На шляху до створення єдиної системи організації психологічної реабілітації учасників бойових дій в незалежній Україні

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Національний університет цивільного захисту України

На шляху до створення єдиної системи організації психологічної реабілітації учасників бойових дій в незалежній Україні

В. Кердивар, PhD в галузі психології, н.с.

Харків



Анотація

Вивчення можливостей збереження соціально-адаптивних можливостей людини, оновлення її життєвої активності, підвищення рівня психологічного благополуччя в умовах переживання тривалих травматичних подій є актуальним завданням, вирішення якого залежить від великої кількості спеціалістів різного профілю. Реабілітація постраждалих від воєнної агресії має різні аспекти: соціальні, медичні, психологічні. Успішність реабілітації, в якій мають брати участь як фахівці-професіонали, так і добровольці, волонтери, залежить від визначення державою зон їх відповідальності, так само як і сфери спільних зусиль.

Для узагальнення усіх напрацювань та доробок з питань реабілітації, в статті проведено систематизацію та аналіз хронології створення нормативно-правової і законодавчої бази України за останні 8 років, яка регулює такий складний процес, як організація і проведення психологічної реабілітації осіб, які приймали участь у бойових діях. Розглянутий сучасний стан проведення психологічної реабілітації особового складу сектору безпеки і оборони України та персоналу служб аварійного виклику України.

Встановлено що, станом на другу половину 2022 року вже існує система медико-психологічної реабілітації для осіб, які приймали участь у бойових діях. Але ця система ще потребує удосконалення, особливо у сфері надання психологічної допомоги персоналу служб екстреного виклику, і, зокрема, персоналу Державної служби України з надзвичайних ситуацій, який виконував свої обов'язки в зоні проведення воєнних дій.

Ключові слова: психологічна реабілітація; учасник бойових дій; відновлення; психологічний супровід; реабілітація.



Annotation

Creation of a uniform system organization for the psychological rehabilitation of participants of combat actions in independent Ukraine

V. Kerdyvar, Ph.D. in Psychology, Researcher of Laboratory National university of civil defence of Ukraine, Kharkiv

Studying the possibilities of preserving a person's social and adaptive capabilities, renewing his vital activity, increasing the level of psychological well-being in the conditions of experiencing long-term traumatic events is an urgent task, the solution of which depends on a large number of specialists of various profiles. Rehabilitation of victims of military aggression has various aspects: social, medical, psychological. The success of rehabilitation, in which both professionals and volunteers must participate, depends on the state's determination of their areas of responsibility, as well as the areas of joint efforts.

In order to summarize all developments and developments in the field of rehabilitation, the article systematizes and analyzes the chronology of the creation of the regulatory and legislative framework of Ukraine over the past 8 years, which regulates such a complex process as the organization and conduct of psychological rehabilitation of persons who took part in hostilities. The current state of psychological rehabilitation of the personnel of the security and defense sector of Ukraine and the personnel of the emergency call services of Ukraine is considered.

It has been established that, as of the second half of 2022, there is already a system of medical and psychological rehabilitation for persons who took part in hostilities. But this system still needs improvement, especially in the field of providing psychological assistance to the personnel of the emergency services, and, in particular, to the personnel of the State Emergency Service of Ukraine, who performed their duties in the war zone.

Keywords: psychological rehabilitation; combatant; recovery; psychological support; rehabilitation.

Вступ

Актуальність розроблення та впровадження проектів, спрямованих на забезпечення поліпшення здоров'я учасників бойових дій, їхнього психологічного та морального стану, підвищення ефективності надання реабілітаційних послуг призводить до необхідності науково-теоретичного аналізу, обґрунтування та систематизації нормативно-правової бази регулювання відносин у сфері психологічної підтримки та надання реабілітаційних послуг. Аналіз останніх досліджень та публікацій засвідчує значний інтерес науковців до даної проблеми.

Метою роботи був науково-теоретичний аналіз та систематизація нормативно-правової бази психологічної реабілітації учасників бойових дій.

Матеріалами дослідження є законодавчі та нормативно-правові акти, які стосуються психологічної реабілітації учасників бойових дій. В роботі використано емпірико- теоретичні методи дослідження: абстрагування, узагальнення; індукція та дедукція; історичний та логічний методи, аналіз та синтез.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Опрацьовані нами літературні джерела свідчать, що початком створення єдиної системної організації психологічної реабілітації учасників бойових дій в незалежній Україні можна вважати 2014 рік.

За реалізацію програми психологічної реабілітації учасників бойових дій відповідало Міністерство соціальної політики (Мінсоцполітики), при якому було створено спеціальний орган - Державну службу України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції (ДСУ СВВУ АТО), яка працювала з вересня 2014 року та мала в своїй структурі «Відділ соціальної, професійної адаптації та психологічної реабілітації» [1, 2].

На той час Міністерство вже мало позитивний досвід співпраці з міжнародними організаціями у цій сфері. Так, у рамках співробітництва України з НАТО було створено Ерастів фонд НАТО з медичної реабілітації (протезування) військовослужбовців, поранених в АТО, проведено спільний Міжнародний проект «Повернення до життя». Також, спираючись на досвід США та Хорватії, проводилася організація спеціалізованих реабілітаційних центрів для ветеранів, а з досвіду Ізраїлю - була запозичена модель національної мережі центрів забезпечення стресостійкості населення, в яких впроваджено систему психосоціальної підтримки осіб, які потребують невідкладної психологічної допомоги, а також психотерапії та психологічної реабілітації.

Не менш важливим був і проект «Україна - Норвегія», в межах якого була опрацьована програма «Перепідготовка і соціальна адаптація військовослужбовців та членів їх сімей в Україні», який фінансувався Міністерством закордонних справ Королівства Норвегія. Як зазначалося, поряд з наданням допомоги в професійній і соціальній адаптації військовослужбовцям, ветеранам війни та членам їхніх сімей і сімей загиблих, проект повинен сприяти створенню в Україні державної системи адаптації. Проект був розроблений спільно NORD університетом та Міжнародним фондом соціальної адаптації з урахуванням рекомендацій швейцарської консалтингової компанії (Женевський центр демократичного контролю за збройними силами) DCAF. Метою проекту було зазначено: інтеграція моделі професійної перепідготовки та соціальної адаптації військовослужбовців, ветеранів війни та членів їхніх сімей і сімей загиблих, розробленої в рамках проекту «Перепідготовка і соціальна адаптація військовослужбовців та членів їхніх сімей в Україні» в період 2015-2019 років [3, 4].

Відповідно до зазначених проблем щодо створення єдиної системи психологічної реабілітації воїнів АТО в Україні та міжнародного досвіду, у грудні 2016 року була запроваджена посада Уповноваженого Президента України з питань реабілітації учасників АТО, які одержали поранення, контузію, каліцтво або інші захворювання [5].

Відповідно до Конституції України (254к/96-ВР) на основі Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», було визначено основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та встановлено єдину систему їх соціального та правового захисту, надаючи військовослужбовцям та членам їх сімей комплекс державних соціально- правових гарантій.

В Законі зазначено, що у період дії воєнного стану військовослужбовці, які брали безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах здійснення зазначених заходів, можуть бути направлені відповідно до висновку військово-лікарської комісії для подальшого надання їм медичної допомоги або проведення медико- психологічної реабілітації до медичних закладів, розташованих за межами України.

Встановлено, що відшкодування вартості проїзду та оплати послуг з надання такої медичної допомоги або проведення медико-психологічної реабілітації здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, крім випадків надання зазначеної допомоги коштами приймаючої сторони [6, 7].

Проте варто відмітити, що першим підзаконним актом, покликаним вирішити проблему реадаптації учасників АТО, був наказ командувача Національної гвардії України від 25 вересня 2014 року №303 «Про вдосконалення організації морально-психологічного забезпечення участі військових частин (підрозділів) Національної гвардії України в проведенні заходів антитерористичної операції».

І лише згодом, з метою вирішення нагальних питань реабілітації, була затверджена низка державних нормативно-правових актів, а саме: Указ Президента України від 18 березня 2015 року №150/2015 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту учасників антитерористичної операції» та Розпорядження КМУ від 31 березня 2015 року №359-р «Про затвердження плану заходів щодо медичної, психологічної, професійної реабілітації та соціальної адаптації учасників антитерористичної операції».

Відповідно до цих документів в Україні створюються:

• база “Санаторного комплексу “Пуща-Озерна” центру психологічної реабілітації;

• Міжвідомча координаційна рада з питань психологічної реабілітації учасників антитерористичної операції.

Починається створення в Україні системи психологічної реабілітації учасників антитерористичної операції з урахуванням зарубіжного досвіду, починається розроблення та затвердження методичних рекомендацій щодо надання психологічної допомоги демобілізованим військовослужбовцям [8].

Відповідно до Указу Президента України №150/2015 та Розпорядження КМУ №359-р. (які були зазначені нами вище), було затверджено низку відомчих підзаконних актів стосовно організації медико-психологічної реабілітації воїнів АТО, а саме: Наказ Міністерства соціальної політики України від 23 червня 2015 року №650 «Про затвердження Положення про міжвідомчу комісію з питань організації психологічної реабілітації постраждалих учасників антитерористичної операції» [9] та відповідно до пункту 4 Положення про МВС України, затвердженого постановою КМУ від 28 жовтня 2015 року №878 [10], з метою організації системи психологічного забезпечення в Національній гвардії України було затверджено «Положення про психологічне забезпечення в Національній гвардії України» [11]; Наказ від 09 грудня 2015 року №702 Про затвердження Положення про психологічну реабілітацію військовослужбовців Збройних Сил України, та Державної спеціальної служби транспорту, які брали участь в антитерористичній операції, здійснювали заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях чи виконували службові (бойові) завдання в екстремальних умовах; наказ МО України від 09 грудня 2015 року №703 «Про затвердження переліків медичних показань та протипоказань до санаторного лікування і медичної реабілітації в санаторно-курортних закладах Збройних Сил України» [12]; накази МО України від 04 листопада 2016 року №591 та від 17 липня 2018 року №337 «Про затвердження Інструкції про організацію санаторно-курортного лікування, медичної та медико-психологічної реабілітації у Збройних Силах України» [13]; наказ МОЗ України від 19 червня 2015 року №351 «Про затвердження Плану заходів щодо медичної, психологічної, професійної реабілітації та соціальної адаптації учасників антитерористичної операції» [14] та наказ МОЗ України від 23 лютого 2016 року №121 «Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги при посттравматичному стресовому розладі» [15], в якому викладені протоколи, що регулюють лише вузькоспеціалізоване питання ПТСР та не враховують інші психологічні проблеми учасників АТО [16].

В наказі МО України від 09 грудня 2015 року №702 «Про затвердження Положення про психологічну реабілітацію військовослужбовців Збройних Сил України, та Державної спеціальної служби транспорту, які брали участь в антитерористичній операції, здійснювали заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської федерації у Донецькій та Луганській областях чи виконували службові (бойові) завдання в екстремальних умовах» вже зазначається хто проводить реабілітацію:

- офіцери з морально-психологічного забезпечення (за їх наявності);

- офіцери-психологи (за їх наявності);

- психологи (за їх наявності);

- начальники медичної служби;

- військові священники (капелани) (за їх наявності).

Також надається перелік психологічних методик, які рекомендується використовувати, до яких входять наступні:

• Шкала оцінки впливу травматичної події;

• Методика самооцінки психофізіологічного стану (О. Кокун);

• Шкала депресії Бека;

• Методика «Стрес-фактори»;

• Опитувальник травматичного стресу (І. Котєнєв);

• Коротка шкала тривоги, депресії та ПТСР;

• Шкала оцінки бойового досвіду;

• Методика «Диференціальна діагностика депресивних станів»;

• Особистісна шкала прояву тривоги Дж. Тейлор (у модифікації В. Норакідзе);

• Стандартизований багатофакторний метод дослідження особистості [17].

Згодом світ побачив Наказ МО України від 04 листопада 2016 року №591 «Про затвердження Інструкції про організацію санаторно-курортного лікування, медичної та медико- психологічної реабілітації у Збройних Силах України». У цьому документі наводиться перелік осіб, які проводять реабілітацію: це спільна команда фахівців у складі:

- лікуючого лікаря (який визначений керівником команди);

- психолога (психотерапевта);

- лікаря фізичної та реабілітаційної медицини;

- фізичного терапевта і за необхідності ерготерапевта чи інших фахівців.

У подальшому, на основі: Постанови КМУ від 12 липня 2017 року №497 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення заходів щодо психологічної реабілітації постраждалих учасників антитерористичної операції та постраждалих учасників Революції Гідності» [18]; Розпорядження КМУ від 12 липня 2017 року №475-р «Про схвалення Концепції Державної цільової програми з фізичної, медичної, психологічної реабілітації і соціальної та професійної реадаптації учасників антитерористичної операції на період до 2022 року» [19] та Постанови КМУ від 27 грудня 2017 року №1057 «Про затвердження Порядку проведення психологічної реабілітації постраждалих учасників Революції Гідності, учасників антитерористичної операції та осіб, які здійснювали заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, членів їх сімей та членів сімей загиблих (померлих) таких осіб» [20] - було розпочато створення системного підходу щодо надання медико-психологічної допомоги та реабілітації учасників АТО.

Але, тільки у лютому 2018 року, за участю Мінсоцполітики, представників міжнародних організацій та безпосередньо професійної спільноти психологів, Верховна Рада України проголосувала за законопроект №7505, яким пропонувалося створити Міністерство у справах ветеранів, одним із головних завдань якого стало забезпечення адаптації та психологічної реабілітації ветеранів [21] війни та учасників АТО [22, 23, 24].

У подальшому це було затверджено Постановою ВРУ від 27 лютого 2018 року №2294-VIII «Про звернення Верховної Ради України до Кабінету Міністрів України щодо створення Міністерства України у справах ветеранів - центрального органу виконавчої влади для забезпечення формування та реалізації державної політики у сфері соціального захисту ветеранів війни». Як зазначено на офіційному сайті міністерства, місією його роботи є: «Створити умови за яких кожний ветеран, члени його родини, вдови і сироти відчувають захист і турботу держави та повагу і шану суспільства» [25].

У 2019 році вийшов наказ МВС України від 06 лютого 2019 року №88 «Про затвердження Порядку організації системи психологічного забезпечення поліцейських, працівників Національної поліції України та курсантів (слухачів) закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських».

В цьому наказі зазначається, що психопрофілактична робота реалізується шляхом комплексу психологічних, діагностичних, просвітницьких, практичних заходів та передбачає проведення цільових психодіагностичних досліджень, експрес-діагностики, консультування, заходів психокорекції, функціонування психотренінгових комплексів, кімнат психологічної саморегуляції, сприяння в організації та проведенні психологічної реабілітації працівників поліції, які перебували в екстремальних ситуаціях [26].

Початком створення медико-психологічної реабілітації персоналу структур, які виконують завдання в ситуаціях реальної загрози життю чи здоров'ю у мирний час, можна вважати прийняття у жовтні 2012 року Кодексу цивільного захисту України, який введений у дію у липні 2013 року. У Кодексі зазначається необхідність проведення заходів з реабілітації працівників, які приймали участь у ліквідації надзвичайних ситуацій різного походження.

У Кодексі надається трактування поняття «медико-психологічна реабілітація» - комплекс лікувально-профілактичних, реабілітаційних та оздоровчих заходів, спрямованих на відновлення психофізіологічних функцій, оптимальної працездатності, соціальної активності рятувальників аварійно-рятувальних служб (формувань), осіб, залучених до виконання аварійно-рятувальних робіт у разі виникнення надзвичайної ситуації, а також постраждалих внаслідок такої надзвичайної ситуації, передусім неповнолітніх осіб.

Також зазначається, що звичайні громадяни України і громадяни, які виконують завдання із запобігання або ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій у складі добровільного формування цивільного захисту мають право на медичну допомогу, соціально-психологічну підтримку та медико-психологічну реабілітацію у разі отримання ними фізичних і психологічних травм.

Для проведення медико-психологічної реабілітації при санаторно-курортних закладах незалежно від форми власності утворюються центри медико-психологічної реабілітації [27].

А для виконання поставлених завдань реабілітації, використовувалась територія створеного ще у 2013 році Медичного реабілітаційного центру “Одеський”, який є багатопрофільним медичним центром з лікування хворих з хронічними захворюваннями та проведення медико-психологічної реабілітації.

На сайті реабілітаційного центру вказано що до медико-психологічної реабілітації входять наступні заходи:

• проведення психофізіологічного і психологічного обстеження на початку і по закінченню терміну лікування;

• ЛФК, теренкур, екскурсії, спортивні ігри;

• бальнеотерапія за показаннями;

• апаратна фізіотерапія (електросон, гальвано-грязь, франклінізація, дарсонваль) за показаннями;

• аромотерапія (композиція «Здоров'я», «Седативний», «Зміцнюючий»);

• фітотерапія (тоніфіт, іммунофіт);

• голкорефлексотерапія;

• масаж (механічний релаксаційно-масажний комплекс або ручний) за показаннями;

• групова та індивідуальна психотерапія та психологічна корекція.

Наразі цей центр є єдиним в структурі ДСНС України, який проводить медико-психологічну реабілітацію працівників ДСНС України, які виконували завдання за призначенням в умовах реальної загрози життю чи здоров'ю [28].

У 2014 році вийшов наказ МВС України N831 від 18 серпня 2014 року «Про затвердження Порядку організації медичного забезпечення в системі Державної служби України з надзвичайних ситуацій».

У цьому документі зазначено, що медико-психологічна реабілітація включена до медичного забезпечення і здійснюються закладами охорони здоров'я ДСНС України.

Сформульовано поняття «Медико-психологічна реабілітація», яке трактується як комплекс лікувально-профілактичних, реабілітаційних та оздоровчих заходів, спрямованих на відновлення психофізіологічних функцій, оптимальної працездатності, соціальної активності рятувальників аварійно-рятувальних служб (формувань), осіб, залучених до виконання аварійно-рятувальних робіт у разі виникнення надзвичайної ситуації, а також постраждалих внаслідок такої надзвичайної ситуації.

Також визначено хто і за яких умов може пройти безоплатний курс медико-психологічної реабілітації строком не менш як 14 діб [29].

соціальний психологічний реабілітація постраждалий бойовий



Висновки

Таким чином, на другу половину 2022 року вже існує система медико-психологічної реабілітації для осіб, які приймали участь у бойових діях. Але ця система ще потребує удосконалення, особливо у сфері надання психологічної допомоги персоналу служб екстреного виклику, і, зокрема, персоналу Державної служби України з надзвичайних ситуацій, який виконував свої обов'язки в зоні проведення воєнних дій.



Література

1. Психологічна реабілітація воїнів АТО: Подробиці державної програми [Електронний ресурс]

2. Реабілітація воїнів АТО: експерти розповіли про головні проблеми [Електронний ресурс]

3. Проект «Україна-Норвегія» [Електронний ресурс]

4. Норвегія-Україна. Професійна адаптація. Інтеграція в державну систему (NUPASS) [Електронний ресурс]

5. Указ Президента України від 1 грудня 2016 року №536/2016 «Про Уповноваженого Президента України з питань реабілітації учасників антитерористичної операції, які одержали поранення, контузію, каліцтво або інше захворювання під час участі в антитерористичній операції» / Верховна Рада України [Електронний ресурс]

6. Закон України від 20 грудня 1991 року №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» [Електронний ресурс]

7. Закон України від 3 листопада 2006 року №328-V «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і деяких інших осіб» [Електронний ресурс]

8. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 31 березня 2015 року №359-р «Про затвердження плану заходів щодо медичної, психологічної, професійної реабілітації та соціальної адаптації учасників антитерористичної операції» [Електронний ресурс]

9. Наказ Мінсоцполітики України від 23 червня 2015 року №650 «Про затвердження Положення про міжвідомчу комісію з питань організації психологічної реабілітації постраждалих учасників антитерористичної операції» [Електронний ресурс]

10. Постанова Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року №878 «Про затвердження Положення про Міністерство внутрішніх справ України» [Електронний ресурс]

11. Наказ МВС від 08 грудня 2016 року №1285 «Про затвердження Положення про психологічне забезпечення в Національній гвардії України» [Електронний ресурс]

12. Наказ Міноборони України від 09 грудня 2015 року №703 «Про затвердження переліків медичних показань та протипоказань до санаторного лікування і медичної реабілітації в санаторно-курортних закладах Збройних Сил України» [Електронний ресурс]

13. Наказ Міністерства оборони України від 04 листопада 2016 року №591 «Про затвердження Інструкції про організацію санаторно-курортного лікування, медичної та медико-психологічної реабілітації у Збройних Силах України» [Електронний ресурс]

14. Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 19 червня 2015 року №351 «Про затвердження Плану заходів щодо медичної, психологічної, професійної реабілітації та соціальної адаптації учасників антитерористичної операції» [Електронний ресурс]

15. Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 23 лютого 2016 року №121 «Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги при посттравматичному стресовому розладі» [Електронний ресурс]

16. Актуальні проблеми соціально-правового статусу осіб, постраждалих під час проведення АТО / Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (Київ, 19 квітня 2017 р.) [упор. Журавель Я.В., Хопун О.С.; за. ред. Семигіної Т.В.]. К.: Академія праці, соціальних відносин і туризму. 2017. 96 с.

17. Наказ Міністерства оборони України від 09 грудня 2015 року №702 «Про затвердження Положення про психологічну реабілітацію військовослужбовців Збройних Сил України, які брали участь в антитерористичній операції, під час відновлення боєздатності військових частин (підрозділів)» [Електронний ресурс]

18. Постанова Кабінету Міністрів України від 12 липня 2017 року №497 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення заходів щодо психологічної реабілітації постраждалих учасників антитерористичної операції та постраждалих учасників Революції Гідності» [Електронний ресурс]

19. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 липня 2017 року №475-р «Про схвалення Концепції Державної цільової програми з фізичної, медичної, психологічної реабілітації і соціальної та професійної реадаптації учасників антитерористичної операції на період до 2022 року» [Електронний ресурс]

20. Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 року №1057 «Про затвердження Порядку проведення психологічної реабілітації постраждалих учасників Революції Гідності, учасників антитерористичної операції та осіб, які здійснювали заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, членів їх сімей та членів сімей загиблих (померлих) таких осіб» [Електронний ресурс]

21. Інформаційний матеріал про визначення терміну ветеран [Електронний ресурс]

22. Про реабілітацію інвалідів в Україні: закон України від 23 липня 2014 року №1609-VII- ВР // Відомості Верховної ради України. 2014. №36. С.1193 [Електронний ресурс]

23. Реабілітація військових АТО в Україні [Електронний ресурс]

24. Рада у справах осіб з інвалідністю обговорила проблемні питання медичної, психологічної та професійної реабілітації учасників антитерористичної операції // Урядовий портал. 2017 [Електронний ресурс]

25. Постанова Верховної Ради України від 27 лютого 2018 року №2294-VIII «Про звернення Верховної Ради України до Кабінету Міністрів України щодо створення Міністерства України у справах ветеранів - центрального органу виконавчої влади для забезпечення формування та реалізації державної політики у сфері соціального захисту ветеранів війни» [Електронний ресурс]

26. Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 06 лютого 2019 року №88 «Про затвердження Порядку організації системи психологічного забезпечення поліцейських, працівників Національної поліції України та курсантів (слухачів) закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських» [Електронний ресурс]

27. Кодекс цивільного захисту України [Електронний ресурс]

28. Наказ Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 30 травня 2013 року №365 «Про затвердження Статуту медичного реабілітаційного центру «Одеський» [Електронний ресурс]

29. Наказ Міністерства внутрішніх справ України №831 від 18 серпня 2014 року «Про затвердження Порядку організації медичного забезпечення в системі Державної служби України з надзвичайних ситуацій [Електронний ресурс]



References

1. Psykholohichna reabilitatsiia voiniv ATO: Podrobytsi derzhavnoi prohramy [Elektronnyi resurs]

2. Reabilitatsiia voiniv ATO: eksperty rozpovily pro holovni problemy [Elektronnyi resurs]Proekt «Ukraina-Norvehiia» [Elektronnyi resurs]

3. Norvehiia-Ukraina.

4. Profesiina adaptatsiia. Intehratsiia v derzhavnu systemu (NUPASS) [Elektronnyi resurs]

5. Ukaz Prezydenta Ukrainy vid 1 hrudnia 2016 roku №536/2016 «Pro Upovnovazhenoho Prezydenta Ukrainy z pytan reabilitatsii uchasnykiv antyterorystychnoi operatsii, yaki oderzhaly poranennia, kontuziiu, kalitstvo abo inshe zakhvoriuvannia pid chas uchasti v antyterorystychnii operatsii» / Verkhovna Rada Ukrainy [Elektronnyi resurs]

6. Zakon Ukrainy vid 20 hrudnia 1991 roku №2011-XII «Pro sotsialnyi i pravovyi zakhyst viiskovosluzhbovtsiv ta chleniv yikh simei» [Elektronnyi resurs]

7. Zakon Ukrainy vid 3 lystopada 2006 roku №328-V «Pro vnesennia zmin do deiakykh zakonodavchykh aktiv Ukrainy z pytan sotsialnoho zakhystu viiskovosluzhbovtsiv, viiskovozoboviazanykh ta rezervistiv, yaki pryzvani na navchalni (abo perevirochni) ta spetsialni zbory, i deiakykh inshykh osib» [Elektronnyi resurs]

8. Rozporiadzhennia Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 31 bereznia 2015 roku №359-r «Pro zatverdzhennia planu zakhodiv shchodo medychnoi, psykholohichnoi, profesiinoi reabilitatsii ta sotsialnoi adaptatsii uchasnykiv antyterorystychnoi operatsii» [Elektronnyi resurs]

9. Nakaz Minsotspolityky Ukrainy vid 23 chervnia 2015 roku №650 «Pro zatverdzhennia Polozhennia pro mizhvidomchu komisiiu z pytan orhanizatsii psykholohichnoi reabilitatsii postrazhdalykh uchasnykiv antyterorystychnoi operatsii» [Elektronnyi resurs]

10. Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 28 zhovtnia 2015 roku №878 «Pro zatverdzhennia Polozhennia pro Ministerstvo vnutrishnikh sprav Ukrainy» [Elektronnyi resurs]

11. Nakaz MVS vid 08 hrudnia 2016 roku №1285 «Pro zatverdzhennia Polozhennia pro psykholohichne zabezpechennia v Natsionalnii hvardii Ukrainy» [Elektronnyi resurs]

12. Nakaz Minoborony Ukrainy vid 09 hrudnia 2015 roku №703 «Pro zatverdzhennia perelikiv medychnykh pokazan ta protypokazan do sanatornoho likuvannia i medychnoi reabilitatsii v sanatorno-kurortnykh zakladakh Zbroinykh Syl Ukrainy» [Elektronnyi resurs]

13. Nakaz Ministerstva oborony Ukrainy vid 04 lystopada 2016 roku №591 «Pro zatverdzhennia Instruktsii pro orhanizatsiiu sanatornokurortnoho likuvannia, medychnoi ta medyko-psykholohichnoi reabilitatsii u Zbroinykh Sylakh Ukrainy» [Elektronnyi resurs]

14. Nakaz Ministerstva okhorony zdorovia Ukrainy vid 19 chervnia 2015 roku №351 «Pro zatverdzhennia Planu zakhodiv shchodo medychnoi, psykholohichnoi, profesiinoi reabilitatsii ta sotsialnoi adaptatsii uchasnykiv antyterorystychnoi operatsii» [Elektronnyi resurs]

15. Nakaz Ministerstva okhorony zdorovia Ukrainy vid 23 liutoho 2016 roku №121 «Pro zatverdzhennia ta vprovadzhennia medyko-tekhnolohichnykh dokumentiv zi standartyzatsii medychnoi dopomohy pry posttravmatychnomu stresovomu rozladi» [Elektronnyi resurs]

16. Aktualni problem sotsialno-pravovoho statusu osib, postrazhdalykh pid chas provedennia ATO / Materialy Vseukrainskoi naukovo- praktychnoi konferentsii (Kyiv, 19 kvitnia 2017 r.) [upor. Zhuravel Ya.V., Khopun O.S.; za. red. Semyhinoi T.V.]. K.: Akademiia pratsi, sotsialnykh idnosyn i turyzmu. 2017. 96 s.

17. Nakaz Ministerstva oborony Ukrainy vid 09 hrudnia 2015 roku №702 «Pro zatverdzhennia Polozhennia pro psykholohichnu reabilitatsiiu viiskovosluzhbovtsiv

Zbroinykh Syl Ukrainy, yaki braly uchast v antyterorystychnii operatsii, pid chas vidnovlennia boiezdatnosti viiskovykh chastyn (pidrozdiliv)» [Elektronnyi resurs]

18. Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 12 lypnia 2017 roku №497 «Pro zatverdzhennia Poriadku vykorystannia koshtiv, peredbachenykh u derzhavnomu biudzheti dlia zdiisnennia zakhodiv shchodo psykholohichnoi reabilitatsii postrazhdalykh uchasnykiv antyterorystychnoi operatsii ta postrazhdalykh uchasnykiv Revoliutsii Hidnosti» [Elektronnyi resurs]

19. Rozporiadzhennia Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 12 lypnia 2017 roku №475-r «Pro skhvalennia Kontseptsii Derzhavnoi tsilovoi prohramy z fizychnoi, medychnoi, psykholohichnoi reabilitatsii i sotsialnoi ta profesiinoi readaptatsii uchasnykiv antyterorystychnoi operatsii na period do 2022 roku» [Elektronnyi resurs]

20. Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 27 hrudnia 2017 roku №1057 «Pro zatverdzhennia Poriadku provedennia psykholohichnoi reabilitatsii postrazhdalykh uchasnykiv Revoliutsii Hidnosti, uchasnykiv antyterorystychnoi operatsii ta osib, yaki zdiisniuvaly zakhody iz zabezpechennia natsionalnoi bezpeky i oborony, vidsichi i strymuvannia zbroinoi ahresii Rosiiskoi Federatsii u Donetskii ta Luhanskii oblastiakh, chleniv yikh simei ta chleniv simei zahyblykh (pomerlykh) takykh osib» [Elektronnyi resurs]

21. Informatsiinyi material pro vyznachennia terminu veteran [Elektronnyi resurs]

22. Pro reabilitatsiiu invalidiv v Ukraini: zakon Ukrainy vid 23 lypnia 2014 roku №1609-VII-VR // Vidomosti Verkhovnoi rady Ukrainy. 2014. №36. S.1193 [Elektronnyi resurs]

23. Reabilitatsiia viiskovykh ATO v Ukraini [Elektronnyi resurs]

24. Rada u spravakh osib z invalidnistiu obhovoryla problemni pytannia medychnoi, psykholohichnoi ta profesiinoi reabilitatsii uchasnykiv antyterorystychnoi operatsii // Uriadovyi portal. 2017 [Elektronnyi resurs]

25. Postanova Verkhovnoi Rady Ukrainy vid 27 liutoho 2018 roku №2294-VIII «Pro zvemennia Verkhovnoi Rady Ukrainy do Kabinetu Ministriv Ukrainy shchodo stvorennia Ministerstva Ukrainy u spravakh veteraniv - tsentralnoho orhanu vykonavchoi vlady dlia zabezpechennia formuvannia ta realizatsii derzhavnoi polityky u sferi sotsialnoho zakhystu veteraniv viiny» [Elektronnyi resurs]

26. Nakaz Ministerstva vnutrishnikh sprav Ukrainy vid 06 liutoho 2019 roku №88 «Pro zatverdzhennia Poriadku orhanizatsii systemy psykholohichnoho zabezpechennia politseiskykh, pratsivnykiv Natsionalnoi politsii Ukrainy ta kursantiv (slukhachiv) zakladiv vyshchoi osvity iz spetsyfichnymy umovamy navchannia, yaki zdiisniuiut pidhotovku politseiskykh» [Elektronnyi resurs]

27. Kodeks tsyvilnoho zakhystu Ukrainy [Elektronnyi resurs]

28. Nakaz Derzhavnoi sluzhby Ukrainy z nadzvychainykh sytuatsii vid 30 travnia 2013 roku №365 «Pro zatverdzhennia Statutu medychnoho reabilitatsiinoho tsentru «Odeskyi» [Elektronnyi resurs]

29. Nakaz Ministerstva vnutrishnikh sprav Ukrainy №831 vid 18 serpnia 2014 roku «Pro zatverdzhennia Poriadku orhanizatsii medychnoho zabezpechennia v systemi Derzhavnoi sluzhby Ukrainy z nadzvychainykh sytuatsii [Elektronnyi resurs]

Размещено на Allbest.Ru

...