Базові принципи, форми та методи розвитку екологічної свідомості у підлітковому віці

Размещено на http://www.allbest.ru/

Базові принципи, форми та методи розвитку екологічної свідомості у підлітковому віці

Льовочкіна Антоніна Михайлівна

доктор психологічних наук, доцент, професор кафедри соціальної роботи факультету психології, Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Анотація

Варто зазначити, що, через технічний прогрес та його не завжди позитивні наслідки для довкілля, на сьогоднішній день проблеми збереження довкілля стають усе більш актуальними. Технічний прогрес ставить перед нами, окрім соціальних, ще й екологічні проблеми, задля розв'язання яких потрібна розвинена екологічна свідомість.

Екологічна свідомість визначається як вищий рівень психічного відображення природного, штучного, соціального середовища та свого внутрішнього світу; рефлексія місця та ролі людини у екологічному світі, а також саморегуляція даного відображення.

Особливо сприятливим для розвитку екологічної свідомості є підлітковий вік. Саме підлітки починають активно досліджувати зовнішній світ, вивчають причинно-наслідкові зв'язки між діяльністю людини та станом довкілля. Оскільки підлітковий вік, як ранній, так і пізній, має свої психологічні особливості, то і формування екологічної свідомості також повинно мати свої методи та принципи. Задля того, щоб у підлітків було сформовано екологічну свідомість, котра є дієвою і котра має стати основою екологічної культури, необхідно запровадити певні підходи у межах базових принципів викладання екологічних дисциплін До базових принципів у викладанні екологічних дисциплін для підлітків, є зокрема, принцип позитивності. що полягає у тому, що наголошує: одна окрема особистість здатна змінити світ на краще. Наступний принцип: принцип конструктивності, який полягає у тому, що потрібно вивчати не тільки стан довкілля, який невпинно погіршується, а й знаходити шляхи його поліпшення. Принцип екологічності відображає змістовий характер взаємодії у системі “індивід - середовище”. Суто екологічною буде така взаємодія у системі “індивід - середовище”, яка створює так звані «двосторонні домовленості» з метою розвитку всіх значущих компонентів системи. Найвищим рівнем екологічності буде така діяльність підлітка, яка, завдяки розвитку елементів довкілля, створює середовище власного розвитку.

Ключові слова: екологічна свідомість; екологічна діяльність; підлітковий вік; принцип позитивності; принцип конструктивності; принцип екологічності.

Abstract

Lovochkina Antonina Mychailivna Doctor of Psychology (PsyD), Associate Professor, Professor of the Department of Social Work faculty of psychology, Taras Shevchenko National University of Kyiv

BASIC PRINCIPLES, FORMS AND METHODS OF DEVELOPMENT OF THE ENVIRONMENTAL AWARENESS IN ADOLESCENTS

It is worth noting that, due to technological progress and its not always positive consequences for the environment, today the problems of environmental protection are becoming more and more relevant. Technical progress presents us with environmental problems, for the solution of which a developed ecological consciousness is required.

Environmental consciousness is defined as a higher level of mental reflection of the natural, artificial, social environment and one's inner world; reflection of a person's place and role in the ecological world, as well as self-regulation of this reflection.

Adolescence is especially favorable for the development of environmental awareness. It is teenagers who begin to actively explore the outside world, study the cause-and-effect relationships between human activity and the state of the environment. Since adolescence, both early and late, has its own psychological characteristics, the formation of environmental consciousness should also have its own methods and principles. In order for teenagers to have an effective ecological consciousness, which should become the basis of ecological culture, it is necessary to implement certain approaches within the basic principles of teaching environmental disciplines. Among the basic principles in teaching environmental disciplines for teenagers, there is, in particular, the principle of positivity. which is what it emphasizes: one individual is capable of changing the world for the better. The next principle: the principle of constructiveness, which consists in the fact that it is necessary to study not only the state of the environment, which is constantly deteriorating, but also to find ways to improve it. The principle of environmental friendliness reflects the meaningful nature of interaction in the "individual - environment" system. Such interaction in the "individual - environment" system, which creates so-called "bilateral agreements" for the purpose of development of all significant (system-forming) components of the system, will be purely ecological. The highest level of environmental friendliness will be the activity of a teenager, which, thanks to the development of environmental elements, creates an environment for its own development.

Keywords: environmental awareness; environmental activity; teenage; the principle of positivity; principle of constructiveness; the principle of environmental friendliness.

Постановка проблеми

екологічна свідомість підліток

Проблеми захисту довкілля в усьому світі, завжди були актуальними, хоча і у різній мірі. Варто зазначити, що, через технічний прогрес та його не завжди позитивні наслідки для довкілля, як вчені, так і рядові громадяни на Заході стали звертати увагу раніше, ніж в Україні.

В Україні такі поняття, як «екологічний стан довкілля», «екологічна свідомість», «екологічне мислення», «екологічна діяльність», «екологічна криза», з'явилися, здебільшого у 1986 році поряд із поняттям - «екологічна катастрофа», коли в Україні сталася Чорнобильська катастрофа, котру стали називати глобальною техногенною катастрофою, що призвела до масштабних екологічних наслідків. катастрофою, оскільки вона вплинула на значну частину світу. Після Чорнобильської катастрофи в Україні розпочалися широкі дослідження не тільки її екологічні наслідки, але й проблеми довкілля взагалі.

Задля розв'язання екологічних проблем необхідна розвинута екологічна свідомість, котру ми визначаємо як вищий рівень психічного відображення природного, штучного, соціального середовища та свого внутрішнього світу; рефлексія місця та ролі людини у екологічному світі, а також саморегуляція даного відображення [5].

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Дослідженням екологічних проблем в Україні присвятили свої праці О. Вернік, О. Горбань, О. Грезе, Н. Пустовіт, З. Плечова, О. В. Рудоміно-Дусятська, В. Скребець, А. Толстоухов, О. Федоренко, Т. Тимочко, В.Ткач, М. Філоненко , Ю. Швалб, С. Яковенко та інші [1.2.3, 6 -13].

Як показали наші дослідження та дослідження наших колег, серед екологічних проблем, що вивчаються в Україні, найбільш актуальною є проблема формування і розвитку екологічної свідомості. Разом із тим, вченими-психологами досліджується, переважно, розвиток екологічної свідомості юнацького та дорослого віку. У той же час, проблемі формування та розвитку екологічної свідомості підлітків, не зважаючи на її актуальність, приділяється недостатньо. Зокрема, не розкрито питання принципів, методів та форм розвитку екологічної свідомості у підлітків, котра є основою. еколого- орієнтованої діяльності.

Мета статті. Виходячи із вищезазначеного, метою нашої статті є - показати актуальність, а також принципи, шляхи та методи формування екологічної свідомості у підлітковому віці.

Виклад основного матеріалу

Екологічна свідомість як вищий рівень психічного відображення середовища, найбільш інтенсивно починає формуватися у підлітковому віці, адже саме підлітки починають задавати багато питань про світобудову, про довкілля та його взаємодію з людьми, про його облаштування та безпечне існування. Відповіді на ці питання підлітки знаходять не тільки на уроках екологічних та природничих дисциплін, таких як «Природознавство», «Географія», «Екологія», але й в Інтернеті - під час ознайомлення з інформаційними повідомленннями та перегляду фільмів з екологічним змістом. Разом із тим, нами було відстежено значні відмінності між екологічними знаннями, екологічним мисленням та екологічно усвідомленою поведінкою підлітків. А саме - підлітки можуть добре усвідомлювати, як потрібно екологічно діяти у довкіллі, але, здійснювати неекологічні вчинки.

Для розвитку дієвої еколого-орієнтованої свідомості потрібно, перш за все:

- формування сенсу екологічної діяльності (проблематизація);

- пробудження інтересу до проблем довкілля;

- формування мотивації до еколого-орієнтованої діяльності;

- цілеспрямована активність екологічної діяльності;

- впевненість у своїй спроможності ефективно діяти заради збереження, розвитку та створення елементів довкілля.

Задля того, щоб у підлітків було сформовано екологічну свідомість, котра є дієвою і котра має стати основою екологічної культури, необхідно запровадити певні принципи. А саме: загальнометодологічні принципи; психолого-педагогічні принципи формування екологічної свідомості та екологічного способу життя, а також базові принципи викладання екологічних дисциплін. Так, наприклад серед загальнометодогічних принципів екологічних дисциплін застосовуються: принцип детермінізму, принцип єдності свідомості і діяльності тощо [5].

Нами пропонуються, перш за все, принципи і методи, які можна застосувати як під час шкільного навчання. Базовими принципами екологічних дисциплін є наступні принципи: принцип позитивності, принцип конструктивності та принцип екологічності.

Стосовно принципу позитивності, то тут слід зауважити, що характерною ознакою сучасності є наповнення засобів масової інформації страхітливими даними, у тому числі, і про стан довкілля. “Смерть панує на суші і на морі”, - пишуть вони. На підтвердження цієї тези наводяться такі дані. Щоденно зникає близько 1% тропічних дощових лісів. Щорічно людиною знищується близько 1% усіх тварин. При цьому щоденно вимирає до 70 видів рослин і тварин, що становить приблизно три види на годину.

За даними Зоологічного товариства Лондона, з 1970 року кількість диких тварин на планеті скоротилася приблизно на 25-30%. З них: наземних - на 25%, морських - на 28%, річкових - на 29%. Нині під загрозою зникнення перебуває десята частина коралових рифів - зон найбільшого біологічного розмаїття на мілководді, ще біля 30% може бути зруйновано у найближчі десятиліття. Корали вмирають в основному через глобальні зміни середовища та клімату, надмірний вилов рифових риб, забруднення та потепління води, через урагани, загибель симбіотичних організмів. Усі події, які можна спостерігати на мілководді, впливають на те, що відбувається в морських глибинах.

Через забруднення довкілля - води, грунтів, повітря - помирають 40 відсотків людей у світі. Так, нестачу чистої води відчувають більш ніж мільярд людей, при тому, що 80% усіх інфекційних захворювань передаються через воду. Забруднення грунту призводить до того, що отруйні речовини поглинаються людиною разом із їжею та водою. Забруднення повітря отруйними викидами викликають рак, вроджені патології, порушення роботи імунної системи. Це вбиває близько трьох мільйонів людей на рік. [5].

Така та подібна до неї інформація справляє сильне враження, особливо на підлітків. Але чи досягає вона мети, яку поставили перед собою ті, хто таким чином турбується про стан екологічної свідомості? Що може відчувати звичайний підліток, на якого обрушився шквал такої негативної інформації? Найімовірніше його охопить страх, відчай та безсилля, оскільки йому буде важко побачити, як саме особисто він зможе контролювати та керувати такою ситуацією.

Отже, замість залякування, для навчання підлітків необхідно створювати проблематизацію, яка сприятиме роздумам на тему збереження довкілля. Наприклад, можна застосовувати ось такі яскраві вирази про проблеми збереження довкілля:

* «Птахи є показниками навколишнього середовища. Якщо вони знаходяться в небезпеці, ми будемо знати, що ми скоро будемо в небезпеці» (Роджер Торі Петерсон. Натураліст, орнітолог і педагог).

* «Земля - це не спадок від наших батьків, а позика від наших дітей.» (Індоамериканська думка).

Такі та подібні їм вирази сприяють тому, що екологічне мислення та екологічна свідомість стають образними та яскравими і спонукають підлітків до роздумів над проблемами збереження та розвитку довкілля.

Підліткам потрібно надавати таку інформацію, яка б спонукала до дії та вселяла в них віру у власні сили. Саме в цьому полягають запропоновані нами принципи конструктивності та позитивності, які ми розглядаємо разом, оскільки вони дуже тісно пов'язані між собою, адже принцип позитивності в екологічних науках полягає в тому, що наголошує: одна окрема особистість здатна змінити світ на краще, а принцип конструктивності означає те, що потрібно вивчати не тільки стан довкілля, який невпинно погіршується, а й знаходити шляхи його поліпшення. Причому, деякі з них під силу здолати навіть одній людині [5].

Розглянемо як можна застосовувати принципи конструктивності та позитивності під час викладання екологічних дисциплін. Насамперед, необхідно підібрати такі методи, які б змогли допомогти тим, хто навчається, зрозуміти, що кожен із них може змінити своє життєве середовище на краще і він повинен це робити. До таких методів належать передусім практичні методи, тобто - виконання хоча б невеличких завдань задля поліпшення довкілля.

Разом із тим, перш ніж застосовувати практичні методи, варто вмотивувати учнів та надихнути їх на енергійні дії у довкіллі. Для цього, наприклад, можна використовувати мотиваційно-емотивні методи.

До мотиваційно-емотивних методів, що застосовуються під час викладання дисциплін екологічного циклу, належать: метод метафоризації, який включає притчі, метафори, байки; а також методи, що використовують художні твори, народну творчість та навіть деякі екологічні тести, що використовуються з метою емоційного впливу на свідомість та створення мотивації екологічної поведінки і екологічної діяльності.

Мотиваційно-емотивні методи, потужно діють не тільки на свідомість, а й на підсвідомість. Притчі та метафори добре запам'ятовуються, впливають на наші почуття та допомагають формувати цінності. Притчі є “магічними метафорами”, які здатні змінювати або розхитувати вкорінену точку зору, звичну карту світу і, виштовхуючи нас із обмеженого простору стереотипів, спричиняють нове розуміння і нові відкриття [5]. Отже, метафора є потужним засобом зміни досвіду людини, перспективи її світобачення та характеру її світосприйняття.

Водночас притчі та метафори не є директивними за своєю сутністю і тому не викликають спротиву у їх сприйнятті. Адже часто під час викладення якоїсь думки чи ідеї прямо і безпосередньо у слухачів виникає бажання відторгнути її. Саме тому вони дуже підходять для формування свідомості у підлітків, оскільки підлітки особливо не сприймають директивний стиль спілкування. Натомість - люблять дискусії та міркування над цікавими проблемами. Для прикладу наведемо текст притчі “Турботлива дівчинка”. Цю притчу можна використовувати у застосуванні принципів позитивності та конструктивності.

Турботлива дівчинка

«Якось гуляв берегом моря один чоловік. Усе навкруги було всіяне водоростями, мілкими рибками і морськими зірками, яких викинуло на берег після жахливого шторму.

Несподівано він побачив маленьку дівчинку. Вона нахилялася до землі, брала рибку або зірку, а потім кидала у море.

- Навіщо ти це робиш? - спитав чоловік. - Ти ж не допоможеш їм усім! Їх надто багато!

- Може й так, - відповіла дівчинка, що кидала подалі в море ще одну морську зірку. - Але все ж таки для ось цієї я зробила усе, що могла» [318].

Мораль притчі “Турботлива дівчинка” така: “Кожна людина має робити для довкілля все, що вона може; хибною є думка, що екологічний стан довкілля не залежить від однієї людини, бо одна людина не в змозі нічого змінити”. Ця притча може застосовуватися на початку вивчення дисциплін екологічного циклу, коли потрібно показати роль окремої особистості у збереженні довкілля та створити мотивацію до еколого-орієнтованої діяльності.

Далі, на відомих прикладах потрібно показати, що насправді одна людина може зробити для довкілля дуже і дуже багато. Так, яскравою ілюстрацією тут можуть бути випадки, про які повідомлялося у засобах масової інформації. Наприклад, зарубіжні ЗМІ часто наводять у приклад громадян, котрі самостійно проводять, на волонтерських засадах, масштабні заходи, очищаючи ліси, гори, береги річок та озер.

Потім підлітки можуть наводити приклади збереження довкілля із власного досвіду. Під час обговорення цих прикладів підлітки починають міркувати про те, як впровадити у наше повсякденне життя такий екологічний підхід до взаємодії із довкіллям та що для цього потрібно зробити. Наприклад, вони знаходять занедбану ділянку подвір'я або вулиці, куди люди почали зносити всякий непотріб. Спочатку вони спостерігають, як купа сміття на цій ділянці збільшується кожен день. Потім вони прибирають сміття, а на очищеній ділянці висаджують траву, квіти, кущі та дерева, доглядають за ними і бачать, що на цей гарний клаптик довкілля у перехожих вже не піднімається рука висипати сміття.

Ефективними для формування екологічної свідомості підлітків ігрові методи - як настільні ігри, де моделюються реальні ситуації, так і ігри у довкіллі. Тут варто зазначити, що на сьогоднішній день, коли в Україні йде війна, ні школярі, ні інші представники мирного населення, не відвідують території, де відбувалися військові дії і де можуть бути вибухові снаряди: ліси, гірська місцевість, луки, поля тощо.

Отже:

* Група (навчальний клас) підлітків ділиться на дві підгрупи. Кожна з груп прибирає засмічену ділянку на подвір'ї чи на вулиці.

* Після завершення прибирання групи міняютьтся місцями і перевіряють ощищені території одна у одної.

* Виграє та група, на території якої знайдено менше сміття (або зовсім не знайдено) при повторній перевірці.

Таким чином, застосовуючи навчальні методи, що базуються на принципах позитивності і конструктивності, ми формуємо у підлітків екологічну свідомість, яка спрямована на збереження і розвиток довкілля, тобто еколого-орієнтовану свідомість.

Із принципами позитивності та конструктивності тісно пов'язаний принцип екологічності, який полягає в тому, що екологічна діяльність особистості має бути такою, щоб завдяки розвитку елементів довкілля створювати середовище власного розвитку підлітка.

Наприклад, якщо характеристики середовища сприяють поліпшенню умов розвитку підлітка, то це, безумовно, екологічно позитивний зв'язок. Але цей зв'язок стає справді екологічним, якщо і сам підліток своїми діями поліпшує умови функціонування та розвитку компонентів середовища. Отже, виходячи із сказаного, можна зазначити: найвищим рівнем екологічності буде така діяльність яка, завдяки розвитку елементів довкілля, створює середовище власного розвитку. У цьому випадку ми матимемо стабільну екосистему, що здатна до саморозвитку.

Із принципу екологічності випливають два наслідки:

* через знищення елементів довкілля, людина знищує як середовище власного розвитку, так і саму себе;

* індивідуально вигідні стратегії поведінки, наслідки яких не продумані детально, ведуть до колективного програшу, а врешті-решт - і до індивідуального.

Отже, принцип екологічності демонструє також інший бік взаємодії у системі “індивід - середовище”, а саме - негативний вплив людини на довкілля провокує негативну, ворожу “відповідь” довкілля людині.

Цю негативну, неекологічну взаємодію можна продемонструвати за допомогою казки видатного митця усіх часів і народів Леонардо да Вінчі. Казка називається “Кедр”.

Кедр вищим та кращим. Його пишна крона велично підносилася над іншими деревами і кидала на них густу тінь. Але чим більше він розростався і тягнувся вгору, тим дужче у нього зростала непомірна пихатість. Із презирством споглядаючи на все довкола, одного разу він владно крикнув:

«В одному саду зростав кедр. З кожним роком він мужнів і ставав все

- Приберіть геть цей жалюгідний горішник! - І дерево було зрубано під корінь.

- Звільніть мене від сусідства нестерпної смоківниці! Вона дратує мене своїм дурнуватим виглядом, наказав іншого разу кедр, і смоківницю спіткала та сама доля.

Задоволений собою, погордливо хитаючи гілками, спесивий красень ніяк не вгамовувався:

- Звільніть навкруги мене місце від старих груш і яблунь! - І дерева перетворилися на дрова.

Так невгамовний кедр звелів знищити одне за одним усі дерева, ставши повновладним господарем у саду, від якого залишилися лише пеньки.

Та одного разу розгулявся страшний буревій. Зухвалий кедр з усіх сил противився йому, тримаючись за землю могутнім корінням. Але вітер, не зустрівши на своєму шляху інших дерев, безперешкодно кидався на одинокого красеня, нещадно ламав, трощив та гнув його до землі. Нарешті пошарпаний кедр не витримав шалених ударів, тріснув і повалився на землю» [205].

Так і людина, знищуючи довкілля власного існування, ризикує знищити себе саму.

Другий наслідок, що випливає із принципу екологічності, наголошує на тому, що під час взаємодії з довкіллям індивід повинен враховувати не тільки і не стільки індивідуально вигідні стратегії поведінки, які можуть принести вигоду окремій людині чи групі людей “тут і тепер”.

Потрібно ретельно розробляти стратегію поведінки у довкіллі задля того, щоб у подальшому індивідуально вигідні стратегії не обернулися поразкою як для суспільства у цілому, так і для окремих його членів. Найбільш яскравою ілюстрацією цього наслідку є соціальні дилеми, у яких продемонстровано, як індивідуально вигідні стратегії поведінки можуть призвести спочатку до колективного програшу, а потім - і до індивідуального.

Для прикладу розглянемо метафору «трагедія общинних вигонів», яку запропонував ще у 1968 році еколог Гарретт Хардін. Хардін провів аналогію з вигонами, що розташовані поміж англійських поселень, але «общинними» можуть стати не тільки вигони, але й повітря, вода, риби, звірі і, врешті-решт уся планета Земля може перетворитися на такий «общинний вигін». Якщо користуватися вищеназваними ресурсами помірно, вони зможуть відтворюватись з тією ж самою швидкістю, з якою й зникають. Трава на вигоні виросте, повітря й вода очистяться, риби й звірі народяться знову, а Земля продовжуватиме обертатись. Якщо ж проявиться непомірність, то нам загрожуватиме «трагедія общинних вигонів» (

Так у чому ж суть цієї трагедії? «Уявіть собі, - говорить Хардін, - 100 фермерських господарств навколо вигону, що здатний прогодувати 100 корів. Якщо кожен фермер пасе лише одну корову, то общинний вигін використовується оптимальним чином. Але раптом якийсь дуже хазяйновитий фермер вирішує: «Якщо я пущу на вигін другу корову, то я матиму подвійну вигоду, а надлишки випасу будуть складати усього 1%». Отже цей фермер добавляє ще одну корову. Потім його приклад наслідують усі інші фермери. Яким буде результат? Результат відомий: втоптаний майданчик без жодної травинки - трагедія общинних вигонів» [4].

Дотичним до метафори «трагедії общинних вигонів є демонстраційний експеримент, який називався “Горіхи”, проводився серед підлітків. Цей експеримент, що проходив у вигляді гри, проводився таким чином. Група школярів поділяється на кілька підгруп по 4-5 чоловік. Підгрупи грають по черзі. Психолог, що проводить експеримент, записує окремі результати, але оголошує їх тільки після того, як усі підгрупи зіграли у гру “Горіхи”.

Підгрупа розташовується навколо столу, на якому стоїть блюдо із невеличкими горіхами, зробленими з фольги. Викладач читає інструкцію: кожному члену групи потрібно зібрати якомога більше горіхів. Кожен може у будь-який час забрати скільки завгодно горіхів, а кожні 10 секунд кількість горіхів, що лежать на блюді, буде подвоюватись. Гра розпочинається відразу ж по команді викладача.

Результати цієї гри-експерименту на початках вивчення екології, як правило - невтішні. 97% гравців хапали горіхи відразу ж, навіть не думаючи про те, що їх кількість кожні 10 секунд подвоюється. Після підбиття підсумків гри психолог проводить аналогію між поведінкою у грі та поведінкою у довкіллі: ми беремо з довкілля все і відразу, не задумуючись над майбутнім як довкілля, так і власним, оскільки воно нерозривно пов'язане з цим довкіллям.

Таким чином, використовуючи ігри, як настільні, так і ігри на свіжому повітрі, застосовуючи яскраві вирази та метафори, цікаві завдання, ми робимо формування екологічної свідомості у підлітків дієвою та ефективною.

Висновки

Отже, принцип екологічності, а також принципи позитивності і конструктивності є базовими у теорії і практиці екологічних дисциплін. Усі наступні запропоновані нами принцип мають враховувати ці, вищезазначені принципи. Інакше кажучи, кожен із них повинен сприяти вирішенню головного завдання збереження та охорони довкілля - формуванню еколого-орієнтованої свідомості, яку ми розглядаємо як високорозвинену екологічну свідомість, що виражається в усвідомленні екологічних проблем як таких, що впливають на якість та спосіб життя особистості, і тому мають особистісний смисл; прийнятті відповідальності за їх вирішення та орієнтації на охорону і розвиток життєвого середовища.

У процесі викладання екологічних дисциплін важливо сформувати розуміння про те, що людство не може, руйнуючи середовище власного існування та прагнучи отримати від цього наживу, розраховувати на те, що життя людей відповідатиме високій якості. Адже спосіб життя не може бути якісним за умови нестачі питної води, забрудненого повітря та життєвого середовища загалом, яке перебуває у кризовому або навіть катастрофічному стані.

Підсумовуючи все сказане, варто наголосити, що головним завданням, яке випливає з описаних нами принципів, є донесення до свідомості учнів твердження: екологічність - це прагнення до високої якості життя, а не прагнення до наживи,

Література:

1. Вернік О. Л. Деякі особливості специфічного ставлення і поведінки підлітків в довкіллі / О. Л. Вернік // Актуальні проблеми психології: зб. наук. праць Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України / за ред. С. Д. Максименка. - К.: Міленіум, 2003. - Т. 7. Екологічна психологія - Ч. 1. - С. 51-56.

2. Горбань Г.О. Деякі аспекти формування екологічної свідомості у вищому навчальному закладі / Г. О. Горбань // Актуальні проблеми психології: зб. наук. праць Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України / За ред. С. Д. Максименка. - К., Логос 2003. - Т. 7. Екологічна психологія - Ч. 1. - С. 84-89.

3. Грезе О. В. Особливості формування екологічної свідомості у студентів гуманітарного та технічного напрямів підготовки: Автореф. дис. ... канд. психол. Наук 19.00.07 / Е. В. Грезе. - К., 2009. - 19 с.

4. Льовочкіна А.М. Екологічна психологія: навч.посіб./ А.М. Льовочкіна. - К.: Міленіум, 2003. - 120 с.

5. Льовочкіна А.М. Психологічні засади формування еколого-орієнтованої свідомості: монографія/ А.М. Льовочкіна. - Житомир: ЖДУ ім. І. Франка, 2011. - 422с.

6. Пустовіт Н. О., Плечова З. Н. Екологічні задачі, ігри та вікторини: Навч. посібник/ Н. О. Пустовіт, З. Н. Плечова - К.: Наукова думка, 1995. - 72 с.

7. Рудоміно-Дусятська О. В. Принцип особистісно-орієнтованого навчання у екологічній освіті студентів / О. В. Рудоміно-Дусятська //Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. “Перспективи розвитку соціогуманітарних наук у класичних університетах”. - К., 2004. - С. 57-60.

8. Скребець В. О. Категорія свідомості у загальнопсихологічному, буденному та екопсихологічному розумінні / В. О. Скребець // Актуальні проблеми психології: зб. наук. праць Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України / за ред. С. Д. Максименка. - К.:Логос, 2006. - Т. 7. Екологічна психологія - вип. 8. - С. 397-411.

9. Толстоухов А. В. Глобалізація. Влада. Еко-майбутнє: Монографія / А. В. Толстоухов. - К.: Парапан, 2003. - 308 с.

10. Федоренко О. І., Тимочко Т. В., Ткач В. Н. Екологічна освіта та виховання / О. І. Федоренко, Т. В. Тимочко, В. Н. Ткач // Екологічний вісник. - 2005. - № 3. - С. 16-22

11. Філоненко М. М. Безперервність сучасної екологічної освіти / М. М. Філоненко // Актуальні проблеми психології: зб. наук. праць Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України / за ред. С. Д. Максименка. - К.:Логос, 2006. - Т. 7. Екологічна психологія - вип. 8. - С. 425-429

12. Швалб Ю. М. Еколого-психологічні виміри способу життя / Ю. М. Швалб // Актуальні проблеми психології: зб. наук. праць Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України / за ред. С. Д. Максименка. - К.: Міленіум, 2005. - Т. 7. Екологічна психологія - вип. 5. - Ч. 2. - С. 294-301.

13. Яковенко С. І. Психологія людини за умов радіоекологічного лиха / С. І. Яковенко. - К.: Чорнобильінтерінформ, 1996. - 173 с.

References:

1. Vermk, O. L. (2003). Dejak osoblivosti specifichnogo stavlennja і povedmki рійійкіу v dovktiti [Some features of the specific attitude and behavior of teenagers in the environment]. Aktual'ni problemi psihologi'i - Current problems ofpsychology, 7, 1, 51-56 [in Ukrainian].

2. Gorban', G. O. (2003). Dejaki aspekti formuvannja ekologjchnol svіdomostі u vishhomu navchal'nomu zakladi [Some aspects of the formation of ecological awareness in a higher educational institution]. Aktual'ni problemi psihologi'i - Current problems ofpsychology, 7, 1, 84-89 [in Ukrainian].

3. Greze, O. V. (2009). Osoblivosti formuvannja ekologjchnol svidomosti u studentiv gumamtarnogo ta tehmchnogo naprjamw pidgotovki [Peculiarities of the formation of ecological awareness among students of humanitarian and technical fields of training]. Extended abstract of Doctor's thesis. K. [in Ukrainian].

4. L'ovochkma, A.M. (2003). Ekologichna psihologija [Environmental psychology]. K.: MUemum [in Ukrainian].

5. L'ovochkma, A.M. (2011). Psihologichni zasadi formuvannja ekologo-orientovanoi svidomosti [Psychological foundations of the formation of ecologically-oriented consciousness]. Zhitomir: ZhDU Im. І. Franka [in Ukrainian].

6. Pustovit, N. O., Plechova, Z. N. (1995). Ekologichni zadachi, igri ta viktorini [Ecologicalproblems, games and quizzes]. K.: Naukova dumka [in Ukrainian].

7. Rudomino-Dusjats'ka, O. V. (2004). Princip osobistisno-orientovanogo navchannja u ekologichnij osviti studentiv [The principle of personally-oriented learning in the environmental education of students]. Proceedings from: Vseukr. naukovo-praktychna konferentsiia «Perspektivi rozvitku sociogumanitarnih nauk u klasichnih universitetah» - The All-Ukrainian Scientific and Practical Conference «Prospects for the development of social and humanitarian sciences in classical universities». (pp. 57-60). K. [in Ukrainian].

8. Skrebec', V. O. (2006). Kategorija svidomosti u zagal'nopsihologichnomu, budennomu ta ekopsihologichnomu rozuminni [Category of consciousness in general psychological, everyday and ecopsychological understanding]. Aktual'ni problemi psihologi'i - Current problems of psychology, 7, 8, 397-411 [in Ukrainian].

9. Tolstouhov, A. V. (2003). Globalizacija. Vlada. Eko-majbutne [Globalization. Power. Eco-future]. K.: Parapan [in Ukrainian].

10. Fedorenko, O. І., Timochko, T. V., Tkach, V. N. (2005). Ekologichna osvita ta vihovannja [Environmental education and training]. Ekologichnij visnik - Ecological Bulletin, 3, 16-22 [in Ukrainian].

11. Filonenko, M. M. (2006). Bezperervnist' suchasno'i ekologichno'i osviti [Continuity of modern ecological education]. Aktual'ni problemi psihologi'i - Actual problems of psychology, 8, 425-429 [in Ukrainian].

12. Shvalb, Ju. M. (2005). Ekologo-psihologichni vimiri sposobu zhittja [Environmental and psychological dimensions of the way of life]. Aktual'ni problemi psihologi'i - Actual problems of psychology, 7, 5, 2, 294-301 [in Ukrainian].

13. Jakovenko, S. І. (1996). Psihologija ljudini za umov radioekologichnogo liha []. K.: Chornobil'interinform, 1996 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru