Характеристика прояву психофізіологічних особливостей кваліфікованих жінок-боксерів у підготовчому періоді

Анотація

У статті здійснена характеристика психофізіологічних властивостей кваліфікованих боксерок у підготовчому періоді. Мета: вивчити рівень прояву психофізіологічних властивостей жінок-боксерок у підготовчому періоді. Методи. Використовувалися психофізіологічні методи дослідження, які є складовими психодіагностичного комплексу «Мультипсихометр-05»; методи математичної статистики. Результати та їх обговорення. Аналіз отриманих результатів вказує на значну варіативність за показниками психофізілогічних властивостей нервової системи, що означає неоднорідність вибірки і необхідність задіяння індивідуального підходу до тренувального процесу. Аналіз прояву психофізіологічних властивостей жінок-боксерок, який включає психічні, фізіологічні та поведінкові рівні, характеризується зниженим середньо-груповим показником латентності реакції за результатами сенсомоторної реакції, середнім рівнем стабільності, який вказує на врівноваженість нервової системи, середнім рівнем витривалості нервової системи. У переважній більшості 89,5% (n=17) досліджуваних жінок-боксерок показник скважності вказує на нераціональну організацію рухової активності. За результатами балансу нервових процесів 42,1% (n=8) жінок-боксерок мають високі власні значення показнику точності та стабільності, володіють необхідними здібностями до виконання когнітивних завдань із залученням процесів мислення та концентрації уваги. Висновок. Прояв психофізіологічних властивостей у кваліфікованих жінок-боксерок має значну варіативність, що вказує на необхідність застосування індивідуального підходу до тренувальних занять.

Ключові слова: кваліфіковані жінки-боксерки, нервова система, нервові процеси, психофізіологічні властивості, сенсомоторні реакції.

Annotation

Korobeinnikova L., Chuanjong W. ^am^erstics of manifestation of psychophysiological features of qualified women-boxers in the preparatory period. Characteristics of the psychophysiological state of qualified female boxers in the preparatory period. Purpose: to study the level of manifestation of psychophysiological properties of women boxers in the preparatory period. Methods. The following methods were used in the study: psychophysiological research methods; methods of mathematical statistics. Using the complex computer system "Multipsychometer-05", sensorimotor reactions, endurance of the nervous system, balance of nervous processes, functional mobility of nervous processes were determined. Results. The analysis of the results obtained indicates a significant variability in terms of the psychophysical state, the coefficients of variation V, % are in the range from V=778.87% to V=25.63%, which indicates the heterogeneity of the sample and the need to individualize the training process. An analysis of the psychophysiological state of female boxers, including mental, physiological and behavioral levels, is characterized by a low average group indicator of reaction latency based on the results of a sensorimotor reaction, an average level of stability indicating the balance of the nervous system, and an average level of endurance of the nervous system. In the vast majority of 89.5% (n=17) of the studied female boxers, the results of the duty cycle indicate an irrational organization of motor activity. According to the results of the balance of nervous processes, 42.1% (n=8) of female boxers have high own values of the accuracy and stability index, have high abilities to perform cognitive tasks, for the solution of which it is necessary to involve the function of thinking and concentrate attention. The obtained results of the study can serve to individualize and correct the training activities of female boxers in the preparatory period. Conclusion. Manifestation of psychophysiological properties in skilled women boxers has considerable variability, which indicates the need for an individual approach to training.

Keywords: qualified boxers, nervous system, nervous processes, psychophysiological properties, sensorimotor reactions.

Постановка проблеми

Практичний досвід підготовки висококваліфікованих боксерів весь час потребує вдосконалення, а це можливо за рахунок наявності генетично детермінованих оптимально виражених психофізіологічних властивостей.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

У спорті вищих досягнень не завжди розвиток техніко-тактичних умінь може бути гарантом досягнення високих спортивних результатів, обов'язково потрібно враховувати індивідуально-типологічні особливості спортсменів [1, 2]. В літературних джерелах представлені результати дослідження, які вказують на те, що показники психофізіологічного стану впливають на формування техніко-тактичного стилю боксера, а також на адаптацію спортсмена до фізичних навантажень [3, 5, 6, 9].

У наукових дослідженнях Г. Коробейнікова, Л. Коробейнікової, Д. Вольського, (2018) вказується на те, що напружена тренувальна та змагальна діяльності, забезпечуються залученням психофізіологічних функцій, відповідальних за сприйняття і переробку інформації [4]. Саме у боксі висувають підвищені вимоги до рухливості нервових процесів, які активізують взаємодію сенсорних і рухових компонентів психічної діяльності спортсмена [7, 8].

Мета дослідження: вивчити рівень прояву психофізіологічних властивостей жінок-боксерів у підготовчому періоді.

Зв'язок роботи з науковими темами

Робота виконується в межах науково дослідної роботи 2.9 «Мобілізація особистісного ресурсу суб'єктів спортивної діяльності засобами психолого-педагогічного супроводу» плану НДР НУФВСУ на 2021-2025 рр. (номер державної реєстрації: 0121U108308).

Матеріали та методи досліджень

Теоретичний аналіз та узагальнення наукової, науково-методичної літератури та ресурсів мережі Інтернет, психофізіологічні методи, методи математичної статистики.

Результати досліджень та їх обговорення

Перед початком досліджень від спортсменок отримано письмові згоди на участь у випробовуваннях, згідно з рекомендаціями до етичних комітетів із питань біомедичних досліджень.

У науковому дослідженні прийняло участь 19 кваліфікованих жінок-боксерок, членів збірної команди України, дослідження проводились на спортивній базі Конча-Заспа.

У наукових дослідженнях в спорті найбільш інформативними та оперативними методиками, які дають можливість досить швидко здійснити оцінювання функціонального стану центральної нервової системи та вказати на її працездатність - є визначення реакції на рухомий об'єкт та час сенсомоторної реакції. Показник часу сенсомороних реакцій в найбільшій мірі відображає такі основні властивості нервової системи як лабільність, збудженість та швидкість рухових дій. Відомо, що під час боксерського поєдинку мають прояв складні реакції двох видів, одна з них реакція на рухомий об'єкт, тобто на суперника та реакція вибору оптимальної моделі реалізації технічного та тактичного арсеналу [1, 3].

Аналіз результатів психофізіологічних показників: сенсомоторної реакції, витривалості нервової системи, балансу нервових процесів у кваліфікованих боксерок представлено в табл. 1.

Отримані результати вказують на однорідність вибірки за показниками латентність реакції та ефективність, коефіцієнти варіації не перевищують 14,3%.

жінка боксерка психофізіологічний підготовка

Таблиця 1

Середньостатистичні показники сенсомоторної реакції, витривалості нервової системи та балансу нервової системи кваліфікованих жінок-боксерок, (n=19)

Досліджувана вибірка у групі кваліфікованих жінок-боксерок за результатами сенсомоторної реакції характеризується нижчими за 310,0 мс мають 5,3% - це 1 особа, в межах від 312,0 мс до 384,5 мс мають 68,4%, тобто 13 осіб, у решти 26,3%, а це 5 жінок індивідуальні результати знаходяться в діапазоні від 400,0 мс до 450,0 мс. Відомо, що величина латентної реакції залежить від фізико-хімічних процесів в рецепторах, проходженням нервового імпульсу по провідним шляхам, в структурі головного мозку аналітико-синтетичною діяльністю та спрацьовуванням м'язів [4]. Разом з тим, на величину латентності реакції впливає ряд факторів, серед яких модальність та інтенсивність стимулів, ступінь готовності спортсмена до сприйняття подразників, кисневе голодування, втома і т.д. [7, 8].

Зазвичай тестування сенсомоторних реакцій надає детальну інформацію про ступінь протікання адаптаційних реакцій до психоемоційного та фізичного навантаження, з метою вчасного проведення корегувальних заходів щодо запобігання негативних впливів на організм спортсменів.

Показник стабільність реакції свідчить про ступінь врівноваженості нервової системи. Середньо-груповий показник у кваліфікованих боксерок на рівні 11,87%. Індивідуальні показники стабільності реакції мають значний діапазон від мінімального 5,06 % до максимального 17,26 %, а коефіцієнт варіації 25,63% вказує на неоднорідність вибірки. Власні значення від 5,06 % до 10,08 % мали 36,8%, тобто 7 осіб, отримані значення стабільності реакції вказують на високий рівень прояву даного показника.

Для визначення витривалості нервової системи використовувалась модель двохвилинного максимального тепінгу, тривалість тесту характеризується вищою надійністю отриманих оцінок, ніж при більш коротких варіантах.

Отриманий середньостатистичний показник 1,96 ум.од. вказує на те, що для нашої групи характерний достатній рівень витривалості. Середньо-груповий показник частоти торкань дорівнює 5,90 ум.од. і вказує на середній рівень. Середньогруповий показник стабільності реакцій має значення 14,69% і знаходиться на низькому рівні прояву, а середньогруповий показник скважності у кваліфікованих боксерш має прояв 4,59 ум.од. - це діапазон середнього рівня вираженості. Високі значення коефіцієнтів варіації за показниками: витривалості 110,72%, стабільності 39,12% та скважності 27,12% вказують на неоднорідність вибірки і тому було проведено детальний аналіз цих показників.

За індивідуальними результатами витривалості нервової системи наша вибірка розподілилася наступним чином: від 7,5 ум.од. до 3,1 ум.од. мають 26,3% (n=5) жінок, від - 2,6 ум.од. до 1,1ум.од. мають 42,1% (n=8) осіб, решта 10,5% (n=2) мають власні значення в діапазоні 1,4 ум.од. - 1,7 ум.од. Низькі результати витривалості нервової системи вказували на її слабкість, та здатність до раннього переходу нервових центрів у стан втоми і охоронного гальмування. Для осіб зі слабкою нервовою системою рівень працездатності являється максимально високим у тих випадках, коли робота має монотонний характер.

Проте, кваліфіковані жінки-боксерки зі слабкою нервовою системою володіють мінімальною швидкісною витривалістю і стійкістю до несприятливих зовнішніх факторів. Якщо робота пов'язана з перенапругою або з високою психоемоційним навантаженням для боксерок зі слабким типом нервової системи, то значно знижується працездатність. Отже, для кваліфікованих боксерок зі слабким типом нервової системи підходить одноманітна, монотонна робота, яка б виконувалася при відсутності збиваючих факторів і стресових ситуацій.

Індивідуальні результати показника стабільності у жінок-боксерок розподілилися наступним чином: від 7,8 % до 10,2% мали 26,3% (n=5) осіб, від 12,2% до 14,4% мали 31,6% (n=6) жінок, у решти, 8 осіб, власні значення перебували в діапазоні від 15,1% до 34%.

Показник скважності вказує на раціональність рухової активності. У досліджуваної групи кваліфікованих боксерок у переважній більшості 89,5% (n=17) показники скважності знаходились в діапазоні 3,8 - 8,2 ум.од., що вказує на нераціональну організацію рухових дій.

Для визначення балансу нервових процесів у кваліфікованих боксерок, нами було використано методику «Реакція на рухомий об'єкт». Дана реакція представляє різновид складної сенсомоторної реакції, яка окрім сенсорної та моторної складової містить період відносно специфічної обробки сенсорного сигналу центральною нервовою системою. Група досліджуваних кваліфікованих спортсменок характеризувалася значною варіативністю за всіма досліджуваними показниками балансу нервових процесів.

Найбільша варіативність спостерігається за показником збудження, власні значення у жінок-боксерок розподілилися наступним чином: від 2,04 ум.од. до 0,03 ум.од. мали 42,1% (n=8) осіб у решти 57,9% (n=11) результати розподілилися в діапазоні від 0,07 до 1,34 ум.од. Кваліфіковані боксерки зі слабкою нервовою системою мають вищу чутливість і здатні розпізнавати понад слабкі сигнали та подразники.

Також, в ході дослідження встановлено, що 42,1% (n=8) боксерок мають значно вищі власні значення показника точності та стабільності, володіють значно кращими здібностями до виконання когнітивних завдань, для вирішення яких потрібно залучення процесу мислення та концентрації уваги. Відомо, що при помірній напруженості роботи значно покращується дієздатність єдиноборців, проте, якщо у дівчат досить довго має місце високий рівень психічної напруги, то у таких випадках як правило виникають психічні розлади, які призводять до тимчасового погіршення процесів пам'яті, уваги, порушення координації рухів та комбінованої працездатності.

Аналіз індивідуальних результатів показнику стабільності за визначенням балансу нервових процесів у жінокбоксерок вказує на те, що 42,1% (n=8) осіб мають власні значення в діапазоні 4,3 - 6,7 ум.од., що вказує на високий рівень прояву, тоді як у решти 57,9% (n=11) жінок-боксерок результати значно нижчі і знаходяться в діапазоні від 1,1 до 4,1 ум.од. Низькі власні значення стабільності свідчать про відсутність детермінації в організації роботи нервової системи спортсменок, а це створює додаткові умови для гнучкої і варіативної організації нервової діяльності і вказує на кращі можливості компенсаторних механізмів нервової системи.

Для дослідження функціональної рухливості нервових процесів, що характеризує нейродинамічні властивості людини, використовували методику оцінки максимального темпу обробки інформації за диференціюванням різних подразників. Отримані результати функціональної рухливості нервових процесів кваліфікованих боксерок представлені в табл. 2.

Таблиця 2

Середньостатистичні показники функціональної рухливості нервових процесів у кваліфікованих жінок-боксерів, (n=19)

Отримані результати вказують на однорідність вибірки за показниками динамічності та пропускної здатності і навпаки, значну варіативність за показником імпульсивності.

Низький рівень показнику динамічності мав прояв у 63,2 % (n=12) жінок-боксерок, індивідуальні результати знаходились в діапазоні від 38,66% до 49,19%. У решти осіб власні значення динамічності відповідали високому рівню і були в межах від 50,42% до 61,78%. Отже, боксерки з високим рівнем динамічності мають здатність до швидкого оволодіння навичкою виконання нового завдання і, навпаки, спортсменки з низьким рівнем характеризуються більш тривалим періодом засвоєння нового завдання.

Показник пропускної здатності у кваліфікованих боксерок знаходився майже в одному діапазоні від 1,01 до 1,07 ум.од. Високий рівень імпульсивності виявлено у 36,8% (n=7) осіб які мають власні результати в діапазоні від 0,20 ум.о. до 0,25 у.од. і характеризуються здатністю до переробки зорових подразників і виконання спонтанних, швидких та недостатньо підготовлених рішень і моторних дій під час переробки інформації. Такий факт може призвести до негативних наслідків під час змагальної діяльності.

Середній рівень імпульсивності мають 47,4% (n=9) жінок-боксерок з індивідуальними результатами від 0,15 до 0,19 ум.од. Низький рівень імпульсивності виявлено у 15,8% (n=3) жінок-боксерок з результатами від 0,14 до 0,30 ум.од. Кваліфіковані боксерки з низьким рівнем імпульсивності характеризуються зосередженістю, витримкою, зваженістю і високою концентрацією на досягненні поставленої мети.

Висновок

Отримані результати особливостей прояву психофізіологічних властивостей у кваліфікованих жінок-боксерок мають значну варіативність, що вказує на необхідність індивідуального підходу в процесі навчально-тренувальних занять. Застосування індивідуального підходу дозволить використовувати ті засоби і методи, які будуть спрямовані на покращення ведучих характеристик нервової системи, відповідно і рухових якостей які знаходяться під її впливом.

Перспективи подальших досліджень у даному напрямку будуть спрямовані на визначення особливостей когнітивної сфери кваліфікованих жінок-боксерок у підготовчому періоді.

Література

1. Аксютін, В. В. & Коробейніков, Г. В. (2014). Психофізіологічний стан та спеціальна працездатність у боксерів із різними стилями ведення поєдинку. Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. 12, 3-6.

2. Зефирова Е. В. (2010). Нейродинамические спортивно-важные свойства спортсменов-единоборцев. Психологические основы педагогической деятельности. 14, 87-89.

3. Коробейников Г. В., Аксютин В. В. (2014). Информативные психофизиологические показатели боксеров для определения стиля ведения поединка. Вопросы функциональной подготовки в спорте высших достижений. 2, 4553.

4. Коробейніков Г., Коробейнікова Л., Вольський Д. (2018). Функціональна асиметрія мозку і когнітивні стратегії у спортивних єдиноборствах. Теорія і методика фізичного виховання і спорту. 2, 73-77.

5. Коробейніков, Г. В., Аксютін, В. В. & Смоляр, І. І. (2015). Зв'язок стилів ведення поєдинку боксерів із психофізіологічними характеристиками. Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. 9, 33-37.

6. Лисенко О. М, Гасанова С. Ф. (2017). Вплив індивідуально-типологічних особливостей спортсменок на співвідношення «стимул-реакція» за умов фізичних навантажень різного характеру. В: Індивідуальні психофізіологічні особливості людини та професійна діяльність: тези доп. 6-ї Всеукр. наук.-практ. конф.; Верес 20-22; Черкаси. ЧНУ ім. Б. Хмельницького. 46.

7. Филиппов М., Ильин В. (2014). Современные аспекты психофизиологического понимания надёжности спортсмена. Наука в Олимпийском спорте. 4, 29-35.

8. lermakov, S., Podrigalo, L., Romanenko, V., Tropin, Y., Boychenko, N., Rovnaya, O. & Kamaev, O. (2016). Psycho-physiological features of sportsmen in impact and throwing martial arts. Journal of Physical Education and Sport. 16(2), 67, 433-41.

9. Podrigalo, L., Iermakov, S., Romanenko, V., Rovnaya, O., Tropin, Y., Goloha, V., & Halashko, O. (2019). Psychophysiological features of athletes practicing different styles of martial arts - the comparative analysis. lnternational Journal of Applied Exercise Physiology, 8(1), 84-91.

References

1. Aksyutin, V. V. & Korobeynikov, H. V. (2014). Psykhofiziolohichnyy stan ta spetsial'na pratsezdatnist' u bokseriv iz riznymy stylyamy vedennya poyedynku. Pedahohika, psykholohiya ta medykobiolohichni problemy fizychnoho vykhovannya i sportu, 12, 3-6

2. Zefirova EV. (2010). Neirodynamycheskye sportyvno-vazhnbie svoistva sportsmenov-edynobortsev. Psykholohycheskye osnovbi pedahohycheskoi deiatelnosty. 14, 87-89.

3. Korobeynikov GV, Aksyutin VV (2014). Informativnie psyhophysiolo-gicheskie pokazateli boxerov dly opredeleniy stily vedeniy poedinka. Voproci funkcionalnoy podgotovki v sportie vishcih dostigeniy. 2, 45-53.

4. Korobeinikov H., Korobeinikova L., Volskyi Sh. (2018). Funktsionalna asymetriia mozku i kohnityvni stratehii u sportyvnykh yedynoborstvakh. Teoriia i metodyka fizychnoho vykhovannia i sportu. 2, 73-77.

5. Korobeynikov, H. V., Aksyutin, V. V. & Smolyar, I. I. (2015). Zv"yazok styliv vedennya poyedynku bokseriv iz psykho-fiziolohichnymy kharakterystykamy. Pedahohika, psykholohiya ta medykobiolohichni problemy fizychnoho vykhovannya i sportu. 9, 33-37.

6. Lysenko OM, Hasanova SF. (2017). Vplyv indyvidualno-typolohichnykh osoblyvostei sportsmenok na spivvidnoshennia «stymul-reaktsiia» za umov fizychnykh navantazhen riznoho kharakteru. V: Indyvidualni psykhofiziolohichni osoblyvosti liudyny ta profesiina diialnist: tezy dop. 6-i Vseukr. nauk.-prakt. konf.; Veres 20-22; Cherkasy. ChNU im. B. Khmelnytskoho. 46.

7. Filippov M., Ylin V. (2014). Sovremennbie aspektbi psykhofyzyolohycheskoho ponymanyia nadezhnosty sportsmena. Nauka v Olympyiskom sporte. 4, 29-35.

8. lermakov, S., Podrigalo, L., Romanenko, V., Tropin, Y., Boychenko, N., Rovnaya, O. & Kamaev, O. (2016). Psycho-physiological features of sportsmen in impact and throwing martial arts. Journal of Physical Education and Sport. 16(2), 67, 433-441.

9. Podrigalo, L., Iermakov, S., Romanenko, V., Rovnaya, O., Tropin, Y., Goloha, V., & Halashko, O. (2019). Psychophysiological features of athletes practicing different styles of martial arts - the comparative analysis. lnternational Journal of Applied Exercise Physiology, 8(1), 84-91.

Размещено на Allbest.ru