Поширеність коморбідних тривожних та депресивних синдромів у військовослужбовців, які зазнали травм і поранень

Размещено на http://www.allbest.ru/

Українська військово-медична академія

Поширеність коморбідних тривожних та депресивних синдромів у військовослужбовців, які зазнали травм і поранень

О.М. Ткаленко, Г.З. Мороз, О-Н.Й. Заремба, І.О. Сорока

м. Київ, Україна

Анотація

Мета дослідження €к провести комплексний порівняльний аналіз поширеності коморбідних тривожних і депресивних синдромів у військовослужбовців, які зазнали травм і поранень під час бойових дій в 2020 та 2023 рр.

Матеріали та методи дослідження. Методом випадкової вибірки, з використанням шкали HADS, в січні-лютому 2023 року проведено анонімне анкетне опитування 78 військовослужбовців з вогнепальними осколковими пораненнями та переломами різних локалізацій, які перебували на лікуванні у Високоспеціалізованому центрі ортопедії, ендопротезування та реконструктивної травматології Вінницької обласної клінічної лікарні ім. М.І. Пирогова (І група). До групи порівняння ввійшли 50 військовослужбовців, які перебували на лікуванні у відділенні ортопедії та травматології Головного військово-медичного клінічного центру Державної прикордонної служби України січні-вересні 2020 року (ІІ група). Всі військовослужбовці були чоловічої статі, віком від 20 до 52 років.

Результати. За даними анкетного опитування тривожні розлади було виявлено у 67,9±5,3% військовослужбовців, які зазнали травм і поранень в І групі, та у 66,0±7,0% в ІІ групі (р>0,05), що значно перевищують дані, отримані нами при анкетному опитуванні військовослужбовців, які не брали участь в бойових діях (19,2-38,7%). Депресивний синдром виявлено у 70,5±5,1% в І групі та 76±6,1% в ІІ групі (р>0,05). Частота виявлення субклінічної депресії була достовірно вище, ніж клінічно вираженої депресії у військовослужбовців як І групи - 44,9±5,6% і 25,6±4,9%, відповідно (р<0,01), так і ІІ групи - 50,0±7,1% та 26,0±6,2%, відповідно (р<0,01). Поєднаний перебіг тривожних та депресивних синдромів визначено у 59,0±5,6% військовослужбовців в І групі та у 64,0±6,8 % в ІІ групі (р>0,05).

Висновки. Зважаючи на високий рівень поширеності коморбідних тривожних та депресивних розладів у військовослужбовців, які зазнали травм і поранень під час бойових дій в 2023 та 2020 рр., необхідно запровадити медико-організаційні заходи, спрямовані на вчасне виявлення цих психопатологічних розладів та надання пацієнт-орієнтованої, персоніфікованої допомоги, у відповідності до медико- технологічних документів, затверджених МОЗ України.

Ключові слова: військовослужбовці, тривожні, депресивні синдроми.

Abstract

PREVALENCE OF COMORBID ANXIETY AND DEPRESSIVE SYNDROMES AMONG WOUNDED MILITARY PERSONNEL

O.M. Tkalenko, G.Z. Moroz, O-N.Y. Zaremba, I.O. Soroka

Ukrainian Military Medical Academy, Kyiv, Ukraine

The purpose of the study was to condwct a comprehensive comparative ana/ys/s ЃZ/ the prevalence ЃZ/ comorbid anxiety and depressive syndromes among military personnel with trauma and wounds during hostilities in 2023 and 2020.

Materials and methods. Anonymous questionnaire survey o/78 military personnel with gunshot shrapnel wounds and fractures o/various localizations who were being treated at the Highly Specialized Center o/Orthopedics, Endoprosthetics and Reconstructive Traumatology o/ the Vinnytsia Regional Clinical Hospital named after M. I. Pirogov was conducted in Janua^y-February 2023 (Group I) using the HADS scale. The comparison group included 50 military personnel who were treated in the orthopedics and traumatology department o/the Main Military Medical Clinical Center o/the State Border Service o/Ukraine in January-September 2020 (II group). All military personnel were males, aged /rom 20 to 52 years.

Results. According to the questionnaire survey, anxiety disorders were detected in 6 7,9±5,3% of military personnel with trauma and wounds among the I group, and in 66,0±7,0% among the II group (p>0,05), which signi/icantly exceed data obtained by us during a questionnaire survey o/military personnel who did not participate in hostilities (19,2-38,7%?. Depressive syndrome was detected in 70,5±5,1% among the I group and 76±6,1% among the II group (p>0,05). The frequency o/subclinical depression was significantly higher than that o/clinically expressed depression among military personnel o/the I group - 44,9±5,6% and 25,6±4,9%, respectively (p<0.01) and o/the II group - 50,0±7,1% and 26±6.2%, respectively (р<0,01). The combined course of anxiety and depressive syndromes is de/ined among 59,0±5,6% of military personnel among the I group and in 64,0±6,8% among the II group (p>0,05).

Conclusions. Considering the high level o/prevalence o/comorbid anxiety and depressive disorders among military personnel with trauma and wounds during hostilities in 2023 and 2020, it is necessary to implement medical and organizational measures aimed at the timely detection o/these psychopathological disorders and the provision o/patient-centered, personalized assistance, in accordance with the medical and technological documents, approved by the Ministry o/Health o/Ukraine.

Key words: military personnel, anxiety, depressive syndromes.

Вступ

Сучасні наукові дослідження питання встановлення діагнозу психічного переконливо довели значне зростання в захворювання та надання психіатричної Україні кількості пацієнтів зі стрес - допомоги в примусовому порядку відносяться асоційованими психічними порушеннями, як серед учасників бойових дій так і серед населення в цілому [1, 2, 3]. До найбільш часто діагностованих психопатологічних наслідків впливу воєнних дій на військових і населення належать гостра реакція на стрес, посттравматичний стресовий розлад, депресивний розлад, тривожний розлад, розлади адаптації, психосоматичні розлади, загострення існуючих психічних захворювань, розлади, пов(язані з вживанням психоактивних речовин. Зростання поширеності посттравматичного стресового розладу, депресивних, тривожних синдромів було визначено і при обстеженні військовослужбовців учасників антитерористичної операції/операції об'єднаних сил в 2014-2021 рр. [5, 6]. Важливо враховувати, що відповідно до статті 27 Закону України «Про психіатричну допомогу» виключно до компетенції лікаря-психіатра або комісії лікарів-психіатрів. Проте законом не забороняється участь лікарів інших спеціальностей у наданні психіатричної допомоги. Згідно з медико-технологічними документами, затвердженими МОЗ України, лікарі інших спеціальностей можуть провести діагностику, встановити синдромальний діагноз і призначити лікування [7, 8].

Функціонування Медичних сил ЗС України і медичних служб інших складових Сил оборони в єдиному законодавчому та нормативно- правовому полі з питань охорони здоров(я в Україні на засадах єдиного медичного простору передбачає обов'язкове застосування прийнятих у державі стандартів медичної допомоги при наданні медичної допомоги військовослужбовцям [9]. Тому важливо, щоб військові лікарі всіх спеціальностей уважно оцінювали психо-емоційний стан військовослужбовців, проводили діагностику, відповідно до медико - технологічних документів, затверджених МОЗ України, та надавали медичну допомогу.

Мета дослідження - провести комплексний порівняльний аналіз поширеності коморбідних тривожних і депресивних синдромів у військовослужбовців, які зазнали травм і поранень під час бойових дій в 2023 та 2020 рр. тривожний розлад травма психопатологічний

Матеріали та методи дослідження

Методом випадкової вибірки в січні-лютому 2023 року проведено анонімне анкетне опитування 78 військовослужбовців з вогнепальними осколковими пораненнями та переломами різних локалізацій, які перебували на лікуванні у Високоспеціалізованому центрі ортопедії, ендопротезування та реконструктивної травматології Вінницької обласної клінічної лікарні ім. М.І. Пирогова (І група). До групи порівняння ввійшли 50 військовослужбовців, які перебували на лікуванні у відділенні ортопедії та травматології Головного військово-медичного клінічного центру Державної прикордонної служби України (ГВМКЦ ДПСУ) січні-вересні 2020 року (ІІ група). Всі військовослужбовці були чоловічої статі, віком від 20 до 52 років.

Для визначення поширеності коморбідних тривожних і депресивних синдромів була використана Госпітальна шкала тривоги і депресії (HADS - Hospital Anxiety and Depression Scale), яка включає 7 питань для виявлення тривоги та 7 питань для виявлення депресії. Критеріями оцінки даних за HADS є: 0-7 балів €к норма; 8-10 балів €к субклінічно виражена тривога/депресія; 11 і вище -- клінічно виражена тривога/депресія [10]. За результатами дослідження сформована комп'ютерна база даних, статистична обробка якої проводилась з використанням програми Microsoft Excel 2010 та стандартного статистичного пакету STATISTICA 6,0, із розрахунком відносних (Р), середніх (М) величин, їх середніх похибок (m), критерію Стьюдента (t), рівня вірогідності (р).

Результати дослідження та їх обговорення

В умовах воєнних дій військовослужбовці зазнають значних психічних і фізичних перенавантажень, дії несприятливих зовнішніх чинників. Дистрес війни є вагомим чинником, який має вплив на психо-емоційний стан військовослужбовців та загальний стан здоров'я [1, 3, 11]. При цьому важливе значення мають індивідуальні психофізіологічні особливості військовослужбовців, що впливає на розвиток соматичної патології, невротичних та психічних розладів. Використання шкали HADS дає можливість окремо проаналізувати особливості проявів тривожних та депресивних синдромів. Тривога є нормальною і необхідною базовою емоцією, без якої було б неможливим індивідуальне виживання, але, якщо вона виникає без причини, або по своїй вираженості і тривалості переважає реальну значимість події і призводить до зниження якості життя, то такий стан розцінюється як патологічний. Тривожний розлад характеризується проявами внутрішнього напруження, нездатністю розслабитись і сконцентруватись. Фобії, або страхи також являються проявами тривожного розладу [12]. Результати епідеміологічних досліджень вказують, що впродовж життя тривожні розлади розвиваються у 20-25% населення. Серед ветеранів Британських збройних сил за даними медичної документації первинної медичної допомоги тривожні розлади визначені у 15% [13].

За результатами проведеного нами дослідження тривожні розлади були виявлені у 67,9±5,3% комбатантів з вогнепальними осколковими пораненнями та переломами, які перебували на лікуванні у Високоспеціалізованому центрі ортопедії, ендопротезування та реконструктивної травматології Вінницької обласної клінічної лікарні ім. М.І. Пирогова та у 66,0±7,0% військовослужбовців, які перебували на лікуванні в ГВМКЦ ДПСУ (табл.1).

Таблиця 1 Частота виявлення тривожних розладів у військовослужбовців (%)

Нами не визначено статистично достовірних відмінностей між І і ІІ групами, як щодо поширеності клінічно вираженої, так і субклінічної тривоги (р>0,05). Важливо зауважити, що визначені показники поширеності тривоги у військовослужбовців, які зазнали травм і поранень, значно перевищують дані, отримані нами при анкетному опитуванні військовослужбовців, які проходили обстеження і лікування в денному стаціонарі клініки амбулаторної допомоги Національного військово- медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» у 2012-2015 рр. [14]: тривожні розлади були визначені у 19,2±5,1%, військовослужбовців, хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки, у 38,7±6,3%, хворих на артеріальну гіпертензію (вірогідність різниці р<0,01 в порівнянні з військовослужбовцями, які зазнали травм і поранень), що потребує уваги лікарів.

Депресія є поширеною проблемою серед військовослужбовців у всьому світі та має негативний вплив на виконання ними професійних обов'язків [13, 15, 16]. Заданими комплексного мета-аналізу поширеність депресії серед військовослужбовців і ветеранів становила 23% і 20%, відповідно; поширеність суїцидальних думок і спроб у військових становила 11% і 11%, відповідно [15]. Серед ветеранів Британських збройних сил депресія теж є найпоширенішим розладом психічного здоров'я - 17,8% [13]. Дослідження, проведені у Непалі визначили депресивні розлади у 42,4% поліцейських [16].

Результати проведеного нами анкетного опитування військовослужбовців, які зазнали травм і поранень, засвідчили високий рівень поширеності депресивних синдромів - у 70,5% в І групі та 76,0±6,1 % в ІІ групі (р>0,05) (табл. 2).

Таблиця 2 Частота виявлення депресивних розладів у військовослужбовців (%)

Частота виявлення субклінічної депресії була достовірно вище, ніж клінічно вираженої депресії у військовослужбовців І групи €к 44,9±5,6% та 25,6±4,9%, відповідно (р<0,01) та ІІ групи - 50±7,1% та 26±6,2%, відповідно (р<0,01). Не визначено статистично достовірних відмінностей між групами обстежених військовослужбовців. Визначені показники поширеності депресії у військовослужбовців, які зазнали травм і поранень, значно перевищують дані, отримані нами при анкетному опитуванні військовослужбовців, які проходили лікування в денному стаціонарі клініки амбулаторної допомоги Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» у 2012-2015 рр. [14]: депресивні синдроми були визначені у 39,4 ±6,3%, військовослужбовців, хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки, у 21,6±5,3% хворих на артеріальну гіпертензію (вірогідність різниці р<0,01 в порівнянні з військовослужбовцями, які зазнали травм і поранень).

Важливо враховувати, що депресія значно підвищує ризик суїциду. Згідно з даними, опублікованими в США у 2009 р., третьою за частотою серед причин смерті діючих комбатантів був суїцид [2]. Дані офіційних доповідей Організації здоров'я та соціальних зв'язків засвідчили, що кількість суїцидів внаслідок війни збільшується на 22% [11].

В клінічній практиці часто спостерігається об'єднання психопатологічних феноменів тривоги та депресії [3, 12]. До виникнення депресивних та тривожних розладів призводять схожі дисфункції нейрофізіологічних систем, тому існує високий рівень коморбідності цих синдромів. Використання шкали HADS дає можливість визначити поєднаний перебіг тривожних та депресивних розладів. За результатами наших досліджень поєднаний перебіг тривожних та депресивних розладів визначено у 59,0±5,6% військовослужбовців І групи та у 64,0±6,8 % ІІ групи (р>0,05). Визначені показники поширеності поєднаного перебігу тривожних та депресивних синдромів у військовослужбовців, які зазнали травм і поранень, значно перевищують дані, отримані при анкетному опитуванні військовослужбовців, які проходили лікування в денному стаціонарі клініки амбулаторної допомоги Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» у 2012-2015 рр. [14]: поєднаний перебіг тривожних та депресивних синдромів було визначено у 17,3±4,9%, військовослужбовців, хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки, у 13,5±4,4% хворих на артеріальну гіпертензію (вірогідність різниці р<0,01 в порівнянні з військовослужбовцями, які зазнали травм і поранень). У разі коморбідності депресивних і тривожних синдромів важливо визначати ступінь тяжкості кожного з них [3]. Окремі блоки клінічних симптомів при тривозі й депресії мають спільні риси та певні розбіжності. До спільних особливостей соматичних скарг за цих станів належать їх мінливість та невизначеність, а також наявність порушень сну і апетиту, втомленості та головного болю. Причому пацієнти з депресією на тлі хронічного добового алгічного синдрому зі зниженням апетиту, лібідо і ранніми пробудженнями демонструють добову циклічність скарг. У разі тривоги такої циклічності немає, переважають скарги із залученням вегетативного компонента (зокрема, припливи, пітливість, тремор і серцебиття, нудота, гіпервентиляція, задуха) та тлі м,язової напруги і труднощів засинання. Емоційні порушення також мають спільні риси: дратівливість, занепокоєння, залежність, фатальність і втрата відчуття задоволення. Але за депресії переважають печаль, туга і відчай із відсутністю мотивації та енергійності, а за тривоги - безпорадність із поганими передчуттями та явищами деперсоналізації та дереалізації. У когнітивній сфері пацієнти демонструють труднощі в концентрації уваги і нерішучість, яка в разі тривоги сягає ступеня очікування катастрофи [3].

Таким чином, зважаючи на високий рівень поширеності коморбідних тривожних та депресивних синдромів у військовослужбовців, які зазнали травм і поранень під час бойових дій в 2023 та 2020 рр., необхідно запровадити медико- організаційні заходи, спрямовані на вчасне виявлення цих психопатологічних розладів у всіх учасників бойових дій та надання персоніфікованої допомоги, у відповідності до медико-технологічних документів, затверджених МОЗ України [7, 8].

Комплексний, персоналізований підхід має охоплювати психоосвіту, психотерапію, психологічну підтримку та посилення психосоціального ресурсу, а також фармакотерапію. Такий цілісний комплекс має бути спрямований на досягнення максимального ефекту за найкоротший проміжок часу, щоб попередити хронізацію розладів та дасть можливість уникнути розвитку небажаних ефектів лікування, з урахуванням індивідуальних особливостей організму [3, 17].

Висновки

Тривожні розлади, з використанням шкали HADS, було виявлено у 67,9±5,3% військовослужбовців, які зазнали травм і поранень в І групі, та у 66,0±7,0 % в ІІ групі (р>0,05), що значно перевищують дані, отримані нами при анкетному опитуванні військовослужбовців, які не брали участь в бойових діях.

Депресивний синдром визначено у 70,5±5,1% в І групі та у 76±6,1% в ІІ групі (р>0,05). Частота виявлення субклінічної депресії була достовірно вище, ніж клінічно вираженої депресії як у військовослужбовців І групи - 44,9±5,6% та 25,6±4,9%, відповідно (р<0,01), так і ІІ групи - 50,0±7,1% та 26,0±6,2%, відповідно (р<0,01).

Поєднаний перебіг тривожних та депресивних синдромів визначено у 59,0±5,6% військовослужбовців в І групі та у 64,0±6,8% в ІІ групі (р>0,05).

Результати дослідження, які визначили високий рівень поширеності коморбідних тривожних та депресивних синдромів у військовослужбовців, які зазнали травм і поранень під час бойових дій в 2023 та 2020 рр., обґрунтовують необхідність розробки та запровадження медико- організаційних заходів, спрямованих на вчасне виявлення цих психопатологічних розладів у всіх учасників бойових дій та надання персоніфікованої допомоги, у відповідності до медико-технологічних документів, затверджених МОЗ України Перспективи подальших досліджень. Перспективним напрямом наукових досліджень, спрямованих на оптимізацію медичної допомоги військовослужбовцям, які брали участь у бойових діях та мають психоемоційні розлади, є розробка заходів щодо медико-організаційних заходів, спрямованих, зокрема, на навчання й підвищення поінформованості лікарів усіх спеціальностей з питань діагностики та лікування тривожних і депресивних

Література

1. Чабан О.С., Хаустова О.О. Медико-психологічні наслідки дистресу війни в Україні: що ми очікуємо та що потрібно враховувати при наданні медичної допомоги? Український медичний часопис 2022, 4 (150).

2. Актуальні питання психічного здоров'я населення України в умовах воєнних дій / Осуховська О.С. та ін. Modern scientific strategies of development: collective monograph. California: GS Publishing Services, 2022. С.157-169.

3. Хаустова О.О. Тривожно-депресивні розлади в умовах дистресу війни в Україні. Здоров'я України. Тематичний номер «Неврологія. Психіатрія. Психотерапія» 2022. № 4 (63). С. 22-24

4. Казмірчук А.П., Іванцова Г.В., Льовкін І.М. Організація надання медичної допомоги військовослужбовцям з психічними розладами під час антитерористичної операції на сході України. Військова медицина України. 2017. Т. 17, № 1. С. 1823.

5. Ткачук І.М. Поширеність тривожних та депресивних розладів у військовослужбовців- учасників антитерористичної операції. Вісник наукових досліджень. 2018. № 1 (90). С. 64-66.

6. Закон України «Про психіатричну допомогу»

7. Уніфікований клінічний протокол первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги «Депресія (легкий, помірний, тяжкий депресивні епізоди без соматичного синдрому або з соматичним синдромом, рекурентний депресивний розлад, дистимія»: наказ МОЗ України від 25.12.2014 № 1003

8. Уніфікований клінічний протокол первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги «Реакція на важкий стрес та розлади адаптації. Посттравматичний стресовий розлад»: наказ МОЗ України від 23.02.2016 № 121 URL: синдромів, у відповідності до медико - технологічних документів, затверджених МОЗ України, та залучення військовослужбовців до участі в реабілітації.

9. Стандартизація медичного забезпечення у Збройних Силах України: стан та перспективи розвитку / Лівійський, В.Г. та ін. Український журнал військової медицини. 2023. 4 (1). С. 21-34.

10. Практична психосоматика: діагностичні шкали. : навч. посіб. / О.С. Чабан та ін.; за заг. ред.

11. О.С. Чабана, О.О. Хаустової. - 3-тє вид., випр. і допов. Київ: Медкнига, 2021. 199 с.

12. Панько Т.В. Депресія і війна. Здоров'я України. Тематичний номер «Неврологія. Психіатрія. Психотерапія» 2023. № 1 (64). С. 10-11.

13. Хаустова О.О. Психосоматичні маски тривоги. Український медичний часопис 2019,4(1) (132)

14. Finnegan A, Randles R Prevalence of common mental health disorders in military veterans: using primary healthcare data BMJ Mil Health 2022.

15. Савицький В.Л. Коморбідні тривожні та депресивні розлади у військовослужбовців у загальномедичній практиці / В.Л. Савицький та ін. Проблеми військової охорони здоров'я : зб. наук. праць Української військово-медичної академії. К.: РВВ УВМА, 2017. Вип. 47. С. 242-248.

16. Moradi Y, Dowran B, Sepandi M. The global prevalence of depression, suicide ideation, and attempts in the military forces: a systematic review and Meta-analysis of cross-sectional studies. BMC Psychiatry. 2021, 21(1). Р. 510.

17. Depression among Armed Police Force Soldiers Serving in a Police Headquarter: A Descriptive Cross-sectional Study / Sapkota, N et al .Journal of Nepal Medical Association. 2022. 60 (249) Р.457-460.

18. Кожина Г.М. Персоніфікована модель надання психіатричної допомоги хворим на стрес- асоційовані розлади. Тематичний номер «Неврологія, Психіатрія, Психотерапія». 2021. № 4 (59). С.24-27.

References

1. Chaban, O.S., & Khaustova, O.O. (2022). Medyko-psykholohichni naslidky dystresu viiny v Ukraini: shcho my ochikuiemo ta shcho potribno vrakhovuvaty pry nadanni medychnoi dopomohy? Ukrainskyi medychnyi chasopys (4 (150).

2. Osukhovska, O.S., Khaustova, O.O., Synitska, T.V., Salden, V.I., & Zdoryk I. F. (2022). Aktualni pytannia psykhichnoho zdorovia naselennia Ukrainy v umovakh voiennykh dii / Modern scientific strategies of development development: collective monograph (S.157- 169). California: GS Publishing Services

3. Khaustova, O.O. (2023). Tryvozhno-depresyvni rozlady v umovakh dystresu viiny v Ukraini.

4. Kazmirchuk, A. P., Ivantsova, H. V., & Lovkin, I. M. (2017) Orhanizatsiia nadannia medychnoi dopomohy viiskovosluzhbovtsiam z psykhichnymy rozladamy pid chas antyterorystychnoi operatsii na skhodi Ukrainy. Viiskova medytsyna Ukrainy, 17(1), 18-23.

5. Tkachuk, I.M. (2018) Poshyrenist tryvozhnykh ta depresyvnykh rozladiv u viiskovosluzhbovtsiv- uchasnykiv antyterorystychnoi operatsii. Visnyk naukovykh doslidzhen. (1 (90), 64-66. [in Ukraine]

6. Zakon Ukrainy «Pro psykhiatiychnu dopomohu»

7. Unifikovanyi klinichnyi protokol pervynnoi, vtorynnoi (spetsializovanoi) ta tretynnoi (vysokospetsializovanoi) medychnoi dopomohy «Depresiia (lehkyi, pomirnyi, tiazhkyi depresyvni epizody bez somatychnoho syndromu abo z somatychnym syndromom, rekurentnyi depresyvnyi rozlad, dystymiia»: nakaz MOZ Ukrainy vid 25.12.2014 № 1003

8. Unifikovanyi klinichnyi protokol pervynnoi, vtorynnoi (spetsializovanoi) ta tretynnoi (vysokospetsializovanoi) medychnoi dopomohy «Reaktsiia na vazhkyi stres ta rozlady adaptatsii. Posttravmatychnyi stresovyi rozlad»: nakaz MOZ Ukrainy vid 23.02.2016 № 121.

9. Livinskyi, V.H., Zhakhovskyi, V.O., Shvets, A. V., Ivanko, O.M., & Kovyda, D.V. (2023). Standartyzatsiia medychnoho zabezpechennia u Zbroinykh Sylakh Ukrainy: stan ta perspektyvy rozvytku. Ukrainskyi zhurnal viiskovoi medytsyny. (4(1), 21-34.

10. Chaban, O.S., Khaustova, O.O., Asanova A.E., Trachuk, L.Ie., & Assonov, D.O. (2021). Praktychna psykhosomatyka: diahnostychni shkaly. : navch. posib.; za zah. red. O.S. Chabana, O.O. Khaustovoi. - 3-tie vyd., vypr. i dopov. Kyiv : Medknyha [in Ukraine]

11. Panko, T.V. (2023). Depresiia i viina. Zdorovia Ukrainy. Tematychnyi nomer «Nevrolohiia. Psykhiatriia. Psykhoterapiia» (№ 1 (64), 10-11.

12. Khaustova, O.O. (2019). Psykhosomatychni masky tryvohy. Ukrainskyi medychnyi chasopys (4(1)

13. Finnegan, A., & Randles, R. (2022). Prevalence of common mental health disorders in military veterans: using primary healthcare data. BMJ Mil Health.

14. Savytskyi, V. L., Tkalenko, O. M., Latyshenko S. V., & Kosianchuk, A. S. (2017). Komorbidni tiyvozhni ta depresyvni rozlady u viiskovosluzhbovtsiv u zahalnomedychnii praktytsi. Problemy viiskovoi okhorony zdorovia : zb.nauk.prats Ukrainskoi viiskovo- medychnoi akademii. K.: RVV UVMA. (47), 242--248. [in Ukraine]

15. Moradi, Y, Dowran, B., & Sepandi, M. (2021). The global prevalence of depression, suicide ideation, and attempts in the military forces: a systematic review and Meta-analysis of cross-sectional studies. BMC Psychiatry. 21(1), 510.

16. Sapkota, N., Tiwari, A., Kunwar, M., Manandhar ,N., & Khatri, B. (2022). Depression among Armed Police Force Soldiers Serving in a Police Headquarter: A Descriptive Cross-sectional Study. Journal of Nepal Medical Association, 6^(249), 457-460.

17. Kozhyna, H.M. (2021) Personifikovana model nadannia psykhiatrychnoi dopomohy khvorym na stres- asotsiiovani rozlady. Tematychnyi nomer «Nevrolohiia, Psykhiatriia, Psykhoterapiia». 4 (59), S.24-27

Размещено на Allbest.ru