Урахування психологічних детермінантів управління військовими колективами у процесі професійної підготовки та участі у бойових діях

Размещено на http://www.allbest.ru/

Південне Регіональне управління, Державна прикордонна служба України

УРАХУВАННЯ ПСИХОЛОГІЧНИХ ДЕТЕРМІНАНТІВ УПРАВЛІННЯ ВІЙСЬКОВИМИ КОЛЕКТИВАМИ У ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ТА УЧАСТІ У БОЙОВИХ ДІЯХ

Сергій МУЛ

доктор психологічних наук

м. Одеса

Анотація

Унікальність середовища військового стану в країні, залучення у воєнну організацію держави значного людського потенціалу та військові перемоги на полі бою спонукали автора дослідити проблему психологічних детермінант управління військовими колективами під час бойових дій. У статті розкриваються результати дослідження управлінців вищого рівня, які організовують, забезпечують та керують підпорядкованими військовими колективами зони бойових дій. Автор зазначає, що незважаючи на обставини воєнної обстановки психологічний стан управлінського апарату вищого рівня управління в умовах керівництва бойовими військовими частинами є афрустрованим, поведінка та переживання військовослужбовців здійснюють підвищений вплив на самоефективність професійної діяльності кожного члена органу управління. Онтогенетична адаптація до середовища війни військовослужбовців стала перехідним етапом до соціалізації значущих навколишніх подій і місця управлінця в досягненні сформованих цілей і завдань структур управління. Фактор мотивації, як детермінований чинник продовжує бути домінантним і в середовищі бойових дій, окремі матеріальні складові, які формують мотиваційний компонент готовності впливають незначним чином. Важливим детермінантом в управлінському процесі є стан нервової системи членів управлінського колективу, який значущо впливає на психологічну поведінку військових колективів керованих досліджуваним органом управління. Особистісний детермінант професійного розвитку управлінця сформований у довоєнний період впливає на весь процес особистісного самоствердження, ціннісного відношення до справ, своїх обов'язків в усіх управлінських сферах. Результати дослідження свідчать про те, що під час професійної підготовки офіцерів управлінської ланки важливе значення належить психологічній підготовці військовослужбовців. Їхнє призначення на посади в органах і підрозділах охорони державного кордону має ураховувати рівень мотивації, прагнення до професійного розвитку, а також стресо- і психологічну стійкість.

Ключові слова: управління; професійна підготовка; особистість; військовослужбовці; детермінанти; мотивація; психологічна стійкість; самоефективність.

Annotation

Mul S. CONSIDERATION OF PSYCHOLOGICAL DETERMINANTS OF MANAGEMENT OF MILITARY PERSONNEL IN THE PROCESS OF PROFESSIONAL TRAINING AND PARTICIPATION IN COMBAT OPERATIONS

The uniqueness of the martial law environment in the country, the involvement of significant human potential in the military organization of the state and military victories on battlefields have encouraged the author to study the problem of psychological determinants of the management of military personnel in the course of combat operations. The article reveals the results of the study of the highest-level officials who organize, provide and manage subordinate military personnel in the combat zone. The author notes that, despite various circumstances of combat operations, the psychological state of the management apparatus of the highest level of command, the management of combat military units is inspired and motivated, the behaviour and emotional tension of servicemen have an increased impact on the self-efficiency of the professional activity of each member of the management body. The ontogenetic adaptation of servicemen to the conditions of war has become a transitional stage to the socialization of significant surrounding events and the place of the managing official in achieving the goals and objectives of the management structures. The motivator, as a determinant factor, continues to be dominant in the combat environment, individual material components forming the motivational component of readiness do not have a significant impact. An important determinant in the management process is the state of the nervous system of the members of the management team, which significantly affects the psychological behaviour of military teams ruled by the studied management body. The personal determinant of the professional development of a managing official, formed in the prewar period, affects the whole process of personal self-assertion, value attitude to work, duties and responsibilities in all managerial spheres.

The results of the study indicate that psychological training of officers is of great importance in the professional training of managerial officers. When appointing them to positions in the bodies and subdivisions of the State Border Guard, the level of motivation, desire for professional development, as well as stress and psychological stability should be taken into account.

Keywords: management; professional training; personality; military personnel; determinant; motivation; psychological stability; self-efficacy.

Вступ

З остаточною і усвідомленою стратегічною перемогою українського війська над окупаційною армією помітно зріс інтерес до психологічних проблем, які привертають увагу не лише українського суспільства, а й міжнародної спільноти. А з міжнародним визнанням перемог українського народу зросла потреба у дослідженні процесів, які спонукають вчиняти ще до недавнього часу неосмислені фундаментальні перетворення у свідомості значної частини людства. Потреба розбиратися в психології людей-переможців, мотивації 'їх поведінки на полі бою, як у довоєнний період, так і в період інтенсивних бойових дій, зросла в умовах утвердження новітньої історії України. Звичайно, стратегічні цілі досягаються організованими військовими структурами. Такими структурами в воєнній організації держави є її збройні сили та правоохоронні органи. З огляду на це у статті ми представляємо результати дослідження військовослужбовців, які управляють процесами, досягають визначеної переможної мети. Тобто саме сучасна військова ситуація в країні спонукає нас до дослідження психологічних процесів, психічних станів людини-воїна, людини-пере- можця, людини-керівника.

Постановка проблеми

Проблема прийняття рішень, управління військами, нервово-психологічної стійкості досліджувалась і у довоєнний період [1], [2]. Однак, унікальність середовища військового стану в країні, залучення у воєнну організацію держави значного людського потенціалу та військові перемоги на полі бою спонукали нас дослідити проблему психологічних детермінант управління військовими колективами під час бойових дій, пізнати те психологічне, що спонукає творити новітню психологічну історію перемог цілою плеядою яскравих військових управлінців та органів управління. Це, своєю чергою, дозволить враховувати результати дослідження під час професійної підготовки військовослужбовців до участі у бойових діях.

Участь українських сил оборони у звільненні захоплених агресором територій відбувається в умовах повсякденного управління частинами, з'єднаннями та підрозділами усіх складових великого військового механізму держави. Відповідно до статутів, запроваджених у військах, військове управління здійснюється зверху донизу органами управління різних напрямів. Нижчий орган управління є підлеглим до вищого органу управління. В умовах бойових дій роль та місце управління збільшуються в рази, помилки в управлінні призводять до помилок на полях боїв. Управління здійснюють органи військового управління штаби, відділи, підрозділи. Органи військового управління утворюють військові колективи і фактично керують підлеглими військовими колективами, колективами людей. Психологічні потрясіння, безумовно, вплинули і на військовослужбовців органів управління. Слід зазначати, що органи управління в мирний час постійно готувалися до бойових дій. Актуальність дослідження розглядається як необхідна умова здійснення управління військовими колективами в подальших діях військових утворень.

Метою статті є дослідження цілісної схеми основних детермінантів в конкретизації концепту психології управління військовими колективами та урахування цих чинників з метою вдосконалення професійної підготовки військовослужбовців.

адаптація військовослужбовець психологія управління

Теоретичні основи дослідження

Теоретико-методологічною основою дослідження стали сформовані психологічні погляди на вивчення проблем діяльності людини (Г. Костюк), готовності людини до діяльності (О. Діденко, Л. Кара- мушка, О. Кокун, О. Матеюк, В. Осьодло, Н. Пов'якель, Є. Потапчук, О. Сафін, Л. Супрун, Н. Чепелєва), пізнання (С. Максименко, Г. Балл, Г. Олпорт, Л. Хайдер та ін.), управлінської діяльності (В. Журавльов, Л. Карамушка, Л. Орбан-Лембрик), проблем мотивацій (А. Маслоу, Д. Мак-Грегор, А. Колот та ін.).

У сучасних дослідженнях визначається, що діяльність - це специфічно людська форма активного ставлення до дійсності, регульована свідомістю, внутрішня і зовнішня активність, що спричиняється потребою і регулюється свідомо поставленою метою. Діяльність фокусується на пізнання, творче відтворення і перебудову зовнішнього світу. Основний елемент діяльності - мотиви, що спонукають суб єкт до 11 здійснення [3], [4].

Поняття готовності є широким і визначається сучасною психологічною наукою як активно-дійовий стан особистості, установка на певну поведінку, мобілізованість сил на виконання завдання. Готовність до управлінської діяльності передбачає певні мотиви і здібності. Психологічними детермінантами виникнення готовності є її розуміння, усвідомлення відповідальності, бажання досягти успіху, визначення послідовності дій і способів роботи [5].

Слід розрізняти готовність до діяльності, діяльність і дієздатність. Зокрема, дієздатність - це риса особистості, її здатність не тільки виконувати певні дії і діяльність, але й відповідати за них [6].

Кожен військовослужбовець уявляє своє майбутнє і вибудовує стратегію професійного зростання, здійснюються регулятивні функції. Йдеться про те, що фактично тією чи іншою мірою особистість впливає на своє професійне майбутнє, свої вчинки, діяльність, реалізацію своїх знань, досвіду, здібностей. Водночас, професійна складова життєвого шляху особистості виступає як найбільш можливе втілення людиною свого внутрішнього потенціалу у професійній діяльності [5], [7], [8].

Актуалізація психічних утворень забезпечує здійснення потенцій особистості у тій чи іншій сфері професійної діяльності. Рівень само- реалізації насамперед зумовлений ступенем розвитку інтегральних утворень, сформованістю особистісно смислових механізмів, що актуалізують такі утворення й використовуються суб'єктивними стратегіями самореалізації [7].

Деякі вчені визначають, що особистість як суб'єкт життя постійно спрямована на самовдосконалення, досягнення ідеалу [9]. Така активність дає можливість особистості усвідомити себе як суб'єкт, ставитися до себе як до джерела життєвих змін, причини подій і вчинків.

Професійна підготовка до управління військами полягає у забезпеченні визначеного рівня готовності військ, їх всебічної підготовки до застосування та ефективної реалізації оперативних (бойових) можливостей військ у ході ведення військових операцій (бойових дій). До управління військами як процесу висуваються вимоги, виконання яких є необхідною передумовою досягнення його мети. Організація управління військами полягає у створенні і розгортанні системи управління, визначенні завдань та порядку роботи органів управління під час підготовки і в ході ведення військових операцій та забезпечення стійкої і якісного виконання завдань управління.

В органах військового управління для виконання визначених завдань створюється система управління - функціонально і структурно пов'язаних між собою органів управління, командирів, пунктів управління і засобів управління. Усі складові системи управління мають високу бойову готовність, вони здійснюють управління штатними і доданими військовими частинами, можуть керувати як централізовано, так і децентралізовано. Відповідно до встановлених вимог, загальним визначенням органу управління є організаційно-штатний колектив, який складається із посадових осіб, що наділені певними правами і обов'язками з управління підпорядкованими підрозділами у мирний і воєнний час [9].

Результати дослідження

Психологія управління військовими колективами в контексті участі держави та її невід'ємної частини - суспільства в воєнних діях має концептуальні відмінності теорії та практики її фактичного застосування як засобу в досягненні цілей війни. В поняття психологічні детермінанти (від латинського determinans - те що визначає, обмежує; причина, що спонукає виникнення явища) управління військовими колективами під час бойових дій ми вкладаємо розуміння і фокусуємося на експериментальних дослідженнях мотивації, фрустрації, самоефективності в поєднанні з результатами психологічних досліджень щодо підготовленості, готовності, діяльності, диспозицій тощо.

Спектр дослідження проблеми обмежується нами поняттям військовий колектив. У загальному вигляді під військовим колективом ми розуміємо об'єднану воєнними цілями, завданнями, конкретними способами досягнення цих цілей і завдань групу військовослужбовців, які управляються відповідно до визначених норм і понять військового середовища (статутів) [10].

Експериментальною базою дослідження обрано військовий колектив з функцією управління оперативного напряму n-ї військової частини. Загальна кількість досліджуваних склала 182 військовослужбовці. Усі чоловіки. Середній вік 40 років. Дослідження передбачало визначення рівня соціальної фрустрованості, діагностику мотивації професійної діяльності, вивчення загального рівня стресостійкості та самоефективності.

Результати дослідження подано нижче.

1. Діагностика рівня соціальної фрустрованості (спрямована на оцінку ступеня незадоволеності/задоволеності соціальними досягненнями в різних сферах життєдіяльності військовослужбовця). Висновки за цією методикою визначаються з урахуванням величини середнього показника за кожним пунктом. Чим вищий бал, тим вищий рівень соціальної фрустрованості (фрустрація - психічний стан людини, який виникає внаслідок неможливості задоволення потреб через наявність перешкод (реальних чи уявних) [10].

Результати дослідження наведено на рис. 1.

Рис. 1 Рівень соціальної фрустрованості

Як видно з рис. 1, у 82 військовослужбовців-управлінців (45 % учасників дослідження) відсутня фрустрованість, низький рівень фрустрованості зафіксовано у 71 досліджуваного (39 %) та наявна незначна фрустрованість у 29 осіб (що складає 16 %).

2. Шкала самоефективності Р. Шварцера та М. Єрусалема [6] вивчає впевненість людини щодо її потенційної здатності організувати та здійснювати власну діяльність, необхідну для досягнення певної мети. Самоефективність розуміється як продуктивний процес інтеграції когнітивних, соціальних та поведінкових компонентів задля здійснення оптимальної стратегії в різноманітних ситуаціях. Шкала самоефективності складається з 10 тверджень, які респонденту потрібно співвіднести з ефективністю своєї діяльності. Отримання підсумкового матеріалу здійснювалось шляхом складання балів, за всіма 10 твердженнями. Результати дослідження наведено на рис. 2.

Рис. 2 Результати дослідження за шкалою самоефективності

Результати дослідження за шкалою самоефективності Р. Швар- цера та М. Єрусалема свідчать, що висока самоефективність наявна у 59 осіб (32 %), вища за середню у 95 осіб (52 %), середня у 21 осіб (12 %), нижча за середню та низька у 7 осіб - (4 %).

3. Мотивацію до професійної діяльності визначали за допомогою методики К. Замфір у модифікації А. Реана [6], [10]. В основу покладено концепцію внутрішньої та зовнішньої мотивації. Внутрішній тип мотивація -коли для особистості має значення діяльність сама по собі. Якщо ж в основі мотивації професійної діяльності лежать прагнення до змісту самої діяльності (мотиви соціального престижу, зарплати та ін.), то в даному випадку прийнято говорити про зовнішню мотивацію. Зовнішні мотиви також поділяють на зовнішні позитивні та зовнішні негативні.

Рис. 3 Діаграма мотивацій професійної діяльності

Підраховуються показники внутрішньої (ВМ), зовнішньої позитивної (ЗПМ), зовнішньої негативної (ЗНМ).

діаграми (рис. 3) мотивацш професійної діяльності зясовано, що внутрішня мотивація виявляється у 49 осіб (27 %), зовнішньо позитивна підвищена у 97 осіб (53 %) і зовнішньо негативна підвищена наявна у 36 осіб (19,7 %).

4. Вивчення загального рівня стресостійкості відбувалося за допомогою методики Стан нервової системи. У методиці виділяється три рівні нервово-психічної стійкості. Результати дослідження за вказаною методикою наведено на рис. 4.

Рис. 4 Діаграма стійкості нервової системи

З діаграми (рис. 4) стійкості нервової системи встановлено, що у 100 досліджуваних, а це 55 %, підтверджується стійка нервова система, нервова система середнього рівня у 69 військовослужбовців 38 % та у 13 осіб (7 %) ослаблена нервова система.

Узагальнюючи результати досліджень з вищезазначених методик військовослужбовців-управлінців (n=182), зазначаємо, що стан фру- строваності у 84 % відсутній та дуже низький (153), наявна незначна фрустрованості у 29 осіб (складає 16 %). Висока або вища за середню самоефективність присутня у 154 осіб (84 %), середня та нижча за середню у 21 осіб (12 %) та низька у 7 осіб - (4 %). Внутрішня мотивація виділяється у 49 осіб (27 %), зовнішньо позитивна підвищена у 97 осіб (53 %) і зовнішньо негативна підвищена мотивація наявна у 36 осіб (19,7 %). У 100 досліджуваних, а це 55 % підтверджується стійка нервова система, середня нервова система у 69 військовослужбовців 38 %, а у 13 осіб (7 %) ослаблена нервова система.

Висновки та перспективи подальших досліджень

Отже, резюмуючи викладені у роботі результати емпіричного дослідження психологічних детермінантів управління військовими колективами під час бойових дій, ми дійшли таких висновків:

1. Незважаючи на суб'єктивні, непереборні обставини воєнної обстановки, психологічний стан управлінського апарату вищого рівня управління в умовах керівництва бойовими військовими частинами є афрустрованим, поведінка та переживання військовослужбовців здійснюють підвищений вплив на самоефективність професійної діяльності кожного члена органу управління. Фактично низька само- ефективність діяльності наявна у незначної частини управлінців і суттєвого впливу на процеси органу не здійснює.

2. Онтогенетична адаптація до середовища війни військовослужбовців стала перехідним етапом до соціалізації значущих навколишніх подій і місця управлінця в досягненні сформованих цілей і завдань керованих військових структур (військових частин).

3. Фактор мотивації як детермінований чинник продовжує бути домінантним і в середовищі бойових дій, наявність незначної зовнішньо негативної підвищеної мотивації (36 осіб - 19,7 %) свідчить про несформованість окремих матеріальних складових, які формують мотиваційний компонент готовності.

4. Важливим детермінантом в управлінському процесі є стан нервової системи членів управлінського колективу, який значущо впливає на психологічну поведінку військових колективів керованих досліджуваним органом управління. Високий стан нервової системи досліджуваних є орієнтуючим, направляючим та організуючим чинником діяльності усієї керуючої військової організації.

5. Особистісний детермінант професійного розвитку управлінця, сформований у довоєнний період, впливає на весь процес осо- бистісного самоствердження, ціннісного відношення до справ, своїх обов язків в усіх управлінських сферах життєдіяльності керованого військового колективу.

6. Результати дослідження свідчать про те, що під час професійної підготовки офіцерів управлінської ланки важливе значення належить психологічній підготовці військовослужбовців. Їхнє призначення на посади в органах і підрозділах охорони державного кордону має враховувати рівень мотивації, прагнення до професійного розвитку, а також стресо- і психологічну стійкість.

Перспективами подальших наукових розвідок можуть бути дослідження депресивних станів, ідентичності воїна, апперцепцій вогнепальних поранень, властивостей особистості, зокрема рівень усвідомленості життєвого шляху, сформованість гуманістичних установок, цілісності пізнавальних процесів, схильності до ризику, розуміння себе, здатність до рефлексії.

Список використаних джерел

1. Мул С. А. Результати дослідження нервово-психічної нестійкості співробітника правоохоронного органу. Science and Education a nev dimension pedagogy and psychology. ІІ (11). Budapest, 2014. С. 90-92.

2. Мул С. А. Психологічні особливості управлінської діяльності командира підрозділу в умовах застосування військ. Військова психологія та педагогіка: інноваційний підхід / за заг. ред. С. Д. Максименка. Киів: НУОУ, 2012. Ч. 1. С. 179-189.

3. Психологічний словник. Уклад. В. В. Синявський, О. П. Сергєєнкова. Київ: Науковий світ, 2007. 274 с.

4. Діденко О., Балендр А., Рижиков В., Новікова Т., Туз О. Професійна мобільність майбутнього фахівця у структурі готовності до діяльності за фахом: сутнісно-понятійний аспект. Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки, 2021, 24(1). С. 108-120. URL: https://doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v24i1.633

5. Осьодло В. І. Критерії суб^єкта військово-професійної діяльності. Право і безпека: Науковий журнал. 2009. № 2. С. 228-233.

6. Кокун О. М., Пішко І. О., Лозінська Н. С., Копаниця О. В., Малха- зов О. Р. Збірник методик для діагностики психологічної готовності військовослужбовців військової служби за контрактом до діяльності у складі миротворчих підрозділів: Методичний посібник. Київ: НДЦ ГП ЗСУ^ 2011. 281 с.

7. Максименко С. Д. Механізми трансформації структурних компонентів діяльності у професійному розвитку особистості в сучасних умовах. Матеріали Міжрегіонального наукового семінару “Актуальні проблеми становлення особистості професіонала в ризиконебезпечних професіях”, Київ, 25 березня 2010 р. Київ: НУОУ, 2010. С. 12-14.

8. Ямницький В. М. Психологія життєтворчої активності особистості: Монографія. Одеса: СВД Черкасов М. П., 2004. 360 с.

9. Бойовий статут механізованих і танкових військ сухопутних військ збройних сил України. Частина ІІ. Батальйон, рота. Київ: Алерта. 2022. 278 с.

10. Діденко О. В. Психологічна діагностика особистості прикордонника та прикордонних колективів: навч. посіб. Хмельницький: Вид-во НАДПСУ, 2010.340 с.

References

1. Mul S. A. Rezultaty doslidzhennia nervovo-psykhichnoi nestiikosti spivrobit- nyka pravookhoronnoho orhanu [Results of the study of neuro-psychic instability of a law enforcement officer]. Science and Education a nev dimension pedagogy and psychology. II(11). Budapest, 2014. P. 90-92. [in Ukrainian]

2. Mul S. A. Psykholohichni osoblyvosti upravlinskoi diialnosti komandyra pidrozdilu v umovakh zastosuvannia viisk [Psychological features of the managerial activity of the unit commander in the conditions of the use of troops]. Viiskova psykholohiia ta pedahohika: innovatsiinyi pidkhid / za zah. red. S. D. Maksymenka. Kyiv: NUOU, 2012. Ch. 1. P. 179-189. [in Ukrainian]

3. Psykholohichnyi slovnyk [Psychological dictionary]. Uklad. V. V. Syniavskyi, O. P. Serhieienkova. Kyiv: Naukovyi svit, 2007. 274 p. [in Ukrainian]

4. Didenko O., Balendr A., Ryzhykov V., Novikova T., Tuz O. Profesiina mo- bilnist maibutnoho fakhivtsia u strukturi hotovnosti do diialnosti za fakhom: sutnis- no-poniatiinyi aspekt [Professional mobility of the future specialist in the structure of readiness for activity in the specialty: essential and conceptual aspect]. Zbirnyk naukovykh prats Natsionalnoi akademii Derzhavnoi prykordonnoi sluzhby Ukrainy. Seriia: pedahohichni nauky, 2021, 24(1). P. 108-120. Retrived from: https://doi. org/10.32453/pedzbirnyk.v24il.633. [in Ukrainian]

5. Osodlo V. I. Kryterii subiekta viiskovo-profesiinoi diialnosti [Criteria of the subject of military professional activity]. Pravo i bezpeka: Naukovyi zhurnal. 2009. № 2. P. 228-233. [in Ukrainian]

6. Kokun O. M., Pishko I. O., Lozinska N. S., Kopanytsia O. V., Malkhazov O. R. Zbirnyk metodyk dlia diahnostyky psykholohichnoi hotovnosti viiskovosluzhbovt- siv viiskovoi sluzhby za kontraktom do diialnosti u skladi myrotvorchykh pidroz- diliv [Collection of methods for diagnostics of psychological readiness of contract servicemen for activities in peacekeeping units]: Metodychnyi posibnyk. Kyiv: NDTs HP ZSU, 2011. 281 p. [in Ukrainian]

7. Maksymenko S. D. Mekhanizmy transformatsii strukturnykh komponentiv diialnosti u profesiinomu rozvytku osobystosti v suchasnykh umovakh [Mechanisms of transformation of structural components of activity in professional development of personality in modern conditions]. Materialy Mizhrehionalnoho naukovoho seminaru “Aktualni problemy stanovlennia osobystosti profesionala v ryzykone- bezpechnykh profesiiakh”, Kyiv, 25 bereznia 2010 r. Kyiv: NUOU, 2010. P. 12-14. [in Ukrainian]

8. Yamnytskyi V. M. Psykholohiia zhyttietvorchoi aktyvnosti osobystosti: Monohrafiia [Psychology of life-creative activity of personality]. Odesa: SVD Cherkasov M. P., 2004. 360 p. [in Ukrainian]

9. Boiovyi statut mekhanizovanykh i tankovykh viisk sukhoputnykh viisk zbroinykh syl Ukrainy. Chastyna II. Batalion, rota [Combat regulations of the mechanized and tank troops of the Land Forces of the Armed Forces of Ukraine. Part II. Battalion, company]. Kyiv: Alerta. 2022. 278 p. [in Ukrainian]

10. Didenko O. V. Psykholohichna diahnostyka osobystosti prykordonnyka ta prykordonnykh kolektyviv [Psychological diagnostics of border guard personality and border guard teams]: navch. posib. Khmelnytskyi: Vyd-vo NADPSU, 2010. 340 p. [in Ukrainian]

Размещено на Allbest.ru