинником, який визначає успішне формування/розвиток усіх компонентів професійної компетентності, що стимулюють компетентну поведінку суб'єкта діяльності. Відповідно, професійну компетентність організатора МПЗ будемо розуміти як його інтегроване професійно важливе утворення, що поєднує в собі його підготовленість, здатність і готовність мобілізувати та застосовувати військово-професійні та фахові знання, уміння, навички, професійно важливі якості у професійній діяльності, що визначає успіх і, водночас, відповідальність за її результати.

Наступний важливий аспект - взаємозв'язок професійної компетентності та професіоналізму фахівця, що безпосередньо стосується організаторів МПЗ. Погляд на професійну компетентність як складову професіоналізму у військовій сфері був запропонований американськими науковцями, які розкривають зміст даного феномена через взаємозв'язок відданості справі, відповідальності та компетентності (S. Sar Kesian, 1979). Проведений аналіз наукових досліджень дає змогу розглядати поняття «професійної компетентності» вужче чим «професіоналізм». Професійна компетентність є, з одного боку, головною складовою професіоналізму фахівця, а з іншого - важливою умовою становлення професіонала (Ягупов, 2012a). Відповідно до визначеного, військовий професіонал має компетентно вирішувати професійні завдання в конкретних умовах і в ситуаціях невизначеності, які потребують відпрацювання нових алгоритмів дій, прояву вольових якостей для досягнення успіху.

Зупинимося також на аналізі сутності професійної компетентності військових фахівців. Вважаємо, що найбільш точним, у контексті нашого дослідження, є підхід до її трактування, поданий В. Неіжмаком. Зокрема, він розуміє професійну компетентність військового фахівця як «фундаментальну характеристику особистості військовослужбовця, що виявляється у високому рівні професіоналізму, здатності до виконання завдань й обов'язків з несення військової служби, особистісно-творчої діяльності, яка відзначається фундаментальністю, багатофункціональністю, надпредметністю, міждисциплінарністю, багатовимірністю та вимагає інтелектуальних, автономних і рефлексивних дій» (Неижмак, 2004: 51).

С. Каплун у структурі професійної компетентності майбутніх офіцерів тилу виділяє такі складові:

- професійно-кваліфікаційні характеристики (високий і достатній рівні сформованості професійних знань, умінь і навичок професійної діяльності; продуктивність професійної діяльності, апробована під час практичних занять);

- соціально-статусні характеристики (соціальний статус офіцера в системі української держави (екстеріоризаційний ефект); соціальний статус офіцера в системі служб Збройних сил (інтеріоризаційний ефект);

- особистісні характеристики (професійно значущі особистісні якості; професійно значущі особливості характеру офіцера; висока мотивація до здійснення професійної діяльності та зростання рівня професіоналізму) (Каплун, 2008: 112).

Особливості професійної компетентності військового фахівця зумовлені метою, завданнями і результатами військово-професійної діяльності, зокрема такими: екстремальним її характером; різноманітністю її складових, які визначаються її поліфункціональністю; інтегрованим характером результатів військової праці, які складається із боєготовності підрозділів (частин), морально-психологічного стану особового складу; відповідністю професійно важливих якостей і дій військовослужбовця до висунутих цілей, завдань і функцій його діяльності.

Отже, професійна компетентність організатора МПЗ, з одного боку, передбачає, насамперед, його здатність успішно реалізовувати посадові компетенції та досягати при цьому суттєвих позитивних результатів, а з іншого - характеризує позитивний результат функціонування системи військової освіти. Без сформованості професійної компетентності він не може стати суб'єктом військово-професійної діяльності. Вона є мобільним, гнучким, інтегрованим і міжпредметним професійно важливим утворенням організатора МПЗ.

Таким чином, на основі аналізу психолого-педагогічної літератури ми здійснили аналіз основоположних дефініцій дослідження понять «професійна компетентність» і «професійна компетентність організатора МПЗ» на науково-теоретичному рівні на основі ґрунтовного дедуктивного аналізу різних наукових підходів до їх трактування. У процесі дослідження ми дійшли до таких висновків:

— по-перше, різні трактування поняття «компетентність», передусім, обумовлені недостатнім усвідомленням смислу, змісту та вимог компетентнісного підходу до професійної підготовки фахівців (Ягупов, 2013), у тому числі й військових;

— по-друге, недостатнім усвідомленням науковцями призначення системи професійної освіти та основного результату її функціонування, яким має бути компетентний фахівець, а не фахівець із компетенціями (Ягупов, 2012a);

— по-третє, недостатнім розумінням дослідниками як стандартної структури професійної діяльності різних фахівців та її психічного та психологічного аспекту.

Структура професійної компетентності організаторів МПЗ включає, на нашу думку, такі компоненти:

1) ціннісно-мотиваційний (цінності військової служби; ставлення до свого фаху; мотивація військово-професійної діяльності);

2) емоційно-вольовий (емоційно-вольова сфера психіки; стійкість до негативних чинників військово-професійної діяльності);

3) когнітивний (загальновійськові, військово-професійні та фахові знання як офіцера оперативно-тактичної ланки управління та суб'єкта МПЗ);

4) операційно-процесуальний: організаційний, управлінський, контрольно-корегувальний, педагогічний, комунікативний, методичний (організаційні, управлінські, контрольно-корегувальні, педагогічні, комунікативні, методичні навички, вміння та здібності);

5) менеджерський (менеджер оперативно-тактичної ланки управління);

6) психологічний чи фаховий (організатор МПЗ у військових підрозділах і частинах);

7) професійно-важливі якості чи індивідуально-психічний (витривалість, професійна мобільність, психічна стійкість, організованість, комунікативність, емпатичність та інше);

8) суб'єктний (професійна суб'єктність, об'єктивна самооцінка, сприйняття самого себе як менеджера МПЗ в оперативно-тактичній ланці управління).

Отже, по-перше, наявність цих компонентів забезпечує їм творчу реалізацію основних посадових компетенцій як офіцерів оперативно-тактичної ланки управління, військового професіонала та фахівця у сфері МПЗ. При цьому безпосередньо враховано такі їх службові функції:

— як офіцера - представника офіцерського корпусу;

— як менеджера середньої ланки управління у Збройних силах України;

— як організатора МПЗ - як фахівця, який реалізує специфічні функції у військових підрозділах і частинах.

По-друге, реалізація основних посадових компетенцій обґрунтована на провідних ідеях і положеннях контекстного, компетентнісного та суб'єктно-діяльнісного підходів, оскільки системно охоплює військово-професійну діяльність майбутніх фахівців як суб'єктів МПЗ, містить кожен елемент їх військово-професійної діяльності як менеджера оперативно-тактичної ланки управління та фахової діяльності як суб'єкта МПЗ. Провідною вимогою контекстного підходу є те, що у процесі професійної підготовки офіцерів необхідно обов'язково врахувати цілі, зміст, методи, форми, засоби, екстремальний характер і результати бойової діяльності військових підрозділів і частин.

По-третє, ця структура охоплює всі структурні одиниці їх військово-професійної діяльності від визначення її цінностей і до самооцінювання результатів як творчого суб'єкта цієї діяльності, тобто обґрунтована з урахуванням основних положень теорії діяльності та діяльнісного підходу в професійній психології та педагогіці. У зв'язку з цим основними компонентами професійної компетентності організаторів МПЗ мають бути основні компоненти діяльності. Зокрема, цінності, мотивація, зміст, методи, прийоми, засоби, результати професійної діяльності організатора МПЗ.

Відповідно основною місією НУОУ щодо навчання майбутніх організаторів МПЗ є розвиток їх професійної компетентності як складного та багатовимірного психолого-педагогічного явища - професійно важливого утворення, стимулювання та забезпечення сприйняття ними самих себе як суб'єктів оперативно-тактичної ланки управління та організаторів МПЗ у Збройних силах України.

Висновки

Актуальність проблеми впровадження компетентнісного підходу до визначення якості професійної підготовки майбутніх організаторів МПЗ і забезпечення цілеспрямованого розвитку їх професійної компетентності на етапі оперативно-тактичного рівня підготовки в НУОУ є безперечною та в науковому аспекті - перспективною.

Визначено в результаті проведеного аналізу багатоаспектність і неоднозначність поняття «професійна компетентність організатора МПЗ», зміст якого залежить від цілей, змісту та специфіки його професійної діяльності.

З'ясовано, що професійна компетентність організаторів МПЗ містить такі компоненти: емоційно-вольовий, когнітивний, операційно-процесуальний, психологічний чи фаховий, професійно-важливі якості чи індивідуально-психічний, суб'єктний.

Перспективні напрями подальших досліджень: зміст і структура професійної компетентності організаторів морально-психологічного забезпечення.

Список використаних джерел

1. Гончаренко С. Професійна освіта: словник : навч. посіб. / уклад. С. Гончаренко та ін. ; за ред. Н. Ничкало. Київ : Вища школа, 2000. 149 с.

2. Євсюков О. Педагогічні умови формування професійної компетентності майбутніх офіцерів у навчальному процесі вищого військового навчального закладу : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.04. Харківський нац. пед. ун-т ім. Г С. Сковороди. Харків, 2006. 172 с.

3. Зеер Э. Ключевые квалификации и компетенции в личностно ориентированном профессиональном образовании. Образование и наука. 2000. № 3(5). С. 16-17.

4. Каплун С. Професійна компетентність майбутнього офіцера служб тилу як об'єкт наукового аналізу. Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Житомир, 2008. Вип. 42. С. 111-115.

5. Максименко С. Військова психологія та педагогіка : інноваційний підхід : підруч. у 2 ч. Ч. 1 / за аг. ред. С. Максименка. Київ : НУОУ, 2012. 472 с.

6. Неижмак В. Формирование профессиональной компетентности выпускника высшего военного учебного заведения (на примере общепрофессиональных дисциплин) : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.08. Ульяновск : Изд-во УлГПУ, 2004. 205 с.

7. Овчарук О. Розвиток компетентнісного підходу : стратегічні орієнтири міжнародної спільноти. Компетент- нісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи : бібліотека освітньої політики. Київ : К.І.С., 2004. С. 6-15.

8. Педагогічні технології у безперервній професійній освіті : монографія / С. Сисоєва та ін. ; за ред. С. Сисоєвої. Київ : ВІПОЛ, 2001. 502 с.

9. Равен, Дж. Педагогическое тестирование : проблемы, заблуждения, перспективы., пер. с англ. Москва: Когито-Центр, 1999. 44 с.

10. Свистун В. Полікультурна компетентність військовослужбовця як суб'єкта діяльності з підтримання міжнародного миру і безпеки. Проблеми освіти. 2019. Вип. 92. С. 154-158.

11. Торічний О. Теоретико-методичні засади формування військово-спеціальної компетентності майбутніх офіцерів-прикордонників у процесі навчання : дис. .д-ра. пед. наук. Хмельницький 13.00.02, 2013. 605с.

12. Ягупов В., Свистун В. Компетентнісний підхід до підготовки фахівців у системі вищої освіти. Наукові записки НаУКМА. Том 71. Педагогічні, психологічні науки та соціальна робота : зб. наук. праць / гол. ред. Гірник А. Київ, 2007. С. 3-8.

13. Ягупов В. Компетентнісний підхід до професійної підготовки майбутніх фахівців у системі професійно- технічної освіти. Креативна педагогіка. 2011. Вип. 4. С. 28-34.

14. Ягупов В. Компетентнісний підхід у професійній підготовці фахівців у системі професійно-технічної освіти у 5 т. / Педагогічна і психологічна науки в Україні : зб. наук. пр. Київ : Педагогічна думка, 2012. Т. 4 : Професійна освіта і освіта дорослих. С. 124-134.

15. Ягупов В. Компетентностный подход к профессиональному образованию. Отечественная и зарубежная педагогика. №2(5) 2012. С. 48-54. URL : Г1ВКАКУ.К8и.ЕПи.Ки>ВГ0С/'№Р-С0ЫТЕЫТ...2013/09/17_КА0...(дата звернення 09.01.2020).

16. Ягупов В. Становление понятийно-терминологического аппарата компетентностного подхода к профессиональному образованию. Науковий вісник Інституту професійно-технічної освіти НАПН України. Київ, Інститут професійно-технічної освіти НАПН України, 2013. № 6. С. 26-33.

17. Ягупов В. Методологічні основи розуміння та обґрунтування понять «компетентність» і «компетенція». Нові технології навчання. Київ-Вінниця, 2011. Вип. № 69, ч. 1. С 3.

18. Ягупов В. Педагогіка : навчальний посібник. Київ : Либідь, 2002. 560 с.

19. S. Sar Kesian. Changing dimensions of military professionalism. Military Review. 1979. № 3. 59 p.

20. Velde C. Crossing borders: an alternative conception of competence. Annual SCUTREA conference. New York: Queen's University Belfast. 1997. P 27-35.

21. Vuono C. E. Professionalism and the Army of the 1990s. Military Review. 1990. № 4. 297 p.

References

1. Honcharenko S. U. Profesiyna osvita: slovnyk [Vocational education: dictionary] : navch. posib. / uklad. S. U. Honcharenko ta in. ; za red. N. H. Nychkalo. Kyyiv : Vyshcha shkola, 2000. 149 p. [in Ukrainian].

2. Yevsyukov O. F. Pedahohichni umovy formuvannya profesiynoyi kompetentnosti maybutnikh ofitseriv u navchal'nomu protsesi vyshchoho viys'kovoho navchal'noho zakladu [Pedagogical conditions of formation of professional competence of future officers in the educational process of a higher military educational institution] : dys. ... kand. ped. nauk : 13.00.04 / Kharkivs'kyy nats. ped. un-t im. H. S. Skovorody. Kharkiv, 2006. 172 p. [in Ukrainian].

3. Zeer E. F. Klyuchevye kvalyfykatsyy y kompetentsyy v lychnostno oryentyrovannom professyonal'nom obrazovanyy [Key Qualifications and Competencies in Personally Oriented Vocational Education]. Obrazovanye y nauka. 2000. № 3 (5). pp. 16-17. [in Russian].

4. Kaplun S. O. Profesiyna kompetentnist' maybutn'oho ofitsera sluzhb tylu yak ob'yekt naukovoho analizu [Professional competence of the future officer of the rear services as an object of scientific analysis]. Visnyk Zhytomyrs'koho derzhavnoho universytetu imeni Ivana Franka. Zhytomyr, 2008. Vyp. 42. pp. 111-115. [in Ukrainian].

5. Maksymenko S. D. Viys'kova psykholohiya ta pedahohika : innovatsiynyy pidkhid [Military psychology and pedagogy: an innovative approach] : pidrach. u 2 ch. CH. 1 / za ah. red. S. D. Maksymenka. Kyyiv NUOU, 2012. 472 p. [in Ukrainian].

6. Neyzhmak V. V. Formyrovanye professyonal'noy kompetentnosty vypusknyka vyssheho voennoho uchebnoho zavedenyya (na prymere obshcheprofessyonal'nykh dystsyplyn) [Formation of professional competence of a graduate of a higher military educational institution] : dyss. ... kand. ped. nauk : 13.00.08 / Ul'yanovsk : Yzd-vo UlHPU, 2004. 205 p. [in Russian].

7. Ovcharuk O. V. Rozvytok kompetentnisnoho pidkhodu : stratehichni oriyentyry mizhnarodnoyi spil'noty. Kompetentnisnyy pidkhid u suchasniy osviti : svitovyy dosvid ta ukrayins'ki perspektyvy : biblioteka osvitn'oyi polityky [Development of a competence approach: strategic guidelines of the international community. Competence Approach in Contemporary Education: World Experience and Ukrainian Perspectives]. Kyyiv : K.I.S., 2004. pp. 6-15. [in Ukrainian].

8. S. O. Sysoyeva Pedahohichni tekhnolohiyi u bezperervniy profesiyniy osviti [Pedagogical Technologies in Continuing Professional Education] : monohrafiya / Kyyiv : VIPOL, 2001. 502 p. [in Ukrainian].

9. Raven, Dzh. Pedahohycheskoe testyrovanye : problemy, zabluzhdenyya, perspektyvy [Pedagogical testing: problems, misconceptions, perspectives], per. s anhl. Moskva: Kohyto-Tsentr, 1999. 44 p. [in Russian].

10. Svystun V. I. Polikul'turna kompetentnist' viys'kovosluzhbovtsya yak sub'yekta diyal'nosti z pidtrymannya mizhnarodnoho myru i bezpeky. Problemy osvity [Multicultural competence of a military serviceman as a subject of activity for maintaining international peace and security. Problems of education]. 2019. Vyp.92. pp. 154-158. [in Ukrainian].

11. Torichnyy O. V. Teoretyko-metodychni zasady formuvannya viys'kovo-spetsial'noyi kompetentnosti maybutnikh ofitseriv-prykordonnykiv u protsesi navchannya [Theoretical and methodological bases of formation of military-special competence of future officers-border guards in the course of training] : dys. ...d-ra. ped. nauk : Khmel'nyts'kyy 13.00.02, 2013. 605p. [in Ukrainian].

12. Yahupov V V, Svystun V I. Kompetentnisnyy pidkhid do pidhotovky fakhivtsiv u systemi vyshchoyi osvity [Competent approach to the training of specialists in the higher education system]. Naukovi zapysky NaUKMA. Tom 71. Pedahohichni, psykholohichni nauky ta sotsial'na robota : zb. nauk. prats' / hol. red. Hirnyk A. M. m. Kyyiv, 2007. pp. 3-8. [in Ukrainian].

13. Yahupov V. V. Kompetentnisnyy pidkhid do profesiynoyi pidhotovky maybutnikh fakhivtsiv u systemi profesiyno- tekhnichnoyi osvity. Kreatyvna pedahohika [Competent approach to professional training of future specialists in the system of vocational education. Creative pedagogy]. 2011. Vyp. 4. pp. 28-34. [in Ukrainian].

14. Yahupov V. V. Kompetentnisnyy pidkhid u profesiyniy pidhotovtsi fakhivtsiv u systemi profesiyno-tekhnichnoyi osvity [Competent approach in professional training of specialists in the system of vocational education]: u 5 t. / Pedahohichna i psykholohichna nauky v Ukrayini : zb. nauk. pr. Kyyiv : Pedahohichna dumka, 2012. T. 4 : Profesiyna osvita i osvita doroslykh. pp. 124-134. [in Ukrainian].

15. Yahupov V. V. Kompetentnostnyy podkhod k professyonal'nomu obrazovanyyu. Otechestvennaya y zarubezhnaya pedahohyka [Competency approach to vocational education. Domestic and foreign pedagogy]. №2(5) 2012. S. 48-54. URL : LIBRARY.RSU.EDU.RU>BLOG/WP-CONTENT...2013/09/IZ_RAO...(data zvernennya 09.01.2020). [in Russian].

16. Yahupov V. V. Stanovlenye ponyatyyno-termynolohycheskoho apparata kompetentnostnoho podkhoda k professyonal'nomu obrazovanyyu [Formation of the conceptual and terminological apparatus of the competence approach to vocational education]. Naukovyy visnyk Instytutu profesiyno-tekhnichnoyi osvity NAPN Ukrayiny. Kyyiv, Instytut profesiyno-tekhnichnoyi osvity NAPN Ukrayiny, 2013. № 6. pp. 26-33. [in Russian].

17. Yahupov V. V. Metodolohichni osnovy rozuminnya ta obgruntuvannya ponyat' “kompetentnist'” i “kompetentsiya” [Methodological bases of understanding and substantiation of concepts of “competence” and “competence”]. Novi tekhnolohiyi navchannya. Kyyiv-Vinnytsya, 2011. Vyp. № 69, ch. 1. p. 3. [in Ukrainian].

18. Yahupov V. V. Pedahohika [Pedagogics] : navchal'nyy posibnyk. Kyyiv : Lybid', 2002. 560 p. [in Ukrainian].

19. Sam S. Sar Kesian. Changin dimensions of military professionalism. Military Review. 1979. № 3. 59 p. [in English].

20. Velde C. Crossing borders: an alternative conception of competence. Annual SCUTREA conference. New York, Queen's University Belfast. 1997. P 27-35. [in English].

21. Vuono C. E. Professionalismand the Army of the 1990s. Military Review. 1990. № 4. 297 p. [in English].

Размещено на Allbest.ru