Психологічна реабілітація дітей - вимушених переселенців засобами арт-терапії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Психологічна реабілітація дітей - вимушених переселенців засобами арт-терапії

Кулакова Лариса Миколаївна кандидат психологічних наук, доцент кафедри вікової та педагогічної психології, Рівненський державний гуманітарний університет, м. Рівне

Кулаков Руслан Станіславович кандидат психологічних наук, доцент кафедри вікової та педагогічної психології, Рівненський державний гуманітарний університет, м. Рівне

Анотація

Стаття присвячена проблемі психологічної реабілітації дітей- вимушених переселенців через військові дії на території України. Здійснено аналіз особливостей поведінкових проявів дітей, які пережили травматичний досвід, а також реакції дітей різного віку на травматичні події. Представлено результати проведеного опитування з метою визначення основних психоемоційних проблем у дітей-переселенців та їх батьків. Зокрема, з'ясовано, що основною проблемою цієї категорії дітей є ностальгія за рідним краєм та домом, а основним бажанням- настання миру та повернення додому. Авторами проаналізовано основні етапи та специфічні особливості психоконсультативної та психотерапевтичної роботи із дітьми та підлітками як основних напрямів реабілітаційного процесу. На основі практичного досвіду зазначено, що одним із найбільш результативних напрямів психологічної допомоги у кризових ситуаціях є арт-терапія. Підкреслено основні переваги цього методу у роботі з дітьми, що постраждали внаслідок травматичних подій. Описано основні форми та технології надання арт-терапевтичної допомоги. Зокрема, описано роль ізотерапії як одного із найпопулярніших напрямів арт-терапії. Резюмовано, що в результаті проведення занять з арт-терапії у дітей знижується тривожність, стабілізується емоційний та психологічний стан, зростає працездатність, поліпшується увага, пам'ять, мовлення; підвищуються самооцінка, віра в себе та свої сили. Наголошено, що творчий підхід у наданні допомоги дітям, постраждалим від внутрішніх міграційних процесів в Україні, детермінує підвищення рівня та ефективності життя цієї категорії населення.

Ключові слова: психологічна реабілітація, діти-вимушені переселенці, внутрішньопереміщені особи, травматичні події, арт-терапія, психоконсультування, психотерапія.

Kulakova Larysa Mykolaivna Candidate of Psychological Sciences, Associate Professor Developmental and Educational Psychology Department Rivne State University of the Humanities, Rivne

Kulakov Ruslan Stanislavovych Сandidate of Psychological Sciences, Associate Professor Developmental and Educational Psychology Department Rivne State University of the Humanities, Rivne

PSYCHOLOGICAL REHABILITATION OF CHILDREN-FORCED MIGRANTS BY MEANS OF ART THERAPY

The article is devoted to the problem of psychological rehabilitation of children - forced migrants due to military actions on the territory of Ukraine. An analysis of the characteristics of the behavioural manifestations of children who have suffered a traumatic experience, as well as the reactions of children of different ages to traumatic events, was carried out. The results of the survey conducted to determine the main psycho-emotional problems of children-migrants and their parents were presented. In particular, it has been established that the main problem of this category of children is nostalgia for the native land and home, and the main desire is the advent of peace and a returning home. The authors analysed the main stages and specific features of psychological counselling and psychotherapeutic work with children and adolescents as the main directions of the rehabilitation process. On the basis of practical experience, it is noted that one of the most effective areas of psychological assistance in crisis situations is art therapy. The main advantages of this method in working with children affected by traumatic events were highlighted. The main forms and technologies of providing art-therapeutic assistance are described. In particular, the role of isotherapy as one of the most popular areas of art therapy is described. It is summarized that art therapy sessions help children reduce anxiety, stabilize their emotional and psychological state, increase their working capacity, improve attention, memory, speech; increase their self-esteem and selfconfidence. It is noted that a creative approach to providing assistance to children affected by internal migration processes in Ukraine determines the increase in the level and effectiveness of life of this category of population. психологічний реабілітація переселенець

Keywords: psychological rehabilitation, children - forced migrants, internally displaced persons, traumatic events, art therapy, psychological counselling, psychotherapy.

Постановка проблеми. Наше суспільство сьогодні переживає важкий кризовий період. Війна, розв'язана російською федерацією на території України, стала причиною внутрішньої міграції населення. Це призвело до внутрішньої дестабілізації не лише політичної та економічної ситуації у державі, а й соціально-психологічної напруженості. Адже окрім проблем вирішення юридичних та нормативно-правових аспектів щодо статусу, житлово-побутових питань, проблем із пошуком роботи, не менш важливою є проблеми адаптації до нового місця проживання та психоемоційне виснаження від пережитих травмуючих та стресових подій. Найбільш вразливими перед такими викликами є діти. З огляду на це вивчення механізмів психологічної реабілітації саме дітей - нашого майбутнього - видається наразі надзвичайно актуальним. Адже ця вікова категорія є найбільш чутливою до негативних впливів та несприятливих обставин навколишнього середовища.

Особливо ефективним та доречним у роботі із дітьми, що постраждали внаслідок кризових ситуацій, є застосування засобів арт-терапії. Цей метод успішно застосовується у реабілітаційній, соціально-психологічній роботі як ресурсний засіб психологічної гармонізації особистості, позитивного впливу на її психіку через мистецтво та художню творчість, здійснюючи неабиякий вплив на дитину через враження.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Певні аспекти проблеми надання психологічної допомоги внутрішньопереміщеним особам вивчалися як зарубіжними, так і вітчизняними дослідниками. Так, проблематика психологічної допомоги вимушеним мігрантам вивчалася А. Асмоловим, Я. Овсянніковою, Г. Петрусевич, К. Халепою, В. Франклом. та ін. Н.П. Бочкор, Є.В. Дубровська, О.В. Залеська розробили методичні поради з питань соціально-педагогічної та психологічної роботи з дітьми у конфліктних та стресових ситуаціях. Питання застосування методів арт-терапії у роботі з дітьми широко вивчені вітчизняними науковцями В. Назаревич, І. Борейчук, О. Вознесенською, І. Ільченко та ін.

Останнім часом відбувається активне вивчення сучасними науковцями внутрішніх механізмів протидії деструктивному впливові на особистість психологічної травми. Проте ряд питань залишаються нез'ясованими. Зокрема, це стосується проблеми пошуку ефективних методів надання психологічної допомоги дітям-вимушеним переселенцям, їх соціально-психологічної реабілітації. І, на нашу думку, одним із найраціональніших напрямів у вирішенні цієї проблеми є саме арт-терапія як метод надання психологічної допомоги.

Враховуючи вищезазначене, мета нашої статті - аналіз використання методів арт-терапії для психологічної реабілітації дітей-вимушених переселенців.

Виклад основного матеріалу. Психічна реабілітація - це сукупність різнопланових медико-психологічних, педагогічних і соціальних заходів, спрямованих на відновлення чи компенсацію порушених психічних функцій і психічних станів у хворих чи інвалідів, які перенесли тяжке захворювання або психічну травму внаслідок втрати близької людини, зміни соціального статусу або умов життя тощо [7, с. 294].

Для того, щоб ефективно організувати роботу з психологічної реабілітації дітей-вимушених переселенців, необхідно мати чітке розуміння проблем, спричинених травматичною ситуацією. Адже травматичні події можуть детермінувати різноманітні поведінкові прояви, емоції, почуття, які важливо вчасно простежити та допомогти дитині у цій ситуації пережити та відпрацювати ці стани. У дітей може виникати почуття незахищеності, гніву, страху, сорому, агресії, відчуженості, сепарації від соціуму, почуття провини та ін. Такі проблеми можуть стати причиною неуспішності у навчанні, проблем із запам'ятовуванням інформації, зосередження уваги, в також виникнення різноманітних психосоматичних порушень.

Існують певні особливості поведінкових проявів дітей, які пережили травматичний досвід, з урахуванням віку. Діти дошкільного віку (до 6 років) часто мають розпливчасті й соматичні (які проявляються фізичними симптомами) реакції на травматичні події. Вони можуть помилково думати, що ця подія - це їхня вина. Це може призвести до так званого "магічного мислення" (наприклад, дитина може думати "якби я краще прибирав іграшки, цього б не сталося") і формування почуття власної провини. Діти цього віку часто проявляють свої емоційні реакції на травму у вигляді проблем зі сном, можуть мати нічні кошмари. У них можуть виникати хвилювання та занепокоєння, які проявляються у "чіплянні до дорослих" (дитина боїться залишитися одна в кімнаті, постійно потребує уваги, боїться засинати тощо). Діти (7-11 років) після травми починають більше боятися, соромитися і проявляти підвищену тривожність. Може виникнути регресивна поведінка (повернення до попередніх стадій розвитку), що включає енурез, смоктання пальця, дитячий лепет, бажання тримати постійно поряд із собою іграшку. У дітей цього віку може розвиватися втрата апетиту, скарги на болі в животі, головні болі, запаморочення. Також поширені проблеми з навчанням, такі як нездатність зосередитися, відмова відвідувати школу, агресивна поведінка в школі. Підлітки (від 12 років) зазвичай тримають почуття в собі, що може призвести до депресивних станів. Водночас, вони можуть робити вигляд, що "все нормально". Діти можуть намагатися менше часу проводити з сім'єю, а більше часу з іншими людьми, намагаючись бути активними і таким чином управляти своїми страхами [8, с. 13].

Та найважливішою проблемою дітей-мігрантів є труднощі вживання в нове середовище спілкування (стан відчуженості і знедоленості, тривожності та психічної напруги, агресивності й підвищеної конфліктності тощо).

Задля з'ясування основних психоемоційних проблем у дітей-переселенців та їх батьків було проведене опитування серед дітей Центру надання арттерапевтичної допомоги м. Рівне та Центру надання психологічної допомоги на базі Рівненського державного гуманітарного університету. Загалом в опитуванні взяли участь 60 осіб. Оскільки опитування проводилось серед дітей дошкільного, молодшого шкільного та молодшого підліткового віку, запитання були простими для доступного розуміння цієї вікової категорії дітей. Опитування було спрямоване на вивчення особливостей та проблем психосоціальної адаптації дітей до нового соціального середовища. Після опрацювання загальних відомостей про респондентів, було з'ясовано, що 22 дітей відвідували заклади дошкільної освіти, 28 дітей навчаються у початковій школі, 10 - це діти молодшого підліткового віку, що навчаються у 5-6 класах. Кожна шоста сім'я є неповною (складається із мами та дитини/дітей). Третина сімей є багатодітними. В ході дослідження було встановлено, що 90% дітям із сімей переселенців довелося мігрувати з одного населеного пункту до іншого, змінити заклади освіти. В процесі опитування усі діти засвідчили, що найбільшою опорою та підтримкою для них є близькі рідні. Проте 65% дітей висловили бажання більше часу проводити із батьками, які часто заклопотані буденними проблемами. Результати опитування щодо того, чи з'явилися у дітей-переселенців нові друзі, які стосунки складаються із однолітками було з'ясовано, що у 67% дітей не виникало жодних проблем у налагодженні міжособистісної атракції з ровесниками. Однак 22% дітей (переважно діти молодшого шкільного віку) висловили своє розчарування тим, що нові знайомі чекають від них спілкування державною мовою. Не можна оминути того факту, що 12% дітей взагалі немає товаришів. Кожна друга дитина відчуває глибоку ностальгію за попереднім місцем проживання та колишніми друзями. Відповіді на питання щодо бажань, планів на майбутнє засвідчили, що 65% респондентів мріють про відновлення миру у державі, 15% - про майбутні цікаві подорожі, 20% - про повернення додому.

Беззаперечно, така категорія дітей потребує отримання кваліфікованої психоконсультативної і психотерапевтичної допомоги, яка є основою реабілітаційного процесу. Важливим у цьому процесі є вирішення певних внутрішньоособистісних проблем, які спричиняють дезадаптацію дітей, що емігрували із зони військового конфлікту.

Щодо психоконсультативної роботи, то у взаємодії із дітьми та підлітками важливим є втілення таких послідовних етапів: 1) повернення віри у власні сили та відновлення довіри до інших; 2) усвідомлення власних проблем та їх прийняття; 3) проектування майбутнього, вибір актуальних способів досягнення поставленої мети; 4) визначення кола значущих людей; 5) корекція деструктивних форм поведінки та емоційних станів; 6) "пропрацювання" перешкод, що стоять на заваді у досягненні поставлених задач.

Психотерапевтичний процес з дітьми та підлітками також має свою специфіку, відмінну від роботи з дорослими. Для його втілення варто застосовувати ігрові методи та методи творчої самореалізації. Діти, що пережили травматичні ситуації, важко ідуть на контакт, не завжди готові розповідати про важкі події у їхньому житті. Тому психологи рекомендують "пропрацювати" психологічну травму у грі. Реалізувати такий підхід можна за допомогою фізичних вправ задля психологічної релаксації та розрядки, розігрування казок із програванням сюжетів і т.ін. Корисними є такі засоби терапії як пісочниці або ж ванночки з водою, адже відомим є факт, що пісок і вода мають надзвичайно потужний психотерапевтичний ефект.

Отож, одним із найбільш результативних напрямів психологічної допомоги у кризових ситуаціях вважається арт-терапія.

Арт-терапія (від лат. ага (аНії) - мистецтво і грец. вєражєіа - лікування) - напрям у психотерапії та психологічному консультуванні, що заснований на використанні мистецтва та творчості; метод зцілення особистості (досягнення цілісності) за допомогою мистецтва та творчого самовираження [1].

Терапія мистецтвом в цей час стає дуже популярною як на Заході, так і в Україні.

Технології арт-терапії надають можливість людині знаходити власні шляхи розв'язання проблемних ситуацій, постійно підвищують компетентності, дають можливість перебування в стані тут-і-тепер; мотивують досягати результат, розширюють діапазон прийнятних для особистості способів вирішення проблемних ситуацій [3, с. 35].

Завдяки своїй універсальності, арттерапевтичні технології здатні ефективно впливати на вирішення таких проблем, як кризові стани, травми, втрати, психосоматичні розлади, внутрішні конфлікти. Арт-терапія ефективно сприяє відновленню цілісності особистості, даючи можливість людині в кризовому стані безболісної особистісної інтеграції. Будь-який вид мистецтва є терапевтичним за своєю суттю, адже надає можливість людини впоратися із травмуючими подіями.

Перевагою методів творчого самовираження і арт-терапії в реабілітації жертв локальних військових конфліктів є те, що ці методи засновані на невербальному вираженні почуттів. Невербальні засоби часто є єдино можливими для вираження і прояснення травмуючого емоційного стану. Перебуваючи у важкій, стресовій ситуації, людина, сам (сама) того не помічаючи, спонтанно малює лінії, "каракулі", закреслює зображення, замальовує темним простір аркуша паперу, креслить палицею по піску. Як правило, цей процес не контролюється свідомістю і може бути використаний, як спосіб винести травмуючі переживання зовні, звільнитися від надлишку емоцій і почуттів. Це забезпечує більш вільне розкриття людиною свого внутрішнього світу і більш високий рівень їх психологічної захищеності і комфорту в процесі занять, в порівнянні з вербальною психотерапією [3, с. 36].

Як процесуально зорієнтований підхід арт-терапія фокусується на безпосередньому переживанні ситуації "тут" і "тепер". Це особливо важливо у роботі з травмою. Травма часто блокує вербальні прояви і дитина має симптоми від алекситимії до елективного мутизму; невербальна техніка у таких випадках стає єдиною можливою формою співпраці. За допомогою малюнка або ліплення відбувається справжній діалог між дорослим та дитиною. Саме засоби арт-терапії стають засобами спілкування [6, с. 130].

Сутність арт-терапії полягає в терапевтичній та корекційній дії мистецтва на людину і проявляється в реконструюванні психотравмуючої ситуації за допомогою художньої діяльності, виведенні переживань, пов'язаних з нею назовні через продукт творчої діяльності, а також створення нових позитивних переживань, народженні креативних потреб і способів їх задоволення. Перевага арт-терапії в тому, що людина, поряд з консультаціями фахівця, цілком самостійно зможе застосовувати окремі прийоми і вправи.

Згідно з інформаційним бюлетнем Американської арт-терапевтичної асоціації (ААТА, 1998), "арт-терапія - це допомога, пов'язана з використанням різних образотворчих матеріалів і створенням образів, процес художньої творчості пацієнта (клієнта) та реакціями на створювані ним продукти творчої діяльності, які відображають особливості його психічного розвитку, здібності, особистісні характеристики, інтереси, проблеми і конфлікти" [5, с. 9].

Наразі одним із найпопулярніших напрямків арт-терапії є ізотерапія, який включає візуальні продукти, такі як малюнок, ліплення, маски, мозаїки, колажі, монотипії та ін. Цей напрямок з-поміж інших нараховує найбільшу кількість методів, прийомів та технік. Власне, саме малюнок ліг в основу арт-терапії як психотерапевтичного процесу.

Арт-терапія як метод надання психотерапевтичної допомоги немає протипоказань. Він є відносно простим у використанні, адже передбачає застосування найрізноманітніших матеріалів. Також цей метод є надзвичайно дієвим у поєднанні із іншими психотерапевтичними напрямами. Малюнок стає могутнім терапевтичним полем для вираження своїх емоцій невербально, коли дитині важко висловити свої почуття, переживання, внутрішні конфлікти словесно. За допомогою образотворчих засобів дитина відображає та трансформує травматичні спогади. Саме у зображувально-ігровій діяльності дитина отримує психологічний захист у важких життєвих обставинах. Адже, як стверджує В. Назаревич: "Творчість - це форма любові. Даючи собі можливість творити, ми пророщуємо зернята любові як до себе, так і до світу" [4, с. 89].

Арт-терапевтична робота передбачає великий набір різних образотворчих матеріалів: для зображувальної діяльності - це фарби, олівці, мілки, воскові крейди; задля створення різноманітних колажів або ж об'ємних композицій застосовуються кольоровий папір, шпалери, серветки, вирізки із газет/журналів, фольга, тканина, нитки, мотузки, тасьма і т.ін.; для ліплення - пластилін, глина, спеціальне тісто; для відпрацювання тілесних відчуттів дієвим є застосування кінетичного піску; цікавими для дітей є природні матеріали - листя, кора, насіння, квіти, пір'я, гілки, мох, каміння, гілки і т. ін.

Спостереження за впливом перелічених методів на дітей, постраждалих від внутрішніх міграційних процесів, проведені у Центрі Арт-терапії м. Рівне та Центрі надання психологічної допомоги на базі Рівненського державного гуманітарного університету вказує, що арт-терапія тісно пов'язана з розвитком емоційної, фізичної та соціальної сфер дитини. Після проведення занять з арт-терапії у дітей знижується тривожність, стабілізується емоційний та психологічний стан, зростає працездатність, поліпшується увага, пам'ять, мовлення; підвищуються самооцінка, віра в себе та свої сили. Творчий характер занять дає дитині змогу відкривати в собі щось нове, краще розуміти себе, розвивати свої відносини з людьми та світом.

Висновки

Отож, психологічну реабілітацію дітей, що постраждали від внутрішніх міграційних процесів, спричинених військовою агресією російської федерації, потрібно розглядати як важливу складову розвитку особистості. Арт- терапія є надзвичайно актуальною та перспективною в роботі з дітьми, які опинилися в кризовій ситуації. Саме тому незаперечним видається той факт, що творчий підхід у наданні допомоги дітям, постраждалим від внутрішніх міграційних процесів в Україні, детермінує підвищення рівня та ефективності життя цієї категорії населення.

Перспективи подальших досліджень вбачаємо в окресленні технологій психологічного супроводу процесу реабілітації дітей, постраждалих від внутрішніх міграційних процесів у нових умовах життя.

Література

1. Велика українська енциклопедія ВУЕ. ЦКЬ: https://vue.gov.ua (дата звернення: 19.09.2022).

2. Керівництво МПК з психічного здоров'я та психосоціальної підтримки в умовах надзвичайної ситуації / пер. з англ.; Міжнародний медичний корпус. Київ: ПУЛЬСАРИ, 2017. 216 с.

3. Корнієнко І.О. Досвід надання допомоги дітям і сім'ям - жертвам військового конфлікту: практ. посіб. Київ: УНМЦ практичної психології і соціальної роботи, 2017. 152 с.

4. Назаревич В. Я Арт: практичний посібник із саморегуліції засобами мистецтва. Київ: "ПРИНТХАУЗ". 2020. 180 с.

5. Назаревич В., Борейчук І. Метафора: психологія зображення. Київ: WISEBEE. 2020. 224с.

6. Психологічна допомога дітям у кризових ситуаціях: методи і техніки: методичний посібник / за ред. З.Г. Кісарчук. Київ: Логос. 232 с.

7. Психологічна енциклопедія / автор-упорядник О.М. Степанов. Київ: "Академвидав", 2006. 424 с.

8. Психосоціальна допомога внутрішньо переміщеним дітям, їхнім батькам та сім'ям з дітьми зі Сходу України: посіб. для практиків соціальної сфери / за ред. Волинець Л.С. Київ: ТОВ "Видавничий дім "Калита", 2015. 72 с.

9. References:

10. Velyka ukrainska entsyklopediia VUE [Great Ukrainian encyclopedia]. vue.gov.ua. Retrieved from https://vue.gov.ua [in Ukrainian].

11. Kerivnytstvo MPK z psykhichnoho zdorovia ta psykhosotsialnoi pidtrymky v umovakh nadzvychainoi sytuatsii. [Guidelines for medical and psychological consultations on mental health and psychosocial support in emergency situations]. (2017). Kyiv: PULSARY [in Ukrainian].