Особливості прояву емоційного вигорання у молодих матерів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Чорноморський національний університет імені Петра Могили

Особливості прояву емоційного вигорання у молодих матерів

Караджи Олена Сергіївна, в.о. викладача психології

Анотація

В буремні та трагічні дні сьогодення набуває актуальності проблема психологічної допомоги сім'ї і, головним чином, жінці, яка виховує маленьку дитину. Знаходячись у вирі військового часу, в оточенні травматичних подій, народження дитини може стати суттєвим випробуванням. Це підкреслює суперечність між декларованою соціальною значущістю статусу материнства і реальними проблемами, стресорами, випробуваннями з якими стикається жінка в цей період.

Більшість досліджень материнства у психологічній площині спираються на зарубіжні психоаналітичні теорії З. Фрейда, К. Хорні, Дж. Боулбі, Д. Віннікота, А. Гріна та інших, в яких зазначено, що саме емоційний стан матері нерідко породжує виникнення багатьох психологічних проблем в процесі взаємодії матері з дитиною та може привести до значних порушень у психологічному розвитку немовляти. І коли мова заходить про труднощі материнства, автори акцентують увагу на психологічних захистах і несвідомих проявах особистісних особливостей жінки.

Отже, народження дитини є для жінки відповідальною подією, яка в цілому змінює її життя і характер відносин з чоловіком та іншими членами сім'ї. Любов до дитини іноді настільки поглинає жінку, що в кінцевому підсумку вона може повністю опинитися її «заручницею». Перебуваючи довгий час з дитиною в замкненому психологічному просторі цих відносин, жінка може відчувати втому, дратівливість, байдужість, а іноді і агресію по відношенню до дитини, чоловіка і інших членів сім'ї, що може привести до виснаження, і, як наслідок, вигорання.

Ключові слова: емоційне вигорання, стійкість до стресу, материнство, самовідношення, характер взаємодії з дитиною.

Karadzhy Olena Serhiivna Lecturer of psychology department, Petro Mohyla Black Sea National University, Mykolaiv

Special aspects of the manifestation of emotional burnout of young mothers

Abstract

In the stormy and tragic days of today the problem of psychological assistance to the family and, mainly, to the woman who is bringing up a small child, is gaining relevance. Being in the vortex of wartime, surrounded by traumatic events, the birth of a child can be a significant experience. This emphasizes the contradiction between the declared social significance of the motherhood status and the real problems, stressors, trials that a woman faces during this period.

Most studies of motherhood in the psychological plane are based on the foreign psychoanalytic theories of Z. Freud, K. Horney, J. Bowlby, D. Winnicott, A. Green and others which state that it is the emotional state of the mother that often causes the emergence of many psychological problems in the process mother-child interaction and can lead to significant disturbances of the infant's psychological development. And the authors focus on psychological defenses and unconscious manifestations of a woman's personal characteristics when it comes to the difficulties of motherhood.

So the birth of a child is a responsible event for a woman, which generally changes her life and the nature of her relationship with her husband and other family members. Sometimes love for a child absorbs a woman so much that finally she can completely become its "hostage". Staying for a long time with a child in the closed psychological space of this relationship, a woman can feel tiredness, irritability, indifference, and sometimes aggression towards the child, husband and other family members which can lead to exhaustion and as a result to burnout.

Keywords: emotional burnout, resistance to stress, motherhood, self-attitude, nature of interaction with the child.

Вступ

Постановка проблеми. В українському суспільстві дуже сильні традиції материнства і ролі материнської фігури у сім'ї, але склалися вони не сьогодні та мають глибокі історичні коріння. Жінка традиційно і «хранителька вогнища», і «робітниця», і «матір». Характерною рисою сімейної моделі була «спорідненість», на відміну від індивідуальності. При цьому саме єдність роду виступала важливішою, ніж сама особистість. У сучасному світі роль материнства також є досить важливою, хоча і цінності особистості як окремої персони, збільшуються.

Частіше за все вагітність, це точка з якої немає вороття. І для жінки це може означати припинення кар'єри, обмеження у спілкуванні, змінення пріоритетів та ін. Отже, роль материнства є неоціненною для дитини, але дуже затратною для матері, якщо вона не зріла до цього процесу, та не може повною мірою відчувати задоволення від «мазохістичного» підпорядкування потребам дитини.

Впродовж 2022-2023 років, до чинників повсякденного стресу додався ще один - життя в умовах війни. Вже другий рік молоді матері України кожного дня знаходяться в умовах надзвичайного стресу, тривоги та невизначеності. Це провокує такі емоційні стани як безсилля, тривогу, страхи, біль, смуток які ускладнюють і так нелегку працю по вихованню дитини. І, це в свою чергу спричиняє додаткове навантаження на можливості опанування та розвиток материнського вигорання. Отже, стає очевидним актуальність вивчення феномену емоційного вигорання у молодих матерів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Вигорання вивчається дослідниками переважно у професійній діяльності, проте останнім часом з'являються наукові роботи, де емоційне вигорання розглядається у контексті сімейних стосунків (Н. Левус, В. Гупаловська, Л. Лобойко, Л. Пілецька). Проблема вивчення даного феномена в пропонованому ракурсі полягає у визначенні особливостей прояву емоційного вигорання матерів у відносинах з дитиною.

Особливої уваги вартує аналіз досліджень предикторів емоційного вигорання (Е. Lanstrom, G.Procaccini M. Kiefaber). Основними чинниками вони вважають: надвисокі стандарти батьківства; нереалістичні очікування суспільства від батька та матері; бажання задовольнити всі потреби своїх дітей; дефіцит соціальної підтримки. Отже, поєднуючи величезне коло обов'язків та вкладаючи в них всі свої зусилля, жінки забувають про свій особистий добробут і здоров'я, що й призводить до вигорання.

Мета статті - дослідити взаємозв'язок між рівнем емоційного вигорання у молодих матерів та рівнем їх самовідношення, особистісними властивостями та характером відносин із дитиною.

Виклад основного матеріалу

Значну роль у формуванні емоційних переживань, в тому числі негативних, грає психологічне сприйняття себе як матері і уявлення самої жінки про «нормальне» сімейне життя. Найчастіше це визначається досвідом сімейного життя, отриманим в дитинстві і юності, спостереженнями за взаємовідносинами її власних батьків і, крім того, її власними відносинами з кожним з батьків окремо. При нестійкому емоційному стані матері дитина наражається на ризик виникнення проблем, пов'язаних з порушеннями в емоційній сфері.

Емоційне вигорання матері - це симптомокомплекс психічного розладу, який включає: емоційне і/або фізичне виснаження; деперсоніфікацію (відчуття безособовості дитини і оточуючих людей, втрата здатності адекватно реагувати на їх емоційні прояви); зниження працездатності. Основними причинами, що провокують емоційне вигорання молодої матері є: деструктивна репродуктивна мотивація; порушення особистого простору матері; заперечення негативних емоцій і їх придушення.

Вибірка дослідження. У загальну вибірку увійшло 60 молодих матерів, віком від 22 до 28 років, які мають дітей віком до 2 років.

З метою діагностики рівня емоційного вигорання було обрано методику «Батьківське вигорання» (І. Єфимова). Дана методика дозволяє визначити ступінь емоційного виснаження, деперсоналізацію - дегуманізацію (знецінення), редукцію батьківських досягнень,

Задля визначення емоційного та семантичного змісту ставлення особистості до себе використано методику дослідження самоставлення (С. Пантєлєєв). Опитувальник включає наступні шкали: шкала. S - вимірює інтегральне почуття «за» чи «проти» власного «Я» досліджуваного; шкала. I - самоповага, шкала. II - аутосімпатія, шкала. III - очікуване ставлення від інших, шкала. IV - самоінтерес. Сума отриманих балів за всіма шкалами методики дає змогу виявити загальний рівень самоставлення, а окремо за факторами - його особливості.

П'ятифакторний особистісний опитувальник (Р. МакКрає, П. Коста) було обрано для діагностики особистісної сфери молодих матерів. Методика дозволяє діагностувати такі особистісні прояви як «нейротизм», «екстраверсія», «відкритість досвіду», «згода» і «сумлінність».

Опитувальник емоційних відносин у сім'ї (О. Захарова) спрямований на виявлення виразності параметрів емоційної взаємодії з дитиною у молодих матерів, об'єднаних в три блоки: блок чутливості, блок емоційного прийняття, блок поведінкових проявів емоційного взаємодії.

Опитувальник PARI (Е. Шефер, Р. Белл) включає 115 тверджень про сімейне життя і виховання дітей. У нього закладені 23 шкали, що стосуються різних сторін ставлення батьків до дитини і життя в сім'ї, в кожній зі шкал по 5 питань. З них 8 шкал описують ставлення до сімейної ролі і 15 стосуються батьківсько-дитячих відносин. Даний опитувальник дав нам змогу визначити домінуючі ставлення до дитини у матерів з різними проявами показників емоційного вигорання.

Таким чином, вибір методик здійснювався за критерієм отримання найбільшої інформативності при перевірці гіпотез нашого дослідження. Особлива увага приділялася питанням етики наукового дослідження - використання отриманих індивідуальних даних: усі згадування про дані досліджуваних та посилання на них приводяться в закодованому вигляді; зберігалась конфіденційність респондентів, їх анонімність. Досліджувані проявили доброзичливе ставлення до дослідника, були у гарному настрої, активні, під час обстеження виникало не багато додаткових і уточнюючих питань і коментарів.

Для математичної обробки даних обрано множинний регресійний аналіз. Математична обробка даних була здійснена за допомогою математичного аналізу даних Statistica 10.0. Всі підрахунки виконувались у програмі Excel.

Для дослідження потрібно виявити інтегральний показник емоційного вигорання, щоб розподілити досліджуваних на підгрупи з більш високими та низькими його рівнями. Для цього данні за шкалами опитувальника були усереднені для отримання інтегрального показника кожного досліджуваного, на основі якого вибірка за допомогою медіанного розщеплення поділена на дві підгрупи, що представлено у таблиці 1.

Таблиця 1

Результати медіанного розщеплення за опитувальником «Батьківське вигорання» (І. Єфимова) (n*=60)