Когнітивна регуляція емоцій як чинник професійного самоздійснення адвоката

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського», м. Одеса

Когнітивна регуляція емоцій як чинник професійного самоздійснення адвоката

Косташ Любов Михайлівна

аспірантка кафедри загальної та

диференціальної психології

Анотація

У статті висвітлено результати емпіричного дослідження чинників професійного самоздійснення адвокатів зокрема когнітивній регуляції емоцій. Проведено аналіз теоретичних джерел щодо стилів емоційної регуляції особистості зарубіжних та вітчизняних науковців. Визначено, що емоції включають широкий спектр фізіологічних і психологічних реакцій і можуть відрізнятися залежно від ситуації з точки зору вираження, інтенсивності та тривалості, що характеризує емоційну саморегуляцію. У цьому дослідженні стратегія емоційної саморегуляції розуміється як процес, спрямований на управління своїми емоційними станами та їх стримування, що передбачає певний рівень розвитку когнітивних компонентів емоційної регуляції, особливостями контролю над емоціями, інтенсивністю й частотою використання певних стилів захисту від афективних ситуацій та рівнем самоздіснення застосовано «Опитувальник професійного самоздійснення» (О. Кокун); для вивчення особливостей емоційної регуляції використано «Опитувальник ERQ» Emotion Regulation Questionnaire (Дж. Гросс). Виявлено значущі додатні та від'ємні зв'язки на 1% та 5% рівні між показниками професійного самоздійснення та показниками емоційної регуляції. Встановлено, що у осіб з високим рівнем професійного самоздійснення простежується тенденція до високого рівня емоційної регуляції, когнітивні стратегії переробки емоцій, контроль емоційних проявів у спілкуванні. Особи з низьким рівнем професійного самоздійснення відчувають невпевненість в собі, занепокоєння у широкому колі життєвих ситуацій, загрозу престижу, добробуту, передчуття майбутньої втрати поваги чи самоповаги. У спілкуванні обирають стратегії придушення вираження емоцій, невміння керувати та дозувати емоції що призводить до виникнення конфліктів з партнерами по спілкуванню.

Ключові слова: емоції, емоційна саморегуляція, професійне самоздіснення, когнітивна регуляція емоцій

Kostash Liubov Mikhaylivna Graduate student of the department of general and differential psychology, State institution «South Ukrainian national pedagogical university named after K.D. Ushinsky», Odesa

Cognitive regulation of emotions as a factor of professional self-effectiveness of a lawyer

Abstract

The article highlights the results of an empirical study of the factors of professional self-improvement of lawyers, in particular the cognitive regulation of emotions. The analysis of theoretical sources regarding the styles of emotional regulation of the personality of foreign and domestic scientists was carried out. It has been determined that emotions include a wide range of physiological and psychological reactions and can differ depending on the situation in terms of expression, intensity and duration, which characterizes emotional self-regulation. In this study, the strategy of emotional self-regulation is understood as a process aimed at managing one's emotional states and restraining them, which involves a certain level of development of cognitive components of emotional regulation, features of control over emotions, the intensity and frequency of using certain styles of protection against affective situations, and the level of self-effacement applied " Questionnaire of professional self-realization" (O. Kokun); "ERQ Questionnaire" Emotion Regulation Questionnaire (J. Gross) was used to study the features of emotional regulation. Significant positive and negative correlation at the 1% and 5% level between indicators of professional self-fulfillment and indicators of emotional regulation were revealed. It was established that persons with a high level of professional self-fulfillment have a tendency towards a high level of emotional regulation, cognitive strategies for processing emotions, control of emotional manifestations in communication. Persons with a low level of professional selffulfillment experience self-doubt, anxiety in a wide range of life situations, a threat to prestige, well-being, and a premonition of a future loss of respect or self-respect. In communication, they choose strategies to suppress the expression of emotions, the inability to manage and dose emotions, which leads to conflicts with communication partners.

Keywords: emotions, emotional self-regulation, professional self-improvement, cognitive regulation of emotions

Постановка проблеми

емоційний регуляція особистість

У сучасному мінливому та складному ринку юридичних послуг надійний, динамічний та стратегічний план професійного розвитку адвоката має важливе значення для досягнення рівня особистісного зростання та досвіду, необхідних окремим юристам для конкуренції та процвітання. Хоча багато юристів розглядають професійний розвиток як спосіб подолання розриву від навчання в університеті до початку самостійної професійної практики, це слід розглядати як континуум, який охоплює фактично всю кар5єру адвоката. Весь цей час адвокати набувають, збільшують і відточують знання, навички та якості, які часто називають «компетенціями», які їм необхідні для ефективного «виконання» адвокатської роботи та досягнення успіху в юридичній практиці.

Заклади вищої освіти, які надають професійні знання намагаються задовольнити зростаючий попит на юристів, які володіють не лише інтелектуальними здібностями для виконання складної роботи юриста, але й емоційним інтелектом для виконання цієї роботи з навичками міжособистісного спілкування, зберігаючи при цьому почуття психологічного благополуччя. Добробут адвоката та ефективність адвоката - дві важливі проблеми, які історично здавалися протилежними одна одній.

Спроби чітко визначити емоцію в традиційному розумінні розвивалися повільно, оскільки вчені зіткнулися з реальністю того, що кожна емоція включає складний набір реакцій. Емоції включають широкий спектр фізіологічних і психологічних реакцій і можуть відрізнятися залежно від ситуації з точки зору вираження, інтенсивності та тривалості. Хоча вчені все ще обмірковують остаточне визначення з новими підходами до досліджень і новими відкриттями, ми вже багато знаємо. Наприклад, відомо, що емоції - це стан почуттів, і вони включають різні компоненти, такі як когнітивні процеси, поведінка, фізіологічні та психологічні, і залежно від навчальної дисципліни, конкретний компонент емоції (тобто фізіологічний або психічний) буде в центрі уваги.

Крім того, кожна емоція служить певній меті та готує тіло для зовсім іншої реакції. Емоції включають низку фізіологічних і соціальні реакції, відомі як біологічні сигнатури. Кожна емоція призводить до складної фізіологічної та когнітивної реакції.

Аналіз останніх досліджень та публікацій

Процес регуляції емоцій висвітлено в роботах як вітчизняних (В.В. Зарицька [1], І.А. Кочергіна [3], М.А. Кузнецов, К.І. Фоменко, О.І. Кузнецов [4], М. Півень [5], О.М. Рева [6], І.О. Цілинко [7], О.І. Чебикін [8]) так і зарубіжних науковців (A.R. Artino [9], A. Vikan, [19], L. D.Cameron, & N. C. Overall [13], B. Cludius, D. Mennin, T. Ehring [14], J.J. Gross [15; 16; 17; 18].

Мета статті - дослідити особливості емоційної регуляції адвокатів та її вплив на професійне самоздійснення.

Виклад основного матеріалу

Вчені також почали окреслювати основні особливості емоцій, атрибути або необхідні умови, спільні для всіх емоцій. За визначенням Дж. Гросса однією з основних характеристик є момент виникнення емоції. Емоції виникають, коли ситуація інтерпретується або оцінюється як відповідна та важлива для конкретної мети, що знайшло своє відображення у теорії оцінки емоційної регуляції, яка стверджує, що «емоції викликають та диференціюються на основі суб'єктивної оцінки особи або оцінки особистої значущості ситуації, об'єкта чи події за низкою вимірів або критеріїв» [15; 18].

У психологічних дослідженнях емоційна саморегуляція розглядається як «багаторівневий феномен і трактується як здатність особистості використовувати соціально прийняті способи вираження емоцій; трансформувати деструктивні емоції в конструктивні; усвідомлювати, розуміти та приймати свої емоції; оптимізувати й контролювати емоції; стабілізувати емоції відповідно до певної життєвої ситуації» [2].

Модель регуляції емоцій, що представлена роботах Дж. Гросса та його колег, отримала назву процесуальна модель регуляції емоцій. Її автори пропонують розглядати регуляцію емоцій як розгорнутий у часі процес, у якому виділено два етапи, «кордоном» між якими служить момент генерування емоційного імпульсу [15; 16]. Відповідно до цього намічаються два типи «глобальних» стратегій регулювання емоцій. По-перше, це стратегії, сфокусовані на сприйнятті та оцінці ситуації субєктом і, таким чином, що фактично передують виникненню емоційної реакції (antecedent-focused). По-друге, стратегії, що застосовуються після генерації емоційного відповіді - звані «стратегії, сфокусовані на реакції» (response-focused). На думку авторів, у першому випадку регуляції піддається, по суті, не сама емоція як така, а, швидше, «спрямованість» суб'єкта на ситуацію, яка може викликати емоцію. Коли імпульс вже згенерований, здійснюється регулювання власне емоції та її наслідків у фізіологічному стані, поведінці та суб'єктивному переживанні. Ці два типи «глобальних» стратегій можуть використовуватися як адаптивно, і дезадаптивно [17; 18].

Емоції можуть спрямовувати увагу на ключові особливості навколишнього середовища, оптимізувати сенсорне сприйняття, налаштовувати прийняття рішень, готові поведінкові реакції, сприяти соціальній взаємодії та покращувати епізодичну пам'ять. Однак недостатня регуляція емоцій може нашкодити у здійснені професійної діяльності адвоката. Це фундаментальне розуміння, що емоції можна і потрібно регулювати в певних ситуаціях, добре представлено у кожній із основних світових традицій. У минулому столітті психологічні дослідження регуляції емоцій були зосереджені на психологічних захистах, стресі та його подоланні, прихильності і саморегуляції. Так, наприклад, Відомий психолог Р. Лазарус, запропонував двоетапний процес оцінювання: 1) первинне оцінювання, яке передбачає визначення позитивного чи негативного значення ситуації для благополуччя людини; 2) вторинне оцінювання, яке є здатністю впоратися з наслідками події.

Теорія оцінки емоцій доводить, що значення, яке людина надає ситуації, пов'язане з певною метою призведе до виникнення емоцій. Ця базова концепція оцінки становить ядро когнітивної терапії, мета якої - навчити людину, що те, як вона розуміє своє оточення та ситуацію, безпосередньо впливає на її почуття [10, 11]. Таким чином, відслідковуючи свої оцінки, інтерпретації, пояснення, атрибуції та самороздуми, вони можуть змінити свої почуття.

Цей психологічний процес також стосується юристів. Основний принцип, що лежить в основі когнітивної терапії, можна застосувати до невідкладної допомоги юристів. Наприклад, юрист, який не усвідомлює своєї когнітивної реакції на вимогливого клієнта, може почуватися роздратованим або схвильованим. Ці емоції можуть вплинути на те, як він або вона поводиться по відношенню до клієнта, і вплинути на його або її результативність або результат його або її юридичної роботи. Сила емоцій частіше випливає з того, що ми говоримо собі, як ми оцінюємо ситуацію та значення, яке вкладається в таку оцінку, ніж із самої події чи ситуації.

У нашому дослідженні стратегія емоційної саморегуляції розуміється як процес, спрямований на управління своїми емоційними станами та їх стримування. Цей процес характеризується рівнем розвитку когнітивних компонентів емоційної регуляції, особливостями контролю над емоціями, інтенсивністю й частотою використання певних стилів захисту від афективних ситуацій та рівнем особистісної саморегуляції. Для діагностики професійного самоздіснення застосовно «Опитувальник профнсійного самоздійснення» (О. Кокун); для вивчення особливостей емоційної регуляції використано «Опитувальник емоційної регуляції» ERQ (Emotion Regulation Questionnaire) Дж. Гросса.

Таким чином, ми припустили, що стиль емоційної регуляції певним чином впливає на рівень професійного самоздійснення адвоката. Для перевірки цього припущення щодо наявності взаємозв'язку між емоційною регуляцією та професійним самоздійсненням проведено кореляційний аналіз, результати якого надано в табл. 1.

Таблиця 1. Значимі коефіцієнти кореляції між показниками професійного самоздійснення та емоційною регуляцією

Примітки. 1) Коми та нулі опущені; 2) позначка «**» значимий кореляційний зв'язок на 1% рівні, позначка «*» на 5% рівні. 2) Умовні скорочення: НВП - наявність проекту власного професійного розвитку, ЗПД - переважаюче задоволення власними професійними досягненнями, НПЦ - постійна постановка нових професійних цілей, ДПЦ - досягнення поставлених професійних цілей, ВПД - використання професійного досвіду та здобутків іншими фахівцями, РОП - розкриття особистісного потенціалу і здібностей у професії, ЗРСз - загальний рівень професійного самоздійснення, КПЕ - когнітивна переробка емоцій, ПВЕ - придушення вираження емоцій, ЗЕР - загальна емоційна регуляція

Отже, за результатами кореляційного аналізу встановлено наявність переважно додатних зв'язків між досліджуваними показниками.

Так, показники «наявність проекту власного професійного розвитку» (НВП), «переважаюче задоволення власними професійними досягненнями» (ЗПД) виявили додатний в'язок на 1% рівні з показником «когнітивна переробка емоцій» (КПЕ) а на 5% рівні з показником «загальна емоційна регуляція» (ЗЕР).

Показники «постійна постановка нових професійних цілей» (НПЦ) і «досягнення поставлених професійних цілей» (ДПЦ) від'ємно пов'язані на 1% рівні з показником «когнітивна переробка емоцій» (КПЕ).

Показник «вияв високого рівня творчості у професійній діяльності» (ВРТ) від'ємно пов'язаний з показником «придушення вираження емоцій» (ПВЕ) на 1%ЃZ рівні.

Показник «розкриття особистісного потенціалу і здібностей у професії» (РОП) виявив додатний зв'язок на 1% рівні з показниками «когнітивна переробка емоцій» (КПЕ), «загальна емоційна регуляція» (ЗЕР) та від'ємний зв'язок з показником «придушення вираження емоцій» (ПВЕ) на 1%рівні.

Загальний показник професійного самоздійснення додатньо пов'язаний на 1% рівні з показниками «когнітивна переробка емоцій» (КПЕ) та «загальна емоційна регуляція» (ЗЕР).

Подальше дослідження стосувалося визначення можливості і здатності протистояти значним психічним навантаженням, що передбачає робота адвокатів. Теперішній час нашого суспільства можна характеризувати як динамічний, нестабільний, стресогенний, який по-різному сприймається кожним індивідом. Переживання стрес-факторів, особливо молодими людьми, супроводжуються не тільки різними за інтенсивністю та тривалістю негативними емоційними переживаннями, але й кумуляцією психоемоційного напруження, психічною дезадаптацією, дезорганізацією власної поведінки, погіршенням психологічного та фізичного здоров'я, появою різних психосоматичних розладів та порушень. Невміння психологічно переробляти емоції може провокувати виникнення соціально-психологічних деформацій, дезадаптації або інших деструктивних проявів, зокрема закріплення таких якостей, як дратівливість, песимізм, тривожність. Означені особистісні якості мають негативний вплив на становлення та розвиток суб'єкта, оскільки будуть заважати в налагодженні ефективної міжособистісної взаємодії, сприятимуть формуванню пасивної життєвої позиції, інфантилізму. Саме тому в цьому контексті є актуальним вивчення особливостей стратегій емоційної саморегуляції особистості майбутніх адвокатів. На рис. 1 надано зображено гістограму емоційної саморегуляції груп осіб з високим і низьким рівнем професійного самоздійснення.

Рис. 1. Гістограма профілів емоційної саморегуляції груп осіб з високим і низьким рівнем професійного самовизначення

Примітки. Умовні скорочення: КПЕ - когнітивна переробка емоцій, ПВЕ - придушення вираження емоцій, ЗЕР - загальна емоційна регуляція

Отже, в групі з високим рівнем професійного самоздійснення простежується тенденція до високого рівня емоційної регуляції, що виражається здатністю даних осіб під час управління емоціями змінювати ставлення до ситуації, в якій вони перебувають (ЗЕР+). Регулярне використання переоцінки пов5язане з частішим переживанням позитивних емоцій, з психологічним благополуччям. Звертання представників групи до когнітивних стратегій переробки емоцій характеризує здатність знайти позитивний сенс у негативних подіях та використовувати його для набуття нового корисного досвіду, роздуми про те, які наступні кроки краще зробити, як відволікатися від тривожних роздумів про актуальні події сьогодення на більш приємні та радісні події, використання дій, спрямованих на зниження значення події за рахунок її порівняння з іншими більш складними ситуаціями. Загалом, означена стратегія позитивно пов'язана з оптимізмом та почуттям власної гідності.

Для представників з низьким рівнем професійного самоздійснення притаманний вибір стратеги придушення вираження емоцій. Це виражається у приховуванні свої почуттів, такі особи роблять вигляд, що емоційно не переймаються певною ситуацією. У таких осіб спостерігається зниження соціальних контактів, менше соціальної підтримки, менше задоволення життям, збільшення скритих негативних емоцій, що підвищує стресову реакцію інших людей. Можна припустити, що дані особи не хочуть показати слабкість, яка буде заважати їм у досягненні цілей, бояться поринути в емоції, щоб не втратити контроль над своїм життям, тому намагаються заподіювати біль близьким, ображати або розчаровувати інших занадто спонтанними реакціями. У багатьох випадках придушення емоцій може бути результатом: суворого виховання, в ході якого стриманість винагороджувалася, а прояв почуттів висміювалось або каралося, виховання і зростання в стресовій обстановці (сімейні конфлікти, бідність, часи політичних хвилювань), що не тільки обмежує спонтанність, але й послаблює емоційне життя, а також травматичні переживання, що можуть викликати різні види психічних розладів, пов'язаних з труднощами вираження почуттів.

Висновки

Емпірично доведено наявність значущих додатних та від'ємних зв'язків на 1% та 5% рівні між показниками професійного самоздійснення та показниками емоційної регуляції.

Встановлено, що у осіб з високим рівнем самоздійснення простежується тенденція до високого рівня емоційної регуляції, вони обирають когнітивні стратегії переробки емоцій, легко контролюють власні емоційні прояви у спілкуванні, що в цілому позитивно впливає на взаємодію з партнерами по спілкуванню. У спілкуванні виявляється поєднання когнітивної та афективної спрямованості, такі особи вважають за краще обговорювати чужі проблеми, із задоволенням вислуховують чужу думку, намагаються не перебивати співрозмовника, спрямовані на співрозмовника, на партнера спілкування.

Особи з низьким рівнем професійного самоздійснення відчувають невпевненість в собі, схильні відчувати занепокоєння у широкому колі життєвих ситуацій, бачити загрозу престижу, добробуту, мають передчуття майбутньої загрози (покарання, втрати поваги чи самоповаги) У спілкуванні обирають стратегії придушення вираження емоцій, проте невміння керувати та дозувати емоції призводить до виникнення конфліктів з партнерами по спілкуванню.

Таким чином, проведене емпіричне дослідження підтвердило припущення що стиль емоційної регуляції впливає на рівень професійного самоздійснення адвоката та його подальше кар'єрне зростання.

Література

1. Зарицька В.В. Саморегуляція емоцій в структурі емоційного інтелекту. Вісник Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди. Сер. «Психологія». 2010. № 2 6. С. 33-37.

2. Коломієць Л.І., Шульга Г.Б. Особливості стратегій емоційної саморегуляції осіб юнацького віку. Габитус. Випуск 18. Т. 2. 2020. С. 66-71. DOI https://doi.org/10.32843/2663-5208.2020.18.2.12, с. 67.

3. Кочергіна І.А. Особливості емоційної саморегуляції жінок, які зазнали психологічного насильства в родині: дисерт.…канд. психол. наук: 19.00.01. Львів, 2019. 281 с.

4. Кузнецов М.А., Фоменко К.І., Кузнецов О.І. Психічні стани студентів у процесі навчально-пізнавальної діяльності. Х.: ХНПУ. 2015. 338 с.,

5. Півень М. Структурні особливості емоційної зрілості особистості: дисерт. ... канд. психол. наук: 19.00.01. Харків, 2016. 244 с.

6. Рева О.М. Формування емоційної стійкості у ранньому віці: автореф. дисерт.… канд. психол. наук: 19.00.07 / Київ, 2005. 23 с.,

7. Цілинко І.О. Теоретичний аналіз емоційної саморегуляції особистості. Молодий вчений. 2015. № 8 (23). Ч. 1. С. 161-164.

8. Чебикін О.І. Павлова І.Г. Становлення емоційної зрілості особистості: монографія. Одеса: СПД Черкасов, 2009. 230 с.

9. Aron A. Becket T. аі., Cognitive T Herapy Of Depression 3 (1979), Leahy R.L. Emotional Schema Therapy: A meta-experiential model. Australian Psychologist. 2016. Vol. 51 (2). Р. 82-88.

10. Artino A.R. (2011). Regulation of Emotion. In S. Goldstein & J.A. Naglieri (Eds.) Encyclopedia of Child Behavior and Development. Springer: Boston, MA. https://doi.org/10.1007/978-0-387-79061-9.

11. Beck A.T., & Dozois D.J. (2011). Cognitive therapy: Current status and future directions. Annual Review of Medicine, 62, 397-409. https://doi.org/10.1146/annurev-med-052209-100032.

12. Braunstein L.M., Gross J.J. & Ochsner, K.N. (2017). Explicit and implicit emotion regulation: A multi-level framework. Social Cognitive an^ Affecti^ve Neuroscience, 12, 1545-1557. https://doi.org/10.1093/scan/nsx096.

13. Cameron L.D., & Overall N.C. (2018). Suppression and expression as distinct emotion-regulation processes in daily interactions: Longitudinal and meta-analyses. Emo^o^, 18, 465.

14. Cludius B., Mennin D., & Ehring T. (2020). Emotion regulation as a transdiagnostic process. Emotion, 20, 37-42. https://doi.org/10.1037/emo0000646.

15. Gross J.J. The emerging field of emotion regulation: An integrative review // Review of General Psychology. 1998. Vol. 2. № 3. P. 271-299.

16. Gross J.J., & Thompson R.A. Emotion regulation: Conceptual foundations // In J.J. Gross (Ed.), Handbook of emotion regulation. New York: Guilford Press, 2007. P. 3-24.

17. Gross J.J., & John O.P. Individual differences in two emotion regulation processes: Implications for affect, relationships, and well-being // Journal of personality and social psychology. 2003. Vol. 85. № 2. P. 348-362.

18. Gross J.J., & Rottenberg J. Emotion and Emotion Regulation: A Map for Psychotherapy Researchers // Clinical psychology: science and practice. 2007. Vol. 14. № 4. P. 323-327.

19. Vikan, A. (2017). Emotion Regulation. In: A Fast Road to the Study of Emotions, 57-62. Springer: Cham. https://doi.org/10.1007/978-3-319-52313-2_8.

References

1. Zaritskaya V.V. (2010). Samoregulirovaniye emotsiy v strukture emotsional'nogo intellekta [Self-regulation of emotions in the structure of emotional intelligence]. Vestnik Kharfkovskogo natsionalnogo pedagogicheskogo universiteta imeni G.S. Skovorody. Ser. "Psikhologiya". № 6. S. 33-37.

2. Kolomiyets' L.I., Shul'ha H.B. Osoblyvosti stratehiyi emotsiynoyi samorehulyatsiyi osoby yunats'koho viku. Habitus. [Peculiarities of emotional self-regulation strategies of youth] Vypusk 18. T. 2. 2020. S. 66-71. DOI https://doi.org/10.32843/2663-5208.2020.18.2.12, s. 67.

3. Kocherhina I.A. Osoblyvosti emotsiynoyi samorehulyatsiyi zhinok, yaki vidznachyly psykholohichne nasyl'stvo v rodyni [Peculiarities of emotional self-regulation of women who have experienced psychological violence in the family: dissertation]: dysert..…kand. psykhol. nauk: 19.00.01. L'viv, 2019. 281 s.

4. Kuznetsov M.A., Fomenko K.I., Kuznetsov O.I. Psykhichni stany studentiv u protsesi navchal'no-piznaval'noyi diyal'nosti [Mental states of students in the process of educational and cognitive activity]. KH.: KHNPU. 2015. 338 s.

5. Piven' M. Strukturni osoblyvosti emotsiynoyi zrilosti osobystosti [Structural features of the emotional maturity of the individual]: dysert.…kand. psykhol. nauk: 19.00.01. Kharkiv, 2016. 244 s.

6. Reva O.M. Formuvannya emotsiynoyi stiykosti u rann'omu vitsi [Formation of emotional stability at an early age]: avtoref. dysert.…kand. psykhol. nauk: 19.00.07 / Kyyiv, 2005. 23 s.

7. Tsilynko I.O. Teoretychnyy analiz emotsiynoyi samorehulyatsiyi osobystosti [Theoretical analysis of emotional self-regulation of personality]. Moloidyy vchenyy. 2015. № 8 (23). CH. 1. S. 161-164.

8. Chebykin O.I. Pavlova I.H. Stanovlennya emotsiynoyi zrilosti osobystosti [Formation of emotional maturity of the individual]: monohrafiya. Odesa: SPD Cherkasov, 2009. 230 s.

9. Artino A.R. (2011). Regulation of Emotion. In S. Goldstein & J.A. Naglieri (Eds.) Encyclopedia of Child Behavior and Development. Springer: Boston, MA. https://doi.org/10.1007/978-0-387-79061-9.

10. Beck A.T., & Dozois D. J. (2011). Cognitive therapy: Current status and future directions. Annual Review of Medicine, 62, 397-409. https://doi.org/10.1146/annurev-med-052209-100032.

11. Braunstein L.M., Gross J.J. & Ochsner, K.N. (2017). Explicit and implicit emotion regulation: A multi-level framework. Social Cogniti^ve and Affec^^^e Neuroscience, 12, 1545-1557. https://doi.org/10.1093/scan/nsx096.

12. Cameron L.D., & Overall N.C. (2018). Suppression and expression as distinct emotion- regulation processes in daily interactions: Longitudinal and meta-analyses. Emot^o^, 18, 465.

13. Cludius B., Mennin D., & Ehring T. (2020). Emotion regulation as a transdiagnostic process. Emotion, 20, 37-42. https://doi.org/10.1037/emo0000646.

14. Gross J.J. The emerging field of emotion regulation: An integrative review // Review of General Psychology. 1998. Vol. 2. № 3. P. 271-299.

15. Gross J.J., & Thompson R.A. Emotion regulation: Conceptual foundations // In J.J. Gross (Ed.), Handbook of emotion regulation. New York: Guilford Press, 2007. P. 3-24.

16. Gross J.J., & John O.P. Individual differences in two emotion regulation processes: Implications for affect, relationships, and well-being // Journal of personality and social psychology. 2003. Vol. 85. № 2. P. 348-362.

17. Gross J.J., & Rottenberg J. Emotion and Emotion Regulation: A Map for Psychotherapy Researchers // Clinical psychology: science and practice. 2007. Vol. 14. № 4. P. 323-327.

18. Vikan, A. (2017). Emotion Regulation. In: A Fast Road to the Study of Emotions, 57-62. Springer: Cham. https://doi.org/10.1007/978-3-319-52313-2_8.

Размещено на Allbest.ru