Аксіологічний підхід до професійної підготовки майбутніх фахівців у галузі культури і мистецтв

Размещено на http://www.allbest.ru/

Аксіологічний підхід до професійної підготовки майбутніх фахівців у галузі культури і мистецтв

Наталія Шетеля,

кандидат психологічних наук, доцент заслужений працівник культури України, директор інституту КЗВО “Ужгородський інститут культури і мистецтв”

Формуванню ціннісно-смислової сфери й аксіологічної культури особистості сприяє її залучення до аксіологічного знання й світу цінностей. Вказане визначає наукову цікавість до практичного залучення в систему професійної підготовки аксіологічного підходу. Запропоноване авторське бачення щодо концептуальних перспектив звернення до вказаного підходу для формування професійної культури (зокрема, аксіологічної) майбутніх фахівців галузі культури і мистецтв.

У роботі обстоюється думка, що професійна підготовка майбутніх фахівців відповідного профілю повинна включати цілеспрямоване формування у них системи внутрішніх, емоційно освоєних професійних цінностей, які допоможуть їм впоратися зі складними соціокультурними проблемами під час здійснення професійної діяльності.

Ключові слова: педагогіка; професійна підготовка; аксіологія; аксіологічний підхід; фахівці у галузі культури і мистецтв.

Natalia Shetelia, Ph.D.(Psychology), Associate Professor, Honored Worker of Culture of Ukraine,

Director of the Institute, “Uzhhorod Institute of Culture and Art”

AXIOLOGICAL APPROACH TO THE PROFESSIONAL TRAINING OF FUTURE PROFESSIONALS IN THE FIELD OF CULTURE AND ARTS

The formation of the value-semantic sphere and axiological culture of individual is facilitated by the involvement in axiological knowledge and the world of values. This indicates the scientific interest in the practical involvement in the system ofprofessional training of the axiological approach. The purpose of the proposed study was to clarify the methodological potential of the axiological approach in the field ofprofessional training of future specialists in the field of culture and arts. In the process of realization of this goal, the essence of the axiological approach and its place in modern educational discourse are determined. This work also offers the author's vision of the conceptual perspectives of the appeal to the stated approach for the formation of professional culture (in particular, axiological) offuture specialists in the field of culture and arts.

Based on the analytical work, it was concluded that the axiological approach, giving the student the highest value status, focuses on creating the most favorable conditions for understanding and awareness of values and value orientation. In educational practice, the conceptual purpose of reference to the axiological approach is the introduction of the seeker of education in the world of values, to acquire the ability to reflect on the meaning of life from the standpoint of positive and creative values, promoting the development of individually meaningful values that correlate with individual and social interests. In this regard, the issue of the most effective practice of involving future specialists in methodological, theoretical and applied value (axiological) knowledge is relevant.

In the given work there is an opinion that the professional training offuture specialists in the field of culture and arts should include the directional formation of a system of internal, emotionally mastered professional skills, which will help them cope with complex socio-cultural problems while pursuing professional activities.

Keywords: pedagogy; professional training; axiology; axiological approach; specialists in the field of culture and arts.

Постановка проблеми

професійна підготовка фахівець мистецтво

Сучасні наукові розвідки у галузі теорії цінностей дають підстави стверджувати, що формуванню ціннісно-смислової сфери й аксіологічної культури особистості сприяє її безпосереднє залучення до аксіологічного знання і світу цінностей. Сформульовані й обґрунтовані відповідно до сучасних запитів суспільства цінності (мається на увазі ідеї гуманізму та сталого розвитку), а також розроблені процедури імплементації цих цінностей в освітню практику, зокрема шляхом занурення майбутніх фахівців галузі культури і мистецтв в аксіорозвивальне середовище, сприятимуть розвитку ціннісно-смислової сфери й аксіологічної культури особистості майбутніх фахівців вказаного профілю. Ця наукова позиція актуалізує аксіологічний підхід і зумовлює науковий інтерес до його методичного потенціалу в освітній діяльності, зокрема у сфері професійної підготовки майбутніх фахівців у галузі культури і мистецтв.

Аналіз основних досліджень і публікацій

На тлі значного розмаю трактувань поняття “аксіологічний підхід” методологічно правильно наголосити, що відповідний феномен нами розглядається і застосовується у нашому дослідженні в контексті освітньо-педагогічної стратегії, тобто аналізується з позиції аксіологічного підходу детермінант світоглядного типу (зокрема, ціннісних) змістовного наповнення освітнього процесу. У цьому випадку реалізація аксіологічного підходу постає як спеціально організований освітній процес, заснований на ціннісно-принципових конструктах і спрямований (за допомогою педагогічних засобів і технологій) на формування професійної культури (зокрема, аксіологічної) майбутніх фахівців у галузі культури і мистецтв.

Наступний важливий момент для розуміння напряму і сутності нашого дослідження є розроблення теоретичного підґрунтя застосування аксіологічного підходу у контексті освітньо-педагогічної стратегії. Нині до відповідного методологічного контенту входять напрацювання українських і зарубіжних філософів, аксіологів та педагогів, зокрема: 1) за темою осмислення цінностей і ціннісних орієнтацій як складових світогляду особистості, основи поведінки та відношення особистості до різних сфер життєдіяльності (особистої, професійної, соціально-громадської) доречно згадати наукові праці таких дослідників, як: В. Андрущенко [1], М. Барнес [15], О. Кобрій і Г. Ренчка [8], Ю. Пелех і Д. Кукла [13], М. Підлісний [14] та ін.; 2) стосовно розкриття ціннісно-культурних засад освіти та її ролі як ключового джерела цінностей (загальнолюдських, національних, громадянських, професійних, особистісних) варті уваги дослідження таких учених, як: М. Берковец [16], Т. Ловат [17], А. Мартюшева [10], Л. Оршанський і З. Бурковська [12] та ін.; 3) у питаннях практичної організації освітнього процесу з погляду ціннісного підходу цікавими для нашого дослідження є напрацювання таких науковців, як: Д. Васильєва [3], С. Вітвицька [4], В. Дем'янюк [5] та ін.

Аналіз наукових праць названих дослідників дає підставу зробити висновок про зв'язок аксіологічного підходу з гуманістичною педагогікою, адже в його межах здобувач освіти наділяється особливою ціннісною суб'єктністю в освітньому процесі, розглядається як неодмінний учасник освітньо-пізнавальних відносин. Аксіологічний підхід також визначає спрямованість особистості на актуалізацію та створення матеріальних і духовних цінностей. Відзначимо, що вказане має принципове значення у контексті перспективи використання аксіологічного підходу в системі професійної підготовки майбутніх фахівців у галузі культури і мистецтв.

Мета статті - визначити методичний потенціал аксіологічного підходу до професійної підготовки майбутніх фахівців у галузі культури і мистецтв. Досягнення вказаної дослідницької мети пов'язане із реалізацією таких завдань:

1) розкриття сутності аксіологічного підходу та його місця у сучасному освітньому дискурсі;

2) визначення концептуальних перспектив звернення до аксіологічного підходу в процесі формування аксіологічної культури майбутніх фахівців у галузі культури і мистецтв. Методологічне підґрунтя дослідження визначене його теоретичним характером і передбачає застосування загальнотеоретичних і аналітичних методів наукового дослідження, що дають змогу досягти сформульованої дослідницької мети.

Виклад основного матеріалу

Основним мотивом звернення у педагогічній теорії та практиці до аксіологічного підходу є обґрунтована й емпірично перевірена наукова позиція щодо розуміння цінностей і пов'язаних з ними феноменів як вагомих чинників індивідуального та суспільного поступу, визнання об'єктивного характеру ціннісних феноменів у соціокультурному просторі, а також констатування особливої ролі освіти (зокрема, вищої) у процесі продукування та промоції духовних цінностей універсального порядку. Адже, на думку Ю. Пелеха, аксіологічний підхід стимулює до реальних суб'єкт-суб' єктних відносин, орієнтує на створення умов для розуміння й усвідомлення цінностей і ціннісних орієнтацій як важливих елементів інтелектуального, морального та творчого потенціалу особистості [13].

Аксіологічний підхід до розуміння проблем сьогодення має своїм практичним наслідком визначення принципового завдання сучасної освіти, зокрема професійної підготовки майбутніх фахівців у галузі культури і мистецтв, як формування аксіологічної культури високого рівня. При цьому аксіологічна культура нами визначається як особливий спосіб соціального буття індивіда, що ґрунтується на аксіологічних знаннях і розвиненій ціннісно-смисловій сфері, супроводжується процесами ціннісної самореалізації, обраними та здійснюваними індивідом життєвими стратегіями. Крім того, аксіологічна культура виражає ціннісний аспект активності індивіда - інтелектуальної, емоційної та практичної, і проявляється в прагненні самовдосконалення у ціннісному контексті, а також намаганні зрозуміти й адекватно діяти у векторі різних ціннісних дискурсів.

Водночас ми поділяємо позицію, що у контексті теми професійної підготовки майбутніх фахівців у галузі культури і мистецтв застосування аксіологічного підходу актуальне, зважаючи на особливий статус з-поміж інших методологічних підходів, оскільки аксіологія як філософське вчення про цінності може розглядатися “як методологічна основа нової філософії освіти, оскільки має за мету введення суб'єктів освітнього процесу в світ цінностей і надання ним допомоги у виборі особистісно значущої системи ціннісних орієнтації” [9, 137].

Функціональний зміст застосування аксіологічного підходу передбачає професійну підготовку здобувачів освіти в єдності світоглядних, професійних й особистісних характеристик, що зумовлюють розвиток індивідуально значущих ціннісних орієнтацій та формування особистісного ставлення до професійних цінностей. Практичним засобом забезпечення цієї єдності світоглядних, професійних й особистісних характеристик є освітнє розвивальне середовище, де здобувач є активним учасником освітніх подій, що сприяє формуванню власного ціннісного ставлення до різних сфер життєдіяльності (особистої, професійної, соціально-громадської тощо). Тут наша позиція суголосна з поглядами Т. Жигінас, яка розглядає аксіологічний підхід як практику залучення майбутнього фахівця до методологічних, теоретичних і прикладних ціннісних (аксіологічних) знань, а також до знань про професійні цінності, що характеризують професійне становлення та самовдосконалення особистості представника певної професії. Дослідниця наголошує, що сутність застосування аксіологічного підходу полягає у формуванні в майбутнього фахівця системи професійних і загальнолюдських цінностей як визначальних чинників ставлення особистості до світу, обраної професії і самої себе [6, 88].

Окремо варто звернути увагу на функціональне навантаження аксіологічного підходу в освітній практиці. Зокрема, О. Листопад визначає пріоритетним завданням застосування в освітній діяльності аксіологічного підходу розкриття феномену цінностей як ресурсу та сутнісних сил особистості, “її інтелектуального, морального, творчого потенціалу, що виражається в здатності вільно орієнтуватися в складних соціальних і професійних ситуаціях, вибирати та здійснювати інноваційні процеси” і при цьому, наголошує дослідник, аксіологічний підхід інтегрує пізнавальне та практичне відношення до світу, “оскільки зміст оцінно-цільового і дієвого аспектів життєдіяльності людини визначається спрямованістю активності особистості на осмислення, визнання, актуалізацію і створення матеріальних і духовних цінностей” [9, 139].

Своєю чергою, українська дослідниця Т Варенко, розмірковуючи про реалізацію аксіологічного підходу в системі педагогічної освіти, звертає увагу щодо її зорієнтованості на досягнення результативності в загальному та професійному розвитку особистості студента через розкриття його персонального професійно-особистісного потенціалу. Фактично йдеться про формування фундаментальних і фахових знань у поєднанні з навичками адаптуватися до мінливих обставин життя відповідно до законів краси та соціально значущих ціннісних орієнтирів [2].

Отож, зважаючи на вказані наукові позиції, реалізація аксіологічного підходу передовсім орієнтована на формування ціннісно-смислової сфери особистості здобувача освіти, його аксіологічної культури (у загальнолюдському та професійному сенсах). Відтак застосування аксіологічного підходу сприяє інтегрованому зв'язку загальнолюдських, національних, громадянських, професійних й особистісних цінностей.

Методологічне значення для практичної реалізації аксіологічного підходу має позиція Д. Васильєвої, відповідно до якої аксіологічний підхід передбачає: “1) визнання кожного учасника освітнього процесу активним ціннісно- мотивованим суб'єктом діяльності; 2) спрямованість педагогічної діяльності на гуманістичний розвиток особистості; 3) орієнтацію процесу навчання та виховання на формування в учнів системи загальнолюдських, національних, громадянських, особистісних та інших цінностей, що визначають ставлення молодого покоління до світу, своєї діяльності та самих себе” [3, 45]. У цьому контексті, на думку А. Нікори, ціннісне спрямування системи освіти передбачає усвідомлення, засвоєння та розуміння усіма суб'єктами освітнього процесу комплексу аксіологічних знань, набуття за результатами освітнього процесу ціннісних орієнтирів і ключових життєвих компетентностей [11,221]. Вищевказане зумовлює необхідність пошуку стратегій в освітньому дискурсі щодо подолання актуальних ціннісних проблем сьогодення, формування фахівців, здатних ефективно реалізовувати суспільні запити у галузі майбутньої професійної діяльності.

Визначальними для нашого дослідження є наративи Л. Залізко, яка вказує, що сучасна освіта зорієнтована на розв'язання найактуальнішої проблеми: підготовки самостійної, ініціативної, відповідальної, мислячої людини, здатної взаємодіяти з іншими у ситуації, що швидко змінюється, реалізувати себе у полікультурному та багатоетнічному середовищі, шанувати загальнолюдські цінності й розуміти виклики часу [7]. Означений наратив, безсумнівно, має бути включеним до професіограми майбутнього фахівця у галузі культури і мистецтв. Крім того, переконані, що професійна підготовка майбутніх фахівців відповідного профілю має передбачати цілеспрямоване формування у них системи внутрішніх, емоційно освоєних професійних цінностей, які допоможуть їм впоратися зі складними соціокультурними проблемами у процесі професійної діяльності. При цьому професійні цінності майбутніх фахівців у галузі культури і мистецтв нами трактуються як сукупність особистих, професійно-педагогічних і соціально-культурних цінностей, які визначають зміст і характер їхньої професійної діяльності, регулюють суб'єкт-суб'єктну взаємодію, стимулюють особистісне самовираження, впливають на ефективність та результативність професійної діяльності у галузі культури і мистецтв.

Щодо педагогічних засобів і технологій реалізації аксіологічного підходу, то до них нами віднесено ті, що відповідають низці критеріїв, як- от: 1) створення умов для осмислення цінностей та ціннісних орієнтацій як складових світогляду особистості; 2) сприяння усвідомленню особливої ролі цінностей та ціннісних феноменів для людини і суспільства; 3) забезпечення умов для емоційного переживання певних соціально-значущих цінностей та їхнього переведення на рівень конкретних ціннісних пріоритетів особистості; 4) сприяння розкриттю інтелектуального, морального, творчого, професійного потенціалу особистості здобувача освіти; 5) забезпечення реалізації суб'єкт-суб'єктного типу відносин в освітньому процесі; 6) створення умов для інтегрованих педагогічних (навчальних і виховних) впливів на здобувача освіти з метою його особистішого розвитку; 7) залучення здобувача освіти до теоретичних і прикладних аксіологічних знань; 8) орієнтованість на формування професійної (в тому числі, аксіологічної) культури. Зважаючи на вказані критерії, до педагогічних засобів реалізації аксіологічного підходу треба віднести інтерактивне й дослідницьке (евристичне) навчання, а також освітні (“Створення ситуації успіху”, розвитку критичного мислення, проєктного навчання, створення діалогового простору та ін.) та цифрові технології.

Висновки

Позначивши зв'язок аксіологічного підходу з гуманістичною педагогікою, маємо відзначити, що вказаний підхід, наділяючи здобувача освіти найвищим ціннісним статусом, орієнтує на створення максимально сприятливих умов для розуміння й усвідомлення цінностей і ціннісних орієнтацій.

Концептуальною метою застосування аксіологічного підходу є введення здобувача освіти у світ цінностей, набуття ним здатностей до рефлексії сенсу життя з позиції позитивного емоційного стану, сприяння розвитку індивідуально значущих ціннісних орієнтацій, що корелюють як з індивідуальними, так і суспільними інтересами. У зв'язку з цим актуалізується проблема максимально ефективної практики залучення майбутнього фахівців у галузі культури і мистецтв до методологічних, теоретичних і прикладних аксіологічних знань. Інакше кажучи, постає проблема ретельного добору ефективних засобів реалізації аксіологічного підходу в змісті освіти та організації освітнього процесу, що сприятимуть входженню здобувача освіти у ціннісний дискурс та створюватимуть передумови для подальшої актуалізації і творення духовних і матеріальних цінностей.

Перспектива подальших наукових пошуків полягає в обґрунтуванні педагогічних технологій, що уможливлюють здійснення ефективних заходів імплементації гуманістичних і професійних цінностей в освітню практику з їхнім подальшим відображенням у результатах професійної підготовки майбутніх фахівців у галузі культури і мистецтв.

ЛІТЕРАТУРА

1. Андрущенко В. Ціннісна невизначеність особистості та її подолання засобами освіти. Вища освіта України. 2015. № 3. С. 5-13.

2. Варенко Т.К. Аксіологічний підхід та доцільність його реалізації в сучасній системі вищої педагогічної освіти. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. 2010. Вип. № 11 (64). С. 161-164.

3. Васильєва Д.В. Методологічні засади реалізації аксіологічного підходу до навчання математики в школі. Український педагогічний журнал. 2016. № 2. С. 4249.

4. Вітвицька С.С. Аксіологічний підхід до виховання особистості майбутнього вчителя. Креативна педагогіка. 2015. Вип. 10. С. 63-67.

5. Дем'янюк В.В. Професійно-ціннісна підготовка як практичний засіб формування ціннісно-смислової сфери майбутніх фахівців. Вісник Черкаського університету. Серія "Педагогічні науки ”. Черкаси, 2018. Випуск № 14. C. 23-28.

6. Жигінас Т.В. Аксіологічний підхід у підготовці майбутніх учителів музичного мистецтва до просвітницької роботи. Духовність особистості: методологія, теорія і практика. 2016. Вип. 5. С. 8594.

7. Залізко Л.А. Реалізація аксіологічного аспекту на уроках історії в умовах інноваційного розвитку освіти. Всеосвіта. URL: https://vseosvita.ua/librarv/ realizacia- aksiologicnogo-aspektu-na-urokah-istorii-v-umovah-innovaciinogo-rozvitku-osviti-168097.html (дата звернення: 09.07.2021).

8. Кобрій О., Ренчка Г. Педагогічні умови досягнення самовизначення та самореалізації особистості. Молодь іринок. 2019. № 2 (169). С. 31-35.

9. Листопад О.А. Аксіологічний і культурологічний підхід до процесу становлення творчої особистості в освіті. Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. Педагогічні науки. 2013. Вип. 110. С. 137-140.

10. Мартюшева А.О. Ціннісний компонент освіти - постмодерна критика і вихід за її межі. Гілея. 2013. № 72. С. 717-721.

11. Нікора А.О. Теорія аксіологічного підходу в освіті та практика його реалізації в процесі предметно- методичної підготовки майбутнього вчителя- суспільствознавця. Науковий вісник Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського. Педагогічні науки. 2015. № 1. С. 221-226.

12. Оршанський Л.В., Бурковська З.Є. Розвиток професійних цінностей майбутніх фахівців аграрного профілю: монографія. Дрогобич: РВВ ДДПУ, 2015. 204 с.

13. Пелех Ю., Кукла Д. Система цінностей майбутнього фахівця і його місце на сучасному ринку праці. Рівне: “Волинські обереги”, 2019. 184 с.

14. Підлісний М.М. Проблеми аксіології та шляхи їх вирішення. Дніпро: Видавець Біла К.О., 2020. 164 с.

15. Barnes M. What is the relevance of axiology to education? The University of Texas atAustin (2018). URL: https://www.quora.com/What-is-the-relevance-of-axiology-to-education (дата звернення: 11.05.2021).

16. Berkowitz Marvin W. What works in values education. International Journal of Educational Research. 2011. Vol. 50. Issue 3. Pp. 153-158.

17. Lovat T What is values education all about? 2005. URL: http://www.curriculum. edu.au/verve/_resources/ Terry_Lovat_VE_Newsletter.pdf (дата звернення: 12.06.2020).

REFERENCES

1. Andrushchenko V. (2015). Tsinnisna nevyznachenist osobystosti ta yii podolannia zasobamy osvity [Value uncertainty of the individual and its overcoming by means of education]. Higher education in Ukraine, No. 3. pp. 513. [in Ukrainian].

2. Varenko, T.K. (2010). Aksiolohichnyi pidkhid ta dotsilnist yoho realizatsii v suchasnii systemi vyshchoi pedahohichnoi osvity [Axiological approach and expediency of its implementation in the modern system of higher pedagogical education]. Pedagogy of creative personality formation in higher and general education schools, Vol. 11 (64). pp. 161-164. [in Ukrainian].

3. Vasylieva, D.V. (2016). Metodolohichni zasady realizatsii aksiolohichnoho pidkhodu do navchannia matematyky v shkoli [Methodological principles of realization of axiological approach to teaching mathematics at school]. Ukrainian pedagogical journal, No. 2. pp. 42-49. [in Ukrainian].

4. Vitvytska, S.S. (2015). Aksiolohichnyi pidkhid do vykhovannia osobystosti maibutnoho vchytelia [Axiological approach to the education of the future teacher]. Creative pedagogy, No. 10. pp. 63-67. [in Ukrainian].

5. Demianiuk, V.V. (2018). Profesiino-tsinnisna pidhotovka yak praktychnyi zasib formuvannia tsinnisno- smyslovoi sfery maibutnikh fakhivtsiv [Vocational training as a practical means of forming the value-semantic sphere of future specialists]. Bulletin of Cherkasy University. Pedagogical Sciences Series, No. 14. pp. 23-28. [in Ukrainian].

6. Zhyhinas, T.V. (2016). Aksiolohichnyi pidkhid u pidhotovtsi maibutnikh uchyteliv muzychnoho mystetstva do prosvitnytskoi roboty [Axiological approach in preparing future music teachers for educational work]. Spirituality of personality: methodology, theory and practice, No. 5. pp. 85-94. [in Ukrainian].

7. Zalizko, L.A. Realizatsiia aksiolohichnoho aspektu na urokakh istorii v umovakh innovatsiinoho rozvytku osvity [Implementation of the axiological aspect in history lessons in the context of innovative educational development]. Universal education. Available at: https:// vseosvita.ua/library/realizacia-aksiologicnogo-aspektu-na-urokah-istorii-v-umovah-innovaciinogo-rozvitku-osviti-168097.html (Accessed 09 July 2021). [in Ukrainian].

8. Kobrii, O. & Renchka, H. (2019). Pedahohichni umovy dosiahnennia samovyznachennia ta samorealizatsii osobystosti [Pedagogical conditions for achieving selfdetermination and self-realization of the individual]. Youth and market,No. 2 (169). pp. 31-35. [in Ukrainian].

9. Lystopad, O.A. (2013). Aksiolohichnyi i kulturolohichnyi pidkhid do protsesu stanovlennia tvorchoi osobystosti v osviti [Axiological and culturological approach to the process of formation of creative personality in education]. Bulletin of Chernihiv National Pedagogical University. Pedagogical sciences, No. 110. pp. 137-140. [in Ukrainian].

10. Martiusheva, А.О. (2013). Tsinnisnyi komponent osvity - postmoderna krytyka i vykhid za yii mezhi [The value component of education is postmodern criticism and going beyond it]. Gilea, No.72. pp. 717-721. [in Ukrainian].

11. Nikora, А.О. (2015). Teoriia aksiolohichnoho pidkhodu v osviti ta praktyka yoho realizatsii v protsesi predmetno-metodychnoi pidhotovky maibutnoho vchytelia-suspilstvoznavtsia [The theory of the axiological approach in education and the practice of its implementation in the process of subiect-methodical training of future teachers of social sciences]. Scientific Bulletin of the Nikolaev National University named after VO Sukhomlinsky. Pedagogical sciences, No. 1. pp. 221226. [in Ukrainian].

12. Orshanskyi, L.V. & Burkovska, Z.Ie. (2015). Rozvytok profesiinykh tsinnostei maibutnikh fakhivtsiv ahramoho profiliu [Development of professional values of future agricultural professionals: monograph]. Drohobych, 204 р. [in Ukrainian].

13. Pelekh, Yu.V & Kukla, D. (2019). Systema tsinnostei maibutnoho fakhivtsia i yoho mistse na suchasnomu rynku pratsi [The value system of the future specialist and his place in the modern labor market]. Rivne, 184 p. [in Ukrainian].

14. Pidlisnyi, M. M. (2020). Problemy aksiolohii ta shliakhy yikh vyrishennia [Problems of axiology and ways to solve them]. Dnipro, 164 p. [in Ukrainian].

15. Barnes, M. (2018). What is the relevance of axiology to education? The University of Texas at Austin. Available at: https://www.quora.com/What-is-the-relevance-of-axiology-to-education (Accessed 11 May.2021).[in English].

16. Berkowitz Marvin, W. (2011). What works in values education. International Journal of Educational Research, Vol. 50. Issue 3, pp. 153-158. [in English].

17. Lovat, T (2005). What is values education all about? Available at: http://www.curriculum. edu.au/verve/ _resources/Terry_Lovat_VE_Newsletter.pdf (Accessed 12 June 2020).

Размещено на Allbest.ru