Формування соціально успішної особистості старшокласників в закладах освіти: гендерні особливості (за результатами експериментального дослідження)

Тарасова Тетяна, кандидат педагогічних наук, науковий співробітник, Інститут проблем виховання НАПНУ

В умовах європейської інтеграції України дотримання гендерної стратегії діяльності особливо значиме із шкільної лави як показник демократизації суспільства і співголосне з проблематикою формування соціально успішної особистості старшокласників, оскільки успішність є основною характеристикою будь якої діяльності та результатом інтеграції людини у соціокультурне середовище. Завданнями зазначеної роботи є узагальнення даних експериментального дослідження, аналіз вітчизняних та зарубіжних наукових джерел, передового педагогічного досвіду щодо гендерних особливостей формування соціально успішної особистості здобувачів освіти.

Ключові слова: соціально успішна особистість, старшокласник, особливості, гендерні особливості, формування соціально успішної особистості, старшокласники, заклади освіти, гендерні стандарти, батьки.

Tarasova Tetiana, candidate of pedagogical sciences, Research Fellow, The Institute of Problems on Education of the National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine

In the conditions of the European integration of Ukraine, compliance with the gender strategy of the educational institution is important, especially from the school level, as an indicator of the democratization of society. It resonates with the problem of forming a socially successful personality of high school students, since success is the main characteristic of any activity and the result of a person's integration into the socio-cuiturai environment.

The tasks of the mentioned work are the generalization of experimental research data, the analysis of domestic and foreign scientific sources, advanced pedagogical experience regarding the gender features of the formation of a socially successful personality of education seekers; the results of the application of appropriate methods, forms, methods of educational interaction. In the research process, theoretical (analysis, comparison and generalization) and empirical methods (questionnaire, biitz survey, method of incomplete sentences, observation, projective technique) were appiied.

The work provides a comparative analysis of the attitude of high school students, parents (persons who replace them), teachers to the concepts of «gender», «social success»; it was found that more than a third of those seeking education have a high need to achieve success (and 16 % of them are giris); for 13% of giris and 17 % of boys, this need is increased; reduced and iow need is characteristic of oniy 13% of high schooi students; the motivationai fieid of success and fear of failure among school graduates is determined, which is in the «pole of inexpressiveness», and the hope for success among boys (19 %) prevaiis over the orientation towards achieving success among girls (10 %); the existence of different levels of development of the formation of skills of a socially successful personality has been experimentally proven. So communication skills, optimism and generosity in girls at medium and high levels, as well as assertiveness and self-education skills in boys (respectively, from 37 to 55 points); girls have more inherent (high level) cooperation skills, unlike boys - their level of development is medium and low (up to 37 points).

Keywords: socially successful personality, high school student, features, gender features, formation of socially successful personality, high school students, educational institutions, gender standards, parents.

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок з важливими науковими та практичними завданнями

Дотримання тендерної стратегії в закладах освіти є свідченням реформування закладів на принципах НУШ й розвитку процесів демократизації суспільства загалом. Одночасно однією із цілей в сфері освіти за «Декларацією Тисячоліття» Організації Об'єднаних Націй (2000 р.) проголошено забезпечення гендерної рівності, яка передбачає: досягнення гендерної рівності та надання рівних із чоловіками можливостей розвитку жінок та дівчат. Таким чином, цілі розвитку щодо освіти та гендерної рівності стоять разом й потребують синхронного рішення.

Відповідно надто важливим в умовах сьогодення (військові дії, знищення системи освіти, масова міграція шкільних родин за кордон, напіввіртуальне он-лайн навчання із-за пошкодження об'єктів енергозабезпечення, психо-фізіологічні розлади у школярів, тощо) є питання самоефективності на індивідуальному та соціальному рівнях, отже і самовизначення в гендерних питаннях, що характеризують успішність старшокласника і є основою будь-якої діяльності та результатом інтеграції людини в соціокультурне середовище. Дослідник Т. Голованова стверджує: «коли жінки/дівчата та чоловіки / хлопці у всій різноманітності не інтегровані, країна втрачає навички, ідеї та перспективи, які мають вирішальне значення для розвитку та використання нових можливостей. На сьогоднішній день існують розрахунки щодо економічних зисків від досягнення гендерної рівності. Наприклад, за умов реалізації конкретних заходів щодо покращення гендерної рівності в країнах Європейського Союзу, ВВП на душу населення збільшиться на 6,1 -9,6%, що становитиме від 1,95 до 3,15 трлн. євро до 2050 року. Це допоможе вирішити проблему бідності, соціального забезпечення, стійкого розвитку тощо» [3, с.15].

У 2006 році Європейський Союз визначив шість цілей в сфері гендерного мейнстримінгу («gender mainstreaming»): економічна незалежність чоловіків та жінок, сумісність професійного і особистого життя; врівноважене представлення в усіх процесах прийняття рішень; ліквідація всіх форм гендерного насилля; ліквідація стереотипів в ролі полів і рівних прав в сфері політики розвитку і зовнішньої політики. Одночасно ратифікація Україною Стамбульської Конвенції (2022 р.) визначає ряд новацій у сфері гендерного насилля.

Експрес-аналіз досліджень вітчизняних і зарубіжних науковців дозволяє стверджувати, що феномен успіху як життєвого явища є предметом розгляду наукових шкіл та різних дисциплін і ґрунтується на розумінні закономірностей розвитку особистості, педагогіки успіху, гуманістичної взаємодії, актуалізації особистісного потенціалу здобувачів освіти. У той же час як в Україні з проголошенням курсу на європейську інтеграцію, так і в інших країнах не завжди враховуються в освітньому процесі закладу освіти гендерні особливості, зустрічаються випадки проявів авторитарної педагогіки, існують протиріччя між потребами і реальними можливостями їх задоволення з боку учасників освітнього процесу (старшокласники, батьки, педагоги, тощо), слід констатувати негативну, маніпуляційну роль ЗМІ з метою дискредитації гендерного підходу. Відтак, Президент НАПН України В. Кремень зазначає, що «суспільство в цілому і освіта зокрема несуть відповідальність за формування у дітей цінностей, час яких уже минув. Варто зрозуміти, що утвердження цінностей, які віджили свій вік, дуже негативно позначається не тільки на сутності особистості, а й, безумовно, на життєвому шляху людини та характері суспільства в цілому. Формування неадекватних часу цінностей стриножує людину, викривляє її життєвий шлях та істотно знижує, а то й узагалі перекреслює самореалізацію» [8, с. 9].

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Закордонні та вітчизняні вчені у дослідженнях розглядають проблематику існування гендерних стереотипів поведінки хлопців та дівчат у сучасній школі (С. Вихор, А. Гільгерс, Н. Хайде, Б. Штіплер), особливості гендерного навчання і виховання учнів (Е. Брайтенбах, Н. Кутова, О. Петренко, Г. Фаульстіх-Віеланд), одночасно зазначаючи низьку обізнаність щодо змісту та базових понять у педагогів з тендерної тематики, недостатню компетентність з досліджуваної проблеми, що ускладнює вибір змісту, методів, прийомів і форм роботи [2]. Щодо формування успішності старшокласників, орієнтації на досягнення успіху поділяємо висновки вченої Л. Пасечкіної, котра визначає результативність в цілеспрямованих управлінських діях, використанні можливостей навчально-виховного процесу й позаурочної діяльності, залученні старшокласників у широкі соціальні відносини, спрямованість педагогів на власний успіх і успіх учня [10]. Суголосні є рекомендації дослідниці Ю. Ільїної, яка виокремлює необхідні критерії для досягнення успішності: «здатність змінювати поведінку (вчитись); уміння підтримувати здоров'я на необхідному для життя рівні; здатність досягти необхідного для людини фінансового рівня; позитивний базовий емоційний стан; здатність встановлювати контакти і їх підтримувати» [12, с. 61].

Мета статті. Метою даної роботи є висвітлення результатів експериментального дослідження згідно теми «Гендерні особливості формування соціально успішної особистості старшокласників в закладах освіти». що базувалися на використанні теоретичних (аналіз соціально-педагогічної, психолого-педагогічної, філософської, юридичної літератури щодо визначення базових понять і поняттєвого апарату дослідження; порівняння стану розробленості проблеми на теоретичному і практичному рівнях у зарубіжному і вітчизняному досвіді; контент-аналіз нормативно-правових документів гендерної тематики, документації закладу освіти щодо формування соціально успішної особистості старшокласника) та емпіричних методів (анкетування, бліцопитування, метод незакінчених речень, спостереження за діяльністю юнаків та юнок закладу загальної середньої освіти з метою визначення рівнів сформованості соціально успішної особистості старшокласника, проективна методика «Портрет успішного старшокласника»).

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів

У ході дослідження взяли участь 323 старшокласників, 239 батьків (осіб, що їх замінюють) та 78 педагогів системи закладів загальної середньої освіти з м. Києва, м. Тернополя, м. Маріуполя, Київської області.

Ідеологія рівноправ'я статей, впровадження комплексної моделі Gender Mainstreaming в усі ланки освіти, застосування інноваційних технологій, що впливають на підвищення соціальної успішності старшокласників, проведення просвітницьких кампаній, спрямованих на підвищення гендерної компетентності громадськості, батьків та педагогів були основою дослідження.

Аналіз анонімної анкети для старшокласників на констатувальному етапі роботи засвідчив, що 90,7% вважають себе успішними; причому «важко відповісти» на запитання і «не замислювалися» над визначенням власної успішності - 4,6% респондентів. У той же час більша половина опитаних батьків (59,5%) впевнені, що їх дитина-старшокласник - є натепер «соціально успішною особистістю», 7,9% з них дали негативну відповідь, «важко відповісти» на запитання було для 13,2% батьків; «не замислювалися» 8,8% осіб.

Дослідження підтвердило висновки вчених про дисгармонію у стосунках між батьками і дітьми, хиби у вихованні, низький рівень педагогічної компетентності батьків, викликаний частково загостренням економічних проблем на фоні пандемії та війни, орієнтація на застарілі орієнтири, цінності.

Для реалізації допомоги батькам у формуванні соціально успішної гендерно зоорієнтованої особистості старшокласників пропонувалася участь в онлайн-лекціях, залучення до проектів «Людина, яка зробила себе сама» (презентація батьками своїх успішних життєвих програм), створення «усних історій» на основі родинної пам'яті; активізація спільних оздоровчих та культурних акцій, залучення до колективної проектної діяльності не лише груп старшокласників, але й їх батьків, членів родини, представників органів влади та місцевого самоврядування, громадських організацій. Зміна акцентів у засіданнях батьківського всеобучу на діалогове, змістотворне ставлення до гендерних знань, досвід успішності у виконанні гендерних ролей, пропаганда протидії насильству і дискримінації за ознакою статі у всіх її проявах (сексизм, ейджизм, лукізм, стереотипізація, мачизм тощо) на фоні відповідальності, рефлексії і вибірковості сприяв зміні уявлень батьків щодо формування соціальної успішності на формувальному етапі експерименту. Ефективним видом роботи стала участь в декаді індивідуальних проектів в рамках всесвітньої акції, ініційованої Центром жіночого глобального лідерства у 1991 році з метою привернення уваги громадськості до проблем гендерно зумовленого насильства, а також активізації діяльності державних структур і громадських організацій з метою захисту прав жінок та формування ненасильницької ідеології в суспільстві «16 днів проти гендерно зумовленого насильств» (з 25.11 - Міжнародний день боротьби за ліквідацію насильства щодо жінок по 10.12 - Міжнародний день прав людини.).

Зазначимо, що серед батьків-учасників дослідження більшу половину складають жінки (145 / 94). Динаміка зміни уявлень батьків щодо соціальної успішності старшокласника є, на нашу думку, результатом ефективного впливу запропонованих в ході формувального експерименту виховних впливів. Так, вважають своїх дітей соціально успішними 62% батьків; «важко відповісти» на запитання стало для 18,6%, що є свідченням особистісної рефлексії на проблеми виховання і ставлення до дітей.

Участь старшокласників у виховних акціях, їх самостійність в організації інтервенцій гендерного і соціального характеру, впровадження технології адвокації в роботу шкільного самоврядування, активності і ініціатива в діяльності територіальної громади забезпечила зміну уявлення про успіх і причетність особистості до його результатів, сприяла підвищенню самооцінки старшокласників. Так, уявляють себе «соціально успішними» 80 % здобувачів освіти (супроти 90,7 % на констатувальному етапі), що свідчить про розвиток критичного ставлення до себе, продуктивної самореалізації в обраному виді діяльності; 3% старшокласників, які «не уявляють себе соціально успішними» - з одного боку говорить про недоліки стосунків у площинах: вчителі-батьки-старшокласник» чи психосоціальні зміни особистості на фоні дорослішання на кшталт «нерозділеного кохання», «невдач в якомусь значимому для особи виді діяльності» тощо (табл. 1).

Таблиця 1. Порівняльна таблиця уявлень батьків (осіб, що їх замінюють) та старшокласників про соціальну успішність особистості (констатувальний/формувальний етапи експерименту, %)