Проективні методики як засіб формування сімейних установок у підлітків з асоціальних сімей

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Проективні методики як засіб формування сімейних установок у підлітків з асоціальних сімей

Марина Боделан

кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри психології та соціальної роботи, Національний університет «Одеська політехніка», просп. Шевченка, 1, м. Одеса, Україна

Юлія Тодорцева

кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри психології та соціальної роботи, Національний університет «Одеська політехніка», просп. Шевченка, 1, м. Одеса, Україна

У статті наведено досвід використання проективних методик як засобу формування сімейних установок у підлітків з асоціальних сімей. Головною метою дослідження стало вивчення особливостей формування сімейних установок у підлітків з асоціальних сімей за допомогою проективних методик. Складність соціальної роботи з асоціальними сім'ями в тому, що універсальність сімейного способу життя перетворює кожну проблему індивіда, особистості на проблему сім'ї.

Ключові слова: сімейні установки, проективні методики, асоціальні сім'ї, формування сімейних установок, соціальна робота з підлітками з асоціальних сімей.

Maryna BODELAN

PhD in Pedagogy, Associate Professor, Associate Professor at Psychology and Social Work Department, Odesa National Polytechnical University, 1 Shevchenko Avenue, Odesa, Ukraine,

Yuliia TODORTSEVA

PhD in Pedagogy, Associate Professor, Associate Professor at Psychology and Social Work Department, Odesa National Polytechnical University, 1 Shevchenko Avenue, Odesa, Ukraine,

PROJECTIVE METHODS AS A MEANS OF FORMING FAMILY ATTITUDES IN ADOLESCENTS FROM ANTISOCIAL FAMILIES

The article presents the experience of using projective techniques as a means of forming family attitudes in adolescents from antisocial families. The main purpose of the study was to study the peculiarities of the formation offamily attitudes in adolescents from antisocial families using projective methods. The difficulty of social work with antisocial families is that the universality of the family way of life turns every problem of the individual into a family problem. Projective techniques are an effective psycho diagnostic tool for determining the characteristics of adolescents' views on the family and providing them with timely socio-psychological assistance and support. The differences of projective methods from standardized methods that need to be taken into account by social work specialists in the process of forming family attitudes in adolescents from antisocial families are revealed. The aim of the experimental study was to empirically study the relationship between family relationships and children's emotional health. The object of the study were family relationships, emotional behavior, emotional acceptance and emotional attitude of children who are in the Charitable Foundation "Living Hope" in Odessa. The main hypothesis of the study was that the characteristics of children's emotional well-being are related to the type of family relationship. To achieve this goal, two projective techniques were chosen: "Tree with men" and "House-Tree-Man". Analysis of the results showed that children's emotional health is best manifested in the best emotional contact with parents, which confirmed the hypothesis of the study. The parameters of emotional wellbeing, namely the emotional behavior of children and emotional acceptance by parents, are related to the type offamily upbringing and emotional attitudes. The authors prove that the using of projective methods helps to develop social work on the formation offamily attitudes and the consolidation offamily values in adolescents from antisocial families.

Key words: family attitudes, projective methods, antisocial families, formation of family attitudes, social work with adolescents from antisocial families.

У сім'ї закладається основа виховання та морального розвитку дитини. Через неї вона успадковує духовні цінності, життєвий досвід, трудові навички, національні особливості. Однак в асоціальній сім'ї все відбувається інакше, тому що така родина є різновидом неблагополучної сім'ї. Згідно з чинним українським законодавством, до асоціальних належать сім'ї, в яких порушено права її членів, або правові норми суспільства. До причин такої ситуації у родині можна віднести: зловживання членами сім'ї алкоголем і наркотиками; психо- соціальну та юридичну безграмотність, соціально-економічні фактори; хвороби; політичну ситуацію; насильство над членами сім'ї тощо.

Очікування майбутньої сім'ї, їх сімейні стосунки та контакти, відповідальність за виконання сімейних обов'язків, як найважливіші сімейні установки, повинні не просто сприйматися у підлітковому віці як належне, але й розумітися у якості батьківського прикладу, що має вирішальне значення для формування та закріплення образу «Я». Підлітки, що виховуються в асоціальних сім'ях, відчувають на собі негативні наслідки авторитарного виховання у вигляді суворих розпоряджень, примусу, батьківського свавілля. Внаслідок цього відбувається деформація власного відношення до себе, що призводить до серйозних порушень дисципліни дитини, знецінення та зневіри.

До засобів формування сімейних установок у підлітків з асоціальних сімей можна віднести: інформування та заохочення підлітків за допомогою використання ігор різних видів, аналіз психологічних ситуацій або сімейних конфліктів, впровадження тренінгів та практикумів, використання арт-терапевтичних технік та методу психодрами. На наш погляд, проективні методики, які спрямовані на дослідження особистості і мають особливі відмінності від стандартизованих методів, виступають ефективним психодіагностичним інструментом для визначення особливостей поглядів підлітків на сім'ю та забезпечення їм своєчасної соціально- психологічної допомоги та підтримки.

Проблематику формування установок на сімейне життя у підлітків з неблагополучних сімей та шляхи вдосконалення соціально-педагогічної роботи з асоціальними сім'ями висвітлено у публікаціях вітчизняних авторів Л. Єрьо- міной, І. Манохіной, Г Хархан, О. Шевченко, А. Лобанової та інших. Важливість використання проективних методик у роботі з підлітками розкрито у працях Л. Бурлачука, В. Моргуна та інших дослідників. Неоднозначність використання проективних методик як засобу роботи з асоціальними підлітками у процесі формування їхніх сімейних установок, а також незначна кількість публікацій в обраному нами напрямку, зумовила актуальність нашого дослідження. Таким чином, головною метою статті стало вивчення особливостей формування сімейних установок у підлітків з асоціальних сімей за допомогою проективних методик.

Специфічною характеристикою асоціальної сім'ї виступає відтворювання сімейного неблагополуччя, тобто створення деформованих та спотворених міжособистісних стосунків і поведінки, які багаторазово спостерігаються індивідами з дитинства в батьківській родині та сприймаються як норма, і згодом переносяться вже в площину власної сім'ї, стаючи надбанням наступних поколінь (Шевченко, 2015, с. 241).

Вельми важливо для фахівця соціальної роботи пам'ятати, що процес формування сімейних установок має враховувати вікові, статеві, соціальні особливості залучених у нього старших підлітків. Так, І. Манохіна визначає, що особливості підліткового віку дітей з асоціальних сімей визначаються наслідками різновиду депривації - «труднощами у взаєминах з оточенням, звичкою жити за вказівкою інших; порушеннями у сфері самосвідомості, що спричинює відчуття власної неповноцінності, здатність до правопорушень тощо» (Манохіна, 2012, с. 88). Г Хархан акцентує на тому, що «у підлітків з асоціальних сімей часто спостерігається відсутність безумовної материнської любові, тому в них може бути підвищене почуття тривожності, орієнтація на ворожість соціуму, швидкі зміни настрою, негативний досвід проживання в сімейному середовищі, що породжує внутрішні конфлікти та захисну реакцію у вигляді агресивності, задиркуватості, брутальності, лихослів'я, втрати самоконтролю тощо» (Хархан, 2011, с. 69). Тож процес формування готовності до сімейного життя має сприяти формуванню культури статевих взаємин і оволодіння підлітками конструктивним спілкуванням з представниками протилежної статі.

Проективні методики (лат. projectio - викидання вперед) - сукупність методик, спрямованих на дослідження особистості й розроблених у рамках проективного діагностичного підходу (Бурлачук, 2008, с. 334). Поняття проекції для позначення цих методик було вперше використане Л. Франком (1939) і, незважаючи на кількаразові спроби змінити їхню назву, закріпилося і є загальноприйнятим у психодіагностиці.

Виділимо особливі відмінності проективних технік від стандартизованих методів:

а)особливості стимульного матеріалу;

б)особливості поставленої перед респондентом задачі;

в)особливості обробки й інтерпретації результатів.

Відмінною рисою (а) є неоднозначність, невизначеність, мало структурованість сти- мульного матеріалу, що є необхідною умовою реалізації принципу проєкції. У процесі взаємодії особистості зі стимульним матеріалом, відбувається його структурування, у ході якого особистість проектує особливості свого внутрішнього світу: потреби, конфлікти, тривогу тощо.

Стосовно пункту (б), мова йде про відносно неструктуроване завдання, що допускає необмежену різноманітність можливих відповідей. Тестування за допомогою проективних технік - це замасковане тестування, тому що респондент не може вгадати, що саме в його відповіді є предметом інтерпретації експериментатора. Істотною перевагою проективних методик виступає їхня менша схильність до фальсифікації, ніж в опитувальниках, побудованих на відомостях про індивіда.

Пункт (в) можна позначити як недолік, оскільки існує проблема стандартизації проективних технік. Деякі з них не містять математичного апарату для об'єктивної обробки отриманих результатів, не містять норм. Ці методики відрізняються якісним підходом до дослідження особистості, а не кількісним, як психометричні тести. Тому для більш точного дослідження дані, отримані за допомогою проективних методик, варто співвідносити з даними, отриманими за допомогою інших методів (Гузенко, Тодорцева, 2018).

Відповідно до класифікації Е. Соколовой (Соколова, 1987), авторка виділяє сім основних груп проективних методик:

1. Методики доповнення. У таких методиках стимульний матеріал може мати кілька форм:

а)набір слів-стимулів, коли від респондента потрібно, щоб він назвав слова, які «приходять на розум» у зв'язку з почутим словом (наприклад, асоціативний тест К. Г. Юнга);

б)набір незакінчених речень або незакін- чена розповідь, що вимагає завершення («Неза- кінчені речення»);

в)питання, на які необхідно дати певну кількість відповідей («Хто я?»).

2. Методики інтерпретації. Стимульним матеріалом виступає набір картинок, фотографій. Від респондента потрібно, щоб він склав розповідь по запропонованим картинкам (ТАТ, САТ); відповісти на питання по запропонованим ситуаціям на картинках (тест фрустрації Розенцвейга, тест Р Жиля); відібрати приємні- неприємні картинки-фотографії (тест Сонді).

3. Методики структурування - респондентам пропонується малоструктурований сти- мульний матеріал (тлумачення випадкових форм Г. Роршаха).

4. Методики вивчення експресії (аналіз почерку, особливостей мовної поведінки).

5. Методики вивчення продуктів творчості. Предметом інтерпретації є малюнок, що малює респондент («Будинок. Дерево. Людина», «Два будинки», «Малюнок родини», «Піктограма», «Автопортрет», «Картина світу», «Вільний малюнок», «Неіснуюча тварина»).

6. Методики катарсису - мають на увазі здійснення ігрової діяльності в спеціально організованих умовах (проективна гра, психодрама).

7. Методики конструювання - припускають створення з оформлених деталей осмисленого цілого (тест Світу і його модифікації).

Наведемо приклад формування сімейних установок у підлітків з асоціальних сімей за допомогою проективних методик.

Метою експериментального дослідження стало емпіричне вивчення взаємозв'язку між сімейними відносинами та особливостями емоційного здоров'я дітей. Об'єктом дослідження виступили сімейні стосунки, емоційна поведінка, емоційне прийняття та емоційне ставлення дітей, які перебувають у БФ «Жива Надія» м. Одеси. Основна гіпотеза дослідження полягала в тому, що характеристики емоційного самопочуття дітей пов'язані з типом сімейних стосунків. Для досягнення мети нами було обрано дві проективні методики вивчення продуктів творчості: «Дерево з чоловічками» (Д1) та «Будинок-дерево-людина» (Д2).

Розробником тесту «Дерево з чоловічками» є психолог Д. Лампен. За допомогою цього тесту можна не тільки діагностувати проблеми адаптації, але й труднощі, з якими стикається дитина під час взаємодії з членами родини.

Так, дітям було запропоновано листи з готовим зображенням сюжету: дерево і чоловічки, що розташовуються на ньому і під ним. Кожна дитина отримала лист із зображенням дерева та розташованих на ньому чоловічків. Інструкція була надана у такій формі: «Розгляньте це дерево. Ви бачите на ньому і поруч із ним безліч чоловічків. У кожного з них різний настрій і вони займають різне становище у власній сім'ї. Візьміть червоний фломастер і прикрасьте того чоловічка, який нагадує вам себе, схожий на вас, ваш настрій у родині. Тепер візьміть зелений фломастер і прикрасьте того чоловічка, яким ви хотіли б бути і на чиєму місці хотіли би бути у родині».

Проективну методику «Будинок-дерево- людина» було запропоновано Дж. Буком у 1948 році. Отже, дітям підліткового віку було запропоновано намалювати будинок, дерево та людину. Кожна дитина отримала чистий лист та олівці, фломастери. Інструкція була надана у такій формі: «Ви можете обирати будь-які кольори олівців або фломастерів. Я хочу, щоб ви якнайкраще намалювали будинок, дерево та людину. Ви можете малювати будинок, людину та дерево будь-якого типу, який Вам заманеться. Це повністю доведеться вирішити вам. Ви можете прати намальоване скільки завгодно - це не позначиться на вашій оцінці. Ви можете обмірковувати малюнок стільки часу, скільки вам знадобиться. Тільки намагайтеся намалювати якнайкраще». Зазначені методики інтерпретувалися за Т. Зінкевич-Євстигнєєвою, а саме - дослідницька інтерпретація малюнків.

У дослідженні було задіяно 11 дітей різного віку (від 7 до 14 років). Представимо результати у вигляді таблиці 1 нижче.

Таблиця 1 Результати дослідження за методиками Д1 та Д2