Просодія ввічливості/неввічливості в англійському формальному конфліктному діалогічному дискурсі

Inna YEVDOKYMOVA,

Candidate of Philological Sciences, Associate Professor at the Department of English Theoretical and Practical Phonetics

Виклад основного матеріалу

Матеріалом дослідження слугували транскрипти та саундтреки 720 діалогічних єдностей, що входять до складу конфліктних діалогів, дібраних методом суцільної вибірки з 5 англомовних фільмів (“Love Story”, “Overboard”, “The Mirror Has Two Faces”, “Catch Me if You Can”, “Poseidon”), що становить 202 сторінки стандартного (формат А-4, 14 шрифт Times New Roman Cyr) тексту в друкованому форматі й 363 хвилини звучного мовлення.

Досліджувані формальні конфліктні діалогічні єдності поділялися на ввічливі та неввічливі.

Отже, в данній статті ми досліджуємо 2 типи формальних конфліктних єдностей: 1) ввічливі формальні та 2) неввічливі формальні діалоги.

У формальних діалогічних єдностях (як ввічливих, так і неввічливих) основним типом конфліктних ситуацій виступає службовий конфлікт, реалізований у трьох основних напрямах: начальник - підлеглий, начальник - начальник і підлеглий - підлеглий.

Так, ввічлива конфліктна взаємодія між начальником і підлеглим демонструє, що, незважаючи на різні позиції щодо вирішення виробничої проблеми, і підлеглий, і начальник не дозволяють собі образливого, принизливого або агресивного тону, тому замість підвищення гучності кому- ніканти використовують підвищення висотного рівня голосу.

Fox: Spain? You want to go to Spain?

Carl: Well, eventually, he's got to go back to where the checks were printed. I think that's why he's moving back through Europe. Look at the map, sir. He's making a circle. He's running out of checks. I know it's a...it's a long shot, sir, but if we track him from Madrid, sir, we could still catch him!

Fox: Listen, Carl, if you couldn't catch him here you're not going to catch him there.

Carl: But sir, we're not going to let him get away!

Fox: No, Carl, you have already let him get away. You won't do it again.

Carl: But sir.!

Fox: The case is closed! (Catch Me if You Can)

Цей приклад яскраво демонструє, що в досліджуваних конфліктних діалогах начальник - підлеглий можна виокремити деякі закономірності. Як правило, підлеглі звертаються до начальників, використовуючи ввічливу форму sir, начальники ж найчастіше називають підлеглих по імені (Carl). Взаємодії начальник - підлеглий характеризуються відсутністю зниженої лексики. В конфліктних ситуаціях, коли підлеглий намагається довести, що має рацію, або хоче переконати начальника, він використовує окличні речення (We could still catch him! / We're not going to let him get away!), складні синтаксичні структури - складнопідрядні й складносурядні речення (Well, eventually, he's got to go back to where the checks were printed. I think that's why he's moving back through Europe /1 know it's a...it's a long shot, sir, but if we track him from Madrid, sir, we could still catch him!). З точки зору просодичного оформлення таким реплікам зазвичай притаманні прискорений темп і середня гучність. Начальник, у свою чергу, наполягаючи на власній позиції, просто забороняє підлеглому робити те, що той має на меті (You won 't do it again). Чергова невдала спроба підлеглого заперечити своєму начальникові (But sir!), що характеризується достатньо високим ступенем емоційності, яка на мелодійному рівні найчастіше виражається вживанням високого спадного термінального тону, закінчується невдачею. Начальник у достатньо суворій формі припиняє спілкування (The case is closed!), вимовляючи останню репліку неголосно, але категорично й уривчасто, роблячи паузи після кожного слова, даючи підлеглому зрозуміти, що подальше обговорення не має сенсу.

Dean: What I mean is... I've already done this out of oak, so I'm gonna have to go. You may have wanted cedar, but you didn't ask for cedar.

Joan: Well, the entire civilized world knows that all closets are made of cedar! The job was not done to my satisfaction.

Dean: I got news for you, lady! No job will ever be done to your satisfaction!

Joan: That's quite enough! Now just get out! (Overboard)

Цей приклад демонструє неввічливе конфліктне спілкування між працедавцем і підлеглим, яке доходить до критичної точки, після чого комуні- канти вдаються до тактики вербальної агресії. Тут конфлікт відбувається між працедавцем Джоан Стейтон і найманим робочим Діном Проффітом. Такі діалогічні єдності характеризуються високим ступенем емоційності, вони рясніють окличними реченнями і наказами; репліки комунікантів покликані образити й принизити співрозмовника (No job will ever be done to your satisfaction!/ That's quite enough! Now just get out!). Прискорений темп, максимальна гучність, поєднання спадної шкали з високим спадним тоном - основні інтонаційні ознаки таких діалогічних єдностей.

Отже, формальні ввічливі і неввічливі конфліктні діалоги на лексичному і синтаксичному рівні характеризуються відсутністю зниженої лексики; як правило, складними синтаксичними структурами (складнопідрядні та складносурядні речення); на просодичному рівні - середнім (іноді з тенденцією до уповільненого) темпом, середньою гучністю і середнім висотним діапазоном. Проте у випадках, коли службовий конфлікт набуває критичного характеру і комуніканти вдаються до тактики вербальної агресії, їхнє мовлення стає максимально швидким і гучним; в окремих випадках вони можуть дозволити собі вживання зниженої лексики.

В дослідженні інтонаційних параметрів, що беруть участь у реалізації мовленнєвої стратегії ввічливості/неввічливості в конфліктних діалогічних єдностях, обов'язково враховується зумовленість значення вислову його контекстом. Таким чином, опис інтонаційних характеристик досліджуваних конфліктних діалогічних єдностей вимагає системного підходу і комплексних методів дослідження.

У роботі застосовувалася комплексна методика експериментально-фонетичного дослідження просодії, що містить методи вивчення суб'єктивних особливостей інтонації на перцептивному рівні та об'єктивних акустичних параметрів звучного мовлення. До суб'єктивних акустичних особливостей належать висотні характеристики, ступінь гучності і швидкість темпу мовлення; до об'єктивних - частота основного тону, інтенсивність, тривалість фонації та пауз.

Згідно з результатами аудиторського аналізу, основними просодичними засобами реалізації ввічливості у формальному спілкуванні є темп, мелодія і тембр, неввічливості - мелодія, темп і фразовий наголос.

Спільними просодичними характеристиками, що беруть активну участь у реалізації ввічливості і неввічливості у формальних діалогах, є темп і мелодія. У ввічливому формальному спілкуванні переважає нормальний темп, а в неввічливому формальному - нормальний, але іноді (5,4% випадків) з тенденцією до прискореного. Це свідчить про те, що в неввічливій інтеракції комуніканти можуть дати волю власним емоціям, отже, виявляють їх швидше та без психологічних фільтрів стримування.

У формальному ввічливому і неввічливому спілкуванні превалює спадна ступінчаста шкала. Це пов'язано з тим, що у формальній конфліктній ситуації партнери по комунікації здебільшого поводять себе досить стримано, намагаються виражати мінімальну емоційність та максимально приховати особисті внутрішні переживання й емоції; на просодичному рівні такий тип взаємодії найкраще передає саме спадна ступінчаста шкала, яка є типовою для формального спілкування. Досить часто вона поєднувалася, за даними аудиторів, з низьким спадним ядерним тоном (87%), що додавало висловлюванням серйозності й вагомості. У формальному неввічливому спілкуванні спадна ступінчаста шкала у поєднанні з низьким спадним ядерним тоном у спеціальних питаннях виражає роздратування і нетерпіння, в наказах - категоричність.

Вибір просодичних і лексико-синтаксичних засобів, набір емоцій / модальних відносин, які виражають комуніканти в процесі спілкування, зумовлені, перш за все, ступенем формальності відносин між ними. Ступінь формальності відносин між комунікантами розширює або, навпаки, звужує рамки емоційності; обмежує або, навпаки, надає свободу вибору в реалізації емоцій; припускає або унеможливлює природність спілкування, дотримання правил рольової поведінки, приховування власних внутрішніх переживань і ставлення до співрозмовника, створення певного враження про себе.

Отже, у формальному спілкуванні, намагаючись бути стриманими, не розкривати свої особисті емоції та переживання, зберігати статусно-рольову субординацію, створити позитивне враження про себе, комуніканти ведуть розмову в нормальному темпі (часто з тенденцією до уповільненого) і використовують здебільшого спадну ступінчасту шкалу в поєднанні з низьким спадним тоном.

На подальшому етапі застосовувався метод електроакустичного аналізу, що містить інто- нографічний та осцилографічний види аналізу. Електроакустичний аналіз дав змогу виокремити частотні та динамічні диферентори двох типів досліджуваних діалогічних єдностей.

Результати дослідження, зокрема дані за частотним і динамічним параметрами, узагальнено завдяки математичній обробці даних, а саме - методиці статистичного аналізу результатів фонетичних досліджень.

Проведений електроакустичний аналіз показав, що частотний компонент інтонації в цілому і значення максимумів частоти основного тону (далі ЧОТ) зокрема відіграють важливу роль у реалізації неввічливості і частково беруть участь у реалізації мовленнєвої стратегії ввічливості, отже, частота основного тону є інформативним параметром диференціації ввічливості і неввічливості.

Дослідження величини частотного діапазону свідчить про значний ступінь його варіативності. За рахунок тональних перепадів діапазон неввічливих формальних ДЄ значно ширший, ніж у ввічливих формальних. Діапазон ЧОТ відображає загальну атмосферу конфліктної взаємодії та пов'язаний з градацією голосу від низького до високого. Широкий діапазон частоти основного тону в неввічливих діалогічних єдностях ілюструє їхню емоційність у формальному конфліктному спілкуванні.

Розширення або звуження діапазону частоти основного тону також є важливим критерієм для диференціації ввічливих і неввічливих конфліктних діалогічних єдностей, оскільки було встановлено, що в неввічливих формальних діалогах розширення діапазону в основному відбувається за рахунок підвищення верхньої межі, що свідчить про високий ступінь експресивності мови; а у ввічливих формальних діалогах розширення діапазону набагато частіше відбувається за рахунок зниження нижньої межі ЧОТ. Це свідчить про більшу емоційність та експресивність неввічливих діалогічних єдностей, оскільки семантично важливі ділянки репліки виділяються на просодичному рівні за рахунок підвищення рівня голосу.

Дослідження максимальних показників частоти основного тону дають можливість стверджувати, що в неввічливих конфліктних діалогічних єдностях максимуми ЧОТ значно вищі, ніж у ввічливих конфліктних. Це підтверджує тезу про зв'язок емоційної насиченості діалогічної єдності з максимальним півдищенням голосу, тобто неввічливі ДЄ характеризуються більшою емоційністю, ніж ввічливі.

В результаті дослідження було встановлено, що максимальні показники частоти основного тону в більшості випадків збігаються з емфатичним центром висловлення, засвідчуючи провідну роль мелодійного компонента інтонації в реалізації емфази у ввічливих формальних і неформальних конфліктних діалогічних єдностях. Було встановлено, що збіг емфатичного центру з максимальними показниками ЧОТ у неввічливих формальних конфліктних діалогічних єдностях (97% випадків) набуває тенденції функціональної залежності, отже, в неввічливому формальному спілкуванні максимальний показник частоти основного тону є обов'язковим параметром у реалізації емфази. Це означає, що конфліктогени - слова, наміри, дії або бездіяльність, які спричиняють виникнення конфлікту (Цюрупа, 2004), - виділяються на просодичному рівні за рахунок підвищення голосу із середнього до максимально високого.

Результати аналізу динамічної структури конфліктних діалогічних єдностей засвідчили наявність тісного зв'язку динамічної структури тексту з його експресивною та емоційною насиченістю. Діапазон інтенсивності характеризує загальний рівень гучності в процесі спілкування. Дослідження діапазону інтенсивності показало, що для неввічливих формальних діалогічних єдностей типовим є ширший діапазон інтенсивності, ніж для ввічливих формальних. Отже, загальний рівень гучності в неввічливих діалогічних єдностях значно вищий, ніж у ввічливих.

1) Ввічливим формальним діалогічним єдностям властиві: 1) середній діапазон ЧОТ; 2) розширення діапазону ЧОТ за рахунок зниження нижньої межі; 3) середні максимуми ЧОТ; 4) вузький діапазон інтенсивності; 5) низькі показники максимумів інтенсивності.

2) Неввічливим формальним діалогічним єдностям притаманні: 1) широкий діапазон ЧОТ;

2) розширення діапазону ЧОТ за рахунок підвищення верхньої межі; 3) високі максимуми ЧОТ; 4) середній діапазон інтенсивності з тенденцією до розширення; 5) середні максимуми інтенсивності.

Висновки

Конфліктному дискурсу як різновиду діалогічного дискурсу властива реалізація антиетикетних цілей, що суперечать позитивній спрямованості спілкування учасників комунікації та призводять до дестабілізації відносин.

Ввічливість як соціально-прагматичний феномен сприяє регулюванню міжособової взаємодії людей, продукуючи її успішність і безконфліктність. Неввічливість є антиподом ввічливості, реактивністю учасників комунікації, нездатністю тримати себе в рамках ввічливості; це протилежний їй (ввічливості) феномен, результатом якого є дисгармонізація взаємодії. Крім стратегій ввічливості існують стратегії з протилежною спрямованістю - стратегії неввічливості, які пов'язані з агресивним ставленням адресанта до адресата і можуть призвести до виникнення конфлікту.

Просодія є одним з найважливіших механізмів реалізації та диференціації ввічливості та неввічливості в досліджуваних конфліктних діалогічних єдностях. Серед акустичних ознак, що найбільш чітко диференціюють досліджувані діалогічні єдності, виділяються діапазон ЧОТ та максимальна ЧОТ діалогічної єдності та діапазон інтенсивності. Велике значення в реалізації емфази відіграють максимальні показники частоти основного тону та інтенсивності, що збігаються з емфатичним центром діалогічної єдності.

Мовлення комунікантів, які намагаються бути ввічливими у формальній конфліктній ситуації, характеризується середнім темпом з тенденцією до уповільненого, середньою гучністю, середнім висотним діапазоном голосу, що зумовлено формальністю та офіційністю самої обстановки, яка вимагає від співрозмовників дотримання статус- ної субординації.

Неввічливий формальний конфлікт характеризується більшим ступенем емоційності, ніж ввічливий формальний, оскільки комуніканти не завжди дотримуються правил та норм поведінки в офіційній ситуації, неввічливо чи й образливо поводячись зі співрозмовником, що на просодичному рівні виражається в більш прискореному темпі, ніж у ввічливому формальному спілкуванні, більшою гучністю та ширшим висотним діапазоном.

Результати дослідження дають можливість стверджувати, що конфліктна міжособова взаємодія є особливим видом комунікації з власною просодичною структурою.

Перспективним вважається дослідження ролі темпоральної компоненти інтонації в реалізації ввічливості/неввічливості в конфліктному діалогічному дискурсі, а також спектральний аналіз мовлення дикторів-суб'єктів, що ініціюють конфлікт, і дикторів-суб'єктів, залучених до конфлікту.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ