Психологічна самодопомога

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ОДЕСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»

Кафедра психології та соціальної роботи

Контрольна робота

з дисципліні Психологія

ПСИХОЛОГІЧНА САМОДОПОМОГА

Виконала: здобувач вищої освіти

першого (баклаврсього) рівня

групи ЗІП-201 Кулішова Д.О.

Одеса - 2023

Зміст

1. Актуальність вивчення психологічної самодопомоги

2. Поясніть принципову відмінність процесів поверхневої і глибокої дії

3. Проведіть дослідження працівника, користуючись експрес-методикою діагностики потенціалу робочого вигорання

Список використаних джерел

самодопомога працівник вигорання

1. Актуальність вивчення психологічної самодопомоги

Вивчення психологічної самодопомоги може бути дуже актуальним і корисним для особистісного зростання та благополуччя. Ось кілька причин, чому вивчення психологічної самодопомоги є актуальним:

Самосвідомість і саморозуміння: Психологічна самодопомога дозволяє людям отримати розуміння своїх думок, емоцій, поведінки та моделей мислення. Вивчаючи матеріали для самодопомоги, люди можуть краще розуміти себе, свої сильні сторони та сфери, які потребують вдосконалення.

Емоційна регуляція та благополуччя: знання про психологічну самодопомогу може надати людям практичні стратегії ефективного управління та регулювання своїх емоцій. Це може допомогти їм впоратися зі стресом, тривогою та депресією, а також сприяти загальному психічному благополуччю.

Розширення особистих можливостей: Вивчення психологічної самодопомоги дає людям можливість брати активну роль у власному особистому розвитку. Це заохочує почуття особистої відповідальності та свободи волі, що дозволяє людям робити позитивні зміни у своєму житті.

Розвиток навичок. Ресурси самодопомоги часто пропонують техніки та вправи, які можуть покращити різні навички, такі як спілкування, вирішення проблем, напористість і вирішення конфліктів. Розвиток цих навичок може позитивно вплинути як на особисті, так і на професійні стосунки.

Поліпшення стосунків: розуміння психологічних принципів може покращити міжособистісні стосунки шляхом покращення навичок спілкування, емпатії та вирішення конфліктів. Це також може допомогти людям розвинути здоровіші межі та встановити більш повноцінні зв'язки з іншими.

Постановка цілей і досягнення: матеріали для самодопомоги часто наголошують на постановці цілей і плануванні дій, надаючи людям практичні стратегії для встановлення та досягнення особистих і професійних цілей. Це може підвищити мотивацію, продуктивність і загальний успіх.

Постійне особистісне зростання: Вивчення психологічної самодопомоги виховує мислення постійного особистісного зростання та самовдосконалення. Він заохочує людей кинути виклик обмежуючим переконанням, розвивати нові перспективи та шукати можливості для особистого розвитку протягом усього життя.

Важливо зазначити, що хоча вивчення психологічної самодопомоги може бути цінним, воно не замінить професійну допомогу, коли вона потрібна. Якщо хтось відчуває значні проблеми з психічним здоров'ям або психологічний дистрес, важливо звернутися за підтримкою до кваліфікованих спеціалістів із психічного здоров'я.

Психологічна самодопомога - це система процесів самовивчення і саморегуляції професійного та особистісного функціонування і розвитку з метою збереження психологічного здоров'я в цілому. Вона здійснюється як для запобігання можливим негативним наслідкам, так і для корекції тих, що вже виникли.

Розглядають три основних напрямки психологічної самодопомоги:

- психопрофілактичний напрямок, пов'язаний з процесами саморегуляції і розвитку особистості з метою запобігання порушень і деформацій професійно-особистісного функціонування;

- регуляція актуального самопочуття і самоуправління в ситуаціях спілкування;

- корекційно-розвиваючий напрямок, спрямований на вироблення цілей, побудову та реалізацію програми професійно-особистісного розвитку; активізацію ресурсів особистості і подолання негативних ефектів і деформацій, що виникають як у професійній діяльності, так і поза нею.

Самодопомога є важливою для досягнення та підтримки психологічного добробуту. Кожен дбає про себе по-своєму, але зрештою самодопомога зводиться до визначення та засвоєння способу життя, за допомогою якого людина здатна реалізувати свої здібності, впоратися зі звичайними стресами життя, продуктивно та плідно працювати та робити внесок у своє суспільство. Турбота про себе може включати безліч різноманітних компонентів, таких як сон, раціон харчування, фізичні вправи, йога, методики управління увагою (майндфулнесс), медитація, релігійні вірування тощо.

Самодопомога важлива для психологічного добробуту кожного людини, чи має вона психічне захворювання, чи не. Багато людей застосовують стратегії самодопомоги, щоб зарадити легким симптомам, таким як тривога або поганий настрій, пов'язаний із діагностованим психічним захворюванням. Проте самодопомога також є шляхом покращення загального психологічного добробуту. Дії в рамках самодопомоги можуть бути малими та значними - головне, щоб ви далі робили те, що для вас важливо. Немає досконалого виду самодопомоги, і це нормально та цілком зрозуміло, проте якщо турбота про себе стане вашою метою на всю життя і ви будете намагатися регулярно її практикувати, то відчуєте собі і функціонуватимете набагато краще.

Люди схильні думати про емоційно негативно забарвлені події. Це відбувається через асиметричну обробку позитивної та негативної інформації в нашому мозку. Негативні розумові процеси впливають на те, як ми сприймаємо навколишній світ.

Тенденція зациклюватися на негативних стимулах пов'язана з еволюційним розвитком, при якому мозок намагається захистити нас від потенційної небезпеки. Пильніші та уважніші до опасності мали більше шансів вижити.

Ухил у бік негативного мислення спостерігається вже в дитинстві. Деякі попередні дослідження розвитку дитини показують, що немовлята у віці трьох місяців чутливіші до інформації, яка сигналізує про опасность.

Наукові дані получено також завдяки дослідженням з використанням нейровізуалізації. З'ясувалося, що негативні події викликають сильнішу реакцію мозку, ніж позитивні події.

Незважаючи на те, що для виживання вже більше не треба бути постійно наготові, як були змушені наші предки, негативна упередженість і далі відіграє найважливішу роль у роботі нашого мозку та впливає на те, як ми думаємо, відчуваємо і поводимося. Це призводить до того, що неприємні думки проникають у нашу свідомість «без запрошення».

2. Поясніть принципову відмінність процесів поверхневої і глибокої дії

Поверхнева дія стосується більш поверхневого або негайного підходу до вирішення проблеми чи виклику. Він зосереджується на виправленні симптомів або видимих аспектів проблеми без заглиблення в глибинні причини. Поверхнева дія має тенденцію бути реактивною, короткочасною та часто залежить від швидких виправлень або пластирів. Він спрямований на вирішення миттєвих проблем і відновлення функціональності без істотних змін базової системи.

З іншого боку, глибока дія передбачає більш комплексний і цілісний підхід до вирішення проблем. Він спрямований на розуміння основних причин проблеми та впровадження довготривалих рішень. Глибокі дії вимагають аналізу, критичного мислення та готовності кинути виклик усталеним нормам і припущенням. Це включає в себе погляд за межі симптомів поверхневого рівня та вивчення основних структур, процесів і мислення, які сприяють виникненню проблеми.

Глибокі дії часто вимагають системного мислення та врахування взаємозалежностей і складності проблеми. Він спрямований на усунення основних причин і внесення фундаментальних змін, щоб запобігти повторенню проблеми в майбутньому. Глибокі дії передбачають проактивне та стратегічне мислення з акцентом на стійких та трансформаційних рішеннях.

Підсумовуючи, основна різниця між поверхневою та глибокою діями полягає в їхній відповідній глибині аналізу та масштабі впливу. Поверхнева дія має справу з миттєвими симптомами та пропонує тимчасові рішення, тоді як глибока дія прагне зрозуміти основні причини та впровадити довгострокові системні зміни.

3. Проведіть дослідження працівника, користуючись експрес-методикою діагностики потенціалу робочого вигорання

Метою дослідження є виявлення чинників, що сприяють виникненню негативних наслідків професійної діяльності, для здійснення профілактичних або корекційних заходів.

а) Соціально-демографічні характеристики:

стать - жіноча;

вік 21-30;

рівень освіти: вища;

займана посада - педагог - організатор;

стаж роботи за фахом - 5 років;

рівень заробітної плати: середній;

сімейний стан: одружена.

б) Умови праці:

освітленість - норма;

в) Особливості професійної взаємодії визначаються на основі спостереження: (табл. 1):

Таблиця 1 - Особливості професійної взаємодії

г) Особистісні особливості працівника визначаються за показниками:

енергійність, активність; доброзичливість; інтерес до людей; співчуття, стресостійкість; повага особистості клієнта; позитивний настрій, цілеспрямованість; відповідальність.

Відповіді оцінюються за семибальною шкалою: 0 - ніколи; 1 - дуже рідко; 2 - рідко; 3 - іноді; 4 - часто; 5 - дуже часто; 6 - щодня. Високі оцінки по субшкалам емоційного виснаження і деперсоналізації і низькі - за шкалою редукції особистих досягнень свідчать про наявність високого рівня вигоряння.

Опитувальник «Професійне вигорання»

1. У кінці робочого тижня я відчуваю себе емоційно спустошеним (ою).(3)

2. До кінця робочого дня я відчуваю себе як вичавлений лимон.(2)

3. Я відчуваю себе втомленим (ою), коли встаю вранці і повинен (повинна) йти на роботу.(1)

4. Результати моєї роботи не варті тих зусиль, які я витрачаю.(0)

5. Мене дратують клієнти, які довго і багато говорять про страх бути обдуреним нашою організацією.(0)

6. Я відчуваю себе енергійним (ою) і емоційно піднесеним (ою) *.(4)

7. При розмові з агресивними клієнтами я вмію знаходити потрібні слова, що знижують їхню агресію або образи.(4)

8. Я відчуваю пригніченість і апатію.(3)

9. Мені подобається заспокоювати недовірливих клієнтів і допомагати їм.(5)

10. Останнім часом я став (ла) більш черствим (ою), бездушним (ою) по відношенню до клієнтів.(0)

11. Клієнти, з якими мені доводиться працювати, нецікаві для мене. Вони швидше стомлюють, ніж радують мене.(0)

12. У мене багато планів на майбутнє, і я вірю в їх здійснення.(5)

13. У мене все більше життєвих розчарувань.(1)

14. Я відчуваю байдужість і втрату інтересу до того, що радувало мене раніше.(1)

15. Мені байдуже, що думають і відчувають клієнти. Я віддаю перевагу формальному спілкуванню з ними, без зайвих емоцій і прагну звести спілкування з ними до мінімуму.(0)

16. Мені хочеться усамітнитися і відпочити від усього і всіх.(1)

17. Я легко можу створити атмосферу доброзичливості та довіри при зустрічі з клієнтом.(5)

18. По телефону я розмовляю без напруги з будь-якими клієнтами, незалежно від їхніх амбіцій, емоційного стану і культури спілкування.(5)

19. Я задоволений (задоволена) своїми життєвими успіхами, досягненнями.(5)

20. Я відчуваю себе на межі можливостей.(1)

21. Я зможу ще багато зробити у своєму житті.(6)

22. Я проявляю до інших людей більше уваги і турботи, ніж отримую від них у відповідь вдячності і подяки.(3)

Таблиця 2 - Ключ опитувальника