Крос-культурна адаптація та стандартизація шкали симптомів моральної травми

Размещено на http://www.allbest.ru/

Крос-культурна адаптація та стандартизація шкали симптомів моральної травми

Засєкіна Лариса

Волинський національний університет імені Лесі Українки, м. Луцьк, Україна

Козігора Марія

Волинський національний університет імені Лесі Українки м. Луцьк, Україна

Анотація

Мета. У статті розглянуто результати культурної адаптації та стандартизації шкали симптомів моральної травми (МТ) цивільного населення під час війни. Мета нашого дослідження - перекласти, адаптувати та на емпіричному рівні дослідити психометричні властивості шкали симптомів МТ у цивільного населення під час війни.

Методи. У дослідженні взяли учать студенти та викладачі педагогічного коледжу, а також вчителі загальноосвітніх шкіл Волинської області, які відвідували цикл тренінгів "Психологічна підтримка вчителів шкіл", організованого Управлінням Державної служби якості освіти у Волинській області" у період 26 квітня-15 травня 2022 (n=111), середній вік досліджуваних 21,93±8.58, мешканці Волинської, Рівненської та Львівської областей. Процедура перекладу та культурної адаптації здійснювалася відповідно до рекомендацій ВООЗ щодо перекладу психодіагностичного інструментарію та містила чотири етапи, зокрема прямий переклад (3 перекладача, які обізнані з психологічною термінологією); група експертів для зворотного перекладу (2 особи), претестування та когнітивне інтерв'ю; остаточна версія.

Результати. Надійність шкали визначалася через показники внутрішньої узгодженості за допомогою альфи Кронбаха для вибірки (n=111), що становить 0,7, та тест-ретестової надійності (n=32) з розривом у 8 днів, що становить r=0,67, p<0,01. Дискримінантна валідність визначалася через показники кореляції MISS-M-SF та PCL-5 (r=0,04, p>0,05) і MISS-M-SF та GAD (r=0,07, p>0,05). Конвергентна валідність виражена кореляцією між показниками, отриманими за шкалою MISS-M-SF та іншим опитувальником для діагностики емоційного дистресу, зокрема PQH (r=0,28, p<0,05). Конструктна валідність представлена показниками кореляції загального показника симптомів МТ за стислою шкалою та усіма пунктами і знаходиться в діапазоні 0,45-0,71. Описова статистика застосовувалися, щоб описати середні значення, медіану, стандартні відхилення і діапазони сумарного показника за шкалою та окремих пунктів. Статистична обробка даних здійснювалася з допомогою IBM SPSS Statistics, версія 22.

Висновки. Результати дослідження свідчать, що шкала MISS-M-SF може використовуватися для визначення симптомів МТ серед цивільного населення під час війни. адаптація моральний травма

Ключові слова: моральна травматизація, цивільне населення, травматичний досвід, пост-травматичний стресовий розлад.

Larysa Zasiekina, Mariia Kozihora. Cross-Cultural Adaptation and Psychometric Properties of Moral Injury Symptoms Scale

Purpose. The study aims to translate, culturally adopt and explore psychometric properties of Moral Injury Symptoms Scale - Military Version - Short Form (MISS-M-SF) in civilian population during war. Evidence consistently suggests, that moral injury was common among veterans and active duty military with PTSD symptoms. However, recent findings show that moral injury could occur in civilian population and professional staff, who are at high risk situations.

Methods. Teachers and students of Lutsk pedagogical college and teachers (n=111) from the program "State Support of Teachers during the War" were recruited via State Education Quality Assurance Service and participated in the study during 26 April-15 May 2022, mean age is 21,93±8.58, representatives of Volyn, Lviv and Rivne oblasts. The study applies the guidelines of WHO for translation and cultural adaptation of psychodiagnostic instruments and follows four stages, namely direct translation (3 translators, who are familiar with psychological terminology), group of experts for back translation (2 translators), pre-testing and cognitive interview, and the final version.

Results. Reliability was assessed through the internal consistency using Cronbach's a= .70 (n = 111), and the test-retest reliability in 8 days, r=.67, p<01 (n=32). The study assesses discriminant validity of MISS-M-SF through association with PCL-5, which is r=.04 and MISS-M-SF through association with GAD-7, which is r=.07, p>05. Convergent validity is expressed by the correlation of MISS-M-SF and other measures of emotional distress, namely PQH (r=.28 p<05). Construct validity is in the range of 0,45-0,71. Descriptive statistics were performed to describe average and median scores, standard deviations (SD), and ranges on the MISS-M-SF and its individual items for which IBM SPSS Statistics, version 22, was used.

Conclusions. The obtained results indicate the cultural appropriateness and psychometric properties of MISS-M-SF, which allow to assess moral injury in civilian population during war.

Key words: moral traumatization, civilian population, traumatic experience, post-traumatic stress disorder.

Вступ

Термін "моральна травма" (МТ) привертає увагу значної кількості вчених від початку 1990-х років, коли психіатр Дж. Шей вперше увів його у науковий обіг. Незважаючи на відносно коротку історію розвитку цього поняття, вже з'явилося чимало різних його дефініцій. Серед останніх Дж. Шей та Дж. Манро пропонують три важливих контексти його ужитку: зрада своїх стійких моральних переконань; зрада з боку осіб, які мають владу і авторитет; ситуації високого ризику (Shay & Munroe, 1998). МТ найширше застосовується у зв'язку з переживанням травматичної події і стосується, передусім, військових та ветеранів, осіб, які опинилися у зоні бойових дій, а також осіб, які працюють у першій лінії допомоги у надзвичайних ситуаціях, жертв насилля і т. ін. Внутрішні конфлікти, пов'язані з порушенням власних моральних принципів і переконань, зумовлюють негативні психічні стани, які виражаються в обвинуваченні себе та інших.

Результати останніх досліджень свідчать про те, МТ пов'язана з тривожністю, депресією, ПТСР, міжособовою взаємодією, ризиками суїцидів в учасників бойових дій (Chesnut et al., 2020). Незважаючи на те, що більшість досліджень з МТ присвячена вивченню її специфіки в учасників бойових дій, дедалі більше з'являється публікацій стосовно морального травмування цивільного населення, а також дистресу медичних працівників, які працювали з COVID-19 (Fischer- Grцnlund & Brдnnstrцm, 2021; Zasiekina & Zasiekin, 2021).

E. Епштейн та його команда розробили методику для вивчення морального дистресу у медпрацівників, які працювали під час пандемії, та встановили таку факторну структуру морального дистресу: системний рівень, рівень пацієнта, рівень команди, пов'язаний із колегами, та рівень команди, пов'язаний із пацієнтами (Epstein et al., 2019). Таким чином, методика для діагностики морального дистресу медпрацівників складається із 27 пунктів, які виражають моральний вибір чи дилеми у складних з позиції етики ситуаціях. Останні питання стосується готовності працівників звільнитися з роботи через моральний дистрес. Л. Засєкіна та ін. використали процедуру напівструктурованого інтерв'ю для вивчення проявів МТ у прямих нащадків свідків геноциду (Zasiekina et al., 2020; Zasiekina & Zasiekin, 2021).

C. Хатсон та ін. ґрунтовно описали синдром "вцілілого", визначивши причини, наслідки, пов'язані з ним конструкти і похідні терміни для комплексу провини "вцілілого" (Hutson, Hall, & Pack, 2015). Упродовж надання психологічної підтримки населенню у перші три місяці повномасштабного вторгнення Росії в Україну, ми спостерігали яскраво виражені прояви синдрому "вцілілого" у цивільного населення. Ця ідея узгоджується з останніми дослідженнями В. Гріффіна на замовлення департаменту США про те, що одним із найважливіших напрямів вивчення моральної травми є її діагностика у цивільного населення (Griffin et al., 2019). Це зумовило необхідність дослідження МТ не лише в учасників бойових дій, а й у цивільного населення під час війни Росії з Україною.

До 2013 року фактично не було діагностичного інструментарію для визначення МТ. Перші діагностичні методики були стандартизовані на вибірці військових та стосувалися двох основних напрямів: по-перше, визначення пережиття морально-травматичних ситуацій; по-друге, специфіки конкретних симптомів при моральному ушкодженні. До першої групи належить шкала з діагностики морально-травматичних подій Moral Injury Events Scale (MIES), до другої - шкала діагностики симптомів МТ Moral Injury Symptoms Scale-Military Version-Long Form (MISS-M-LF), яку згодом Г. Коенінг та ін. адаптували у стислу форму для військових Moral Injury Symptoms Scale-Military Version-Short Form (MISS-M-SF). Як зазначають вчені, ця шкала заповнила лакуну між теоретичними узагальненнями щодо МТ та клінічною практикою, яка спрямована на роботу з нею (Koenig et al., 2018).

Важливо відмітити, що Г. Коенінг та ін. представили результати перевірки психометричних показників цієї шкали на вибірці 427 осіб, що мали військовий досвід. Зокрема внутрішня узгодженість шкали є високою (альфа Кронбаха а=0,72, (95% CI 0,68-0,76). Тест-ретестова надійність з розривом 10 днів становить 0,87 (95% CI 0,79-0,92). Критеріальна валідність, презентована показниками високої кореляції стислої шкали MISS-M-SF та розгорнутої MISS-M-LF становить r=0,92. Конструктна валідність представлена показниками кореляції загального показника моральної травми за стислою шкалою та усіма пунктами опитувальника і знаходиться в діапазоні 0,45-0,69. Дискримінантна валідність представлена показниками кореляції між MISS-M-SF та такими релігійними, соціальними й фізичними конструктами, як важливість духовності (r = -0,21), важливість релігії (r = -0,26), підтримка спільноти (r = -0,28), труднощі з фізичним функціонуванням (г = 0,27), важкість болю (г = 0,21). Конвергентна валідність методики презентована показниками кореляції моральної травми за стислою шкалою MISS-M-SF та симптомами PTSD (г = 0,54), депресії (г = 0,58), тривожності (г = 0,54).

Таким чином, Г. Коенінг та його команда доходять висновку, що MISS-M-SF є надійним діагностичним інструментарієм та може використовуватися для діагностики моральної травми у ветеранів та активних учасників бойових дій. Усі 10 пунктів шкали MISS-M-SF пов'язані із субшкалами інших стандартизованих опитувальників з моральної травми, зокрема # 1 - зрада (MIES), 4, # 2 провина (Moral Injury Questionnaire (MIQ), 6, # 3 сором, 19, # 4 моральні судження (MIES), 4, # 5 втрата довіри, 20, # 6 втрата сенсу, 21, # 7 труднощі пробачити (пункт, запропонований авторами), # 8 самозвинувачення, 22, # 9 релігійна боротьба, 23 та # 10 втрата релігійної віри, 24 (Currier et al., 2015; Nash et al., 2013; Steger et al., 2006).

У 2020 С. Мантрі та команда представили високі психометричні властивості MISS-M-SF на вибірці медпрацівників, які працювали з особами, що мали COVID-19 (Mantri et al., 2020). При цьому вчені зазначають, що МТ є відносно мало дослідженим конструктом, оскільки вона не вивчена серед значної кількості осіб (окрім військових), які перебувають в ситуації гострого стресу та постійної загрози життю. Результати досліджень із проблеми свідчать про те, що цивільне населення отримує значну травматизацію під час війни (Murthy & Lakshminarayana, 2006). Серед найбільш вразливих категорій вчені вважають дітей, літніх осіб та осіб з інвалідністю. Більше того жінки зазнають більшої травматизації ніж чоловіки. Ступінь травматизації залежить власне від тяжкості травматичної події, особистісної резілієнтності та соціальної підтримки (Zasiekina & Zasiekin, 2020). Як засвідчують результати останніх досліджень в країнах, що розвиваються, при подоланні травматичного досвіду найбільшого значення набувають культурні і релігійні стратегії мінімізації негативних наслідків війни (Murthy & Lakshminarayana, 2006).

Незважаючи на численні дослідження МТ для військових, моральна травматизація цивільного населення під час війни не отримала належного висвітлення як в зарубіжній, так і вітчизняній літературі. Оскільки значна кількість ракет запускається з боку Республіки Білорусь, Волинська, Рівненська та Львівська області знаходяться під постійними сигналами сирени, порушуючи психічний баланс осіб, які перебувають на цих територіях. Результати бесід з цими особами в межах онлайн програми "Психологічна підтримка населення під час військових дій" засвідчили наявність моральних переживань, зокрема комплекс провини, синдром "вцілілого", почуття сорому за свій страх, злість та відразу. Водночас, для вивчення МТ у цивільного населення під час військових дій необхідний надійний психологічний інструментарій, який володіє психометричними властивостями.

Метою нашого дослідження - на емпіричному рівні перекласти, культурно адаптувати та дослідити психометричні властивості опитувальника MISS-M-SF для діагностики моральної травми у цивільного населення під час війни.

У дослідженні взяли учать викладачі та студенти Луцького педагогічного коледжу, вчителі загальноосвітніх шкіл Волинської області, які брали участь у циклі тренінгів "Психологічна підтримка вчителів шкіл, організованих Управлінням Державної служби якості освіти у Волинській області" у період 26 квітня-11 травня 2022 (n=111), мешканці Волинської, Рівненської та Львівської областей. Середній вік досліджуваних 21,93±8.58. Після отримання згоди на дослідження, опитування здійснювалося онлайн за допомогою google форми. Дозвіл на дослідження отримане Етичним комітетом Волинського національного університету імені Лесі Українки.

Методи дослідження. У дослідженні було використано опитувальник PCL-5 (форма для цивільного населення). PCL-5 - шкала самооцінки базується на критеріях DSM-IV для діагностики ПТСР. Оцінка внутрішньої узгодженості (альфа Кронбаха) становить 0,94. Тест-ретестова надійність становить 0,96 за 2-3 дня, і 0,88 за 1 тиждень (Blanchard et al., 1996). Також у дослідженні використовувався опитувальник PHQ-9, надійність якого визначалася з допомогою альфи Кронбаха 0,89 серед 3000 пацієнтів первинної ланки. Тест-ретестова надійність оцінювалася під час особистого та телефонного інтерв'ю з цими ж особами і становить 0,84 (Kroenke, Spitzer, & Williams, 2001). GAD-7 спрямований на визначення генералізованої тривожності та має високі психометричні властивості. Оцінка внутрішньої узгодженості (альфа Кронбаха) становить 0,92, тест-ретестової надійності - 0,83 (Spitzer et al., 2006).

Українські версії методик запропоновані Українським інститутом когнітивно-поведінкової терапії

Відповідно до рекомендацій ВООЗ щодо перекладу психодіагностичного інструментарію ми використовували чотирьох- етапну процедуру, зокрема прямий переклад (3 перекладача, які обізнані з психологічною термінологією); група експертів для зворотного перекладу (2 особи), претестування та когнітивне інтерв'ю; остаточну версію. Перед початком процедури перекладу ми отримали згоду від авторів оригінальної шкали на переклад, для цього ми особисто контактували з Г. Коенінгом. Культурна адаптація шкали відбувалася упродовж усіх етапів.

На першому етапі ми зіставили три версії перекладу і в результаті обговорення із залученими перекладачами дійшли консенсусу про остаточний текст перекладу шкали. Вибір слів у кожному випадку обговорювався. Далі два перекладачі (для одного з них, англійська рідна, а українська іноземна, а для іншого навпаки) здійснювали зворотній переклад. Перекладачі працювали незалежно і не знали про оригінальну версію шкали. Далі ми працювали із версіями зворотного перекладу. У випадку, коли різні лексичні одиниці передавали однаковий зміст, ми поверталися до українськомовної версії і намагалися знайти точніші лексичні відповідники запропонованому значенню. Дослідники Українського центру психотравми та виконавці НДР "Моральна травма та посттравматичний стресовий розлад в учасників бойових дій: нейрокогнітивні кореляти та психологічні інтервенції" обговорювали кожен пункт опитувальника відповідно до таких критеріїв: зрозумілість твердження / чіткість формулювання, релевантність (відповідність контексту), емоційність (здатність викликати певні емоції), пропозиції щодо альтернативного формулювання.

На етапі претестування та когнітивного інтерв'ю ми визначали змістову валідність шкали та загального задоволення від кожного пункту шкали. Для цього ми зібрали групу викладачів Волинського національного університету імені Лесі Українки (n=5). Розмова за згодою учасників записувалися і згодом транскрибувалася. Учасники групи отримали опитувальник заздалегідь, ознайомилися з усіма твердженнями і зафіксували свої побажання стосовно кожного пункту, відповідно й альтернативні лексичні одиниці. Для оцінки тверджень використовувалися ті ж самі критерії, що й на попередньому етапі.

Релевантність контексту передбачає, наскільки запропоновані твердження правильно відображають переживання цивільного населення та відповідають життєвим ситуаціям під час війни. Зрозумілість твердження / чіткість формулювання відображає правильний підбір лексичних одиниць, порядок слів. Якщо під час когнітивного інтерв'ю необхідно було повторити твердження, чи роз'яснити, що конкретно мається на увазі, таке твердження переглядалося ще раз.

У процесі перекладу та культурної адаптації шкали MISS-M-SF ми намагалися як можна точніше передавати формулювання й зміст тексту оригіналу. Деякі пункти шкали були уточнені, скорочені або доповнені за результатами обговорень на усіх етапах, враховуючи контекст України, воєнний стан та спрямованість шкали на діагностику моральної травми не лише у військових, а і у цивільного населення. На початку шкали пропонується така інструкція: Позначте, будь ласка, як Ви почуваєте себе зараз.

Твердження (7) I have forgiven myself for what happened to me or others during combat ми модифікували у твердження: Я пробачив собі те, що сталося зі мною чи іншими під час війни. Таким чином було внесено зміни: під час військових дій перефразовано під час війни.

Відповідність контексту загалом була схвалена майже усіма учасниками інтерв'ю. Зміни, які були внесені в результаті культурної адаптації методики, відображені у таблиці 1. Учасник інтерв'ю, представник чоловічої статі, зазначив, що твердження (2) я відчуваю провину за те, що не зміг врятувати життя комусь на війні не є релевантним контексту цивільного населення і передбачає лише участь у бойових діях, тому було запропоновано змінити це твердження на такий варіант: (2) я відчуваю провину за те, що не зміг врятувати життя комусь під час війни. Таким чином, уточнене твердження більшою мірою відповідало критерію релевантності контексту.

Усі учасники інтерв'ю запропонували у твердженні (6) я добре розумію, що наповнює моє життям смислом, вжити слово сенс, яке є більш зрозумілим для аудиторії, що не володіє психологічною термінологією. Таким чином, твердження (6) набуло вигляду я добре розумію, що наповнює моє життям сенсом. Уточнення цього твердження відбулося відповідно до критерію зрозумілості / чіткості формулювання.

Троє з учасників когнітивного інтерв'ю зазначили про те, що твердження (7) я пробачив собі те, що сталося зі мною чи іншими під час війни не відповідає обом критеріям зрозумілості / чіткості формулювання та релевантності контексту, оскільки не зрозуміло, що потрібно пробачити. В результаті обговорення було знайдено такий варіант твердження (7) я не відчуваю комплексу провини за те, що не зміг врятувати життя комусь під час війни. Враховуючи той факт, що провина та сором є провідними моральними емоціями, такий варіант є більшою мірою релевантним і зрозумілім щодо морального травмування.

Таблиця 1