Аналіз стану здоров’яорієнтованого середовища сучасних закладів загальної середньої освіти

Сумський державний університет, Суми, Україна

Кириченко Валентина Іванівна доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри фізичної терапії, ерготерапії та спортивної медицини Сумського державного університету кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник, провідний науковий співробітник лабораторії фізичного розвитку і здорового способу життя Інституту проблем виховання НАПН України

Суми, Україна

Актуальність дослідження полягає у необхідності переосмислення проблематики успішної життєдіяльності особистості у складних соціально-економічних умовах. На соціокультурний розвиток та здоров'я учня значно впливає специфіка освітнього середовища закладу освіти. Одним з ефективних механізмів розбудови здоров'яорієнтованого освітнього середовища доказово вважається мережа «Школи здоров'я у Європі».

Вступ. Під впливом динамічних змін соціокультурної реальності, на тлі руйнування засадничих конструктів соціальної безпеки, розбалансування змістових векторів індивідуальної та суспільної свідомості, дослідження проблематики успішної життєдіяльності особистості та середовищ її життєздійснення набувають ознак першочерговості. Оскільки зростаюча особистість більшу частину свого дорослішання набуває в умовах закладу освіти, на її соціокультурний розвиток, природно, впливає специфіка його середовища.

З огляду на це твердження, необхідність насичення освітнього середовища цінностями і маркерами здорового способу життя враховується у всіх засадничих нормативно-правових документах, які регламентують діяльність системи освіти України. Зокрема, у державному стандарті базової середньої освіти наголошується, що реалізація мети середньої освіти ґрунтується на певних ціннісних орієнтирах, чільними серед яких постають «формування культури здорового способу життя учня, створення умов для забезпечення його гармонійного фізичного та психічного розвитку, добробуту; створення освітнього середовища, в якому забезпечено атмосферу довіри, без будь-яких форм дискримінації учасників освітнього процесу» («Про деякі питання державних стандартів повної загальної середньої освіти», 2020).

Спостереження масової виховної практики дозволяють одним з ефективних механізмів розбудови здоров'яорієнтованої моделі освітнього середовища визнати мережу шкіл здоров'я. Національна мережа шкіл сприяння здоров'ю активно засвідчує свою діяльність з 1995 року з моменту приєднання до мережі Школи здоров'я у Європі (Єжова, 2007; Єжова, Бєсєдіна & Бережна, 2016).

Мета та завдання дослідження: проаналізувати стан освітнього середовища сучасних закладів загальної середньої освіти Сумської області в контексті здоров'язбереження.

Матеріали та методи дослідження. Дослідження стану здоров'яорієнтованого середовища здійснювалось у закладах загальної середньої освіти Сумської області, що входять до Національної мережі шкіл сприяння здоров'ю, за авторською методикою оцінювання здоров'яспрямованої діяльності освітнього закладу та анкети для вчителів (Єжова, 2010). Власне анкета містить п'ять блоків:

I. Декларація про наміри здоров'я спрямованої діяльності

II. Сприятливість шкільного середовища для збереження здоров'я

III. Соціально-психологічний клімат у закладі освіти

IV. Зміст і технології формування ціннісного ставлення у суб'єктів освітнього процесу

V. Соціальне партнерство закладу освіти

Ці блоки охоплюють три складника освітнього середовища і є повністю релевантними восьмикомпонентній моделі школи здоров'я. Філософія і структура запитань анкети відповідає методиці ВООЗ «Створення сприятливого середовища для емоційного та соціального благополуччя» («Child- Friendly Schools Manual», 2009). Кожне запитання має чотири варіанти відповіді, що оцінюються від 1го до 4-х балів. Один бал характеризує відсутність або недостатність показника, що досліджується у закладі, чотири бали - засвідчують повну відповідність показника. Проміжні варіанти відповідей: «2» - це незначна відповідність, «3» - переважна відповідність. Таким чином, сформованість кожного блоку може простежуватись за рівнями, а саме: 1-й рівень - початковий, 2-й - нестабільний, 3-й рівень - стабільний, 4-й рівень - здоров'ясприятливий. У підсумку сума балів за п'ятьма блоками дозволяє схарактеризувати етапи розвитку закладу освіти як Школи здоров'я: Школа-початківець у руху шкіл здоров'я; Школа-популяризатор ідей здоров'яспрямованої діяльності; Школа сприяння здоров'ю; Школа здоров'я (Єжова, Бєсєдіна & Бережна, 2016).

В опитуванні брали участь 69 учителів Сумської області. Чотири анкети вилучені у зв'язку з відсутністю відповідей на деякі запитання. Таким чином, опрацьовано 65 анкет за допомогою пакета STATISTICA 6.0.

Результати дослідження. Аналіз теоретико-методичного доробку вітчизняних і зарубіжних науковців, педагогів-практиків і медичних працівників, які реалізовують концепцію шкільної медицини, щодо розроблення та обґрунтування комплексної характеристики здоров'ясприятливого освітнього середовища дозволяє стверджувати, що в більшості з них його невід'ємними складниками наразі визнаються матеріально-технічна база закладу, зміст і технології навчання та виховання, а також соціальні комунікації усіх учасників освітнього процесу (Бережна & Карленко, 2017; Страшко, Пономаренко & Думчева, 2018; Філатова, 2019; Боднар & Капеняк, 2020; Daniele, Gambacorti Passerini, Palmieri & Zannini, 2022 та ін.).

Продуктивний досвід мережі Шкіл здоров'я у Європі багато років поспіль успішно використовується у практиці вітчизняних закладів освіти (Єжова, Бєсєдіна & Бережна, 2016). Для визначення й моніторингу напрямів здоров'я спрямованої діяльності більшість закладів орієнтується на восьмикомпонентну модель школи здоров'я, що охоплює рухову активність, освітнє середовище (просторово-предметна частина), харчування, санітарний стан будівлі закладу, шкільну медицину, моніторинг і діагностику, партнерську взаємодію (Єжова, Бєсєдіна & Бережна, 2016).

Саме цей підхід використано при розробленні питальника для педагогів. Перший блок анкети «Декларація про наміри здоров'яспрямованої діяльності» дозволив оцінити рівень планування заходів для збереження і зміцнення здоров'я учнів та серйозність намірів закладу до систематичної здоров'яспрямованої діяльності.

Аналіз відповідей учителів на перший блок анкети свідчить про недостатню увагу закладів до планування. Так, лише 7,69% закладів мають власну концепцію Школи здоров'я і 10,77% трьох- або п'ятирічну програму діяльності Школи сприяння здоров'ю. Приблизно у третини закладів таке планування або взагалі відсутнє (26,15% закладів не мають концепції і 30,77% перспективної програми здоров'яспрямованої діяльності) або має епізодичний характер (у 32,31% закладах, що досілджується). Схожий розподіл мають й інші показники блоку «Декларація про наміри здоров'яспрямованої діяльності» (табл. 1).

Таблиця 1

Характеристика показників блоку анкети «Декларація про наміри здоров'яспрямованої діяльності», у %

Показники другого блоку «Сприятливість шкільного середовища для збереження здоров'я» свідчать про наявність/відсутність інфраструктури для рухової активності та навчання основа здоров'я, дотримання санітарного регламенту, організації освітнього процесу та харчування. Розподіл відповідей за другим блоком представлено у табл. 2.

Таблиця 2

Характеристика показників блоку анкети «Сприятливість шкільного середовища для збереження здоров'я», у %

Інфраструктура більшості закладів добре розвинена, про що свідчить наявність дієвих спортивних майданчиків (у 81,54% закладів), спортивних залів (43,07), в окремих закладах і басейнів (7,69%). Санітарний регламент життєдіяльності закладів освіти переважно дотримується. Натомість існують певні проблеми з показниками відносної вологості та вентиляцією приміщень, про що повідомили представники 21-го і 23-х закладів освіти відповідно.

Організація освітнього процесу із фізичної культури перебуває на достатньо високому рівні, так уважають 87,69% опитаних учителів. Рухову активність учнів підтримують на різних уроках і під час перерв, особливо серед учнів молодших класів (табл. 2).

Більшість учителів обрали відповіді «переважно» і «повністю» для оцінювання відповідності розкладу занять у молодших і старших класах гігієнічним рекомендаціям (по 85,71% та 86,15% відповідно). На думку респондентів, тривалість занять з електронними засобами у їхньому закладі освіти також «переважно» або «повністю» відповідає гігієнічним вимогам (табл. 2).

Для організації освітнього процесу важливим є наявність тренінгового кабінету основ здоров'я та окремих кабінетів психолога і соціального педагога із відповідним обладнанням. Слід зазначити, що у 15,38% закладів, що брали участь у дослідженні, виконується ця вимога часу, і в такої самої кількості - ні.

У більшості закладів освіти добре організовано гаряче харчування як для учнів молодших, так і старших класів. Відповідь «повністю» обрали 64,62% та 63,08% учасників анкетування та «переважно» - 20% і 26,15% відповідно). Водночас зазначена інша проблема в харчуванні учнів: практично в кожному другому із закладів, що досліджувались (49,24%) у буфеті наявний асортимент фаст-фуду (чіпси, солодкі газовані напої та інші продукти).

Соціально-психологічний клімат у закладі освіти оцінювався за показниками, що свідчать про якість взаємовідносин між учнями, між учителями, між учнями і вчителями, між усіма учасниками освітнього процесу. Результати представлено у табл. 3.

Таблиця 3

Характеристика відповідей учителів щодо соціально-психологічного клімату закладу, у %

Виявлено, що повністю або здебільшого погоджуються із твердженнями анкети (за виключенням 10 запитання) понад дві третини опитаних (від 32,31 % до 55,38% осіб для третього і четвертого варіантів відповіді). Із 12-ти запитань анкети за п'ятьма (з 4-го по 8-ме запитання у табл.3) не виявлено жодної протилежної твердженню думки. Щодо взаємовідносин у вчительському колективі, 27,7% опитаних не вважають свій заклад привабливим місцем роботи (перший і другий варіанти відповіді) і 18,46% - педагогічний колектив закладу згуртованим та організованим. Також виявлено проблеми у взаємовідносинах учителів і учнів, що стосуються спілкування на засадах діалогу, партнерства та залученню учнів до прийняття рішень щодо організації освітнього процесу у закладі. Варто наголосити, що питання про залучення учнів до прийняття рішень позитивно оцінено найменшою кількістю опитаних учителів, лише 27,69%.

Оцінка спрямованості змісту і технологій навчання і виховання на здоров'язбереження і формування ціннісного ставлення до здоров'я учнів також дозволила виявити конкретні характеристики, що потребують копіткої роботи вчителів і науковців. Засвідчено, що валеологізація освітніх предметів знаходиться на низькому рівні. Лише 10,77% опитаних учителів підтвердили відданість здоров'яорієнтованому змісту навчальних програм з основ наук. Представники 44,62% закладів стверджують щодо слабкого наповнення змісту навчання здоров'яорієнтованою інформацією. Водночас заплановані теми виховних годин, факультативів, елективних курсів тощо в більшості закладів (84,61%) зорієнтовані на вік учнів та їхні потреби і спрямовані на формування соціально значущих життєвих навичок таких, як аналіз і вирішення проблем, прийняття виважених рішень, конструктивної комунікації, розбудови рівноправних міжособистісних відносин, запобігалися і подолання психологічних стресів тощо.

Більшість закладів має вчителів «Основ здоров'я», які завершили курси підвищення кваліфікації за методикою розвитку життєвих навичок з предмета «Основи здоров'я» для 1-9 класів (66,67%) та/або - з факультативного/елективного курсу «Захисти себе від ВІЛ» для 9-11 класів (56,92%).

Розподіл відповідей на окремі запитання четвертого блоку анкети «Зміст і технології формування ціннісного ставлення у суб'єктів освітнього процесу» представлено у табл. 4.

Таблиця 4

Характеристика відповідей учителів щодо змісту і технологій навчання і виховання, у %

Засвідчено, що вчителі добре володіють інтерактивними методами навчання і виховання, зокрема, груповими (89,23%), знають як працювати із учнями «замкненими в собі» (87,69%). Заклади організовують позанавчальний час учнів відповідно до їхніх інтересів (гурткова робота, спортивні секції тощо), опікуються організацією рухової активності під час навчання. Лише у 16,92% закладів учнівське самоврядування постійно бере участь в ініціації та організації такої діяльності, і у 56,92% закладів - часто.

Гострим питанням залишається наявність учнівського рейтингу успішності у закладі. Для збереження психічного благополуччя учнів рекомендовано не застосовувати такі рейтинги. Серед представників закладів освіти, які взяли участь в опитуванні лише 18,46% підтвердили відмову закладу від таких рейтингів, 16,92% - стверджують про їх наявність. В інших закладах поступово відбувається процес відмови від рейтингів успішності учнів.

У сучасних умовах кожен заклад освіти розширює партнерську взаємодію з батьками, громадськими організаціями, місцевою громадою. У більшості закладів батьки активно співпрацюють із учителями, керівництвом школи, підтримують їх (73,85%). Вчителі на батьківських зборах систематично проводять освітню роботу, що спрямована на підвищення здоров'язбережувальної компетентності батьків (у 78,46% закладах), значна увага присвячена питанням профілактики шкідливих звичок, особливо профілактиці вживання дітьми наркотичних та психотропних речовин (у 75,39%). Якщо партнерська взаємодія з батьками щодо здоров'язбереження проводиться у більшості закладів досить активно, то з іншими соціальними інститутами - недостатньо. Так, відзначено низький рівень партнерської взаємодії зі структурами Національної мережі шкіл сприяння здоров'ю: 26,25% закладів не співпрацюють із регіональним центром, 30,77% - із іншими закладами цієї мережі (табл. 5). Лише 9,23% закладів співпрацюють із науковцями, а 16,92% - із місцевими громадськими організаціями.

Таблиця 5

Характеристика відповідей учителів щодо якості соціального партнерства закладу, у %

Порівняльний аналіз стану всіх п'яти блоків анкети свідчить, що найнижчий бал мають блок «Декларація про наміри» та блок «Соціальне партнерство закладу освіти» (середній бал 168,14 та 178,3 відповідно); натомість найкращий стан - блок «Сприятливість шкільного середовища для збереження здоров'я» (середній бал - 243,35).

Порівняльне узагальнення відповідей респондентів засвідчує, що більшість закладів загальної середньої освіти за класифікацією Єжової, Бєсєдіної та Бережної (2016) знаходиться на третьому етапі розвитку (73,84%), що відповідає етапу «Школа сприяння здоров'ю», 26,16% від загальної кількості досліджуваних закладів - на другому («Школа-популяризатор ідей здоров'яспрямованої діяльності»).

Обговорення результатів. Для усвідомлення і розуміння необхідних кроків до забезпечення умов здоров'яорієнтованого освітнього середовища заклад, здебільшого, за підсумками аналізу стану наявного освітнього середовища, розробляє концепцію та програму діяльності на 3-5 років, і включає необхідні заходи до річного плану роботи закладу. Визначення концепції та стратегії діяльності в розбудові освітнього середовища сприяє позитивному результату щодо зміцнення здоров'я учнів (van Dongen et al., 2019). Не дивлячись на широке представлення різноманітних здоров'яорієнтованих концепцій діяльності закладів та наголошення на важливості планування заходів у наукових та методичних джерелах (Страшко, Пономаренко & Думчева, 2018), досі спостерігається недостатня увага закладів освіти як до розроблення власної концепції Школи здоров'я, так і до планування діяльності Шкіл здоров'я. Такий стан планування і моніторингу може свідчити, з одного боку, про епізодичний характер здоров'яспрямованої діяльності у закладі, відсутність системної роботи, з іншого - про необхідність методичної допомоги закладам і розроблення відповідних методичних рекомендацій та шаблонів документації для Шкіл здоров'я.

У системі загальної середньої освіти України було зафіксовано достатньо високий рівень сприятливості шкільного середовища для збереження здоров'я усіх учасників освітнього процесу в контексті інфраструктури для рухової активності та навчання основ здоров'я, дотримання санітарного регламенту, організації освітнього процесу та харчування. Аналогічні результати стану освітнього середовища у закладах загальної середньої освіти отримані також іншими науковцями (Бережна & Карленко, 2017; Філатова, 2019; Боднар & Капеняк, 2020; Слобожанінов, 2020). Важливість навчання учнів основ здоров'я у закладах освіти підкреслюють у своїх роботах зарубіжні дослідники Daniele, Gambacorti Passerini, Palmieri та Zannini (2022); Chester, Klemera, Magnusson, Spencer та Brooks (2019).

Аналіз відповідей на запитання третього блоку анкети свідчить про те, що більшість опитаних працюють у закладах з позитивним соціально-психологічним кліматом. Це опосередковано свідчить про адекватні стилі керівництва, мотиви діяльності, про що підкреслюють Журавська, Ящур та Олещенко (2019); Індиченко (2020). Натомість виявлено кілька чинників, вплив яких на соціально-психологічний клімат у закладі може бути негативним. За результатами анкетування, це характеристики взаємовідносин у вчительському колективі. Ряд науковців наголошують на необхідності приділити увагу саме соціально-психологічному клімату у школі та його впливові на психічне здоров'я учасників освітнього процесу (Labiscsak-Erdelyi, Veres-Balajti, Somhegyi& Kosa, 2022; Haugan, Frostad & Mjaavatn, 2021 та ін.).

Наявні проблеми у взаємовідносинах учителів та учнів, пов'язані із залученням учнів до визначення шкільної політики на різних етапах діяльності закладу (цілезабезпечення, планування, організація, реалізація заходів тощо) свідчать про необхідність на користь акцентування саме на цих питаннях, наприклад, на курсах підвищення кваліфікації, сприяння розвитку відповідних навичок комунікації та кооперації співпраці з учнями у педагогічних колективах.

За результатами опитування, організація освітнього процесу у контексті здоров'язбереження також перебуває на достатньо високому рівні. Водночас креативний потенціал та ініціативність учнів щодо організації здоров'яспрямованих заходів задіюється далеко не сповна, про що також зазначали Кириченко (2012); Ковганич і Кириченко (2019); Іонова та Шутько (2021). Важливість залучення учнів до різних етапів планування, організації та проведення заходів і подій шкільного життя відзначають Faial, Silva, Pereira та Faial (2020),

Соціальне партнерство закладу більше спрямовані на взаємодію з батьками. Водночас недостатня увага приділяється взаємодії з Національною мережею шкіл сприяння здоров'ю, із науковцями та з місцевими громадськими організаціями. Аналогічні тенденції зазначено у працях таких науковців, як Косянчук (2019); Харченко, (2019); Нечерда ( 2022). Отже, партнерську взаємодію закладу освіти з різними соціальними інститутами для збереження, зміцнення і формування здоров'я учнів необхідно посилювати і розвивати.

Висновки. Таким чином, слід засвідчити успішність роботи закладів щодо створення сприятливого для здоров'я учнів освітнього середовища. Водночас вимагають додаткових зусиль питання, що стосуються блоків «Декларації про наміри» та «Соціальне партнерство закладу освіти». Залучення учнів на етапі івентів (а не з моменту цілезабезпечення) значно знижує позитивність виховних впливів здоров'яорієнтованої діяльності закладів освіти, перетворюючи їх на короткочасні ефекти замість сталих результатів.

Подальші наукові розробки полягають у дослідженні матричної структури здоров'яорієнтованої моделі та організаційно-педагогічних умов, необхідних для формування життєвої успішності учнів.

Література

Бережна Т., Карленко Н. Формування здоров'язбережувального освітнього середовища: обґрунтування стратегії. Рідна школа. 2017. №9-10. С. 96-99.

Боднар О.С., Капеняк С. В. Оцінювання безпечного освітнього середовища у закладі загальної середньої освіти. Topical issues of science and practice: матеріали VII міжнар. наук.-практ. конф. (Лондон, 02-06 листоп. 2020 р.). Лондон, 2020, С. 410-415.

Єжова О.О. Здоров'язберігаюча діяльність в освітніх закладах. Педагогічні науки. Освітні інновації: філософія, психологія, педагогіка. Суми, 2007. Ч.1. С.61-66.

Єжова О.О. Методика оцінювання здоров'яспрямованої діяльності навчального закладу. Суми : СумДПУ ім.А.С.Макаренка, 2010. 44 с.

Єжова О.О., Бєсєдіна А. А., Бережна Т. І. Школи здоров'я у країнах Східної Європи: теорія і практика : монографія. Суми : СумДУ, 2016. 288 с.

Журавська Н. С., Ящур С. П., Олещенко О. В. Соціально-психологічний клімат педагогічного колективу: особливості стилів керівництва. Імідж сучасного педагога. Полтава, 2019. №4 (187). С. 1518.

Індиченко М.А. Формування сприятливого морально-психологічного клімату у колективі працівників закладів освіти : дипломна робота магістра. Одеса, 2020. 107 с.

Іонова І. М., Шутько, Ю.О. Соціально-виховний потенціал учнівського самоврядування. Topical issues of science and practice: матеріали XXVI міжнар. наук.-практ. конф. (Лондон, 18-21 трав. 2021 р.). Лондон, 2021, С. 373-379.

Кириченко В. І. Учнівське самоврядування як сприятливе середовище для профілактики девіантної поведінки старшокласників. Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді. Київ, 2012. Вип. 16. С. 100-109.

Ковганич Г., Кириченко В. Партнерство закладу освіти й сім'ї: що на часі. Методист. 2019. Т. 4. Вип. 88. С. 40-49.

Косянчук С. Інтеграційні процеси у закладах загальної середньої освіти: педагогічне і соціальне партнерство. Розвиток сучасної освіти і науки: результати, проблеми, перспективи: Інтердисциплінарні виміри : матеріали VI-ї міжнар. наук.-практ. конф. (м. Конін - м. Ужгород - м. Херсон - м. Кривий Ріг, 26 квіт. 2019 р.). Кривий Ріг, 2019. С. 79-81.

Нечерда В. Б. Взаємодія закладу освіти із громадськими організаціями у формуванні соціально успішної особистості учня: результати дослідження. Виховання дітей та учнівської молоді в контексті сучасних соціокультурних викликів : матеріали всеукр. наук.-практ. конф. (Київ-Біла Церква, 2 червня 2022 р.). КНЗ КОР «КОІПОПК», 2022. С. 69-72.

Про деякі питання державних стандартів повної загальної середньої освіти : Постанова Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 р. № 898. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/898-2020 (дата звернення: 15.07.2022).

Слобожанінов П. А. Інноваційні фізкультурно-оздоровчі технології як інструмент вдосконалення здоров'язберігаючого освітнього середовища дітей та шкільної молоді. Молодий вчений. Херсон. 2020. Ч. 2. С. 156-158.

Страшко С. В., Пономаренко В. С., Думчева А. Ю. Еталонна модель школи, дружньої та безпечної для дитини. Освіта і здоров'я підростаючого покоління: матеріали ІІ міжнар. симп. (Київ, 24-26 квітн. 2018). Київ, 2018. С. 77-80.

Філатова Г. С. Організаційно-педагогічні умови та чинники, які забезпечують формування здоров'язбережувального освітнього середовища навчального закладу. Взаємодія духовного й фізичного виховання в становленні гармонійно розвиненої особистості: матеріали V! міжнар. наук.- практ. конф. (Слов'янськ, 21-22 березня 2019 р.). Слов'янськ, 2019. С.188-193.

Харченко Н. Соціальне партнерство в освіті: переваги і можливості. Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді. Київ, 2019. Вип. 23 (2). С. 179-194.

Chester K. L., Klemera E., Magnusson J. et.al. The role of school-based health education in adolescent spiritual moral, social and cultural development. Health Education Journal. 2019. V.78(5), Р.582-594. DOI: https://doi.org/10.1177/0017896919832341

Child-Friendly Schools Manual. USA : UNICEF, 2009. 244 р. URL:

https://www.unicef.org/documents/child-friendly-schools-manual (дата звернення: 15.07.2022).

Daniele K., Gambacorti Passerini M. B., Palmieri C., Zannini L.. Educational interventions to promote adolescents' mental health: A scoping review. Health Education Journal. 2022. DOI: https://doi.org/10.1177/00178969221105359

Faial L., Silva R., Pereira E. R., Faial C.. Health in the school: perceptions of being adolescent. Revista brasileira de enfermagem. 2020. V. 73 (3), e20190068. DOI: https://doi.org/10.1590/0034-7167-2019-0068

Haugan J.A., Frostad P. Mjaavatn PE. Stressors and vulnerability during upper secondary school: subjective experiences of classroom climate and coping beliefs as predicting factors of school stress in Norway. Social Psychology of Education. 2021. V.24. Р. 1125-1144. DOI: https://doi.org/10.1007/s11218-021- 09662-7

Labiscsak-Erdelyi Z., Veres-Balajti I., Somhegyi A., Kosa K.. Self-Esteem Is Independent Factor and Moderator of School-Related Psychosocial Determinants of Life Satisfaction in Adolescents. International journal of environmental research and public health. 2022. V.19 (9). Р.5565-5579. DOI:

https://doi.org/10.3390/iierph19095565

van Dongen B.M., Ridder M.A.M., Steenhuis I.H.M. et al. Background and evaluation design of a community-based health-promoting school intervention: Fit Lifestyle at School and at Home (FLASH). BMC Public Health. 2019. V.19. Р.784-795. DOI: https://doi.org/10.1186/s12889-019-7088-3

Analysis of the health-oriented environment of modern general secondary education institutions