До питання духовності та копінг-поведінки

Размещено на http://www.allbest.ru/

До питання духовності та копінг-поведінки

Вінник Наталія Дмитрівна кандидат психологічних наук, старший науковий співробітник, старший викладач кафедри психології особистості та соціальних практик Факультету психології, соціальної роботи та спеціальної освіти, Київський університет імені Бориса Грінченка, м. Київ,

Кутішенко Валентина Петрівна кандидат психологічних наук, доцент кафедри психології особистості та соціальних практик Факультету психології, соціальної роботи та спеціальної освіти, Київський університет імені Бориса Грінченка, , м. Київ,

Анотація

В статті обґрунтовано актуальність розгляду феноменів духовності та її ролі в для вибору конструктивної поведінки в кризовій (стресовій) ситуації. Зазначено, що розгляд саме копінг-поведінки та її складових, зокрема духовних ресурсів є життєвонеобхідними конструктами нашого часу. Метою статті є пошук ресурсів, які допоможуть справитися з життєвими труднощами, підвищити ступінь вибору копінг-поведінки.

Констатовано, що стратегії подолання стресу розглядаються у вітчизняній та зарубіжній літературі як синонімічні поняття «копінг- поведінка» та «конструктивна поведінка». Під копінг-поведінкою, розуміють таку поведінку, яка спрямована на усунення сили впливу стрес-фактора. Перераховано особливості копінг-ресурсів: ресурс завжди усвідомлений, ресурс корисний для вирішення важкої життєвої, ресурси людини утворюють систему і тому можуть взаємозамінюватися, використання ресурсів є індивідуальним, гнучкість, ресурсів дозволяє людині використовувати різноманітні можливості, людина постійно розвиває свої ресурси, розумно уникаючи ризиків, створюючи та зберігаючи власні ресурси для майбутньої копінг-поведінки.

Наголошено, що свобода, життєвий сенс, та інші екзистенційні ресурси за складних, кризових обставин забезпечують вибір конструктивної поведінки їх подолання. На думку авторів, саме вони є джерелами духовних ресурсів, які впливають на копінг-поведінку. А низький розвиток копінг-ресурсів сприяє формуванню пасивної, дезадаптивної копінг-поведінки, соціальної ізоляції та дезінтеграції особистості.

Проведено емпіричне дослідження даних чинників за допомогою опитувальника «SACS» C. Хобфолла. Це найсучасніша, багатовимірна модель вивчення індивідуальних поведінкових стратегій вирішення стресових ситуацій. Розглянуто результати дослідження за даною методикою та складено висновки. Індивідуальні стратегії поведінки можуть сприяти або перешкоджати успішності подолання стресів в залежності від ступеня власного психологічного ресурсу, а також впливати на збереження здоров'я суб'єкта спілкування і праці. Активні конструктивні стратегії поведінки подолання (копінг) в сукупності з позитивним використанням соціальних ресурсів (контактів) підвищує стресостійкість людини. Перспективним подальшим дослідженням проблеми вважаємо дослідження духовних практик та їх ролі у виборі копінг-поведінки.

Ключові слова: копінг, стрес, духовна реальність, духовні практики, екзистенція, трансценденція. копінг стрес духовна реальність

Vinnyk Nataliia Dmytrivna Candidate of psychological sciences, Senior Researcher, Senior Lecturer at the Department of Personality Psychology and Social Practices,FacultyofPsychology,SocialWorkandSpecialEducation,

Borys Grinchenko Kyiv University, Kyiv

Kutishenko Valentina Petrivna Candidate of psychological sciences, Associate Professor of the Department of Personality Psychology and Social Practices,FacultyofPsychology,SocialWorkandSpecialEducation,

Borys Grinchenko Kyiv University, Kyi

ON THE ISSUE OF SPIRITUALITY AND COPING BEHAVIOUR

Постановка проблеми

В сучасних умовах постійного стресу затребуваною стає особистість активна, здатна швидко реагувати на зміни та вибудовувати нову життєву стратегію, спрямовану на подолання невизначеності. Потреби суспільства, взаємини для людей стають детермінантами розвитку гнучкості поведінки людини, освоєння варіативних моделей реагування на стресові умови.

Таким чином, актуальність теми статті визначається тим, що за сьогоднішньої ситуації зміни суспільних норм і цінностей, невизначеності майбутнього, повсякденних стресів у людини виникає потреба долати різні важкі ситуації з найменшими втратами для себе. Тому, особливий інтерес викликає питання копінг-поведінки та її складових - ресурсів та стратегій, що дозволяють успішно долати стреси, зокрема, задіюючи духовність. Адже, духовність визнається одним із інтегральних компонентів людського благополуччя. Саме їй дослідники приписують функцію, що модерує, або нівелює вплив стресорів та несприятливих життєвих обставин на благополуччя особистості.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Розгляд феноменів духовності та копінг-поведінки у сучасних дослідженнях показує, що багато ресурсів цього рівня знаходяться поза сферою дослідницької уваги та практичного вивчення. Щоб певною мірою заповнити цю прогалину, слід звернутися до проблеми духовності. Не визиває сумніву, що духовність пронизує все існування людини і проявляється насамперед у ситуаціях вибору та ухвалення рішення, в реальних вчинках, в основі яких лежить і орієнтація людини на ідеали, і свобода від жорсткої детермінації навколишнього середовища, та відповідальність за свою поведінку. Духовність як інтегративна багатозначна якість людини має безліч різних тлумачень у дослідників різних напрямів науки.

«Явище духовності ненормативне. А це означає, що не існує конкретних параметрів, яким відповідало б «еталонне» розуміння людської духовності …оскільки обєктом і субєктом трансформацій у духовному зростанні є сама людина…Ў·[5, с. 44].

Саме тому сучасні праці українських вчених даної сфери таких, як М. Боришевський, І. Бех, А. Зеліченко, О. Климишин, Е. Помиткін, М. Савчин, Т. Кутішенко, та інших кардинально відрізняються розкриттям сутності поняття цього феномену. На думку вченої Я. Бугерко, певну гармонізацію категорій представляє матриця психодуховного світу людини, ілюстрацією якої слугують мислесхеми духовної реальності, духовної культури та духовної практики [1, с. 67].

Зазначимо, що горизонтальні елементи матриці - це аспекти духовного буття-екзистенціювання людини, що наразі перекликається з дослідженнями В. Франкла, який визначає духовність як одну із базових екзистенціалів людського буття [8]. Він запровадив поняття «екзистенційний сенс» -- наповненість життя сенсом, який відчувається як «повнота життя», як «справжнє» життя, як виконання і як глибоке щастя, бо в такому разі життя є усвідомленим. Екзистенційна виконаність - поняття, використовуване В. Франклом для опису якості життя людини, на противагу більш звичному поняттю щастя. В екзистенційній виконаності проявляється «осмисленість життя особистості, прийняття себе, позитивна оцінка якості своєї життя та задоволеність нею» [8].

Екзистенційна виконаність характеризується переживанням та ступенем усвідомленості власного існування. Набуваючи екстремального досвіду життя, суб єкт з екзистенційним виконаністю зміцнює не тільки психічні, а й духовні адаптаційні ресурси та позитивні якості і здібності; відбувається зростання особистісної автономії, віри в себе, вихід на нові рівні осмислення реальності, інтеграція, становлення особистісної ідентичності, розширення можливостей самопізнання, здібностей до трансценденци, розвиток свідомості життя, підвищення екзистенційного тонусу та довіри до світу, формування позитивної життєвої філософії. Фактично ці позитивні зміни можуть бути інтерпретовані як накопиченням духовного потенціалу на різних рівнях здоров'я.

Повертаючись до категорій матриці психодуховного світу, зокрема мислесхеми духовної реальності [1], вважаємо їх унікально-універсальним методологічним інструментом розгляду феномену духовність. Де, духовна реальність людини складається з духовної екзистенції, духовної культури, духовної практики та духовного досвіду. Також нам імпонує визначення складових духовності з категоріальної матриці психодуховного світу людини, а саме, моральність, духовні процеси, духовні стани, духовний потенціал. Саме на останньому ми концентруємо увагу у нашому дослідженні.

Духовна екзистенція як спосіб одухотвореного існування (самобуття) на засадах внутрішньої свободи, відповідальності, осмисленної активності, що дозволяє прогнузувати та конструювати власне майбутнє у співпричетності до Універсуму [1, с.69].

Слід зазначити, що характеристики та здібності особистості в контексті духовності розглядаються дослідниками з різних поглядів, зокрема як самоактуалізація (А. Маслоу), трансценденція та самодетермінація особистості (В. Франкл), життєстійкість (С. Мадді), розгляду особистості як психодуховної сутності (А. Фурман, О. Фурман) здатності до вищих переживань (І. Бех, І. Маноха, Е. Помиткін, Р. Мей, К. Роджерс та ін.), через учинкову активність (В. Татенко, В. Онищенко). Свобода, життєвий сенс, милосердя розглядаються ними як даності, які за складних, кризових обставин забезпечують вибір конструктивної поведінки їх подолання. Ми повністю погоджуємося з авторами, адже, саме вони є джерелами духовних ресурсів, які впливають на копінг-поведінку.

У теорії копінг-поведінки, заснованої на роботах когнітивних психологів Р. Лазаруса та С. Фолкмана, виділяються базисні копінг-стратегії («вирішення проблем», «пошук соціальної підтримки», «уникнення») та базисні копінг-ресурси (Я-концепція, локус контролю, емпатія, афіліація та когнітивні ресурси). Р. Лазарус, С. Фолкман під копінг-ресурсами розуміють характеристики особистості та соціального середовища, що полегшують або уможливлюють успішну адаптацію до життєвих стресів [7].

Аналіз психологого-педагогічної літератури показує, що будь-який ресурс має такі особливості:

• ресурс завжди усвідомлений, переведений з потенційного, неусвідомлюваного стану на рівень свідомості; людина усвідомлює ефект того чи іншого ресурсу і надалі свідомо до нього звертається;

• ресурс корисний для вирішення важкої життєвої ситуації і може використовуватися з метою подолання її; якщо будь-яка можливість, характеристика суб'єкта може сприяти вирішенню ситуації, але не використовується - вона є ресурсом;

• ресурси людини утворюють систему і тому можуть взаємозамінюватися без істотних втрат для процесу подолання криз;

• використання ресурсів є індивідуальним, варіативним, і кожен ресурс відрізняється за ефективністю та частотою використання, що характеризує його систему доступності.

• гнучкість, мінливість індивідуальної системи ресурсів дозволяє людині використовувати різноманітні можливості, адекватні ситуації, що мають необхідну ефективність для подолання важкої життєвої ситуації;

* людина постійно розвиває свої ресурси, розумно уникаючи ризиків, використовуючи ресурси для проактивного (майбутнього) подолання важкої ситуації, створюючи та зберігаючи власні ресурси для майбутньої копінг-поведінки у стресових ситуаціях.

Отже, низький розвиток копінг-ресурсів сприяє формуванню пасивної, дезадаптивної копінг-поведінки, соціальної ізоляції та дезінтеграції особистості.

Дослідників в області філософії, психології, педагогіки та інших напрямів дедалі більше цікавлять питання самостійного чи опосередкованого вибору поведінкових стратегій людини, які б дозволили конструктивно долати свої життєві труднощі. Стратегії подолання стресу розглядаються у вітчизняній та зарубіжній літературі як синонімічні поняття «копінг- поведінка» та «конструктивна поведінка». Під копінг-поведінкою, розуміють таку поведінку, яка спрямована на усунення сили впливу стрес-фактора [2].

зарубіжній літературі дослідженням копінг-поведінки присвячені праці таких авторів як R. Lazarus, S. Folkman, S. Wasti, I. Kardum, J. Hudek Knezevic, R. Masiran, A. Schafer, E. Chang та ін. Щодо досліджень у вітчизняній психології, слід відмітити потужну методологічну базу для вивчення копінгу, яку закладено у роботах Г. Костюка, С. Максименка, В. Роменця, В. Татенка, Т.Титаренко, та констатувати, що дослідження психології копінгу в Україні знаходяться поки що на стадії формування. У нашому дослідженні копінг-поведінка - поведінка, спрямована на усвідомлення власної психологічної ресурсності для управління стресовими чинниками та використання індивідуальних стратегій для відповіді на сприйняту загрозу.

Метою статті є пошук ресурсів, які допоможуть справитися з життєвими труднощами, підвищити ступінь вибору копінг-поведінки

Виклад основного матеріалу

Як показує теоретичне дослідження, існує велика різноманітність ресурсів духовного здоров'я. У нашому огляді ми зупинимося на трьох з них, на наш погляд, найбільш важливих. Для емпіричного дослідження даних чинників взято опитувальник «SACS» C. Хобфолла. Це найсучасніша, багатовимірна модель вивчення індивідуальних поведінкових стратегій вирішення стресових ситуацій. Запропонована модель має дві основні вісі (просоціальна-асоціальна, активна-пасивна) і одну додаткову вісь (пряма-непряма), які являють собою вимірювання загальних стратегій подолання стресу. Введення просоціальної і асоціальної осей ґрунтується на наступному: багато життєвих стресорів є міжособистісними або мають міжособистісний компонент; навіть індивідуальні зусилля з подолання мають потенційні соціальні наслідки; для подолання часто необхідна взаємодія з іншими людьми. Як зазначає С. Хобфолл, стратегічний напрямок копінг-поведінки у змістовному плані повинен описуватися за допомогою мінімум трьох координат: вісь активності - пасивності, вісь просоціальної - асоціальної стратегії, вісь пряма - непряма (маніпулятивна) поведінка [6].

За допомогою цих даних ми виміряли загальні стратегії подолання стресу. Стратегії и моделі поведінки, залежно від ступеня конструктивності, можуть сприяти або, навпаки, перешкоджати успішності подолання стресів, кризових явищ та впливати на збереження здоров'я суб'єкта діяльності. Побудований на основі даної моделі опитувальник «SACS» дозволяє корегувати копінг-поведінку, що дає підстави вважати иого перспективним для планування і контролю за психологічним втручанням у процес подолання психологічно напружених ситуацій [3]. Коротко розглянемо результати дослідження студентів 2 курсу (n=47) Історико-філософського факультету Київського університету імені Бориса Грінченка (див. мал.1). Де, горизонтальна вісь - індивідуальні стратегії подолання стресу: 1- Асертивні дії: 2 - Вступ у соціальний контакт: 3 - Пошук соціальної підтримки; 4 - Обережні дії; 5- Імпульсивні дії; 6- Уникання; 7 - Маніпуляції; 8 - Асоціальні дії; 9 - Агресивні дії.

Вертикальна вісь - ступінь вираженості психологічної ресурсності групи.

Ряд 1 -хлопці, ряд 2 -дівчата.

Рис. 1 Результати дослідження за методикою С. Хобфолла

Виходячи з діаграми, можна констатувати, що аналіз показників застосування студентами індивідульних стратегій подолання стресу, що проектуються на вісь «активна - пасивна», свідчить про середній рівень застосування активної (конструктивної) та пасивної копінг-стратегій. Активна копінг-стратегія розглядається дослідниками як найефективніша, спрямована на впевнене, наполегливе подолання проблем, які виникають на шляху подолання психологічно напруженої ситуації. Пасивна копінг-стратегія у формі «обережних дій» передбачає ретельне вивчення і аналіз ситуаціїЈ¬ вичікування кращого моменту для дій супроводжується невпевненістю у собіЈ¬ підвищеною тривожністюЈ¬відступом від мети у разі найменших перешкод.

Аналіз результатівЈ¬ які проектуються на вісь «просоціальна - асоціальна» копінг-поведінкаЈ¬свідчитьЈ¬що високий рівень просоціальної копінг-стратегіїЈ¬ яка характеризується моделями поведінки «вступ у соціальний контакт» й «пошук соціальної підтримки»Ј¬ є найвищою у даної групи респондентів. Це вказує на готовність вступати у соціальні контакти з метою подолання психологічно напружених ситуацій та на прагнення подолання проблем за участі сторонніх осіб [9].

Асоціальну копінг-стратегію подолання психологічно напружених ситуацій професійної діяльності представлено у формі «асоціальних» та «агресивних дій» з переважанням других. «Асоціальні дії» у одних досліджуваних проявляються через прагнення відрізнятися від іншихЈ¬ бути особливимиЈ¬ у інших - через страх втратити соціальні контактиЈ¬ міжособистісне спілкуванняЈ¬ власну значущість для іншихЈ¬ побоювання самотності й втрати зовнішньої підтримки як ресурсу подолання. Модель поведінки «агресивні дії» передбачає психологічний тиск на колегЈ¬ відмову від компромісуЈ¬неврахування інтересів сторонніхЈ¬суперництво. Використання цієї моделі разом із моделлю «асоціальні дії» вказує на соціальну невпевненістьЈ¬несміливістьЈ¬внутрішній дискомфорт юнаків.

Висновки

Індивідуальні стратегії поведінки можуть сприяти або перешкоджати успішності подолання стресів в залежності від ступеня власного психологічного ресурсуЈ¬ а також впливати на збереження здоров'я суб'єкта спілкування і праці. Активні конструктивні стратегії поведінки подолання (копінг) в сукупності з позитивним використанням соціальних ресурсів (контактів) підвищує стресостійкість людини. Перспективним подальшим дослідженням проблеми вважаємо дослідження духовних практик та їх ролі у виборі копінг-поведінки.

Література:

1. Бугерко Я. Буттєвість духовності в оптиці методологічного аналізу. Психологія і суспільство, Тернопіль: ПресаЈ¬2017. № 1(67) - С.62-72

2. Вінник Н. Духовно-буттєві практики підвищення свободи вибору поведінки в стресовій ситуації. Наукові праці МАУП. Психологія. 2021. Вип. 4 (53). Київ : МАУПЈ¬2021. С. 19-24.

3. Вінник Н.Д. Усвідомлення юнацтвом власної психологічної ресурсності та індивідуальних стратегій поведінки в умовах стресу. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/42612

4. Дідух М.М. Конструктивна копінг-поведінка слідчих Національної поліції України у психологічно напружених ситуаціях. Дис. на зд. наук. ступ. канд. психол. наук (доктора філософії) за спеціальністю 19.00.06 «Юридична психологія» (053 - Психологія).- НАВСЈ¬КиївЈ¬2018.

5. Онищенко В.Д Філософія духа і духовного пізнання: Християнсько-філософська ноологія. Львів: Логос,1998 - 338 с.

6. Hobfoll S. E. The Influence of Culture, Community, and the Nested Self in the Stress Process: Advancing Conservation of Resources Theory / S.E. Hobfoll // Applied Psychology: An International Review. 2001. - № 50(3). - Р. 337-421

7. Lazarus R. S., Launier R. Stressbezogene transaktionen zwischen PERSON UND Umwelt. In R. Nitsch (Hrsg.). Stress: Teorien, untersuchungen, Massnahmen. Bern: Huber, 1981. S.213-259.

8. Viktor Frankl. Man's search for meaning. 1998. Retrieved from https://read.amazon.com/ kp/embed?asin=B014NW88S6&

9. Катеринич, П. (2023). Cancelled or not cancelled? An examination of the JK Rowling controversy: understanding the media dynamics of cancel culture. Вісник науки та освіти, (1 (7)). DOI: https://doi.org/10.52058/2786-6165-2023-1(7)-743-756 На сайті видання: http://perspectives.pp.ua/ index.php/vno/article/view/3637

References:

1. Buherko Ya. (2017) Buttievist dukhovnosti v optytsi metodolohichnoho analizu.,[The essentiality of spirituality in the lens of methodological analysis]. Psykholohi-ia i suspilstvo - Psychology andsociety1(67) 62-72 [in Ukrainian].

2. Vinnyk N. (2021). Dukhovno-buttievi praktyky pidvyshchennia svobody vyboru povedinky v stresovii sytuatsii [Spiritual and material practices of increasing the freedom of choice of behavior in a stressful situation]. Naukovi p^atsi MAUP. P^^kholohi^a - Scientific works of MAUP. Psychology, 4 (53), 19-24 [in Ukrainian].

3. Vinnyk N.D. (2021). Usvidomlennia yunatstvom vlasnoi psykholohichnoi resursnosti ta indyvidualnykh stratehii povedinky v umovakh stresu [Youth's awareness of their own psychological resourcefulness and individual behavior strategies under stress conditions]. Retrieved from: https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/42612 pdf [in Ukrainian].

4. Didukh M.M. (2018). Konstruktyvna kopinh-povedinka slidchykh Natsionalnoi politsii Ukrainy u psykholohichno napruzhenykh sytuatsiiakh [ Constructive coping behavior of investigators of the National Police of Ukraine in psychologically stressful situations]. Extended abstract of candidate's thesis. Kyiv: NAVS [in Ukrainian].

5. Onyshchenko V.D. (1998). Filosofiia dukha i dukhovnoho piznannia: Khrystyiansko- filosofska noolohiia [Philosophy of spirit and spiritual knowledge: Christian-philosophical noology]. Lviv: Lohos [in Ukrainian].

6. Hobfoll S. E. The Influence of Culture, Community, and the Nested Self in the Stress Process: Advancing Conservation of Resources Theory / S.E. Hobfoll // Applied Psychology: An International Review. - 2001. - № 50(3). - Р. 337-421

7. Lazarus R. S., Launier R. Stressbezogene transaktionen zwischen PERSON UND Umwelt. In R. Nitsch (Hrsg.). Stress: Teorien, untersuchungen, Massnahmen. Bern: Huber, 1981. S.213-259.

8. Viktor Frankl Man's search for meaning. (1998). Retrieved from https://read.amazon.com/ kp/embed?asin=B014NW88S6&

9. Katerynych, P. (2023). Canceled or not canceled? An examination of the JK Rowling controversy: understanding the media dynamics of cancel culture. Bulletin of Science and Education, (1 (7)). DOI: https://doi.org/10.52058/2786-6165-2023-1(7)-743-756 On the website of the publication: http://perspectives.pp.ua/index.php/vno/article/view/ 3637

Размещено на Allbest.ru