Емоційне виснаження - фактор, який впливає на поведінку і свідомість людини і його профілактика методом арттерапії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»

ЕМОЦІЙНЕ ВИСНАЖЕННЯ - ФАКТОР, ЯКИЙ ВПЛИВАЄ НА ПОВЕДІНКУ І СВІДОМІСТЬ ЛЮДИНИ І ЙОГО ПРОФІЛАКТИКА МЕТОДОМ АРТТЕРАПІЇ

Фарафонова Ірина Анатоліївна аспірант

м. Харків



Анотація

У статті розглядається проблема емоційного вигорання педагогів вищої школи. Процес вигорання охарактеризований за допомогою трьох понять - цинізм, зниження ефективності праці та емоційне виснаження. Це відбувається, коли педагог вищої школи відчуває себе емоційно виснаженим, втрачає інтерес та мотивацію до виконуваної роботи. Серед інновацій сучасної педагогічної практики, що можуть бути профілактикою емоційного вигорання, можна виділити арттерапевтичні вправи та техніки. При аналізі психологічного і філософського аспектів арттерапії аналізуються теоретичні та фундаментальні підходи до розуміння арттерапії в психології та філософії. Серед інновацій сучасної педагогічної практики, що можуть бути профілактикою емоційного вигорання, можна виділити арттерапевтичні вправи та техніки які впливають на поведінку і свідомість людини.

Арттерапія - метод який дає можливість контактувати з глибинними аспектами духовного життя, де використовується невербальна мова мистецтва для розвитку особистості яка впливає на свідомість і поведінку людини.

Наукова новизна отриманих результатів полягає у дослідженні арттерапевтичних вправ як профілактики емоційного вигорання педагогів вищої школи і які впливають на поведінку і свідомість людини.

Основне завдання метода арттерапії і арттерапевтичних вправ які впливають на свідомість і поведінку людини полягає в розвитку самовираження і самопізнання людини через творчість і в підвищенні його адаптаційних здібностей. Позитивний настрій, корекція почуттів, свідомості, поведінки людини є результатом методу арттерапії.

Ключові слова: емоційне виснаження, психологія, філософія, педагогіка, арттерапія, поведінка, свідомість, арттерапевтична вправа, зовнішні фактори, внутрішні фактори.



Annotation

Farafonova Iryna Anatolyivna Postgraduate of the National Technical University "Kharkiv Polytechnic Institute", head, Legal and Psychological Center of the HOSOU (Kharkiv Union of Officers of Ukraine), Kharkiv

EMOTIONAL EXHAUSTION - A FACTOR THAT INFLUENCES HUMAN BEHAVIOR AND CONSCIOUSNESS AND ITS PREVENTION USING ART THERAPY

The article examines the problem of emotional burnout of higher school teachers. burnout This process of burnout is characterized by three concepts - cynicism, reduced work efficiency and emotional exhaustion. This happens when a teacher of a higher school feels emotionally exhausted, loses interest and motivation in the work being performed. Art therapy exercises and techniques can be identified among the innovations of modern pedagogical practice that can prevent emotional burnout. When analyzing the psychological and philosophical aspects of art therapy, theoretical and fundamental approaches to understanding art therapy in psychology and philosophy are analyzed. Among the innovations of modern pedagogical practice, which can be a prevention of emotional burnout, it is possible to single out art therapy exercises and techniques that affect the behavior and consciousness of a person.

Art therapy is a method that makes it possible to get in touch with deep aspects of spiritual life, where the non-verbal language of art is used for personality development, which affects the consciousness and behavior of a person.

The scientific novelty of the obtained results lies in the study of art therapy exercises as a prevention of emotional burnout of teachers of higher education and which affect the behavior and consciousness of a person.

The main task of the method of art therapy and art therapy exercises that affect the consciousness and behavior of a person is to develop self-expression and selfknowledge of a person through creativity and to increase his adaptive abilities. A positive mood, correction of human feelings, consciousness, and behavior is the result of the art therapy method.

Keywords: emotional burnout, psychology, philosophy, pedagogy, art therapy, behavior, consciousness, art therapy exercise, external factors, internal factors.



Постановка проблеми

Професійний розвиток педагогів вищої школи передбачає активну діяльність впливати на зовнішні обставини; усвідомлювати свої дії і відповідати за те, що відбувається з ним. Усе це вимагає великих зусиль, що нерідко зумовлює емоційне виснаження, а згодом і вигорання, зокрема у фахівців соціономічних професій. Вигорання є станом емоційного, розумового і фізичного виснаження, зумовленого надмірним і тривалим стресом. Це відбувається, коли педагог вищої школи відчуває себе пригніченим, емоційно виснаженим, не може задовольнити свої повсякденні потреби, що зумовлює втрату інтересу та мотивації до виконуваної роботи.

Серед інновацій сучасної педагогічної практики, що можуть бути профілактикою емоційного вигорання, можна виділити арттерапевтичні вправи та техніки які впливають на поведінку і свідомість людини. [18]

Наукова новизна отриманих результатів полягає у дослідженні арттерапевтичних вправ як профілактики емоційного вигорання педагогів вищої школи і які впливають на поведінку і свідомість людини.

Емоційне вигорання -- це вид депресивної реакції, що виникає без травматизації й органічних порушень, а тільки лише через поступову втрату життєвих цінностей. дослідження емоційного вигорання пов'язують з ім'ям американського психолога К. Маслач, який науково обґрунтував емоційне вигорання.

В 2001 році у ВООЗ визначено, що «синдром вигорання» (burnout syndrome) - це мотиваційне, фізичне, емоційне виснаження. Це виснаження характеризується порушеннями в результатах і продуктивності в праці і проявляється безсонням, втомою. синдром вигорання синдром вигорання Синдром вигорання розглядається розцінюється як стрес-реакція на емоційні вимоги у роботі, які відбуваються через велику відданість людини у роботі і відсутність до відпочинку.

Вперше проблема емоційного вигорання була позначена в 1974 році, в роботі американського психіатра Герберта Фрейденбергера, який звернув увагу на дану проблему, у зв'язку зі збільшенням кількості фахівців, які скаржилися на появу погіршення як психічного, так і фізичного здоров'я, при відсутності будь-яких фізіологічних змін. Вивчивши проблему, дослідник описав цей феномен і ввів назву «емоційне вигорання» (burnout), особливо підкресливши, що цього патологічного стану найбільш схильні до фахівці гуманітарних професій. У 1977 році на щорічній конференції Американської психологічної асоціації термін «синдром емоційного вигорання» увійшов до наукового лексикону.

Емоційне вигорання - це психічний стан, який характерний виникненням почуттів емоційного виснаження і втому, викликаних власною роботою, і поєднує в собі емоційну спустошеність, деперсоналізацію и редукцію, які виникли при професійних досягненнях.

Емоційне вигорання можна розглядати вид депресивної реакції, що виникає через поступову втрату життєвих цінностей які впливають на поведінку і свідомість людини, без травматизації і органічних порушеннях.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Теоретичні положення з проблеми синдрому емоційного вигорання, сформульовані в працях авторів: В.В. Бойко, В.Є. Орел і ін. Вивчали синдром емоційного вигорання зарубіжні психологи: С. Maslach, S.E. Jackson, М.Р. Letter, Frenden-berger та ін. Принципи екзистенціальної філософії з проблеми становлення особистості вивчали А. Маслоу, К. Роджерс та інші. Вивчали особистісно-діяльносний підхід Анохіна, Л.С. Виготський і інші. Для дослідження емоційного вигорання створені зарубіжними і вітчизняними авторами створені методика «Діагностика емоційного вигорання» В. В. Бойко; опитувальник на вигоряння (МВІ) К.Маслач і С.Джексон, опитувальник в адаптації Н.Е.Водопьяновой; Т - критерій Вілкоксона, и критерій Манна Уїтні.

Американські вчені С. Maslach та S. Jakson систематизували характеристики синдрому емоційного вигорання та розробили опитувальник для його кількісної оцінки, який має назву MaslschBumoutInventory (МВІ) і є інструментом вимірювання такого професійного захворювання, як вигорання. Цей процес охарактеризований за допомогою трьох понять - цинізм, зниження ефективності праці та емоційне виснаження. Цілий ряд зарубіжних вчених підходили до вивчення синдрому емоційного вигорання, з аналізу структури і чинників цього феномена (одно-, дво, трьох і чотирьох факторні моделі «вигорання»). Так, автори одно-факторної моделі, А. Пайнс і Е. Аронсон у своїй праці 1988 р. визначали синдром емоційного вигорання як стан фізичного, психічного і найважливіше емоційного виснаження, викликаного тривалим перебуванням в ситуації емоційно перевантаженого спілкування. Згідно двомірної моделі авторів Д. Дірендонк, В. Шауфелі і Х. Сіксма (1994 г.) в емоційне вигорання як «афективного» фактора входить емоційне виснаження, а в якості так званого «установчого» фактора - деперсоналізація, що виявляється зміною ставлення до людям і самому собі. Одним з вітчизняних авторів, які подали найбільш цілісну, процесуальну модель «синдрому емоційного вигорання» був В.В. Бойко. Автор виділяє три фази розвитку «вигорання»: нервове (тривожне) напруга, фаза резистенції (опір) і фаза виснаження. Три основні складові, виділені К. Маслач синдром включає в себе три основні складові: емоційну виснаженість, деперсоналізацію (цинізм) і редукцію професійних досягнень. При цьому під емоційним виснаженням розуміється почуття емоційної спустошеності і втоми, викликане роботою. Деперсоналізація передбачає цинічне ставлення до праці. У сфері педагогічної діяльності деперсоналізація породжує бездушне, негуманне ставлення до вихованців і впливають на поведінку і свідомість людини.

Таким чином, незважаючи на те, що емоційне вигорання притаманне фахівцям будь-якої професійної спрямованості, проте, дослідники даного феномена особливо підкреслюють, що у великій мірі в «групі ризику» перебувають фахівці професій типу «людина - людина»: педагоги, медичні працівники і їх об'єднує необхідність підтримки тривалого контакту з людьми, з якими, з емоційної точки зору важко підтримувати контакт тривалий час.

Трикомпонентна модель емоційного вигоряння розроблена К. Маслач і С. Джексон. Вітчизняними психологами Н.Є. Водоп'яновой і Е.С. Старчековой розроблена теорія розвитку емоційного вигоряння. Автори емпірично підтвердили дослідження К. Маслач, про те, що досить велика кількість осіб з високим і середнім рівнем вигорання зустрічається в групах професій типу «людина-людина», чим «людина-техніка». У моделі німецьких дослідників Enzmann і Kleiber виділяються три види виснаження: деморалізація, виснаження і втрата мотивації. Деякі, як зарубіжні, так і вітчизняні психологи розглядають даний феномен в рамках теорії стресу Г. Сельє (Е. Махер, К. Кондо, В.В. Бойко, Є. І. Лозинська). Причини розвитку емоційного вигорання умовно можна розділити на соціальні (організаційні), особистісні особливості та спосіб життя. В. В. Бойко в своїх працях детально розкриває чинники організаційного характеру, серед інших, він називає такі як: висока робоче навантаження, відсутність соціальної підтримки, необхідність проявляти емоції, часто не відповідають реальним, недостатня кількість часу, призначеного для відпочинку та інше. Емоційне вигорання не викликане виключно трудовою діяльністю. Певні риси особистості, такі як амбітність, тип темпераменту, акцентуації характеру; а також спосіб життя також можуть виступати як причини вигорання.

Мета статті - аналіз проблеми емоційного вигорання педагогів вищої школи.

Синдром емоційного вигоряння розвивається поступово, В.В. Бойко виділять три основних фази вигорання:

1. Невротична реакція, схожа з рисами неврастенії (синдрому дратівливої, слабкості) - однієї з класичних форм неврозу.

2. Фаза опору - виділяється досить умовно, адже фактично опір стресу починається з моменту появи тривожного напруги. Формування такої психологічної захисту супроводжується неадекватним виборчим емоційним реагуванням, емоційно-моральної дезорієнтацією, розширенням сфери економії емоцій, не тільки при виконанні своїх професійних обов'язків, а й у взаєминах з рідними і близькими людьми.

3. Виснаження - зниження емоційного тонусу, внаслідок неефективності другої фази. Фаза виснаження характеризується ослаблення нервової системи, збільшенням емоційно-моральної дезорієнтацією і появою психосоматичних і вегетативних порушень. Фізичне та емоційне виснаження, порушення когнітивної і поведінкової сфери особистості, що веде до професійної деформації та втрати професійної придатності, це лише мала частина результатів емоційного «згоряння» професіонала. В.В. Бойко розроблена методика діагностики рівня емоційного вигорання, яка підтверджена в ході цілого ряду практично-орієнтованих досліджень, здійснених в сучасних умовах. При цьому, відзначимо, що в більшості як вітчизняних, так і зарубіжних робіт з даної проблематики поняття «емоційне вигорання» і його синонім «професійне вигорання» трактуються як синонімічні. Поглиблене вивчення емоційного вигорання з урахуванням специфіки ряду професій, пов'язаних з взаємодією в схемі «людина-людина», здійснено в дослідженнях Н.Є. Водоп'янової та інших.

Модель емоційного вигорання розглядається з позиції трьох складових: емоційне виснаження; деперсоналізація; редукція особистісних досягнень.

Емоційне виснаження частіше проявлено психічною втомою, виникає емоційне спустошення, спостерігаються емоційні зриви, агресивні реакції і потім розвивається емоційне виснаження і втрачається інтерес до навколишньої реальності.

Деперсоналізація - знецінення (дегуманізація) виникають у міжособистісних стосунків, негативізм, цинічне ставлення до почуттів та переживань інших людей, втрата почуттів до близьких людей, зниження чуйності, співпереживання.

Редукція особистісних досягнень характеризується зниженням професійної ефективності педагога вищої школи, що може проявлятися в негативізмі щодо службових можливостей. Яскраво виражене почуття власної неспроможності і некомпетентності які впливають на поведінку і свідомість людини.

Фактори, що провокують емоційне вигорання (за Бойко В. В.):

1) зовнішні фактори - хронічно напружена емоційна діяльність, неблагополучна психологічна атмосфера професійної діяльності, психологічно складний контингент, з яким працює професіонал;

2) внутрішні фактори - схильність до емоційної ригідності, сприйняття та переживання обставин професійної діяльності.

У розвитку професійного вигорання важлива роль належить особистісним, ситуативним та професійним факторам які впливають на поведінку і свідомість людини.

Фактори ризику формування професійного вигорання:

1. Особистісні фактори, які виражені як переживання несправедливості; хронічне переживання самотності; переживання соціальної незахищеності; Ситуативні вимоги, які виражені як соціальне порівняння та оцінка оточуючих; несправедливість, нерівність стосунків; негативні взаємовідносини з колегами; рольові конфлікти, перенавантаження, недовантаження.

2. Професійні вимоги, які виражені як: емоційно насичене ділове спілкування; необхідність постійного саморозвитку та підвищення професійної компетентності; бюрократизм і паперова робота; відсутність готових рішень, необхідність творчого пошуку.

У профілактиці емоційного вигорання у педагогів вищої школи важливе місце займає арттерапія і арттерапевтичні засоби [18].

Арттерапія - метод який дає можливість контактувати з глибинними аспектами духовного життя, де використовується невербальна мова мистецтва для розвитку особистості яка впливає на свідомість і поведінку людини. професійний вигорання педагог емоційний

Використання арттерапевтичних засобів, прийомів і технік арт-терапії, проведення арттерапевтичних вправ дозволяє підвищити рівень індивідуальної психологічної компетентності педагогів вищої школи і сприяє збереженню їх психічного здоров'я. Педагогічна професія - це дуже важлива для соціуму і одна з тих професій, яка в більшій мірі схильні до впливу емоційного вигорання педагогів вищої школи. Це пов'язано з тим, що професійна робота педагога вищої школи відрізняється надзвичайно високим рівнем емоційної напруженості і в той же час вкрай низьким рівнем соціальної захищеності, соціального визнання. При сучасному навантаженні і введенні в педагогічну роботу нових програм і підходів проблемою є не те, що викладач емоційно вигорає, оскільки це є природний процес. Проблема у тому, що педагоги вищої школи, за турботами, не вміють це вчасно помічати. Тому є дуже важливим визначення психологічно-діагностичних прийомів оцінки їх рівня емоційного вигорання і своєчасного проведення арттерапевтичних вправ, які є профілактикою емоційного вигорання педагогів вищої школи [18].

Педагогічна професія входить до соціономічного типу, за класифікацією Е.А. Климова, яка у психології отримала найбільшу популярність. Професії соціономічного типу - це професії суб'єкт-суб'єктного типу, предметом вивчення, зміни, розвитку і обслуговування яких є люди різного віку, групи населення, спільноти і цілі соціальні системи і у цьому класі професій особливість полягає в тому, що як суб'єктом діяльності, так і об'єктом його уваги є людина. Між суб'єктом і об'єктом складаються особливі людські відносини, а основна праця витрачається на взаємодію між ними. До цієї групи належать всі професії сфери управління, послуг, педагогічні та медичні професії та інші. Вчені відзначають, що особливістю професій соціономічної типу є те, що «допомагає діяльність» стає головним елементом професійної діяльності, інакше кажучи, що допомагає діяльність стає «професією, коли суб'єкт допомагає діяльності починає усвідомлено і цілеспрямовано застосовувати спеціальні знання і навички». Об'єкт діяльності - людина і базуються на спілкуванні типу «людина-людина», соціальні групи, спільноти.

Надається перше місце і важлива роль арттерапевтичним засобам у профілактиці емоційного вигорання у педагогів вищої школи і все частіше арттерапевтичні вправи розглядаються як інструмент прогресивної психологічної допомоги для формування здорових і творчих педагогів вищої школи. Основна мета арттерапевтичного засобу - гармонізація внутрішнього стану педагогів вищої школи, що сприяє поліпшення життя, встановлення рівноваги викладачів. Цей позитивний стан впливає на поведінку і свідомість людини.

Завдання арттерапевтичних засобів у профілактиці емоційного вигорання у педагогів вищої школи наступні:

1. акцентувати увагу викладача на його відчуттях, почуттях, поведінки, свідомості;

2. створити оптимальні для педагога умови, сприятливі найбільш чіткої вербалізації і обробці тих думок і почуттів, які він звикне пригадувати;

3. допомогти педагогу знайти соціально прийнятний вихід як позитивним, так і негативним почуттям.

Перше місце і важлива роль арттерапевтичних засобів у профілактиці емоційного вигорання у педагогів вищої школи надається основної техніки арттерапевтичної дії і це техніка активної уяви, яка відкриває педагогу вищої школи необмежені можливості для самовираження і самореалізації в продуктах творчості при активному пізнанні свого «Я». Відзначимо, що функція арт- терапії в профілактиці емоційного вигорання педагогів вищої школи має значний інтерес і нами представлена точку зору А.І. Копитіна на переваги арт- терапії, перед іншими засобами терапії, заснованими виключно на вербальної комунікації [5]. А.І. Копитін виділяє вісім переваг для вибору арттерапевтичних засобів у профілактиці емоційного вигорання:

Перше - відсутність обмежень по яким-небудь критеріям - віковим, соціальним, професійним і т.д.

Друге - арттерапія, переважно засіб невербального спілкування. Символічна мова є однією з основ образотворчого мистецтва, що дозволяє людині часто більш точно висловити свої переживання.

Третє - арттерапія делікатний засіб для вирішення складних проблем.

Четверте - образотворча діяльність надає унікальну можливість для дослідження несвідомих процесів, тих соціальних ролей і форм поведінки, які знаходяться в «витіснення» вигляді.

П'яте - арттерапія сприяє вільному самовираженню і самопізнання.

Шосте - продукти образотворчого творчості є об'єктивним свідченням настроїв і думок людини, що дозволяє використовувати їх для діагностик динаміки змін.

Сьоме - арттерапія, в більшості випадків допомагає сформувати більш активну життєву позицію.

Восьме - арттерапія заснована на мобілізації творчого потенціалу педагога вищої школи, їх внутрішніх механізмів саморегуляції і зцілення. Є всі підстави вважати, що переваги, в повній мірі можуть бути покладені в основу психологічних функцій арттерапії як засобу профілактики емоційного вигорання педагогів вищої школи [5].

Важливий метод арттерапевтичної допомоги у ролі арттерапевтичних засобів є метод терапії образотворчим мистецтвом, в якому використовуються окремі методи і види образотворчої діяльності, колір і поєднання кольорів, які як феномени надають цілющу дію на педагога вищої школи.

Методи арттерапевтичних вправ:

Арттерапія (arttherapy) - вид мистецтв візуального ряду - малюнок, всі види живопису, монотипії, мозаїки,колажі, грим, маски, всі види ліплення, ляльки, маріонетки,інсталяції, фотографія і багато іншого.

Ізотерапія - оздоровчий вплив засобами образотворчого мистецтва: малювання, ліплення, декоративно-прикладна творчість і т. д.

Витинанка (оригами, аплікація, ажурний візерунок та інше) Музикотерапія (music therapy)

Танцювальна терапія Драматерапія (Dramatherapy)

Казкотерапія

Бібліотерапія (Creative writing) напрямок арттерапії, заснований на самовираженні через творче «писання», твір.

Етнотерапія -традиційні звичаї, традиції та ремесла Синтетична терапія Кречмера - творче вираження при переживанні творів мистецтва. При цьому обов'язково має бути вплив на пацієнта (світло, температура, запах, музика, живопис, танець і т.п.).

Лялько-терапія - це метод психологічної корекції різних станів при допомоги ляльок.

Кольоротерапія (кольорова корекція, хромотерапія, голографічна терапія)

Ландшафтотерапія

Пісочна терапія. Пісок дивовижний матеріал і людина може створювати цілі фрагменти світу.

Властивості арттерапії для педагогів вищої школи допомагають вираз підсвідомих конфліктів і внутрішніх переживань за допомогою зорових образів. Художня творчість виступає складовою частиною терапевтичного процесу, як це має місце в арттерапії, воно може певним чином регулюватися з тим, щоб посилити його адаптивні характеристики. Це можна, наприклад, робити, шляхом регулювання спрямованості уваги педагога вищої школи, в одних випадках, фокусуючи його увагу на передачу в малюнку конфліктного матеріалу, а в інших - переорієнтувати педагога вищої школи з неприємних переживань на актуалізацію і прояв позитивно забарвлених спогадів. Форми арт-терапії: індивідуальна і групова. Індивідуальна арттерапія може тривати кілька місяців і років. Групова арттерапія допомагає розвивати соціальні й комунікативні навички, надати підтримку членам групи педагогів вищої школи, спостерігати результати своїх дій на інших, засвоювати нові ролі, підвищувати самооцінку, розвивати навички прийняття рішень [18].

Арттерапія має три форми діяльності - активну, пасивну і змішану. При активної формі педагог вищої школи сам створює продукти творчості: малюнки,скульптури та інше. При пасивної формі викладач використовує художні твори, створені іншими людьми: розглядає картини, читає книги, прослуховує музичні твори. При змішаній формі педагог вищої школи використовує наявні твори мистецтва (картини, казки і т. п.) для створення своїх продуктів творчості. Для психологічного здоров'я і стабільного функціонування розуму необхідно, щоб підсвідомість і свідомість були нерозривно пов'язані між собою і діяли скоординовано. Якщо зв'язок рветься або «дисоціюють», виникає психологічний розлад. Арттерапія має на меті допомогти педагогу вищої школи вирішити його проблему, зрозуміти в чому вона полягає, розглянути різні і можливі шляхи виходу із ситуації. Досягнення позитивних психокорекцій результатів арттерапевтичних технік на групі педагогів вищої школи відбувається за рахунок розвитку і посилення уваги до своїх почуттів і переживань, що підвищує самооцінку; самого процесів творчості, який надає можливість вільно висловити свої почуття, потреби і фантазії у вигляді продукту творчості (малюнка, колажу, скульптури, звукової композиції, казкової історії, танцю) і є безпечним способом розрядки напруги; можливості заново пережити внутрішні конфлікти минулого. При проведення арттерапевтичних технік і вправ щодо профілактики синдрому емоційного вигоранню педагогів вищої школи відбуваються на різних етапах арттерапевтичного процесу системні зміни, які можна розглядати на трьох основних рівнях:

-внутрішньо особисті (зміни в стані, установках, поведінки, свідомості, способах психічного реагування клієнта і психолога);

- міжособистісні (зміни у відносинах клієнта і психолога);

- соціальні (зміни у відносинах клієнта з сімейним, професійним і більш широким соціальним оточенням).

Творча продукція проведення арттерапевтичних технік і вправ щодо профілактики синдрому емоційного вигоранню педагогів вищої школи виступає елементом системи психотерапевтичних відносин в арт-терапії і впливає на поведінку і свідомість людини.



Висновки

1. Здійснено аналіз понятійного поля арттерапії, названо концепції та моделі арттерапії, визначено, що метою арттерапії як поліфункціональної технології є гармонізація емоційної діяльності особистості через розвиток її здібності до самовираження та самопізнання засобами мистецтва.

2. Було досліджено різні підходи вчених до історії розвитку терміну «емоційне вигорання», що дозволило визначити це поняття як стан емоційного, розумового і фізичного виснаження, зумовленого надмірним, довготривалим стресом, коли людина відчуває себе пригніченою, емоційно виснаженою у задоволенні своїх повсякденних потреб. Схарактеризовано основні фази емоційного вигорання та названо фактори ризику формування професійного вигорання у педагогів вищої школи.

3. Визначено, що механізм психологічного корекційного впливу арттерапевтичних вправ як профілактики емоційного вигорання у педагогів вищої школи полягає в тому, що мистецтво дозволяє в особливій символічній формі реконструювати конфліктну травматичну ситуацію і знайти її рішення через переструктурування цієї ситуації за допомогою творчих здібностей педагога вищої школи і впливає на свідомість та поведінку людини.

Місце і роль арттерапевтичних засобів у профілактиці емоційного вигорання у людини і у педагога вищої школи спирається на ідею про те, що педагог вищої школи здатний перетворювати свої внутрішні конфлікти у візуальні форми. У сучасному науковому полі існує велика кількість різноманітних уявлень про підходи арттерапії до профілактики емоційного вигорання.

Основне завдання метода арттерапії і арттерапевтичних вправ які впливають на свідомість і поведінку людини полягає в розвитку самовираження і самопізнання людини через творчість і в підвищенні його адаптаційних здібностей.. Позитивний настрій, корекція почуттів, свідомості, поведінки людини є результатом методу арттерапії.

Література

1. Борисова М.В. Психологические детерминанты феномена эмоционального выгорания у педагогов // Вопросы психологии №2 2005. С. 96-104.

2. Водопьянова Н.Е., Старченкова Е.С. Синдром выгорания: диагностика и профилактика. СПб.: Питер, 2005. - 336

3. Исцеляющее искусство: международный журнал арттерапии», 2009, Том 12, № 1, С. 9

4. Жеребцов С.Н. Синдром «выгорания» у преподавателя и методы его профилактики. // Дайджест зарубежной прессы. Социология образования № 3. 2005. С.14-17.

5. Копытин А.И. Руководство по групповой арттерапии. - СПб.: Речь, 2003. - 320 с.

6. Колымба М.Г. Эмоции и аффекты: общепсихологический и патопсихологический аспекты //Психол. Журн. №5 1998.

7. Маслоу А.Г. Дальние пределы человеческой психики /перев. С англ. A.M. Татлыдаевой. СПб.: «Евразия», 1997. - 430 с.

8. Митина JI.M Психологическая диагностика эмоциональной устойчивости учителя. // Учебное пособие для практических психологов. Кемерово, 1992.

9. Неелов Е. М. Сказка, фантастика, современность. Петрозаводск: Карелия, 1987.126 с.

10. Орел В.Е. Феномен «Выгорания» в зарубежной психологии: Эмпирические исследования и перспективы // Психологический журнал, том 22, № 1. 2001, с 90-101.

11. Про освіту: Закон України від 05.09.2017 р. No 2145-VIII. Голос України. 2017. 27 верес. (No 178-179). C. 10-22

12. Реан А.А, Баранов А.А. Факторы стрессоустойчивости учителей //Вопр.психол. 1997. №1. с.45-55.

13. Ронгинская Т.Н. Синдром выгорания в социальных профессиях //Психолог. Журнал, 2002, т. 23, № 3, с 85-95.

14. Словарь психолога-практика / Составитель С. Ю. Головин. 2-е изд., переработанное и дополненное. Минск: Харвест, 2005, 976 с.

15. Форманюк Т.В. Синдром «эмоционального сгорания» как показатель профессиональной дезадаптации учителя // Вопросы психологии. 1994. № 6. с 54-67.

16. Ірина Фарафонова. Особистісні цінності людини //Veda a perspektivy. Журнал, 2022, No 9 (16), р. 271-278

17. Фарафонова Ірина Анатоліївна. Імідж як аспект, який впливає на електоральну поведінку // Перспективи. Соціально-політичний журнал, 2022, № 3. С.82-87.

18. Ірина Фарафонова. Філософські та психологічні аспекти арттерапія які впливають на свідомість та поведінку // Фаховий журнал «Наукові перспективи». 2022. № 10 (28). С.410-420.

19. Фарафонова І.А. Фактори психоаналізу: «задоволення», «витіснення», «сублімація» які впливають на поведінку людини // Матеріали ХСІІ Міжнародної науково- практичної інтернет - конференції «Пріоритетні напрями розвитку науки під час воєнного стану», 24 червня 2022 р. Одеса,2022. С.212-216.

20. Фарафонова І.А. Колективне несвідоме К.Г.Юнга // Матеріали X Міжнародної науково- практичної конференції « Mоdem science: innovations and prospects”, Proceedings of X International Scientific and Practical Confйrence Stockholm, Sweden 25-27 June 2022. С.365-367. 499 p.

21. Фарафонова І.А. Дистанційне навчання як необхідність в умовах глобального світу // Матеріали міжнародного семінару «Організація та функціонування е-освіти в умовах викликів та ризиків у сучасному глобалізованому світі»:практичні студії, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», Харків. 5 травня 2022. С.42-43

22. Фарафонова І.А. Феноменологічний та конституційно - правовий аналіз України // Матеріали міжнародного круглого столу «Україна на сучасній геополітичній шахівниці світу: феноменологічний та конституційно-правовий аналіз», Ужгород. 14 липня 2022. С.111-114

23. Фарафонова І.А. Архетипи і їх вплив на поведінку людини // Матеріали ХСІІІ міжнародної науково-практичної інтернет конференції el-conf.com.ua «Розвиток науки та техніки у сучасному світі», Вінниця. 2022. 13 липня 2022. С.136 -138. -149 с.

24. Фарафонова І.А. Психоаналіз і його вплив на поведінку людини // Матеріали XXVI-ої Міжнародної науково-практичної конференції «Сучасні аспекти модернізації науки: стан, проблеми, тенденції розвиткку, м. Загреб (Хорватія). 7 листопада 2022. С. 416-421.

25. Юнг Я.Г., фон Франц М.-Л., Хендерсон Дж.Л., Якоби Я., Яффе А. Человек и его символы / Под общей редакцией С. Н. Сиренко. М.: Серебряные нити, 2002, с.304.

26. Daniel J., Shabo L Physchological burnout in professional with permanent communication // Studia-Phy-schafogicz, 1993. V. 35(4-5). P. 412-414.

27. Pines A. Helpers motivation and the burnout syndrome // Wills T.A. (ed.). Basis processes in helping relationship. N.Y.: Acad. Press, 1982. P. 453-457.

28. Freudenberger, H.J. Staff burn-out / H.J. Freudenberger // J. of Social Issues, 1974. V. 30. P. 159-165.

References

1. Borisova, M.V. (2005). Psihologicheskie determinanty fenomena jemocional'nogo vygoranija u pedagogov [Psychological determinants of the phenomenon of emotional burnout among teachers]. Voprosypsihologii - Questions of Psychology, 2, 96-104 [in Russian].

2. Vodop'janova, N.E., Starchenkova, E.S. (2005). Sindrom vygoranija: diagnostika i profilaktika [Burnout syndrome: diagnosis and prevention]. SPb.: Piter [in Russian].

3. Isceljajushhee iskusstvo: mezhdunarodnyj zhurnal artterapii» - Healing Art: International Journal of Art Therapy, 12, 1, 9 [in Russian].

4. Zherebcov, S.N. (2005). Sindrom «vygoranija» u prepodavatelja i metody ego profilaktiki [The teacher's "burnout" syndrome and methods of its prevention]. Dajdzhest zarubezhnoj pressy. Sociologija obrazovanija - Digest of the foreign press. Sociology of Education, 3, 14-17 [in Russian].

5. Kopytin, A.I. (2003). Rukovodstvopo gruppovoj artterapii [Guide to group art therapy]. - SPb.: Rech' [in Russian].

6. Kolymba, M.G. (1998). Jemocii i affekty: obshhepsihologicheskij i patopsihologicheskij aspekty [Emotions and affects: general psychological and pathopsychological aspects]. Psihol. Zhurn. - Psychol. Journal, 5 [in Russian].

7. Maslou, A.G. (1997). Dal'nie predely chelovecheskoj psihiki [The far limits of the human psyche]. SPb.: «Evrazija» [in Russian].

8. Mitina, JI.M (1992). Psihologicheskaja diagnostika jemocional'noj ustojchivosti uchitelja [Psychological diagnostics of teacher's emotional stability]. Kemerovo [in Russian].

9. Neelov, E. M. (1987). Skazka, fantastika, sovremennost' [Fairy tale, fantasy, modernity]. Petrozavodsk: Karelija [in Russian].

10. Orel, V.E. (2001). Fenomen «Vygoranija» v zarubezhnoj psihologii: Jempiricheskie issledovanija i perspektivy [The “Burnout” Phenomenon in Foreign Psychology: Empirical Research and Perspectives]. Psihol. Zhurn. - Psychol. Journal, 22, 1. 90-101 [in Russian].

11. Zakon Ukraini “Pro osvitu” [Law of Ukraine “About lighting”]. Golos Ukraini - Voice of Ukraine, 27 veres., 178-179, 10-22 [in Ukrainian].

12. Rean, A.A, Baranov, A.A. (1997). Faktory stressoustojchivosti uchitelej [Factors of stress resistance of teachers]. Vopr.psihol - Problems of psychol, 1, 45-55 [in Russian].

13. Ronginskaja, T.N. (2002). Sindrom vygoranija v social'nyh professijah [Burnout syndrome in social professions]. Psihol. Zhurn. - Psychol. Journal, 23, 3, 85-95 [in Russian].

14. Golovin, S. Ju. (2005). Slovar' psihologa-praktika [Dictionary of a practical psychologist] (vol. 1-2). Minsk: Harvest [in Russian].

15. Formanjuk, T.V. (1994). Sindrom «jemocional'nogo sgoranija» kak pokazatel' professional'noj dezadaptacii uchitelja [Syndrome of "emotional burnout" as an indicator of the teacher's professional maladaptation]. Voprosy psihologii - Questions of Psychology, 6, 54-67 [in Russian].

16. Irina, Farafonova (2022). Osobistisni cinnosti ljudini [Features of the value of a person]. Vкda aperspektivy - Vкda aperspektivy, 9 (16), 271-278 [in Ukrainian].

17. Farafonova, Irina Anatoliпvna (2022). Imidzh jak aspekt, jakij vplivae na elektoral'nu povedinku [Image as an aspect that contributes to electoral behavior]. Perspektivi - Prospects, 3, 82-87 [in Ukrainian].

18. Irina, Farafonova (2022). Filosofs'ki ta psihologichni aspekti artterapija jaki vplivajut' na svidomist' ta povedinku [Philosophical and psychological aspects of art therapy yaki vplyvayut on svidomist povedinku]. Naukoviperspektivi - Scientific Perspectives, 10 (28), 410-420 [in Ukrainian].

19. Farafonova, I.A. (2022). Faktori psihoanalizu: «zadovolennja», «vitisnennja», «sublimacija» jaki vplivajut' na povedinku ljudini [Factors of psychoanalysis: "satisfaction", "vitisnennya", "sublimation" as they inject into people's behavior]. Proceedings from XSII ' XSII: XSII Mizhnarodna naukovo-praktychna internet-konferentsiia «Prioritetni naprjami rozvitku nauki pid chas voennogo stanu» - The XSII International Scientific and Practical Internet Conference «Priority Direct Development of Science at the Time of the Military Camp». (pp. 212-216). Odesa [in Ukrainian].

20. Farafonova, I.A. (2022). Kolektivne nesvidome K.G.Junga [Modern science: innovations and prospects]. Proceedings from X '10: X Mizhnarodna naukovo-praktychna konferentsiia «Modern science: innovations and prospects» - The Tenth International Scientific and Practical Conference «Modern science: innovations and prospects». (pp. 365-367). Stockholm, Sweden [in Ukrainian].

21. Farafonova, I.A. (2022). Distancijne navchannja jak neobhidnist' v umovah global'nogo svitu [Distance learning as a necessity in the conditions of a global world]. Proceedings from: Mizhnarodniy seminar «Organizacija ta funkcionuvannja e-osviti v umovah viklikiv ta rizikiv u suchasnomu globalizovanomu sviti» - The International Seminar « Organization and functioning of e-education in the conditions of challenges and risks in the modern globalized world». (pp. 42-43). Harkiv: Nacional'nij tehnichnij universitet «Harkivs'kij politehnichnij institut» [in Ukrainian].

22. Farafonova, I.A. (2022). Fenomenologichnij ta konstitucijno - pravovij analiz Ukraпni [Phenomenological and constitutional-legal analysis of Ukraine]. Proceedings from: Mizhnarodniy kruglogiy stil «Ukraпna na suchasnij geopolitichnij shahivnici svitu: fenomenologichnij ta konstitucijno- pravovij analiz». - The International Round Table «Ukraine on the modern geopolitical chessboard of the world: phenomenological and constitutional-legal analysis». (pp. 111-114). Uzhgorod [in Ukrainian].

23. Farafonova, I.A. (2022). Arhetipi i пh vpliv na povedinku ljudini [Archetypes and their influence on human behavior]. Proceedings from XSII ' XSII: XSII Mizhnarodna naukovo- praktychna internet-konferentsiia «Rozvitok nauki ta tehniki u suchasnomu sviti» - The XSII International Scientific and Practical Internet Conference « Development ofscience and technology in the modern world». (pp. 136-138). Vinnicja [in Ukrainian].

24. Farafonova, I.A. (2022). Psihoanaliz i jogo vpliv na povedinku ljudini [Psychoanalysis and its influence on human behavior]. Proceedings from XXVI '26 XXVI Mizhnarodna naukovo- praktychna konferentsiia «Suchasni aspekti modernizaci'п nauki: stan, problemi, tendenciп rozvitkku» - The Twenty Sixth International Scientific and Practical Conference «Modern Aspects of Science Modernization: Status, Problems, Development Trends». (pp. 416-421). Zagreb (Horvatija). Vidavnicha grupa Naukovi perspektivi [in Ukrainian].

25. Jung6 Ja.G., fon Franc M.-L., Henderson Dzh.L., Jakobi Ja., Jaffe A. Chelovek i ego simvoly [A. Man and his symbols]. M.: Serebrjanye niti [in Russian].

26. Daniel, J., Shabo, L (1993). Physchological burnout in professional with permanent communication. Studia-Phy-schafogicz, 35(4-5), 412-414 [in English].

27. Pines, A. (1982). Helpers motivation and the burnout syndrome. N.Y.: Acad. Press [in English].

28. Freudenberger, H.J. (1974). Staff burn-out. J. of Social Issues, 30, 159-165 [in English].

Размещено на Allbest.ru

...