Ясність Я-концепції і психологічне благополуччя вчителів закладів загальної середньої освіти

За результатами дослідження (табл. 2) встановлено, що найбільш вираженим у досліджуваних учителів виявився показник «самоприйняття» (М = 61,4,о = 12,5), що відповідно до тлумачення змісту даного показника (Карсканова, 2001) дає підстави для висновку про позитивне ставлення досліджуваних до себе та свого минулого, прийняття власних якостей у цілому незалежно від їх модальності.

Наступним в ієрархії показників психологічного благополуччя вчителів є показник «особистісне зростання» (М = 56,8, о = 16,2), що свідчить про здатність до безперервного саморозвитку, самовдосконалення й реалізації свого потенціалу досліджуваних.

Далі за ієрархією представлені показники «цілі в житті» (М = 55,8, о = 12,6), «управління середовищем» (М = 55,5, о = 5,7), «позитивні стосунки з іншими людьми» (М = 54,3, о = 5,2) та «автономія» (М = 52,7, о = 16,8), що може зумовити певні утруднення щодо визначення вчителями життєвих цілей відповідно до власних переконань, встановлення гарних стосунків з оточуючими людьми, проявів емпатії, любові й близькості, вміння знаходити компроміси у взаєминах, а також про недостатню впевненість у собі щодо управління повсякденними справами, протистояння зовнішньому тиску, можливість регулювати власну поведінку й оцінювати себе, виходячи з власних стандартів тощо (Карсканова, 2001).

За результатами узагальнення визначено показник психологічного благополуччя досліджуваних учителів у цілому (М = 342,0, а = 34,3). При цьому слід зважити на доволі високе значення стандартного відхилення для більшості показників психологічного благополуччя, що може свідчить про наявність доволі великої кількості вчителів із низькими показниками психологічного благополуччя, для яких є характерним: 1) орієнтація на думку інших людей, заклопотаність їх очікуваннями й оцінками в ситуації ухвалення значущих рішень, нездатність протистояти соціальному тиску як у думках, так і вчинках (за показником «автономія», а = 16,8); 2) переживання особистісної стагнації, відчуття відсутність особистісного прогресу з часом, нездатності засвоювати нові навички, нудьга і незацікавленість життям (за показником «особистісне зростання», а = 16,2); 3) розмитість цілей у житті й відчутті його ритмів, відсутність переконань, що додають цілей життю, відчуття, що сьогодення й минуле має сенс (за показником «цілі в житті», а = 12,6); 4) незадоволеність самим собою, неприйняття себе, деяких рис власної особистості, бажання бути іншим, розчарування у власному минулому (за показником «самоприйняття», а = 12,5) тощо (Карсканова, 2001).

На завершальному етапі дослідження установлено зв'язок ясності Я-концепції вчителів закладів загальної середньої освіти та їх психологічного благополуччя (рис. 3).

Рис. 3. Особливості психологічного благополуччя вчителів закладів загальної середньої освіти залежно від ясності їх Я-концепції

З рис. 3 та значення коефіцієнта кореляції за Спірменом (р = 0,307, р < 0,01) випливає, що йдеться про прямий, статистично значущий помірний зв'язок ясності Я- концепції та психологічного благополуччя вчителів закладів загальної середньої освіти. Тобто, вищі рівні якості Я-концепції освітян відповідають вищим рівням їх психологічного благополуччя. Такі результати узгоджуються з J. Campbell, S. Assanand, & A. Di Paula., за якими виявлено помірний кореляційний зв'язок показників єдності Я-концепції (до яких, зокрема, віднесено її ясність) з мірами адаптації і, як наслідок, - психологічним благополуччям особистості (Campbell, Assanand, & Di Paula, 2003).

Виходячи з цього, стає очевидно важливим розвиток ясності Я-концепції як важливої детермінанти психологічного благополуччя вчителів. При цьому важливо включити такий розвиток у більш широкий контекст особистісного зростання, що забезпечить зрілість і несуперечливість Я-концепції особистості освітян.

Для цього, на наш погляд, доцільно ініціювати спеціально організоване навчання, в якому буде враховано система психологічних умов та шляхів корекції й розвитку образу «Я» за такими складовими:

• духовно-ціннісна, що пов'язана із усвідомленням своєї духовної суті, життєвого призначення, відповідного сенсу життя, системи вищих, духовних цінностей, що мають стати стрижневими у житті;

• мотиваційний, що визначає інтерес особистості вчителя до себе й власної діяльності, прагнення досягти успіху в обраній професії на основі перманентного самопізнання, саморозвитку й самовдосконалення;

• когнітивно-рефлексивний, що пов'язаний з процесом самопізнання й забезпечує повне глибоке й різнобічне знання про себе як особистість сучасного вчителя;

• емоційно-оцінний, що пов'язаний із формуванням й розвитком самооцінки та ставлення до себе, забезпечує адекватну самооцінку та позитивне ставлення учителя до себе;

• поведінково-діяльнісний, що визначає установку особистості вчителя діяти відповідно до уявлень про себе та сенс свого життя, здійснюючи саморегуляцію поведінки в зазначеному напрямі.

Висновки

За результатами емпіричного дослідження виявлено в цілому недостатній рівень як ясності Я-концепції, так і психологічного благополуччя для значної кількості (близько трьох четвертих) вчителів закладів загальної осередньої освіти.

За результатами дисперсійного аналізу встановлено статистично значущі відмінності (р < 0,01) у проявах ясності Я-концепції вчителів залежно від: 1) гендерно-вікових (вчителі-чоловіки характеризуються вищими його показниками ніж вчителі жіночої статі; при цьому з віком показники ясності Я-концепції вчителів стають нижчими) та 2) організаційно-професійних (посадовий статус і тип закладу освіти, відповідно до яких ясність Я вище у вчителів з ліцеїв і гімназій, особливо порівняно з їх колегами з традиційних закладів загальної середньої освіти, особливо тих, хто займає керівні посади) характеристик досліджуваних. Крім того, виявлено особливості психологічного благополуччя вчителів закладів загальної середньої освіти залежно від ясності їх Я- концепції. Йдеться про прямий, статистично значущий помірний зв'язок ясності Я- концепції та психологічного благополуччя вчителів закладів загальної середньої освіти.

Як наслідок, запропоновано розвиток ясності Я-концепції як важливої детермінанти психологічного благополуччя вчителів в умовах спеціально організованого психологічного навчання за духовно-ціннісною, мотиваційною, когнітивний-рефлексивною, емоційно-оцінною і поведінково-діяльнісною складовими.

Перспективи подальших досліджень. Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів досліджуваної проблеми. Потребують спеціального дослідження чинники відмінностей (у тому числі, гендерні, а також такі, що пов'язані зі специфікою управління закладом освіти певного типу, його місією та концепцією діяльності) у проявах ясності Я- концепції вчителів закладів загальної середньої освіти. Не менш важливим є виявлення й дослідження інших характеристик Я-концепції працівників системи освіти, що визначають її єдність і несуперчливість. Актуальним уявляється теоретичне обґрунтування, розробка та апробація програми розвитку ясності Я-концепції як важливої детермінанти психологічного благополуччя вчителів.

я-концепція вчитель психологічний благополуччя

Література

1. Bechtoldt M.N., De Dreu C.K., W., Nijstad B.A., Zapf D. Self-Concept Clarity and the Management of Social Conflict.

2. Campbell J.D., Assanand S., Di Paula A. (2003). The Structure of the Self-Concept and Its Relation to Psychological Adjustment. Journal of Personality, 71(1), 115-140

3. Campbell J.D., Trapnell P.D., Heine S.J., Katz I.M., Lavallee L.F., Lehman D.R. (1996). Self-conceptclarity: Measurement, personality correlates, and cultural boundaries. Journal of Personality and Social Psychology, 70(1), 141-156.

4. Leary M.R., Tangney J.P. (2012). The self as an organizing construct in the behavioral and social sciences. In M.R. Leary, J.P. Tangney (Eds.), Handbook of self and identity. 1-18. The Guilford Press.

5. Glotova G., Wilhelm А. (2014). Teacher's Self-concept and Self-esteem in Pedagogical Communication. Procedia - Social and Behavioral Sciences. 132(4). 509-514.

6. Lodi-Smith J., DeMaree K.G. (2017). Self-concept clarity: perspectives on assessment, research and applications. Springer,

7. Rogers C.R. (1961). On Becoming a Person: A Therapist's View of 'Psychotherapy.Houghton Mifflin

8. Peterson C. (2004). Character Strengths and Virtues: A Hand book and Classification, M.E.P. Seligman (Eds.). N.Y.: Oxford University Press.

9. Ryff C.D. Eudaimonic well-being and education: Probing the connections. Well-being and higher education: A strategy. for change and the realization of education's greater purposes; D.W. Harward (Ed.). Washington, DC: Bringing Theory to Practice, 2016. P. 37-48.

10. Friedman I.A., Farber B. (1992). Self-Concept as a Predictor of Teacher Burnout. The Journal of Educational Research, 86(1), 28-35.

11. Боришевський М. (2010). Дорога до себе: від основ суб'єктності до вершин духовності. К.: Академвидав.

12. Карсканова С.В. (2001). Опитувальник «Шкали психологічного благополуччя» К. Ріфф: процес та результати адаптації. Практична психологія та соціальна робота, 1, 1-10.

References

1. Bechtoldt M.N., De Dreu C.K.W., Nijstad B.A., Zapf D. Self-Concept Clarity and the Management of Social Conflict.

2. Campbell J.D., Assanand S., Di Paula A. (2003). The Structure ofthe Self-Concept and Its Relation to Psychological Adjustment. Journal of Personality, 71(1), 115-140.

3. Campbell J.D., Trapnell P.D., Heine S.J., Katz I.M., Lavallee L.F., Lehman D. R. (1996). Self-conceptclarity: Measurement, personality correlates, and cultural boundaries. Journal of Personality and Social Psychology, 70(1), 141-156.

4. Leary M.R., Tangney J.P. (2012). The self as an organizing construct in the behavioral and social sciences. In M.R. Leary, J.P. Tangney (Eds.), Handbook of self and identity. 1-18. The Guilford Press.

5. Glotova G., Wilhelm А. (2014). Teacher's Self-concept and Self-esteem in Pedagogical Communication. Procedia - Social and Behavioral Sciences. 132(4). 509-514.

6. Lodi-Smith J., De Maree K.G. (2017). Self-conceptclarity: perspectives on assessment, research and applications. Springer

7. Rogers C.R. (1961). On Becoming a Person: A Therapist's View of 'Psychotherapy.Houghton Mifflin.

8. Peterson C. (2004). Character Strengths and Virtues: A Hand book and Classification, M.E.P. Seligman (Eds.). N.Y.: Oxford University Press.

9. Ryff C.D. Eudaimonic well-being and education: Probing the connections. Well-being and higher education: A strategy for change and the realization of education's greater purposes; D.W. Harward (Ed.). Washington, DC: Bringing Theory to Practice, 2016. 37-48.

10. Friedman I.A., Farber B. (1992). Self-Concept as a Predictor of Teacher Burnout. The Journal of Educational Research, 86(1), 28-35.

11. Boryshevskyi M. (2010). [The road to one self: from the foundations of subjectivity to the heights of spirituality]. Kyiv: Akademvydav. [in Ukrainian]

12. Karskanova S.V. (2001). Opytuvalnyk «Shkaly psykholohichnoho blahopoluchchia» K. Riff: protses ta rezultaty adaptatsii [The K. Riff Scale of Psychological Well-Being Questionnaire: Adaptation Process and Outcomes]. Praktychnapsykholohiia ta sotsialna robota, 1, 1-10. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru