Особистісні та емоційні детермінанти розвитку психічного здоров'я студентів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського

Особистісні та емоційні детермінанти розвитку психічного здоров'я студентів

Розіна Ірина Володимирівна кандидат психологічних наук, доцент, доцент кафедри психології розвитку і соціальних комунікацій

Одеса

Анотація

У статті розглянуто особистісні та емоційні детермінанти розвитку психічного здоров'я студентів.

Визначено, що психічне здоров'я - гармонійний розвиток особистості і дотримання збалансованого функціонування психічних пізнавальних процесів, станів особистості, особистісних якостей, які забезпечують здатність нормально адаптуватися до життєвих змін.

Розглянуто погляди та концепції сучасних вітчизняних та закордонних науковців, щодо характеристики особистісних та емоційних детермінант розвитку психічного здоров'я студентів.

Розроблено структуру особистісних та емоційних детермінант розвитку психічного здоров'я студентів. До особистісних детермінант віднесено наступні компоненти: Я-образ, ціннісно-смислову сферу особистості, самооцінку та толерантність. До емоційних детермінант віднесли: психічні стани, саморегуляцію та емоційний інтелект.

Обґрунтовано, що високий рівень розвитку емоційного інтелекту у студентів є найважливішими факторами збереження та підтримки психологічного здоров'я особистості, ключовими характеристиками якого є стресостійкість, баланс (гармонія) та духовність. До сфери емоційного інтелекту особистості студентів, його майбутніх професійно значущих та системних властивостей особистості ми відносимо: навички рефлексії та саморегуляції, оптимальний рівень емпатії та експресивності, а також захопленість своєю справою, чуйність, щирість, спокій, врівноваженість, емоційну стабільність

Дійшли висновку, що кожний компонент особистісних та емоційних детермінант розвитку психічного здоров'я студентів, ми дійшли наступних висновків, що якщо всі компоненти обох детермінант знаходять у балансі, то психічне здоров'я студентів зберігається в нормі та розвивається далі. При чому як ми зобразили на рисунку нашої схеми всі компоненти нашої структури знаходять у взаємодії. Як тільки один із компонентів будь-якої із детермінант починає відхилятися від норми, то психічне здоров'я студентів перестає розвиватися, а ще й починає погіршуватися, тобто починається певний дисбаланс.

Ключові слова: психічне здоров'я, студенти, детермінанти, психічний стан, толерантність.

Abstract

Rozina Iryna Volodymyrivna PhD in Psychology, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Developmental Psychology and Social Communications, South Ukrainian National Pedagogical University named after K. D. Ushynskyi, Odesa

PERSONAL AND EMOTIONAL DETERMINANTS OF STUDENTS' MENTAL HEALTH DEVELOPMENT

The article deals with the personal and emotional determinants of students' mental health development.

It is determined that mental health is a harmonious development of personality and the observance of the balanced functioning of mental cognitive processes, personality states, personal qualities that ensure the ability to adapt normally to life changes.

The views and concepts of modern domestic and foreign scientists on the characterization of personal and emotional determinants of the development of students' mental health are considered.

The structure of personal and emotional determinants of students' mental health development is developed. The following components are included in the personal determinants: Self-image, value-sense sphere of personality, self-esteem and tolerance. Emotional determinants include: mental states, self-regulation and emotional intelligence.

It is substantiated that a high level of development of emotional intelligence in students is the most important factor in preserving and maintaining psychological health of the individual, the key characteristics of which are stress resistance, balance (harmony) and spirituality. The sphere of students' emotional intelligence, its future professionally significant and systemic personality traits include: reflection and selfregulation skills, optimal level of empathy and expressiveness, as well as passion for their work, responsiveness, sincerity, calmness, balance, emotional stability

Having concluded that each component of the personal and emotional determinants of students' mental health development, we have come to the following conclusions: if all components of both determinants are in balance, then students' mental health remains normal and develops further. Moreover, as we have shown in the figure of our scheme, all components of our structure are in interaction. As soon as one of the components of any of the determinants begins to deviate from the norm, students' mental health stops developing and begins to deteriorate, i.e., a certain imbalance begins.

Keywords: mental health, students, determinants, mental state, tolerance.

Вступ

Постановка проблеми. Останнім часом проблематика психічного здоров'я студентів набуває особливого значення у зв'язку із швидкою зміною соціально-економічного життя, Євроатлантичною інтеграцією в освітній простір, трансформацією освіти на новий рівень. В останні роки науковці приділяють велику увагу дослідженням особистісної дисгармонії, нормам та відхиленням психічного здоров'я у студентів в межах вікової та педагогічної психології. Вчені зазначають, що особливого впливу на психологічне здоров'я здобувачів вищої освіти чинить процес адаптації до вишу, підвищенні вимоги до виконання індивідуальних завдань, складання підсумкових сесій. Саме емоційні стани студентів у такі періоди прирівнюються до стресових, що в майбутньому може призвести до невротичних станів та неврозів. А отже, на сьогоднішній день актуальним є дослідження особистісних та емоційних детермінант розвитку психічного здоров'я студентів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. аналіз наукових підходів дозволив нам виявити, що більшість науковців дотримуються думки про те, що психічне здоров'я - це поєднання особистісних характеристик людини, які впливають на рівень її стресостійкості, соціальної адаптованості та успішної самореалізації у різних сферах життєдіяльності.

Дослідженням проблематики психологічного здоров'я займалися такі вітчизняні та закордонні вчені. Проблеми психологічного здоров'я досліджені у роботах І.Д. Беха, О.Г. Гладощук, М.С. Гончаренко, Т.Д. Данчевої, Н.В. Гончаренко, Т.М. Дзюби, Н.В. Жигалкіної, Д.С. Сологуб, С.Д. Максименка, Е.Л. Носенко, В.Г. Пасинок, Є.М. Потапчука, О.Л. Завальнюк, А.Г. Четверик- Бурчак, В.В. Шафранського.

Дослідженню психічного здоров'я студентів приділяли увагу і зарубіжні науковці T. Wyatt, S.B. Oswalt, P. Pedrelh, M. Nyer, A. Yeung та вітчизняні вчені Ю.В. Борець, О.О. Стахова, А.М. Коломієць, Г.Л. Кривошеєва, Ю.В. Драгнєв, В.Е. Новікова, І.Г. Мартиненко, Н.В. Самойлова, І.І. Шлімакова та інші.

Мета статті полягає у визначенні та характеристиках особистісних та емоційних детермінант розвитку психічного здоров'я студентів.

Виклад основного матеріалу

Всесвітня організація здоров'я (ВОЗ) визначає психологічне здоров'я як стан благополуччя, з допомогою якого особистість може реалізувати власний потенціал, впоратися із життєвими стресами, продуктивно та плідно працювати, роблячи внесок у життя своєї спільноти [1, с. 1].

Науковець О.А. Урбанович в своїх дослідження наводить три види здоров'я: психічне - це здатність людини успішно адаптуватися до нових умов життєдіяльності, сюди ж він відносить індивідуалізацію та соціалізацію у соціальному середовищі; фізичне здоров'я; та духовне здоров'я [2, с. 22].

Дослідник В. І. Мельников вважає, здоров'я це стан гармонійної взаємодії усіх елементів організму людини, де зберігається динамічна врівноваженість між організмом та оточуючим середовищем [3, с. 22].

М. Мюрей зазначає, що здоров'я - це багатоаспектний конструкт, утворений внаслідок спільної дії таких факторів: генетичного, оточуючого середовища та власної активності людини [3, с. 22].

T. Wyatt та S. Oswalt досліджували зв'язок між стресом, психічним здоров'ям та академічною успішністю студентів коледжу, в якому були виявлені високі показники у сферах почуттів і поведінки, пов'язані із психічним нездоров'ям і впливом на успішність навчання саме у студентів порівняно з аспірантами. Дослідження доводить, що існують розбіжності у рівні психічного здоров'я та стресі студентів і аспірантів [4, с. 96].

Р. Pedrelli, М. Nyer, А. Yeung працюючи з проблематикою психічного здоров'я обґрунтували, що особливий характер навчання відображається на психічному здоров'ї студентів. До основних причин, які впливають на психологічний стан та здоров'я здобувачів вони також віднесли труднощі, які пов'язані зі стресом через розлуку із сім'єю, працевлаштуванням і виконанням сімейних обов'язків. Також у багатьох студентів погіршення психічного здоров'я може бути спричинене вживанням психоактивних речовин чи загостренням симптомів психічних розладів [5, с. 503].

Більшість науковців дотримуються думки, що саме особистісні фактори впливають на психічне здоров'я у студентів, і при цьому відбувається зниження тривоги та особистісних проблем, але є суб'єктивний фактор, який здійснює негативний вплив - це розчарування обраною професією.

Отже, провівши детальний аналіз наукових підходів, щодо визначення та дослідження проблематики психологічного здоров'я серед студентів, ми дійшли висновку, що психічне здоров'я - гармонійний розвиток особистості і дотримання збалансованого функціонування психічних пізнавальних процесів, станів особистості, особистісних якостей, які забезпечують здатність нормально адаптуватися до життєвих змін.

На основі узагальнення сучасних наукових досліджень та підходів, щодо розвитку психологічного здоров'я студентів, ми акцентували свою увагу саме на особистісних та емоційних детермінантах та створили структурну модель особистісних та емоційних детермінант розвитку психічного здоров'я студентів (рис. 1).

З розробленої нами структури можна побачити, що до особистісних детермінант студентів ми віднесли: Я-образ, ціннісно-смислову сферу особистості, самооцінку та толерантність.

Я-образ - це особистісна картинка студента про самого себе, що відображається у самосвідомості, уявленні про себе та своєї приналежності до тієї чи іншої спільноти. Я-образ формується на основі самопізнання, формується ставлення до себе, усвідомлюються життєві цінності. Цей образ створюється у студентів на основі аналізу та самопізнання себе, відчутті та аналізі своїх станів, дій та намірів.

Рис. 1. Структура особистісних та емоційних детермінант розвитку психічного здоров 'я студентів

Я-образ є найвищою концентрацією суб'єктності, в якій відтворюються і короткочасні стані, і кардинальні вчинки, і ситуативні вибори, і ключові життєві рішення. Образ Я у своєму формуванні завдячує рефлексивним здібностям студентів. Завдяки цьому формується цілісність та нерозривність особистішого образу, який пов'язаний з минулим, теперішнім та майбутнім, що виступає певним регуляційним фактором при взаємодії з оточуючим середовищем.

Ціннісно-смислова сфера особистості студента це осередок всіх життєво визначальних центрів особистості, яке власне творить саму особистість. Цінності і смисли відбивають природу людини: її потреби, інтереси, прагнення, відношення, вибір різних видів діяльності та дій, іншими словами, людина стає людиною тоді, коли вона здатна вибирати не тільки матеріальні, але й духовні цінності, які стають смислом її життя.

На думку О. В. Москаленко ціннісно-смислова сфера особистості студента, складається з наступних компонентів:

- Спрямованість особистості, що вказує вектор ціннісно-смислової сфери особистості студента (переважаючий вид спрямованості), в залежності від умов, або дії певних чинників психологічного або соціального характеру, має властивість дещо змінюватися.

- Ціннісні орієнтації особистості. Дана компонента визначає домінування в особистості цінностей певного виду, а саме особистісні цінності, до яких відносяться відпочинок, здоров'я, матеріальне становище, насолода прекрасним тощо; цінності досягнень, а саме соціальний статус та керування людьми, визнання та повага; або ж суспільно-соціальні цінності, до них відносяться спілкування, допомога і милосердя, кохання, пізнання нового у світі тощо. Особистість, залежно від умом і впливу певних факторів, може певним чином коригувати власні ціннісні орієнтації, тобто вдосконалювати, розвивати ціннісно-смислову сферу. На зміну напряму ціннісних орієнтацій особистості буде відповідно вказувати вектор ціннісно-смислової сфери особистості, тобто змішуватися в певному напрямку.

- Смисложиттєві орієнтації особистості. Дана компонента містить в собі кілька принципово значимих положень для дослідження змісту ціннісно- смислової сфери особистості, а саме наявність в особистості життєвих цілей, міра задоволення особистості сутністю власної життєдіяльності та самореалізацією, наявність в особистості відчуття можливості обирати власну долю і керувати нею. Ступінь розвитку в особистості кожного з вищеназваних положень, вказує чіткість і визначеність смисложиттєвих орієнтацій особистості.

- Самоактуалізація є важливим показником змісту ціннісно- смислової сфери особистості. Будучи показником розвитку особистістю свого потенціалу, реалізацією власних можливостей, ступінь самоактуалізації особистості та її напрямок дають можливість визначити особливості ціннісно- смислової сфери особистості [6, с. 93].

Самооцінка та толерантність. Для того, щоб освіта у виші була спрямована на розвиток особистої рефлексії й готувала студентів до рішення проблем самовизначення. Треба намагатися підвищувати рівень самооцінки студентів для поліпшення працездатності, тому що завищена самооцінка й перебільшене почуття контролю над подіями можуть тлумачитися як егоцентризм [7].

Як важлива складова поведінки особистості, самооцінка впливає на формування образу соціальної дійсності, визначає характер контактів з нею, передбачає рівень довіри до різних джерел інформації, ставлення до них, забезпечує організацію зворотних зв'язків у всіх формах і видах взаємодії [7].

Самооцінці як особистісному утворенню відводиться центральне місце в загальному контексті формування свідомості особистості - її здібностей, можливостей, направленості, активності, суспільної значимості [7] .

Толерантність багатогранне явище, яке можна трактувати з точок зору різних наукових підходів. Наприклад у «Філософському енциклопедичному словнику» зазначено, що толерантність - це доброзичливе, або принаймні, стримане ставлення до індивідуальних і групових відмінностей (релігійних, етнічних, культурних, цивілізаційних) [8].

У «Великому тлумачному словнику сучасної української мови» толерантність трактується як здатність організму переносити несприятливий вплив яких-небудь факторів; поблажливість, терпимість до чиїхось думок, поглядів, вірувань тощо. Або толерантність визначено як терпимість до чужої думки, вірувань, поведінки. Терпимість означає повагу, прийняття і правильне розуміння багатого різноманіття культур нашого світу, наших форм самовираження і способів проявів людської індивідуальності [9].

Л. А. Завірюха особливу увагу звертає на те, що толерантність - «адекватне ставлення до дійсності, що формується на основі визнання універсальних прав і свобод людини» [10, с. 76-87].

Г. Олпорт дав узагальнену й, на нашу думку, повнішу характеристику толерантної особистості:

- орієнтація на себе (толерантна людина більше орієнтована на особистісну незалежність ніж на належність зовнішнім інститутам і авторитетам);

- потреба у визначеності (визначає різноманітність, готова вислухати будь-який погляд);

- здатність до емпатії;

- перевага свободи, демократії;

- уявлення про самого себе (толерантна людина добре обізнана про свої позитивні та негативні якості, не схильна у всіх лихах обвинувачувати інших осіб);

- відповідальність (не перекладає відповідальність на інших);

- захищеність (відчуття безпеки й переконаність у можливості подоланні наявних проблем) [11].

Щодо емоційних детермінант, то ми до них віднесли: психічні стани, саморегуляцію та емоційний інтелект.

Психічні стани. Психічні стани у процесі навчальної діяльності можна класифікувати за різними критеріями, перш за все, за характером переживання та за продуктивністю.

Перша класифікація передбачає поділ станів на позитивні та негативні, а друга - на стенічні та астенічні. Позитивні стани пов'язані з підйомом життєвого тонусу організму, задоволенням фізіологічних, духовних, інтелектуальних потреб людини, а негативні - знижують психічну активність людини, призводять до погіршення діяльності, падіння працездатності. Позитивні стани пов'язані із досягненням навчальних цілей, а негативні - з появою перешкод, неможливістю досягнення цілей [12].

Стенічні підвищують енергію, спонукають до діяльності, активності, до вчинків, які викликають підйом збудження, бадьорість, радість, ненависть, астенічні, в свою чергу, зменшують активність, енергію людини, характеризуються пасивністю, спогляданням. Такі стенічні стани, як натхнення, сприятливо впливають на навчальну діяльність особистості, призводять до інтеграції усіх функцій організму, а астенічні (наприклад, апатія) - негативно призводячи до дезадаптації поведінки [12].

Як зазначає В.А. Семиченко, астенічні стани проявляються у нервово- психічній слабкості: підвищеній втомлюваності, швидкій виснаженості нервових процесів, нестійкості настрою, порушенні сну, які властиві студентам після інтенсивної розумової перенапруги [13].

Навчальна діяльність студентів характеризується високими емоційними навантаженнями, регулярною перевтомою, періодичними стресовими ситуаціями. На нашу думку, стрес виступає не тільки фактором, що викликає нервово-психічні перевантаження, перевтому, негативні емоційні реакції студентів, а й виступає чинником дезорганізації навчальної діяльності, зниження рівня працездатності, погіршення навчальної успішності [13].

Саморегуляція. Саморегуляція навчальної діяльності - це специфічна регуляція, що здійснюється студентом як суб'єктом діяльності і є одним із визначальних чинників успішної професійної підготовки майбутніх фахівців. Особливого значення саморегуляція набуває у ситуації вибору та дефіциту часу, що часто виникає у процесі здобуття освіти, сприяючи тому, що студент сам починає аналізувати умови, що склались, ставить перед собою життєві цілі, вибирає засоби їх досягнення, контролює та корегує отримані результати [14].

Створення раціональних умов навчання сприяє збереженню здоров'я і високій розумовій працездатності студентської молоді. Студент, який знає психологічні та фізіологічні можливості свого організму, може більш вдало та ефективно розподіляти власні сили на протязі кожного дня, тижні, місяця, семестру та цілого навчального року. Саме вдале використання резервних можливостей організму особистості під час навчальної діяльності - це запорука успішності студента та його високої розумової працездатності.

Самопочуття і стан студентів в навчальній діяльності мають межу власних ресурсів.

Здатність студентів ефективно втілювати в життя основи і вимоги психічної саморегуляції в навчальній діяльності є гарантією збереження свого психічного і фізичного здоров'я, забезпечення гармонійних зв'язків з оточуючим природним і людським оточенням.

Саморегуляція навчальної діяльності має ту ж структуру, що й саморегуляція будь-якої іншої діяльності, а саме: планування визначення цілі та послідовності здійснення навчальних цілей; моделювання урахування значущих умов навчальної діяльності, необхідних для її виконання;

програмування визначення послідовності виконання дій; оцінка результатів співвідношення результатів із критеріями, визначеними викладачем чи самим студентом; контроль за результатами та корекція навчальних дій на основі індивідуально прийнятих еталонів успішності [15].

Емоційний інтелект. Термін “емоційний інтелект” почали використовувати на початку 1990-х років. Американські психологи П. Селовей і Дж. Майєр застосували його для сукупності позначень ступеня розвитку таких людських якостей, як самосвідомість, самоконтроль, мотивація, уміння ставити себе на місце інших людей, навички роботи з людьми, уміння налагоджувати взаєморозуміння з іншими [16].

Р. Бар-Он, який вперше ввів термін “коефіцієнт емоціональності”, вважає, що емоційний інтелект - це “набір некогнітивних здібностей, компетенцій і навичок, які впливають на здатність людини справлятися з різними життєвими ситуаціями”. Кожна із п'яти складових EQ складається з декількох субкомпонентів: пізнання себе (усвідомлення своїх емоцій, впевненість у собі, самоповага, самоактуалізація, незалежність); навички міжособистісного спілкування (емпатія, міжособистісні взаємовідносини, соціальна відповідальність); здатність до адаптації (вирішення проблем, зв'язок з реальністю, гнучкість); управління стресовими ситуаціями (стійкість до стресу, контроль за імпульсивністю); переважаючий настрій (щастя, оптимізм) [11].

Високий рівень розвитку емоційного інтелекту у студентів є найважливішими факторами збереження та підтримки психологічного здоров'я особистості, ключовими характеристиками якого є стресостійкість, баланс (гармонія) та духовність. До сфери емоційного інтелекту особистості студентів, його майбутніх професійно значущих та системних властивостей особистості ми відносимо: навички рефлексії та саморегуляції, оптимальний рівень емпатії та експресивності, а також захопленість своєю справою, чуйність, щирість, спокій, врівноваженість, емоційну стабільність.

Висновки

Отже, розробивши структуру особистісних та емоційних детермінант розвитку психічного здоров'я студентів, ми до кожного блоку детермінант дібрали найбільш підходящі, на нашу думку, компоненти. До особистісних детермінант ми віднесли: Я-образ, ціннісно-смислову сферу особистості, самооцінку та толерантність. До емоційних детермінант віднесли: психічні стани, саморегуляцію та емоційний інтелект.

Розглянувши та проаналізувавши кожний компонент особистісних та емоційних детермінант розвитку психічного здоров'я студентів, ми дійшли наступних висновків, що якщо всі компоненти обох детермінант знаходять у балансі, то психічне здоров'я студентів зберігається в нормі та розвивається далі. При чому як ми зобразили на рисунку нашої схеми всі компоненти нашої структури знаходять у взаємодії. Як тільки один із компонентів будь-якої із детермінант починає відхилятися від норми, то психічне здоров'я студентів перестає розвиватися, а ще й починає погіршуватися, тобто починається певний дисбаланс.

Література

1. Про схвалення Концепції розвитку охорони психічного здоров'я в Україні на період до 2030 року. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1018-2017.

2. Урбанович А.А. Психология управления: учеб. пособие. Минск: Харвест, 2001. 640 с.

3. Карамушка Л.М., Дзюба Т.М. Феномен «здоров'я» як актуальний напрям досліджень в організаційній психології. Організаційна психологія. Економічна психологія. 2019, № 1(16). C. 22-33.

4. Wyatt T., Oswalt S. Comparing Mental Health Issues Among Undergraduate and Graduate Students. American Journal of Health Education. 2015, № 44. Р. 96-107. URL: https://www.tandfonline.com/doi/abs/10.1080/19325037.2013.764248.

5. Pedrelli P., Nyer M., Yeung A. College Students: Mental Health Problems and Treatment Considerations. Acad Psychiatry, 2015. № 39. Р. 503-511. DOI: https://doi.org/10.1007/s40596-014- 0205-9.

6. Москаленко О. В. Структурні компоненти ціннісно-смислової сфери особистості. Вісник НТУУ “КПІ”. Філософія. Психологія. Педагогіка. Випуск 1, 2013. С. 91-98.

7. Кириченко О. М. Дослідження самооцінки студентів-психологів. Наука і освіта. Серія: Психологія. №5, 2016. С. 113-116.

8. Філософський енциклопедичний словник. Київ: Абрис, 2002. 742 с.

9. Великий тлумачний словник сучасної української мови. Київ-Ірпінь: Перун, 2004. 1440 с.

10. Завірюха Л. А. Оволодіння засадами толерантності у студентському середовищі. Педагогіка толерантності. 2003, № 2. С. 76-87.

11. Корпач Н., Олешак С. Виховання толерантності в студентів вищих навчальних закладів. Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Педагогічні науки. 2015, № 1. С. 90-95.

12. Кузнєцов М. А., Фоменко К. І., Кузнецов О. І. Психічні стани студентів у процесі навчально-пізнавальної діяльності. Харків: ХНПУ, 2015. 338 с.

13. Семиченко В. А. Психические состояния: модульный курс (лекции, практические занятия, задания для самостоятельной работы) для преподавателей и студентов. Киев: Магістр-S, 1998. 207 с.

14. Партико Т. Саморегуляція навчальної діяльності у студентів з різною схильністю до само актуалізації. Український науковий журнал «Освіта регіону»: політологія, психологія, комунікації. 2012. №3. С. 221-225.

15. Моросанова В.И., Сагиев P.P. Диагностика индивидуально-стилевых особенностей саморегуляции в учебной деятельности студентов. Вопросы психологии. 1994, №4. С. 134-140.

16. Mayer J. D. Emotional Intelligence meets traditional standards for an intelligence. Intelligence. 1999, V. 27. P. 267-298.

17. Bar-On R. The Bar-On Emotional Quotient Inventory (EQ-i): Technical Manual. Toronto: Multi-Health Systems, 1997.

References

1. Pro skhvalennia Kontseptsii rozvytku okhorony psykhichnoho zdorovia v Ukraini na period do 2030 roku [On approval of the Concept for the Development of Mental Health Care in Ukraine until 2030]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1018-2017

2. Urbanovich A.A. (2001). Psikhologiya upravleniya [The Psychology of Management]: ucheb. posobie. Minsk: Kharvest.

3. Karamushka L.M., Dziuba T.M. (2019). Fenomen «zdorovia» yak aktualnyi napriam doslidzhen v orhanizatsiinii psykholohii [The phenomenon of "health" as a topical area of research in organizational psychology]. Orhanizatsiina psykholohiia. Ekonomichna psykholohiia - Organizational psychology. Economic psychology, № 1(16), 22-33.

4. Wyatt T., Oswalt S. (2015). Comparing Mental Health Issues Among Undergraduate and Graduate Students. American Journal of Health Education, 44, 96-107. URL: https://www.tandfonline.com/doi/abs/10.1080/19325037.2013.764248.

5. Pedrelli P., Nyer M., Yeung A. (2015). College Students: Mental Health Problems and Treatment Considerations. Acad Psychiatry, 39, 503-511. DOI: https://doi.org/10.1007/s40596- 014-0205-9.

6. Moskalenko O. V. (2013). Strukturni komponenty tsinnisno-smyslovoi sfery osobystosti [Structural components of the value-sense sphere of personality.]. Visnyk NTUU “KPI”. Filosofiia. Psykholohiia. Pedahohika - Bulletin of NTUU "KPI". Philosophy. Psychology. Pedagogy. Vypusk 1, 91-98.

7. Kyrychenko O. M. (2016). Doslidzhennia samootsinky studentiv-psykholohiv [Study of self-esteem of psychology students]. Nauka i osvita. Serna: Psykholohiia - Science and education. Series: Psychology, 5, 113-116.

8. Filosofskyi entsyklopedychnyi slovnyk (2002) [Philosophical encyclopedic dictionary]. Kyiv: Abrys.

9. Velykyi tlumachnyi slovnyk suchasnoi ukrainskoi movy (2004) [Large explanatory dictionary of the modern Ukrainian language]. Kyiv-Irpin: Perun.

10. Zaviriukha L. A. (2003). Ovolodinnia zasadamy tolerantnosti u studentskomu seredovyshchi [Mastering the principles of tolerance in the student environment.]. Pedahohika tolerantnosti - Pedagog y of tolerance, 2, 76-87.

11. Korpach N., Oleshak S. (2015). Vykhovannia tolerantnosti v studentiv vyshchykh navchalnykh zakladiv [Education of tolerance in students of higher educational institutions]. Naukovyi visnyk Skhidnoievropeiskoho natsionalnoho universytetu imeni Lesi Ukrainky. Pedahohichni nauky - Scientific Bulletin of Lesya Ukrainka Eastern European National University. Pedagogical sciences, 1.

12. Kuznietsov M. A., Fomenko K. I., Kuznetsov O. I. (2015). Psykhichni stany studentiv u protsesi navchalno-piznavalnoi diialnosti [Mental states of students in the process of educational and cognitive activity]. Kharkiv: KhNPU.

13. Semichenko V. A. (1998). Psikhicheskie sostoyaniya [Mental states]: modul'nyj kurs (lekcii, prakticheskie zanyatiya, zadaniya dlya samostoyatel'noj raboty) dlya prepodavatelej i studentov. Kiev: Magistr-S.

14. Partyko T. (2012). Samorehuliatsiia navchalnoi diialnosti u studentiv z riznoiu skhylnistiu do samo aktualizatsii [Self-Regulation of Learning Activities in Students with Different Propensity for Self-Actualization]. Ukrainskyi naukovyi zhurnal «Osvita rehionu»: politolohiia, psykholohiia, komunikatsii - Ukrainian scientific journal "Education of the Region": political science, psychology, communications, 3, 221-225.

15. Morosanova V.I., Sagiev P.P. (1994). Diagnostika individual'no-stilevykh osobennostej samoregulyacii v uchebnoj deyatel'nosti studentov [Diagnosis of individual and stylistic features of self-regulation in the learning activities of students]. Voprosy psikhologii - Issues of Psychology, 4,. 134-140.

16. Mayer J. D. (1999). Emotional Intelligence meets traditional standards for an intelligence. Intelligence, V. 27. P. 267-298.

17. Bar-On R. (1997). The Bar-On Emotional Quotient Inventory (EQ-i): Technical Manual. Toronto: Multi-Health Systems.

Размещено на Allbest.ru