Когнітивні стилі особистості як чинник формування самозбережувальної поведінки студентів

Размещено на http://allbest.ru

Комунальний заклад вищої освіти

«Вінницька академія безперервної освіти»

Когнітивні стилі особистості як чинник формування самозбережувальної поведінки студентів

Пилявець Наталія Ігорівна

старший викладач кафедри психології

м. Вінниця

Анотація

У науковій статті представлено результати експериментального дослідження когнітивних стилів особистості як чинника формування самозбережувальної поведінки студентів. Обґрунтовано актуальність дослідження самозбережувальної поведінки молоді з точки зору психології індивідуальних відмінностей, зокрема у взаємозв'язку з особливостями сприйняття, аналізу, структурування та категоризації інформації від оточення.

Здійснено огляд сучасних тенденцій в дослідженні когнітивних стилів особистості, основними з яких є: уявлення про природу когнітивних стилів, їх становлення та особливості прояву, положення про зв'язок когнітивних стилів з особистісними характеристиками, з професійною, з навчальною діяльністю. Визначено, що дослідження впливу когнітивних стилів на поведінку людини залишається важливим і актуальним напрямом наукових пошуків сьогодення.

В контексті даного дослідження зазначено, що розуміння ступеня впливу когнітивних стилів на самозбережувальну поведінку може дати можливість більш ефективно впливати на її формування у студентської молоді. Представлені результати експериментального дослідження когнітивних стилів студентської молоді, визначено рівні сформованості самозбережувальної поведінки учасників експерименту, доведено зв'язок рівня сформованості самозбережувальної поведінки з особливостями когнітивно-стильової організації студентів.

Виокремлено типи (стилі) поведінки студентів в залежності від ставлення до самозбереження, визначено, що групи студентів з різним стилем поведінки по відношенню до здоров'я відрізняються особливостями когнітивно-стильової організації, що підтверджено методами математичної статистики. Представлено результати впровадження тренінгової програми, спрямованої на оптимізацію процесу формування самозбережувальної поведінки студентської молоді з урахуванням особливостей когнітивно-стильової організації учасників.

Ключові слова: когнітивні стилі, самозбережувальна поведінка, стилі ставлення до самозбереження, мотивація, локус контролю, життєстійкість, самоактуалізація.

Abstract

Cognitive personality styles as a factor of the formation of students* self-preserving behavior

Pyliavets Nataliya Igorivna Senior lecturer of the Department of Psychology, Communal Institution of Higher Education "Vinnytsia Academy of Continuing Education", Vinnytsia

The scientific article presents the results of an experimental study of cognitive styles of the individual as a factor in the formation of self-preservation behavior of students.

The relevance of the study of self-preservation behavior of young people from the point of view of the psychology of individual differences, in particular in relation to the peculiarities of perception, analysis, structuring and categorization of information from the environment, is substantiated. An overview of modern trends in the study of cognitive styles of personality was carried out, the main ones of which are: ideas about the nature of cognitive styles, their formation and peculiarities of manifestation, provisions on the connection of cognitive styles with personal characteristics, with professional, with educational activities.

It was determined that the study of the influence of cognitive styles on human behavior remains an important and relevant direction of scientific research today. In the context of this study, it is stated that understanding the degree of influence of cognitive styles on self-preservation behavior can provide an opportunity to more effectively influence its formation among student youth. The results of an experimental study of the cognitive styles of student youth are presented, the levels of formation of self-preservation behavior of the participants of the experiment are determined, and the connection between the level of formation of self-preservation behavior and the peculiarities of the cognitive-style organization of students is proven. The types (styles) of students' behavior depending on the attitude to selfpreservation are singled out, it is determined that groups of students with different styles of behavior in relation to health differ in the features of cognitive-stylistic organization, which is confirmed by methods of mathematical statistics. The results of the implementation of a training program aimed at on the optimization of the process of formation of self-preservation behavior of student youth, taking into account the peculiarities of the cognitive and stylistic organization of the participants.

Keywords: cognitive styles, self-preservation behavior, styles of attitude to self-preservation, motivation, locus of control, vitality, self-actualization.

Вступ

Постановка проблеми. Сучасна людина будує своє життя в досить непростих умовах, які можна охарактеризувати рядом несприятливих факторів, таких як погіршення екології, епідеміологічні загрози, підвищені вимоги до рівня професійної діяльності, життя в умовах соціальної нестабільності, часто загрози життю та здоров'ю, пов'язані з воєнним станом в країні, ситуації постійного психологічного стресу тощо. Все це є причиною зниження захисних функцій організму, рівня стресостійкості, поширення шкідливих звичок тощо, і, як правило, призводить до зниження позицій здоров'я в загальній структурі цінностей особистості.

Сьогодні проблемами здоров'я населення займаються, переважно, заклади охорони здоров'я, які орієнтовані на діагностику та лікування хвороби. Такий підхід в певних обставинах є доцільним, однак ми розуміємо, що збереження і підтримка здоров'я - це завдання, перш за все, самої людини. Адже без свідомого ставлення кожної людини до свого здоров'я неможливою є якісна профілактика та попередження хвороб. Поведінка людини, стиль її життя опосередковує вплив всіх інших факторів на здоров'я. В ситуації однакових екологічних, соціально-економічних, побутових та інших умов життя, навіть маючи однакову спадковість, люди, які проживають в одній родині, частіше за все мають різний стан здоров'я. Здебільшого це пояснюється різним стилем життя, різним рівнем піклування про себе, по суті різним рівнем сформованості самозбережувальної поведінки особистості. В попередніх роботах ми неодноразово підкреслювали актуальність дослідження самозбережувальної поведінки особистості. Зокрема найбільшу актуальність бачимо в дослідженні процесу формування самозбережувальної поведінки студентської молоді, адже саме в цей період життя створює навколо молодих людей умови, в яких вони мають навчитися самостійно дбати про свій добробут, їх стиль життя стає більш усвідомленим у всіх аспектах. Варто зазначити, що, на думку О. Горпинич [1], сучасні студенти в конструюванні свого життєвого шляху прагнуть зайняти суб'єктну, відповідальну позицію. Саме задоволення власних індивідуальних бажань, а не соціальних потреб, як це було раніше, є характерними рисами вибору відповідного життєвого стилю сьогодні.

Слід також зазначити, що формуванням стилю життя сучасної молоді характеризується не прагненням бути схожими, дотримуватись одного стилю, а навпаки сучасні студенти практично повністю відображають гетерогенність сучасного суспільства, яка виявляється в різноманітності життєвих стилів. При цьому важливу роль у формуванні стилю життя відіграє елемент добровільності - стиль життя є результатом вільного вибору людини [1].

Тому реаліями повсякденного життя студентства є, з одного боку, більше можливостей для самовираження, аз іншого - збільшення рівня відповідальності за своє майбутнє, від рівня усвідомленості якої багато в чому залежить і вибір стилю життя.

Крім того, важливо зазначити, що реальність останніх років є такою, що спонукає замислитись над необхідністю формування у молодих людей не тільки здорового способу життя, але, водночас, і навичок убезпечення себе. Тому такі необхідні на сьогодні навички, як навички адекватного сприймання реальності, уміння оцінювати життєві виклики і загрози та співвідносити їх із власними ресурсами, уміння планувати свою діяльність щодо підготовки себе до дій в умовах небезпеки та підвищеної психоемоційної напруженості тощо зміщують актуальність теми здорового способу життя в напрямку самозбережувальної поведінки. З огляду на це ми розуміємо, що не приділяючи зараз належної уваги формуванню культури самозбереження у молодого покоління ми ставимо під загрозу його здоров'я та майбутнє. Але пошук нових шляхів формування спрямованості на самозбережувальну поведінку є вкрай складним завданням без розуміння тих факторів, які безпосередньо впливають на прийняття молодою людиною «внутрішнього рішення» про дотримання здорового способу життя. Отже, доцільним є розгляд цього питання з точки зору психології індивідуальних відмінностей. На наш погляд, вивчення індивідуальних особливостей сприйняття, аналізу, структурування та категоризації інформації від оточення у студентів з різним рівнем сформованості самозбережувальної поведінки стане основою подальшого удосконалення шляхів і методів формування самозбережувальної поведінки студентів. Особливості сприймання інформації отримали назву «когнітивний стиль». Термін «когнітивний стиль» був введений в психологію в 50-60 р.р. ХХ ст. американськими вченими (Gardner, Holzman, Klein, Lipton, Spence, 1959; Kagan, 1966; та ін), які активно вивчали способи пізнання людьми навколишнього. Вони принципово відмежовували це поняття від індивідуальних особливостей успішності інтелектуальної діяльності [2]. Пізніше когнітивні стилі стали розглядатися як індивідуально-своєрідні способи переробки інформації про навколишнє, що відрізняються в плані сприйняття, аналізу, структурування, категоризації, оцінювання того, що відбувається [3].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. На сьогодні в Україні науковцями розробляються такі напрямки у вивченні когнітивних стилів: уявлення про природу когнітивних стилів, їх становлення та особливості прояву (А. Палій, А. Чеботарева, Р. Каламаж, А. Власенко), положення про зв'язок когнітивних стилів з особистісними характеристиками (А.Палій, А.Студенікін, Ю.Кушнір, О.Яремчук, Н.Коструба, Я.Гошовський), з професійною самореалізацією (О. Пісоцький, Л. Жердецька, Н. Кісіль, С. Засєкін, Г. Соломіна, М.Попова), з навчальною діяльністю (І. Пасічник, С. Максименко, Л. Романовська, С. Бондар, В. Тарасун, Д. Рождественська, Т. Бушуєва, А. Авер'янова, Т. Хомуленко, М. Боришевський, Т. Лисянська).

Метою нашої статті є експериментальне вивчення впливу когнітивних стилів особистості на формування самозбережувальної поведінки студентської молоді.

Виклад основного матеріалу

Нинішній період розвитку психологічної науки характеризується спадом інтересу до вивчення когнітивних стилів. Головною проблемою вважалась відсутність точного визначення конструктів «стиль» та «когнітивний стиль», а також загальної теоретико-методологічної основи. Незважаючи на це дослідження когнітивних стилів продовжуються, зокрема і в Україні, адже вони мають велике прикладне значення у таких областях як освіта, навчання, менеджмент, психотерапія тощо. Основні напрямками досліджень когнітивних стилів в українській психології на сьогодні є такі напрямки. самозбережувальний поведінка когнітивний учень

По-перше, низка робіт присвячена самій природі когнітивних стилів (А. Палій, А. Чеботарева, Р. Каламаж, А. Власенко). Зокрема А. Палій зазначає, що когнітивні стилі - це індивідуально-своєрідні способи переробки інформації, які характеризують специфіку складу розуму конкретної людини й відмінні особливості її інтелектуальної поведінки…Особистість у контексті когнітивно-стильового підходу є результатом складної взаємодії біологічних і соціокультурних чинників, а когнітивні стилі є однією з детермінант, що виконують наскрізну регуляцію поведінки на всіх рівнях інтегральної індивідуальності й детермінують формування її особистісних рис [3].

Р. Каламаж здійснює аналіз напрацювань зарубіжних та вітчизняних дослідників стосовно зв'язків когнітивних стилів між собою, з пізнавальними процесами, окремими параметрами діяльності та особистості. Вказує на актуальність побудови когерентної теорії когнітивного стилю та перспективність досліджень у цьому напрямку [4].

А. Власенко розглядає когнітивну складову адаптаційного процесу, адаптаційні компоненти когнітивного стилю особистості. Визначає місце і значення процесів адаптації, обумовлених когнітивним стилем особистості в загальній структурі адаптаційних процесів. В результаті приходить до висновку, що найкращій адаптації студента до навчального процесу сприяють середньовіддалені від полюсів когнітивно-стильові показники його особистості [5]. Численні роботи сучасних дослідників присвячені розв'язанню проблеми взаємозв'язку когнітивного стилю з особистісними характеристиками. Серед них А. Палій (Когнітивні стилі як детермінанти формування особистісних рис), О. Санніков, С. Заваленко (Співвідношення когнітивних стилів і параметрів прийняття рішень), А. Студенікін (Вплив когнітивного стилю особистості на процес спілкування), Ю. Кушнір,

О. Яремчук (Когнітивні стилі та особливості прояву стресостійкості у студентської молоді), Н. Коструба, Я. Гошовський (Когнітивно-стильова характеристика комунікативної компетентності студента).

Низка робіт присвячена дослідженню взаємозв'язків когнітивних стилів з розвитком людини в професії. Зокрема, такі автори як О. Пісоцький, Л. Жердецька, Н. Кісіль спрямували свої погляди на професію психолога.

Досить велику увагу приділяють сучасні дослідники впливу когнітивних стилів на навчальну діяльність. Так І. Пасічник, С. Максименко в ході вивчення ролі когнітивно-стильових особливостей особистості в процесі навчальної діяльності аналізують напрацювання зарубіжних та вітчизняних дослідників стосовно зв'язків когнітивного стилю з інтелектуальною та мислиннєвою діяльністю, здібностями, пізнавальними процесами як складовими метакогнітивної регуляції навчального процесу[6].

Л. Романовська розглядала когнітивний стиль особистості як чинник процесу розуміння тексту. Авторка довела, що зниження крайніх проявів когнітивно-стильових особливостей виявилось пов'язане із зростанням успішності діяльності, спрямованої на розуміння тексту [7]. Ці напрямки досліджень є лише деякими з великої кількості дослідницьких тем, які вивчаються в галузі когнітивних стилів в українській психології. Зокрема, дослідження впливу когнітивних стилів на поведінку людини залишається актуальним і важливим напрямом наукових досліджень. В цілому, дослідження впливу когнітивних стилів на поведінку людини залишається важливим і актуальним напрямом наукових пошуків сьогодення. В контексті нашого дослідження зазначимо, що розуміння ступеня впливу когнітивних стилів на самозбережувальну поведінку може дати можливість більш ефективно впливати на її формування у студентської молоді. З метою дослідження взаємозв'язку когнітивних стилів особистості із рівнем сформованості самозбережувальної поведінки нами було сформовано вибірку дослідження, яку склали студенти Вінницького технічного університету, Донецького національного університету імені Василя Стуса, КЗВО «Вінницька академія безперервної освіти», кількість опитаних - 130 осіб віком від 18 до 25 років.

Для визначення когнітивних стилів сучасної молоді було використано такі методики: опитувальник «ТСОВ4» (В.В.Селіванов) для визначення когнітивного стилю полезалежність-поленезалежність [8], опитувальник AHS для визначення аналітичності-холістичності світоглядної позиції індивіда (Choi, Koo и Choi, Analytic-holistic scale) [8], «Шкалу інтолерантності до невизначеності» (IUS - 12) Н. Карлетона [9], опитувальник «Визначення рівня рефлексивності» (А.В. Карпова) [10].

Згідно отриманих даних за методикою на визначення когнітивного стилю полезалежність-поленезалежність, виявлено, що високий рівень поленезалежності показали 5,38% респондентів, низький рівень поленезалежності (по суті - полезалежність) виявлений у 35,39% опитаних, більша частина студентів виявили середній рівень поленезалежності (59,23%). Ця тенденція простежується в результатах по всіх шкалах опитувальника. На думку Г. Уіткіна, стиль поезалежність-поленезалежність свідчить про глобальну домінуючу тенденцію особистості орієнтуватися при вирішенні проблеми або на інших людей (полезалежність), або на самого себе (поленезалежність).

Показники за загальною шкалою аналітичності - холістичності опитувальника AHS вказують на перевагу у більшості студентів середніх значень за шкалою. Це можна розцінювати, як здатність гнучко підходити до вирішення проблем і завдань і довільно перемикатися з аналітичного стилю на холістичний у разі необхідності. 32,31% опитаних показали виражений полюс холістичності, що свідчить про те, що їм властиво охоплювати цілісно картину будь-якої ситуації, вони прагнуть розуміти контекст і відносини між різними елементами системи. Холісти намагаються знайти рішення, зосереджуючись на загальних взаємозв'язках та враховуючи вплив оточуючих факторів. Вираженого полюсу аналітичності не виявив жоден з опитаних.

За більшістю субшкал (фокус уваги, каузальна атрибуція, толерантність до невизначеності) конструкта аналітичності -холістичності вектор відхилення від середніх значень спрямований у бік холістичного конструкту. Це проявляється в орієнтації на контекст при обробці інформації та в прагненні виявити взаємозв'язок між об'єктами. При пошуку причинно- наслідкових зв'язків холісти більшою мірою спираються на ситуативні фактори.

Цілісне сприйняття картини світу дозволяє їм розглядати ситуацію загалом, враховувати різні протиріччя та точки зору для пошуку компромісу. Виняток становлять ситуації змін (шкала «сприйняття змін»), в таких випадках опитані студенти проявляють більше аналітичності, тобто більше уваги приділяють деталям і частинам, розділяють інформацію на окремі елементи, аналізують деталі, намагаються зрозуміти зв'язки між ними, намагаються вирішити проблему шляхом знаходження оптимальних рішень на основі логічного мислення.

Щодо результатів на Шкалою інтолерантності до невизначеності (IUS - 12) Н. Карлетона, то показники за загальною шкалою «індекс інтолерантності» вказують на перевагу у більшості студентів середніх значень, хоча, слід відмітити наявність осіб, які показали крайні високі значення за цією шкалою (20,77%), та крайні низькі значення (6,15%). Також слід відмітити, що існує різниця в результатах за шкалами прогностична тривога та гнітюча тривога. Середні показники прогностичної тривоги вище, що може свідчити про те, що майбутнє видається джерелом дискомфорту, можливих небезпек, викликає відчуття тривоги і невпевненості. В той же час невизначеність сьогодення для більшості опитаних не створює відчуття безвиході, з цим вони можуть діяти відповідно до обставин (нижчий бал за шкалою гнітючої тривоги).

За методикою «Визначення рівня рефлексивності» (А. Карпова) низький рівень рефлексивності мають - 21,54% опитаних, високий рівень рефлексивності виявлений лише у 26,92% опитаних, більша частина студентів виявили середній рівень рефлексивності (51,54%).Методика дозволила виявити можливості у саморегуляції своєї діяльності та поведінки студентів з точки зору швидкості прийняття ними рішень.

Відповідно до попередньовизначених [11] показників самозбережувальної поведінки сформовано методичний інструментарій та проведено дослідження рівня сформованості самозбережувальної поведінки студентської молоді [11] в рамках цієї ж групи досліджуваних за методиками: опитувальник

Т. Титаренко «Життєві завдання особистості», опитувальник «Орієнтовна оцінка здорової поведінки», методика дослідження локусу контролю (Дж. Роттера), опитувальник діагностики самоактуалізації особистості (Е. Шострома), тест життєстійкості (С. Мадді). Результати свідчать, що високий рівень сформованості самозбережувальної поведінки виявили 2,31% студентів, достатній - 7,69%, середній рівень 65,38%, низький рівень - 24,62% студентів.

За допомогою кореляційного аналізу за критерієм Пірсона виявлено низку кореляційних зв'язків когнітивних стилів особистості з рівнем сформованості самозбережувальної поведінки студентів. Наведемо найбільшзначущі:

1. Рівень сформованості самозбережувальної поведінки має обернений кореляційний зв'язок із загальною шкалою аналітичності- холістичності (r=-0,407; p<0,05), що може свідчити про те, що особам із переважаючим аналітичним стилем мислення властиво більше турбуватися про самозбереження, ці респонденти в ході дослідження виявили більш високі рівні самозбереження.

2. Наявний обернений кореляційний зв'язок з показниками за шкалою фокуса уваги (r=-0,2; p<0,05), підтверджує попередній висновок. Оскільки показники за даною субшкалою дають нам можливість зрозуміти те наскільки людина орієнтується на контекст ситуації при прийнятті рішень, залежить від ситуації і людей навколо, то тут ми можемо робити висновок про те, що вищий рівень сформованості самозбережувальної поведінки показали ті респонденти, які є більше поленезалежними у прийнятті рішень.

3. Перевагу аналітичності в процесі формування самозбереження підтверджує наявність слабкого оберненого кореляційного зв'язку результатів за субшкалою каузальна атрибуція (r=-0,123; p<0,05). Отже можемо сказати що люди які не схильні шукати причини подій і явищ, що з ними трапляються, у зовнішньому світі, а більше беруть відповідальності на себе і аналізують свою поведінку, більше схильні і до самозбереження.

4. Рівень сформованості самозбережувальної поведінки має також обернений кореляційний зв'язок з шкалою толерантність до протиріч (r=-0,414; p<0,05) та прямий кореляційний зв'язок з індексом інтолерантності до невизначеності (r=0,246; p<0,05) та шкалою гнітючої тривоги (r=0,286; p<0,05), а також слабкий кореляційний зв'язок зі шкалою прогностичної тривоги (r=0,171; p<0,05). Що однозначно стверджує про взаємозалежність процесу формування самозбережувальної поведінки з можливістю людини толерувати невизначеність, приймати рішення і адекватно функціонувати в складних ситуаціях життя.

5. Рефлексивність за результатами нашого дослідження також має прямий кореляційний зв'язок із рівнем сформованості самозбережувальної поведінки (r=0,407; p<0,05), що свідчить про те, що особи, чия здатність рефлексувати є краще розвиненою, мають і вищі показники щодо самозбереження.

Наступним етапом роботи з метою більш якісного аналізу і групування психологічних особливостей, які є в основі самозбережувальної поведінки, було використано метод кластерного аналізу, що дає можливість узагальнити отримані дані у наочні структури та згрупувати схожі змінні між собою. До множини характеристик, які мали піддаватися кластерному аналізу були внесені показники самозбережувальної поведінки. Нами був обраний метод ієрархічної кластеризації (метод Варда), в якості міри відстані між об'єктами обраний квадрат Евклідової відстані. За цих умов, система розподілила досліджуваних на чотири кластери.

До першого кластеру (16,15% від загальної кількості опитаних) увійшли студенти, які мають сформовану мотиваційну спрямованість на здоров'я як на рівні розуміння і декларування цінностей самозбереження, так і на поведінковому рівні. До цієї групи не увійшли особи з низькою життєстійкістю та низьким рівнем самореалізації. Провівши більш детальний аналіз особистісних якостей студентів, які увійшли до цієї групи, можемо стверджувати, що їм властиве свідоме прагнення до здорового способу життя, вони вважають, що здоров я є цінністю і активно працюють над його збереженням та зміцненням. В їх житті регулярною є фізична активність, будь то тренування, прогулянки, спорт чи інші види рухової діяльності. Увага також приділяється раціональному харчуванню. Студенти цієї групи уникають шкідливих звичок. Для них характерною є соціальна активність, здебільшого середній, високий рівень самоактуалізації і життєстійкості. Вважаємо такий стиль поведінки у ставленні до самозбереження оптимальним (доцільним). Саме такий стиль сприяє підтриманню життєвої енергії, покращенню самопочуття та здоров'я, а також тривалому фізичному, емоційному і психологічному добробуту.

Другий кластер (20% від загальної кількості опитаних) характеризується досить високою однорідністю по всіх показниках. Особи, які виділені в цю групу, декларують сформовану мотивацію до збереження і підтримки здоров'я, але на рівні поведінковому показали середній рівень ставлення до здоров'я (всі 100%), мають екстернальний локус контролю (всі 100%), середній рівень життєстійкості (всі 100%), рівень самореалізації розподілився між високим і середнім. Для цієї групи характерна відсутність осіб із низьким рівнем по будь-якому показнику. Під час аналізу особистісних якостей студентів цієї групи приходимо до висновку, що для них характерним є інертний (пасивний) стиль поведінки щодо самозбереження, який характеризується відсутністю активної уваги та зусиль щодо збереження та покращення здоров'я. Це може проявлятися в униканні фізичної активності, часто в неконтрольованому харчуванні. Студенти цієї групи допускають вживання тютюну, алкоголю чи інших шкідливих речовин безсистемно, відкладають будь-які дії щодо здоров'я на майбутнє, не розуміючи їх актуальності. Такий стиль поведінки по відношенню до самозбереження може викликати ризики для фізичного і психологічного стану, оскільки особа не вкладає достатньо зусиль у підтримку власного здоров'я та благополуччя.

Група студентів, яка увійшла до третього кластеру (33,08% від загальної кількості опитаних), на нашу думку, характеризується невизначеністю у ставленні до самозбережувальної поведінки, оскільки по всіх показниках досить різнорідні дані. Тобто, для осіб, які увійшли до цього кластеру характерним є невизначений (нестабільний) стиль поведінки щодо самозбереження. Ці студенти можуть виявляти інтерес та зусилля щодо здорового способу життя, але це ставлення може змінюватися з часом. Тренування чи рухова діяльність також можуть включатися та виключатися з режиму в залежності від ситуацій та настрою. Це саме може стосуватися режиму харчування, шкідливих звичок, самоактуалізації в житті тощо. Такий стиль поведінки може призвести до недостатньо сталої підтримки здорового способу життя, що впливатиме на досягнення стійкого фізичного та психологічного добробуту.

До четвертого кластеру (30,77% від загальної кількості опитаних) увійшли особи, менш схильні до турботи про власне здоров'я, оскільки більшість з них мають низький рівень по деяких показниках самозбережувальної поведінки, в тому числі і на поведінковому рівні. Тобто ці студенти допускають в своє життя шкідливі звички, не приділяють уваги фізичній активності, раціональному харчуванню, вони не виявляють зацікавленості в розвитку та покращенні свого стану здоров'я. Такий стиль поведінки у ставленні до самозбереження, на наш погляд, є недоцільним, оскільки може призвести до серйозних наслідків для фізичного та психологічного здоров'я молодих людей.

Для порівняння когнітивно-стильових особливостей студентів, які належать до різних груп, ми використали непараметричний Н-критерій Крускала-Уолліса. Виявлено статистично значущі відмінності стильових особливостей студентів між групами за показниками аналітичності- холістичності, каузальної атрибуції, толерантності до невизначеності, рефлексивності, прогностичної тривоги, гнітючої тривога та індексу інтолерантності. Відмінності за показниками полезалежності- поленезалежності, фокусу уваги та сприйняття змін виявилися такими, що не мають статистичної значущості.

Таблиця 1

Література

1. Горпинич О. Типологія молодіжних стилів життя студентської молоді Особистість студента та соціокультурне середовище університету в суспільному контексті. Збірник наукових праць ІІІ Всеукраїнської науково-практ ичної конференції. 23 т равня 2019 р. м. Київ, 2019. 100 с.

2. Палій А.А. Диференціальна психологія. К., 2010. 954 с.

3. Палій А.А. Когнітивно-стильові детермінанти індивідуальності. Проблеми сучасної психології: зб. наук. праць К-ПНУ імені Івана Огієнка Інституту психології ім. Г.С. КостюкаНАПН України. 2011 №11. С.584-595.

4. Каламаж, Р. В. (2012). Когнітивно-стильовий вимір у психологічних дослідженнях. Наукові записки Національного університету Острозька академія. Серія: Психологія і педагогіка, (20), С. 32-40.

5. Власенко А. А. Про адаптаційну функцію когнітивного стилю особистості. Актуальні проблеми психології Інституту психології імені ГС Костюка. ТІ, С. 31-36.

6. Максименко С. Д., Пасічник, І. Д. Роль когнітивно-стильових особливостей особистості в процесі навчальної діяльності. Наукові записки Національногоуніверситет;у "Острозька академій". Сер.: Психологія і педагогіка. 2010. Вип. 14. С. 3-10.

7. Романовська Л. І. Когнітивний стиль особистості як чинник процесу розуміння тексту. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук, 2005.

8. Ватан Ю. П. Психологічні особливості актуалізації метакогнітивного потенціалу особистості. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 053 Психологія. Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського», Одеса, 2023.

9. Громова, Г. М. Інструмени вимірювання толерантності до невизначеності. адаптація тесту «шкала інтолерантності до невизначеності» Н. Карлетона. 2021.

10. Бугерко, Я. М. Психологічна динаміка розгортання рефлексивних процесів у модульно-розвивальному освітньому циклі: дис. ... канд. пс^^^ол. наук : 19.00.07/Ярослава Миколаївна Бугерко; наук. кер. А. В. Фурман; РВНЗ 'Крим. гуманіт. ун-т" Одеса, 2009. 255 с.

11. Пилявець Н.І. Дослідження психологічних особливостей самозбережувальної поведінки студентської молоді. Науковий ж;урнал «Габітус» Причорноморського науково- дослідного інституту економіки та інновац. Вип. 51, 2023.

References

2. Palii A.A. Differential psychology. K., 2010. 954 p.

3. Palii A.A. Cognitive and stylistic determinants of individuality. Problems of modern psychology: coll. of science works of Ivan Ohienko K-PNU of the Institute of Psychology named after H.S. Kostyuk of the National Academy of Sciences of Ukraine. 2011 #11. P.584-595.

4. Kalamage, R. V. (2012). Cognitive-stylistic dimension in psychological research. Scientific notes of the National University Ostroh Academy. Series: Psychology and pedagogy, (20), pp. 32-40.

5. Vlasenko A. A. On the adaptive function of the cognitive style of the individual. Actual problems of psychology of the Kostyuk Institute of Psychology. TI, pp. 31-36.

6. Maksimenko S.D., Pasichnyk, I.D. The role of cognitive and stylistic features of the personality in the process of educational activity. Scientific notes of the National University "Ostroh Academy". Ser.: Psychology and pedagogy. 2010. Issue 14. P. 3-10.

7. Romanovska L. I. Cognitive style of the individual as a factor in the process of understanding the text. Abstract of the dissertation for obtaining the scientific degree of candidate of psychological sciences, 2005.

8. Vatan Yu. P. Psychological peculiarities of actualization of the metacognitive potential of the individual. Dissertation for obtaining the scientific degree of Doctor of Philosophy in specialty 053 Psychology. State institution "Southern Ukrainian National Pedagogical University named after K.D. Ushinsky", Odesa, 2023.

9. Gromova, G. M. Tools for measuring uncertainty tolerance. adaptation of the "scale of intolerance to uncertainty" test by N. Carleton. 2021.

10. Bugerko, Y. M. Psychological dynamics of unfolding reflective processes in the modular- developmental educational cycle: thesis. ... candidate psychol. Sciences: 19.00.07 / Yaroslava Mykolayivna Bugerko; of science driver A. V. Furman; "Crimean Humanities University" Odesa, 2009. 255 p.

11. Pyliavets N.I. Study of psychological features of self-preservation behavior of student youth. Scientific journal "Habitus" of the Black Sea Research Institute of Economics and Innovation. Vol. 51, 2023.

Размещено на Allbest.ru