Психологічний аналіз професійної діяльності піротехнічних підрозділів ДСНС під час військових дій

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет цивільного захисту України

Психологічний аналіз професійної діяльності піротехнічних підрозділів ДСНС під час військових дій

В. Платонов,

аспірант

м. Харків

Анотація

У статті розглядається діяльність піротехніків Державної служби України з надзвичайних ситуації під час повномасштабних військових дій на території України. Враховуючи досвід військових саперів Збройних Сил України під час проведення миротворчих місій, виділено чинники негативних психологічних станів особистості сапера під час його перебування у зоні воєнного конфлікту. Береться до уваги досвід роботи рятувальників ДСНС у зоні проведення АТО/ООС на сході України, де вказано стрес-фактори діяльності рятувальників, які виконували свої професійні задачі під час військових дій. Діяльність рятувальників під час війни можна визначити як виконання службового обов'язку в надекстремальних ситуаціях, пов'язаних з прямим ризиком для життя.

Діяльність фахівців піротехніків є екстремальною, перш за все через те, що вони контактують з вибухонебезпечними предметами. Виконання саперних робіт має низку стресогенних чинників, таких як, стан розгубленості при ускладнені в ідентифікації вибухонебезпечних предметів (ВНП), проблемне вилучення ВНП часів Другої світової війни, що може призвести до детонації. Такі ситуації викликають у саперів відчуття тривоги та нервової напруженості, які в свою чергу можуть компенсуватись значною стресостікістю особистості. На піротехніків, при виконанні ними діяльності під час військових дій, впливають також і додаткові стрес-фактори такі, як стан невідомості того, що може трапитися в будь-який момент та страх за власне життя. В нашому дослідженні, на основі вивчення фото та відеоматеріалі, проаналізовано діяльність піротехніків ДСНС під час військових дій на території України та визначено основні етапи виконання ними професійних завдань, які вважаються найбільш стресогенними під час їх виконання.

Ключові слова: піротехніки, професія, професійна діяльність, психологічний аналіз діяльності, війна, військові дії.

Abstract

V. Platonov, Postgraduate Student

National University of Civil Defense of Ukraine

Some problems of training managers of risky professions to organize the activities of personnel in extreme conditions

The article examines the activities of pyrotechnics of the State Emergency Service of Ukraine during full-scale military operations on the territory of Ukraine. Taking into account the experience of military sappers of the Armed Forces of Ukraine during peacekeeping missions, the factors of negative psychological states of the sapper's personality during his stay in the zone of military conflict are identified. It takes into account the experience of rescuers of the state emergency service of Ukraine in the ATO-zone /JFO in eastern Ukraine, which indicates the stress factors of rescuers who performed their professional tasks during military operations. The activity of rescuers during war can be defined as the performance of official duty in ultra-extreme situations associated with a direct risk to life.

The activity of pyrotechnic specialists is extreme, as they come into contact with an explosive object. In safe conditions, performing Sapper operations has a large number of stressful factors, such as a state of confusion when it is difficult to identify explosive objects, problematic withdrawal of VIO from the World War ІІ, which can lead to detonation. Such situations cause sappers to feel anxious and nervous tension, which are compensated by a significant stress of the individual. When performing activities by pyrotechnics during military operations, they are affected by additional stress factors, such as a state of uncertainty about what can happen at any time, and fear for their own lives. Based on photos and videos of the activities of pyrotechnics of the state emergency service, their activities during military operations are analyzed and the main stages of activity that are most stressful during the implementation of the mine clearance task are demined.

Keywords: sapper, profession, professional activity, psychological analysis of activity, war, fighting.

Основна частина

Військове вторгнення на територію України показало зухвалість військових російської федерації. Обстрілюючи міста України та знищуючи інфраструктуру, на сьогодні російські військові застосували значну кількість боєприпасів касетного типу, провели інженерне дистанційне замінування міст, встановили велику кількість мін-пасток. Як наслідок - виявлено значну кількість невикористаних артилерійських боєприпасів різних типів, авіабомб та боєприпасів, які не спрацювали. Досвід сучасних війн дав можливість усвідомити, якою жорстокою та підступною може бути мінна зброя та вибухонебезпечні предмети (ВНП), що найчастіше застосовуються для травмування, залякування та знищення цивільного населення [4].

Відмітимо, що для гуманітарного обстеження деокупованої території України та вилучення ВНП було задіяно піротехнічні підрозділи Державної служби України з надзвичайних ситуації (ДСНС). За офіційними даними піротехніки ДСНС з початку війни залучалися на виклики 9 тис. 422 рази. За цей час ними було вилучено 120 тис. 789 ВНП [15].

Зауважимо, що фахівці-піротехніки будуть залучатися ще, бо, нажаль, війна триває. Вже на цей час, згідно попереднім прогнозам експертів в цій галузі, для розмінування України знадобиться не менше 10 років. Це значно більший показник, порівняно із попередніми роками, включаючи час проведення Антитерористичної операції/Операція об'єднаних сил (АТО/ООС) на сході України.

Слід вказати, що піротехніки ДСНС, під час військових дій, стикнулися з великою кількістю ВНП нового зразка - це є головною відмінністю від їх звичної діяльності, яка до сих пір здебільшого полягала у вилученні ВНП часів Другої світової війни. Нагадаємо, що виконуючи свою професійну діяльність, фахівці з розмінування знаходяться у постійному психічному напруженні та небезпеці для життя при контакті з ВНП. Додатковим чинником психічного напруження сьогодні є розуміння того, що в Україні ведуться активні бойові дії і постійно зберігається висока вірогідність у будь-яку мить потрапити під обстріл. Безумовно, цей факт посилює відчуття невизначеності та страху загрози життю. При цьому, фахівцеві треба залишатися спокійним та емоційно врівноваженим. Цього вимагає адекватна оцінка ситуації і, як наслідок - безпечне і безпомилкове вилучення ВНП та його знищення.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Зауважимо, що прикладні дослідження діяльності саперів у військових та психологічних науках з'явилися нещодавно. Здебільшого діяльність саперів розглядалася в аспекті діяльності інженерних військ, а безпосередньо саперам приділялося менше уваги. Відповідно, наукові наробки з розгляду професійної діяльності цих фахівців здебільшого мали суто описовий характер. Ситуація з дослідженням діяльності піротехніків, за словами Г.С. Гайдрали, дещо змінилася з того часу, коли сапери інженерних військ Збройних Сил України долучалися до миротворчих місій з гуманітарного розмінування на території інших держав [3].

На сьогодні в різних силових відомствах є свої підрозділи фахівців з розмінування. В Збройних Силах України (ЗСУ) сапери інженерних військ та сапери, які закріплені за передовими батальйонами. У Міністерстві внутрішніх справ України (МВС) та в Службі Безпеки України (СБУ) працюють вибухотехніки. В ДСНС діяльність з розмінування виконують піротехнічні підрозділи.

Діяльність піротехніків ДСНС, у порівнянні з саперами інших силових структур, є значно ширшою за своїми масштабами. Фахівцям піротехнічних підрозділів ДСНС доводитьсяуважно обстежувати великі масиви території сільськогосподарського призначення, житлового фонду та інфраструктури. Особливості діяльності та професійно-психологічні важливі якості саперів служб порятунку в сучасних наукових працях висвітлено в роботах М.С. Заярної, Х.Р. Софієвої та О.В. Тімченко [1; 6].

С.М. Миронець визначає, що в екстремальних та надекстремальнх умовах стрес-фактори мають підвищену інтенсивність і значно сильніше впливають на робочій стан фахівця. Через це, зокрема, у нього можуть проявлятися імпульсивність, тривожність, зниження концентрації уваги, пригнічення психомоторних функцій, надмірна втрата сил нервової системи [8]. Враховуючи, що на будь-якому етапі виконання діяльності піротехніки можуть потрапити під ворожий обстріл, відбувається посилення чинників надмірного стресу. В таких випадках загострюється відчуття невідомості та невизначеності, страх за власне життя, що, в свою чергу, підсилює пригнічення негативного психоемоційного стану. Як наслідок - це все безпосередньо відображається на виконанні саперами своїх професійних завдань [2].

Психологічні особливості діяльності фахівця-піротехніка найбільше повно описані на прикладі військових саперів ЗСУ миротворчих місій. Так І.О. Пішко виділено значну кількість стрес-факторів, до яких можна віднести особливості перебування військових в іншій країні, особливості виконання миротворчої операції, а також стрес-фактори загального характеру таких, як погодні умови, особливості місцевості, відсутність інформації про наявні міни, їх види, що призводить до дезадаптації та подальшого ускладнення повернення у робочий стан [12].

Виходячи з цього, максимальної актуальності для підтримання робочого стану військових саперів набуває питання психологічного супроводу їх діяльності. Так, у роботах В.І. Мозгового та О.В. Недвиги визначено особистісні переживання саперів, які є дезадаптивними та пригнічують їх нормальний функціональний стан. До таких відносять, страх попасти під ворожий обстріл, страх отримати важкі поранення з подальшою інвалідністю, страх травмування та загибель колег, страх стикнутися з ВНП невідомого саперам типу [9; 10]. Досліджуючи проблему адаптації до умов, у яких військові сапери повинні виконувати діяльність з розмінування, О.В. Недвига визначає, що основним фактором в цьому випадку є час. Іншими словами, сапери повинні адаптуватися до погодних умов, температурного режиму, скласти орієнтовну картину і перелік тих ВНП, з якими вони можуть стикнутися при обстеженні території. Не менш значущім чинником для підтримки нормального психічного стану, на думку деяких авторів, є психологічна підготовка та розвиток стресостійкості сапера [11].

Для професійного становлення та виконання робіт з розмінування стресостійкість є однією із найважливішою професійно-психологічних якостей для піротехніка. В таких умовах слід згадати про дію компенсаторних механізмів психіки людини. В нашому випадку однією з компенсаторних якостей особистості піротехніка є схильність до ризику, як індивідуально-психологічна риса, що дозволяє швидше адаптуватися до перебування в надекстремальних умовах. Як визначає у своїй роботі О.В. Дишкант, схильність до ризику, з одного боку, може бути сталою характеристикою особистості, а з іншого, змінюватися під впливом різних факторів, таких як надмірний стрес, наявність або відсутність інформації про ситуацію навколо, діяльність у складі підрозділу, розподіл відповідальності [5].

На жаль, сьогодні подібні психологічні дослідження стосовно діяльності піротехніків ДСНС відсутні. Беручи до уваги, що за час військових дій, які тривають, піротехнікам довелося виконувати місію з гуманітарного розмінування на значній території України. Виконання діяльності в таких умовах збільшило кількість стресогенних факторів та чинників прямої загрози для життя, що, безумовно, відрізняється від діяльності у мирний час.

Проведений теоретичний аналіз дозволяє стверджувати, що діяльність піротехніків є екстремальною. Це виражається у постійному контакті з ВНП, що несе в собі негативний вплив на їх психологічний стан. При цьому, сьогодні діяльність піротехників здійснюється в умовах ведення активних військових дій, які ми, в свою чергу, можемо з впевненістю назвати надекстремальними умовами виконання службових обов'язків. В таких ситуаціях, до основних стрес факторів додаються, відчуття страху за своє життя, можливість потрапити під ворожий обстріл, стан невизначеності. Ці переживання носять дезадаптивний характер, що, в свою чергу, призводить до пригнічення психоемоційного стану фахівця піротехніка.

Отже, метою нашого дослідження є визначення психологічних особливостей діяльності піротехніків ДСНС України під час військових дій.

Методи та методика дослідження. Для визначення психологічних особливостей діяльності піротехніків під час військових дій, в дослідженні застосовано метод контент-аналізу, який дозволяє кількісно та якісно обробити отриманий матеріал. Для аналізу було зібрано фото та відео матеріали за період з 26 лютого по 20 травня 2022 року. До вибірки контент- аналізу увійшли 700 фотографій та 5 відео, де зображено діяльність піротехніків ДСНС з розмінування під час військових дій, які відбиралися за наступними критеріями:

- наявність на фото піротехніка(- ів) при контакті з ВНП;

- зображено вилучення та транспортування ВНП;

- зображено процес обстеження, пошук ВНП за допомогою технічних ручних приладів, розмінування на місці;

- виконання діяльності піротехніком в групі або самотужки.

Матеріали були отримані з офіційних сторінок, у соціальних мережах Facebook, Instagram, та месенджері Telegram, головних управлінь ДСНС у Київський, Чернігівській, Харківській, Донецький, Миколаївський областей, «Мобільний рятувальний центр швидкого реагування Державної служби з надзвичайних ситуацій» Київська обл., «Міжрегіональний центр гуманітарного розмінування та швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій» с. Ватутіне Харківська обл., «Міжрегіональний центр швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій» м. Ромни Сумська обл., «2 Спеціальний центр швидкого реагування Державної служби з надзвичайних ситуацій» м. Дрогобич Львівська обл. Ці підрозділи, більше ніж інші, залучалися та залучаються до розмінування території, де велися та до сих пір тривають бойові дії.

Результати. Проведення контент-аналізу фотокарток та відеоматеріалів діяльності піротехнічних підрозділів ДСНС, дало можливість визначити, що діяльність в умовах війни носить здебільшого однотипний характер при надмірному стресовому напруженні, та негативно впливає на психоемоційний стан фахівця піротехніка.

Відібрані фото та відео матеріали було розподілено по наступним категоріями:

- Вид ВНП, з якими піротехнікам найчастіше довелося працювати.

Результати аналізу надали змогу отримати наступні данні.

Піротехнікам ДСНС частіше доводилося працювати із залишками від крилатих ракет та ракет реактивних систем залпового вогню (43,6%). Слід вказати, що здебільшого вони не несуть загрози, але їх вилучення є довготривалим та надважким процесом. На другому місці за частотою зустрічальності розташовано заряди касетних частин ракет (30,8%), що несуть значну загрозу детонації у будь-який момент. Дещо менше в своїй роботі піротехніки працювали зі снарядами різних артилерійських систем (15,1%), які в значній кількості залишалися в місцях ведення військових дій, або при застосуванні не здетонували. Зауважимо, що ці ВНП несуть не аби яку загрозу життю при їх вилученні. На останньому місці за частотою зустрічальності в роботі наших фахівців авіаційні бомби (6,7%), які є пошкодженими. Додамо, що це ускладнює їх вилучення, а іноді їх неможливо знешкодити. Інші види ВНП - 8,4%.

- Форма роботи, за якою працюють піротехніки. В даному випадку мається на увазі чи виконувана діяльність є груповою чи індивідуальною. Так, було встановлено, що приблизно половина фахівців працює поодинці (45,8%); третина з усіх піротехніків - переважно у парі (34,1%). При цьому, безумовно, є такі види робіт, що виконуються у складі всього підрозділу - частка таких складає 14,5%. Поряд з цим, для деяких робіт з розмінування залучаються, навіть, інші фахівці (5,6%). Незважаючи на переважно індивідуальний характер виконання діяльності, піротехніки повинні мати добрі комунікативні навички, щоб ефективно взаємодіяти в команді та направляти діяльність один одного.

- Місця, де доводилося вилучати ВНП. Піротехнікам доводилося працювати в різних місцях. Найчастіше фахівці працювали на прибудинкових територіях, вулицях та дорогах (72,1%). На другому місці за частотою зустрічальності розташовано дві позиції (два місця), де піротехніки вилучали ВНП - це вилучення з квартир та дахів приватних будинків (13,3%) та обстеження і вилучення ВНП з сільськогосподарських угідь (13,1%). Додамо, що на сьогодні піротехніки були найменше залучені до розмінування безпосередньо військової техніки (1,4%).

- Фізичні навантаження.

Виконуючи свою діяльність, піротехнікам ДСНС доводиться вилучати та знешкоджувати, як легкі, так і важкі ВНП, що в будь якому разі вимагає від фахівців чималих фізичних сил. За отриманими результатами у 70,7% випадках вилучення легких ВНП проводиться піротехніками на витягнутих руках. В цей момент, звичайно ж самі рятувальники максимально

зосереджені та сконцентровані. Приблизно при кожному четвертому випадку (25,4%) піротехнікам доводиться докладати значних фізичних сил при вилученні авіабомб (вага яких від 250 кілограмів до 1 тони), частин ракети систем залпового вогню (габаритні розміри яких коливаються від 3 до 7,5 метрів). При виконанні таких завдань м'язи тіла фахівця постійно знаходяться в напруженні, що пришвидшує настання фізичної втоми та психічного перевантаження. Виконання інших допоміжних робіт під час обстеження території та вилучення ВНП займає 3,9%. Слід зазначити, що піротехніки у 100% випадків працюють в захисному споряджені - це бронежилет та каска, а в 38,7% випадків при знешкодженні ВНП на місці доводиться працювати у надважкому вибухозахисному костюмі (вага якого 25-30 кілограмів).

- Емоційний стан. Як вже зазначалося, діяльність піротехніків супроводжується низкою стресогених факторів, які негативно впливають на психоемоційний стан особистості. Відомо, що для оцінки таких станів можуть використовуватись методи візуальної психодіагностики особистості. Для того щоб визначити емоційний стан піротехніків за виразом обличчя, було застосовано таблицю мімічних кодів емоційних станів В.О. Лабунської [7]. Опис цих кодів представлено в таблиці 1.

Табл.1. Мімічні коди емоційних станів