Танець як форма психологічного розвантаження

У даній статті розглядаються питання, щодо властивостей з танцювальних рухів. З'ясувалось, що вони сприяють виникненню ефекту збудження, як серед учасників так і серед зорової аудиторії, спостерігаючи за загальною картиною на сцені. Виникнення збудження крім танцю сприяють також зміна музики та активність самих танцюристів. Танець - це не тільки фізичне навантаження, але й одна з форм психологічного розвантаження. На відміну від інших фізичних вправ, танці не мають обмежень за віком. Заняття танцями безпечні, не вимагають спеціального спорядження і можуть проходити в невеликому спортивному залі або на природі. Повільні плавні рухи дозволяють налагодити правильну роботу опорно-рухового апарату, допомагають сконцентруватися і відмовитися від стресу. М'які кроки, плавні рухи рук - все це в поєднанні з правильним диханням дозволяє працювати не тільки на фізичному рівні, але і паралельно здійснювати медитативну практику. За допомогою танцю легко позбутися негативних думок, забути про проблеми, полегшити симптоми депресії за будь-яких обставин сьогодення.

Ключові слова: танець, танцювальні рухи, психічний стан, фізична активність, психологічного розвантаження.

Lavrentiev O., Golovashenko R., Krupenya S., Gуlаy V., Dovzhenko Yu.

Keywords: dance, dance movements, mental state, physical activity, psychological, relief.

Вступ

Постановка проблеми. Будь-який стрес, що відбувається у повсякденному житті людини має вплив на їх фізичний та психічний стан, тому реабілітація таких осіб має відбуватися за чітко розробленими програмами відповідно до потреб. Стрес викликає мобілізацію всіх резервів організму, з зрушеннями в імунній, нервовій, психічній сферах. Відбуваються зміни хімічного складу крові, гормональні впливи призводять до підвищення тривоги, агресивності. Ззовні такі психофізіологічні зміни проявляються в прискоренні пульсу, дихання, зміні температури тіла, почервонінні або зблідненні покривів, підсиленні потовиділення, пересихання в роті, треморі, зміні рухової активності (кількості, частоті та амплітуді рухів), зростанні тривожності тощо [2, с.°107].

Для погашення негативного впливу стресу на діяльність людини, це використання різних видів психологічного втручання та з обов'язковою участю потерпілого. З цією метою авторський колектив пропонує використовувати як засіб психологічного розвантаження танець чи будь-які танцювальні рухи.

Основна мета Танцю - це формування соматичного, соціального та психологічного здоров'я, розвиток основних фізичних якостей, навчання техніки танцювальних рухових дій, підвищення рівня фізичної підготовленості, опанування елементів різновидів танцювальних напрямів.

Різновиди танцювальних напрямів включає оздоровчі, загально- фізичні, технічні та аспекти психологічного розвантаження.

На заняттях з фізичної культури або лікувальної фізичної культури доцільно використовувати елементи народно-хореографічного мистецтва. Адже це має суттєвий вплив на організацію активного відпочинку та психологічного розвантаження після великих навантажень будь-якого характеру (сьогодення це активний відпочинок від бойових дій), що відбувається у нашій країні.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Під час виконання танцювальних рухів, які направлені на виконання емоції, прояву творчості, культурний вплив та символи.

Танці підвищують рівень взаємодії танцюючих один з одним та з хореографами в танцювальному залі. Танець допомагає людям у процесі самопізнання, що направлено на розвиток комунікативного спілкування за допомогою мови танцю, рухів та спільних дій для вираження своїх ідей. Що допомагає збільшити рівень соціального пізнання та ознайомитись з можливостями свого тіла.

Ще однією корисною властивістю танцю є контакт між партнерами, який при правильному підході викликає у партнерів почуття довіри один до одного. Через розчинення меж прокидається природна тілесність та її лікувальний потенціал. Спроба проникнути глибше дає розуміння та переживання глибини можливостей і це необхідний крок до самодослідження та самоактуалізації.

Активна відкритість та довіра пропонують шляхи до нескінченного різноманіття варіантів, способів вираження та творчості. Через безумовне прийняття тілесності і довіру до процесу, однаково цінними стають як сповнені краси і сили моменти віртуозності, так і незграбні моменти вразливості [6, с. 810].

В. Верховинець, видатний український фольклорист, етнограф і хореограф, у книзі «Теорія українського народного танцю» зазначав, що українське хореографічне мистецтво вивчає народні танці, які «...наповнюють душу естетичним задоволенням, мають свою особливу мову, яка завжди свіжа, нова і мила.» [5, с. 32].

Науковці-практики у своїх дослідженнях розробили та запропонували світу методики, щодо збереження фізичної активності та мали лікувальний ефект, так: Меріон Чейз була родоначальником танцювальної терапії як способу лікування; Марта Грем та Доріс Хамфрі розробили перші теорії танцювально-рухової психотерапії; Ендрю Грінвуд розробив спеціальну програму танцювально-рухової психокорекції для людей з обмеженими можливостями здоров'я; Старовойт О.В. [4, с. 176] вплив системи тайцзіцюань на лікування людини засобами певних танцювально- гімнастичних вправ.

Наукове дослідження виконується згідно науково-дослідної теми Державного податкового університету на 2021-2026 роки за темою «Підвищення фізичної працездатності різних груп населення у процесі занять фізичної культури і спорту» (державний реєстраційний номер 0121U113261).

Актуальність теми полягає в тому, що країна переживає тяжкі часи. Психологічне розвантаження впливає на рівень здоров'я людини (військового) та має велике значення під час вільного часу або лікування після отриманих травм будь-якої складності.

Мета статті: Дослідити особливості танцю, як засобу психологічного розвантаження різних груп населення за симптомами будь-яких обставин сьогодення.

Завдання дослідження: обґрунтувати та розробити концептуальні та теоретико-методичні засади рекреаційної діяльності для задоволення дозвільних потреб різних груп населення засобами танцювальних рухів будь-яких танцювальних шкіл або напрямів.

В роботі використовуються методи аналізу й узагальнення наукової, навчально-методичної, спеціальної літератури.

Виклад основного матеріалу дослідження

танець психологічне розвантаження

За своєю специфікою будь-які танці активізують усі м'язи людини, кров активніше приливає до всіх органів, у тому числі налагоджується і кровообіг у мозку. Згідно з дослідженнями сучасних вчених, заняття танцями запобігають скороченню обсягу гіпокампа (частини лімбічної системи головного мозку, що відповідає за пам'ять), тим самим покращуючи пам'ять. Крім того, людині доводиться запам'ятовувати рухи та їх послідовність, що також сприяє розвитку пам'яті.

Танець, як мистецтво сприяє розвитку пластики тіла, координації рухів, виразності - сприяє гармонійному і фізичному розвитку та має можливість не тільки покращити фізичний стан але і прищепити любов і справжній інтерес до формування соціальної групи, приналежність до народу, свого роду, мови, засіб комунікації тощо.

Музичне супроводження танцю вплине на емоційне забарвлення занять. Підбір музики здійснювався з урахуванням кількості тактів на хвилину, ритму та інтересів тих, хто займаються. Слід враховувати вплив музики на організм тих, хто займаються, оскільки музика впливає на ритмічні і емоційні характеристики. Підбір відеозапису і фонограми повинен враховувати в першу чергу відсутність пауз не тільки між окремими вправами, а й між окремими їх серіями [1, с. 60].

Так (табл. 1) наведені деякі направлення та стилі танцю, що с успіхом розвиваються в країні. Також наведена їх характеристика та вплив на фізичні та психологічні навантаження. Вони відволікають людину від характеру напруги та переключають його на помірну психічну напруженість, що підвищує чутливість рухового аналізатора і дозволяє більш тонко керувати просторовими, тимчасовими та динамічними характеристиками рухів, а також стимулює зосередження уваги, вольову активність та допитливість до всього нового.

Таблиця 1 Характеристика направлень та стилів танцю

Одним з пріоритетів державної політики України є розбудова інформаційного суспільства та упровадження новітніх інформаційно-комунікаційних технологій) в усі сфери життєдіяльності, зокрема в систему освіти. Використання дистанційних форм навчання розв'язує проблеми індивідуалізації, інтенсифікації та оптимізації. Але є найбільш логічною та природною еволюцією традиційної моделі навчання під час епідемії або інших форс-мажорних обставин. Тому доцільно в період самоізоляції, самостійно проводити заняття танцями (в перервах між навчальними заняттями), які направлені на боротьбу з негативними емоціями, що допоможе урізноманітнить ваше життя, принесе до нього нові почуття та принести радість.

Відомий лікувальний вплив танців, так у дослідженні за участю людей похилого віку, що опубліковане в New England Journal of Medicine, показало, що саме танці можуть допомогти уникнути розвитку хвороби (Альцгеймера). Крім того, заняття танцями роблять людей більш кмітливими.

Рух посилює відчуття, стимулюючи кінестетичні та пропріоцептивні функції таким чином, що образ тіла стає динамічним аспектом само сприйняття.

Так з ХХ століття активно розвивається танцювально-рухова терапія. Вона розуміється як природний рух, імпровізація, а не танець, що має фігури та форми. Психотерапія заснована на використанні справжнього, реального руху, який виникає спонтанно з тіла і слідує за імпульсом, яким свідомість не спрямовує його, а просто свідчить про це. Він активує уяву, яка, слідуючи асоціаціям, дозволяє досягати свідомих і несвідомих переживань у вигляді руху тіла.

Танцювально-рухова терапія знаходить особливе застосування серед людей, які зазвичай уникають вираження почуттів та емоцій або роблять це неадекватним чином. Ця форма роботи заохочується людьми, які пережили стрес та глибокі переживання, коли стає неможливо висловити їх словами. Крім того, цього рух дозволяє розкрити творчий потенціал, який є суттю і причиною енергії людини.

На (рис. 1) відображені основні властивості танцю та його основних компонентів на поведінку людини після отримання негативних явищ будь-якого характеру, а на сьогодні після військових дій.

Рис. 1. Основні напрями впливу танця

Танець, як психологічне розвантаження - це вид психокорекції, у якому під час процесу руху (танцю) відбувається інтеграція соціального, когнітивного, емоційного та фізичного аспектів життя.

Висновки

Таким чином, ми розглянули танець, як засіб формування активного дозвілля та психологічного розвантаження, що направлено на емоційну насиченість, тренує певні особистісні та психологічні якості, які допомагають людям досягати успіху в житті, бути впевненими в собі та незалежними, проживати цілу гаму різних емоцій та тілесних історій за будь-яких обставин.

Перспективи подальших досліджень. Полягають у дослідженні ефективності повноцінного впровадження в заняттях лікувальної фізичної культури, вправи із танцювальних рухів щодо проведення психічного розвантажень від буть-яких депресій, щодо підвищення фізичної працездатності різних груп населення.

Література

1. Козлова Т.Г., Бойко Г.Л. Методика індивідуальної корекції морфофункціонального стану студенток, що займаються шейпінгом. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова. Серія №°і5. Науково-педагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт): зб. наукових праць / За ред.О.В. Тимошенка.- Київ: Видавництво НпУ імені М.П. Драгоманова, 2021. - Випуск 3 (133) 21. - С. 58-61.

2. Лебединець Н.В., Плиска О.І., Мельниченко О.С., Шкробанець І.Д. Актуальні питання медико- соціальної реабілітації учасників бойових дій: досвід та перспективи. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Серія №°15. Науково-педагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт): зб. наукових праць / За ред. О.В. Тимошенка. - К.: Видавництво НПУ імені М.П. Драгоманова, 2019 - Випуск 2 (108)19. - С. 105-111.

3. Малинський І.Й., Сергієнко Ю.П., Чаплигін В.П., Тарангул Д.О., Лаврентьєв О.М. Рекреація в способі життя студентської молоді. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова. Серія №°15. Науково-педагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт): зб. наукових праць / За ред. О.В. Тимошенка.

- Київ: Видавництво НПУ імені М.П. Драгоманова, 2020. - Випуск 2 (122) 20. - С. 95-100.

4. Сергієнко Ю.П., Лаврентьєв О.М., Гаєвий В.Ю., Старовойт О.В., Степура Т.М. Використання нетрадиційних оздоровчих систем у фізичній культурі засобами тайцзіцюань. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Серія №°15. Науково-педагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт): зб. наукових праць / За ред. О.В. Тимошенка. - Київ: Видавництво НПУ імені М.П. Драгоманова, 2020. - Випуск 8 (128) 20. - С. 174-178.

5. Хіміч В. Танцювальний хортинг у системі підготовки майбутніх вчителів фізичної культури до використання засобів народно-хореографічного мистецтва у професійній діяльності. Матеріали Першої міжнародної науково- практичної конференції до Дня заснування хортингу «Хортинг - національний бренд України у світі: олімпійська перспектива» / [ред. колегія: Пашко П. В. (голова) та ін.]. - К.: Паливода А.В., 2018. - С. 31-33.

6. Catherine J. Stevens, Emery Schubert, Rua Haszard Morris, Matt Frear, Johnson Chen, Sue Healey, Colin Schoknecht, Stephen Hansen. Cognition and the temporal arts: Investigating audience response to dance using PDAs that record continuous data during live performance // International Journal of Human-Computer Studies. - 2009. - Т. 67, № 9. - С. 800-813.

Reference

1. Kozlova T.G., Boiko G.L. (2021) Methods of individual correction of morphofunctional state of students engaged in shaping. Kyiv: Scientific journal National Pedagogical Dragomanov University, 3 (133), 58-61

2. Lebedynec N.V., Plyska O.I., Melnichenko O.S., Shkrobanec I.D. (2019) Current issues of medical and social rehabilitation of combatants: experience and prospects. Kyiv: Scientific journal National Pedagogical Dragomanov University, 2 (108), 105-111.

3. Malynskiy I.I., Sergienko U.P., Chaplygin V.P., Tarangul D.O., Lavrentiev O.M. (2020) Recreation in the lifestyle of student youth. Kyiv: Scientific journal National Pedagogical Dragomanov University, 2(122), 95-100.

4. Sergienko Y.P., Lavrentiev O.M., Gaevyi V.Y., Starovoit O.V., Stepura T.M. (2020) The use of non-traditional health systems in physical culture by means of taijiquan. Kyiv: Scientific journal National Pedagogical Dragomanov University, 8 (128), 174-178.

5. Himich V., Palyvoda A. V. (2018) Dance horting in the system of preparation of future physical education teachers for the use of folk choreographic art in professional activities. Kyiv: the first international scientific-practical conference dedicated to the Day of Horting Foundation "Horting - the national brand of Ukraine in the world: Olympic perspective", 31-33.

6. Catherine J. Stevens, Emery Schubert, Rua Haszard Morris, Matt Frear, Johnson Chen, Sue Healey, Colin Schoknecht, Stephen Hansen. Cognition and the temporal arts: Investigating audience response to dance using PDAs that record continuous data during live performance // International Journal of Human-Computer Studies. - 2009. - Т. 67, № 9. - С. 800-813.

Размещено на Allbest.ru