Соціально-психологічні фактори задоволеності студентів в умовах онлайн-навчання у період пандемії

Cоціально-психологічні аспекти суб'єктивного благополуччя студентської молоді в умовах пандемічних викликів. Вплив соціально-психологічних факторів на задоволеність студентів в умовах онлайн-навчання. Оцінювання якості емоційних переживань суб'єктів.

Рубрика Психология
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 04.10.2023
Размер файла 583,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Таврійський національний університет імені В.І. Вернадського

Кафедра психології, соціальної роботи та педагогіки

Соціально-психологічні фактори задоволеності студентів в умовах онлайн-навчання у період пандемії

Теміргалієв Е.А., аспірант

м. Київ

Анотація

З розвитком гуманістичних ідей у суспільстві значно зросла значимість питань, пов'язаних зі суб'єктивним благополуччям особистості, оскільки важливим є не тільки те, наскільки людина успішна на виробництві або в навчальній діяльності, але й наскільки вона відчуває задоволеність собою та своєю діяльністю. На тлі стрімкого поширення пандемії COVID-19 у світі та війни в Україні, відбулися істотні зміни в установках і потребах особистості, що визначило актуальність дослідження соціально-психологічних факторів суб'єктивного благополуччя студентів з акцентом на його емоційний компонент задоволення в умовах онлайн-навчання під час пандемії.

Психологічне благополуччя є цілісне особистісне утворення і відіграє важливу роль у позитивному функціонуванні людини, виявляється у суб'єктивному відчутті щастя, внутрішньої гармонії, задоволеності собою та життям загалом. Рівень задоволеності студентів в умовах онлайн навчання у період пандемії багато в чому залежить від ступеня його суб'єктивного благополуччя. До соціально-психологічних факторів, що характеризують суб'єктивне благополуччя студентів у цій ситуації належать: навички до онлайн-навчання, задоволеність результатами навчання, збереження взаємовідносин з одногрупниками, ефективність дистанційної взаємодії з викладачами та іншими суб'єктами освітнього процесу. Основними проблемами, з якими студенти стикаються під час онлайн-навчання є наявність труднощів в організації навчальної та повсякденної діяльності, низький рівень самоприйняття та критичного ставлення до себе, апатія та песимізм, зниження рівня мотивації до навчання, часті прояви дратівливості та тривожності.

Результати аналізу дослідження особливостей суб'єктивного благополуччя в групі студентів Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського, що включало оцінювання якості емоційних переживань суб'єкта в межах від оптимістичного настрою, бадьорості та впевненості в собі до роздратування, пригніченості і відчуття самотності, дозволили зробити висновок, що більшості респондентів відзначається низький рівень психологічного благополуччя. Подальші перспективи вирішення проблеми полягають у розробці психолого-педагогічного супроводу студентів в умовах онлайн-навчання.

Ключові слова: соціально-психологічні фактори, задоволеність, суб'єктивне благополуччя, здобувачі освіти, онлайн-навчання, пандемія.

Abstract

Social-psychological factors of student satisfaction with online education during the pandemic

Temirgaliev E.A. Graduate student of the Department of Psychology, Social Work and Pedagogy, V.I. Vernadskyi Tavra National University, Kyiv

With the development of humanistic ideas in society, the importance of issues related to the subjective well-being of an individual has increased significantly, since it is important not only how successful a person is in production or in educational activities, but also how satisfied he feels with himself and his activities. Against the background of the rapid spread of the COVID-19 pandemic in the world and the war in Ukraine, there have been significant changes in the attitudes and needs of the individual, which determined the relevance of the study of socio-psychological factors of the subjective well-being of students with an emphasis on its emotional component of satisfaction in the conditions of online education under pandemic time.

Psychological well-being is a holistic personal formation and plays an important role in the positive functioning of a person, manifested in a subjective feeling of happiness, inner harmony, satisfaction with oneself and life in general. The level of satisfaction of students in the conditions of online education during the pandemic largely depends on the degree of their subjective well-being. The socio- psychological factors that characterize the subjective well-being of students in this situation include: online learning skills, satisfaction with learning results, maintaining relationships with classmates, the effectiveness of remote interaction with teachers and other subjects of the educational process. The main problems that students face during online education are the presence of difficulties in the organization of educational and daily activities, low level of self-acceptance and critical attitude towards themselves, apathy and pessimism, a decrease in the level of motivation to study, frequent manifestations of irritability and anxiety.

The results of the analysis of the characteristics of subjective well-being in a group of students of the V.I. Vernadsky Taurida National University, which included an assessment of the quality of the subject's emotional experiences in the range from optimism, cheerfulness and self-confidence to depression, irritation and a feeling of loneliness, made it possible to the conclusion that most respondents have a low level of psychological well-being. Further prospects for solving the problem lie in the development of psychological and pedagogical support for students in the conditions of online education.

Keywords: socio-psychological factors, satisfaction, subjective well-being, education seekers, online education, pandemic.

Постановка проблеми

Загальновідомо, що війни, великі катастрофи чи епідемії від минулого і до сьогодення мають негативний вплив на всі сфери життя. З огляду на епідеміологічну ситуацію у світі та складні умови воєнного стану в Україні, наразі онлайн-навчання є найоптимальнішою формою організації освітнього пресу у закладах вищої освіти. Результати досліджень поширення пандемії COVID-19 в Україні та у всьому світі показали вкрай негативні впливи на психологічний та емоційний стан людей. Пандемія як екстремальна природна та соціальна ситуація викликає у особистості переважно стан фрустрації, потребу у безпеці та приналежності до соціуму. Відомо також, що соціальні, економічні та психологічні наслідки пандемії в цей період значною мірою відчули як заклади освіти, так і студенти.

Соціальна ізоляція, як міра карантинних засобів, стала незвичними і навіть небезпечними умовами існування людини, оскільки психіка людини реагує на неї підвищеною стомлюваністю та дратівливістю, погіршенням концентрації, формуванням уникаючої та панічної поведінки. Науковці та психологи-практики відзначають у більшості людей зростання відчуття тривожності у зв'язку зі страхом за життя та здоров'я своє та близьких, що у свою чергу знижує якість їх життя та змінює міру відчуття благополуччя [1].

Зазначені соціально-психологічні умови існування суспільства під час поширення пандемії мають безпосередній вплив на організацію діяльності закладів вищої освіти, у яких з метою запобігання її негативного впливу, поширенню хвороби серед працівників та здобувачів освіти, захисту їх життя та здоров'я запровадили онлайн-навчання.

У процесі пошуку способів нівелювання негативних наслідків від пандемії COVID-19 в освіті (психологічні, соціологічні, технологічні, методологічні тощо) важливим є виявлення соціально-психологічних факторів задоволеності здобувачів освіти в умовах онлайн-навчання у період пандемії.

Організація освітнього середовища в закладах вищої освіти в умовах онлайн-навчання принципово відрізняється від навчання в аудиторії, оскільки базовою категорією у плані забезпечення психологічної безпеки освітнього середовища виступає взаємодія між педагогом та здобувачем освіти, то в умовах вимушеного дистанціювання дана категорія втрачає свою силу та повноту [2]. Важко створити психологічно безпечне освітнє середовище в умовах онлайн-навчання, оскільки вимірювання ступеню добробуту кожного суб'єкта, що знаходиться в ньому, є складним процесом. Складність процесу визначення добробуту здобувача освіти в умовах онлайн-навчання під час пандемії визначається ставленням суб'єкта до себе, оточуючих людей й світу, яке постійно змінюється під впливом як індивідуальних (духовне благополуччя, емоційні оцінки задоволеності життям, соматичне здоров'я) так і соціальних (матеріальний добробут, комунікація та взаємодія).

Слід зазначити, що психологічне благополуччя є цілісне особистісне утворення і відіграє важливу роль у позитивному функціонуванні людини, виявляється у суб'єктивному відчутті щастя, внутрішньої гармонії, задоволеності собою та життям загалом - воно передбачає максимальне розкриття потенціалу особистості [3]. Формування суб'єктивного благополуччя є сензитивним періодом, що відбувається у юнацькому віці (від 16 до 25 років), коли відбуваються кардинальні трансформації у відносинах індивіда до себе і світу, становлення ідентичності, суб'єктності [4].

У цьому зв'язку виникає потреба у дослідженні питання впливу онлайн- навчання на психологічний добробут особистості студента, ступеня його суб'єктивного благополуччя, рівнів задоволеності роботою у дистанційному форматі, онлайн-навчання під час соціальної ізоляції. Конкретизація соціально-психологічних факторів, що мають вплив на суб'єктивне та психологічне благополуччя студентів, визначення його меж, ступеня суб'єктивності-об'єктивності - всі ці питання сьогодні потребують детальної розробки в рамках соціально-психологічних досліджень в умовах онлайн- навчання в період пандемії COVID-19.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Результати аналізу наукових джерел показують, що різні аспекти впливу пандемії коронавірусу на освіту та особистість здобувача освіти досліджували закордонні науковці. Так Рубі Ченг (Cheng R.) досліджував вплив кризи COVID-19 на навчання іноземних студентів, оскільки навчальні заклади швидко реагують на те, як спалах може вплинути на вітчизняних студентів, які навчаються за кордоном, але вони не приділяють належної уваги іноземним студентам у своїх кампусах [5].

Дослідження психологічних труднощів, які зазнає особистість, вимушено перебуваючи на карантині описав К. Бетч (С. Betsch): необхідність уникнення фізичного контакту з близькими, одногрупниками та друзями сприймається як дефіцит емоційної близькості, а розуміння особистістю власної поведінки є фундаментом для змін в період кризи [6]

Китайські науковці Х. Лью (X. Liu) [7] та Х. Янг (H. Yang) [8] з колегами дослідили, що у період епідемії у студентів збільшився рівень тривоги та депресії і показав значно вищі значення за національну норму, що визначає студентів однією з найуразливіших груп та підтверджує необхідність здійснення не тільки медичної, але й та психологічної підтримки.

Значна кількість досліджень впливу пандемії коронавірусу та фактори подолання їх негативних результатів належить вітчизняним науковцям. Так подолання негативного впливу пандемії COVID-19 на систему освіти вивчали

Арістова Н., Малихін О. та інші [9], показавши, що найбільший негативний вплив пандемія коронавірусу спричинила на рівень знань здобувача освіти, формування його особистісного світу в умовах переходу на дистанційну форму навчання.

Соціально-психологічні аспекти емоційного вигорання студентської молоді під впливом пандемічних викликів досліджувала Свідерська О. вказавши, що типовими поведінковіими ознаками емоційного вигорання студента є відчуття ускладнення роботи та зростання стресу під час ізоляції, навантаження, неадекватній зміні режиму робочого дня, зневірі щодо себе і зниженні ентузіазму щодо навчання, хронічному невчасному виконанні навчальних обов'язків, дистанціюванні від оточення, посиленому усамітненні, тощо [10].

Наразі отримали активного розвитку дослідження забезпечення психологічної безпеки освітнього простору закладу освіти та проблема забезпечення психологічної допомоги усім суб'єктам освітнього процесу в умовах пандемії та постпандемії, вирішення яких неможливе без акцентування на питаннях психологічного, суб'єктивного благополуччя усіх учасників освітнього процесу [11, 12].

В цілому, результати огляду наукових праць закордонних та вітчизняних дослідників дозволив зробити висновок про відсутність сформованих поглядів на взаємодію соціальних, педагогічних, психологічних факторів задоволеності здобувачів освіти в умовах онлайн-навчання у період пандемії. Розуміння невирішеності окресленої проблеми як у теоретичному, так і у експериментальному аспектах стало основою дослідження соціально- психологічних факторів задоволеності здобувачів освіти в умовах онлайн- навчання в період пандемії.

Мета статті полягала у вивченні соціально-психологічних факторів задоволеності студентів в умовах онлайн-навчання в період пандемії.

Виклад основного матеріалу

соціальний психологічний емоційний благополуччя студент пандемія

Примусова ізоляція та самоізоляції є частиною карантинних заходів, що були запроваджені урядом для запобігання поширення коронавірусу як для населення так і для закладів освіти. У студентів виникла потреба організувати навчальну діяльність у нових умовах у стислі терміни, що спричинило переорганізацію умов життя, зміну способів діяльності та навчання, шаблонів поведінки під час заняття, спричинених переходом но нові форми роботи.

Результати аналізу наукових досліджень дають можливість виділити основні труднощі, з якими студенти стикаються під час онлайн-навчання: наявність труднощів в організації навчальної та повсякденної діяльності, низький рівень самоприйняття та критичного ставлення до себе, апатія та песимізм, зниження рівня мотивації до навчання, часті прояви дратівливості та тривожності.

Проте, з погляду суб'єктивного благополуччя та задоволення діяльністю, для студентів запроваджені обмеження та вимушені зміни носили проблемний характер через обмежені можливості переміщення, отримання різноманітних задоволень у зовнішньому середовищі, безпосередньої взаємодії із людьми, особливо учасниками освітнього процесу, збільшенню потоку тривожних сигналів із засобів масової інформації та соціальних мереж. Внаслідок цього стало можливим виникнення психічних явищ, що негативно впливають на психологічне та фізичне самопочуття студентів, зниження їх суб'єктивного благополуччя та задоволеності.

Задоволеність здобувачів освіти в онлайн-режимі знаходить своє відображення у їх поведінці, впливає на освітній і виховний процес і може сприяти ефективності навчання. До соціально-психологічних факторів, що характеризують суб'єктивне благополуччя та задоволеності студентів у ситуації онлайн-навчання належать: навички до навчання у форматах, що допускають віддаленість від закладу освіти та асинхронності взаємодії із суб'єктами освітнього процесу; навички побудови індивідуальної траєкторії навчання, моніторингу його результатів, задоволеність результатами своєї діяльності, збереження та примноження взаємин з усіма суб'єктами освітнього процесу.

Успішність навчання студента зумовлена таким провідним чинником, як психологічний комфорт. Тоді як життєві труднощі, негативний досвід найчастіше виступають як база для оптимізації психологічного благополуччя і задоволеності, тому в даному ключі ситуація онлайн-навчання може постати як позитивним фактором, що стимулює самостійність, саморозвиток студентів, так і негативного, що збіднює комунікативний бік спілкування, знижує відчуття їх благополуччя.

Як свідчать результати дослідження процесів організації та управління онлайн-навчанням, задоволеність навчанням є найважливішим, але неоднозначним чинником підвищення мотивації навчання та його ефективності у здобувачів освіти. І навпаки, зниження задоволеності онлайн- навчанням має негативний вплив на ефективність навчального процесу, призводячи до негативних наслідків у психічному стані студентів: фактів апатичності та депресії, погіршення дисципліни, прогулів і невиходів на контактні сесії, фактів девіантного відношення, пов'язаного з агресією.

Звичні механізми стабілізації емоційного стану, пов'язані зі спілкуванням, взаємодією з близькими людьми, виявляються або недоступні, або переведені в онлайн-формат. Протилежним випадком є надмірність спільного проведення часу в сім'ї, труднощі з організацією спільного побуту в новому режимі праці та відпочинку викликають наростання конфліктності та емоційної напруженості.

У вивченні рівнів задоволеності студентів в умовах онлайн-навчання в період пандемії було застосовано методику вимірювання за шкалою суб'єктивного благополуччя (А. Perrudet-Badoux, G. Mendelsohn, J. Chiche,) [13], яка дозволяє оцінити емоційний компонент суб'єктивного благополуччя особистості через задоволення діяльністю. Діагностика є тестуванням у вигляді опитувального листа з 17 питань. Результати діагностики рівня особистісної задоволеності роботою з здобувачів освіти в умовах онлайн- навчання у період пандемії відображено на рисунку 1. Емпірична частина дослідження виконана на базі Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського. Респондентами виступали студенти 1-2-х курсів, 18-21 років, всього 79 осіб.

Рис. 1. Розподіл результатів діагностики рівнів особистісної задоволеності діяльністю студентів в умовах онлайн-навчання у період пандемії

Аналізуючи результати вивчення особистісної задоволеності діяльністю студентів в умовах онлайн-навчання у період пандемії виявлено, що значна кількість студентів - 15 % задоволені своєю діяльністю та способом її організації, а також результатами онлайн-навчання. У студентів спостерігається повне емоційніше благополуччя та відсутність будь-яких серйозних психологічних проблем. Це особистості із високими адаптаційною здатністю, ступенем життєздатності та самоорганізації. Також вони мають цілеспрямованість, що сприяє швидкому звиканню до нової форми організації навчального процесу.

У 21% студентів результати діагностики рівня особистісної задоволеності діяльністю показали, що вони задоволені своєю роботою. Особистості з подібними оцінками особистісної задоволеності відрізняються помірним суб'єктивним благополуччям, при якому немає труднощів, що турбують, але й відсутній повний емоційний комфорт.

Проте у групі респондентів виявлена значна кількість студентів, які не у повній мірі задоволені діяльністю в умовах онлайн-навчання (26%). Студенти із групи незадоволених демонструють помітний емоційний дискомфорт, причини якого можуть бути пов'язані з їх індивідуальними якостями: комплекс неповноцінності, страх новизни, відсутність гнучкості, недовірливість з приводу уявних труднощів, занепокоєння за відсутності солідарного оточення.

Незадоволені діяльністю студенти в умовах онлайн-навчання (25% досліджуваного контингенту) відчувають помірний емоційний комфорт. Можна стверджувати, що студенти добре адаптувалися до нової системи навчання: не відчувають помітних емоційних проблем, зберігають упевненість у собі, динамічні, ефективно взаємодіють із цифровим освітнім середовищем, мають адекватні поведінкові реакції.

Абсолютно незадоволені - 13% студентів виявляють високий рівень суб'єктивного неблагополуччя: через можливу особисту схильність до депресії, тривожність характеру, погану адаптивність до змін ситуації.

Узагальнений аналіз результатів щодо діагностики рівня задоволеності діяльністю студентів в умовах онлайн-навчання у період пандемії показав, що у групі респондентів більшість студентів мають середній та низький рівень суб'єктивного благополуччя та середній та низький рівень інтегральних характеристик задоволеності діяльністю в умовах онлайн-навчання. Отримані дані вказують на взаємозв'язок між рівнем суб'єктивного добробуту та задоволеністю роботою в умовах онлайн-навчання.

Висновки

У дослідженні соціально-психологічних факторів задоволеності студентів в умовах онлайн-навчання в період пандемії важливим є розуміння комплексної наукової категорії суб'єктивного благополуччя, яка включає множину індивідуальних (духовне благополуччя, емоційні оцінки задоволеності життям, соматичне здоров'я) так і соціальних (матеріальний добробут, комунікація, взаємодія) чинників.

Суб'єктивне благополуччя здобувачів освіти в умовах онлайн-навчання у період пандемії обумовлюється можливістю та здатністю керувати власним освітнім середовищем, сформованістю життєвих цілей, відчуттям психологічного благополуччя, емоційним ставленням до власного здоров'я і життя, достатньою задоволеністю у повсякденній діяльності.

Результати теоретичного аналізу наукових джерел показав, що онлайн- навчання може провокувати у студентів зниження успішності, навчальної мотивації, негативно позначитися на добробуті, самопочутті, самооцінці, задоволеності життям, самосвідомості, а може виступити тригером до саморозвитку та розкриття творчого потенціалу, набуття нових знань, навичок та умінь.

Результати, отримані у ході емпіричного дослідження, дозволяють зробити такі висновки: у зв'язку із переходом на онлайн-навчання у більшості студентів відзначається низький рівень психологічного благополуччя. У групі опитаних студенти мають середній та низький рівень суб'єктивного благополуччя, середній та низький рівень інтегральних характеристик задоволеності діяльністю в онлайн-форматі, що вказує на взаємозв'язок між рівнем суб'єктивного добробуту та задоволеністю роботою в умовах онлайн- навчання.

Узагальним результатами дослідження соціально-психологічних факторів задоволеності студентів в умовах онлайн-навчання в період пандемії є висновок, що на рівень особистісної задоволеності діяльністю в умовах онлйн-навчання студента впливають такі соціально-психологічні фактори, що характеризують його суб'єктивне благополуччя: інтерес до навчання в загальному та у онлайн-форматі, задоволеність умовами онлайн-навчання, задоволеність взаємовідносинами з одногрупниками, взаємодією з викладачами.

Подальші перспективи вирішення проблеми впливу онлайн-навчання на психологічний добробут здобувачів освіти полягають у дослідженні такого аспекту, як їх соціально-психологічна адаптація у новій соціальній ситуації, а також у розробці програм психолого-педагогічного супроводу та психологічної підтримки особистості здобувачів освіти в умовах онлайн- навчання, оскільки молоді люди змушені дедалі більше занурюватися у віртуальну реальність і реалізовувати там свої потреби, зокрема й у плані комунікації.

Література

1. Досвід переживання пандемії COVID-19: дистанційні психологічні дослідження, дистанційна психологічна підтримка: матеріали онлайн-семінарів 23 квітня 2020 р. «Досвід карантину: дистанційна психологічна допомога і підтримка» та 15 травня 2020 р. «Дистанційні психологічні дослідження в умовах пандемії COVID-Ш карантину» / за ред. М. Слюсаревського, Л. Найдьонової, О. Вознесенської. Київ: ІСПП НАПН України, 2020. 121 с.

2. Пунченко О.П. Освіта перед викликом базових трансформацій в умовах Covid-19 [Електронний ресурс] / О.П. Пунченко // Матеріали V Міжнародної науково-практичної конференції "Знання. Освіта. Освіченість", м. Вінниця, 01-02 жовтня 2020 р. - Електрон. текст. дані. - Вінниця: ВНТУ, 2020.

3. Meeter M., Bele T., Hartogh C., Bakker T., de Vries R.E., & Plak S. College students' motivation and study results after COVID-19 stay-at-home orders. 2020.

4. Конопляник Л. Соціально-психологічна адаптація українських здобувачів вищої освіти до дистанційного навчання іноземної мови в умовах пандемії COVID-19. Актуальні питання гуманітарних наук. 2022. Вип. 47. Том 2. С. 283-220.

5. Cheng R. The COVID-19 crisis and international students. March 19, 2020

6. Betsch C. How behavioural science data helps mitigate the COVID-19 crisis // Nature Human Behaviour. 2020. №4 (438).

7. Yang H., Bin P., He A.J. Opinions from the epicenter: an online survey of university students in Wuhan amidst the COVID-19 outbreak // Journal of Chinese Governance. 2020. Vol. 5. №2. P. 234-248.

8. Qian M., Wu Q., Wu P., Hou Z., Liang Y., Cowling B.J., Yu H. Psychological responses, behavioral changes and public perceptions during the early phase of the COVID-19 outbreak in China: a population based cross-sectional survey. 2020.

9. Арістова, Н.О., & Малихін, О.В. Досвід подолання негативного впливу пандемії Covid-19 на систему освіти: країни Бенілюксу. Перспективи та інновації науки. 2021 5(5), с. 78-87.

10. Свідерська О., Гупало С. Cоціально-психологічні аспекти емоційного вигорання студентської молоді під впливом пандемічних викликів. Освіта ХХІ століття: реалії, виклики, тенденції розвитку: колективна монографія / за наук. ред. проф. Цвєткової Ганни. Hameln: Inter GING, 2020. С. 287-304.

11. Пляка Л.В., Герасимова О.О. Психологічна допомога учасникам освітнього процесу закладу вищої освіти в умовах пандемії COVID-19. Вчені записки ТНУ імені В.І. Вернадського. Серія: Психологія. Том 32 (71) №5 2021. С. 142-147.

12. Derbenova Ya., Kashyna G., Leontovych S., Ablova O., Dmitrieva O. Impact of the Covid-19 Pandemic on Entrepreneurial Capacity and Financial Security in Ukraine. SHS Web Conf., 126 (2021) 08002.

13. Diener E., Lucas R.E., Oishi S. Advances and Open Questions in the Science of Subjective Well-Being // Collabra: Psychology. 2018. №4 (1). P.15.

14. Панок В., Марухіна І., Романовська Д. Психологічний супровід в умовах пандемії. Вісник Національної академії педагогічних наук України. 2020. Т. 2. №2.

References

1. The experience of experiencing the COVID-19 pandemic: remote psychological research, remote psychological support: materials of the online seminars on April 23, 2020, "Experience of quarantine: remote psychological help and support" and on May 15, 2020, "Remote psychological research in the conditions of the COVID-19 pandemic and quarantine" / edited by M. Slyusarevsky, L. Naidyonova, O. Voznesenska. Kyiv: ISPP NAPN of Ukraine, 2020. 121 с.

2. Punchenko O.P. (2020) Osvita pered vyklykom bazovykh transformatsii v umovakh Covid-19 [Education before the challenge of basic transformations in the conditions of Covid-19] [Electronic resource]. Proceedings of the V International Scientific and Practical Conference "Knowledge. Education. Enlightenment", Vinnytsia, October 01-02 2020 - Electron. text. data. - Vinnytsia: VNTU.

3. Meeter M., Bele T., Hartogh C., Bakker T., de Vries R.E., & Plak S. (2020) College students' motivation and study results after COVID-19

4. Konoplyanyk L. (2022) Sotsialno-psykholohichna adaptatsiia ukrainskykh zdobuvachiv vyshchoi osvity do dystantsiinoho navchannia inozemnoi movy v umovakh pandemii COVID-19. [Socio-psychological adaptation of Ukrainian higher education students to distance learning of a foreign language in the conditions of the COVID-19 pandemic]. Current issues of humanitarian sciences. Issue 47. Volume 2. P. 283-220. [in Ukrainian].

5. Cheng R. (2020) The COVID-19 crisis and international students.

6. Betsch C. (2020) How behavioural science data helps mitigate the COVID-19 crisis. Nature Human Behaviour. №4 (438).

7. Yang H., Bin P., He A.J. (2020) Opinions from the epicenter: an online survey of university students in Wuhan amidst the COVID-19 outbreak. Journal of Chinese Governance. Vol. 5. №2. P. 234-248.

8. Qian M., Wu Q., WuP., Hou Z., Liang Y., Cowling B.J., YuH. (2020) Psychological responses, behavioral changes and public perceptions during the early phase of the COVID-19 outbreak in China: a population based cross-sectional survey.

9. Aristova, N.O., & Malikhin, O.V. (2021) Dosvid podolannia nehatyvnoho vplyvu pandemii Covid-19 na systemu osvity: krainy Beniliuksu. [Experience of overcoming the negative impact of the Covid-19 pandemic on the education system: Benelux countries]. Perspectives and innovations of science. 5(5), p. 78-87

10. Sviderska O., Gupalo S. (2020) Cotsialno-psykholohichni aspekty emotsiinoho vyhorannia studentskoi molodi pid vplyvom pandemichnykh vyklykiv [Socio-psychological aspects of emotional burnout of student youth under the influence of pandemic challenges]. Education of the 21st сentury: realities, challenges, development trends: collective monograph / by Nauk. ed. Prof. Tsvetkova Anna. Hameln: InterGING. P. 287-304. [in Ukrainian].

11. Pleaka L.V., Gerasimova O.O. (2021) Psykholohichna dopomoha uchasnykam osvitnoho protsesu zakladu vyshchoi osvity v umovakh pandemii COVID-19. [Psychological assistance to participants in the educational process of a higher education institution in the conditions of the COVID-19 pandemic]. Academic notes of TNU named after V.I. Vernadskyi. Series: Psychology. Volume 32 (71) No. 5. P. 142-147. [in Ukrainian].

12. DerbenovaYa., Kashyna G., Leontovych S., Ablova O., Dmitrieva O. (2021) Impact of the Covid-19 Pandemic on Entrepreneurial Capacity and Financial Security in Ukraine. SHS Web Conf., 126.

13. Diener E., Lucas R.E., Oishi S. (2018) Advances and Open Questions in the Science of Subjective Well-Being // Collabra: Psychology. №4 (1). P.15.

14. Panok V., Marukhina I., Romanovska D. (2020) Psykholohichnyi suprovid v umovakh pandemii. [Psychological support in pandemic conditions]. Bulletin of the National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine. Vol. 2. No. 2.

Размещено на Allbest.Ru

...

Подобные документы

  • Мотиваційна сфера особистості як основа процесу навчальної діяльності. Соціально-психологічна структура установки як чинника формування мотивації до навчання. Результати дослідження психологічних особливостей мотивації до навчання у студентів, курсантів.

    дипломная работа [1,1 M], добавлен 20.03.2012

  • Психологічні умови навчання дітей юнацького віку (студентів). Фактори, на які необхідно звернути увагу в процесі навчання. Психологічні особливості молодих дорослих (21-34 роки), людей середнього та похилого віку, показники ефективності їх навчаємості.

    презентация [10,0 M], добавлен 26.01.2013

  • Дослідження соціально-психологічних особливостей феномену суїциду. Вивчення причин, мотивів, функцій суїцидальних умислів особистості, форм та факторів, що впливають на самогубство. Аналіз особистісних криз у студентів та рис, властивих суїцидентам.

    статья [21,4 K], добавлен 07.11.2017

  • Психологічні аспекти та особливості формування політичної культури української студентської молоді в умовах нестабільного суспільства та шляхи її реформування. Регіональний чинник та національна ідея у формуванні політичної культури молодих громадян.

    дипломная работа [111,0 K], добавлен 06.08.2008

  • Особливості роботи над мотиваційною сферою студентів з обмеженими можливостями. Етапи емпіричного дослідження активізації мотивації досягнення успіху та уникнення невдачі. Розробка соціально-педагогічної програми розвитку мотиваційної сфери студентів.

    дипломная работа [353,3 K], добавлен 10.11.2011

  • Самосприймання студентів як психологічна проблема; вплив соціальних факторів на формування самосвідомості молоді, її складові і діагностика: характеристика і специфіка розвитку особистості студентського віку; аналіз і оцінка результатів дослідження.

    курсовая работа [100,8 K], добавлен 13.01.2011

  • Теоретичні проблеми адаптації в період переживання життєвих криз. Дослідження особистості на життєвому шляху. Методика емпіричного дослідження соціально-психологічних факторів адаптації в період життєвих криз. Свобода ставлення до скрутних обставин.

    курсовая работа [100,2 K], добавлен 28.12.2012

  • Засоби розвитку логічного мислення при навчанні студентів. Необхідні якості логічного мислення. Вікові особливості студентів. Психологічні особливості розвитку логічного мислення студентів. Проблема розвитку логічної культури. Метод складання схеми ідей.

    курсовая работа [48,9 K], добавлен 30.09.2012

  • Аналіз особливостей специфічних критеріїв професійної спрямованості студентів, шляхів підготовки їх до праці в умовах навчання. Аналіз їх практичного вираження у поведінці студентів та розвитку їх змістовних характеристик у навчально-виховному процесі.

    статья [24,5 K], добавлен 06.09.2017

  • Фази і компоненти стресу - стану психічної напруги, що виникає в процесі діяльності в складних умовах. Вплив соціально-психологічних факторів на розвиток психосоматичних захворювань. Морфологічні зміни організму при загальному адаптаційному синдромі.

    курсовая работа [68,6 K], добавлен 14.04.2016

  • Основні мотиви, що можуть виникати у робітника в процесі праці. Найважливіші чинники для підтримання мотивації. Аналітично-факторна оцінка соціально-психологічних факторів впливу на продуктивність праці.

    курсовая работа [28,3 K], добавлен 26.06.2015

  • Поняття про мікроклімат у колективі. Адаптація студентів до навчального процесу. Психологічні проблеми соціалізації студентів-першокурсників та конфліктні ситуації в колективі. Дослідження психологічного клімату у колективі студентів-першокурсників.

    курсовая работа [54,6 K], добавлен 09.06.2010

  • Соціально-психологічні аспекти ділового спілкування. Конфлікт як один з головних чинників розладу діяльності взаємовідносин у колективі. Вплив індивідуальних особливостей людини на ділові відносини. Дослідження міжособистісних стосунків в колективі.

    курсовая работа [95,8 K], добавлен 20.07.2011

  • Теоретичний аналіз проблеми толерантності та етнічної толерантності особистості. Психологічні особливості та засоби формування етнічної толерантності у студентів. Розробка методичного інструментарію вимірювання толерантності як багаторівневого феномену.

    курсовая работа [826,0 K], добавлен 04.02.2015

  • Роль ігор у процесі підвищення комунікативної компетентності студентів. Впровадження в навчальний процес методів активізації навчання. Використання ігрових методів навчання у процесі пізнавальної діяльності студентів. Навчання творчості в системі освіти.

    курсовая работа [70,6 K], добавлен 26.08.2013

  • Теоретичне підгрунтя комунікативного соціально-психологічного навчання. Характеристика соціально-психологічного тренінгу. Завдання, принципи та стадії тренінгового процесу. Теоретичні та практичні аспекти організації соціально-психологічного тренінгу.

    курсовая работа [42,6 K], добавлен 15.03.2009

  • Пізнавальні процеси психіки. Соціально-психологічні аспекти взаємовідносин у соціальних групах. Основи теорії виховання. Психічні стани та властивості. Тести для дослідження особистості. Емоційні процеси психіки. Форми організації і методи навчання.

    учебное пособие [513,2 K], добавлен 19.12.2010

  • Актуальність проблеми виховання майбутнього фахівця з вищою освітою. Мета, завдання та зміст виховання студентської молоді. Особливості розвитку моральної свідомості студентів. Специфіка психологічних механізмів, критерії та етапи формування особистості.

    контрольная работа [25,2 K], добавлен 16.05.2011

  • Психологічні особливості навчання. Стратегії формування нових вмінь та навичок. Головні якості волі. Довільні дії та їх особливості. Фізіологічні і мотиваційні аспекти вольових дій. Засоби подолання слабкої волі. Вольові якості людини та їх розвиток.

    контрольная работа [37,7 K], добавлен 17.09.2010

  • Характеристика продуктивних функцій та ступінь взаємодії довгочасної та оперативної короткочасної пам’яті в умовах навчальної діяльності. Залежність успішності розв’язання мнемічних та пізнавальних задач від якостей особистої пам’яті молодшого школяра.

    курсовая работа [65,4 K], добавлен 21.02.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.