Запобігання і протидія булінгу в освітньому середовищі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Тема роботи: Запобігання і протидія булінгу в освітньому середовищі ЗП(ПТ)О



Анотація

Дана робота розкриває деякі теоретичні, методичні та практичні аспекти теми «Запобігання і протидія булінгу в освітньому середовищі ЗП(ПТ)О».

Опрацьовано літературні джерела за темою роботи; результати аналізу і систематизації джерел представлено у теоретичній частині роботи.

У практичній частині надано методичну розробка профілактичного заходу щодо профілактики булінгу в освітньому середовищі на тему: «Булінг в освітньому середовищі».

Робота може бути корисною для педагогів закладів професійної (професійно-технічної) освіти у контексті вдосконалення їх психолого-педагогічної компетентності.



Зміст

Вступ

1. Проблема булінгу в освітньому середовищі ЗП(ПТ)О

1.1 Булінг як актуальна соціально-психологічна проблема

1.2 Відповідальність за булінг у освітньому середовищі

1.3 Методи профілактики булінгу як соціально-психологічного явища у ЗП(ПТ)О

2. Попередження та протидія булінгу у закладах професійної (професійно-технічної) освіти

2.1 Методична розробка профілактичного заходу щодо профілактики булінгу в освітньому середовищі на тему «Булінг в освітньому середовищі»

Висновки

Список рекомендованих джерел



Вступ

Насильство в освітньому середовищі - проблема, про яку тривалий час не було прийнято говорити. Її немовби не існувало зовсім. Однак останнім часом психолого-педагогічна громадськість заговорила про факти жорстокості й агресії в підлітковому середовищі, які, на жаль, непоодинокі в навчальних закладах. Сьогодні проблема насильства постає дуже гостро, що підтверджується великою кількістю відповідних досліджень, численними спробами запобігання цьому явищу та послаблення його впливу на соціальне середовище загалом та конкретних осіб зокрема, що впроваджуються в усьому світі.

«Булінг» - таким новим терміном охрестили старе, можна сказати, вікове явище - дитячу жорстокість. На жаль, у новому столітті це явище набуло особливої актуальності. Воно стало справжньою соціальною проблемою не лише для України, але й для всього світу.

Незважаючи на крайню значущість проблеми булінгу, у вітчизняній літературі вона практично не висвітлюється, на сьогодні існує невелика кількість статей та посібників, у яких ішлося б конкретно про булінг. Ця проблема хоч і досить широко висвітлюється, але реальних дій щодо її запобігання не спостерігається. Зважаючи на масштабність поширення булінгу, його дослідження зараз є надзвичайно актуальним.

Метою даної випускної роботи є висвітлення особливостей булінгу, його форм, можливих проявів та наслідків в закладах освіти; розкриття сутності комплексного підходу до організації попередження та протидії булінгу в освітньому середовищі ЗП(ПТ)О.

Відповідно до мети поставлені наступні завдання:

1. Підібрати і проаналізувати сучасні педагогічні, психологічні та методичні джерела інформації з теми «Запобігання і протидія булінгу в освітньому середовищі ЗП(ПТ)О».

2. Представити результати аналізу і систематизації інформації, отриманої з опрацьованих літературних джерел, у теоретичній частині даної роботи.

3. Створити методичну розробка профілактичного заходу щодо профілактики булінгу в освітньому середовищі на тему: «Булінг в освітньому середовищі».

Практична значущість роботи полягає в тому, що результати дослідження можуть бути використані для підвищення ефективності виховної роботи педагогів ЗП(ПТ)О у контексті підвищення їх психолого-педагогічної компетентності.



1. Проблема булінгу в освітньому середовищі ЗП(ПТ)О

1.1 Булінг як актуальна соціально-психологічна проблема

Свобода від насильства - одне з основних прав людини. Утім від різних форм насильства страждають як жінки, так і чоловіки, дівчата та хлопці. Факти насильства і жорстокості щодо дітей викликають особливе занепокоєння. Останнім часом у закладах освіти спостерігається зростання кількості випадків свідомого жорстокого ставлення старших і сильніших учнів до менших і слабших членів колективу. Тривожною тенденцією для сучасного дитячого середовища стає булінг (цькування). Насильство завдає хлопцям та дівчатам тяжких травм, фізичних і моральних, які мають згубні наслідки для їхнього подальшого психосоціального благополуччя. Актуальність зазначеної проблеми та поширення проявів насильства над дітьми доводять і результати опитування регіонального моніторингового дослідження в закладах освіти Луганської та Донецької областей «Вимір насильства над дітьми». Тільки 66,8% хлопців і дівчат вважають, що будь-яке насильство є неприпустимим. 24% респондентів стикалися з випадками насильства протягом останніх кількох місяців. 2,5% респондентів потерпають від батьків, а саме: вдома від батька - 2,2%, вдома від матері - 2,4%, вдома від брата, сестри, інших родичів - 2,4%. Також, 8,9% підлітків піддаються насильству у освітніх закладах від ровесників, 4,4% - від старших учнів, 3,2% -від вчителів. булінг освітній виховний компетентність

Виявити випадки насильства в закладі освіти достатньо важко. Передусім тому, що насильство відбувається переважно в місцях, де відсутній контроль і нагляд дорослих. До того ж і потерпілий, і спостерігачі воліють не повідомляти нікого про випадок, щоб їх не вважали «ябедником» або через страх зізнатись.

Найнебезпечнішим є повторюваність випадків насильства в освітньому середовищі. Саме систематичні насильницькі дії є булінгом або цькуванням. Термін «булінг» походить від англійського слова «bully», тобто хуліган, забіяка.

Булінг (цькування) - це діяння (дія або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров'ю потерпілого

Варто зазначити, що булінг в освітньому середовищі відбувається не тільки між учнями. Специфічною проблемою у освітньому середовищі є булінг з боку вчителів по відношенню до учнів. Такий булінг може проявлятись через систематичні дії: необґрунтоване заниження оцінок, систематичне ігнорування думки учня або його дій, вішання ярликів на учня, принизливі слова, залякування. Іноді об'єктом такого булінгу може бути цілий клас або група, а іноді учні підпадають під булінг з боку одразу декількох вчителів. Таку форму поведінки вчителя можуть переймати й інші учні, що переростає у колективний булінг жертви.

Булінг проявляється через різні форми насильства, які вчиняються систематично по відношенню до однієї і тієї ж особи.

Це можуть бути прояви:

- фізичного насильства, що включає штовхання, зачіпання, підніжки, бійки, стусани, ляпаси, удари та інші дії, які завдають біль і тілесні ушкодження тощо;

- психологічного насильства, що включає образи, поширення неправдивих чуток, глузування, залякування, ізоляція, ігнорування, бойкот, відмова від спілкування, погрози, маніпуляції, шантаж тощо;

- економічного насильства, що включає дрібні крадіжки, пошкодження або знищення особистих речей, вимагання грошей, їжі тощо;

- сексуального насильства, що включає образливі жести, висловлювання, прізвиська, жарти, погрози, поширення чуток, обмацування сексуального (інтимного) характеру та/або змісту тощо.

З розвитком сучасних електронних технологій насильницькі дії (передусім прояви психологічного, сексуального насильства) при булінгу часто вчиняються за допомогою електронних засобів комунікації, що має назву - кібербулінг, який може проявлятись в різному вигляді:

- перепалки, або флеймінг - обмін короткими гнівними репліками в чатах, форумах, дискусійних групах тощо;

- нападки - повторювані образливі СМС-повідомлення, в меседжери, постійні дзвінки тощо;

- обмовляння - це розповсюдження принизливої неправдивої інформації через текстові повідомлення, фото, відео з використанням засобів електронного зв'язку;

- самозванство або перевтілення в певну особу, використовуючи її акаунт в соціальних мережах, блогах, пошті, системі миттєвих повідомлень тощо;

- ошуканство або видурювання конфіденційної інформації (текстів, фото, відео) та її передача в Інтернеті або поштою тим, кому вона не призначалась;

- сталкінг або кіберпереслідування - це дії з прихованого вистежування, зазвичай зроблені нишком, анонімно, з метою нанесення психологічної або фізичної шкоди;

- знімання на відео реальних нападів з метою їх поширення в інтернет мережі або хепіслеппінг;

- використання інтернет-спілкування для подальшого вчинення дитиною певних дій, зокрема використання її у сексуальних цілях (кібергрумінг) або доведення до самогубства («спільноти смерті»).

Постійно з'являються нові прояви кібербулінгу, що потребує особливої уваги до інтернет безпеки дітей з боку дорослих, формування навичок безпечної поведінки в мережі у дітей, особливо, якщо інтернет мережа використовується в закладі освіти під час навчання.

Причинами виникнення булінгу (цькування) у міжособистісних взаєминах можуть бути різні чинники, які можна поєднати у чотири групи: особистісні, сімейні, соціальні, оточення (середовище).

1. Особистісні чинники - це фізичні чи психологічні особливості дитини (індивідуальні особливості фізичного, психічного, інтелектуального розвитку, зовнішності тощо).

Розлади та порушення в розвитку дитини можуть стати причинами виникнення булінгу. Так, часто ініціаторами булінгу є діти, які мають певні індивідуальні психологічні особливості та спровоковану цим агресивну поведінку (синдром дефіциту уваги, гіперактивності, розлади поведінки, біполярний розлад, опозиційний розлад, посттравматичний стресовий розлад та інші).

Будь-яка інакшість - відмінність дитини від інших дітей, наприклад, зовнішній вигляд, стан здоров'я, національність тощо, являється однією з найчастіших причин булінгу (цькування) по відношенню до таких дітей.

Іноді діти вважають булінг прийнятним способом самоствердитись та завоювати авторитет в очах друзів та однолітків: стати популярними, керувати, мати вплив на інших, привернути увагу, змусити інших їх боятися та поважати. Ця причина має більшу вірогідність у період переходу з середніх до старших класів, а також коли у класі з'являються нові учні.

Також причиною булінгу може стати спосіб поведінки дитини коли дитина проявляє або не проявляє активність, на яку від неї очікує більша частина групи (відмінник, підлиза, двієчник, занадто активний/пасивний, експресійний/закритий).

Крім того, причиною булінгу серед дітей в закладі освіти може стати намагання компенсувати невдачі в навчанні, суспільному житті тощо. Так, деякі діти булять через заздрість успішнішим учням, через гарніші або крутіші речі, одяг, гаджети.

2. Серед сімейних чинники, які визначають агресивну поведінку дитини та можуть провокувати булінг, можна виділити:

? брак близьких стосунків у батьків з дитиною та відсутність їхньої уваги до неї позбавляє дитину можливості ділитись з рідними своїми проблемами та труднощами у спілкуванні;

? слабкий або занадто сильний (авторитарний стиль спілкування) контроль над дитиною;

? гіперопіка над дитиною;

? тиск або жорстоке поводження батьків, що призводить до сприйняття дитиною навколишнього світу як постійного джерела загрози;

? домашнє насильство спричиняє появу булінгу, зокрема в шкільному середовищі, коли дитина, що потерпає від домашнього насильства, копіюючи дії дорослих, може стати як жертвою, так і кривдником;

? виховання в неповній сім'ї. Варто відзначити, що не завжди виховання в неповній сім'ї може призвести до агресивності дитини.

3. Чинники середовища. Несприятливий соціально-психологічний клімат в закладі освіти, стрес від навчання внаслідок перевантаження, відносини з однолітками та вчителями, відсутність належної уваги з боку вчителів, сприяють появі сварок, конфліктів, проявів насильства та їх перехід в булінг. Найбільш розповсюдженими чинниками, які провокують появу булінгу в закладі освіти є:

авторитарний стиль навчання. Іноді вчителі самі можуть бути ініціаторами булінгу, коли учні розглядається як об'єкт педагогічного впливу, а не рівноправний партнер. Вчитель особисто приймає рішення, без врахування думок учнів, встановлює жорсткий контроль за виконанням своїх вимог, внаслідок чого учні втрачають активність, характеризуються низькою самооцінкою та агресивністю. При авторитарному стилі навчання сили учнів спрямовані на психологічний самозахист, а не на засвоєння знань та особистий саморозвиток. Коли вчитель використовує систему групового покарання, коли карається вся група за провину окремого учня, це збільшує ризик виникнення агресивної поведінки серед учнів.

виокремлення вчителем будь-якого учня як позитивного або негативного прикладу для інших часто провокує суперництво, яке у майбутньому переростає у булінг цієї дитини;

ігнорування проблеми на рівні закладу освіти. Іноді педагогічний персонал закладу освіти відмовляється визнавати випадки булінгу в групі або закладі освіти в цілому, просто ігнорує це явище. Це, в одному випадку, може сприйматися дітьми як норма поведінки, і вони будуть моделювати цю поведінку на інших дітей. В іншому випадку - це провокує почуття безкарності та безнадійності та нерідко призводить до загострення ситуації з булінгом в закладі освіти;

відсутність контролю з боку педагогічного персоналу за поведінку дітей під час перерв, а особливо в таких місцях, як їдальня, роздягальні, сходи тощо.

До того ж сексуальні стосунки, які виникають серед учнів та учениць у старшому віці, також іноді стають підставою для виникнення булінгу.

4. Соціальні чинники - це стереотипи, культурні норми, соціальна та економічна нерівність, вплив інформаційних технологій (ЗМІ, інтернет, ігри, фільми тощо).

Досить часто причиною булінгу в закладі освіти є гендерні стереотипи, тобто домінування чоловіків над жінками. Іноді учні та вчителі можуть допускати дискримінацію у міжособистісних стосунках по відношенню до учениць або вчительок, демонструючи свою силу та перевагу.

Причиною булінгу в закладі освіти також може бути сексуальна орієнтація.

Соціальна та економічна нерівність - є досить розповсюдженою причиною булінгу в закладі освіти.

Учні з забезпечених сімей або з сімей з високим соціальним статусом можуть зневажливо ставитися до учнів з малозабезпечених сімей.

Представники етнічних меншин, вимушено переміщені особи, мігранти частіше за інших підпадають під булінг в закладі освіти навіть з боку вчителів.

Діти, які стають об'єктами зневажливого ставлення інших, можуть проявляти насильницькі дії проти своїх кривдників, що стає способом відновлення справедливості та самоствердження.

Також спонукати дітей до проявів булінгу може популяризація насильницьких моделей поведінки на телебаченні, в кінематографі, в мережі Інтернет. Сучасні медіа нерідко демонструють жорстокість і насильство та значною мірою впливають на формування цінностей та поведінку дітей. Значна частка дітей та підлітків після перегляду сюжетів з жорстокістю та агресивністю ідентифікують себе з такими героями та сприймають це як зразок поведінки. Діти поступово починають вважати насильство способом вирішення проблем та імітують побачене в реальному житті.

Зазвичай виникнення булінгу в закладі освіти є комплекс декількох причин. Тому для педагогічного персоналу важливо виявити чинники цього явища та знайти шляхи зниження їхнього впливу.

Таким чином, аби успішно працювати із булінгом в закладі освіти, треба, в першу чергу, працювати із суспільними, у тому числі і з особистими, стереотипами та упередженнями, оскільки вони становлять основу, на якій зароджується ненависть та агресія по відношенню до інших. По-друге, варто пам'ятати, що діти переймають ставлення, реакції, способи поведінки дорослих, які ті часто транслюють несвідомо. Тому батькам, педагогам варто працювати і над своїми емоціями, слідкувати за власними висловлюваннями та вчинками, реакціями та способами поведінки, аби не провокувати булінг.

Булінг (цькування) в закладі освіти призводить до значних соціальних і психологічних наслідків для всіх сторін цього процесу: кривдника (булера), потерпілого (жертви), спостерігачів. Наслідки булінгу можуть виходити далеко за межі закладу освіти та впливати на найближче оточення дитини, на її майбутнє життя.

Ці наслідки можуть виявлятися, як одразу (так звані «прямі»), так і через довготривалий час («віддалені»).

Наслідки булінгу для потерпілого (жертви) відображаються на якості навчання та успішності. Знижується пізнавальна спроможності, може з'явитися відчуття страху відвідувати заклад освіти.

1.2 Відповідальність за булінг у освітньому середовищі

З метою боротьби із булінгом було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)» від 18 грудня 2018 року № 2657-VIII, яким внесені зміни до Закону України «Про освіту» та Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).

За загальними правилами, відповідальність за булінг настає, коли людині виповнюється 16 років (стаття 12 КУпАП). І за свої дії вона відповідатиме самостійно.

Якщо булінг вчинила дитина віком до 16 років, за її дії будуть відповідати батьки або особи, які їх замінюють

Відповідно до статті 173-4 КУпАП булінг тягне за собою накладення штрафу:

- від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин (частина перша статті 173-4 КУпАП);

- булінг вчинений групою осіб або повторно протягом року тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин (частина друга статті 173-4 КУпАП);

- булінг вчинений малолітніми або неповнолітніми особами віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин (частина третя статті 173-4 КУпАП);

- булінг вчинений групою осіб або повторно протягом року малолітньою або неповнолітньою особою віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин (частина четверта статті 173-4 КУпАП);

- неповідомлення керівником закладу освіти уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про випадки булінгу (цькування) учасника освітнього процесу тягне за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням до двадцяти процентів заробітку (частина п'ята статті 173-4 КУпАП).

Разом з тим, якщо булінг вчиняють особи у віці від 16 до 18 років, але наявні пом'якшуючі обставини (щире каяття, усунення завданої шкоди, зміна поведінки на кращу, проходження психологічної реабілітації та занять з управління гнівом тощо) замість штрафу або громадських робіт можуть бути застосовані такі заходи впливу (стаття 24-1 КУпАП):

1) зобов'язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого;

2) попередження;

3) догана або сувора догана;

4) передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.

Контроль за дотриманням вказаних положень закону здійснюється керівниками закладів освіти, які зобов'язані повідомляти про факти булінгу працівників органів Національної поліції України, які, в свою чергу, мають право у разі виявлення правопорушень у цій сфері складати щодо осіб протоколи про адміністративні правопорушення (стаття 255 КУпАП).

Розгляд справ вказаної категорії Законом віднесено до компетенції суду.

Чи може булінг мати наслідком кримінальну відповідальність?

Безпосередньо цькування (булінг) має наслідком лише адміністративну відповідальність.

Однак, в окремих найтрагічніших випадках, коли результатом булінгу може стати замах на самогубство людини, такі діяння можуть привести винну особу до кримінальної відповідальності за статтею 120 Кримінального кодексу України (далі - КК України).

Так, Законом передбачено, що доведення особи до самогубства або до замаху на самогубство, що є наслідком жорстокого з нею поводження, шантажу, систематичного приниження її людської гідності або систематичного протиправного примусу до дій, що суперечать її волі, схиляння до самогубства, а також інших дій, що сприяють вчиненню самогубства караються обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк (частина перша статті 120 КК України).

Те саме діяння, вчинене щодо особи, яка перебувала в матеріальній або іншій залежності від винуватого, або щодо двох або більше осіб карається обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк (частина друга статті 120 КК України);

Діяння, передбачене частинами першою або другою цієї статті, якщо воно було вчинене щодо неповнолітнього карається позбавленням волі на строк від семи до десяти років (частина третя статті 120 КК України).

У разі вчинення булінгу, що призвів до замаху на самогубство або самогубства потерпілих, кримінальній відповідальності підлягатиме особа у віці від 16 років. До осіб віком від 11 до 16 років судом можуть бути застосовані примусові заходи виховного характеру.

Протидія булінгу потребує вжиття комплексу заходів просвітницького, превентивного характеру. Внаслідок цькування через інформаційний ефект, який може формувати модель поведінки всієї групи, наноситься шкода не лише потерпілому від булінгу, а й свідкам цих дій.

Саме тому зміни до Закону України «Про освіту» зобов'язують розробляти програми протидії булінгу, зобов'язують педагогічних працівників та батьків повідомляти про факти булінгу, а також передбачена адміністративна відповідальність керівників закладів освіти за неповідомлення про факти булінгу органам Національної поліції.

1.3 Методи профілактики булінгу як соціально-психологічного явища у ЗП(ПТ)О

Важливою є робота з профілактики цькування та конфліктів в закладах освіти. Що ж робити викладачу та адміністрації аби запобігти виникненню подібних випадків? Які навички потрібно мати самим та чому навчати дітей? Як сформувати дружню та привітну атмосферу в групі та в усьому закладі освіти?

Насамперед, необхідно розуміти, що способи профілактики булінгу в закладі освіти бувають різні. Все залежить від ситуації, можливостей закладу освіти та його вибору.

Профілактика булінгу та створення дружнього освітнього середовища це не просто процес. Це перебудова свідомості кожного - дітей, вчителів, батьків та інших учасників освітньої спільноти.

Важливою складовою профілактики є формування дружньої атмосфери в групі та в усьому закладі освіти. Існує два підходи до профілактичної роботи з учнями - дисциплінарний (до якого також входить політика “нульової толерантності” до насильства) та відновний.

Дисциплінарний підхід це те, до чого ми традиційно звикли: коли в закладі освіти відбувається правопорушення, винних у ситуації викликають до директора, який визначає, яке правило було порушено, хто його порушив та яке покарання, відповідно до правил закладу освіти ця дитина має нести.

Таким чином, поведінка дитини визначається як порушення правил, а обговорення з директором фокусується на звинуваченні та встановленні провини в минулому. Такий підхід формує змагальні та суперницькі стосунки, в яких кожен, хто вчиняє правопорушення, думає лише про те, як «не попастися».

У випадку покарання та встановлення винних директором або викладачем у дитини не виникає усвідомлення своєї відповідальності та розуміння шкоди, що була заподіяна. Профілактичний ефект дисциплінарних заходів мало ефективний.

Відчуваючи страх, сором від скоєного вчинку та власну провину, правопорушник швидко переходить від цих етапів до захисної реакції заперечення, ухиляння від відповідальності та зустрічних звинувачень.

Радикальним проявом дисциплінарного підходу є політика нульової толерантності. Вона передбачає, що навіть за незначні проступки та правопорушення призначається максимально можливе покарання, відповідно до правил закладу освіти або закону. Метою такого підходу є усунення будь-якої небажаної поведінки. Покарання є обов'язково встановленим заздалегідь, однаковим для всіх подібних випадків, та незалежним від індивідуальних особливостей правопорушення або пом'якшувальних обставин. Але нам варто пам'ятати, що досвід закладів освіти, які практикували абсолютне неприйняття конфліктів та агресії показує, що кривдники лише вчяться краще приховувати заподіяну шкоду. Політика нульової толерантності не змінює поведінку кривдника та є крайньою мірою.

На відміну від дисциплінарного, відновний підхід змінює фокус та вчить дитину відповідальності. У такому випадку, директор або вчитель, що розбирається з конфліктом, насамперед запитує дитину про те, що сталося, аби розібратись в ситуації та дати їй самій проаналізувати власні дії. Визначає поведінку як таку, що завдає шкоди - запитуючи якої саме шкоди було завдано. Це допомагає правопорушнику навчитись проявляти співчуття до інших та розвинути емпатію. Коли завдана шкода була виявлена - директор або викладач запитує що потрібно зробити щоб виправити ситуацію. Це допомагає дитині усвідомити власну відповідальність за скоєне правопорушення та відчути потребу виправити завдану шкоду.

Таким чином, відновний підхід фокусується на співпраці та залученні до вирішення проблеми, враховуючи почуття, потреби та погляди усіх сторін конфлікту. Базуючись на підходах діалогу та переговорів, подібний підхід залучає до розмови усі сторони конфлікту, формує прийняття та усвідомлення відмінностей.

У програмі профілактики булінгу в закладі освіти головне пам'ятати, що жодні конфлікти не можна замовчувати і варто відразу спілкуватися та розбиратися у разі будь-яких сутичок. Звичайно, рейтинг закладу освіти є важливим. Проте, не замовчуючи конфлікти та вирішуючи їх мирним шляхом, ми можемо побудувати в закладі освіти мирну та дружню атмосферу. Це позитивно впливатиме на рівень конфліктності, бажання учнів відвідувати заняття, та в перспективі - на рейтинг закладу освіти.

Однією з програм профілактику булінгу є підхід, відпрацьований Кенет Шор в Америці. Кенет зазначає, щоб забезпечити сталий результат, підійти до проблеми потрібно серйозно та всеохоплююче. Наприклад, за допомогою розробленої та відпрацьованої нею програми з 12 кроків:

1. Перший крок - заснування комітету з профілактики булінгу.

2. Другий крок - дослідження рівню булінгу в закладі освіти.

3. Третій крок - прописати прозору та зрозумілу політику протидії булінгу для учнів, викладачів та батьків.

4. Четвертий крок - налагодити перевірку місць, де найчастіше відбувається булінг.

5. П'ятий крок - запровадження навчання для вчителів та персоналу закладу освіти.

6. Шостий крок - поширення інформації щодо булінгу через спільні активності.

7. Сьомий крок - інтеграція лекцій та спеціальних активностей в навчальний процес.

8. Восьмий крок - наснаження усіх учасників спільноти у підтримці постраждалих від булінгу.

9. Дев'ятий крок - залучення до програми батьків.

10. Десятий крок - концентрація уваги на учнях/ученицях, що знаходяться в «групі ризику» та вірогідніше можуть потрапити в ситуацію булінгу (цькування).

11. Одинадцятий крок - серйозне сприйняття повідомлень про булінг та швидка реакція.

12. Дванадцятий крок - відповідь на випадки булінгу за допомогою поєднання дисциплінарного та направляючого відновного підходу.



2. Попередження та протидія булінгу у закладах професійної (професійно-технічної) освіти

2.1 Методична розробка профілактичного заходу щодо профілактики булінгу в освітньому середовищі на тему «Булінг в освітньому середовищі»

Цілі:

Пізнавальна: ознайомити здобувачів освіти з поняттям «булінг» його видами та наслідками, з механізмом реагування та звернення у ситуації булінгу;

Виховна: формувати негативне ставлення до булінгу (неприпустимість проявів насильства та булінгу в освітньому середовищі); виховувати почуття емпатії та переживання до дитини, яка зазнає насильства;

Розвиваюча: розвивати вміння пошуку шляхів виходу зі складної ситуації; формувати навики відповідальної та безпечної поведінки, уміння критично ставитися до себе та інших, аргументовано висловлювати свої думку, міркувати, сприймати аргументи інших, всебічно аналізувати ситуації щодо булінгу.

Загальна тривалість: 60 хв.

Обладнання та необхідні матеріали: мультимедійний проектор, ноутбук, ручки, листи формату А4, фломастери; додатки «Булінг. Види та прояви булінгу», «Ситуації «Булінг в дитячому середовищі», «Наслідки булінгу», «До кого звернутися в ситуації булінгу?»; плакати «Булінг», «Учасники булінгу», «Коло булінгу», «Телефони довіри», «Якщо ваша дитина агресор», «Якщо ваша дитина стала жертвою булінгу»; роздатковий матеріал з телефонами відповідних структур та служб, Національної дитячої «гарячої лінії».

План заходу:

Привітання здобувачів освіти.

Вправа «Правила роботи».

Ознайомлення з поняттям булінгу, його видами та наслідками.

Практичне опрацювання ситуацій «Булінг в дитячому середовищі».

Обговорення «Куди/до кого можна звернутись, якщо опинились, чи стали свідками булінгу?».

Підбиття підсумків.

Хід проведення:

1. Привітання здобувачів освіти:

привітати здобувачів освіти, ознайомити з метою заняття.

Ведучий:

Доброго дня! Сьогодні ми поговоримо про прояви насильства, які систематично застосовуються до однієї дитини в освітньому середовищі. Це явище називають булінгом. Розглянемо почуття жертви булінгу, поведінку агресора та свідків цієї ситуації. І найголовніше, разом знайдемо шляхи допомоги постраждалій дитині та спробуємо убезпечити себе, щоб не зіграти одну з ролей у булінгу. І важливо розуміти, що в ситуації булінгу може опинитися будь-хто.

2. Вправа «Правила роботи»: організувати групу та створити можливості ефективної роботи.

Ведучий:

Для того, щоб наша робота була ефективною пропоную прийняти наступні правила, яких ми будемо дотримуватися впродовж нашого заходу:

1. Говорити від свого імені.

2. Бути доброзичливими і активними.

3. Один говорить - всі слухають.

4. Обговорювати дію, а не особу

5. Конфіденційність тощо.

3. Ознайомлення з поняттям булінгу, його видами та наслідками.

дати визначення поняттю «булінг» та розповісти про його види.

Ведучий:

Нам подобається, коли нас люблять, поводяться з нами чемно, звертаються до нас на ім'я... А які відчуття у вас виникають, коли вас або когось з вашого оточення називають на прізвисько, принижують?

Запитання для обговорення:

Чи спостерігали ви таку ситуацію, коли в дитячому колективі «обирається» дитина, яка відрізняється від інших зовнішнім виглядом, поведінкою і цю дитину постійно зневажають та застосовують до неї прізвиська, штовхають, чіпляються, псують особисті речі та інше?

Які відчуття у вас викликає така ситуація?

Як ви вважаєте себе почуває така дитина?

Ведучий приймає відповіді і підводить до висновку, що обговорена ситуація називається булінгом.

Ведучий разом зі здобувачами освіти опрацьовують додаток «Булінг. Види та прояви булінгу».

ДОДАТОК 1

Булінг. Види та прояви булінгу.

Булінг в навчальному середовищі (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров'ю потерпілого.

Фізичний булінг - штовхання, підніжки, зачіпання, бійки, стусани, ляпаси, небажані дотики, «сканування» тіла, нанесення тілесних ушкоджень тощо.

Економічний булінг - пошкодження, відбирання чи знищення одягу та інших особистих речей, вимагання грошей тощо.

Психологічний булінг - принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, міміки обличчя, поширення образливих чуток, ізоляція, ігнорування, погрози, жарти, маніпуляції, шантаж тощо.

Сексуальний булінг - принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, прізвиська та образи сексуального характеру, зйомки у роздягальнях, поширення образливих чуток, погрози сексуального характеру, жарти тощо.

Кібербулінг - приниження за допомогою мобільних телефонів, Інтернету, інших електронних пристроїв (пересилка неоднозначних фото, обзивання по телефону, знімання на відео бійок чи інших принижень і викладання відео в мережу Інтернет, цькування через соціальні мережі).

Типовими ознаками булінгу (цькування) є:

систематичність (повторюваність) діяння;

наявність сторін - кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності);

дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.

Типові риси учнів, схильних ставати булерами (за норвезьким психологом Д. Ольвеусом):

відчувають сильну потребу панувати й підпорядковувати собі інших учнів або учениць, переслідуючи власні цілі;

імпульсивні; часто зухвалі та агресивні в ставленні до дорослих (передусім батьків і вчителів); - не виявляють співчуття до своїх жертв; - зазвичай фізично сильніші за інших.

Типові риси потерпілих (жертви булінгу):

полохливі, вразливі, замкнуті, соромливі; часто тривожні, невпевнені в собі, мають низьку самооцінку; схильні до депресії;

часто не мають жодного близького друга або близьку подругу та успішніше спілкуються з дорослими, ніж із однолітками;

можуть бути фізично слабшими за своїх ровесників.

Типові риси спостерігачів:

відчуття провини;

відчуття власного безсилля;

небажання/нерозуміння власної ролі.

Ці риси є водночас і причиною, і наслідком булінгу.

Деякі психологи фіксують увагу не стільки на індивідуальних властивостях дитини, скільки на її місці в групі. Ті діти, які активно не включені в групові процеси, тримаються осібно, менш товариські, як правило, є аутсайдерами і їх (інколи більш обдарованих і талановитих) не люблять у групі. У таких випадках знаходиться хтось, хто бере на себе роль виконавця групової волі. У результаті виникає булінг.

Хто може бути жертвою булінгу:

діти, які не можуть захистити себе, фізично слабші за своїх однолітків;

невпевнені в собі діти, замкнуті, мовчазні;

діти, які уникають певних місць у школі (наприклад, на перерві сидять у класі);

діти, які часто не мають ні одного близького друга, краще спілкуються з дорослими ніж з однолітками;

діти, які відрізняються від інших будь-чим.

Хто може бути агресором:

вони зазвичай фізично сильніші за інших;

виділяються зовнішністю, манерою поведінки, одягом;

вони часто зухвалі та агресивні в ставленні до дітей та дорослих; - мають досить велике коло друзів або однодумців та ін.

Хто може бути спостерігачами:

- діти з кола кривдника або кривдниці;

- однокласники або однокласниці; - випадкові учні або учениці;

- всі, хто бачить ситуацію булінгу.

Ведучий:

Наслідки булінгу можуть бути різноманітні. Їх жертви зазнають чимало страждань. Це і заниження самооцінки, поганий сон та апетит, тривожність, вживання алкоголю, паління, думки про самогубство та інші.

Для обговорення запитання «Наслідки булінгу» використовуйте додаток «Наслідки булінгу».

ДОДАТОК 2

Наслідки булінгу

Потерпілий або потерпіла (жертва булінгу)

Замкнутість

Страх

Безсоння

Низька самооцінка

Агресія

Погіршення здоров'я

Тривожність

Залежності

Потрапляння під вплив

Самотність

Суїцидальні настрої та інші негативні наслідки

Кривдник або кривдниця (булер)

Агресивна поведінка

Прояви насильства

Скоєння правопорушення

Відторгнення колом друзів, однокласників

Байдужість до почуттів інших

Невміння спілкуватися спокійно

Сприймається оточуючими, як агресор

Постійне перебування в конфлікті

Непорозуміння з батьками/педагогами

Погіршення здоров'я та інші негативні наслідки

Несе адміністративну відповідальність

Якщо є 16 років:

Штраф від 50 до 200 мінімумів доходів громадян

Громадські роботи від 20 до 60 годин

Якщо до 16 років відповідальність несуть батьки, або особи які їх замінюють, а саме:

Штраф від 50 до 200 мінімумів доходів громадян

Громадські роботи від 20 до 60 годин

Спостерігачі

Некомфортне оточуюче середовище

Небезпечне освітнє середовище

Втрата довіри

Втягнення в ситуацію насильства

Втягнення в ситуацію булінгу

Пригнічений стан

Погіршення здоров'я та інші негативні наслідки

Почуття провини

Депресія

4. Практичне опрацювання ситуацій «Булінг в дитячому середовищі».

виробити навички безпечної поведінки у конкретній ситуації, пошук шляхів захисту у ситуації булінгу.

Ведучий:

Пропоную вам об'єднатися у групи. Кожна група отримує ситуацію з життя дітей, зі звернень на Національну дитячу «гарячу лінію».

Завдання групам:

Опрацюйте запропоновану ситуацію та визначте:

Вид булінгу. За якими проявами ви це визначили?

Хто є учасниками/сторонами булінгу?

Які можуть бути наслідки булінгу для дитини?

Як можна розпізнати, що ця ситуація є булінгом?

Які емоції чи переживання ви відчували до дітей, які опинилися у ситуаціях булінгу?

Чи були труднощі при виконанні завдання? Якщо так, то в чому саме?

Потім прошу вас представити результати вашої роботи.

Залежно від віку учнів та учениць, ведучий може скоротити запитання для опрацювання в групах та надавати відповіді та коментарі сам.

ДОДАТОК 3

Ситуації «Булінг в дитячому середовищі»

Мене звати Ярослава. Мені 12 років. Я проживаю в Києві. Мої проблеми почалися після того, як я перейшла на початку навчального року до нової школи. Всі мої однокласники утискають мене, ображають, інколи, навіть б'ють. Це все відбувається через те, що я дуже погано розмовляю, бо маю певні проблеми зі здоров'ям. Але ж я в цьому не винна. Я відчуваю, як мої однокласники стараються вижити мене з класу. Як мені знайти з ними спільну мову? Насправді, я дуже хочу з ними дружити.

Я навчаюсь у 8 класі. Всі вчителі дуже люблять наш клас. Наші діти - дуже добрі. Правда, є два однокласника - Тарас та Славік - які постійно ображають наших дівчат, б'ють хлопчиків. Вони і мене теж били та ображали, але тепер вже ні. Все змінилося через те, що в цьому навчальному році до нашого прийшов новий хлопчик. Він перейшов з іншої школи. Його звати Вінсет. Він темношкірий. У дитинстві він із мамою переїхав в Україну та зараз він живе із мамою, бабусею та дідусем. Коли Вінсет до нас перейшов, Тарас та Славік його одразу не полюбили, по-перше через інший колір шкіри. Вони постійно його ображають, обзивають «негром», «рабом», «виродком». Часто б'ють його. Я неодноразово бачив, як Вінсет плакав. Я розумію, що це неправильно, але втручатися в цю ситуацію я не дуже хочу. Насправді, мені дуже шкода Вінсета. Він хороший і гарно грає у футбол. Але я з ним не спілкуюся, через те, що думаю, що Тарас та Славік будуть знову наді мною знущатися.

Добрий день. Мене звати Олег. Я вирішив до Вас звернутися, через те, що у мого кращого друга є проблема. Це мій однокласник Саша. Нам по 12 років. Останнім часом його сильно ображають старшокласники. Вони постійно забирають у нього гроші, які мама дає йому та змушують кожного дня просити ці гроші у мами. Він дуже сильно боявся мені про це розповісти, через те що старшокласники йому сказали, якщо Саша комусь про це скаже, то вони його поб'ють. Тепер ми разом не знаємо, як вирішити його проблему.

Світлана як завжди сиділа за партою, хоча всі її однолітки метушилися та галасували під час перерви. Вона спостерігала щодня одну й ту саму картину: дівчатка весело сміються, жартують та кокетливо поглядають на хлопців. Звичайно, адже вони не носять цих потворних окулярів та брекетів на зубах. Через них вона терпіла стільки знущань та насмішок серед однокласників! Тільки вдома вона могла насолодитися любов'ю та теплом, яке дарували їй її батьки.

І знову порожній клас. За партою самотньо сидить Світлана. До неї підходять двоє дівчат. Це її однокласниці. Починають насміхатися з дівчинки: забирають окуляри, кидають на підлогу зошити та книжки, топчуть їх. Дівчинка починає плакати.

Кожен ранок Максима починався з того, що він чув чергову сварку батька та матері. Так сталося і цього разу. Проспавши, він похапцем одягнувся і вибіг на вулицю. Снідати не хотілось, та й ні мама, ні тато не помітять, що його вже немає. Він звик. Адже давно його у сім'ї не помічали. До школи також не хотілося йти. Адже там старші хлопці знову почнуть знущатися з нього: чіпляти на спину образливі прізвиська, давати стусани, ставити підніжки. Було дуже важко, адже пожалітися було нікому… Школа. Продзвенів дзвінок на перерву. Із засмученим обличчям Максим вийшов з класу.

В цей час до нього підійшли троє старшокласників. Почали вкотре знущатися, насміхатися. Один з них поплескав Максима по спині, причепивши листок з написом «Вдар мене». Хлопець про це не знав. Максима боляче штовхнули і він упав. Було дуже боляче. На очі навернулися сльози.

Сашко часто конфліктував з вчителями та дітьми.

Цей день у школі не був винятком. Після уроку він посварився з однокласником, нагрубіянив учительці, яка зробила йому зауваження і як завжди прийшов на заняття не підготовленим. Однокласники Сашка незлюбили і часто насміхалися та глузували з нього, не приймали у спільну компанію. Але він не видавав свого болю через це. Насправді йому було страшно…

Школа. Заняття давно закінчилися. Усі порозходилися. Сашкові не хотілося йти додому.

Сашко вдягає свою куртку. У цей час до нього підходять двоє старшокласникові вкотре починають вимагати у хлопця гроші. Сашко пояснює, що у нього немає грошей. Хлопців це обурює і вони починають його штовхати.

Ведучий:

Отже, як бачимо, явище булінгу є поширеним, але в наших силах його зупинити і не лишатися осторонь. Адже слід пам'ятати, що сьогодні ти - спостерігач або спостерігачка, а завтра - можеш бути жертвою чи булером.

5. Обговорення «Куди/до кого можна звернутись, якщо опинились, чи стали свідками булінгу?»

Розказати здобувачам освіти, куди/до кого можна звернутись, якщо опинились, чи стали свідками булінгу.

Ведучий:

Якщо ви опинились або стали свідками ситуації булінгу, можете звернутися:

- у своєму закладі освіти - до соціального педагога, практичного психолога, класного керівника, викладача, майстра виробничого навчання, медичного працівника;

- в поліції - до дільничного офіцера поліції, працівників ювенальної превенції;

- до працівників служби у справах дітей;

- неурядових громадських організацій;

- зверніться за порадою до батьків, до людини, з якою у вас довірливі стосунки (друзі, родичі, вчителі).

Якщо ви зіткнулися з ситуацією булінгу, то для отримання інформаційних, психологічних, правових консультацій ви можете безкоштовно звернутися на Національну дитячу «гарячу лінію» за номерами 0 800 500 225 або 116 111 (безкоштовно) в межах України.

Роздати кожному здобувачу освіти роздаткові матеріали з актуальною інформацією до кого/куди можна звернутися в ситуації булінгу.

ДОДАТОК 4

До кого звернутися в ситуації булінгу?

до поліції за номером «102»

дорослим, кому ти довіряєш (це можуть бути батьки, вчитель або спортивний тренер, медіатор, старший брат/старша сестра, інші родичі)

до психолога, соціального педагога або класного керівника

до Центру соціальних служб для сім'ї дітей та молоді

до дільничного офіцера поліції

до шкільного офіцера поліції

до служби у справах дітей

до працівників ювенальної превенції

до працівників медичного закладу

до громадських організацій, які працюють в сфері захисту прав та інтересів дітей

З будь-якими запитаннями про булінг і не тільки, ти можеш звернутися на Національну дитячу «гарячу лінію»: 0 800 500 225 (безкоштовно зі стаціонарних) або 116 111 (безкоштовно з мобільних), тут ти можеш довірливо розповісти про свою ситуацію. Національна дитяча «гаряча лінія» працює з понеділка по п'ятницю з 12:00 до 16.00 (години можуть змінюватися).

6. Підбиття підсумків

узагальнити, підбити підсумки та обмінятись враженнями.

Ведучий:

Наше заняття закінчилося. А зараз прошу сказати: «Що вам найбільше запам'яталося?», «Що зможете в разі потреби застосувати в житті?», «Чи збулися ваші очікування?».

Додатковий матеріал



Висновки

Мету випускної роботи досягнуто - визначено, що в процесі реформування системи освіти, проблеми булінгу (цькуванню) в освітньому середовищі дуже часто стають перепоною для досягнення мети всебічного розвитку здобувача освіти. Допомога дорослих дуже потрібна молоді в будь-якому віці, особливо якщо дії кривдників можуть завдати серйозної шкоди фізичному та психічному здоров'ю.

Заклад освіти відіграє важливу роль у створенні умов для здобуття знань в безпечному освітньому середовищі, формуванні ставлень та навичок, які потрібні, щоб уникнути та запобігти проявам насильства, безконфліктного спілкування, ненасильницької поведінки.

Вирішальна роль у протидії насильству і булінгу належить педагогам. Проте впоратися з цією проблемою вони можуть тільки завдяки системному підходу та підтримки керівництва школи, батьків, представників місцевих органів влади та громадських організацій, а також із залученням та участі дітей та молоді.

Виконано такі завдання:

1. Підібрано та опрацьовано 18 джерел психолого-педагогічної та методичної інформації з теми випускної роботи.

Результати аналізу і систематизації інформації, отриманої з опрацьованих літературних джерел, представлено теоретичною частиною даної роботи. Встановлено, що для того, щоб унеможливити булінг та створити безпечне освітнє середовище, кожен учасник освітнього процесу повинен мати уявлення не тільки про те, що вважається булінгом, але и? про те, як мінімізувати ризики та небезпеки. А це стає можливим лише завдяки спільній цілеспрямованій діяльності педагогів, здобувачів освіти і батьків.

2. У практичній частині надано методичну розробка профілактичного заходу щодо профілактики булінгу в освітньому середовищі на тему: «Булінг в освітньому середовищі».

Список рекомендованих джерел

1. Алексеєнко, Т. Ф. Явища мобінгу та булінгу в стосунках групи і особистості. Шлях освіти : наук-.метод. журн. 2012. № 2. С. 12-16.

2. Верченко Н.В. «Психологічні засади професійної діяльності». /уклад. Н.В. Верченко - Біла Церква: БІНПО, 2020.- 62с.

3. Воронцова Е. Програма «Профілактика та подолання булінгу у закладах освіти»

4. Глобальне опитування про булінг [Електронний ресурс]

5. Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 7 грудня 2017 року № 2229-19 [Електронний ресурс].

6. Коли вашу дитину цькують. Посібник для батьків

7. Комплект освітніх програм «Вирішення конфліктів мирним шляхом. Базові навички медіації». - К. - 2018. - 140 с.

8. Король А. Причини та наслідки дослідження явища булінгу // Відновне правосуддя в Україні. - 2009. - № 1 - 2. - 190 с.

9. Лукіянчук А.М. Психологічні основи професійного становлення та розвитку особистості майбутнього кваліфікованого робітника: навчально-методичний посібник.. Вид 2-ге, переробл. доповн, Біла Церква : БІНПО, 2020. 155 с.

10. Лукіянчук А.М. Мотивація професійної діяльності педагогічних працівників / А.М. Лукіянчук - Біла Церква : БІНПО УМО, 2020. - 46 с.

11. Максимова Н. Ю. Соціально-психологічні аспекти проблеми насильства Н. Ю. Максимова, К. Л. Мілютіна. К. : Комітет сприяння захисту прав дітей, 2003. С. 203.

12. Медіакультура особистості: соціально-психологічний підхід. Навчально-методичний посібник/ За ред. Л. А. Найдьонової) О. Т. Баришпольця. К.: Міленіум, 2009. 440 с.

13. Навчально-методичний посібник «Організація роботи з розв'язання проблеми насильства в школі». К:. Huss, 2011. - 96 с.

14. Найдьонова Л.А. Гуманізація стосунків через подолання цькування в шкільній спільноті. Наук. студії із соц. та політ. психології: Зб. ст. АПН України, Ін-т соц. та політ. психології. К.: Міленіум, 2007. Вип. 17(20). С. 157-166

15. Найдьонова Л.А. Кібербуллінґ або агресія в інтернеті: способи розпізнання і захист дитини. Методичні рекомендації. К., 2014. 96 с.

16. Найдьонова Л.А. Особливості медіа-культури територіальних спільнот України (регіональні особливості молодіжної віртуальності) Психолого-педагогічні засади розвитку особистості в освітньому просторі: Матеріали методол. семінару АПН України, 19 берез. 2008 р. К., 2008. С. 382-395.

17. Попередження, виявлення і подолання випадків насильства та жорстокого поводження з дітьми: методичний посібник для освітян / Авт.: Журавель Т. В., Кочемировська О. О., Ясеновська М. Е. / За заг. ред. Безпалько О. В. - К.: ТОВ “К.І.С.“, 2010. - 242 с.

18. Торба Н.Г. «Психологічні аспекти творчого підходу в роботі педагога сучасної професійної школи». / Н.Г. Торба. -Біла Церква : БІНПО, 2020. - 120с.

Размещено на Allbest.ru

...