Організація психологічно безпечного дитячого середовища

Размещено на http://www.allbest.ru/

Український науково-методичний центр НАПН України

Організація психологічно безпечного дитячого середовища

Мороз Руслана Анатоліївна

кандидат психологічних наук

старший науковий співробітник

Анотація

безпечний середовище зростаючий особистість

В умовах тривожних трансформацій українського суспільства, спричинених війною і невизначеністю, особливої гостроти набуває проблема формування нових життєвих стратегій, підвищення гнучкості й мобільності соціокультурної поведінки зростаючого покоління. Сучасний світ, через свою складність, суперечливість, травмівний вплив, створює різноманітні проблеми для найбільш вразливої категорії - дітей і владно вривається в особистісний простір кожної дитини, незалежно від місця проживання. Разом із тим, успішне функціонування юної особистості, її психологічне здоров'я значною мірою обумовлено специфікою середовища, в якому вона формується. Саме тому, формування особистості неможливе без дослідження розвивального потенціалу середовища, в якому відбувається міжособистісна взаємодія дітей.

Безпечне середовище є одним із першорядних чинників самоактуалізації й здоров'я зростаючої особистості. У сучасних умовах нетипових перетворень дитяче середовище не є закритим від взаємовпливу зовнішніх і внутрішніх чинників, які можуть як позитивно, так і негативно впливати, провокуючи небезпеки і ризики, що можуть спричинити в ньому деструктивні зміни. Відтак, дитячий простір не лише відіграє основну роль у житті дітей, як важливе середовище соціалізації, а водночас є місцем, у якому особистість потенційно може переживати негативні впливи: булінг, остракізм, дискримінація, мобінг тощо.

Саме тому, в умовах війни для благодійного фонду «Голоси дітей» особливо актуальним стає суспільне прагнення надавати високоякісні гуманітарні, психологічні, освітні послуги у приємному, комфортному та безпечному середовищі. Американський психолог А. Маслоу у своїй теорії мотивації стверджує, що безпека - базова потреба людини. Доброзичлива атмосфера, комунікація з дітьми без дискримінації, високий рівень мотивації до спілкування, творчості, а також включеність батьків, навчання соціальним навичкам взаємодії, підвищують безпеку дитячого середовища, поліпшують його захисну функцію.

Свідомі, що безпека дитячого середовища корелює з такими психологічними чинниками: функціональний комфорт усіх дітей: відсутність тривожності, агресії, емоційного вигорання батьків, учителів, психологів; позитивне ставлення до середовища всіх учасників взаємодії; задоволення потреби у особистісно-довірчому спілкуванні; захищеність від психологічного насильства у взаємодії.

Ключові слова: психологічна безпека, дитяче середовище, комфорт, булінг, психокорекційно-профілактична програма.

Moroz Ruslana Anatoliivna Candidate of psychology of Sciences, senior researcher of the Ukrainian Scientific and Methodological Center of the National Academy of Sciences of Ukraine

Organization of psychologically safe children's environment

Abstract

In the conditions of alarming transformations of Ukrainian society caused by war and uncertainty, the problem of forming new life strategies, increasing the flexibility and mobility of the socio-cultural behavior of the growing generation is becoming particularly acute. The modern world, due to its complexity, contradictions, and traumatic impact, creates various problems for the most vulnerable category - children, and powerfully invades the personal space of every child, regardless of their place of residence. At the same time, the successful functioning of a young person, his psychological health is largely determined by the specifics of the environment in which he is formed. That is why personality formation is impossible without researching the developmental potential of the environment in which children's interpersonal interaction takes place.

A safe environment is one of the primary factors of self-actualization and health of a growing personality. In modern conditions of transformation, the children's environment is not closed from the interaction of external and internal factors, which can have both positive and negative effects, provoking dangers and risks that can cause destructive changes in it. Therefore, the children's space not only plays the main role in children's lives, as an important socialization environment, but at the same time it is a place where a person can potentially experience negative influences: bullying, ostracism, discrimination, mobbing, etc.

That is why, in the conditions of war, the public desire to provide high-quality humanitarian, psychological, educational services in a pleasant, comfortable and safe environment becomes especially relevant for the "Children's Voices" charitable foundation. American psychologist A. Maslow in his theory of motivation claims that security is a basic human need. A friendly atmosphere, communication with children without discrimination, a high level of motivation for communication, creativity, as well as the inclusion of parents, training in social skills of interaction, increase the safety of the children's environment, improve its protective function.

We are aware that the safety of children's environment correlates with the following psychological factors: functional comfort of all children: lack of anxiety, aggression, emotional burnout of parents, teachers, psychologists; a positive attitude towards the environment of all participants in the interaction; satisfaction of the need for personal and trustful communication; protection from psychological violence in interaction.

Keywords: psychological safety, children's environment, comfort, bullying, psychocorrective and preventive program.

Постановка проблеми

За результатами дослідження Державної служби якості освіти України, які було оприлюднено в березні 2021 р., основними чинниками, що безпосередньо впливають на якість надання освітніх послуг, та найбільш значущими для експертів у освіті, психологів, батьків і учнів є: безпечне середовище для дітей, відсутність булінгу та явних проявів дискримінації і комфортна психологічна атмосфера. Таким чином, відчуття комфорту, безпеки і радості, позитивного мікроклімату й інтересу до креативної діяльності - це ті ознаки, без яких неможлива ефективна діяльність.

На необхідності організації безпечного дитячого середовища наголошується в Законі України «Про освіту» (2019 р.), Національній стратегії розбудови безпечного і здорового освітнього середовища у Новій українській школі (2020 р.), стратегічних документах Всесвітньої організації охорони здоров я, зокрема Глобальній стратегії охорони здоров я жінок, дітей і підлітків на 2016-2030 роки, Конвенції ООН про права дитини (1989 р.).

Уявлення дітей виконують функцію обробки та зберігання інформації про зовнішній світ, а також є засобом пізнання навколишньої дійсності. Тому поняття психологічної безпеки середовища і психологічної безпеки особистості взаємозалежні, а безпека дитини є важливим чинником успішної соціалізації та має розглядатися як обов'язковий компонент «життєвого середовища».

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Середовище вивчали як зарубіжні (Дж. Гібсон, У. Мейс, Т. Менг, Н. Алмазова, Н. Селіванова, М. Турвей, В. Ясвін та інші), так і вітчизняні (Г. Балл, І. Бех, Є. Бондаревська, С. Максимова, О. Пєхота, В. Рибалка, В. Семиченко, В. Сєріков, С. Сисоєва та інші) дослідники. У сучасній психології різні аспекти безпеки середовища досліджують І. Баєва, Т. Водолазська, В. Зарубін, Н. Карапузова, Н. Кириленко, Л. Кондратенко, О. Косигіна, Ю. Найда, О. Обозова, Є. Починок, Л. Рещикова, В. Рубцов, С. Совгіра та ін. Зокрема, проблема діагностики і моніторингу середовища розглядається в працях таких учених: С. Братченко, С. Дерябо, І. Єрмакова, О. Лактіонова, В. Левін, І. Литвиненко, Г. Мкртичян, В. Орлов, А. Яблонський та ін.

Мета статті - дослідження чинників, які впливають на організацію психологічно безпечного дитячого середовища.

Виклад основного матеріалу

Сприятливе середовище є одним із провідних чинників самоактуалізації та здоров'я людини. Проте, на фоні війни в Україні, суспільних негараздів, невизначеності повсякденних умов життя, складнощів адаптації до них, формування самодостатньої, цілісної та зовнішньо і внутрішньо гармонійної особистості є досить складним завданням. Аналіз проблеми формування всебічно розвиненої особистості засвідчує, що витоки деформації розвитку беруть початок в ранньому дитинстві.

Для дітей і підлітків загрозливий уплив середовища виявляється, насамперед, у вигляді нестерпних ситуацій в міжособистісному спілкуванні (конфліктів з батьками, друзями, вчителями, сварках із оточуючими тощо), проявах психологічного та емоційного насильства (ігноруванні, обезцінюванні, погрозах, упередженому ставленні тощо), дії несприятливих факторів, пов'язаних із процесом навчання [3, с. 8]. Особливо це актуально, вважає Т. Цюман, «для закладів освіти, адже будь-яке соціальне середовище, зокрема й освітнє, впливає на перебіг у ньому життєдіяльності дитини, оскільки складається із сукупності матеріальних ресурсів, психологічних чинників, міжособистісних відносин» [3, с. 8].

Принагідно згадати такі країни як Сінгапур, Японія, Фінляндія, Швеція, Норвегія та інші, які просунулися значно далі в контексті організації дитячого середовища. До 10 років за сприяння вчителя діти обирають майбутній фах і починають накопичувати певний рівень компетентності, для цього облаштовано якісну матеріально-технічну базу, яка щорічно переглядається на предмет морального старіння. Це підтверджує необхідність інтеграції зусиль усіх органів місцевого самоврядування, громади, міських органів управління освіти, адміністрації закладів освіти, позашкільних установ, фондів, психологічних осередків у створенні якісного дитячого середовища [2, с. 42-43].

Ми впевнені, що всі діти гідні жити і навчатися в такому середовищі, де забезпечені їхні базові потреби, а також потреби в навчанні, де створено додаткові умови (для дітей з особливими освітніми потребами). У такому середовищі є баланс між навчальними видами діяльності, запровадженими дорослими, та видами діяльності, вигаданими самими дітьми [2, с. 40]. Таким чином, коли навчання для дітей - радість, то це для них не є проблемою, а більше нагадує подорож, пригоду, квест. Саме тому, найкраща підготовка до майбутнього - це формування у дитини внутрішнього комфорту, впевненості перед кожним новим кроком, відчуття повноти життя. Американський письменник Брюс Шнайєр висловив думку, що «безпека - це процес, а не результат», і ми з ним абсолютно суголосні [3, с. 8].

Наразі гармонія тіла і душі у дітей знижується в результаті дії негативних чинників, а саме:

стан на межі «норма - патологія» через війну;

труднощі в родинних відносинах у зв'язку з переїздом;

дитячі страхи;

порушення психогігієнічних основ звичного життя;

порушення оптимумів навчальної діяльності;

порушення гармонії творчих здібностей;

гіподинамія;

недостатній рівень енергопотенціалу.

Аналіз наукової літератури дозволив нам розглянути феномен «безпеки» з двох позицій. Ми вважаємо, що з одного боку можна вивчати різноманітні аспекти психологічної безпеки в залежності від соціотехнічної системи, до якої належить людина, і яка виступає зовнішнім джерелом небезпеки. З іншого боку безпека - це певний психічний стан, який можна визначити через рівень задоволення потреби в безпеці, і який характеризується відсутністю екзистенційного страху і тривоги. Таким чином, перший підхід передбачає усунення небезпеки через переміщення людини, яка виступає як об'єкт безпеки в необхідне для неї середовище, а другий підхід доводить, що людина активна і виступає суб'єктом власної безпеки. На основі цих міркувань можна розглядати психологічну безпеку як основну умову особистісного зростання. Йдеться і про психологічний, і про екологічний, і про інформаційний аспекти цього поняття. Зважаючи на стрімке оновлення навколишнього світу, аби не відстати від динамічних змін, людина має можливість навчатися впродовж життя, що потребує безпечного середовища, яке видається нам ключовою умовою успішної самоактуалізації та самореалізації на всіх рівнях.

Психологічну безпеку дитячого середовища вважаємо за потрібне визначити як:

збереження психіки дитини;

збереження цілісності, адаптивності функціонування дитини, соціальних груп, суспільства;

стійкий розвиток і нормальне функціонування дитини у взаємодії із середовищем (уміння захиститися від погроз і створювати психологічно безпечні взаємостосунки);

можливості середовища та особи запобігти й усунути загрози;

стан середовища, що захищає від проявів психологічного насильства під час взаємодії, сприяє задоволенню потреб у довірливому спілкуванні, створюючи референтну значущість середовища і забезпечуючи психічне здоров⁵я включених до нього учасників [2, с. 4-5].

Щодо екологічного аспекту безпеки дитячого середовища, то тут слід акцентувати увагу на думці, що це ціла система психолого-педагогічних умов, впливів і можливостей, які забезпечують захищеність зростаючої особистості від негативного впливу екологічних факторів, що визначають оптимальність взаємодії зі світом природи, який в умовах війни опинився на межі катастрофи. Не менш важливим є й інформаційний аспект безпеки дитячого середовища, який, через використання інформаційно-комунікаційних технологій в освіті, чинить масовий, глобальний вплив на особистість. Серед негативного впливу інформації на сучасне дитяче середовище виокремлюють: «відсутність належних механізмів контролю якості інформації, доступної через сучасні телекомунікаційні технології, що породжує проникнення в дитячий простір великого обсягу недостовірної інформації; неконтрольоване проникнення інформації сумнівного, агресивного контенту, що може провокувати виникнення насильства, булінгу, кібербулінгу тощо» [3, c. 10].

Отже, безпечне дитяче середовище - це стан середовища, в якому: наявні безпечні умови навчання, творчості, розвитку, праці, комфортна міжособистісна взаємодія, що сприяє емоційному благополуччю всіх дітей, відсутні будь-які прояви насильства та є достатні ресурси для їх запобігання, а також дотримано права і норми фізичної, психологічної, інформаційної та соціальної безпеки кожного [3, с. 10].

Найкраще зрозуміти поняття «психологічна безпека» можна усвідомивши дуальність даного феномену, адже паралельно з нею існує «психологічна небезпека», що визначена як «булінг». Зазвичай, небезпека та загрози в дитячому середовищі часто бувають спричинені випадковими явищами та непередбачуваними ситуаціями, тому необхідно створити такі умови, які б допомогли вчасно виявити та успішно протидіяти їх повторній появі.

Таким чином, психологічна характеристика дитячого середовища була б неповною, якби ми не показали очевидний контраст і не визначили умови, за яких внутрішня природа дитини розкривається в повній мірі. Саме сукупність цих умов може бути визначена поняттям «психологічна безпека». Відтак, психологічно безпечним можна вважати таке середовище, до якого прихильно ставляться більшість його учасників, де високі показники «градусу задоволеності взаємодією», високий ергономічний критерій функціонального комфорту всіх учасників взаємодії, відсутнє психологічне насильство. Звідси випливає, що психологічна безпека дитячого середовища та, як результат, збереження і підтримка психічного здоров я його членів, має стати пріоритетним напрямом діяльності на державному рівні.

Для організації психологічно безпечного дитячого середовища психологи благодійного фонду «Голоси дітей» розробили комплексну психокорекційно-профілактичну програму «Безпечний світ», яка складається з блоків, розрахованих для психокорекційної роботи з дітьми і батьками. Психокорекційно-профілактична програма ґрунтується на середовищному підході, який ми розуміємо і як умову реалізації виховного впливу, і як спосіб організації психологічно безпечного середовища та підвищення його виховного потенціалу з метою впливу на особистість кожної дитини. Будь-яке дитяче середовище має бути безпечним, навчальним, розвивальним, виховним, інформативним, екологічним, естетичним, діалоговим, гуманним, творчим.

У змісті психокорекційно-профілактичної програми закладено принцип діалогізації, що передбачає унікальність кожного партнера і принципову рівність одне з одним; відмінність і оригінальність точок зору, орієнтацію на розуміння й активну інтерпретацію точки зору партнера; взаємодоповнення позицій учасників спілкування. Діалог дозволяє прийняти чужі аргументи, чужий досвід, завжди шукає баланс, компроміс. Тобто метою учасників діалогу є досягнення взаєморозуміння та саморозвитку. Принцип діалогізації закладений в основу дискусій, дебатів, круглих столів, моделювання життєвих ситуацій, майстерні ціннісних орієнтацій, ігор, вправ та ін.

При розробці програми команда психологів виходила з таких думок, що ідея буде ефективною при дотриманні та врахуванні загальних психологічних умов розвитку і формування особистості дитини: врахування індивідуальних та вікових особливостей, соціального оточення, в якому живе дитина, аналізу історії її розвитку упродовж життя; вивчення і складання диференційованої характеристики пізнавальної, емоційно-вольової і мотиваційної сфер кожної окремої особистості; виявлення особливостей поведінки дитини в сім'ї, школі та при безпосередній комунікації з дорослими, ровесниками в ході реалізації психокорекційно-профілактичної програми; забезпечення взаємодії між сім'єю та школою у питаннях розвитку навчання і виховання дітей та формування їх особистості.

Реалізація психокорекційно-профілактичної програми передбачає створення толерантного середовища, як засобу організації психологічно безпечного дитячого середовища за всіма критеріями: ергономічним, емоційно-оцінним і комунікативно-діяльнісним. Толерантним середовищем у контексті психокорекції ми вважаємо доброзичливу атмосферу, яка сприяє збагаченню духовності кожного учасника міжособистісної взаємодії в дитячому соціумі. Створити толерантне середовище означає розробити проєкт виховного середовища, яке нейтралізуватиме негативний потенціал наявного. Як з'ясувалося раніше, ефективність організації психологічно безпечного дитячого середовища забезпечується сприятливим емоційним фоном закладів. У таких умовах залишається дібрати доцільні методи та засоби психокорекції з урахуванням індивідуальних запитів дітей, створити «ситуацію успіху» для кожної дитини й таку психологічну атмосферу, яка сприятиме успішному саморозкриттю дітей та подальшій рефлексії.

У ході реалізації програми «Безпечний світ» на етапі взаємодії з дітьми, слід акцентувати увагу на таких формах роботи, як інсценізація, психокорекційні та арт-терапевтичні вправи, тренінги. Саме завдяки ним відбувається розвиток критичного та аналітичного мислення дітей, удосконалюється вміння переконливо висловлювати думку, дискутувати, формується асертивне та саногенне мислення, навички емпатії.

Основними тенденціями гуманістичного процесу, який сприяє створенню безпечного дитячого простору було визначено такі: використання психологічних інтерактивних технологій, розвиток навичок ефективної комунікації, розробка сучасного стилю спілкування та методик психолого-педагогічного супроводу. Зокрема ефективною з позиції розвитку емпатії, толерантності дітей є вправа «Фонтан ідей», яка проводиться у формі брейнстормінгу, під час якого діти відповідали на запитання: «Що значить бути добрим?», «Чи добре бути чутливим?», «Як стати сильнішим». Такий вид роботи сприяв викоріненню прихованої дискримінації, розвитку сензитивності. Для підлітків проведено тренінг «Профілактика протиправної поведінки».

У ході реалізації програми «Безпечний світ» свою ефективність у формуванні навичок позитивного мислення і безконфліктної взаємодії продемонстрували такі методи: тренінги «Що таке милосердя?», «Як бути гарним другом», «Ми різні, але рівні», «Який я…», Тренінг розвитку самооцінки та успіху у житті та ін. Зокрема, ажіотаж викликали ігри: «Аварія корабля», «Супермаркет людяності». Активно проходили психокорекційні вправи «Біла ворона», «Коло сили», «Різні та інші», «Всі, дехто, ніхто», «Кролик», «Кришталева сова», «Сніжки», «Нитки дружби не порвуться», «Дивна людина», «Кого я боюсь». Крім того, ми практикували арт-терапевтичні, дихальні вправи на зняття напруги: «Глечик», «Випусти пару». Сподобалася дітям ідея з казкотерапією, яку ми використали до теми: «Що таке агресія?».

На особливу увагу заслуговує використання в процесі роботи різноманітного спектру ігор: сюжетно-рольових, імітаційних, комунікативних, ділових; інсценізацій; обговорення моральних дилем; розв'язання конфліктних ситуацій; аналіз інцидентів; групових бесід; розмов за «круглим столом».

Для зменшення рівня агресивності учасникам експерименту запропоновано елементи арт-терапії, а саме малюнок лівою рукою, робота з полімерною глиною, «методика викликаного гніву», які сприяють розвитку особистості, дозволяють дітям у доступній для них формі виражати свої емоції, передавати свій настрій і почуття, допомагають подолати тривожність, негативні поведінкові прояви. Слід зазначити, що в ході реалізації програми «Безпечний світ» діти висловлювали думки і поради в доброзичливій формі, що створювало на заняттях позитивний емоційний фон, сприяло розвитку навичок толерантної комунікації.

Другий етап реалізації психокорекційно-профілактичної програми «Безпечний світ» передбачає співпрацю з батьками дітей. Розрахований блок для батьків на 8 суботніх зустрічей упродовж 2-х місяців.

Для результативності виховної роботи в сім'ї, спрямованої на створення безпечного мікроклімату вдома, разом із батьками ми розробили пам'ятку ефективної взаємодії із 4-ох положень:

- сприймати дитину такою, якою вона є;

- поважати особистість дитини;

- ні за яких обставин не принижувати гідність дитини;

- пам'ятати: кожен має право на помилку, кожен має право на свою думку.

Для батьків проведено ділову гру «Безпека», завдяки якій вони дізналися про три форми безпеки: «безпека-мета», «безпека-норма», «безпека-стан». Також група батьків відвідала лекцію-тренінг «Психологічна безпека в сім'ї», де учасники змогли познайомитися з періодизацією психічного розвитку Е. Еріксона. Батьки переглядали відео-ролики, в яких знайшли багато цінних порад щодо спілкування з дітьми, розуміння їхніх емоцій і вікових криз. Батькам було запропоновано вправи на створення гуманного простору сімейної взаємодії, тренінг-сугестію «Безпека - це процес, а не результат!», диспут-тренінг «Насильство в сім'ї - найбільша міра моральної деградації людини», корекційних вправах «Діагностика сфер сімейного життя», «Колесо моєї родини».

Так, у процесі організації психологічно безпечного дитячого середовища та реалізації психокорекційно-профілактичної програми «Безпечний світ» ми переконалися, що ефективність процесу створення безпечного простору в дитячому середовищі досягається завдяки залученню дітей до спільної психокорекційної, пізнавальної, творчої діяльності, спрямованої на виявлення толерантної поведінки, унаслідок чого відбувається розвиток позитивного і критичного мислення, емоційно-чуттєвої сфери особистості, збагачення досвіду гуманної поведінки, причому цей процес має бути систематичним і безперервним, щоб, незважаючи на кризові явища в суспільстві, молодь не втрачала гуманності, згуртовувалася заради добрих справ, брала участь у всіх можливих процесах у державі. Тільки у такий спосіб, на нашу думку, можливо подолати булінг і насильство у дитячому світі.

Після застосування розробленої нами психокорекційно-профілактичної програми «Безпечний світ» особлива увага зверталася на те, як змінилися такі показники референтної значущості освітнього середовища, як: задоволення потреби у особистісно-довірчому спілкуванні; захищеність від психологічного насильства у взаємодії.

Ми провели рефлексію у вигляді експрес-опитування дітей. Так, Артем Д. (10 років) зізнався, що заняття, проведені нами, змінили його ставлення до дітей, які заїкаються, не вимовляють звук «р», шепелявлять. «Якщо раніше я вибухав сміхом, чуючи це, то тепер мені соромно. Адже людина не винна, що має таку особливість, а насмішки над нею швидше принижують того, хто насміхається, а не того, з кого…». Даша С. (10 років) написала твір-есе про те, як приємно дарувати. Дівчинка вважає, що завдяки відвіданим заняттям вона зрозуміла, що «дарувати подарунок нічого не очікуючи навзаєм, - справа щирої душі». Ауріка В. (9 років), у відгуку про нашу програму «Безпечний світ» написала, що наші заняття «…наче дощик пролилися на землю. Тепер квіти, дерева і трави стали ще міцнішими, яскравішими і кращими. Отак і ми зрозуміли, що бути добрим, вихованим і толерантним набагато краще, ніж скупим, злим і єхидним». Настя Д. (12 років) зізналася, що після виховного заходу про «Вавилонську вежу» нарешті зробила перший крок і помирилася із двоюрідною сестрою, з якою вже три місяці не спілкувалася.

Після участі в нашій експериментальній роботі діти зізнаються, що іноді ще трапляються насмішки з їхньої зовнішності, прізвища, але тепер вони по-іншому до цього ставляться, по-іншому реагують, відчувають самоповагу. Батьки також підтвердили факт емоційного зближення з дітьми, покращення стосунків, підвищення рівня довіри. Батьки деяких дітей висловилися про нашу роботу як таку, що «мала ефект», оскільки діти стали більш турботливими, з розумінням почали ставитися до відсутності певних матеріальних речей.

На завершення третього етапу ми здійснили письмове опитування батьків дітей (рефлексія), які брали участь в експерименті, їм необхідно було відповісти на такі запитання:

- Що найбільше запам'яталося, сподобалося?

- Яка тема була особливо актуальною та цікавою?

- Чи потрібні, на ваш погляд, такі заходи для дітей?

- Як ви збираєтеся використати те, чого навчилися в повсякденні?

Висновки

Ми вважаємо, що всі перелічені форми і методи корекції сприяють створенню психологічно безпечного дитячого середовища, закріплюють навички доброзичливості, зберігають позитивну емоційну атмосферу в колективі. Важлива роль належить психолого-педагогічному супроводу процесу налагодження позитивної взаємодії в дитячому середовищі. Завдяки психокорекційній роботі, емоційній взаємодії з дітьми, створенню ситуації успіху, віри в краще в кожній дитині, позитивному психологічному мікроклімату, гумору та творчості ми зуміли досягнути поставленої мети.

Література

1. Нова українська школа: порадник для вчителя / за заг. ред. Н.М. Бібік. Київ: Літера ЛТД, 2019. 208 с.

2. Обозова О. Психологічна безпека освітнього середовища. Психолог. № 10 (442) Березень 2011. С. 3-6.

3. Цюман Т.П., Бойчук Н.І. Кодекс безпечного освітнього середовища: метод. посіб. К., 2018. 56 с.

References

1. Bibik, N.M.(Eds.). (2019). Nova ukrayins'ka shkola: poradnyk dlya vchytelya [New Ukrainian school: a teacher's guide] Kyiv: Litera LTD [in Ukrainian].

2. Obozova, O. (2011). Psykholohichna bezpeka osvitn'oho seredovyshcha. [Psychological safety of the educational environment.]. Psykholoh - Psychologist., 10, 3-6 [in Ukrainian].

3. Tyuman, T.P. & Boychuk, N.I. (2018) Kodeks bezpechnoho osvitn'oho seredovyshcha [Code of a safe educational environment]. Kyiv [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru