Психічне та соціальне здоров’я здобувачів вищої освіти під час війни

Размещено на http://www.allbest.ru/

Психічне та соціальне здоров'я здобувачів вищої освіти під час війни

Лазаренко В.І.

кандидат соціологічних наук, доцент, доцент кафедри соці альної психології і психології управління Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара

Анотація

Статтю присвячено дослідженню психічного і соціального здоров'я здо бувачів вищої осві ти на сучасному етапі, а саме , під час війни. Проаналізовано сучасні наукові погляди щодо психічного, психологічного та соціального здоров'я. З позицій холістичного підходу розглянуто здоров 'я людина як стан фізичного, психічного та соціального благополуччя. Представлено результати емпіричного дослідження рівня прояву психічного та соціального здоров 'я здобув ччів вищо ї о світи Дніпров ського національного університету імені Олеся Гончара. Здійснено аналіз психічного та соціального здоров'я здобувачів вищої освіти 1-3 курсів різних спеціальностей. соціальне психічне здоров'я освіта

Обґрунтовано азтуальність теми, предме т, об 'єкт, мету счатті , завдання, теореаичні та емпіричні методи, психодіагностичний інструментарій дослідження, гіпотезу до слідження. Емпірично доведено, що, у здобувачів освіти переважають середні показники, але певна їх ччстка має низький рівень психічного здоров'я. Лише у незначної кількість здобувачів вищої освіти відсутня соціальна тривога. Більше половини здобувачів вищої освіти мають підвищені і високі показники соціальної тривоги. У певної кількості здобувачів освіти виявлено клінічний прояв соціальної тривоги. Субклінічно і клінічно виражену загальну тривогу має чверть здобувачів вищої освіти 1-3 курсів Дніпровського національного університету. Третина з них мають субклінічно і клінічно виражену депресію.

Ключові слова: здобувачі вищої освіти, психічне та психологічне здоров'я, соціальне здоров'я, тривога, соціальна тривога, депресія.

MENTAL AND SOCIAL HEALTH OF HIGHER EDUCATION SEEKERS IN THE WAR-TIME

Abstract. The paper is devoted to the investigation of mental and psychological health of students of (Dies Honchar Dnipro National University in the war-tim e.

Theurgency of the research problem on the nature of the mental, psychological and social h ealth. The human health as a condition of physical, mental and social wellbeing is considered from the perspective of the holistic approach. The findings of empirical studies about th e ledel o f mental and social health of students of Oles Honchar Dnipro Netional University are represented. The analysis of mental and rocial health of 1-3-year students of different specialties in Oles Honchar Dnipro Nation al University.

The scientific worksof domestic andforeignauthorsconcerning the research of values-based and semantic orientations and professional self-realization have been analyzed. lit is empirically proved that, in general, the students have the average indicators. However, the level of mental health of some students is quite low? and only a small part of yo uth has no so ci al anxiety di sorder. Over hdlf of the students have high and above average indicators, but a certain number of students have clinical implications оf social anxiety diiorder. Subclinical -nd clinical implications of anxiety are typical of the quarter of studefts o f the 1 -3 ye ars o f study of Oles Honchae Dnipro National University. The third of them has subclinical and clinical implications of dep ression.

Key words: stfdents, mentil and psychological hemlth , social hmalth, anxiety, social anxiety, depression.

Вступ

Актуальність досліджуваної теми обумовлена тим, що трансформаційні суспільні процеси в Україні, наразі, в умовах актуальної ситуації війни, соціальної, економічної і політичної нестабільності спричинюють зростання соціального напруження, погіршення фізичного, психологічного, соціального здоров'я населення та ускладнюють життєздатність людей. Збройні напади, обстріли, руйнування, втрата близьких та рідних, домівок, насилля, полон, приниження, вимушена міграція - ці події, безумовно, є надсильними та потенційно травматичними. Вони спричиняють важкі та глибокі переживання, потребують швидкої і невідкладної допомоги спеціалістів задля тоео, щоб людина могла впоратися з надсильним травмуючим впливе^ аострими емоційними переживаннями, запобігти травмуванню психіки та відновити свій психічний стан.

Означені процеси екстраполюються на о світній процес, впливають на його учасників . В умоаах війни не можливо уникнути певних емоційних порушень, які відбивтютьая на актуальному стані психологічного здоров'я. Особи ж із низьким економічним статусом, до яких належать здобувачі вищої освіти, підпадають під більшу кількість стресорів за умови меншого об'єму ресурсів, необхіднах для 'того, щоб впоратися із різноманітними стрес- факторами. Саме здобувачі вищої освіти є надзвичайно вразливими до дії різноманітних стрес-факторів. Перед педагогами закладів вищої освіти та практичними психологами ЗВО стоїть зандання пошуау потенційних ресурсів щодо підтримки студентської молоді. Тому , одним з найваааіивіших питань у функціонуванні закладів вищої освіти під час війни є збереження та підтримка психічного та соціальново здоров'я здобувтчів освіти.

Осмисленнг усієї ркладності проблеми, вибір шляхів та і нстр^аментарію надання психологічної допомоги, потребує з'ясування актуального стану психітного та соціального здоров'я здобувачів освіти. Отже, актуальний стан психічного та соціального здоров'я здобувачів освіти в сучааних умовах зумовлюють актуальність нашого дослідження.

Метою нашої роботи є теоретичне обґрунтування та презентація результатів емпіричного дослідже ння актуального стану психічного та соціального здоров'я здобувачів вищої освіти Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара під час війни.

Виклад основного матеріалу дослідження

Для досягнення мети, здійснено теоретичний аналіз поглядів на природу психічного, психологічного та соціального здоров'я, становлення психології здоров'я як прикладної галузі психологічної науки. А саме, теоретичний аналіз сучасних наукових джерел доводить, що психологія здоров'я (Health Psychology) є відносно новою сферою знання про людину. Як сфера наукових досліджень, вона оформилася нс межі 70-80-х рр. ХХ століття за кордоном на противагу психології хвороб і зробила зкцент на тому, щзо здоров 'я людини безпосередньо залежить від збереження, відновлення і розвитку різноманітних життєвих ресурсів людини. Тим самим відбулося перенесення акценту з хвороби на здоров'я людини та його детермінанти.

Одночасно плихологія здоров'я оформилася як галузь прикладної психології. 'У цей період виокремилися відповідні секції у психологічних товари ствах у р^з зних країн ах, і з яких пер ша з екція психології здоров'я Американського психологічного товариства створенн у 1978 році. Health Psychology оформилгся у США 1982 року. У 1984 році з'явили ся секції психології здоров'я в Міжнародному товаристві прикладної психології (International Association of Applied Psychology: IAPA). У 1986 році створено Європейське товариство психології здоров 'я (Eu3opean H3alth Psy3hology Society EHPS), яке від початку свого існування видає часопис Психологія i одоров'я (Psychology and Health). Виокремлено психологію здоров'я як академічну дисципліну, що створює: власні дозлідницькі та дидактичні програми. У лищих навчальних закладах створено наукові осередки, які займаються навчанням і дослідженнями в галузі психології здоров'я.

На пострадянському науковому просторі до психологічних аспектів здоров'я звернулися на початку 1990-х рр. З цього часу розпочався її розвиток як самостійної сфери соціально-психологічних досліджень. В Україні ж психологія здоров'я як новий і самостійний науковий напрямок лише починає своє становлення і, наразі, інтенсивно розвивається.

Засновником психології здоров'я вважається американський психолог Д. Матараццо (Josef Mattarazzo). У його визначенні психологія здоров'я - це цілісність специфічного, освітнього, наукового та професійного внеску психології як дисципліни в промоцію і підтримку здоров'я, запобігання та лікування хвороб, розпізнавання етіологічних йдіагностичних корелятів здоров'я, хвороби і подібних дисфункцій, а також внесок до аналізу та оптимізації системи охорони здоров'я і формування оздоровчої політики [8]. Інший ам ер ик ан сьаиії досліднак II^а . Т ейлор а Sh el ley T aylor) в од но му з перших підручників із психології здоров'я (1986) визначив її галуззю психології, що вивчає вплив психологічних чинників на спроможність людей залишатися здоровими, окреслює їх значення в появі хаоро(5, а тако ж їхню роль у формуванні пфведінки людей під час хвороби [9].

Наразі, відсутнє загальноприйняте визначення исихології здоров 'я. Сучасні до слідниаи такі, як В . Анань єв , Н. В оаоа 'янова, І. Галецька, І . Гурвич, О. Корнієнко, Г. Ложкін, С. Максименко, Н. Максимова, К. Мілютіна, Г. Никифоров, В. Носков, В. Піскун, Т. Сосновський, М. Тимофієв а, О. Двіжона, Н. Шевченко та ін. неодноразово зверталися до визначення змісту даної поняття у р амках зазначеної гулузі психології.

С^а часниії аналіз ко на еацій і мод ел ей здор ов ої особистості до водить, що, нлразі, має місце поліваріантність філософських і наукових інтерпретацій здоров'я, що перидбачан комплекиний, інтегративний підхід у розумінні моделі здорової особистості.

Д. Матараццо звертає увагу на те, що психологія здоров'я є міждисциплінарною науковою сферию та має плідні зв'язки з іншими психолоеічними дисциплінами. Ди них належать експериментальна і клінічна психологія, психіатрія, педіатрія, соціальна психологія, психологія розвитку, психофізіологія й ін. Також автор відмічає точки перетину психології здоров'я з дієтологією, біологією та соціальною роботою. На думку того ж Д. Матараццо, існує чотири галузі знань, які найбільше визначають дослідницький контекст психології здоров'я - це епідеміологія, медична соціологія, медична антропологія, соці альне здоров'я [8, с. 28-30].

Узагальнення сучасних підходів засвідчує, що психічне здоров'я забезпечується нарізних, але взаємозалежних рівнях функціонування людини: біологічному, психологічному і соціальному. Як зазначають Г.В. Ложкін, О.В. Носкова, І. ІЗ. Тоакунова, здоров'я людини на кожному з названих рівнів має особливості свого прояву [3].

Сучасні наунонці у с фері пнихолонії здоров 'я доводять , що о сновою повноцінного розвитку людини є психологічне здоров'я. Саме поняття психологічного здоров'я тривалий час входило в базовий зміст психічного здоров'я як його частина і використовувало ся щодо психіки здоро вої людини. Термін «психологічне здоров'я» введений відносно недавно і сучасна наука рюамежовує сфзр и психічного і психологічного здоров'я. Англійські «mentalh ealth» і «p sy chol ogicalhealth» п ер екла^н аю ться і як «психі чн е здоров'я» або як «психологічне здоров'я» [3].

Психічне (ментальне) здоров 'я - це: рівновага і єталість психіки людини, адекватнесприйняття оточуючого реального світу; нормальнефункціонування вищих психічних фікцій (сприймання, мислення, уяви, пам 'яті, уваги); адекнатна регуляція емоційних станів (емоції та почуття); управління власною поведінкою (воля). Це стан інтелектуально-емоційної афери, основу якого складає відчуття душевного комфорту, яке ззбезпечує адекватну поведінкову реакцію. Псиеологічне здоров'я людини ннтегрує аспекти внутрішнього світу і способи зовнішніх проявів особистості в єдине ціле. Психологічне здоров'я є важливою складовою соціального самопотуття людини тв її життєвих сия.

Окрім психічного та психологічного, розрізняють ще й фізичне та соціальне здоров'я. З позицій холістичного підходу виділяють декілька складових здоров'я людини [7]. Так, Експертами Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) сформульовано таке визначення: «Здоров'я - це стан повного фізичного, душевного (психічного) та соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб. Психічне здоров'я - це набагато більше, ніж просто відсутність фізичних та психічних захворювань. Коли ми говоримо про щастя, душевний спокій, радість або задоволеність, ми говоримо про психічне здоров'я» (Статут ВООЗ, 1976). Грунтуючись на підході ВООЗ, здоров'я людини визначається як динамічна здатність людини досягнути повноти власних фізичних, психічних і соціальних можливостей, а також відповідати вимонам середовища. Воно є потенціалом та ресурсом організму, що забезпечує можливість усебічного розвитку людини та протистояння актуальним суспільним вимогам [7].

У нашому емпіричному до слідженні ми припускаємо, що здобувачі вищої осві ти Дні пр ов ського націоналів но го у нів ер) сите ту ім ені Олеся Гончара в умовах війни мають певні ознаки зниження психічного та соціального одоров'я, а саме, підвищ ені показники тривоги, соаіофобій та депресії.

Для виявлення по казндків психічного та со ціаль но го здоров'я здобулачів віщої освітн, було проведено опитування на базі Дніпровського національного університету ім єні Олеся Гончара. Предметом аналіау обрано показники позитивного функціонування та ознаки психічного здоров'я особистості, види соціальної тривоги та окремі оспекси прояву страху оці ню вання у р ізних с итуаціях, по казники актуально го психоемо ці йного стану (тривожного та депресивно го).

У досліджонні взяли участь 205 здобувачів вищої освіти 1-3 курсів віком 18-°0 років 6 факультетів ДНУ імені Олеся Гончара: психологи та спеціальної осиіти (30 здобувачів освіти); історичного факультету (20 осіб); хімічного факультету (30 осіб); факульсвту систем та засобів масової ком^ікації (25 осіИ); факультету унраїнської й іноземної (філології та мистецтвознавства (50 осіб); факультету фізики, електроніки та комп'ютерних систем (50 здобувачів освіти).

Для проведення дослідження були обрані емпіричні методи, а саме, опитування за допомогою такого психодіагностичного інструментарію: 1. Опитувальник «The Mental Health Continuum - Short Form (MHC-SF)

Scoring» Corey L. M. Keyes (2009) - «Безперервність психічного здоров'я - коротка форма) (МНС-SF-UA) в адаптації до української вибірки Е.Л. Носенко, А.Г. Четверик-Бурчак (2014) [4, С. 89-97]; 2. «Опитувальник соціальної тривоги і соціофобії» (ОСТіСФ) авторів О.А. Сагалакової та Д.В.Труєвцева (2012) [5] ; 3. «Госпітальна шкала тривоги і депресії» (The Hospitcl Anxiety acd Depression Sc ale, HADS), розроблена А.С. Зігмундом і Р.П. Снайтом ⁽1983) [1, С 184-200].

(Обробка р езультатіл емпіричного до слідження лров лдена зл допомогою розрахунку відсоткової кількості осіб щодо рівнів прояву обраних ознак психічного па соціального здоров'я з наступною якісною інтерпретацією та змістовим уз аг альн енлям д аних .

Результати дослідження психічного здоров'я здобувачів вищої освіти ДНУ імені Олеся Гончара наведені в таблиці 1 та на рисунку 1.

Таблиця 1

Відсотксве співвідношення кількості здобувачів вищої* освіти з різним и рівнями пьихічного здоров'я (за опитувальником «Безперервність психічного здоров'я - коротка форма» (МНС-SF-UA) в адаптації Е.Л. Носенко, А.Г. Четверик-Бурчак) (N=205)

Отримані результати свідчать про те, що здобувачі вищої освіти 1-3 курсів ДНУ імені Олеся Гончара мають переважно помірний рівень психічного здоров'я (51,4%), високий рівень мають 21,9%, низький рівень психічного здоров'я виявлено у 22,8% і дуже низькі показники психічного здоров'я мають 3,9% здобувачів вищої освіти. Це свідчить про те, що здобувачі освіти мають переважно позитивні емоційні стани, певною мірою є незалежними від оточуючого середовища, мають внутрішні ресурси протистояти негативному впливу, є успішними у протидії соціальним викликам та успішності соціально-психологічної адаптації, що є важливим у психічному здоров ї людини.

Отримані результати проі люстровані на рисунку 1.

Рис. 1. Відсоткова частка здобувачів вищої освіти 1 -3 курсів ПДАБА з різними рівнями психічного здоров'я за опитувальником «Безперервність психічного здоров'я - коротка форма» (МНС-SF-UA) в адаптації Е.Л. Носенко, А.Г. Четверик-Бурчак (у %)

Отримані результати щодо прояву окремих аспектів прояву страху оцінювання у різних ситуаціях здобувачів вищої освіти ДНУ імені Олеся Гончара наведені у таблиці 2 та рисунку 2.

Таблиця 2

Відсотковії співвідношення кількості здобувачів вищої освіти з різними

рівнями прояву соціальної тривоги за «Опитувальником соціальної тривоги і соціофобії (ОСТіСФ)» О.А. Сагалакової та Д.В. Труєвцева

(N = 205)

О тримані результати проілюстровані на рисунку 2.

Рис. 2. Відсоткова частка кількості здобувачів вищої освіти за рівнями прояву загального показника соціальної тривоги ¦а «Опитувальником соціальної тривоги і соці офобії (ОСТіСФ)» О.А.Сагалакової та Д.В.Труєвцева (у %)

Аналіз прояву загального показника соціальної тривоги свідчить про те, що у здобувачів освіти ДНУ переважають епізодичні прояви соціальної тривоги у 29,8%, помірно підвищений прояв мають 18,2%, підвищений рівень 14,4% здобувачів освіти (разом помірно підвищений і підвищений 32,6%), високий рівень виявили 15,4% і клінічну форму соціофобій - 10,6% (це 22 здобувача освіти) (разом високий і клінічний прояв - 26,0%). Відсутня соціальна тривога лише у 11,5% здобувачів освіти (це лише 24 здобувача освіти).

Аналіз прояву окремих видів соціофобій свідчить про переважний прояв соціальної тривоги в експертно-ситуаційних оціночних ситуаціях (50,6%), соціальної тривоги через страх критики (45,7%). Найменше вони переживають соціальну тривогу через страх відторгнення.

Результати дослідження рівня прояву тривоги здобувачів вищої освіти ДНУ імені Олеся Гончара представлені в таблиці 3 та на рисунку 3.

Телиця 3.

Відсоткове співвідношення кількості здобувачів вищої освтти за різними рівнями прояву тривоги за «Госпітальною шкалою» (HADS)

А.С. Зігмунда і Р.П. Снайта (N=205)

Отримані результати проілюстровані на рис. 3.

Рис. 3. Відсоткова частка здобувачів вищої освіти за різними рівнями тривоги за «Госпітальною шкалою (HADS)» А.С. Зігмунда і Р.П. Снайта (у %)

Результати засвідчили, що у 44,2% здобувачів освіти відсутні ознаки тривоги. Субклінічно виражені ознаки тривоги мають 24,03% здобувачів освіти. Разом з тим, клінічно виражені ознаки тривоги виявлено у 31,7% здобувачів вищої освіти (це майже третина досліджуваних). Тобто, більше половини здобувачів освіти (54,73%) мають високі і дуже високі (на рівні клінічних проявів) показники тривоги.

Результати дослідженнярівня прояву депресії здобувачів вищої освіти ДНУ імені Олесі Гончара представлені в таблиці 4.

Таблиця 4

Відсоткове співвідношення кількості здобувачів вищої освіти за різними рівнями прояву депресії за «Госпітальною шкалою» (HADS) А.С. Зігмунда і Р.П. Снайта (14=205)

Результати дослідження прояву ознак депресії у здобувачів вищої освіти представлені на рисунку 4.

Рис. 4. Відсоткова частка здобувачів освіти за різними рівнями прояву депресії за «Госпітальною шкалою» (HADS) А.С. Зігмунда і Р.П. Снайта (у %)

Отримані результати переконливо доводять, що у переважної кількості здобувачів вищої освіти (72,1%) відсутній прояв депресії. Але субклінічно депресія виражена у 20,1% здобувачів вищої освіти (це група ризику розвитку клінічної форми депресії). І 7,7 % мають клінічно виражену депресію.

Висновки

Таким чином, обравши гіпотезою припущення, що здобувачі вищої освіти Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара в умовах війни мають певні ознаки зниження психічного та соціального здоров'я, а саме, підвищені показники тривоги, соціофобій та депресії, провівши емпіричне дослідження на вибірці чисельністю 205 осіб, віком 18-20 років, використавши вище зазначені психодтгностичш методики, було встановлено, що:

1. Здобувачі вищої освіти 1-3 курсів Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара мають переважно помірний рівень психічного здоров'я, високий рівень має лише п'ята частина здобувачів осві ти, ще п'ятачастина має низький рівень психічного здоров'я і є здобувачів вищої освіти, які мають дуже низькі показники психічново здоров 'я (майже 4%).

2. Третина здо бу вачів вищо ї ос віти м аю ть вомір но під вищ ений і підвищений рівень соціальної тривоги, ще третина здобувачів вищої освіти мають епізодичні прояви соціальної тривоки. І майже трееина мають високий і клінічний прояв гоціальної тривоги . Ві° сутня соці альна гривога лише у десятої частини здобувачів вищої освіти. Переважає соціальна тривуга в експерано-сиауаційних оціночних ситуаціях та через страх критики.

3. У дещо менше ніж половини здобувачів освіти відсутні ознаки тривоги. Але більша половина здобувачів освіти все ж таки мають високі і дуже ви со кі (н а р івмі кліні чних пр оові в) по казники триво ги .

4. У переваленої більшості здобувачів вищої освіти відсутній прояв депресії. Але п'ата частина мають субклінічно виражену двпресію (це група ризику розвитку клінічної (форми депреаії) . І певна (незначна) частка здобувачів освіти мають клінічно виражену депресію.

Тож, отримані результати авідчать про знижені показники рівня психологічного здоров'я здабувачів освіти Дніпро вгького наці онального університету імені Олеся Гончара. Це є підказкою щодо тих аспектів психологічного здоров'я, які потребують особливої уваги у проведенні профілактичної роботи зі здобувач ами вищої освіти з боку психологічної служби ДНУ. В умовах війни психологічна служба продовжує надавати психологічні послуги усім учасникам освітнього процесу нашого вишу, орієнтуючись на нові запити і у нових умовах.

Література:

1. Агаєв Н.А., Кокун О.М., Пішко І.О., Лозінська Н.С., Остапчук В.В., Ткаченко Ви. Збірник методик для діагностики негативних психічних станів військовослужбовців: Методичний посібник:. Київ: НДЦ ГП ЗСУ, 2016. 234 с.

2. Галецька І., Сосновський Т. Психологія здоров'я: теорія і практика. Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2006. 338 с.

3. Ко цан І. Я., Ложкіи Г.В., Мушкевич М. І. Психологія здоров'я людини / Зт ред. І.Я. Коцана. Лу^рьг : «В ежа» , 201 1. 43 0 г .

4. Носенко Е. Л., Четверик-Бурчак А. Г. Опитувальник «Стабільність психічного здоров'я - коротка форма»: опис, адаптація, застосування // Вісник Дніпропетровського університету. Серія: Педагогіка і психологія, 20 14. Т. 22. JMb 9/1. С. 89-97.

5. Сагалакова О.А... Труевцев Д.В. Опросник социальной тревоги и социофобии [Электронный ресурс] // Медицинская психология в России: алечтронный научный журнал. 2012. № 4 (15). URL: http://medpsv.ru.

6. Тимофієва М.П., Двіжона О .В . Психологія з^ро^рог 'я : Навчальний посібник. Чернівці: Книги - XXI, 2009. 296 с.

7. Холістична модоль здоров 'я [Електронний ресурс] / Режим доступу - URL: http://dlse.multvcourse.com.ua/ua/page/19/114.

8. Sheridan E. P., Matarazzo J. D., Boll t. j., Perry N. W., Weiss S. M., Belar

S.D. Post-Doctoral Education and Training for Clinico^! Service Providers in Health Psychology // Health Psychology. 1998. №о 7^і. pp. 1- 17 .

9. Taylor S. E. Health Psychology. New York: McGraw-Hill, 1991. Vol. 2. P.5.

References

1. Ahaiev N.A., Kokun O.M., Pishko І.О., Lozinska N.S., Ostapchyk V.V., Tkachenko V. "V. Zbirnyk metodyk dlia diahnostykv nehatvvnykh ysvkhichnvkh staniv viiskovosluzhbovtsiv: Metodychnyi posibnyk [Collection of methods for diagnosing negative mental states of servicemen: Methodical manual]. Kyiv: NDTsHPZSU, 2016. 234 p. [in Ukrainian].

2. Haletska І., Sosnowski Т. Psihologiya zdomv'a: teoriia i praktika [Health Psychology: Theory and Practice] Lviv: Vidavnichii zentr LNU imeni Ivana Franka, 2006). 3 38 p. [in Ukrainian].

3. Kozan I.Ia, Logkin G.V., Myshkevich M.I. Psihologiyi zdorov'a liydyny [Health Psychology of human] / Za red . І . Kozana. Lyzk : «Vega» , 201 1. 43 0 p. [in Ukrainian].

4. Nosenko Е. L., Chetverik-Burchak A. G. Opytyvalny^y «Stabilnist psihic«nogo «dorov'o - korotka forma»: opis, a«aptaziya, zostosyvannia [«The Mental Health Continuum - Short Form»: Bescription, Adaptation, application]. Visnyk Dnipropetrovskogo universytetu. Seriya: Pedegogika i psihologiya, 2014. Vol. 22. No [9/1 . pp. 89-97. [in Ukrainian].

5. Sagalakova О.А., Truevtsev D.V. Оprosnik sozialnou trevogi i soziofobii [El ektronniy resurs ] [The s ocia« anxiety and sooial phobias Co ntinuum]. Medizinska°a psihologiya v Rossii: elektronniyi naychniyi gyrnal. 2012. No 4 (15). URL: http://medpsy.ru. [in Russian].

6. Timofievi M.P., Dvigona C).V. Psihologiyi zdorov'a: Navchalnii posibnik [Health Pkychology: teach. guidances] Chernivzi: Knigi - XXI, 2009. 296 p. [in Ukrainian].

.. Holistichna model zdorov'a [Holistic model of he alth] [Elektronniy resurs]. URL : http://dlse.multycourse.com.ua/ua/page/19/114. [in Ukrainian].

8. Sheridan E. P., Matarazzo J. D., Boll T. J., Perry N. W., Weiss S. M., Belar S. D. Post-Doctoral Education and Training for Clinical Service Providers in Health Psychology // Health Psychology. 1998. No 7. pp. 1-17.

9. Taylor S. E. Health Psychology. New York: McGraw-Hill, 1991. Vol. 2. P.5.

Размещено на Allbest.ru