Виявлення особливостей комунікативно-мовленнєвих навичок у дітей дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення

Виявлення особливостей комунікативно-мовленнєвих навичок у дітей дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення

Ковиліна В.Г.,

канд. пед. наук, доцент, доцент кафедри сімейної та спеціальної педагогіки і психології

Подленко І.О.,

магістрантка кафедри сімейної та спеціальної педагогіки і психології

Анотація

психологічний мовний комунікативний

Стаття присвячена вивченню рівня сформованості комунікативно-мовленнєвих вмінь та навичок у дітей дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення. Проблеми діагностики та корекції порушень загального недорозвитку мовлення висвітлено в численних дослідженнях вітчизняних і зарубіжних вчених. Науковці наголошують, що провідною метою навчання й виховання дошкільників із ЗНМ є не стільки засвоєння системи загальних знань, скільки забезпечення пізнавального, особистісного та мовленнєвого розвитку кожної дитини. Метою дослідження є виявлення комунікативно - мовленнєвих навичок у дітей дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення. Дослідження комунікативної діяльності дошкільників з позиції діяльнісного підходу, розробленого в психолінгвістиці, мають виняткове значення для логопедичних досліджень, оскільки дозволяють по-новому підійти як до питань про структуру мовленнєвої діяльності, психолінгвістичні механізми мовлення, особливості становлення та розвитку мовлення при нормальному та порушеному онтогенезі. В дослідженні проаналізовано: 1. комунікативні властивості. та 2. когнітивні властивості мовленнєвого висловлювання, виражені в соціально-перцептивному аналізі-сінтезі «людина-ситуація». За результатами проведеного дослідження, аналізу виконання дітьми серії діагностичних завдань показали, що рівень сформованості комунікативно-мовленнєвих навичок перебуває у певній залежності від рівня володіння мовними засобами. Аналізуючи отримані дані, ми визначили групу дітей, що показали низький рівень комунікативно-мовленнєвих навичок, незважаючи на достатній рівень володіння мовними засобами. На підставі вищезазначеного, можна зробити висновок: опанування мовними засобами є важливою передумовою формування та розвитку комунікативно-мовленнєвих навичок, але не забезпечує їх спонтанний розвиток. Саме тому, вважаємо за потрібне відзначити, що значну роль у методиці логопедичної роботи з подолання ЗНМ, слід виділити цілеспрямованому розвитку навичок та вмінь користування мовними засобами у процесі реалізації комунікативно-мовленнєвої діяльності.

Ключові слова: діти дошкільного віку, загальний недорозвиток мовлення, комунікативно-мовленнєві навички, логопедична робота.

Abstract

Discovery of specific specifications of communication and speech skills in preschool children with general speech development

Thearticleisdevotedtothestudyofthelevelofformationofcommunicativeandspeechskillsinpreschoolchildrenwithgeneralunderdevelopmentofspeech. Theproblemsofdiagnosisandcorrectionofdisordersofgeneralunderdevelopmentofspeecharehighlightedinnumerousstudiesofdomesticandforeignscientists. Scientistsemphasizethattheleadinggoalofeducationandupbringingofpreschoolerswith SEN isnotsomuchtheassimilationof a systemofgeneralknowledge, butensuringthecognitive, personalandspeechdevelopmentofeachchild. Thepurposeofthestudyistoidentifycommunicationandspeechskillsinpreschoolchildrenwithgeneralunderdevelopmentofspeech. Studiesofpreschoolers' communicativeactivityfromthestandpointoftheactivityapproachdevelopedinpsycholinguisticsareofexceptionalimportanceforspeechtherapyresearch, astheyallow a newapproachtoquestionsaboutthestructureofspeechactivity, psycholinguisticmechanismsofspeech, featuresoftheformationanddevelopmentofspeechinnormalanddisturbedontogeny. Theresearchanalyzed: 1. communicativeproperties. and 2. cognitivepropertiesofspeechexpression, expressedinthesocio-perceptualanalysis-synthesisof «person-situation». Accordingtotheresultsoftheconductedresearch, theanalysisofchildren'sperformanceof a seriesofdiagnostictasksshowedthatthelevelofformationofcommunicationandspeechskillsissomewhatdependentontheleveloflanguageproficiency. Analyzingtheobtaineddata, weidentified a groupofchildrenwhoshowed a lowlevelofcommunicationandspeechskills, despite a sufficientleveloflanguageskills. Onthebasisoftheabove, itcanbeconcluded: masteryoflanguagemeansisanimportantprerequisitefortheformationanddevelopmentofcommunicativeandspeechskills, butdoesnotensuretheirspontaneousdevelopment. Thatiswhy, wethinkitisnecessarytonotethat a significantroleinthemethodologyofspeechtherapyworktoovercome SLM shouldbeallocatedtothepurposefuldevelopmentofskillsandabilitiestouselanguagetoolsintheprocessofimplementingcommunicativeandspeechactivities.

Key words: preschoolchildren, generalunderdevelopmentofspeech, communicativeandspeechskills, speechtherapywork.

Основна частина

У світовому освітньому процесі визначаються тенденції, які свідчать про значущість проблеми освіти в контексті загальної та педагогічної культури. Це зумовлює розробку нових підходів до навчання й виховання дітей, що ґрунтується на ідеях природо відповідності та індивідуально-особистісного розвитку [3, с. 27]. Реформування системи спеціальної дошкільної освіти в Україні вимагає розробки для дітей з особливими освітніми потребами нових ефективних методів корекційно-попереджувального та розвивального навчання, що відповідають сучасним науковим знанням про нормальний і дизонтогенетичний розвиток. Зокрема це стосується вихованців із досить поширеною патологією мовленнєвого розвитку - загальним недорозвитком мовлення (ЗНМ), специфіка якого полягає в системному порушенні всіх видів і форм мовлення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблеми діагностики та корекції порушень загального недорозвитку мовлення висвітлено в численних дослідженнях вітчизняних і зарубіжних вчених (РІ. Лалаєва, Є.Ф. Собото - вич, Л.Ф. Спірова, В.В. Тарасун, В.В. Тищенко, Т.Б. Філічева, Л.І. Бартєнєва, Л.М. Єфіменкова та ін.) [2, с. 89]. Науковці наголошують, що провідною метою навчання й виховання дошкільників із ЗНМ є не стільки засвоєння системи загальних знань, скільки забезпечення пізнавального, особистісного та мовленнєвого розвитку кожної дитини.

Виділення раніше невирішених частин загальної проблеми. Із розмаїття мовлення, яке чує дитина, вона вибирає, засвоює і створює те, що їй необхідне для розв'язання комунікативних задач, які постають перед нею у зв'язку із особливостями життєдіяльності на даному етапі розвитку. Саме розвиток комунікативної діяльності визначає розвиток мовлення, а не навпаки (Ш.О. Амонашвілі, Л.С. Виготський, О.О. Леонтьєв, О.Р. Лурія) [1, с. 53]. Вищезазначене зумовлює актуальність та необхідність методичної розробки системи діагностичних завдань для виявлення рівня сформованості та якісних особливостей комунікативно - мовленнєвих вмінь та навичок у дітей дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення.

Мета статті - дослідження рівня та особливостей розвитку комунікативно-мовленнєвих вмінь та навичок дітей дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення.

Дослідження комунікативної діяльності дошкільників з позиції діяльнісного підходу, розробленого в психолінгвістиці, мають виняткове значення для логопедичних досліджень, оскільки дозволяють по-новому підійти як до питань про структуру мовленнєвої діяльності, психолінгвістичні механізми мовлення, особливості становлення та розвитку мовлення при нормальному та порушеному онтогенезі. Значним теоретичним доробком стала психолінгвістична модель мовленнєвої діяльності та психологічних механізмів, що зумовлюють її формування [2, с. 132].

Нами було проведене спеціальне експериментальне дослідження, в якому було використано порівняльний аналіз результатів обстеження дітей дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення та нормальним його розвитком.

Методика обстеження рівня комунікативно-мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку передбачала аналіз засвоєння та використання мови дитиною як засобу взаємодії з дорослими та однолітками.

В дослідженні нами аналізувались: 1. комунікативні властивості. та 2. когнітивні властивості мовленнєвого висловлювання, виражені в соціально - перцептивному аналізі-сінтезі «людина-ситуація»

1. Комунікативні властивості.

Ми привертали увагу до 3-х картинок (сюжет був емоційно виразний і динамічний), при цьому самі виявляли зацікавлення до них, іноді промовляли: «Це ж треба? Дивно!», змінюючи відповідно інтона - цію. Уходідослідженнямифіксувалиреакціюдитини за такими показниками утвореного мовлення.

Завдання 1. Звертання до партнера.

Фіксували ступінь вираження ознак: Високий рівень - Дивиться на партнера, стежить за змінами міміки, погляду, рухів. Середній ступінь - Не співвідносить зміни міміки і погляду щодо суб'єкта уваги. Низький ступінь - Починає бесіду, може дивитися в бік від партнера, не включати в об'єкт своєї уваги партнера.

Наступним завданням було пропонування дитині вибрати одну картинку за бажанням. Яка цікава, близька? Чи були з тобою подібні випадки?

Далі «оживання» картинки через діалог, входження в неї: «З ким ти хочеш познайомитися? Як би звернувся? Що ти скажеш? Скажи так, щоби з тобою хотіли познайомитися».

Фіксували реакцію дитини за такими показниками утвореного мовлення:

Завдання 2. Різноманітність та виразність інтонацій у власному мовленні, активне використання невербальних засобів спілкування.

Фіксували ступінь вираження ознак:

Високий ступінь - Інтонації, жести, міміка, посмішка різноманітні, виразні, рухливі з урахуванням ситуації спілкування.

Середній ступінь - Перелічені невербальні засоби мають місце в спілкуванні, але однобічні, малорухливі у використанні (наприклад, один тон у мовленні - вередливий, плаксивий або без емоційного забарвлення).

Низький ступінь - Перелічені невербальні засоби виражені слабо.

Кількісні результати оцінювання комунікативних властивостей дітей подано у таблиці 1.

Як засвідчують дані таблиці, завдання 1. у звертанні до партнера високу ступінь вираження ознак показали 72% дітей з ЗНМ та 98% дітей другої групи.

Середню ступінь вираження ознак показали 12% дітей з ЗНМ та 2% з нормальним розвитком.

Низьку ступінь вираження ознак показали 6% дітей із ЗНМ.

Завдання 2. Аналізуючи різноманітність та виразність інтонацій у мовленні дітей та активному використанні невербальних засобів спілкування ми отримали результати: 65% дітей із ЗНМ та 96% діти з нормальнім розвитком - висока ступінь вираження ознак; 23% - діти з ЗНМ, 10% - діти з нормальним розвитком - середня ступінь вираження ознак; 3% - діти із ЗНМ мали низьку ступінь вираження ознак.

Таким чином, ми виявили високий відсоток у мовленні дітей як із ЗНМ так і з нормальним розвитком використання інтонацій, жестів, міміки, різноманітних посмішок, з урахуванням ситуації спілкування.

2. Когнітивні властивості мовленнєвого висловлювання, виражені в соціально-перцептивному аналізі-сінтезі «людина-ситуація»

У ході дослідження, розглядаючи разом з дитиною малюнки, ми задавали ряд питань, направлених на уточнення когнітивних властивостей мовленнєвого висловлювання, вміння дитини аналізувати, розуміти ситуацію спілкування, зображену на картинці, а також індивідуальну поведінку людини при взаємодії з іншими. Для цього ми казали: «Ми вже познайомилися з… Давай уважно подивимося, де це все відбувається? Що роблять? Як ти гадаєш, що він відчуває? Переживає? Який він (персонаж картини)? Що ти бачиш таке, що підтверджує твої припущення?»

В цьому блоці виділили завдання: