Ефективність застосування тренінгових технологій збереження психологічного здоров’я

Размещено на http://www.allbest.ru

Одеський національний унверситет імені І.І. Мечникова

Ефективність застосування тренінгових технологій збереження психологічного здоров'я

Курова Анастасія Володимирівна кандидат психологічних наук, доцент кафедри соціальної психології

Анотація

Стаття присвячена перевірці ефективності застосованої тренінгової технології щодо збереження та підтримки психологічного здоров'я молоді в умовах невизначеності. В даному дослідженні технологічний підхід розглядається як спеціально укладений комплекс заходів та конкретних психотехнічних прийомів, спрямованих на досягнення кінцевої мети - підтримки та збереження психологічного здоров'я молоді в умовах невизначеності. Показано, що основна перевага психологічних тренінгових технологій полягає в тому, що при мінімальних матеріальних, просторово- часових та інших витратах, забезпечується виконання послідовних чітких дій для максимального максимально досягнення прогнозованого результату. Головна особливість технологізації тренінгу збереження психологічного здоров'я молоді в умовах невизначеності полягає в самій сутності соціальних відносин сучасної молоді та суб'єктивного переживання нею ситуації невизначеності. Складності застосування тренінгових технологій полягають у низці вимог до соціально-професійних субкомпетенцій психолога (організаторські, моделюючі, психодіагностичні, дослідницькі, ігрові, інтерпретаційні, компетенції спілкування, впливу, навчання тощо) та максимально суб'єктивована категорія психологічного здоров'я. Укладено психологічний портрет осіб із різними стратегіями збереження психологічного здоров'я, як-от: екзогенною (екстернальною)/

ендогенною(інтернальною); самоактуалізації'/маніпуляції; активної

(кар'єрної)/пасивної (рефлексивно-пристосувальної); креативної /звичайної; функціонально-дієвої (сьогодення)/ споглядально-рефлексивної (минуле)/ творчо-перетворюючої (майбутнє); керування цінностями (внутрішня гармонія)/відсутності керування цінностями (дисгармонія).

Виходячи із укладених психологічних портретів молодих людей з різними стратегіями збереження психологічного здоров'я та спираючись на результати емпіричного дослідження основний напрямок здоров'язбережувальних тренінгових технологій спрямовується на блок особистісних рис, специфіки саморегуляції, моральної нормативності, адекватного переживання власних успіхів та невдач та локалізацію відповідальності за значущі події свого життя в умовах невизначеності тощо.

Отримані результати підтверджують припущення щодо особливої особистісної значущості компонентного складу психологічного здоров'я молоді та необхідності розробки спеціальних технологій його підтримки. Ефективність запропонованої і реалізованої системи тренінгових занять свідчить про можливість її застосування на практиці не тільки для підтримки здоров'я молоді на належному рівні, але й для здійснення психологічної корекції негативних тенденцій. Отримані дані переконливо доводять наявність потенціалу тих особистісних утворень, які лежать в основі підтримки належного рівня психологічного здоров'я молоді в умовах невизначеності. тренінговий психологічний здоров'я

Перспективи подальших наукових розвідок полягають у поглибленні можливостей застосування тренінгових технологій щодо збереження та підтримки психологічного здоров'я різних соціальних верств населення.

Ключові слова: психологічне здоров'я, ситуація невизначеності, тренінгові технології, молодь, стратегії збереження психологічного здоров'я.

Kurova Anastasiya Volodymyrivna Candidate of Psychological Sciences, Associate Professor of the Department of Social Psychology, Odesa National University named after I.I. Mechnikova

EFFICIENCY OF APPLICATION OF TRAINING TECHNOLOGIES FOR THE PRESERVATION OF PSYCHOLOGICAL HEALTH

Abstract

The article is devoted to checking the effectiveness of the applied training technology in preserving and supporting the psychological health of young people in conditions of uncertainty. In this study, the technological approach is considered as a specially arranged set of measures and specific psychotechnical techniques aimed at achieving the ultimate goal - maintaining and preserving the psychological health of young people in conditions of uncertainty.

It is shown that the main advantage of psychological training technologies is that with minimal material, space-time and other costs, it is ensured that consistent clear actions are taken to achieve the predicted result as much as possible. The main feature of technological training for the preservation of psychological health of young people in conditions of uncertainty lies in the very essence of social relations of modern youth and their subjective experience of a situation of uncertainty.

Difficulties in the application of training technologies consist in a number of requirements for socio-professional sub-competencies of a psychologist (organizational, modeling, psychodiagnostic, research, game, interpretive, communication, influencing, learning, etc.) and the most subjective category of psychological health.

A psychological portrait of individuals with different strategies for maintaining psychological health is compiled, such as: exogenous (external)/endogenous (internal); self-actualization/ manipulation; active (career)/ passive (reflexive and adaptive); creative/ ordinary; functional-active (present)/ contemplative-reflexive (past)/ creative-transformative (future); management of values (internal harmony)/ lack of management of values (disharmony).

Based on the concluded psychological portraits of young people with different strategies for preserving psychological health and based on the results of empirical research, the main direction of health-preserving training technologies is directed to the block of personal traits, specifics of self-regulation, moral normativity, adequate experience of one's own successes and failures, and localization of responsibility for significant events of his life in conditions of uncertainty

The obtained results confirm the assumptions about the special personal significance of the component composition of the psychological health of young people and the need to develop special technologies for its support.

The effectiveness of the proposed and implemented system of training classes indicates the possibility of its application in practice not only to maintain the health of young people at an appropriate level, but also to carry out psychological correction of negative trends. The obtained data convincingly prove the presence of the potential of those personal formations that underlie the maintenance of the appropriate level of psychological health of young people in conditions of uncertainty.

Prospects for further scientific research are in deepening the possibilities of using training technologies to preserve and support the psychological health of different social strata of the population.

Keywords: psychological health, situation of uncertainty, training technologies, young people, strategies for preserving psychological health.

Постановка проблеми. В контексті дослідження психологічного здоров'я молоді в умовах невизначеності ми розглядаємо технологічний підхід як спеціально укладений комплекс заходів та конкретних психотехнічних прийомів, спрямованих на досягнення кінцевої мети - підтримки та збереження психологічного здоров'я молоді в умовах невизначеності. Основна перевага психологічних тренінгових технологій полягає в тому, щоб при мінімальних матеріальних, просторово-часових та інших витратах, забезпечити виконання послідовних чітких дій для максимального максимально досягнення прогнозованого результату. Головна особливість технологізації тренінгу збереження психологічного здоров'я молоді в умовах невизначеності полягає в самій сутності соціальних відносин сучасної молоді та суб'єктивного переживання нею ситуації невизначеності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У вітчизняній та зарубіжній психології існує низка наукових досліджень з проблемно-орієнтованого технологічного підходу до розуміння особливостей функціонування особистості у неоднозначних ситуаціях, які склали методологічне підґрунтя для реалізації задач збереження психологічного здоров'я молоді в умовах невизначеності: М. В. Артюшина [1], Т.А. Гармаш [2], Е. Гіденс [3], К. Дж. Джерджен [4], Дж. Дьюї [5], В.О. Лефтеров [6], К.Л. Мілютіна [7], В.Ю. Підгурська [8], І.П. Підласий [9], Л.Д. Тодорів [10], О.І. Шапран [11] та ін.

Основна складність організації та проведення тренінгу збереження психологічного здоров'я молоді в умовах невизначеності полягає в тому, що в парадигмі технологічного підходу основні вимоги висуваються до соціально- професійних субкомпетенцій психолога, до яких відносяться:

організаторська, необхідна для вирішення організаційних питань щодо підготовки та проведення тренінгу (цілепокладання, планування програми тренінгу);

моделювання, пов'язана з попередньою, організаторською (штучне створення ситуації, максимально наближених до реальності);

психодіагностична (попередня соціально-психологічна діагностика та діагностика після проведення тренінгу з метою виявлення ефективності програми);

дослідницька (дослідження особистісних або внутрішньогрупових процесів, які виникають у ситуації тренінгу);

спілкування (організація та ведення внутрішньогрупового, партнерського спілкування, встановлення та підтримання контакту між учасниками тренінгу, вироблення єдиної стратегії взаємодії);

дискусійності (специфіка керування груповою дискусією, обговорення актуальних для задач тренінгу проблем);

впливова (реалізація внесків психолога у зміну поведінки членів групи);

ігрова (елементи ділових, рольових ігор, окремих психотехнічних вправ; виконання учасниками тренінгу різних ролей, значимих для збереження психологічного здоров'я в умовах невизначеності в реальному житті);

інтерпретаційна (роз'яснення, інтерпретація ситуацій, що склалися в процесі тренінгу);

аналітична (аналіз поведінки учасників, груповий та індивідуальний аналіз оцінок та самооцінок);

психокорекційна (дії з корекції тих особливостей психологічного розвитку, які в реальних умовах невизначеності не відповідають оптимальній моделі поведінки та збереження психологічного здоров'я);

технічна (у разі необхідності застосування аудіовізуальних засобів, підготовка дидактичних матеріалів);

навчальна (навчання учасників тренінгової групи формам поведінки, діяльності та спілкування, ефективним в умовах невизначеності) [10]. Ще однією складністю застосування тренінгових технологій збереження

психологічного здоров'я молоді є максимально суб'єктивована категорія психологічного здоров'я, що в нашому дослідженні знайшло своє підтвердження в різноманітних стратегіях його збереження.

Мета статті полягає у емпіричному дослідженні ефективності застосування тренінгових технологій збереження психологічного здоров'я молоді в умовах невизначеності.

Виклад основного матеріалу. В емпіричному дослідженні прийняли участь 80 респондентів, представників молоді. Серед провідних чинників збереження психологічного здоров'я молоді в умовах невизначеності, в першу чергу, ми виділяємо особистісні та поведінкові.

Аналіз результатів емпіричних досліджень дозволив нам укласти психологічний портрет осіб із різними стратегіями збереження психологічного здоров'я, як-от: екзогенною (екстернальною)/ ендогенною (інтернальною); самоактуалізації'/ маніпуляції; активної (кар'єрної)/ пасивної (рефлексивно-пристосувальної); креативної'/ звичайної; функціонально-дієвої (сьогодення)/ споглядально-рефлексивної (минуле)/ творчо-перетворюючої (майбутнє); керування цінностями (внутрішня гармонія)/ відсутності керування цінностями (дисгармонія).

Молоді люди з ендогенною (інтернальною) стратегією збереження психологічного здоров 'я відповідальні за неприємні, невизначені ситуації і обставини життя, що проявляється у помірному самозвинуваченні, здатні досягати успіхів у майбутньому, соціально зрілі, демонструють адекватну поведінку в умовах невизначеності. Вони легкі у спілкуванні, готові до зовнішніх змін; емоційно стійкі, упевнені в собі та у своїй компетентності, здатні до незалежного мислення, сміливі, інколи спонтанні, адаптивні до невизначених умов; креативні, схильність аналізувати нові події життя та контролювати власні емоцій та поведінку, чутливі щодо своєї репутації.

Молоді люди з екзогенною (екстернальною) стратегією збереження психологічного здоров'я не завжди бачать зв'язок між власними діями та обставинами свого життя, не можуть контролювати ситуації, в які потрапляють, вони не завжди відповідальні у сімейних, міжособистісних та виробничих відносинах. Молодим людям з екзогенною (екстернальною) стратегією збереження психологічного здоров'я притаманні відособленість, критичність, легка дратівливість, скромність, конформність, вони можуть використовувати момент, але не прагнуть конкурувати з оточуючими, жиуть за правилами, не завжди добре пристосовуються до нових обставин.

Молоді люди зі стратегією збереження психологічного здоров'я, що вказує на самоактуалізацію, спрямовані на себе, орієнтуються на власні почуття та думки, здатні усвідомлювати власні цілі, керувати установками, можуть спонтанно виражати свої почуття та бути аутентичними, приймають себе, навіть власну агресивність, розуміють, що вона може існувати в міжособистісних стосунках; легкі у спілкуванні. Емоційна зрілість, веселий

нрав, стійкість, розвинені моральні якості, наполегливість та відповідальність дозволяють цим молодим людям успішно адаптуватися до умов невизначеності.

Молоді люди з маніпуляційною стратегією збереження психологічного здоров 'я орієнтовані на зовнішню підтримку, не схильні відкрито проявляти свої почуття та думки; не приймають в собі слабкості та недоліки, придушують в собі агресивні реакції, відчувають труднощі в спілкуванні, а стосунки з оточуючими поверхові. Крім того, представникам маніпуляційної стратегії збереження психологічного здоров 'я критичні, тверезо оцінюють реальність; пристосовані, але орієнтовані песимістично, можуть скористатися моментом, шукати вигоду; конфліктні та внутрішньо недисципліновані.

Молоді люди зі стратегією збереження психологічного здоров'я, що вказує на орієнтацію на майбутнє (творчо-перетворююча): легкі у спілкуванні, спрямовані на зовні, емоційно зрілі, стійкі, здатні дотримуватися моральних норм, адаптовані до критичних обставинах, незалежні та, навіть, уперті, домінантні, орієнтовані на самоствердження та самореалізацію, імпульсивні, веселі, відповідальні, стійкі у невизначених ситуаціях, практичні, проникливі, здатні контролювати свої бажання.

Молоді люди зі стратегією збереження психологічного здоров'я, що вказує на орієнтацію на сьогодення (функціонально-дієва) легкі та стійкі у спілкуванні, емоційно зрілі, з широким світоглядом, незалежні, самореалізовані, активні та комунікабельні, можуть користуватися моментом, вільність від впливу групи. Крім того, вони соціально сміливі, авантюрні, практичні в роботі, відповідальні, здатні до експериментування та самостійного мислення, можуть контролювати емоції та поведінку, поважають себе.

Молоді люди зі стратегією збереження психологічного здоров'я, що вказує на орієнтацію у минуле (споглядально-рефлексивна) стримані, обережні, відособлені, критично налаштовані, інколи відчужені, чутливі, емоційно нестійкі, застрягають на деталях, ті, що легко засмучуються, конформні, схильні до переживання стресу, прямолінійні, нехитрі, уважні до принципів, терпимі до труднощів, недостатньо інтегровані.

Молоді люди з креативною стратегією збереження психологічного здоров 'я прагнуть набувати нові знання про оточуючий світ, творчо спрямовані на актуалізацію своїх потенціалів. Такі молоді люди емоційно стримані, ввічливі, схильні до співпраці, з гнучкою психікою, ініціативні, схильні надавати дружню допомогу, товариські, у стосунках з оточуючими проявляють теплоту та повагу.

Молоді люди зі звичайною стратегією збереження психологічного здоров'я не завжди прагнуть до отримання нових знань та необхідності розкривати свій особистісний потенціал, актуалізувати інтелектуальні, творчі ресурси. Вони очікують допомогу від інших людей, прагнуть до злагоди з думкою оточуючих, свідомо конформні.

Молоді люди з ціннісно-орієнтованою стратегію збереження психологічного здоров 'я спрямовані на людей, легкі та спонтанні у спілкуванні, здатні до експериментування, емоційно зрілі, стійкі, адаптивні, незалежні у думках та вчинках, відповідальні.

Молоді люди з дисгармонійною стратегією збереження психологічного здоров 'я характеризуються дискордантністю особистісних рис, вони демонструють стриманість, холодність у емоційних відношеннях та одночасно спонтанність і авантюрність, їх легко засмутити, вони одночасно скромні, поступливі, конформні та обережні, й внутрішньо неконтрольовані, слабко інтегровані.

Виходячи із укладених психологічних портретів молодих людей з різними стратегіями збереження психологічного здоров'я та спираючись на результати емпіричного дослідження основний напрямок здоров'язбережувальних тренінгових технологій спрямовувався на блок особистісних рис, специфіки саморегуляції, моральної нормативності, адекватного переживання власних успіхів та невдач та локалізацію відповідальності за значущі події свого життя в умовах невизначеності тощо.

Розгляд психологічного здоров'я молоді як потенціалу повноцінного особистісного розвитку, прийняття неповторності та адекватне ставлення до себе та до оточуючих, здатність ставити перед собою цілі, усвідомлювати сенс життя та відповідальність за його основні події та результат, розвинені навички саморегуляції та морально-етична нормативність поведінки, дозволили нам в основну структуру психологічного здоров'я молоді в умовах невизначеності включити розвинені навички довільного контролю власної поведінки, адекватне переживання власних успіхів та невдач та інтернальну локалізацію відповідальності за значущі події свого життя. Саме ці особистісні характеристики сприяють формуванню адекватної стратегії збереження та підтримки психологічного здоров'я молоді в умовах невизначеності.

Аналіз таблиці 1 дозволив нам констатувати наступне. Такі важливі показники психологічного здоров'я в умовах невизначеності як «Поведінкова регуляція та нервово-психічна стійкість», «Комунікативний потенціал» та «Морально-етична нормативність» до впровадження тренінгу фіксуються в межах середніх значень. Найбільш вираженою та стабільною характеристикою, яка визначає ефективність процесу адаптації молоді в умовах невизначеності, є поведінкова регуляція та нервово-психічна стійкість (5,684±0,205 до впровадження тренінгу та 8,718±0,312 після впровадження) та морально-етична нормативність поведінки (4,816±0,103 до впровадження тренінгу та 6,234±1,214 після впровадження). Незначні позитивні зміни, які були зафіксовані після тренінгової роботи в показнику «Комунікативний потенціал» ми пояснюємо тим, що комунікативні здібності не можливо змінити кардинально, оскільки вони є стійкою типологічною характеристикою психіки. Така тріада особистісних рис, дозволяє нам припустити, що в умовах невизначеності сучасні молоді люди здатні не тільки контролювати власні дії, уникати імпульсивних рівень та вчинків, але й можуть створювати спротив впливам несприятливих чинників оточуючого середовища за рахунок власної обізнаності, мотивованості, патріотичної налаштованості.

Таблиця 1.

Описові статистики структурних компонентів психологічного

здоров'я молоді в умовах невизначеності до та після впровадження тренінгової технології

Примітка: М - середнє арифметичне, m - стандартна помилка середнього, SD - стандартне відхилення, min - мінімальне значення варіаційного ряду, max - максимальне значення варіаційного ряду; ПР та НПС - поведінкова регуляція та нервово-психічна стійкість; КП - комунікативний потенціал; МН - морально-етична нормативність; ОПА - особистісний потенціал адаптації; Н - наполегливість; С - самовладання; ВС - вольовий самоконтроль; РМ - рівень мотивації; Зі - загальна інтернальність, Ід - інтернальність у сфері досягнень, Ін - інтернальність у сфері невдач, Іс - інтернальність у сфері сімейних стосунків, Ів - інтернальність у сфері виробничих стосунків, Ім - інтернальність у сфері міжособистісних стосунків, Із - інтернальність у сфері здоров'я і хвороби; СЕ - самоконтроль в емоційній сфері; СД - самоконтроль в діяльності; СС - соціальний самоконтроль; ЗС - загальний самоконтроль.

Спираючись на дані, відображені в таблиці 1, ми можемо констатувати, що в нашій вибірці тренінгова технологія збереження важливих елементів психологічного здоров'я підтримує саморегуляцію та рівень нервово- психічної стійкості молоді на високому рівні, забезпечують сприяють реалізації потенціалу адаптації до умов невизначеності завдяки лабільності психіки, високому рівню саморегуляції, достатньому рівню самооцінки та прийняття себе в соціумі, продуктивній соціалізації (Особистісний потенціал адаптації до умов невизначеності на початку роботи склав 7,431±0,185 та 8,524±0,201 після впровадження тренінгу). Разом з високою морально- етичною налаштованістю молоді всі ці компоненти сприяють збереженню психологічного здоров'я в умовах невизначеності, сприяють готовності до продуктивних дій у невизначеній ситуації, суттєво регулюють можливі негативні наслідки впливів на поведінку емоційних станів, що у невизначених ситуаціях може виступати чинником ризику формування стресу, імпульсивної, непродуманої поведінки,

Отже, в нашій вибірці молоді важливими чинниками збереження та підтримки психологічного здоров'я в умовах невизначеності є можливість контролю за власною поведінку, адекватне оцінювання себе та подій реальності, висока моральна налаштованість.

Порівняльний аналіз даних до та після впровадження тренінгової технології за Вольовим самоконтролем довів, що вираженість показників довільності в емпіричній вибірці була вище за середню (17,442±0,302) до впровадження тренінгу та підвищилася після його проведення (19,879±1,564). Необхідно підкреслити, що тенденція незначного домінування наполегливості над самоконтролем та саморегуляцією зберіглася і після впровадження тренінгової технології, що ще раз підтвердило відносну перевагу прагнення до завершення дії над рівнем довільного контролю власних емоційних реакцій. Така стійка тенденція додатково доводить розвиненість здатності контролю власних вчинків та емоцій в умовах невизначеності, що сприяє збереженню психологічного здоров'я молоді.

Вираженість самовладання, як показника розвиненості довільного контролю станів та емоцій на достатньому рівні підтверджена результатами двох зрізів (8,140±0,178 до впровадження тренінгової технології та 9,376±1,102 після впровадження).

Одним із важливих рушийних елементів поведінки в умовах невизначеності, що впливає на збереження психологічного здоров'я є мотивація досягнень, що ще раз підтвердив існуючу стійку тенденцію домінування мотивації на досягнення успіху в умовах невизначеності: в нашій вибірці констатована орієнтація на наполегливість у цілепокладанні досягнення конструктивних, позитивних цілей, упевненість в успіху своєї справи, активність, відповідальність та ініціативність.

В досліджуваній групі української молоді рівень мотивації досягнення до впровадження тренінгової технології є вищим за середнє та складає 14,823±0,248, а після впровадження - 16,678±1,168. Такий високий рівень мотивації досягнення успіху підтверджує стійку особистісну та суспільну зрілість молоді, виражену проукраїнську позицію.

Вивчення специфіки локусу контролю української молоді як до впровадження тренінгової технології, так і після цієї процедури підтвердило виявлену тенденцію щодо збалансованості інтернальності та екстернальності, на що вказує середній рівень загальної інтернальності (5,017±0,065 до впровадження та 5,154±0,071 після впровадження).

Важливо зауважити, що локус контролю як стійка особистісна тенденція впливає на збереження психологічного здоров'я як в умовах невизначеності, так і у стандартних ситуаціях, є ключем для інтерпретації поведінки людини у будь-яких ситуаціях.

Збалансованість локалізації відповідальності проявляється у всіх видах інтернальності як до впровадження тренінгової програми, так і після її застосування. Навіть у випадку низьких показників інтернальності в галузі невдач до впровадження тренінгової технології (3,606±0,047), на другому етапі роботи показники підвищилися (3,918±0,053).

Динаміка різних видів самоконтролю, який в нашій вибірці був на рівні вище за середній показала тенденцію до його зростання: загальний самоконтроль (до впровадження тренінгової програми 49,408±0,743 та 54,147±0,811 після впровадження), самоконтроль в емоційній сфері (до впровадження тренінгової програми 13,442±0,278; після впровадження 17,567±0,314), самоконтроль в діяльності (до впровадження тренінгової програми 19,166±0,378; після впровадження 23,325±0,446), соціальний самоконтроль (до впровадження тренінгової програми 16,839±0,277 та 25,014±0,423).

Отже, щодо різних показників самоконтролю в нашій вибірці ми можемо також констатувати ефективність тренінгової технології щодо підтримки його належного рівня: молоді люди добре усвідомлюють себе як громадян, усвідомлюють необхідність контролювати різні сфери своєї особистості, піклуються про власну суспільну репутацію. Високий загальний рівень довільного самоконтролю дозволяє констатувати постійність у планах сучасної молоді, їхню реалістичність та соціальну спрямованість.

Наша вибірка щодо поведінкової регуляції залишилася гетерогенною, а за рівнем соціалізації, усвідомленням своєї ролі в групі, прагненням дотримуватися норм поведінки вони однорідні. На основі цих особливостей особистісний потенціал адаптації був у даній вибірці підвищеним, що є позитивним маркером особливої ролі активності в процесі пристосування до невизначених та небезпечних умов оточуючого середовища.

Таблиця 2.

Рівень розвитку адаптаційних здібностей як компоненту

психологічного здоров'я молоді в умовах невизначеності (до та після впровадження тренінгової технології)

Примітка: ПР та НПС - поведінкова регуляція та нервово-психічна стійкість; КП - комунікативний потенціал; МН - морально-етична нормативність; ОПА - особистісний потенціал адаптації.

Як ми бачимо з таблиці 2, особистісний потенціал адаптації молоді до умов невизначеності високий (90,977% до впровадження тренінгової технології), після впровадження тренінгової технології, підвищився, залишаючись на високому рівні (93,233%), що не тільки доводить адаптованість молодих українців до умов невизначеності та високий рівень їхнього психологічного здоров'я, але й ефективність застосування тренінгової технології для підтримки психологічного здоров'я на належному рівні. Середній рівень особистісного потенціалу адаптації молоді до умов невизначеності ми розглядали як важливий ресурсний компонент реалізації адаптивних здібностей та психологічного здоров'я в умовах невизначеності. До впровадження тренінгової технології середній рівень складав 9,022%, після впровадження зменшився до 6,766%, що переконливо підтверджує необхідність роботи з підтримки та збереження особистісних ресурсів молоді щодо їхнього психологічного здоров'я та, у раз необхідності, здійснення психологічного супроводу.

У попередніх розділах ми відмічали, що такий дослідницький інтерес до показників особистісного потенціалу адаптації молоді не випадковий, оскільки вони є важливою характеристикою не тільки психологічного здоров'я, але й продуктивного функціонування в умовах невизначеності. До та після впровадження тренінгової технології в нашій вибірці низький рівень поведінкової регуляції, нервово-психічної стійкості та особистісного потенціалу адаптації був відсутній. Тобто, ми можемо констатувати не тільки високий рівень нервово-психічної стійкості та поведінкової регуляції, але й розвинену здатність адекватно сприймати ситуацію невизначеності, оцінювати ступінь своєї активності в ній та поводитися адекватно ситуації з урахуванням моральних настанов.

Тенденція щодо Комунікативного потенціалу респондентів в структурі психологічного здоров'я залишилася після впровадження тренінгової технології схожою, але ми можемо констатувати, що після впровадження тренінгової технології зменшився низький рівень (6,819% до впровадження та 3,759% після впровадження), збільшився середній рівень (20,456% до впровадження та 23,308% після впровадження), а високий рівень залишився незмінним. Отримані дані суголосні результатам, отриманим в процесі дослідження основних стратегій збереження психологічного здоров'я, коли нами були отримані дані щодо схожість факторних структур респондентів, представників групи з активною (кар'єрна) та пасивною (рефлексивно- пристосувальна) стратегіями збереження психологічного здоров'я. Статистично значущих розбіжностей за тотожними факторами особистості не було встановлено. Отримані факти підтверджують наше припущення, що компоненти психологічного здоров'я та стратегій його збереження, які базуються на властивостях, які походять від властивостей психіки, що пов'язані з індивідуально-типологічними особливостями, тобто, є стійкими (до яких ми відносимо активність-пасивність, локус контролю, комунікативну спрямованості) найменше підлягають корекційним впливам, а ті, що зумовлені соціально, особистісно, можуть бути об'єктами застосування здоров'язбережувальних технологій.

Тобто, врахування отриманих фактів щодо умов збереження психологічного здоров'я в ситуації невизначеності створюють підстави для застосування принципово нового підходу до формування психологічно здорової особистості в умовах сьогодення.

В умовах війни для збереження психологічного здоров'я особливого значення набуває моральний розвиток особистості, що конативно реалізується не тільки у дотриманні військовослужбовцями законів ведення війни, але й участі молоді у волонтерській діяльності, допомозі воїнам ЗСУ, сусідам, тимчасово переселеним співгромадянам, навіть тваринам, які постраждали від війни. Тому ми й розглядали морально-етичну нормативність як важливий компонент психологічного здоров'я сучасної молоді. Моральний розвиток української молоді на констатуючому етапі був високим (низький рівень склав 1,030%, середній - 33,332%, а високий - 65,615%). Ефективність застосування здоров'язбережувальних тренінгових технологій підтвердилася результатами другого зрізу, коли серед молоді низький рівень розвитку морально-етичної нормативності був відсутній, середній склав 30,075%, а високий збільшився до 69,924%. Отримані зміни підтверджують значення необхідності дотримання моральної нормативності в умовах невизначеності для підтримки та збереження психологічного здоров'я молоді на належному рівні та принципово нових соціально-особистісних позицій - «Я в суспільстві» та «Я

для суспільства» - які формують новий соціальний підхід до розуміння психологічно здорової особистості в сучасній соціальній ситуації.

Висновки

Таким чином, отримані результати підтверджують наше припущення щодо особливої особистісної значущості компонентного складу психологічного здоров'я молоді та необхідності розробки спеціальних технологій його підтримки.

Ефективність запропонованої і реалізованої системи тренінгових занять свідчить про можливість її застосування на практиці не тільки для підтримки здоров'я молоді на належному рівні, але й для здійснення психологічної корекції негативних тенденцій. Отримані дані переконливо доводять наявність потенціалу тих особистісних утворень, які лежать в основі підтримки належного рівня психологічного здоров'я молоді в умовах невизначеності.

Література

Артюшина М.В. Психолого-педагогічні засади підготовки студентів економічних спеціальностей до інноваційної діяльності: автореф. дис.. ..доктора пед.. наук.: спец. 13.00.04. - «Теорія і методика професійної освіти». К.:НПУ, 2011. 43 с.

Гармаш Т. А. Застосування тренінгових технологій у процесі підготовки майбутніх фахівців із логістики до управлінської діяльності. World science news. Morrisville, 2018. P. 92-95.

Гідденс Е. Наслідки модерніті. Новая постіндустрійна хвиля на Заході. 1999. С. 101-123.

Джерджен К.Дж. Соціальний конструкціонізм: знання та практика Сб. статей / пер з англ. О.М. Корбута. 2003. 232 с.

Дьюї Дж. Психологія та педагогіка мислення. К.: Наукова думка. 1998. 245 с.

Лефтеров В. О. Психологічні тренінгові технології в органах внутрішніх справ: Монографія: У 2-х т. Т. І : Методологія психотренінгу та його використання у професійно- психологічному розвитку персоналу, задіяного в екстремальних видах діяльності. Донецьк: ДЮІ, 2008. 240 с.

Мілютіна К.Л. Теорія та практика психологічного тренінгу. К.: МАУП, 2004. 192 с.

Підгурська В.Ю. Використання тренінгових форм навчання у процесі формування професійного мовлення майбутніх учителів початкових класів. Medzinarodna vedecko-prakticka konferencia "Stav, problemy a perspektivy pedagogickeho studia a socialnej prace": zbornik prispevkov z medzinarodnej vedecrej konferencie (28 - 29 oktobra 2016 r.)/ Sdfredaktor prof. JUDr. Stanislav Mraz, CSc. Vysoka skola Danybius, Sladkovicovo, Slovenska republika, 2016. S. 244 - 247.

Підласий І.П. Практична педагогіка або три технології. К.: Видавничий Дім «Слово», 2004. 616 с.

Тодорів Л.Д. Рефлексивні складові самосвідомості та їх розвиток в умовах занять з елементами тренінгу. Практична психологія та соціальна робота. 2003. №2 - 3. С.79 - 86.

Шапран О.І., Шапран Ю.П. Проектні та тренінгові технології: їх сутність, різновиди та досвід використання у вищій школі. Проблеми фізичного виховання і спорту. 2009. №12. С. 193-195.

References

Artiushyna, M.V. (2011). Psykholoho-pedahohichni zasady pidhotovky studentiv ekonomichnykh spetsialnostei do innovatsiinoi diialnosti [Psychological and pedagogical principles of preparation of students of economic specialties for innovative activities]. [in Ukrainian].

Harmash, T.A. (2018). Zastosuvannia treninhovykh tekhnolohii u protsesi pidhotovky maibutnikh fakhivtsiv iz lohistyky do upravlinskoi diialnosti. [Application of training technologies in the process of preparing future logistics specialists for managerial activities].[in Ukrainian].

Hiddens, E. (1999). Naslidky moderniti. Novaia postindustriina khvylia na Zakhodi [Consequences of modernityConsequences of modernity]. [in Ukrainian].

Dzherdzhen, K.Dzh. (2003). Sotsialnyi konstruktsionizm. [Social constructionism]. [in Ukrainian].

Diui, Dzh. (1998). Psykholohiia ta pedahohika myslennia. [Psychology and pedagogy of thinking]. [in Ukrainian].

Lefterov, V.O. (2008). Psykholohichni treninhovi tekhnolohii v orhanakh vnutrishnikh sprav [Psychological training technologies in internal affairs bodies]. [in Ukrainian].

Miliutina, K.L. (2004). Teoriia ta praktyka psykholohichnoho treninhu. [Theory and practice of psychological training]. [in Ukrainian].

Pidhurska, V.Iu. (20162016). Vykorystannia treninhovykh form navchannia u protsesi formuvannia profesiinoho movlennia maibutnikh uchyteliv pochatkovykh klasiv. [The use of training forms of education in the process of forming professional speech of future primary school teachers] [in Ukrainian].

Pidlasyi, I.P. (2004). Praktychna pedahohika abo try tekhnolohii. [Practical pedagogy or three technologies].[in Ukrainian].

Todoriv, L.D. (2003). Refleksyvni skladovi samosvidomosti ta yikh rozvytok v umovakh zaniat z elementamy treninhu. [Reflective components of self-awareness and their development in the conditions of classes with elements of training]. [in Ukrainian].

Shapran, O.I., Shapran, Yu.P. (2009). Proektni ta treninhovi tekhnolohii: yikh sutnist, riznovydy ta dosvid vykorystannia u vyshchii shkoli. [Design and training technologies: their essence, types and experience of use in higher education]. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru