Психокорекція тривожності дорослих методами тілесно-орієнтованої терапії

PSYCHOLOGICAL CORRECTION OF ADULT ANXIETY THROUGH BODY- ORIENTED THERAPY METHODS

The article presents the results of a theoretical analysis of the features of adult anxiety and an empirical study on the correction of adult anxiety using body- oriented therapy methods.

The purpose of the study was to theoretically substantiate and empirically investigate the characteristics of adult anxiety and its correction through body- oriented therapy methods.

The research procedure was based on a complex of theoretical, empirical, and statistical research methods. The theoretical research involved theoretical- methodological analysis, classification and systematization of scientific sources, data comparison, and generalization. At the stage of empirical research, observations, interviews, testing, and experiments were conducted, which included a descriptive and formative component. Special psychodiagnostic techniques were used during the descriptive and formative stages of the experiments: "Taylor Manifest Anxiety Scale” for diagnosing the overall level of personal anxiety in adults, "State-Trait Anxiety Inventory" by Ch. D. Spielberger in the modification of Yu. L. Khanin to study personal and reactive anxiety levels, and "Integrative Anxiety Test" by A. P. Bizyuk. Experimentally obtained data was processed with the help of mathematical statistics methods: the Kolmogorov-Smirnov test to determine the type of data distribution and the method of comparing groups (Student's t-test for dependent samples).

The results. In the course of empirical research on the characteristics of adult anxiety and its correction through body-oriented therapy methods, a high level of anxiety (personal and reactive) was revealed in the selected sample, and the components of situational and personal anxiety of the respondents were investigated. In the structure of situational anxiety, the highest values were obtained for the following subscales: "Prospect evaluation" (79.4%), "Phobic component" (58.8%), and "Asthenic component" (55.9%). In the structure of personal anxiety, the highest values were obtained for the following subscales: "Emotional discomfort” (100%), "Asthenic component», "Prospect evaluation” (91.2% each) and "Phobic component" (73.5%). Therefore, the next stage involved developing and implementing a psychocorrection program aimed at reducing high and moderate levels of adult anxiety using body-oriented therapy methods. Additionally, the effectiveness of the developed psychocorrection program was evaluated through data analysis.

Based on the research results, a conclusion was drawn regarding the psychocorrection program's effectiveness in reducing adult anxiety levels using body-oriented therapy methods. The program is recommended for use in the work ofpractical psychologists.

Keywords: methods of body-oriented therapy; personal anxiety; reactive anxiety; body-oriented therapy; anxiety.

Вступ

Життя в сучасному світі кидає виклик стабільності психоемоційного стану людини через пришвидшений темп інформатизації та технологізації. Високий рівень тривожності населення завжди вимагав до себе уваги серед психологів та з початком пандемії COVID -19 тривожність населення зросла. Люди змушені були обмежувати соціальні контакти, зріс рівень напруги, з'явилися нові страхи, пов'язані з масовими втратами роботи, обмеженим рухом та використанням громадського транспорту, почався новий період девальвації національної валюти. Проте особливо гостро тема тривожності постала з дати початку повномасштабного вторгнення росії на територію України 24 лютого 2022 року. Українці опинилися у складних за змістом та тенденціями реаліях, психологічні наслідки, зіштовхування з якими, розкрилися перед практикуючими психологами, особливо - перед психологами-волонтерами, в усій повноті та громіздкості. В науковій літературі можна знайти досить велику кількість досліджень та програм психокорекцій тривожності дітей та підлітків, в той час як досліджень та психокорекційних програм для зниження тривожності дорослих значно менше. Наразі практичні психологи та психологічні служби волонтерів вимагають ефективних рішень зниження рівня ситуативної та особистісної тривожності серед дорослого населення, тому розробка психокорекційної програми зниження тривожності дорослих має пріоритетну значущість.

Загальнотеоретичні психологічні проблеми тривоги та тривожності досліджували низка зарубіжних та вітчизняних вчених (В. Астапов, В. Березін, Ю. Забродін, О. Захаров, Л. Костіна, Н. Левітов, Р. Мей, Ф. Ріман, Ч. Спілбергер, Д. Тейлор, З. Фрейд, Е. Фромм, Ю. Ханін, Ю. Щербатих та ін.). Науковці підкреслювали важливий вплив тривожності на всі форми людської діяльності та проводили теоретико-емпірічні дослідження феноменології особистісної тривожності (К. Хорні, К. Ізард, Р. Лазарус, М. Левітов, А. Прихожан, Я. Рейковський, Ч. Спілбергер, Дж. Тейлор, Б. Філіпс, та ін.).

Психологічні аспекти тривожності дорослих висвітлені у працях наступних вчених: А. Адлера (Адлер, 2020), Ф. Березіна (Березін, 1988), О. Галієвої (Галієва, 2019), Г. Гольєвої (Гольєва, 2017), К. Ізарда (Ізард, 1977), М. Кричфалушій (Кричфалушій, 2015), Ч. Спілбергера (Спілбергер, 1970), Дж. Тейлора (Тейлор, 1953), Е. Хорнблоу (Хорнблоу, 1976), О. Царькової (Царькова, 2015) та інших.

Проблематика тривожності особистості завжди приваблювала велику кількість психологів, але лише з порівняно недавнього часу поняття тривожності увійшло в науково-літературний обіг як наукове поняття, чим можна пояснити відсутність єдиного трактування цього феномену як у вітчизняній, так і у зарубіжній літературі, яке повною мірою розкриває його соціально - психологічний зміст в різних галузях наукового знання.

Тривожність є складним комплексним емоційним станом, що включає в себе страх, гнів, провину та інтерес, збудження. Згідно словнику практичного психолога, тривожність - це схильність індивіда до переживання тривоги, що характеризується низьким порогом виникнення реакції тривоги: один з основним параметрів індивідуальних реакцій. Виявлено два види тривожності - ситуативна (тривожність як стан) та особистісна (тривожність як властивість). Аналіз концептуальних позицій щодо розуміння провідними вченими понять тривоги та тривожності показав, що одностайної думки щодо визначення поняття «тривожність» в психології не існує, проте переважна кількість авторів все ж таки сходяться на думці, що «тривожність» - це стійка властивість, риса особистості або темпераменту. Проаналізувавши та узагальнивши чинники виникнення тривожності, ми можемо виділити основні: внутрішні конфлікти, постійний страх перед невідомим, невміння справлятися зі своїми внутрішніми переживаннями, тривале перебування в стресових ситуаціях, незнайомих умовах життя без необхідних навичках саморегуляції. Прояви тривожності у дорослих можуть проявлятися як на фізіологічному так і на психічному рівнях. Тому для корекції тривожності у дорослих нами були обрані методи тілесно- орієнтованої терапії. Дослідивши особливості психокорекційної роботи методами тілесно - орієнтованої терапії, ми можемо виділити основні з них: дихальні вправи, фізична гімнастика, самомасаж, техніки релаксації. Також, спираючись на узагальнену характеристику 7 зон м'язового панцирю за В.Райхом, були розроблені рекомендації, направлені на усунення затискачів в кожній з областей тіла (Кузняк, 2023).

Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні та емпіричному дослідженні особливостей тривожності дорослих та її корекції методами тілесно-орієнтованої терапії.

Завдання:

1.Здійснити теоретичний аналіз літератури, присвяченій проблематиці тривожності дорослих.

2. Підібрати комплекс психодіагностичних методик та провести емпіричне дослідження щодо рівня тривожності дорослих.

3. Розробити та впровадити програму зниження рівня тривожності дорослих методами тілесно-орієнтованої терапії та здійснити аналіз її ефективності.

Методи. Згідно з визначеною метою та сформульованими завданнями використано комплекс теоретичних, емпіричних та статистичних методів дослідження. Під час теоретичного дослідження були застосовані теоретико-методологічний аналіз, класифікація та систематизація наукових джерел, порівняння та узагальнення даних теоретичних та експериментальних досліджень. На етапі емпіричного дослідження використовувалися спостереження, бесіди, тестування, експеримент, що включав констатувальну та формувальну частини. На етапах констатувального та формувального експериментів були використані спеціальні психодіагностичні методики: «Шкала прояву тривожності Дж.Тейлор», «Шкала самооцінки тривожності Ч.Д.Спілбергера» у модифікації Ю.Л.Ханіна та «Інтегративний тест тривожності» А.П. Бізюка. Обробка експериментально отриманих даних здійснювалась за допомогою методів математичної статистики: критерій Колмогорова-Смірнова для визначення типу розподілу даних, метод порівняння груп (t-критерій Стьюдента для залежних вибірок).

Вибірку становили жінки віком від 25 до 45 років, у кількості 40 осіб. Емпіричне дослідження було проведено в декілька етапів.

Результати. Відповідно до отриманих результатів за методикою «Шкала прояву тривожності Дж. Тейлор» був здійсненний відбір респондентів, які мають високий та середній (з тенденцією до високого) рівні тривожності для подальшого дослідження (високий рівень тривоги мають 52,9%; середній рівень тривоги (з тенденцією до високого рівня) - 47,1% респондентів), загалом відібрано 34 особи. Для виявлення особливостей тривожності як стану та як властивості у даній вибірці була застосована методика «Шкала ситуативної та особистісної тривожності Ч. Д. Спілбергера» у модифікації Ю. Л. Ханіна. Відсотковий розподіл рівня особистісної та реактивної тривожності респондентів зображено на рисунку 1 та 2. Було отримано наступні результати: високий рівень особистісної тривожності був виявлений у 82,4% респондентів; середній рівень особистісної тривожності виявився у 17,6%. Щодо ситуативної тривожності, то за цією методикою високий рівень ситуативної тривожності було виявлено у 58,8%; середній рівень ситуативної тривожності у 41,2%. За даною методикою низький рівень тривожності у респондентів не виявлено.

Методика «Шкала ситуативної та особистісної тривожності Ч. Д. Спілбергера» у модифікації Ю. Л. Ханіна

Рис. 1. Відсотковий розподіл рівня особистісної тривожності

Рис. 2. Відсотковий розподіл рівня ситуативної тривожності

Результати за методикою «Інтегративний тест тривожності» А.П. Бізюка (ІТТ) показали, що високий рівень ситуативної тривожності виявлено у 58,8% респондентів; середній рівень ситуативної тривожності виявлено у 41,2% респондентів. Слід відзначити, що даний розподіл даних ми вже спостерігали по результатам попередньої методики, що може свідчити про високу точність визначення рівня ситуативної тривожності цими методиками. Щодо результатів по шкалі особистісної тривожності, то ми отримали високий рівень особистісної тривожності у всіх респондентів, тобто 100%, в той час як ні середній, ні низький рівень тривожності не було виявлено, що може бути наслідком війни в країні (рис.3 та 4).

У структурі ситуативної тривожності найбільші високі значення були отримані за наступною субшкалою “Оцінка перспектив” (79,4%), що свідчить про високий рівень переживань щодо майбутніх перспектив у даної вибірки. Так само високий рівень тривожності мають субшкали “Фобічний компонент” (58,8%) та “Астенічний компонент” (55,9%). Дані показники свідчать про наявність втоми, розладів сну, млявості та пасивності на момент проходження діагностичного етапу, а також про можливий страх при проходженні даних методик та відчуття незрозумілої загрози, невпевненості в собі, власної марності в момент заповнення опитувальників. За субшкалою “Емоційний дискомфорт” даній вибірці переважно властивий середній рівень тривожності (50%), в той час як за субшкалою “Соціальні реакції захисту” видно, що респонденти з високим та середнім рівнем за цією шкалою представлені однаково (по 38,25%). Це свідчить про те, що у респондентів на момент заповнення опитувальників був середній рівень емоційної напруженості та середньо-високий рівень соціальних реакцій захисту (рис.5).

Методика «Інтегративний тест тривожності» А.П. Бізюка

Рис. 2. Відсотковий розподіл рівня ситуативної

Тривожності

Рис. 3. Відсотковий розподіл рівня ситуативної тривожності

Показники рівнів компонентів особистісної тривожності представлені на рисунку 6: високий рівень компоненту “Емоційний дискомфорт” виявлений у 100% респондентів. За ним слідують високі показники субшкал “Астенічний компонент” та “Оцінка перспектив” (по 91,2%), а також субшкала “Фобічний компонент” (73,5%). Щодо показника субшкали “Соціальні реакції захисту”, то її середній показник свідчить про те, що в структурі особистісної тривожності респондентів він має середній рівень (53%).

Рис. 5. Розподіл рівня компонентів ситуативної тривожності за результатами методики «Інтегративний тест тривожності» А.П. Бізюка у відсотках

Рис. 6. Розподіл рівня компонентів особистісної тривожності за результатами методики «Інтегративний тест тривожності» А.П. Бізюка у відсотках

В багатьох респондентів сфера соціальних контактів стала тривожною на середньому рівні через проживання в некомфортному оточенні (дехто почав жити з родичами, дехто поїхав закордон та змушений співіснувати зі знайомими знайомих або часто навіть і незнайомими людьми, з якими немає відчуття спокою та комфорту, хтось розлучився або почав переживати кризу в стосунках).

Отже, враховуючи результати проведеного емпіричного дослідження, наступним етапом нашого дослідження стало створення та проведення психокорекційної програми для зниження високого та середнього рівня тривожності дорослих методами тілесно -орієнтованої терапії.

Метою корекційної програми було вироблення конструктивних форм поведінки в стресових ситуаціях, підвищення емоційної компетентності, оволодіння навичками саморегул яції за допомогою методів тілесно-орієнтованої терапії.

Завдання корекційної програми:

- корекція тривожності;

- знайомство з власними емоціями і почуттями;

- наповнення ресурсами;

- накопичення емоційно-позитивного досвіду керування своєю тривожністю;

- навчання новим способам поведінки в стані підвищеної тривожності;

- стимулювання творчого самовираження.

В рамках психокорекційної програми були застосовані методи тілесно-орієнтованої терапії різних груп: когнітивно-аналітичні техніки; дихальні вправи; м'язової релаксації; масажні техніки; театральні та танцювально-рухові техніки; техніки йоги. Запропоновані в програмі завдання дозволяють відчути своє тіло, усвідомити ступінь його напруги, гармонізують психофізичні функції.

Організаційні рекомендації щодо проведення корекційної програми:

1. При формування групи враховується принцип добровільності.

2. На весь час проведення тренінгів форма одягу зручна, спортивна.

3. Тривалість одного заняття - півтори години.

4. Запис занять проводити суворо забороняється.

5. По закінченню заняття наполегливо рекомендується не користуватися екранами з блакитним світлом, намагатися створювати максимально темні умови для сну, лягати спати скоро після закінчення занять.

6. В дні без занять в вечірній час бажано виконувати одну дихальну техніку, будь-яку техніку роботи з зоною тіла та хоча б короткий самомасаж.

Після того, як була отримана згода з організаційними рекомендаціями від експериментальної групи в кількості 34 осіб, була проведена п'ятитижнева програма корекції тривожності в форматі онлайн. Заняття відбувалися в вечірній час за допомогою програми Zoom. Загально тренінгом було передбачено 12 занять, два-три рази на тиждень, кожне заняття складається з 5 блоків: перший блок - 5 хвилин, другий блок - 15 хвилин, третій блок - 20 хвилин, четвертий блок - 20 хвилин, останній, п'ятий блок - 30 хвилин. Зразок структури заняття наведена нижче. Детальний опис програми по днях відображений в кваліфікаційній роботі А. Кузняк (Кузняк, 2023).

Структура першого заняття:

1. Вступне слово тренера. Ознайомлення учасників з правилами групи, із планом тренінгу та планом роботи першого дня.

2. Блок вправ на розвиток тілесної усвідомленості. Масаж «Розтирання тіла». Вправа «Усвідомлене дихання».

3. Блок вправ на пропрацювання м'язового панцирю та м'язову релаксацію.

Вправа психологині Наталі Підлісної для заземлення, вибудову опор, релаксацію та самоспостереження. Вправа «Солдат».

4. Блок дихальних вправ на відновлення життєвого ресурсу. Ознайомлення учасників з технікою діафрагмального дихання. Дихальні вправи.

5. Блок зворотнього зв'язку. Рефлексія. Вправа «Що я забираю з собою». Питання та відповіді (Кузняк, 2023).

Для перевірки ефективності впровадження психокорекційної програми зниження тривожності дорослих було проведене повторне тестування. Для встановлення типу розподілу отриманих результатів був застосований критерій Колмогорова-Смірнова, за результатами якого було прийняте рішення про нормальний розподіл даних. Відповідно до нормального розподілу даних далі був застосований t-критерій Стьюдента для порівняння двох залежних вибірок. Було встановлено значимі відмінності у показниках рівня тривожності дорослих за методикою «Шкала прояву тривожності Тейлор» до та після проходження корекційної програми (див. табл.1).

Таблиця 1Оцінка ефективності програми за методикою «Шкала прояву тривожності Тейлор»