Психологічні особливості агресивності у внутрішньо переміщених осіб зі східних областей України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет цивільного захисту України

Психологічні особливості агресивності у внутрішньо переміщених осіб зі Східних областей України

В. Кердивар, доктор філософії, н.с. лаб.

м. Харків

Анотація

У наш скрутний час, коли ведуться воєнні дії на сході України, коли майже півтора мільйони осіб були вимушені покинути власні домівки щоб знайти порятунку, коли існує постійна загроза, велика кількість громадян нашої держави постають перед проблемою перебування в екстремальних ситуаціях, переосмислювати події, які ще нещодавно вважалися неможливими. Перед науковою спільнотою постає необхідність всебічного дослідження психологічних складових внутрішнього переселення.

У статті розглядаються питання форм і рівнів агресивності, для дослідження яких застосовувались методики: опитувальник Басса-Дарки і проективний тест руки Вагнера та направленості агресивності, для дослідження якої застосовувались інтерв'ю та колірний тест відносин Еткінда. До вибірки досліджуваних увійшли 997 внутрішньо переміщених осіб з частини території Донецької та Луганської областей України, які були змушені покинути власні домівки у зв'язку із проведенням воєнних дій в період 2014-2019 років, та які наразі постійно проживають в м. Харків та Харківської області.

Аналіз результатів дослідження показників форм та рівнів агресивності в групі респондентів показав, що високі показники у більшості переселенців спостерігаються по таким формам, як: вербальна агресія, образа, дратівливість, непряма агресія та почуття провини. Також відмічаються загальні високі показники рівня агресії у даної категорії осіб.

Встановлено рівні направленості агресивності внутрішньо переміщених осіб до наступних категорій осіб: президент, уряд, місцева влада в пункті постійного проживання, волонтери, соціальні служби та місцеві громади нового місця проживання. Наведено можливі передумови та причини таких показників до вище перелічених категорій осіб, а також які негативні реакції вони можуть викликати в майбутньому.

Ключові слова: ВПО, внутрішньо переміщена особа, переселенець, біженець, агресивність.

Abstract

V. Kerdyvar, Ph.D. in Psychology, Researcher of Laboratory

National university of civil defence of Ukraine, Kharkiv

Psychological peculiarities of aggressiveness in internally displaced persons from the eastern regions of Ukraine

In our difficult time, when military operations are underway in the east of Ukraine, when almost one and a half million people were forced to leave their homes to find salvation, when there is a constant threat, a large number of citizens of our state face the problem of staying in extreme situations, rethinking events that until recently were considered impossible. The scientific community faces the need for a comprehensive study of the psychological components of internal migration.

The article discusses the forms and levels of aggressiveness, for the study of which the following methods were used: the Bass-Darky questionnaire and the Wagner hand projective test and the direction of aggressiveness, for the study of which the interview and the Etkind relationship color test were used. The sample of subjects included 997 internally displaced persons from part of the territory of Donetsk and Luhansk regions of Ukraine, who were forced to leave their homes due to military operations in the period 2014-2019, and who now permanently reside in Kharkiv and the Kharkiv region.

Analysis of the results of the study of indicators of forms and levels of aggressiveness in the group of respondents showed that high rates in the majority of displaced persons are observed in such forms as: verbal aggression, resentment, irritability, indirect aggression and guilt. There are also generally high indicators of the level of aggression in this category of persons.

The levels of aggression directed by internally displaced persons to the following categories of persons are established: the president, the government, local authorities at the point of permanent residence, volunteers, social services and local communities of the new place of residence. Possible prerequisites and reasons for such indicators for the above categories of persons are given, as well as what negative reactions they may cause in the future.

Keywords: IDPs, internally displaced persons, displaced persons, refugees, aggression.

Основна частина

Вступ. Протягом останніх семи років українська держава щодня стикається з необхідністю протистояти зовнішній воєнній агресії. З початком бойових дій на частині територій Донецької та Луганської областей України з 2014 року значна кількість цивільного населення цих районів змушені були покинути свої будинки і переїхати в інші регіони України. За офіційними даними Міністерства соціальної політики України на травень 2021 року 1 466 077 громадян України мають статус «внутрішньо переміщена особа» (далі - ВПО). Однак ми можемо тільки припустити що кількість таких людей значно більше, оскільки ми впевнені що деякі переселенці не виявили бажання ставати на облік як внутрішньо переміщена особа, а також потрібно враховувати той факт що деякі люди в пошуках кращого життя і взагалі виїздили закордон на постійне місце проживання.

Зазначена проблематика міграційних процесів характерна не тільки для України, але і для всього світу, особливо там, де виникають збройні протистояння, ведуться локальні бойові дії. За останні роки країни Європейського Союзу також відчувають серйозні труднощі, пов'язані з неконтрольованим потоком біженців з країн Африки та Близького Сходу.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Наукові дослідження показують, що психічне здоров'я біженців та їх поведінка стає серйозною проблемою для країн в яких вони знайшли прихисток. Адже більшість біженців залишаються там проживати роками або навіть десятиліттями і будь-якими способами намагаються отримати дозвіл на постійне місце проживання, оскільки соціальний захист та гарантії надання матеріальної допомоги якісно впливають на рівень життя переселенців зі сходу.

У ситуаціях, коли людина змушена покинути своє постійне місце проживання, і змушена це зробити в дуже короткі терміни, то вона переживає тільки негативні емоції. Дуже часто ці емоції є тривалими, що призводить до погіршення психічного стану і в цілому здоров'я людини.

Психологічний стан особистості, психічне здоров'я біженців, їх девіантна і адиктивна поведінка, часто є проблемою для психіатрів, психологів, а також представників органів державного управління країн, які приймали на своїй території біженців [5]. Дослідниками відзначається, що у половини біженців спостерігаються ознаки посттравматичного стресового розладу [3]. Психологічний стрес, який постійно супроводжує біженців на етапі адаптації до нових умов життя, різко погіршує якість їхнього життя [2, 8, 10]. Досліджуються проблеми біженців при їх інтеграції в нове для них культурне середовище [4, 6, 7].

Однак варто зауважити, що досліджень агресивності у біженців було проведено недостатньо. Під агресивністю розуміється властивість особистості, що характеризується наявністю деструктивних тенденцій, в основному в області суб'єктно - об'єктних відносин, а ворожість - реакція, що розвиває негативні почуття і оцінки людей і подій. Досвід роботи з внутрішньо переміщеними особами з Донецької та Луганської областей України та працівниками, які безпосередньо надавали допомогу зазначеної категорії осіб показав, що агресивність значно заважає працівникам соціальних служб при виконанні своїх посадових обов'язків. Вони в своїй діяльності часто відзначають агресивність в поведінці вимушених переселенців.

Агресивність проявляється у вигляді вербальної агресії по відношенню до цих працівників. Особливо часто агресивність проявляється при першому контакті переселенця з представником соціальної служби. Найчастіше це відбувається під час прибуття переселенця на нове місце проживання, яке йому визначили місцеві органи державної влади.

Ми припустили, що агресивність у ВПО є результатом фрустрації на події, в яких вони мимоволі взяли участь, і ситуація, яка змусила людину покинути звичні місця проживання, є триггером виникнення у ВПО агресивного ставлення до оточуючих.

За мету дослідження взято визначення особливостей емоційного стану людей, що тікали від воєнних дій на території Луганської та Донецької областей України, їх ставлення до органів державної влади та встановлення спрямованості агресивності людей, які отримали статус «внутрішньо переміщена особа».

Методи та методика дослідження. У дослідженні взяло участь 997 соціально активних людей, що переїхали з окупованих територій Донецької і Луганської областей, на підконтрольну Україні територію. Вік респондентів: 20-50 років. На початок 2021 року в Донецькій області було зареєстровано 511 785 ВПО, в Луганській - 282 210, в Харківській - 135 275. Дослідження проводилося в період: друга половина 2014 роки (після початку бойових дій) - листопад 2019 року. Варто відмітити що значна кількість респондентів, які приймали участь у дослідженні (90% досліджуваних) просили про приховування їх справжніх імен і прізвищ.

Для дослідження агресивності використовувалися методики: опитувальник Басса-Дарки [1] і проективний тест руки Вагнера [11]. Вибір методик було визначено тим фактом, що багато ВПО неохоче йшли на психологічний контакт з дослідником, бажаючи залишитися анонімними. Для визначення спрямованості агресивності ВПО застосований колірний тест відносин Еткінда (КТВ) [12] та інтерв'ю з переселенцями.

Регіони України, з яких були переселені ВПО, є двомовними, де використовуються в переважній більшості випадків російська та українська мови. Тому бесіди проводились українською або російською мовами, вибір яких проводився самим досліджуваним.

На першому етапі дослідження серед ВПО використаний опитувальник Басса-Дарки, за допомогою якого нами були з'ясовані рівні ворожості та агресивності у кожної людини (Таблиця 1).

Табл.1. Форма і рівні агресії у ВПО, отримані з використанням опитувальника Басса-Дарки, (%)