Особливості формування емпатійних здібностей у майбутніх педагогів
Особливості формування емпатійних здібностей у майбутніх педагогів під в умовах дистанційного навчання. Опис емоційної, когнітивної, предикативної, короткочасної і довготривалої емпатії. Дослідження рівня прояву емпатії у юнаків та дівчат під час війни.
| Рубрика | Психология |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 25.11.2023 |
| Размер файла | 281,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Особливості формування емпатійних здібностей у майбутніх педагогів
Яценко Тетяна Володимирівна, кандидат психологічних наук, доцент кафедри педагогіки, психології та дошкільної освіти, Шкляєва Галина Олександрівна кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри педагогіки, психології та дошкільної освіти, Обласний коледж «Кременчуцька гуманітарно-технологічна академія імені А. С. Макаренка»
Анотація
У статті описано особливості формування емпатійних здібностей у майбутніх педагогів під час повномасштабного вторгнення Росії в умовах дистанційного навчання. Автори провели ґрунтовне дослідження даної проблеми у психолого-педагогічній літературі. Визначено сутність понять емпатія, емпатійність, емпатійні здібності. Описано емпатію емоційну (проекції на моторні реакції та афекти іншої людини), когнітивну (розуміння інтелектуальних процесів), предикативну (здатність індивіда передбачати переживання іншого в конкретних ситуаціях), короткочасну і довготривалу.
Розкрито особливості формування емпатійних здібностей у молоді через аналіз психолого-педагогічної літератури. Зазначено, що у ранньому юнацькому віці проявляється емпатійне ставлення до природи, що є одним з основних моментів духовного розвитку особистості. Наголошено на тому, що потреба в розумінні інших людей зумовлюює розвиток вищих форм особистісно смислової емпатії в моносуб'єктних емпатійних ставленнях. Емпатійність, як риса особистості педагогів є обов'язковою умовою для формування у дітей здатності "відчувати іншу людину".
Акцентовано увагу на дослідженні емпатійних здібностей у майбутніх педагогів під час повномасштабного вторгнення Росії в умовах дистанційного навчання. Підібрано психодіагностичний інструментарій, розроблено критерії, показники та рівні прояву емпатійних здібностей у юнаків та дівчат. Розроблено авторський тест дослідження прояву спрямованості емпатії на основі наукових розробок Т. Гаврилової та G. Vitaglione. Аналіз проведеного дослідження рівня прояву емпатії у юнаків та дівчат свідчить, що більшість майбутніх педагогів мають середній рівень емпатіиності, третя частина респондентів демонструють низький рівень і жоден майбутній педагог не має високого рівня прояву емпатійних здібностей.
Ключові слова: емпатія, емпатійність, емпатійні здібності, формування емпатійних здібностей в умовах війни.
Abstract
The features of the formation the empathic skills of the future teachers
Yatsenko Tetyana Volodymyrivna Candidate of Psychological Sciences, Associate Professor of Pedagogy, Psychology and Preschool Education, Shkliaieva Halina Oleksandrivna Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor of Pedagogy, Psychology and Preschool Education, Regional College "Kremenchuk Humanitarian and Technological Academy named after A.S. Makarenko", Kremenchuk
The article describes the peculiarities of the formation of the empathic abilities of the future teachers during the full-scale invasion of russia in the conditions of distance learning. The authors conducted a deep research of this problem in the psychological and pedagogical literature. The essence of the concepts of empathy, empathic abilities is determined. It describede the emotional (the projections on the motor reactions and affects of another person), cognitive (the understanding of intellectual processes), predicative (the ability of an individual to predict the experiences of others in specific situations), short-term and long-term empathy. The peculiarities of the formation of empathic abilities in young people are revealed through the analysis of psychological and pedagogical literature. It is noted that an empathic attitude towards nature is manifested in early youth age, which is one of the main moments of the spiritual development of the individual. It is emphasized that the need to understand other people determines the development of higher forms of personally meaningful empathy in monosubject empathic attitudes. The empathy, as a personality trait of teachers, is a necessary condition for the formation of children's ability to "feel another person".
The attention is focused on the research of empathic abilities of future teachers during the full-scale invasion of Russia in the conditions of distance learning. It were selected the psychodiagnostic toolkit and developed the criteria, indicators and levels of manifestation of the empathic abilities in boys and girls. It was developed the author's test for the research of the manifestation of the orientation of empathy based on the scientific developments of T. Gavrylova and G. Vitaglione. The analysis of the conducted research on the level of empathy among boys and girls shows that the majority of future teachers have an average level of empathy, a third of respondents demonstrate a low level, and no one future teacher has a high level of empathic abilities.
Keywords: empathy, empathic abilities, formation of empathic abilities in war conditions.
Постановка проблеми
У сучасному суспільстві дедалі частіше виникає необхідність у забезпеченні умов, необхідних для формування психологічних якостей, що визначають рівень морального розвитку особистості. Важливе значення як для ефективного процесу формування особистості у майбутніх педагогів, так і для формування моральних основ індивіда, щирого та чуйного ставлення до інших людей має емпатія. У сучасному світі кожному українцю доводиться пристосовуватися до постійних змін у житті, витримувати емоційне напруження, бути свідком багатьох життєвих ситуацій. Тому в умовах війни великого значення набуло вивчення емпатійних здібностей, які полягають у розумінні інших, здатності емоційно сприймати душевний стан людини та прояву співчуття та співпереживання до інших.
Особистість майбутніх педагогів, які на власному досвіді переживають війну, формується в складних умовах. Цілком зрозуміло, що саме це впливає на розвиток такої важливої для педагога якості особистості, як емпатійність. Проблема олюднення взаємин та підвищення ролі емпатії в педагогіці давно є предметом наукових досліджень. Емпатія, як важлива професійна якість педагога, допоможе в майбутньому краще відчувати емоції, настрої, стани дітей, налагоджувати з ними контакт, зробити спільну діяльність більш продуктивною та ефективною.
Аналіз останніх досліджень і публікацій
У сучасній світовій науці накопичилася достатньо велика кількість підходів до вивчення емпатії як психологічного феномена. До них належать роботи, в яких емпатія розглядається: як емоційний процес, емоційний відгук на переживання, схвильованість іншого (Г. Андреєва, Т. Гаврилова О. Ковальов, М. Обозов, Д. Адерман, В. Прайс, Е. Стотланд); як когнітивний процес, тобто процес розуміння переживань, почуттів іншого (О. Сопіков, П. Короленко, В. Зав'ялов, Р. Даймонд, С. Махоні, А. Вілмер).
Емпатію також розглядають, як складний багатокомпонентний конструкт, що включає в себе кілька складових: емоційну, когнітивну, поведінкову, кожна з яких може переважати і, тим самим, визначати вид емпатії (С. Борисенко, С. Кондратьєва, В. М'ясищев, М. Обозов, Л. Стрєлкова). Також виділяють комунікативну (К.Роджерс, Ч.Труакс), та предикативну (О. Ковальов, Р.Даймонд, В.Бронфенбреннер) емпатію. Однак аналіз психолого-педагогічної літератури свідчить про те, що наразі недостатньо розкрито засоби формування емпатійних здібностей у юнаків і дівчат під час війни.
Мета статті €к дослідження особливостей формування емпатійних здібностей майбутніх педагогів Україні в умовах російської агресії.
Виклад основного матеріалу
Емпатія (нім. Einfuhling, франц. empathy, від англ. empathy: співчуття, співпереживання) - розуміння відношень, почуттів, емоційних станів іншого індивіда; відрізняється від симпатії, якій властиве переживання.
Даний термін запровадив Е. Тітченер, узагальнивши в ньому близькі за змістом ідеї про симпатію, а також погляди Е. Кліффорда і Т. Ліппса щодо вчування. Емпатію зафіксував щеa Арістотель у «Поетиці».
У психолого-педагогічній літературі розрізняють емпатію емоційну (проекції на моторні реакції та афекти іншої людини), когнітивну (розуміння інтелектуальних процесів), предикативну (здатність індивіда передбачати переживання іншого в конкретних ситуаціях). Вона зазвичай обмежується безпосереднім емоційним досвідом, посилюється з його зростанням, легше реалізується у випадках схожих реакцій, особливо в індивідів, наділених високою тривожністю.
Відомий дослідник В. Дільтей у своїх дослідженнях описував емпатію як умову розуміння культурно-історичних реалій, феномени яких постають з людської душі як перенесення себе в цілісний психічний стан іншого, а не як концептуалізація дійсності. Таке трактування емпатії не набуло поширення на теренах герменевтики. Натомість Е. Гуссерль скористався досвідом В. Дільтея при аналізі проблеми інтерсуб'єктивності, коли вчування виявляється моментом становлення «іншого Я», підтверджуючи потребу неначе жити в іншому [1].
Американський психолог Р. Даймонд досліджувала, в основному, здатність людей сприймати один одного, передбачати відповіді у певній ситуації. Така здатність прийняти роль іншого та передбачити його думки, почуття, дії отримала назву предикативної емпатії.
Дослідниця Т. Гаврилова у власних дослідженнях виділяє два види емпатії: співчуття та співпереживання. Співпереживання - це переживання суб'єктом тих самих почуттів, які відчуває інший, через ототожнення із нею, а співчуття - переживання суб'єктом щодо почуттів іншого, інших, відмінних почуттів.
Відомий психолог М. Пономарьова пропонує розглядати короткочасну та довготривалу емпатію. Короткочасна - розрахована на обмежений контакт з іншими людьми у спілкуванні, у процесі якого людина займає позицію іншого. Довготривала емпатія протікає протягом тривалого часу і вимагає більш тісного спілкування з іншою людиною.
Виходячи із філософських досліджень емпатії, можна виокремити два аспекти її розгляду:
• як метод пізнання предмету або об5єкта;
• як властивість, здатність людини.
Найбільш глибоко досліджується емпатія в гуманістичній психології. Її використовують як необхідний елемент педагогічної взаємодії.
Відомий дослідник В. Бойко вважає, що емпатія є маніпулятивним механізмом з метою впливу на партнера в потрібному напрямку. Завдяки співпереживанню та співчуттю суб'єкт емпатії виявляє та розуміє індивідуальні особливості партнера, які використовує у власних цілях [2].
Для більш глибокого розуміння проблеми розглянемо формування емпатії у онтогенезі. У підлітковому віці починають інтенсивно розвиватися групоцентричні емпатійні ставлення, які яскраво проявляються уже в юнацькому віці. Ж. Піаже вважав, що розвиток у старших школярів вищих форм інтелектуальної діяльності, рефлексії сприяє розумінню не лише дійсності та власної особистості, а й інших людей. Потреба в розумінні інших людей зумовлюює розвиток вищих форм особистісно смислової емпатії в моносуб'єктних емпатійних ставленнях.
У ранньому юнацькому віці проявляється емпатійне ставлення до природи, що є одним з основних моментів духовного розвитку особистості. Юнаки вважають, що все навколо вимагає не меншого співчуття і допомоги, ніж людина. В юнацькому віці можна говорити про становлення емпатії, як якості особистості [3].
Вихованню емпатійної, співчутливої особистості педагога важливого значення надавали відомі вчені та психологи-класики. У роботах видатного українського вченого-педагога В. Сухомлинського значна увага приділена емоційній сфері, культурі почуттів педагога. На його думку, турбота про благополуччя інших людей - одна з найголовніших. Уміння "відчувати душу" іншої людини, уміння розуміти її душевний стан - одна з найважливіших характеристик особистості. Емпатія проявляється у тих ситуаціях, коли, за словами В. Сухомлинського, "людина серцем відчуває найтонші рухи серця іншої людини і відповідає на них власними душевними рухами".
У своїх творах В. Сухомлинський радив педагогам формувати вміння відчувати себе в іншій людині й людину в самій собі. Без взаєморозуміння неможливе встановлення добрих стосунків педагога з учнями. На думку В. Сухомлинського, для педагога важливо "пізнавати серцем усе, чим живе, що думає, з чого радіє й чим засмучується вихованець".
До проблеми емпатійності та людяності у своїх працях звертається Ш. Амонашвілі. Його педагогічна система наповнена любов'ю, гуманізмом та повагою до вихованця. Шалва Олександрович говорить про емпатійність як про "тепло серця", як "дар відчування іншої людини". Автор таких наукових праць, як "Психологічні основи педагогіки співробітництва", "Особистісно-гуманна основа педагогічного процесу", підкреслює, що емпатійність як риса особистості педагогів є обов'язковою умовою для формування у дітей здатності "відчувати іншу людину" [4].
Доцільно зауважити, що формування емпатії є важливою психолого-педагогічною та соціальною проблемою, від вирішення якої залежить розвиток творчої та гуманної особистості майбутнього педагога. Наявність емпатії сприяє загальному розвитку особистості: розвивається емоційна сфера, мислення, зростають адаптивні та комунікативні можливості, людина стає чутливою до краси мистецтва. Процес формування педагогічної емпатії відбувається завдяки таким психологічним механізмам, як: ідентифікація, уява, рефлексія, інтерпритація.
Спираючись на сучасні дослідження Е. Трінчера, вважаємо за необхідне розглянути основними компонентами прояву емпатії емоційну, когнітивну та предикативну її сторони.
Метою вивчення рівня прояву емпатійних здібностей майбутніх педагогів нами було описано не тільки компоненти (критерії), а й показники та рівні прояву емпатії (Табл. 1).
Таблиця 1 Критерії, рівні та показники прояву емпатії
|
№ |
Критерії прояву емпатії |
Рівні та показники прояву емпатії |
|||
|
низький |
середній |
високий |
|||
|
1 |
Емоційний |
Не відчуває переживання інших і ніколи не переносить їх на себе. Дуже рідко співпереживає та виражає співчуття. |
Іноді відчуває переживання та частково переносить їх на себе. Рідко співпереживає та виражає співчуття. |
Відчуває переживання інших і переносить їх на себе. Співпереживає та виражає співчуття. |
|
|
2 |
Когнітивний |
Не розуміє, ніколи не порівнює та не аналізує думки, наявних і інших. |
Іноді розуміє, рідко порівнює та аналізує думки, наявних в інших. Частково усвідомлює та не в повній мірі розуміє людину. |
Розуміє, порівнює та аналізує думки, наявних в інших. Глибоко усвідомлює та розуміє людину. |
|
|
3 |
Предикативний |
Ніколи не аналізує та не передбачає реакції інших людей на певні події. Дуже рідко ставить себе на місце інших й уявляє його реакцію. |
Рідко аналізує та частково передбачає реакції людей на певні події. Іноді ставить себе на місце інших й майже не уявляє його реакцію. |
Аналізує та передбачає реакції інших людей на певні події. Ставить себе на місце інших й уявляє його реакцію. |
У відповідності до структурних компонентів та видів емпатії нами було підібрано ряд психодіагностичних методів:
1. Тест на “Діагностика рівня емпатійних здібностей”ЃiВ. Бойко).
2. Тест на “Дослідження рівня емпатійних тенденцій” (І. Юсупов).
3. Тест дослідження прояву спрямованості емпатії “Закінчи речення” (авторський).
Для дослідження прояву спрямованості емпатії нами було розроблено авторський тест “Закінчи речення”. Даний тест передбачає 10 тверджень на кожне з яких потрібно продовжити власною думкою, наприклад:
1. Коли я зустрічаю людей, які залишилися без домівки через війну, я відчуваю …
3. Коли я бачу, або чую про ставлення російських військових до цивільних людей, я …
Усі запитання спрямовані на виявлення різних типів спрямованості емпатії: на себе, людей, тварин, культурні цінності. Для обробки результатів нами було обчислено відповіді респондентів за розробленими критеріями (Табл. 2). Спираючись на дослідження Т. Гаврилової та G. Vitaglione нами було визначено наступні компоненти спрямованості прояву емпатії:
Таблиця 2 Критерії спрямованості емпатії
|
№ |
Компоненти прояву спрямованості емпатії |
Рівні та показники прояву емпатії |
|||
|
низький |
середній |
високий |
|||
|
1 |
Співчуття |
Не виражає співчуття |
Дуже рідко виражає співчуття |
Виражає співчуття |
|
|
2 |
Співпереживання |
Зовсім не співпереживає |
Не часто виражає співпереживання |
Виражає співпереживання |
|
|
3 |
Емпатійний гнів |
Не має почуття емпатійного гніву |
Іноді виражає гнів |
Виражає емпатійний гнів до агресора |
Т. Гаврилова виділяє декілька видів емпатії: співчуття та співпереживання. Співпереживання - це переживання суб'єктом тих самих почуттів, які відчуває інший, через ототожнення із нею, а співчуття - переживання суб'єктом щодо почуттів іншого, інших, відмінних почуттів. Прикладом співпереживання може бути переживання учнем хвилювання товариша, що відповідає на іспиті, під час очікування своєї черги. Дитина може співчувати старій людині, відчувати до неї почуття жалості, хоча її переживання безпосередньо є йому близькими. При співчутті суб'єкт переживає без співвіднесення із собою, у той час як при співпереживанні суб'єкт переживає почуття іншого як би за себе, оскільки вони мали місце в минулому досвіді суб'єкта, або якщо вони пов'язані з передбаченням подібної можливості для себе, особливо в найближчому майбутньому.
G. Vitaglione вводить поняття емпатичного гніву - емоційного стану, опосередкованого емоційною реакцією жертви, у якому спостерігач відчуває гнів стосовно агресору.
У цілому в дослідженні прийняли участь 44 особи юнацького віку, майбутні педагоги спеціальності 012. Дошкільна освіта та 014.11 Середня освіта (Фізична культура).
У результаті дослідження прояву емпатії за тестом “Діагностика рівня емпатійних здібностей” (В. Бойко) нами було з'ясовано, що 75% респондентів юнацького віку мають низький рівень емпатійних здібностей, 25% мають середній рівень, а високий - 0%. Графічно результат представлений на Рис. 1.
Таким чином ми бачимо, що жоден здобувач не проявляє високий рівень емпатії. Для нас це було неочікуваним адже ми передбачали, що в умовах війни прояви емпатії загострюються. Найбільша кількість респондентів мають низький рівень прояву емпатії (75%) такий результат проведеного дослідження показує про надважливу необхідність розвивати у юнаків і дівчат ю здібність, сприяти її формуванню в умовах війни.
Рис. 1. Результати діагностики рівня емпатійних здібностей за тестом “Діагностикарівня емпатійних здібностей” (В. Бойко)
У результаті дослідження наявності емпатійної тенденції за тестом “Дослідження рівня емпатійних тенденцій” (І. Юсупов) нами було з'ясовано, що 27% респондентів юнацького віку мають низький рівень емпатійної тенденції, 71% - середній рівень і лише 2% мають високий рівень. Графічно результат представлений на Рис. 2.
Рис. 2. Результати дослідження рівня емпатійних тенденцій за тестом “Дослідження рівня емпатійних тенденцій” (І. Юсупов)
Аналіз результатів дослідження показав, що найбільше респондентів проявляють середній рівень емпатійної тенденції, що притаманно переважній більшості людей. Вони не належать до числа особливо чутливих осіб, у міжособистісних відносинах судити про інших більш схильні за їхніми вчинками, ніж довіряти особистим враженням. В більшості вони знаходяться під самоконтролем. У спілкуванні уважні, намагаються зрозуміти більше, ніж сказано словами, але при зайвому прояву почуттів співрозмовника втрачають терпіння. Така категорія здобувачів освіти віддає перевагу делікатно не висловлювати свою точку зору, не будучи впевненими, що вона буде прийнята. При читанні художніх творів та перегляді фільмів частіше майбутні педагоги із середнім рівнем емпатії стежать за дією, ніж за переживаннями героїв. Не впевнені прогнозувати розвиток відносин між людьми, їх вчинки виявляються для інших несподіваними.
Виявлено, що низький рівень прояву емпатійних тенденцій мають лише 27% юнаків і дівчат, що значно менше на відміну від попереднього тесту, проте теж є сигналом про необхідність проведення роботи по підвищення рівня досліджуваної якості. На відміну від попереднього, даний тест показав тільки 2% прояву високого рівня емпатійних тенденцій, що майже співпадає і ще раз доводить необхідність проведення розвивальної роботи з майбутніми педагогами. Аналіз результатів авторського тесту “Закінчи речення” показав, що більшість респондентів мають середній рівень - 75% прояву спрямованості емпатії, низький - 25%, а високий - 5 %. Графічно результат представлений на Рис. 3.
Рис. 3. Результати дослідження прояву спрямованості емпатії за авторським тестом “Закінчи речення”.
Детальний аналіз результатів показав, що більшість юнаків і дівчат схильні до співчуття (89%), менша кількість схильна до співпереживання (7%), а до емпатійного гніву схильні всього лиш 4%. Графічно результат представлений на Рис. 4.
Рис. 4. Результати прояву спрямованості емпатії юнаків і дівчат
Результати проведеного дослідження показали, що більшість майбутніх педагогів мають середній рівень емпатійності (66%), 34% респондентів демонструють низький і 0% високий рівень емпатійних здібностей. Графічно результат представлений на Рис. 5
Рис. 5. Загальний результат емпатійності майбутніх педагогів
Отже, за результатами проведеного дослідження ми дійшли висновку про необхідність розробити та впровадити заняття на розвиток емпатіїї у майбутніх педагогів.
Висновки
Дослідження рівня прояву емпатії у юнаків та дівчат показало, що більшість майбутніх педагогів мають середній рівень емпатійності (66%), третя частина респондентів демонструють низький рівень (34%) і жоден майбутній педагог не має високого рівня прояву емпатійних здібностей. Аналіз результатів також показав, що більшість юнаків і дівчат схильні до співчуття (89%), менша, кількість схильна до співпереживання (7%), а до емпатійного гніву схильні всього лиш 4%.
Перспективи подальших розвідок у даному напрямі передбачають розробку системи занять, спрямованих на розвиток емпатіїї у майбутніх педагогів.
емпатія дистанційний навчання війна
Література
1. Літературознавча енциклопедія: у 2 т. / уклад.: Ю.І. Ковалів. Київ: ВЦ "Академія", 2007. Т. 1 : А-Л. 624 с.
2. Вавринів О.С. Становлення поняття емпатії в психології. Теорія і практика сучасної психології. 2019. Т. 1, №2. С. 28-31.
3. Журавльова Л.П. Психологічні основи розвитку емпатії людини: дис.…д-ра псих. наук: 19.00.07. Одеса, 2008. 469 с.
4. Коржук О. Емпатія як професійно значуща якість особистості вихователя дітей дошкільного віку Вісник інституту розвитку дитини. Серія: Філософія. Педагогіка. Психологія: Збірник наукових праць Нац. пед. ун-та ім. М.П. Драгоманова. Київ: Вид-во НПУ ім. М.П. Драгоманова. 2012. Вип. 23. С. 84-90.
References
1. Kovaliv Yu. (2007). Literaturoznavcha entsyklopediia [Tye literary encyclopedia] (Vols. 1-2). Kyiv: Akademiia (in Ukrainian).
2. Vavryniv O. (2019). Stanovlennia poniattia empatii v psykholohii [The formation of the concept of empathy in psychology]. Teoriia i praktyka suchasnoi pkholohi - The theo and practice of modern psychology, 2, 28-31 (in Ukrainian).
3. Zhuravlova L. (2008). Psykholohichni osnovy rozvytku empatii liudyny [Psychological foundations of the development of human empathy]. Doctor's thesis. Odesa (in Ukrainian).
4. Korzhuk O. (2012). Empatiia yak profesiino znachushcha yakist osobystosti vykhovatelia ditei doshkilnoho viku [The empathy as a professionally significant quality of the personality of a teacher of preschool children]. Visnyk instytutu rozvytku dytyny - Bulletin of the Institute of Child Development, 23, 84-90. (in Ukrainian).
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Особливості емоційно-чуттєвої сфери у дітей молодшого шкільного віку. Обґрунтування методів і форм розвитку емпатії у молодших школярів, розробка ефективної програми її формування та аналіз результатів дослідження емпатії у дітей молодшого шкільного віку.
дипломная работа [228,9 K], добавлен 17.11.2010Поняття емпатії та рефлексії, їх взаємозв'язок при вирішенні складних життєвих ситуацій. Психологічні особливості прояву емпатії та рефлексії в онтогенезі. Методичні підходи і результати вивчення психологічних особливостей емпатії та рефлексії підлітків.
курсовая работа [91,0 K], добавлен 16.06.2010Теоретичні основи дослідження розвитку емоційної культури у старшокласників: загальна характеристика, головні особливості розвитку. Тренінгова програма для розвитку емоційної сфери у школярів. Методика діагностики рівня емпатичних здібностей В.В. Жваво.
дипломная работа [117,3 K], добавлен 19.11.2014Пізнавальна активність як психологічна проблема. Шляхи формування, значення та розвиток пізнавальної активності та здібностей дітей молодшого шкільного віку. Діагностика рівня пізнавальних здібностей та пізнавальної активності молодших школярів.
курсовая работа [2,1 M], добавлен 15.06.2010Природа та сутність здібностей як психологічного явища. Психологічні особливості дітей молодшого шкільного віку. Індивідуалізація розвитку художніх здібностей дітей, їх психологічний вплив на формування особистості, рекомендації щодо подальшого розвитку.
курсовая работа [358,1 K], добавлен 21.08.2015Аналіз проблеми емоційного розвитку дітей у сучасній психології та педагогіці. Категорійний аналіз проблеми емпатії та особливості емоційно-почуттєвої сфери у дітей молодшого шкільного віку. Створення умов емпатійної взаємодії між вчителем і школярами.
курсовая работа [1,6 M], добавлен 06.02.2013Поняття фасилітаційної взаємодії як психолого-педагогічного явища. Вивчення розвитку емпатії у дітей молодшого шкільного віку, особливості їх емоційно-чуттєвої сфери. Перевірка гіпотези про те, що дітям даного віку властива нестійка емпатійність.
курсовая работа [82,6 K], добавлен 26.01.2015Особливості розвитку людини в період ранньої юності. Визначення поняття "емпатія", її морально-психологічне значення та взаємозв’язок з соціалізацією особистості. Характеристика основних методик дослідження та вправ на розвиток емпатії у старшокласників.
реферат [47,6 K], добавлен 02.12.2010Педагогічні умови формування просторового мислення у процесі професійної підготовки майбутніх учителів. Дослідження рівня готовності майбутніх учителів образотворчого мистецтва до розвитку просторового мислення школярів засобами скульптурної пластики.
магистерская работа [1,2 M], добавлен 01.02.2014Творчі здібності школярів як психологічна проблема. Зміст та форми поняття "творчі здібності". Вікові особливості молодших школярів у контексті формування та діагностики творчих здібностей. Умови розвитку та методика визначення творчих здібностей.
курсовая работа [330,6 K], добавлен 16.06.2010Загальна характеристика стилів виховання в сім’ї. Сутність та джерела агресії. Особливості виявлення агресивності у юнаків та дівчат. Експериментальне дослідження взаємозв'язку між стилем виховання і особливостями прояву агресивних реакцій у підлітків.
дипломная работа [176,8 K], добавлен 04.08.2016Поняття самооцінки особистості у вітчизняній та зарубіжній психології. Особливості її розвитку в підлітковому віці. Місце рефлексії у формуванні здібностей людини. Особливості співвідношення рівнів самооцінки та значимості вмінь і учбових здібностей.
курсовая работа [304,9 K], добавлен 15.05.2014Визначення психолого-педагогічних умов формування психологічної готовності в процесі професійної підготовки рятувальників до діяльності в екстремальних умовах. Впровадження регресивних умов службової діяльності майбутніх фахівців пожежного профілю.
статья [348,2 K], добавлен 05.10.2017Керівництво в малих групах: загальні поняття й підходи. Особливості лідерства у підлітковому віці. Методичне забезпечення дослідження рівня прояву комунікативних та організаторських здібностей осіб підліткового віку. Характеристика психокорекційних вправ.
курсовая работа [338,5 K], добавлен 02.10.2014Характеристика рівнів та форм емпатії. Пізнавальний, моральний та комунікативний альтруїзм. Тест "емпатичні здібності": поняття, головна мета. Співвідношення рівня емпатії з функціональною міжпівкульною асиметрією у студентів різних факультетів.
контрольная работа [19,9 K], добавлен 05.05.2012Тривожність як прояв емоційної сфери. Причини виникнення тривожності і особливості її прояву у дітей молодшого шкільного віку. Особливості розвитку самооцінки у молодших школярів. Анкета діагностики тривожності А. Прихожан, проективна методика Л. Карпова.
курсовая работа [49,7 K], добавлен 31.01.2014Поняття про здібності: їх види і характеристика. Природа людського інтелекту та здібностей - вроджених особливостей індивіда, які визначають всі його досягнення та набуті ним навички і вміння. Прояви здібностей у дошкільному та у студентському віці.
курсовая работа [47,9 K], добавлен 07.05.2011Показники творчих здібностей, проблеми дослідження механізмів творчості. Взаємозв'язок мислення і креативних здібностей, дослідження творчого потенціалу студентів. Експериментальне дослідження творчого потенціалу студентів гуманітарного факультету.
дипломная работа [3,4 M], добавлен 10.11.2010Творчі здібності школярів як психологічна проблема. Теоретичні основи розвитку творчих здібностей дітей молодшого шкільного віку. Система творчих завдань як основа для їх розвитку. Методики визначення та оцінка рівня творчих здібностей молодших школярів.
курсовая работа [655,8 K], добавлен 15.06.2010Особливості розвитку мислення та інтелекту в підлітковому віці. Аналіз загальних та спеціальних творчих здібностей, їх компоненти: мотиваційно-творча активність, інтелектуально-логічні, самоорганізаційні здібності. Розвиток творчих здібностей підлітка.
курсовая работа [59,2 K], добавлен 28.03.2012
