Економіко-правові аспекти психологічної реабілітації сімей з дітьми в умовах воєнного стану

Размещено на http://www.allbest.ru/

ПрАТ "ВНЗ "Міжрегіональна академія управління персоналом", м. Кропивницький

Економіко-правові аспекти психологічної реабілітації сімей з дітьми в умовах воєнного стану

Дідюк Ірина Леонідівна

кандидат юридичних наук

доцент кафедри правознавства

Левченко Вікторія Олексіївна

кандидат юридичних наук

доцент кафедри правознавства

Полтавець Лілія Іванівна

старший викладач кафедри правознавства

Анотація

психосоціальний потреба особистість

У статті висвітлено психосоціальний стан сімей із дітьми в умовах воєнного стану, з'ясовані їх потреби та проблеми. Визначено, що травматичні події можуть викликати у дітей різні поведінкові особливості, почуття, які важливо відслідковувати та адекватно допомогти дитині пережити, проявити й пропрацювати їх. Розглянуто обставини та потреби сімей із дітьми в умовах воєнного сану, які необхідно враховувати при плануванні психологічної реабілітації. Наукова стаття характеризує психологічну реабілітацію як комплексну, багаторівневу та динамічну систему заходів, спрямованих на поліпшення, розвиток та утвердження соціального статусу особистості, її психологічних функцій, якостей, властивостей; захист психофізичного здоров'я та соціального благополуччя; соціальне залучення до повноцінної життєдіяльності та дієздатності, включення в соціальні відносини на основі усунення обмежень життєдіяльності та створення доступного середовища. Розкрито головні цілі психологічної реабілітації сімей із дітьми в умовах воєнного стану, серед яких наголошено на формуванні та відновленні особистісної ідентичності, суспільної адаптованості, наданні допомоги в професійному становленні, підтримці в складних життєвих обставинах, сприянні адаптованості до ефективного освітнього процесу, збільшенні реабілітаційного потенціалу. В статті розкрито місце реабілітаційних програм серед законодавчих постанов. Охарактеризовано різновиди реабілітації. Описано технології роботи із сім'ями із дітьми, які перебувають в стані внутрішньої кризи та потребують відновлення в сучасних військових умовах. Надано методичні рекомендації щодо прийомів психологічної реабілітації. Охарактеризовано супроводжуючі необхідні економіко-правові аспекти діяльності в комплексній реабілітації сімей із дітьми в умовах воєнного стану. Висвітлено зміст, структурі компоненти та способи в проведенні реабілітації.

Ключові слова: психологічна реабілітація, відновлення, соціальний захист, соціальна допомога, соціальні умови, психодіагностичний інструментарій, емоційна криза, особливі освітні потреби.

Didyuk Iryna Leonidivna Candidate of Law, Ph.D. (Law), Associate Professor of the Department of Law, Central Ukrainian Institute of the Interregional Academi of Personnel Management, Kropyvnyts'kyj

Levchenko Victoria Oleksiyivna Ph.D. (Law), Associate Professor of Department, Central Ukrainian Institute of PJSC "Interregional Academy of Personnel Management", Kropyvnytsky

Poltavets Liliya Ivanivna Senior Lecturer Department of Law Central Ukrainian Institute of PJSC "Interregional Academy of Personnel Management" Kropyvnytsky

Economic and legal aspects of psychological rehabilitation of families with children under the conditions of the state of martial

Abstract

The article highlights the psychosocial condition of families with children under martial law, their needs and problems are clarified. It was determined that traumatic events can cause various behavioral features and feelings in children, which are important to monitor and adequately help the child to experience, express and work through them. The circumstances and needs of families with children in the conditions of military rank, which must be taken into account when planning psychological rehabilitation, are considered. The scientific article characterizes psychological rehabilitation as a complex, multi-level and dynamic system of measures aimed at improving, developing and affirming the social status of an individual, his psychological functions, qualities, properties; protection of psychophysical health and social well-being; social involvement in full-fledged life activities and capacity for action, inclusion in social relations based on the elimination of restrictions on life activities and the creation of an accessible environment. The main goals of psychological rehabilitation of families with children under martial law are revealed, among which the formation and restoration of personal identity, social adaptability, assistance in professional development, support in difficult life circumstances, promotion of adaptation to an effective educational process, and increase in rehabilitation potential are outlined. The article reveals the place of rehabilitation programs among legislative regulations. Types of rehabilitation are characterized. Technologies for working with families with children who are in a state of internal crisis and need recovery in modern military conditions are described. Methodological recommendations on psychological rehabilitation techniques are provided. The accompanying necessary economic and legal aspects of activities in the complex rehabilitation of families with children under martial law are characterized. The content, structure, components and methods of rehabilitation are highlighted.

Keywords: psychological rehabilitation, recovery, social protection, social assistance, social conditions, psychodiagnostic toolkit, emotional crisis, special educational needs.

Постановка проблеми

Проблема психологічної реабілітації сімей з дітьми в умовах воєнного стану в Україні продовжує набувати все більшої актуальності. У зв'язку з численними небезпеками для життєдіяльності й значимими стресовими станами у громадян, які проживають вздовж лінії розмежування та в окупованих районах, спостерігаємо різноманітні психолого-неврологічні й фізичні розлади, такі, як: порушення сну, розлади уваги, пам'яті, тривожність, посилення соматичних захворювань, емоційне вигорання та інше. Зауважимо, що по особливому такі розлади виявляються у дітей та молоді, оскільки через відсутність сформованої стресостійкості та зрілої досвідченості вони є найбільш безпорадними до різних екстремальних ситуацій, зокрема, воєнних дій.

Сім'ї із дітьми, у більшості випадків, швидко адаптувалися до нових умов проживання, навчання. Однак відомі непоодинокі факти, коли діти, сім'ї залишаються ізольованими, знехтуваними або стають предметом цькування, булінгу, приниження тощо. За таких умов сім'ї приймають рішення повертатися на непідконтрольні території [1].

Крім цього, внаслідок воєнних дій часто батьки не мають можливості повною мірою здійснювати свої батьківські обов'язки щодо власних дітей, вони відчувають непереборні життєві труднощі, які зумовлюють безпорадність щодо надання необхідної емоційної та матеріальної підтримки неповнолітнім. У цих умовах, за даними громадської організації Ла Страда-Україна (Війна, 2022), спостерігається сплеск домашнього та ґендерного насильства.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

В сучасних умовах науково-практичними пошуками та розв'язанням вище означеної проблематики займаються українські дослідники Н.П. Бочкор, Є.В. Дубровська, О.В. Заленська, О.А. Калашник, Л.Г Ковальчук, Н.В. Лунченко, Т.П. Рєпнова, Н.Ю. Худякова та ін. Емпіричні дослідження групи авторів Н. Бочкар, О. Залеської, Є. Дубровської, Т. Рєпнової, Н. Худякової та ін. свідчать про те, що сім'ї з дітьми, які перебувають у складних життєвих обставинах, зокрема, знаходяться в умовах війни, потребують соціально-реабілітації для подолання таких труднощів, як: проблеми з навчанням, у взаємовідносинах із батьками та однолітками, зі здоров'ям; проблеми з вирішенням побутових питань і самообслуговування; деформації навичок спілкування та уміння активно діяти у разі виникнення складних життєвих обставин.

Проте, в умовах активних військових дій реалії вказують на нагальну потребу в подальших наукових пошуках та практичному впровадженні економіко-правових заходів з відновлення становища та реабілітації сімей із дітьми.

Мета статті

Мета полягає у дослідженні економіко-правових аспектів психологічної реабілітації сімей із дітьми, які постраждали внаслідок військових дій в Україні.

Виклад основного матеріалу

В Україні 8 років триває збройний конфлікт, що призводить до значних психосоціальних навантажень на всіх учасників цих подій. Державні органи влади зареєстрували майже 10 мільйонів мирних жителів, які були змушені залишити домівки задля збереження власного життя та життя своїх дітей.

Питання соціального захисту громадян, які переміщуються із зони збройного конфлікту, регулює Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб». Згідно зі статтею 1 цього Закону, внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, який постійно проживає в Україні, якого змусили або який самостійно покинув місце свого проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, масових порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Справжня кількість переселенців більша - волонтерські організації вважають, що переселених осіб понад 10 млн. Адже не всі офіційно реєструються в нових місцях проживання. Особливі труднощі виникають при реєстрації дітей.

За свідченнями та досвідом волонтерів, при евакуації батьки за першої- ліпшої нагоди відправляють дітей на мирні території. Часто діти їдуть у супроводі родичів другої-третьої черги або просто знайомих. Є випадки, коли відмовляють у реєстрації вимушено переміщеними особами дітей, зокрема тих, які прибули в інші регіони України без супроводу батьків або офіційних опікунів [2].

Варто враховувати тип поселення, куди переїхали сім'ї із дітьми з регіонів збройного конфлікту. Традиційно склалося так, що на сході і півдні України більша частина населення проживає в містах та селищах міського типу. Якщо при переміщенні міські сім'ї потрапили в сільські населенні пункти, це ускладнюватиме процеси адаптації сім'ї до нових умов проживання. Міським мешканцям у селі не вистачатиме мобільності, соціально-професійного спілкування. Жителі села практично позбавлені комерційних центрів дозвілля, вибору освітніх та дозвільних послуг для дітей і дорослих. Соціальний контроль за сім'ями - сильніший в селах, де всі переважно знають один одного, і важко зберігати приватність [3].

Ці обставини необхідно враховувати при обстеженні житлово- побутових умов проживання сім'ї. Така сім'я мусить адаптуватися до традицій нового середовища, нових порядків організації життя, загалом до нового соціокультурного простору.

Досить гострою є проблема адаптації тих сімей, які переселилися з невеликих міст і селищ до м. Києва і відчувають «стрес великого міста».

Сім'ї із дітьми в умовах воєнного стану можна умовно поділити на три групи за місцем проживання. Перша - це ті, хто проживають у так званих центрах спільного проживання (санаторії, табори, заклади соціального спрямування, гуртожитки), розділяють побут і мають «спільне життя, проблеми, радощі...». До другої групи належать ті, які знайшли притулок у близьких, родичів, друзів, орендують житло або отримали можливість безкоштовно проживати у «порожніх» будинках і які розсіяні у містах та сільській місцевості. До третьої групи відносять сім'ї які проживають в своїх домівках, проте постраждали емоційно, психологічно, матеріально.

Більшість сімей що покинули домівки щодня зіштовхуються з побутовими та соціальними труднощами; у них не задоволені базові потреби - безпечні й комфортні умови проживання, харчування тощо. Перед ними виникає низка життєвих проблем, а саме: забезпечення їжею і житлом; відновлення документів; виплата пенсій і державних соціальних допомог; доступ до соціальних та медичних послуг, особливо для тих, хто потребує спеціалізованої медичної допомоги, лікування, реабілітації; професійне перенавчання і працевлаштування; влаштування дітей до навчальних закладів; продовження (поновлення) навчання тощо.

Слід враховувати, що серед членів сімей із дітьми певну кількість становлять соціально уразливі категорії населення (люди з особливими потребами, похилого віку, одинокі батьки, малозабезпечені тощо), і обставини переселення посилюють фактори ризику для них.

Сім'ї із дітьми в умовах воєнного стану можуть відчувати ізольованість і несприйняття зі сторони приймаючої громади. Це є перешкодою для побудови нових стосунків, працевлаштування за місцем переселення. Більшості з них важко чи неможливо влаштуватися на новому місці відповідно до звичних умов життя та соціального статусу. Часто їм доводиться змінювати життєві орієнтири та набувати нових як професійних, так і соціальних навичок.

Згідно з міжнародними стандартами при будь-якій діяльності відносно неповнолітніх першочергову увагу варто приділяти правовому захисту дітей та забезпечити їхні потреби, а в умовах збройних конфліктів мінімізувати ці негативні наслідки. Тому законодавчим актом від 26.01.2016 № 936-УШ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення соціального захисту дітей та підтримки сімей з дітьми» внесені корективи до статті 1 Закону України «Про охорону дитинства», якими було утворено нову категорію громадян, які потребують підтримки, - це діти, які є постраждалими у зв'язку з військовими діями та збройними конфліктами, також таким особам має гарантуватись захист зі сторони держави, усебічна допомога та реабілітаційні заходи [4].

Щодо законодавчих розпоряджень, звертаємо увагу на те, що в цілях застереження або зменшення несприятливих результатів від військових подій варто розвивати обізнаність серед членів сім'ї про обставини, які складаються. До цієї обізнаності відносимо відслідковування оновлених законів та інших нормативно-правових актів, які останнім часом енергійно оновлюються, доповнюються в цілях сприяння охорони та надання підтримки людям в ускладнених життєвих ситуаціях. Завчасне доступне інформування дітей та їхніх близьких родичів спричинятиме зверненість за різними видами допомоги зі сторони людей, які в ній мають потребу. А це, в свою чергу, застерігатиме від більш ускладнених наслідків пережитих обставин.

Введення в Україні воєнного стану у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України загострило питання захисту та забезпечення сімейного виховання дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, особливо в частині необхідності оперативного прийняття рішень щодо їх влаштування в сім'ю на виховання.

Варто зазначити, що міжнародно-правові акти окремо не визначають особливостей здійснення та захисту права дитини на сімейне виховання на період надзвичайного чи воєнного стану. Загальні положення про захист прав дітей на період надзвичайного чи воєнного стану передбачено статтею 38 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 р: Держави-учасниці зобов'язані поважати норми міжнародного гуманітарного права, що застосовуються до них у випадку збройних конфліктів і мають відношення до дітей, та забезпечувати їх додержання. Держави-учасниці вживають всіх можливих заходів для забезпечення того, щоб особи, які не досягли 15-річного віку, не брали безпосередньої участі у воєнних діях. Держави-учасниці утримуються від призову будь-якої особи, яка не досягла 15-річного віку, на службу до збройних сил. При вербуванні з числа осіб, які досягли 15-річного віку, але яким ще не виповнилося 18 років, Держави-учасниці прагнуть віддавати перевагу особам більш старшого віку. Згідно з своїми зобов'язаннями за міжнародним гуманітарним правом, пов'язаним із захистом цивільного населення під час збройних конфліктів, Держави-учасниці зобов'язані вживати всіх можливих заходів з метою забезпечення захисту дітей, яких торкається збройний конфлікт, та догляду за ними [5].

Постановою Кабінету Міністрів України від 22 березня 2022 р. № 349 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо захисту прав дітей на період надзвичайного або воєнного стану» доповнено Порядок провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866, розділом такого змісту: «Особливості влаштування дітей, які залишилися без батьківського піклування, у тому числі дітей, розлучених із сім'єю, дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану» [6]. Цією постановою визначаються особливості забезпечення тимчасово сімейного виховання дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, в тому числі дитини, розлученої із сім'єю.

На період надзвичайного або воєнного стану значного розповсюдження на практиці одержало тимчасове влаштування в сім'ю дитини, яка залишилася без батьківського піклування, у тому числі дитини, розлученої із сім'єю, що проводиться службою у справах дітей та уповноваженим органом Національної поліції за місцем виявлення дитини з урахуванням вимог пункту 31 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866.

Як бачимо, у всіх цих випадках тимчасового влаштування дитини в сім'ю родичів чи знайомих, чи в іншу сім'ю не вирішується питання представництва інтересів дитини, тимчасово забезпечується лише можливість сімейного виховання дитини на період надзвичайного чи воєнного стану, що є вкрай важливим для дитини, проте задля здійснення та захисту її суб'єктивних прав та інтересів питання законного представництва залишається невирішеним, оскільки законними представниками дитини можуть бути батьки, усиновлювачі, опікуни, прийомні батьки, батьки-вихователі, але не родичі, знайомі, прийомні вихователі тощо. У цьому контексті актуальності набувають питання встановлення тимчасової опіки чи піклування, хоча піклувальники й не є законними представниками дитини в цивільних та сімейних правовідносинах, проте вони надають згоду на вчинення деяких правочинів неповнолітніми особами тощо.

Отже, доцільно внести зміни до Сімейного кодексу України та доповнити частину першу статті 243 Сімейного кодексу України абзацом другим у такій редакції: «У виняткових випадках за заявою матері, батька дитини за їх згодою або за заявою інших осіб без згоди матері, батька, якщо неможливо встановити їх місце проживання чи перебування або з інших поважних причин їх згоду не можна одержати, органом опіки та піклування встановлюється тимчасова опіка, піклування над дітьми-сиротами і дітьми, позбавленими батьківського піклування, строком до одного року».

Крім дітей та молоді, до суб'єктів процесу відновлення (реабілітування) можуть відноситись вчителі, викладачі, соціальні педагоги, вихователі, психосоціальні працівники та благодійники, які мають потенційну можливість зробити чимало задля того, аби потішити та забезпечувати реабілітацію своїх учнів; допомогти їм свідомо сприймати ці непрості події [5]. Стабільний та надійний зв'язок з психолого-педагогічними працівниками, фахівцями з виробничого навчання, вихователями, соціальними працівниками та близькими людьми поліпшить відновлення в них відчуття безпеки. Саме в такі дні надійність, співпереживання та компетентності фахівців набувають особливої важливості й актуальності.

Широкий спектр фахових суб'єктів реабілітаційного процесу зумовлює його комплексність, багаторівневість та динамічність. Реабілітаційні заходи мають спрямовуватись на реалізацію розвивальних, виховних, навчальних цілей і єдності психологічної, медико-оздоровчої, педагогічної та соціальної реабілітації сімей із дітьми. Вони мають базуватися на засадах поєднання традиційності, інноваційності та альтернативності [3]. Психологічна реабілітація сімей із дітьми, що постраждали в умовах воєнного стану, спрямовані на відновлення особистішої цілісності, розвиток і формування здібностей та якостей, що дозволяють особистості здійснювати різні соціальні ролі, мати можливість бути включеними у можливі для них сфери соціальних відносин і життєдіяльності.

У процесі відновлюючої взаємодії різних фахівців із сім'ями з дітьми, що постраждали від війни в Україні, реалізується сукупність заходів реабілітаційного спрямування, які ми класифікуємо таким чином:

заходи ерготерапії, спрямовані на повернення здатності до самообслуговування і переміщення;

заходи щоденної реабілітації, що спрямовані на відновлення навичок виконання щоденної побутової діяльності;

корекційно-виховні заходи у навчальному процесі, спрямовані на опанування дітьми та молоддю конкретної системи знань, нормативів і світоглядних ціннісних орієнтирів, які сприяють їхньому успішному функціонуванню як повноправних членів суспільного життя;

фахова підготовка дорослих та перепідготовка задля одержання додаткової професії;

родинна реабілітаційна діяльність включає різнотипні заходи (соціальні, педагогічні, психологічні), які спрямовуються на поновлення звичних, типових рольових призначень особистості в сім'ї та підготовку її до майбутнього життя;

дозвіллєво-рекреаційні реабілітаційні заходи, які сприяють задоволенню потреб щодо фізичного розвитку та особистісного зростання. Це соціокультурні, спортивні, також фізкультурні й оздоровчі заходи;

заходи із соціально-психологічної підтримки сімей із дітьми, які можуть бути реалізовані в різних освітньо-відновлюючих процесах різними фахівцями з метою поновлення особистісного їхнього статусу, відновлення властивостей та рис, що дозволятимуть у майбутньому вправно здійснювати своє соціальне призначення (сімейне, батьківське, подружнє, громадське, політичне, культурне). Крім цього, до спектру цих послуг відносимо комунальні та побутові послуги. Задоволення сімей твердими та м'якими інвентарними предметами, одягом, взуття, забезпечення харчовою продукцією; сприяння формуванню умов для втілення санітарних та гігієнічних програм; збереженню індивідуальних засобів; здійснення психолого-педагогічних консультативних порад та корективів з врахуванням особистісних затребувань підростаючих особистостей; формування умов для здобування ними освітніх послуг з урахуванням ступеня їхньої підготовленості; забезпечення дітей трудовою адаптацією, зважуючи їхні нахили та здібності; сприяння безкоштовній юридичній підтримці;

консультування та представлення їхніх зацікавлень; підтримка в розвитку соціальних навиків; сприяння допомозі при отриманні медичного обслуговування; при можливості праця, направлена на інтеграцію дітей в сім'ю та до родини.

В загальному відновлювальні заходи включають систему медичних, психологічних, правових, економічних, педагогічних, фізичних, професійних, трудових, фізкультурно-спортивних, соціально-побутових програм, направлених на надання сім'ям із дітьми допомоги у відновленні та компенсації фізичних та ментальних порушень або втрачених функцій організму. Програми потрібні задля досягнення і підтримання соціальної та матеріальної незалежності, трудової адаптації та інтеграції в суспільство, а також забезпечення сімей технічними та іншими засобами реабілітації і виробами медичного призначення.

Психологічна реабілітація пронизує, фактично, усі аспекти роботи, спрямовані на відновлення особистісної цілісності, розвиток і формування здібностей та якостей, що дозволяють членам сім'ї здійснювати різні соціальні ролі, мати можливість бути включеними у можливі для них сфери соціальних відносин і життєдіяльності. Зміст такої реабілітації полягає, перш за все, у відновленні оптимального функціонування зовнішніх та внутрішніх механізмів, які спрямовують соціальну діяльність і соціальну інтеграцію [7].

Загалом, складниками психологічним відновлення сімей із дітьми вважаємо:

діагностування (використання методів тестування, спостережливості, опитування та інші методики, на основі яких формується алгоритм відносно наступної корекційної роботи або консультацій);

просвітницька та інформативна робота (індивідуальні бесіди- консультації, тематичні лекції, дискусії, групові ігрові заняття, фільмотерапія, бібліотерапія);

психолого-педагогічна робота і супровід (соціально-психологічні, економіко-правові тренінгові заняття, ділові рольові ігри, професійна орієнтація, зустрічі та спілкування в групах за інтересами);

терапевтичні заходи (тілесно-орієнтована терапія, логотерапія, терапія самовиховання, психогімнастика, арт-терапія, музикотерапія, ароматерапія, бібліотерапія, анімотерапія, іпотерапія, працетерапія, символдрама, пісочна терапіюя та інше);

групова праця (тренінги особистісного становлення, просвіта, сімейна психотерапія, заняття в майстернях, соціотерапія, ігротерапія, дискусійна терапія та інше).

У сімей із дітьми, що вимушені були переселитися в умовах воєнного стану спостерігається не сприйняття нових умов проживання та спілкування,

не здатність прийняти допомогу, особливо психологічну, соціальну, негативно впливає криза довіри, характерна для більшості переміщених осіб.

Як формування, так і подолання кризи довіри значною мірою залежить від соціального оточення людини, сім'ї і дитини. Надзвичайно важлива роль у цьому належить сусідам. Українська народна мудрість стверджує «Не обирай хату, обирай сусіда».

Адаптація сімей із дітьми значною мірою залежить від готовності громади прийняти сім'ї з дітьми як нових членів громади, а не просто тимчасових мешканців, з повагою поставитись до їхнього минулого, політичних переконань, організації побуту, мови спілкування та ін.

Наразі неможливо визначити, як довго триватиме військовий конфлікт у нашій країні. Тому і в переміщених людей, і в приймаючої громади виникає невизначеність щодо терміну перебування в евакуації та необхідного ресурсу для надання допомоги.

Разом з тим недосконалість фінансування програм підтримки, забезпечення тимчасового житла та адаптації сімей створюють підґрунтя для виникнення певної соціальної напруги між місцевим населенням і внутрішньо переміщеними особами. Ця напруга живиться обмеженістю ресурсів приймаючих громад, які до того ж ще треба розділити з переміщеними особами. Ігнорувати ці обставини в роботі з переміщеними особами та їх соціальним оточенням є помилковим.

При розробці плану надання психологічної реабілітації сім'ям із дітьми, незалежно від їхнього віку, необхідно визначити всі деформуючі сімейні стосунки обставини, які виникали в мирний час, після початку збройного конфлікту.

При плануванні роботи необхідно врахувати такі обставини:

Наявність у родині складних життєвих обставин у мирний час.

Наявність політичних розбіжностей або протистоянь між членами сім'ї.

Вступ членів сім'ї у збройні формування протидіючих сторін.

Наявність в сім'ї осіб, які залишились у зоні збройного конфлікту.

Члени однієї сім'ї перемістилися в різні місця проживання.

Частина сім'ї повернулася в зону збройного конфлікту після переміщення.

Інші суттєві обставини, які є нетиповими для мирного часу і визначають особливості допомоги будь-якого спеціаліста, чи то педагог, соціальний працівник, психолог тощо.

Першочерговими потребами внутрішньо переміщених осіб можуть бути:

Отримання тимчасового притулку та забезпечення харчуванням, одягом, гігієнічними засобами.

Медичне обстеження та лікування.

Психологічна підтримка.

Інформація про право на отримання допомоги, її види і порядок надання, організації, що надають таку допомогу тощо.

Узгодження питань щодо отримання соціальних виплат відповідно до чинного законодавства.

Правова допомога (юридичні консультації, відновлення втрачених документів, реєстрації, встановлення (відновлення) опіки над дітьми, представництво інтересів в суді тощо).

Допомога в питаннях зайнятості та працевлаштування.

Пошук членів сім'ї, яких роз'єднав збройний конфлікт.

При наданні допомоги слід враховувати, що після травматичних подій, які відбулися у зв'язку зі збройним конфліктом, багато хто з них перебуває в постійному стресовому стані та може переживати нові психологічні травми, пов'язані з переїздом і влаштуванням на новому місці. У одних це виражається в сильній тривозі і хвилюванні, а в інших - у спалахах гніву, часто без видимої причини. Існують також фізичні симптоми стресу: болі в м'язах, хронічна втома, прискорений пульс, підвищена збудливість тощо.

Процес допомоги, покликаний навчити людину керувати стресовим станом, передбачає знайомство з різними методами (наприклад, релаксація або формування образів під наглядом спеціаліста), які допомагають контролювати стрес і неприємні фізичні відчуття. Ці методи спрямовані на досягнення психічної рівноваги і зміцнення фізичного та морального стану людини.

Важливим є інформування людей відносно проявів стресового розладу та методів допомоги при наявності даного стану.

При плануванні допомоги сім'ям із дітьми за умов воєнного стану, для їх соціальної адаптації, потрібно враховувати, що більшість з них часто не усвідомлюють, якої саме допомоги потребують. Особливо, коли це стосується психологічної підтримки. Тому на початкових етапах реабілітаційні заходи та заходи з адаптації можуть проводитися у формі навчання корисних навичок, бесід, підтримуючих зустрічей, консультацій.

Висновки

Психологічна реабілітація сімей із дітьми в умовах воєнного стану є знаряддям комплексним, багаторівневим, динамічним і визначається заходами, спрямованими на всебічний гармонійний розвиток та утвердження соціального статусу особистості, її психологічних функцій, якостей, властивостей; захист психофізичного здоров'я та матеріального благополуччя; соціальне залучення до повноцінної життєдіяльності та дієздатності, включення в соціальні відносини на основі усунення обмежень життєдіяльності та створення доступного середовища.

Головними цілями психологічної реабілітації сімей із дітьми в умовах інклюзивного простору українського сьогодення є формування та відновлення особистісної ідентичності, суспільної адаптованості, надання допомоги в професійному становленні, економічна підтримка в складних життєвих обставинах, надання юридичних консультацій, сприяння адаптованості до ефективного освітнього процесу, збільшення реабілітаційного потенціалу.

До комплексної підтримки сімей із дітьми, постраждалих в умовах воєнного стану, відносимо наступні компоненти:

надання їм реалістичної інформації, враховуючи їхні вікові особливості;

озброєння зрозумілими й відвертими поясненнями про те, що насправді діється і, за потреби, до цих розмов звертатися повторно;

підтримка особистості при вираженні власних душевних станів в спілкуванні, ігровій формі, живописі та інших формах;

при потребі надання порад про те, як сприймати і відповідати на питання інших осіб (до прикладу, в ситуації втрати чи поранення її родичів та інших життєвих обставин);

сприяння релаксації та рекреації для таких сімей та соціально-економічна підтримка особистості при улюбленій її діяльності, в її хоббі; сприяння загальній економіко-правовій підтримці сім'ї, адаптація в закладах освіти та інших соціальних інструкціях.

Література

1. Муздыбаев К. Психология ответственности. Ленинград : Наука, 1983. 240 с.

2. Пономарьов О.С. Відповідальність в системі педагогіки добра. Наукова школа академіка І.А. Зязюна в працях його соратників та учнів: матеріали Міжн. наук.-пр. конф. Харків, 2017. С. 160-164.

3. Бур'янова О.О., Дідюк І.Л., Зеленський С.М. Економіко-правові чинники психологічної адаптації. молоді під час працевлаштування. Наукові перспективи. № 12(18), 2021. С. 235-244.

4. Калінін А.М. Особливості мотивування персоналу в сучасних умовах господарювання. Одеського національного університету імені І.І. Мечникова. Серія «Економіка», 2016. - Вип. 3/3: Том 19. С. 155-159.

5. Савчин М.В. Психологія відповідальної поведінки : монографія. Івано-Франківськ: Місто НВ, 2008. 280 с.

6. Семененко І.Є. Педагогічний супровід як психолого-педагогічна проблема. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах: збірник наук. пр. 2013. Вип. 29 (82). С. 346-351.

7. Цумарєв М.І. Роль недержавних закладів освіти у політичній соціалізації молоді та формуванні культури локальної демократії громадянського типу. Проблеми модернізації України Вип. 8: Актуальні проблеми модернізації недержавного сектору освіти в Україні у контексті світових тенденцій і національної практики. зб. наук. праць і матеріалів (11 квітня 2019 р.); Київ: МАУП, ДП «Видавничий дім «Персонал», 2019. С. 220-222.

References

1. Muzdyibaev K. (1983). Psihologiya otvetstvennosti [Psychology of responsibility]. L.: Nauka. 240. [in Russian].

2. Ponomarov O.S. (2017). Vidpovidalnist v systemi pedahohiky dobra [Responsibility in the system of pedagogy is good]. Naukova shkola akademika I.A. Ziaziuna v pratsiakh yoho soratnykiv ta uchniv - Academician I.A. Zyazyun's scientific school in the writings of his associates and students: mater. mizhn. nauk.-pr. Konf. Kharkiv, (рр.160-164). [in Ukrainian].

3. Burianova O.O. & Didiuk I.L. & Zelenskyi S.M. (2021). Ekonomiko-pravovi chynnyky psykholohichnoi adaptatsii. molodi pid chas pratsevlashtuvannia. [Economic and legal factors of psychological adaptation. young people during employment]. Naukovi perspektyvy - Scientific perspectives, 12(18), 235-244. [in Ukrainian].

4. Kalinin A.M. (2016). Osoblyvosti motyvuvannia personalu v suchasnykh umovakh hospodariuvannia. [Peculiarities of personnel motivation in modern economic conditions] Odeskoho natsionalnoho universytetu imeni I.I. Mechnykova - Odessa National University named after I.I. Mechnikova. Seriia «Ekonomika». Vyp. 3/3. (Vols. 19). (рр. 155-159). [in Ukrainian].

5. Savchyn M.V. (2008). Psykholohiia vidpovidalnoi povedinky [Psychology of responsible behavior]: monohrafiia. IvanoFrankivsk: Misto NV. 280 s. [in Ukrainian].

6. Semenenko I.Ye. (2013). Pedahohichnyi suprovid yak psykholoho-pedahohichna problema [Pedagogical support as a psychological and pedagogical problem]. Pedahohika formuvannia tvorchoi osobystosti u vyshchii i zahalnoosvitnii shkolakh - Pedagogy of creative personality formation in higher and secondary schools: zb. nauk. pr. Vyp. 29 (82). (рр. 346-351). [in Ukrainian].

7. Tsumaryev M.I. (2019). Rol'nederzhavnykh zakladiv osvity u politychniy sotsializatsiyi molodi ta formuvanni kul'tury lokal'noyi demokratiyi hromadyans'koho typu. [The role of non - governmenta l educational institutions in political socialization youth and the formation of a culture of local democracy of the civic type.]. M.N. Kurko (Eds.) Problemy modernizatsiyi Ukrayiny - Problems of modernization of Ukraine, 8: Aktual'ni problemy modernizatsi yi nederzhavnoho sektoru osvity v Ukrayini u konteksti svitovykh tendentsiy i natsional'noyipraktyky. zb. nauk. prats' i materialiv - Current issues modernization of the private education sector in Ukraine in the context of the world trends and national practices. coll. Science. Works and materials; Kyyiv: MAUP, DP «Vydavnychyy dim «Personal» [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru