Теоретичні передумови дослідження психологічних особливостей прояву когнітивних стилів у підлітковому віці

Размещено на http://www.allbest.ru/

Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського

ТЕОРЕТИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ПРОЯВУ КОГНІТИВНИХ СТИЛІВ У ПІДЛІТКОВОМУ ВІЦІ

Пушкар Олег Анатолійович

аспірант кафедри психології,

соціальної роботи та педагогіки

м. Київ



Анотація

У статті представлено результати аналізу теоретичних передумов дослідження психологічних особливостей прояву когнітивних стилів у підлітковому віці. Визначено походження поняття «стиль», проаналізовано теоретичні підходи до визначення поняття «когнітивний стиль». Зокрема, зазначається, що в сучасній психології когнітивні стилі підлітка розглядають, як інтегральну систему особистості, що розвивається, систему інструментального порядку (використання способів і засобів для досягнення будь-якої мети). За цим криється своєрідність способів отримання, переробки і відтворення інформації, способів контролю, а також особливостей інтелектуальної діяльності, форм інтелектуальної активності як вищого порядку, ніж традиційно описувані особливості пізнавальних процесів. Незважаючи на велику кількість теоретичних розробок, простежується відсутність сталої визначеної системи поглядів на розуміння когнітивного стилю підлітків, суперечливість окремих положень в наявних підходах до цієї проблеми, що визначає потребу в узагальненні та систематизації численних фактів, накопичених у психології, педагогіці, соціології. Сучасні дослідження когнітивних стилів характеризуються здебільшого особистісно-орієнтованим підходом, оскільки в сучасному суспільстві істотно зростає роль людини як організатора власного життя, зростає ціна досвіду і затребуваність її креативності. Загалом прояви когнітивних стилів є складними і багатогранними явищами, які включають консолідацію різних психологічних і фізичних особливостей особистості, які мають вплив на формування у підлітків способів і методів сприйняття інформації, її оброблення, процеси прийняття рішень, вирішення проблем, пізнання. Також психологічні особливості підліткового віку, такі як егоцентризм, абстрактне мислення, метапізнання, імпульсивність, схильність до ризику та формування ідентичності, можуть сприяти прояву когнітивних стилів у особистості підлітка на цьому етапі розвитку.

Дослідження психологічних особливостей прояву когнітивних стилів у підлітковому віці є підготовчим етапом для проведення науково обґрунтованого емпіричного дослідження психологічних особливостей прояву когнітивних стилів у підлітковому віці, що є важливим для розроблення програм навчання та інших інтервенцій, що сприяють підвищенню ефективності навчання та розвитку особистості підлітків.

Ключові слова: теоретичні передумови, психологічні особливості, стиль, когнітивні стилі, підлітковий вік, підлітки



Annotation

когнітивний стиль психологічний підліток

Pushkar Oleg Anatoliyovych PhD student of the Department of Psychology, Social Work and Pedagogy, V. I. Vernadskyi Tavra National University, Kyiv

THEORETICAL PREREQUISITES FOR THE STUDY OF PSYCHOLOGICAL FEATURES OF THE MANIFESTATION COGNITIVE STYLES IN ADOLESCENCE

The article presents the results of the analysis of the theoretical prerequisites for the study of the psychological features of the manifestation of cognitive styles in adolescence. The origin of the concept of "style" is determined, theoretical approaches to the definition of the concept of "cognitive style" are analyzed. In particular, it is noted that in modern psychology, the adolescent's cognitive styles are considered as an integral system of the developing personality, a system of instrumental order (use of methods and means to achieve any goal). Behind this lies the originality of methods of obtaining, processing and reproduction of information, methods of control, as well as features of intellectual activity, forms of intellectual activity as a higher order than the traditionally described features of cognitive processes. Despite the large number of theoretical developments, there is a lack of a stable, defined system of views on understanding the cognitive style of adolescents, the contradiction of individual provisions in the existing approaches to this problem, which determines the need for generalization and systematization of numerous facts accumulated in psychology, pedagogy, sociology. Modern studies of cognitive styles are mostly characterized by a person-oriented approach, since in modern society the role of a person as an organizer of his own life is significantly increasing, the price of experience and the demand for his creativity are increasing. In general, manifestations of cognitive styles are complex and multifaceted phenomena that include the consolidation of various psychological and physical characteristics of the individual, which have an impact on the formation of adolescents' ways and methods of information perception, its processing, decisionmaking processes, problem solving, and cognition. Also, psychological features of adolescence, such as egocentrism, abstract thinking, metacognition, impulsivity, risk-taking and identity formation, can contribute to the manifestation of cognitive styles in the adolescent's personality at this stage of development.

The study of the psychological features of the manifestation of cognitive styles in adolescence is a preparatory stage for conducting a scientifically based empirical study of the psychological features of the manifestation of cognitive styles in adolescence, which is important for the development of training programs and other interventions that contribute to the improvement of the effectiveness of learning and personality development of adolescents.

Keywords: theoretical prerequisites, psychological features, style, cognitive styles, adolescence, teenagers



Постановка проблеми

Актуальність дослідження психологічних особливостей проявів когнітивних стилів у підлітковому віці зумовлена недостатньою повнотою сучасних уявлень у психології про роль стильового підходу у загальній структурі індивідуальних проявів особистості. Модернізація системи вітчизняної освіти диктує необхідність переорієнтації сучасного навчання із простої передачі інформації суб'єкту пізнання на допомогу у здобутті ним активних і точних засобів та способів її переробки. У зв'язку із чим в останні десятиліття в межах вітчизняної когнітивної психології активно розробляється стильовий підхід, пов'язаний із вивченням когнітивних стилів, що має значний вплив не тільки на продуктивні можливості індивідуального інтелекту, але також на своєрідність особистісної організації людини та характеристики її соціальної поведінки.

Тому особливу роль в успішності діяльності особистості визначають її когнітивні стилі мислення, а аналіз когнітивних стилів та психологічні особливості їх прояву дає можливість визначення особливостей устрою та функціонування індивідуального розуму. Загалом, вивчення психологічних особливостей і когнітивних стилів відноситься до розуміння людської поведінки та дає цінну інформацію про індивідуальні відмінності в пізнанні та особистості.

У вітчизняну науку термін «когнітивний» перейшов з англійської cognitive - пізнавальний. Проте у сучасному понятійному апараті психології терміни «пізнавальний» і «когнітивний» не є синонімами. Так у психології пізнавальний - термін, що відноситься до процесу відображення дійсності в індивідуальній свідомості як пізнавальний образ, тобто адресується з того що передає пізнавальний образ. А когнітивний - термін, що належить до психічних механізмів обробки інформації під час створення пізнавального образу на різних рівнях пізнавального відображення, тобто адресується тому, як створюється пізнавальний образ [1].

Когнітивні стилі - це індивідуальні способи обробки інформації, які охоплюють широкий спектр когнітивних процесів, включаючи сприйняття, мислення, запам'ятовування, прийняття рішень і комунікацію. Хоча когнітивні стилі особистості можуть бути досить стійкими протягом життя, людина також може навчатися розвивати інші когнітивні стилі через навчання та практику. Також важливо відзначити, що когнітивні стилі можуть змінюватися в залежності від культурних і соціальних факторів [2].

Підлітковий період є часом значних змін та розвитку у фізичному, соціальному та психологічному планах. Формування та розвиток важливих якостей у процесах навчання, соціальної адаптації та розвитку особистості, що передбачає високий рівень творчої активності, є одним з основних напрямків діяльності в умовах психологічного супроводу особистості у підлітковому віці. Проте усі зміни необхідно спрямовувати з урахуванням індивідуальних особливостей підлітків, які помітно впливають на організацію їх діяльності та підходи до роботи з інформацією.

Дослідження когнітивного стилю підлітка дає розуміння його сильних і слабких сторін у різних сферах пізнання, таких як прийняття рішень, вирішення проблем і творче мислення. Розуміння когнітивного стилю підлітка також допомагає батькам, вчителям та психологам визначити та адаптувати стратегії навчання та роботи, які відповідатимуть когнітивному його стилю.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Дослідження психологічних особливостей прояву когнітивних стилів у підлітковому віці є актуальною темою в сучасній вітчизняній та зарубіжній психології. Становлення стильового підходу у психології стало свідченням трансформації її предмета пізнання: якщо раніше психологія пізнання виступала як наука про загальні закономірності пізнавальної психічної діяльності, то наразі у науковому пошуку знайшли перевагу дослідження механізмів індивідуальних відмінностей особистості та їх способи пізнання навколишнього світу [3].

Для теоретичного аналізу проблеми психологічні особливості прояву когнітивних стилів у підлітковому віці ключовим виступає поняття «стиль», яке вказує на індивідуальні відмінності у здійсненні пізнавальної діяльності. Термін «стиль» уперше застосовується із середини минулого сторіччя у роботах зарубіжних та вітчизняних психологів та сприймається як багатозначне поняття. Семантика вживання терміну «стиль» включає індивідуально-специфічні способи поведінки та поєднання відмінних рис, а також поняття є міждисциплінарним, оскільки термін використовується в психології особистості, диференціальної, когнітивної та ще кількох суміжних галузях психологічної науки.

Еволюція стильового підходу пройшла кілька стадій розвитку. Так на першій стадії психоаналітик А. Адлер використовував розуміння стилю, що формується в ранньому дитинстві як захист від комплексу неповноцінності, для опису способу адаптації людини. Кожен виробляє свій індивідуальний спосіб життя, орієнтуючись на досягнення життєво важливих цілей. Стиль особливо виразно проявляється у критичних та складних ситуаціях [4].

У межах другого етапу розвитку стильового підходу у психології досліджували індивідуальні відмінності у способах переробки інформації про навколишнє середовище, когнітивних стилях як про певну форму пізнавальних стилів, тобто індивідуально-своєрідні способи дослідження реальності.

Останній етап стильового підходу належить до кінця двадцятого століття і відрізняється схильністю до узагальнення поняття «стиль». Так, поняття когнітивного стилю розширює діапазон за рахунок появи нових стильових категорій: стиль мислення, стиль навчання та інші [5].

Представники диспозиційного напряму психології особистості надали іншого функціонального значення стилю: автор виділяє індивідуальні диспозиції - унікальні риси конкретної людини. Мотиви, схильності, установки складають ядро особистісних рис, детермінуючих поведінку людини у певних ситуаціях. Індивідуальний стиль поведінки складається із набору звичок та задоволення потреб у самоактуалізації і особистісному зростанні [6].

Результати аналізу різних підходів до вивчення стильових характеристик особистості демонструють процес їх інтеграції. Представники психологічної науки в обговореннях стильових характеристик особистості приходять до консолідації думок, що важливим аспектом стильового підходу до вивчення особистості є широкий діапазон поведінкових проявів. Тоді як іншим аспектом є те, що стилі детермінуються особистісними характеристиками.

Розквіт когнітивної психології починається у середині минулого століття і дослідження того періоду охоплюють практично всі процеси: сприйняття, мислення, пам'ять, увага, мова. В основу досліджень покладено уявлення, що психіка - це система, яка отримує, переробляє та зберігає інформацію. Винахід комп'ютерів та інформаційних технологій, віртуальної реальності вплинули на розвиток когнітивних теорій. Однією з таких теорій стало дослідження американського психолога Дж. Келлі (G. Kelly) «Психологія особистісних конструктів». Згідно з авторською концепцією, всі психічні процеси функціонують на основі передбачення подій навколишнього світу. Людина, спостерігаючи за всім, сама будує свою унікальну систему особистісних конструктів. Конструкт - засіб класифікації об'єктів навколишнього світу. Система особистісних конструктів визначає дії людини та дозволяє прогнозувати майбутнє. Важливість цих подій буде такою, яку суб'єктивну семантику людина вкладає у подію [7].

Вивчаючи індивідуальні особливості людини, наука пояснює чому кожен індивід використовує певні способи поведінки для вирішення будь-якої задачі. Аналіз досліджень переконливо свідчить, що особливості сприйняття мають широкий спектр проявів та виявлено близько п'ятнадцяти когнітивних стилів [8].

Важливими результатами наукових досліджень психологічних особливостей прояву когнітивних стилів у підлітковому віці є: Дж. Флауерс і його колеги (2014) виявили, що у підлітків з когнітивним стилем абстрактного мислення проявляється більша вірогідність розвитку депресії та тривоги; Л. Ауґустін та її колеги (2016) з'ясували, що у підлітків з когнітивним стилем конкретно-оперативного мислення вище рівень креативності та міжособистісних відносин; В. Кокалюк та його колеги (2020) встановили зв'язок між когнітивними стилями та емоційними реакціями на соціальні подразники у підлітків; О. Макаренко (2019) досліджувала зв'язок між когнітивними стилями та пізнавальними досягненнями.

Незважаючи на різницю підходів до вивчення когнітивних стилів у психологічні науці, їх природа ще не до кінця вивчена, та пояснюються фізіологічними особливостями підлітка, рівнем розвитку його інтелекту, властивостями нервової системи. у підлітків з різними типами уваги.

Мета статті полягала у вивченні психологічні особливості прояву когнітивних стилів у підлітковому віці.

Виклад основного матеріалу

Результати аналізу наукової психологічної літератури дають можливість визначити, що під когнітивним стилем підлітка слід розглядати, як інтегральну систему особистості, що розвивається, систему інструментального порядку (використання способів і засобів для досягнення будь-якої мети). За цим криється своєрідність способів отримання, переробки і відтворення інформації, способів контролю, а також особливостей інтелектуальної діяльності, форм інтелектуальної активності як вищого порядку, ніж традиційно описувані особливості пізнавальних процесів.

Вивчення когнітивних стилів та психологічних особливостей їх прояву неможлива без дослідження гетерохронності когнітивних сфер підлітків. Системний аналіз досліджень когнітивних стилів різними науковими школами дозволяють сформувати припущення, що когнітивні стилі формуються у процесі дорослішання під впливами досвіду, сімейного виховання та соціальних атитюдів [9].

Звертаючись до проблеми вікових рамок підлітництва, слід зазначити, що вони індивідуальні для кожного та визначаються особливостями дитини, а також конкретними умовами зростання. Особливості формування і розвитку особистості на цьому етапі є визначальними для наступних етапів її життєвого шляху. Проте, з іншого боку, саме у цьому віці найбільш гротескної форми набувають усі особливості психологічної сфери дитини та найяскравіше проявляються результати батьківського і сімейного виховання.

Таким чином, віковий період підлітництва можна назвати перехідним етапом між результатами минулого і перспективами на майбутнє: змінюється становище особистості підлітка, як у найближчому соціальному оточенні, суспільстві, так і видозмінюються взаємовідносини підлітків із середовищами існування. Найважливішим моментом цього періоду є фізіологічне дорослішання, результатом якого стає дозрівання структур, відповідальних за розвиток когнітивної сфери, відбувається зміна фізичного образу дитини. Дані зміни у сукупності накладають відбиток сприйняття особистістю підлітка різних аспектів свого «Я», і навіть системи відносин, у якій перебуває. Внутрішні зміни, що відбуваються в особистості підлітка, не завжди збігаються з готовністю дорослих до їх сприйняття та розуміння.

Постійні процеси комунікації з іншими людьми, взаємодії в освітньому та сімейному середовищах дозволяють підліткам простежувати та аналізувати різні пізнавальні позиції, що є передумовою для конструктивного поведінкового акта у ситуаціях взаємодії [10].

Диференціація у способах отримання відомостей про світ, у стилі мислення ще більше ускладнює завдання індивідуальних пізнавальних відмінностей підлітка, оскільки будь-яка життєва ситуація змушує його приймати ту чи іншу поведінку залежно від того, що він думає і як оцінює ефективність свого рішення.

У науковій літературі описано різні теорії когнітивних стилів і способи їх класифікації та вимірювання. Проте деякі спільні риси когнітивних стилів включають:

- риси особистості, оскільки когнітивні стилі мають безпосередній зв'язок із певними психологічними та фізичними рисами особистості. Наприклад, підлітки із імпульсивним когнітивним стилем, як правило, більш авантюрні та схильні до ризику, тоді як підлітки з рефлексивним когнітивним стилем, як правило, більш інтроспективні та обережні.

- способи сприйняття інформації, оскільки когнітивні стилі можуть впливати на те, як підлітки сприймають інформацію та опрацьовують її. Для прикладу, підлітки з аналітичним когнітивним стилем, як правило, зосереджуються на деталях і фактах, тоді як підлітки з цілісним когнітивним стилем, як правило, бачать загальну картину пізнання інформації. Також існують відмінності у формах сприйняття інформації: одні підлітки краще налаштовані на візуальну інформацію, тоді як інші більше покладаються на вербальну.

- методи оброблення інформації. Так, наприклад, одні підлітки вважають за краще мислити логічно та аналітично, а інші більше покладаються на інтуїцію та креативність; деякі підлітки більш лінійні у своєму мисленні, тоді як інші - асоціативні та креативні.

- процеси прийняття рішень, оскільки когнітивні стилі також мають вплив на те, як підлітки приймають рішення. Наприклад, особистості із рішучим когнітивним стилем, як правило, швидко приймають рішення на основі обмеженої інформації, тоді як інші, з обережним когнітивним стилем, як правило, не поспішають і ретельно зважують всю доступну інформацію та варіанти розвитку подій.

- пам'ять, оскільки когнітивні стилі також мають вплив на те, як підлітки запам'ятовують інформацію. Наприклад, деякі підлітки краще пам'ятають факти та деталі, тоді як інші краще пам'ятають концепції та ідеї, одні мають кращу зорову пам'ять, а інші - слухову.

- способи та методи вирішення проблем, оскільки когнітивні стилі також мають вплив на те, як підлітки підходять до способів визначення проблем і методів вирішення їх. Наприклад, підлітки з інтуїтивним когнітивним стилем, як правило, покладаються на свої інстинкти та передчуття, тоді як підлітки з раціональним когнітивним стилем, як правило, використовують логічний аналіз і дедукцію; деякі підлітки більш систематичні та поетапні у своєму підході до вирішення проблем, тоді як інші більш спонтанні та імпровізаційні.

- способи пізнання, оскільки когнітивні стилі мають вплив на те, які навчальні стратегії обирають підлітки. Наприклад, деякі підлітки вважають за краще навчатися читаючи та конспектуючи, тоді як інші - навчатися на практиці та досвіді, здобуваючи практичні навички; підлітки із візуальним когнітивним стилем, як правило, найкраще навчаються за допомогою зображень і схем, тоді як ті, хто має слуховий когнітивний стиль, надають перевагу усному поясненню. Деякі підлітки віддають перевагу навчанню в структурованому освітньому середовищі, тоді як інші - відкритому та гнучкому підходу через побудову власної траєкторії навчання [11].

Загалом прояви когнітивних стилів є складними і багатогранними явищами, які включають консолідацію різних психологічних і фізичних особливостей особистості, які мають вплив на формування у підлітків способів і методів сприйняття інформації, її оброблення, процеси прийняття рішень, вирішення проблем, пізнання.

Важливо зазначити, що когнітивні стилі у підлітків не є фіксованими чи абсолютними, а можуть змінюватися залежно від ситуації, контексту та індивідуальних відмінностей. Крім того, когнітивні стилі не обов'язково є хорошими чи поганими самі по собі, але можуть мати переваги та недоліки залежно від поставленого завдання та мети.

У межах дослідження психологічні особливості прояву когнітивних стилів у підлітковому віці важливим є зауваження, що когнітивні стилі та стилі мислення мають принципову відмінну особливість - стилі мислення безпосередньо пов'язані з діяльністю підлітка та мають оціночний кінцевий результат. Дослідники стилів мислення виділяють п'ять типів: синтезатори, ідеалісти, аналітики, прагматики, реалісти. Проте більшість у своїй життєдіяльності використовують переважно один чи два стилі, ще рідше - три (лише 2 %). [12].

Переважаючі мотиви підлітка вимагають застосування ним стратегічної лінії поведінки для вирішення певних завдань. Пізнавальна стратегія, якою оволодіває підліток, залежить від стилю мислення.

У період підліткового віку може проявлятись кілька психологічних особливостей, які мають вплив на когнітивні стилі. До таких психологічних особливостей підлітків включають:

- егоцентризм, оскільки підлітки, як правило, є егоцентричними, що означає, що вони більше зосереджені на собі та власному досвіді, ніж на інших. Це може проявлятися як когнітивний стиль, у якому вони частіше покладаються на власні думки та точки зору, ніж на погляди інших.

- абстрактне мислення, оскільки підлітки здатні брати участь у більш абстрактному мисленні, ніж це було в дитинстві. Це може призвести до когнітивного стилю, в якому вони частіше думають про гіпотетичні ситуації та беруть участь у вирішенні складних проблем.

- метапізнання, оскільки у підлітків на етапі дорослішання розвивається більша здатність думати про власне мислення, яка відома як метапізнання. Це може призвести до когнітивного стилю, в якому вони більш рефлексивні та аналітичні щодо власних когнітивних процесів.

- імпульсивність, оскільки підлітки також є більш схильними до імпульсивної поведінки, ніж дорослі. Це може проявлятися як когнітивний стиль, у якому вони більш схильні приймати рішення на основі негайного задоволення, а не довгострокових наслідків.

- схильність до ризику, за якою підлітки є більш схильними до ризикованої поведінки, ніж дорослі. Це може призвести до когнітивного стилю, в якому вони готові йти на ризик і пробувати нові речі не задумуючись про наслідки.

- формування ідентичності, оскільки підлітки перебувають у процесі формування своєї ідентичності, що може вплинути на їх когнітивні стилі. Наприклад, вони можуть приймати когнітивний стиль, який більше зосереджений на індивідуалізмі чи конформності, залежно від розвитку їх особистості.

Загалом психологічні особливості підліткового віку, такі як егоцентризм, абстрактне мислення, метапізнання, імпульсивність, схильність до ризику та формування ідентичності, можуть сприяти прояву когнітивних стилів у особистості підлітка на цьому етапі розвитку.

Когнітивний стиль, як структурна категорія, має компоненти різних рівнів, організованих за принципом функціональної системи. Когнітивні стилі поділяються на певні рівні змістовних та процесуальних компонентів:

- перший рівень - сенсорно-перцептивний, виражений характеристиками сприйняття, що задають особливості обробки даних у вигляді просторової дискретності (візуальне сприйняття), тимчасової дискретності (аудіальне сприйняття) та суб'єктивності (кінестетичне сприйняття);

- другий рівень - розумовий і для нього характерні когнітивні стилі другого порядку, виражається стильовими ознаками мислення (аналітичність/ синтетичність, реалістичність / ідеалістичність і інші);

- третій рівень - рефлексивний, представлений когнітивними стилями вищого порядку, який виражається такими групами ознак як зовнішня форма надходження і сприйняття інформації, якість мислення, час прийняття рішень, мотивація, темп тощо [12].

Узагальнюючим чинником вищевикладеної рівневої організації когнітивних стилів особистості виступає когнітивна гнучкість, функціональне навантаження якої визначається забезпеченням взаємних перекладів властивостей когнітивних стилів різних рівнів.

Когнітивні стилі мають застосування у таких характеристиках особистості підлітка:

- діагностування динамічних сторін мислення, тобто швидкість реагування на певні мотиви;

- відображення специфічної переважаючої у особистості форми відтворення інформації, здобутої із навколишнього середовища, відповідно до якої підліток реалізує пізнавальну та розумову діяльність;

- відображення індивідуально-своєрідного розвитку різних якостей мислення, особливостей застосування понять людиною в ході пізнавальної діяльності;

- характеристика особливостей розвитку системного причинно-наслідкового мислення;

- сформованість готовності до переходу на наступний рівень розвитку мислення.



Висновки

Отже, констатуючи вищевикладений матеріал, слід зазначити, що когнітивні стилі - це індивідуальні способи переробки інформації, що характеризують специфіку складу розуму конкретної особистості та відмінні риси її інтелектуальної поведінки. В основі дослідження проблеми психологічних особливостей проявів когнітивних стилів у підлітковому віці лежить розуміння поняття «стиль» у психології, оскільки саме воно фокусує природу пізнання та вказує на індивідуальні відмінності у здійсненні пізнавальної діяльності.

У психології поняття когнітивного стилю використовується для того, щоб виділити індивідуальні відмінності в процесі переробки інформації та позначити типи особистостей залежно від особливостей організації їх когнітивної сфери.

Дослідження психологічних особливостей проявів когнітивних стилів у підлітковому віці неможливе без вивчення гетерохронності когнітивних сфер підлітків. Важливо зазначити, що когнітивні стилі у підлітків не є фіксованими чи абсолютними, а можуть змінюватися залежно від ситуації, контексту та індивідуальних відмінностей. Крім того, когнітивні стилі не обов'язково є хорошими чи поганими самі по собі, але можуть мати переваги та недоліки залежно від поставленого завдання та мети.

Основними компонентами когнітивних стилів особистості підлітка виступають рівні: сенсорно-перцептивний, розумовий, метапізнавальний. Узагальнюючим чинником рівневої організації когнітивних стилів особистості підлітка виступає когнітивна гнучкість, функціональне навантаження якої визначається забезпеченням взаємних перекладів властивостей когнітивних стилів різних рівнів.

Узагальнюючи результати вивчення теоретичних передумов дослідження психологічних особливостей прояву когнітивних стилів у підлітковому віці, вважаємо, що сформульоване визначення когнітивних стилів, виокремлені психологічні особливості їх прояву у підлітків дозволяють провести науково обґрунтоване емпіричне дослідження психологічних особливостей прояву когнітивних стилів у підлітковому віці, що є важливим для розроблення програм навчання та інших інтервенцій, що сприяють підвищенню ефективності навчання та розвитку особистості підлітків.



Література

1. Портяна О. В. Теоретико-методологічні засади дослідження когнітивних стилів. Збірник наукових праць. Проблеми сучасної психології. 2015. №. 29. С. 549-560.

2. Каряка І.В., Дайлідоніс А.А., Коваленко О.О. Психологічні особливості прояву стилів мислення в процесі комунікативної діяльності юнаків. Теорія і практика сучасної психології, 2020. № 2. С. 120-124.

3. Синишина В. Вплив когнітивно-стильових характеристик пізнавальної сфери на життєдіяльність особистості. Наукові перспективи (Naukoviperspektivi). 2022. №. 10 (28).

4. Адлер А. Наука жить. Каунас: Knygu klubas, 2016. 136 с.

5. Пилявець Н. І., Потапчук Є. М. Сучасні підходи до визначення поняття «когнітивний стиль особистості». Габітус. 2021. № 26. с. 117-121.

6. Палій А.А. Когнітивно-стильові детермінанти індивідуальності. Проблеми сучасної психології: збірник наук. праць К-ПНУ імені Івана Огієнка Інституту психології ім. Г.С. Костюка НАПН України. 2011 № 11. С. 584-595.

7. Kelly G.A. The Psychology of Personal Constructs. V. 1.2 / G.A. Kelly. - N.Y.: Norton, 1955. -P. 23-96.

8. Бочаріна Н. О., Бєлякова С. М., Стеценко А. І. Соціально-психологічні та вікові особливості акцентуацій характеру особистості в період дорослішання. 2022. Перспективи та інновації науки. - 2022. - № 6 (24). - С. 520-532.

9. Смук О. Т. Механізми сімейного виховання як цілісний комплекс, що охоплює сукупність генетично фіксованих і накопичених шляхом научіння навичок, які детермінують когнітивні стилі. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Психологія. 2021. №. 1. С. 31-35.

10. Riding R., Douglas G. The effect of cognitive style and mode of presentation on learning performance. University of Birmingham Press, 1993. 307 p.

11. Пасічник І. Д. Роль когнітивно-стильових особливостей особистості в процесі навчальної діяльності. Наукові записки. Серія «Психологія і педагогіка». Тематичний випуск «Актуальні проблеми когнітивної психології». 2010. №. Вип. 14. С. 3-10.

12. Witkin H.A., Goodenough D.R. Cognitiv Styles: Essence and Origins. Field dependece and field independence. N.Y., 1982. 125 р.

References

1. Portyana O. V. (2015). Teoretyko-metodolohichni zasady doslidzhennia kohnityvnykh styliv. [Theoretical and methodological principles of the study of cognitive styles]. Collection of scientific works. Problems of modern psychology [in Ukrainian].

2. Karyaka I.V., Dailidonis A.A., Kovalenko O.O. (2020). Psykholohichni osoblyvosti proiavu styliv myslennia v protsesi komunikatyvnoi diialnosti yunakiv. [Psychologicalfeatures of the manifestation of thinking styles in the process of young people's communicative activity]. Theory and practice of modern psychology. [in Ukrainian].

3. Synishyna V. (2022). Vplyv kohnityvno-stylovykh kharakterystyk piznavalnoi sfery na zhyttiediialnist osobystosti [The influence of cognitive-stylistic characteristics of the cognitive sphere on the life activity of the individual]. Scientific perspectives (Naukovi perspektivii) [in Ukrainian].

4. Adler A. (2016). Nauka zhyt [The science of living]. Kaunas: Knygu klubas.

5. Pyliavets N. I., Potapchuk E. M. (2021). Suchasnipidkhody do vyznachenniaponiattia «kohnityvnyi styl osobystosti» [Modern approaches to defining the concept of "personal cognitive style"]. Habitus. [in Ukrainian].

6. Palii A.A. (2011). Kohnityvno-stylovi determinanty indyvidualnosti [Cognitive and stylistic determinants of individuality]. K-PNU Ohienko of the Institute of Psychology. [in Ukrainian].

7. Kelly G.A. (1955). The Psychology of Personal Constructs. N.Y.: Norton.

8. Bocharina N.O., Belyakova S.M., Stetsenko A.I. (2022). Sotsialno-psykholohichni ta vikovi osoblyvosti aktsentuatsii kharakteru osobystosti v period doroslishannia. [Sociopsychological and age-relatedfeatures of personality accentuations during adulthood]. Prospects and innovations of science. [in Ukrainian].

9. Smuk O. T. (2021). Mekhanizmy simeinoho vykhovannia yak tsilisnyi kompleks, shcho okhopliuie sukupnist henetychno fiksovanykh i nakopychenykh shliakhom nauchinnia navychok, yaki determinuiut kohnityvni styli. [Mechanisms of family education as a whole complex that includes a set of genetically fixed and accumulated skills that determine cognitive styles]. Uzhhorod: Scientific Bulletin of the National University. Series: Psychology. [in Ukrainian].

10. Riding R., Douglas G. (1993). The effect of cognitive style and mode ofpresentation on learning performance. University of Birmingham Press.

11. Pasichnyk I. D. (2010). Rol kohnityvno-stylovykh osoblyvostei osobystosti v protsesi navchalnoi diialnosti. [The role of cognitive and stylistic features of the personality in the process of educational activity]. Proceedings. [in Ukrainian].

12. Witkin H.A., Goodenough D.R. (1982) Cognitiv Styles: Essence and Origins. Field dependece and field independence. N.Y.

Размещено на Allbest.ru

...