Психологічна діагностика сімей військових, які виховують дітей із особливостями у розвитку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Чорноморський національний університет імені Петра Могили, корпус №1

Психологічна діагностика сімей військових, які виховують дітей із особливостями у розвитку

Дрозд Олена Володимирівна доктор філософії в галузі освіти, доцент кафедри психології

Татаренко Олена Олександрівна здобувачка другого (магістерського) рівня вищої освіти спеціальності: 053 «Психологія»

м. Миколаїв

Анотація

Зростаюча кількість дітей із особливостями у розвитку все більше актуалізує необхідність впровадження соціальної моделі підтримки таких сімей і роль педагога в практиці відповідної діяльності.

У сучасних умовах прагнення суспільства змінити на краще ситуацію в навчанні та вихованні дітей з особливостями у розвитку зазнає помітних змін і ґрунтується на педагогіці партнерства. Відповідні закони, що аргументують створення інклюзивної системи навчання на державному рівні, дозволяють комплексно вирішувати порушені проблеми. Разом з тим, оновлюється система підготовки фахівців, які надають якісну і сучасну допомогу дітям із особливостями у розвитку.

З кожним роком потреби батьків дітей із особливостями у розвитку і надання їм психокорекційної допомоги стають все більш актуальними, особливо зараз, в умовах воєнного стану, коли робота фахівців з дітьми з різноманітними порушеннями розвитку здобуває ще більшої гостроти, адже ще багато невідомих аспектів додається до нелегкої взаємодії. Таким чином, експерти обговорюють необхідність залучення батьків до процесу корекційного виховання дітей, і розробляють методи та заходи надання допомоги сім'ям, які виховують дітей із особливостями у розвитку. У науковій та практико-орієнтованій спільноті вважається, що критеріями готовності батьків до корекційно-орієнтованого навчання і виховання таких дітей є: педагогічна компетентність, активна участь в освітньому процесі установи чи закладу, ставлення до дитини з повагою і розумінням за засадах гуманізму та дитиноцентризму.

Однак, незважаючи на численні дослідження, проблема допомоги та підтримки сімей, які виховують дітей із особливостями у розвитку, все ще недостатньо вивчена і недостатньо обґрунтована, особливо у руслі сімейних взаємостосунків.

Автори статті описують результати психологічної діагностики сімей військових, які виховують дітей із особливостями у розвитку, пропонують власні напрацювання з проблеми та результати апробації програми психологічного супроводу сімей, які виховують дітей із особливостями розвитку.

Ключові слова: діти з особливостями у розвитку, психологічна діагностика, психологічний супровід, психокорекція, військовослужбовці, сім'я.

Abstract

Drozd Olena Volodymirivna PhD, Associate Professor of Psychology, Petro Mohyla Black Sea National University, Mykolaiv

Tatarenko Olena Oleksandrivna Graduate of the second (master's) level of higher education, specialty: 053 «Psychology», Petro Mohyla Black Sea National University, Mykolaiv

PSYCHOLOGICAL DIAGNOSTICS OF MILITARY FAMILIES RAISING CHILDREN WITH DEVELOPMENTAL DISABILITIES

The growing number of children with special needs in development increasingly actualizes the need to implement a social model of support for such families and the role of the teacher in the practice of relevant activities.

In modern conditions, society's aspiration to change the situation for the better in the education and upbringing of children with developmental disabilities is undergoing noticeable changes and is based on the pedagogy of partnership. The relevant laws, which argue for the creation of an inclusive system of education at the state level, allow to comprehensively solve the problems raised. At the same time, the system of training specialists who provide high-quality and modern assistance to children with developmental disabilities is being updated.

Every year, the needs of parents of children with developmental disabilities and the provision of psychocorrective assistance to them become more and more relevant, especially now, in the conditions of martial law, when the work of specialists with children with various developmental disorders becomes even more acute, because many unknown aspects are added to the difficult interaction Thus, experts discuss the need to involve parents in the process of corrective upbringing of children, and develop methods and measures for providing assistance to families raising children with developmental disabilities. In the scientific and practice- oriented community, it is considered that the criteria for parents' readiness for correction-oriented education and upbringing of such children are: pedagogical competence, active participation in the educational process of the institution or institution, treating the child with respect and understanding based on the principles of humanism and child-centeredness.

However, despite numerous studies, the problem of helping and supporting families raising children with developmental disabilities is still not well-studied and well-grounded, especially in the area of family relationships.

The authors of the article describe the results of a study of psychological diagnosis of military families raising children with developmental disabilities, offer their own work on the problem and a program of psychological support for families raising children with developmental disabilities.

Keywords: children with developmental disabilities, psychological diagnosis, psychological support, psychological correction, military personnel, family.

Постановка проблеми

Традиційно вчені розглядають проблеми сімейного виховання дітей з особливостями у розвитку виключно крізь призму самої дитини, в її онтогенезі та із урахуванням потреб. Таким чином, залишається невирішеним один важливий аспект - емоційне благополуччя батьків дитини, у якої діагностовано порушення розвитку, і її сім'ї в цілому. Відтак, одним із актуальних завдань сьогодення є вивчення та обґрунтування важливості ролі внутрішнього сімейного клімату у вихованні дитини з особливостями у розвитку.

Діти з особливостями у розвитку мають відхилення від нормального фізичного або психічного розвитку, обумовлені вродженими або набутими порушеннями. Діти з особливостями у розвитку - це такі, які мають відхилення від загальноприйнятого фізичного чи психічного розвитку, зумовлені вродженими або набутими розладами. До них можуть належати діти з вадами серця, ВІЧ, ДЦП, РДА, СДУГ, діти з порушенням мовлення, слуху, зору тощо. Важливо розуміти, що ці діти також все розуміють та відчувають, разом з тим, їм потрібна подвійна підтримка та допомога у вирішенні побутових та життєвих питань.

На сьогоднішній день в Україні простежуються такі домінуючі тенденції щодо психолого-педагогічного супроводу батьків, які виховують дітей із особливостями у розвитку, як модернізація та впровадження новітніх технологій співпраці, розширення мережі освітніх установ, здатних забезпечити комплекс медичних, соціальних, психолого-педагогічних заходів; консультування з психологічних, правових та інших питань; надання допомоги батькам, які мають дітей з особливостями у розвитку; проведення профорієнтаційних консультацій, професійне навчання і конкретна допомога в працевлаштуванні [1, с. 36].

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Практичні аспекти реабілітації дітей і підлітків з особливостями у розвитку є предметом ретельних досліджень провідних вітчизняних та зарубіжних учених, а саме:

Мазурової, О. Мастюкової, А. Московкіної, А. Співаковської, В. Ткачової. Теоретичні основи вивчення особистості дитини, її формування та проблеми розвитку обгрунтовано у дослідженнях М. Басова, М. Власової, П. Гальперіна, Д. Ельконіна, О. Запорожця, В. Лебединського, М. Певзнера, Г. Сухарової Дослідники також екстраполюють особливості порушення пізнавальних психічних процесів і мовлення та особистості дитини, з урахуванням діяльності та особистісних підходів (С. Валявко, В. Калягіна, Карабаєва, Р. Лалаєва, І. Левицька, А. Лукіна, С. Конопляста, К. Панасенко, О. Писарчук, Н. Савінова, Т. Сак, Є. Соботович, В. Тарасун, Е. Фігередо, Н. Шавліс).

Мета статті - теоретично обґрунтувати особливості психологічної діагностики сімей військових, які виховують дітей із особливостями у розвитку, та запропонувати результати апробації програми психологічного супроводу сімей, які виховують дітей із особливостями у розвитку.

Виклад основного матеріалу

Емпіричне дослідження проводилось протягом травня 2021 - лютого 2022 рр. на базі приватної психологічної практики у м. Миколаєві. Групу досліджуваних склали:

батьки дітей раннього, дошкільного та шкільного віку з особливостями у розвитку, а також батьки здорових дітей;

військовослужбовці ЗСУ.

Загальна кількість досліджуваних, які взяли участь: 173

військовослужбовця, з яких 164 особи знаходяться у шлюбі та мають одну та більше дітей; 84 особи, з яких: 19%, а саме: 8 сімей (16 осіб) батьків здорових дітей; 31%, а саме: 13 сімей (26 осіб) батьків дітей раннього віку з особливостями у розвитку; 36%, а саме: 15 сімей (30 осіб) батьків дітей дошкільного віку з особливостями у розвитку; 14%, а саме: 6 сімей (12 осіб) батьків дітей шкільного віку з особливостями у розвитку.

Командиром військової частини було надано роз'яснення, що з військової служби звільняються чоловіки (жінки) - військовослужбовці, якщо на їхньому утриманні знаходиться дитина-інвалід із зазначеними порушеннями функцій організму. Такі особи можуть продовжувати військову службу, якщо вони виявили таке бажання. Відповідний Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо додаткових гарантій соціального захисту дітей-інвалідів» (проект № 2912) ухвалено Верховною Радою, 6 грудня 2017 року.

Нами були дібрані такі методики:

Багаторівневий особистісний опитувальник «Адаптивність-200».

Методика діагностики показників і форм агресії (А. Басса, А. Даркі, в адаптації О. К. Осницького).

Тест «Сімейна соціограма» Е. Г. Ейдемілер.

Методика діагностики батьківського ставлення (А. Я. Варга, В. В. Століна).

Метод нейропсихологічної діагностики дітей дошкільного віку Ж. М. Глозман.

Дані методики допомогли з'ясувати соціально-психологічні (зокрема мотиваційні), особистісно-психологічні, психофізіологічні особливості батьків дітей із особливостями у розвитку, а тому ми вважаємо досить ефективними та вартими уваги дослідників.

У процесі діагностування військовослужбовців, було встановлено, що двоє батьків виховують дітей від 3 до 6 років, які мають особливості у розвитку, і до лав ЗСУ вони пішли добровільно з початком військової агресії Росії.

З цими чоловіками окрім БОО «Адаптивність-200» та методики діагностики показників і форм агресії (А. Басса, А. Даркі), додатково було проведено тест «Сімейна соціограма» (Е. Г. Ейдемілер) та методика діагностики батьківського ставлення (А. Я. Варга, В. В. Століна).

За допомогою тесту «Сімейна соціограма» нами було з'ясовано переважний характер комунікацій між членами сімей, які виховують дітей з особливостями у розвитку.

З дітьми, віком 3 та 4 років, які мають в анамнезі інвалідизуючі діагнози ДЦП з порушенням ПМР та РДА, відповідно, індивідуально була проведена повна нейропсихологічна діагностика, згідно з кількістю повних років, за стандартизованими протоколами Ж. М. Глозман. У результаті проведення даної методики нам вдалось отримати результати стану вищих психічних функцій дітей на момент обстеження, та з'ясувати зони мозку, які знаходяться в дифіцитарному розвитку [2, с. 11].

Враховуючи певні правила проведення НПД та пред'явлені інструкції з використанням стимульного матеріалу, нами було виявлені рівні сформованості основних навичок відповідно до віку.

Одним із способів підтвердження гіпотези про те, що несприятливий прогноз розвитку дитини впливає на емоційні стани батьків, є з'ясування відмінностей у емоційній сфері батьків здорових дітей та батьків дітей із особливостями у розвитку (А. Басса-А. Дарки).

У батьків, які виховують дітей із особливостями у розвитку, значно нижчий, у порівнянні з батьками здорових дітей, рівень самопочуття та настрою, однак вищий рівень активності, оскільки батьки дітей із особливостями у розвитку схвильовані станом здоров'я своїх дітей, специфічними ознаками їх розвитку, вони намагаються брати активну участь у житті своїх дітей, їх розвитку та соціалізації.

Статистично значущі відмінності показників військовослужбовців - батьків здорових дітей та дітей з особливостями у розвитку за ступенем порушення емоційної сфери.

Картину батьківського ставлення до дитини з інвалідністю, спектр почуттів, поведінкові стереотипи та особливості внутрішнього спілкування, нам вдалось отримати за допомогою методики батьківського ставлення за А. Я. Варга та В. В. Століна. інклюзивний корекційний виховання

Результати емпіричного дослідження дозволили визначити основні напрями роботи з батьками, які виховують дітей із особливостями у розвитку, які мають бути спрямовані на корекцію та зміну їх емоційних станів та батьківського ставлення.

Батьки переносять свої слова, мрії та уявне почуття щастя на поведінку, що є ключовим аспектом нашої роботи. Вони відчувають цілковиту мить спокою, щастя, емоційної рівноваги, сімейного взаєморозуміння. Важливий аспект - розуміння самостійності у вирішенні своїх проблем, а головне - мотивації до вирішення, до успіху і щасливого життя у вигляді проходження усіх стадій адаптації народження дитини з особливостями у розвитку.

Отже, підводячи підсумки нашого експерименту, в якому брало участь 257 осіб, 173 з яких - військовослужбовці, призвані під час війни. Важливо зазначити, що діти та батьки часто відчувають пригнічення, занепокоєння, провину. Батьки здорових дітей частіше відчувають емоційне піднесення. Це говорить про те, що батькам, які мають особливих дітей, треба більше приділяти уваги, адже вони також потребують підтримки та поради у вихованні особливих дітей. Саме на роботу з дітьми та батьками було спрямовано нашу програму психологічного супроводу сімей, які виховують дітей із особливостями у розвитку.

У дитини з особливостями у розвитку дуже високий ступінь залежності від родини, обмежені можливості взаємодії в суспільстві. Проблема виховання і розвитку особливої дитини стає складною для сім'ї, батьки потрапляють в психологічно складну ситуацію: відчувають біль, горе, почуття провини, часто впадають у депресію. Узагальнений психологічний портрет батьків дітей з особливостями у розвитку характеризується вираженою стурбованістю, високим рівнем тривожності, слабкістю, соціальною сором'язливістю і підозрілістю. За власною ініціативою батьки рідко вступають в контакт з незнайомими людьми, демонструють своє насторожене ставлення до всіх, хто намагається спілкуватися з дітьми. Дитина починає прив'язуватися до своїх батьків, і батьки забувають про її особисте життя. Тому дуже важливо, щоб батьки інтегрували дитину в суспільство і не забували займатися власним життям. Зрештою, зараз існує безліч установ, які працюють з особливими дітьми.

Такий емоційний стан негативно позначається на душевному благополуччі батьків і їхніх дітей, на їх відносинах з оточуючими, а також підсилює соціально-психологічні та особистісні конфлікти, створює серйозні проблеми в навчанні і засвоєнні дитиною соціальних норм поведінки.

Тому систематична допомога родинам, які виховують дітей із особливостями у розвитку є важливою і необхідною. Запровадження комплексного підходу в наданні психологічної допомоги «особливим» сім'ям дозволяє вирішувати проблеми надання допомоги дитині з особливими потребами шляхом оптимізації сімейної атмосфери, гармонізації міжособистісних, подружніх, батьківських і дитячих відносин. Треба розуміти, що для дитини не важливі гроші та статус батьків, а навпаки, важливе піклування та турбота.

Отже, мета діяльності фахівців, зокрема психологів, які допомагають «особливим» сім'ям, полягає в тому, щоб батьки усвідомили, що вони не самотні у своїх труднощах, поруч є достатньо кваліфіковані спеціалісти, які готові в будь-яку хвилину прийти на допомогу. Психологічна допомога батькам має полягати у руйнуванні стереотипу: «Моя дитина не така як усі, вона гірша». Перспективи подальшої розробки проблеми полягають у створенні психокорекційних програм, спрямованих на надання допомоги сім'ям, які виховують дитину з особливостями у розвитку.

Після ретельного вивчення теоретичного матеріалу, а потім розробки та проведення емпіричної частини, ми вирішили розробити та провести 3 індивідуальні тренінги для сімей, які мають дітей із особливостями у розвитку. 10 нейропсихологічних занять для дітей з ООП, включаючи їх індивідуальну програму розвитку. Також нами розроблені 3 групи підтримки батьків по 1 годині та 7 програм-консультацій з психологом. Нижче ми наводимо приклад одного із проведених занять.

Індивідуальне заняття для дітей з особливостями у розвитку.

Тема заняття: Доброта в кожному.

Мета: закріпити вміння виражати радість, створити доброзичливу атмосферу між дитиною та батьками, поповнити активний словник, стабілізувати психоемоційний стан дитини.

Обладнання та матеріал: папір, олівці, пластилін.

Вправа «Щасливі герої» (15 хвилин)

Пропонуємо дитині розглянути піктограму «Радість», а потім картинки із сюжетами улюблених казкових героїв з позитивним настроєм.

Підсумок

Нагадуємо дитині, що кожна людина радіє по-своєму, що ми можемо здогадатися про радісний настрій кожної людини з виразу її обличчя. Дякуємо за те, що дуже гарно працював на занятті, обіймаємося і виходимо до батьків.

Успіх вирішення проблем батьків безпосередньо пов'язаний із цілеспрямованою соціальною і соціально-педагогічною роботою, яка включає широкий спектр довгострокових заходів з надання допомоги сім'ї комплексного характеру - медичної, правової, психолого-педагогічної, економічної. Зміст таких заходів спрямовано на:

розширення сімейних контактів, подолання ізоляції, участь у суспільному житті;

надання адекватної інформації про конкретні потреби і перспективи розвитку дитини, надання допомоги в організації комплексної діагностики та ранньому початку освітнього процесу;

надання повної інформації про заклади соціальної допомоги, надання допомоги фахівцям у складанні курсу навчання та реабілітації на основі індивідуальної програми розвитку дитини;

створення доброго сімейного клімату;

організація психологічної підтримки батьків;

організація правової підтримки сім'ї: надання інформації, захист законних прав та інтересів.

Необхідність надання спеціальної психологічної допомоги родинам, які виховують дітей з особливостями у розвитку, полягає в створенні сприятливих умов виховання в сім'ї, перш за все, батьки повинні знати особливості захворювання і розвитку дитини, її здатності виконувати певні завдання і вправи. Велике значення має правильний розпорядок дня (наприклад, покрокові карти для дітей з аутизмом), суворе дотримання режиму харчування і відпочинку, чергування занять з сном і прогулянками.

Окрім індивідуального заняття, можна ще додаткова використовувати вправи для зняття напруги дітей з особливостями у розвитку.

Регулярні зупинки (щогодини) (10 хвилин)

Психолог радить вчити дитину зупинятися і «прислухатися» до свого тіла. Запитайте її:

Де є напруга, холод, тепло, чого «хоче» її тіло?

Чи хочеться їй їсти?

Чи потрібно піти в туалет?

Можливо, вона хоче побігати, потягнутися?

А, може, хочеться зробити ковток води чи пообійматися?

Дуже важливо, щоб дитина вчилася відчувати своє тіло, свої потреби та бажання.

Долонька-промінь (вправи для батьків, можливо під наглядом психолога) (15 хвилин)

«Уявіть, що ваша долоня - це сонячний промінь. Потрібно торкатися до різних частин тіла дитини своєї долонькою, а дитина відчуває, як тепло і сонячне світло наповнює і розслабляє це місце. Повільно торкаючись до чола, до живота, до плеча, до попи, до пальчиків на руці... проходжу хаотично по всьому тілу. А малятко представляє, як тепло і світло все наповнює і зігріває».

Така вправа медитативна і дуже позитивно впливає на самопочуття дитини.

Пластилін (15 хвилин)

Можна погратися у «пластилін». Для цього потрібно знайти місце, де в тілі відчувається напруга і «розминати» його, як розминають долоньками трохи затверділий пластилін чи замішують тісто.

Ця вправа допоможе батькам з'ясувати, де дитина відчуває напругу або навіть біль і потім зняти напругу.

«Де живуть емоції?» (10 хвилин)

Потрібно намалювати «пряникового чоловічка, щоб дитина зазначила будь-якими знаками (хрестиком, каракулями) де в цієї людини «живе» смуток, радість, злість - залежно від емоції, яку вона проживає».

Кожна емоція дуже важлива і необхідно давати емоціям вихід, адже вони будуть залишатися у тілі, що потім може призводити до додаткових хвороб.

Вправа для батьків, дитина тим часом малює на папері свою родину.

Обладнання: інтерактивна пісочниця, листи паперу, олівці.

Батьки створюють будинок на піску. Завдання спілкуватися мовчки, через дотики. Після вправи обговорення та відповіді на питання «Чи було легко вам?», «Які були труднощі?». Повертаючись до малюнку дитини, психолог не аналізує малюнок, а дає батькам і запитує «який настрій малюнку?», «саме так ви уявляєте свою родину?», «що вам подобається, а що б ви змінили»?

Висновки

З'ясовано, що тренінгові заняття охоплюють фізичний, емоційний та психологічний аспект дитини, а тому виявилися дуже ефективними саме у роботі з дітьми з особливостями у розвитку. Визначено, що завдяки тому, що заняття тривають більше місяця, є регулярність, що посилює розвиток та зміни дитини. Також ми розробили консультації та групу підтримки, що значно підсилило ефективність роботи.

Згідно результатів контрольного експерименту виявлено, що приблизно 85% осіб залишилися повністю задоволеними індивідуальними заняттями з дітьми, відвідуванням групи підтримки, тренінговою програмою та щільно дібраними вправами, 15% - були нейтрально налаштовані, але вони намагалися знову повірити та відкрити себе новим знайомствам та новій колективній роботі. Такі результати свідчать про ефективність нашої роботи, про те, що біда об'єднує людей, а діагноз - це не вирок. І чим більше батьки обізнані, чим більше вони задіяні у роботі з фахівцями з психічного здоров'я, чим вільніше вони відкриваються - тим кращим буде їхній психологічний стан. Тому ми вирішили додатково розробити рекомендації для виховання дітей з особливостями у розвитку. А також для самих батьків, які також потребують підтримки та психологічної уваги. Щасливі батьки - щасливі діти, а тому важливо працювати комплексно з родиною.

Література

1. Актуальні проблеми корекційної педагогіки, психології та реабілітації: матеріали ІІІ Всеукраїнської студентської науково-практичної конференції (з міжнародною участю) (22 травня 2019 року, м. Суми). Суми: ФОП Цьома С. П., 2019. 272 с.

2. Глозман Ж. М. Протоколи нейропсихологічної діагностики дітей дошкільного віку. Київ: Науково-дослідницький центр ім. О. Лурії, 2021. 54 с.

References

1. Aktual'ni problemi korekcijnoipedagogiki, psihologii ta reabilitacii [Actualproblems of correctional pedagogy, psychology and rehabilitation]. Sumi: FOP C'oma S. P. [in Ukrainian].

2. Glozman, Zh. M. (2021). Protokoli nejropsihologichnoi diagnostiki ditej doshkil'nogo viku [Protocols of neuropsychological diagnosis of children of preschool age]. Kiiv: Naukovo- doslidnic'kij centr im. O. Luri'i [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru