Психологічні передумови емоційної дезадаптації сучасних студентів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Криворізький державний педагогічний університет

Навчально-реабілітаційний заклад вищої освіти «Кам'янець-Подільський державний інститут»

Психологічні передумови емоційної дезадаптації сучасних студентів

Гапоненко Лариса Олександрівна кандидат педагогічних наук, доцент, доцентка кафедри практичної психології

Тріпак Мар'ян Миколайович кандидат економічних наук, професор, Заслужений працівник освіти України, ректор

Федорчук Віктор Миколайович кандидат психологічних наук, доцент, доцент кафедри соціальної роботи, психології та соціокультурної діяльності ім. Т.Сосновської

Чаркіна Олена Анатоліївна кандидат педагогічних наук, доцент, доцентка кафедри практичної психології

Кривий Ріг

Кам'янець-Подільський

Анотація

Проведено комплексне дослідження психологічних передумов емоційної дезадаптації студентів віком від 17 до 22 років, які навчаються в Криворізькому державному педагогічному університеті (N = 106) та Навчально-реабілітаційному закладі вищої освіти (НРЗВО) «Кам'янець-Подільський державний інститут» (N = 39). Автори запропонували модель «хорошої» та «поганої» схеми емоційного реагування особистості на кризові ситуації. «Хороша» схема визначається емоційною стійкістю, конструктивністю, раціональністю, системною рефлексією, оптимізмом, когнітивною активністю, доброзичливістю, сумлінністю, відкритістю і т.п. як до себе, так і до інших. «Погана» схема маркується емоційною розбалансованістю, ірраціональним стилем поведінки, закритістю, недовірою, тривожністю, розгубленістю, невпевненістю, та за умов сумлінності, то ця риса спрямована на суперництво, напружено нескінченним потягом удосконалення, конфронтацією в соціальній взаємодії, ворожістю, нерозумним доказом переваги інфантильного Я як прояв перфекціонізму.

Задача дослідження виходила з мети - визначити складові психологічних передумов емоційної дезадаптації студентів в навчальному процесі як неусвідомлений прояв утвореної поганої схеми емоційного реагування на академічні вимоги з причин інфантильного Я, так звана своєрідна дитинність. Апробована анкета (авторська) з виявлення емоційних переживань в навчальному процесі, що складається питань за 3-ма категоріями: 1) емоційні переживання студента в навчальному процесі; 2) наміри поділитися своїми досягненнями та невдачами; 3) запитом на психологічну допомогу з подолання емоційного розладу. Коефіцієнт кореляції цієї методики визначався показникам за шкалою тривожності та шкалою депресії А. Бекона та встановлений допустимий коефіцієнт їх зв'язку 0,365, р< 0,05 Показано, що психологічною передумовою академічного стресу визначається «поганою» схемою емоційного реагування з причин хронічного стану тривожності, депресії замаскованих егоцентричною спрямованістю дитячого сприймання реальної дійсності.

Ключові слова: емоційна дезадаптація студентів, стрес, тривожність, дисфункціональні особистісні риси перфекціонізму та ворожості.

Abstract

Haponenko Larisa Oleksandrivna Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor,Associate Professor of the Department of Practical Psychology, Kryvyi Rih State Pedagogical University, Kryvyi Rih,

Marian Tripak Mykolaiovych PhD in Economics, Associate Professor, Honoured education worker of Ukraine rector of Educational and rehabilitation institution, higher education “Kamianets-Podilskyi state institute”ЃCKamianets-Podilskyi,

Fedorchuk Viktor Mykolaiovych Candidate of Psychology Sciences, Associate Professor, Associate Professor at the Department of social work, psychology and socio-cultural activity named after T. Sosnovskaya Educational and rehabilitation institution, higher education "Kamyanets-Podilskyi institute", Kamianets-Podilskyi

Charkina Olena Anatoliivna Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Practical Psychology, Kryvyi Rih State Pedagogical University, Kryvyi Rih,

PSYCHOLOGICAL PREREQUISITES OF EMOTIONAL DISADAPTATION CURRENT STUDENTS

A comprehensive study of the psychological prerequisites of emotional maladaptation of students aged 17 to 22 studying at the Kryvyi Rih State Pedagogical University (N = 106) and the Educational Rehabilitation Institution of Higher Education (N = 39) was conducted. The authors proposed a model of a "good" and "bad" scheme of an individual's emotional response to crisis situations. A "good" scheme is determined by emotional stability, constructive rationality, systemic reflection, optimism, cognitive activity, benevolence, conscientiousness, openness, etc. both to oneself and to others. "Bad" scheme is marked by emotional imbalance, irrational by the nature of cognitive activity, closeness, mistrust, anxiety, confusion, insecurity, and if there is conscientiousness, then this trait is aimed at rivalry, stressed by an endless desire for improvement, confrontation in social interaction, hostility, unreasonable proof the advantages of the infantile self as a manifestation of perfectionism.

The task of the research was based on the goal - to determine the components of the psychological prerequisites of emotional maladaptation of students in the academic process as an unconscious manifestation of the formed bad scheme of emotional response to academic demands due to the reasons of the infantile self, the so-called peculiar childishness. A tested questionnaire (author's) for identifying emotional experiences in the academic process, consisting of questions in 3 categories: 1) emotional experiences of the student in the academic process; 2) intentions to share their achievements and failures; 3) a request for psychological help to overcome an emotional disorder. The indicators of A. Bacon's anxiety scale and depression scale determined the correlation coefficient of this technique, and the permissible coefficient of their connection was established as 0.365, p< 0.05. Depression masked by the egocentric orientation of children's perception of reality.

Key words: emotional maladjustment of students, stress, anxiety, dysfunctional personality traits of perfectionism and hostility.

Вступ

Постановка проблеми. Емоційний стрес - це серйозний психологічний бар'єр на шляху навчальної адаптації студента закладу вищої освіти (ЗВО). Постає актуальне питання - це своєчасне виявлення розладів афективного спектру, що включають субклінічні стани емоційної дезадаптації студента.

Отже, запит на виявлення психологічних передумов емоційної дезадаптації сучасних студентів визначається проблемами перевантаженням їх психіки екстремальними ситуаціями війни в Україні, вимушеною зміною місця проживання, соціально-економічною нестабільністю, що підвищують ризик виникнення соціальної, академічної дезадаптації, проявом девіантної поведінки.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідження психологічних передумов емоційної дезадаптації студентів ЗВО ґрунтувалось на теоретико- методологічних положеннях сучасної психології особистості як такої, що саморозвивається (Г.С. Костюк, С.Д. Максименко). В моделюванні емпіричного дослідження були покладені ідеї генетико-моделюючого методу дослідження особистості (С.Д. Максименко, 2004). Згідно принципів цього методу, регулятивну функцію Я в академічній кризі студента розглядались мотивуючими загальними схемами, що утворились на ранніх стадіях розвитку психіки (А. Фройд, К. Хорні, М. Кляйн, Д. Віннікотт, А. Грін). Розгляд до тлумачення психологічних передумов емоційної дезадаптації сучасного студента базувався на ідеях гуманістичної психології про людину, як таку, що за природою є цілісна, активна, відкрита, здатна до саморозвитку і саморегуляції завдяки доброзичливості, сумлінності, емоційної стійкості (К. Роджерс, Г. Олпорт, Е. Фромм).

Мета статті полягає в проведені емпіричного дослідження з виявлення психологічних передумов емоційної дезадаптації студентів ЗВО.

Виклад основного матеріалу

Емоційна дезадаптація - це індивідуальна своєрідність хронічної емоційної лабільності, яка виникає внаслідок напруження, виснаження, екстремальних ситуацій. Вона проявляється негативними емоціями - це страх, тривожність, гнів, втрата довіри, схильності до суїцидальних думок та іншими руйнівними переживаннями.

Життя людини завжди піддається стресу (з англійського stress - «напруга», «тиск»). Визначають емоційний стрес, фізичний стрес, інформаційний стрес, але емоційний стрес має місце в кожному із перелічених видах. У нейропсихологічних та клінічних дослідженнях піднімаються питання про нездатність успішно подолати емоційний стрес за умов таких особистісних рис як нейротизм, екстернальність, завищена самооцінка, не здатність до системної рефлексії, перфекціонізм, ворожість (М. Іванчук [4], Т.О. Комар [5], Н. U. Habib [10], H. Umer [11]).

Вітчизняні та зарубіжні дослідники фіксують тенденцію зростання дистресу, погіршення стосунків з рідними та близькими, втрати здатності партнерства, оптимально сприятливого психологічного клімату, міжособистісних взаємин, які стають серйозним бар'єром навчальній адаптації. Hafiz Umer Habib виявив у осіб від 9 до 23 років емоційні розлади, які з 5,4% у 2003 р. зросли до 8% у 2007 р. Повторне дослідження у 2011-2012 рр. показало зростання до 8,4%; а дослідження з 2013 по 2020 рр. він зафіксовав рекордне зростання до 11,6%. За його статистикою у 38% студентів визначені психосоматичні розлади - підвищена втома, головний біль, перепади настрою, безсоння, схильність до суїцидальних думок [10].

Цікавим з нашого погляду є дослідження Paul J. Geiger, M.S., Jessica R. Peters, M.S., Ruth A. Baer, в якому визначено, що біологічна вразливість виливається у хворобу за умов тривалих стресів. Автори відмічають, що у студентів з емоційними розладами відстежується «нерозумність сприймати критику в свій адрес, а також пригнічення негативних станів нав'язливими думками помсти» [12].

На нашу думку, психологічні передумови емоційної дезадаптації студента криються в деструктивній схемі емоційного реагування на академічні негаразди, яка утворилася внаслідок емоційних дитячих травм. Тож постає низка питань: «За яких умов студент реагує такими схемами?», «Чи можуть викликати у нього підвищену тривогу або страх стихійна нездатність дотримуватись академічні вимоги?», «Чи залежить занедбаність сімейного виховання на неконтрольовані емоційні розлади студента?».

В якості пояснення деструктивної схеми емоційного реагування, частота яких призводить до субклінічного стану емоційної дезадаптації студента, ми обрали психоаналітичні теорії. Так, А. Фройд пов'язувала емоційні розлади дитини з втратою прив'язаності до бажаного об'єкту - це мати, батько або особи, що їх замінюють. Відчуття втрати нестерпно тяжко переживається дитиною. Вона пише: «Там, де відсутні нормальні емоційні зв'язки, у дитини немає достатньо сильного стимулу відповідати зразкам навколишнього дорослого світу. Їй не вдається засвоїти ті ідентифікації, які мали б стати ядром сильного та ефективного Супер-Его, що протистоїть інстинктам і керує її поведінкою відповідно до суспільних правил та стандартів» [8, с. 6]. емоційний дезадаптація студент

Покладаючись на запропонований новий метод дослідження емоційного фону дитини в грі, М. Кляйн сформулювала закономірності психічної дезадаптації: порушення емоційного зв'язку дитини із значимою особою деструктурують ідентифікацію образу Я, яке не стає його сильним ядром та ефективним Супер-Его, внаслідок чого відбувається протистояння інстинктам і керованістю поведінки за суспільними правилами і стандартами [6].

Д. В. Віннікотт зібрав великий масив емпіричних досліджень комунікацій в соціальних взаємодіях «дитина - мати», здійснив психоаналітичне прочитання атмосфери примітивного емоційного розвитку дитини в сім'ях, де немовля стає «чужинцем». Дивовижно підмічена ним психіка дитини-«чужинця» як нерозривна єдність горювання і любові. Він пише: «Мені здається, що тут (коли дитина пошкоджує собі пальці чи рот, якщо надто енергійно смокче свій великий палець чи руку) наявний елемент обов'язкового страждання під час отримання насолоди малям: обєкт примітивної любові страждає через те, що його люблять і водночас ненавидять» [13, с. 155]. Одного разу утворенні ці емоції, набувають статусу базових переживань на все життя. Він довів, що депресія матері спричиняє страждання дитини, які спричиняють розлади афективного спектру, а потім і депресію. «Педіатрам необхідно орієнтуватися в емоціях немовляти, які є у фізичній картині його росту» [2, с.7].

В статті «Мертва мати» А. Гріна визначена пряма залежність немовляти від матері. Він представив модель віддзеркалювання дитиною депресивного стану матері як первинну ідентифікацію свого соціально-психологічного функціонування. Рання депресія дитини пронизує всю сферу психіки негативними емоціями, які відстежуються в бідній міміці, скутості тілесних рухів, семіології, яка пронизана негативом. «У будь-якому випадку, на першому плані стоїть смуток матері та надмірне втручання її в інтереси дитини. <^> Горе матері руйнує його щастя» [3].

У психоорганічній (таламічна) теорії W.B. Cannon доведено, що прояв фізіологічних змін в організмі відбувається не раніше, ніж з являються емоції. На думку автора, емоції або випереджають фізіологічні зміни в організмі, або виникають разом із ними [9].

З наведеного теоретичного аналізу є підстава висунути припущення, що:

1) існують дві антонімічні пари схем емоційного реагування - це «хороша» (розвивальна схема) і «погана» (блокуюча схема);

2) кожна особистість має одну із антонімічної схеми емоційного реагування на стимули, що утворились на ранніх етапах дитинства;

3) домінуюча («хороша» або «погана») схема емоційного реагування передує когнітивним процесам і задає психологічну конфігурацію «образу Я», яка розпізнається в юнацькому віці;

4) домінуюча схема емоційного реагування відстежується в ставленні до себе та інших за психолінгвістичним аналізом, за виявленням позицій рольової комунікації, за стилем спілкування, за ставленням до вимог і норм професійної освіти.

Таким чином, можна визначити головні відмінності двох схем емоційного реагування студентів в навчальному процесі.

«Хороша» схема емоційного реагування на інформацію в навчальному процесі визначається предикторами - високий рівень емоційної адаптації завдяки рефлексивному усвідомленню реальної дійсності, витримкою емоційної напруги в життєвих кризах, конструктивністю щодо розподілу психічної енергії, оптимістичним світоглядом, творчим ставленням до навчання, доброзичливістю та соціальною підтримкою інших, сумлінністю та відповідальністю, відкритістю та сприянню допомоги іншим, здатністю до критичного самоаналізу, партнерським відношенням до учасників навчальної взаємодії.

«Погана» схема емоційного реагування на інформацію в навчальному процесі маркується емоційною розбалансованістю, ірраціональним стилем мислення, низьким рівнем емпатії, закритістю, недовірою, страхом, тривожністю, розгубленістю, невпевненістю, домінуванням дисфункціональних особистісних рис - це перфекціонізм, ворожість, нездатністю вийти за встановлені межі в процесі виконання завдань.

Отже, «хороша» і «погана» схеми емоційного реагування функціонують за різними законами, які за своєю суттю є антонімічними. Основні ознаки «поганої» схеми емоційного реагування у студентів визначаються дитинністю, що фіксуються егоцентричним світоглядом, тобто не здатністю встати на позицію партнера, сприйняти думку інших як точку зору для роздумів і т.п. В замаскованому змісті егоцентричне Я приречене до нівелювання іншого Я, потягом проявляти гордовитість, хронічне перебування в пригніченому стані. Переконані, що саме ці властивості студента є серйозною перешкодою в академічному навчанні ЗВО.

Для перевірки висунутої гіпотези про існування антонімічної пари схем емоційного реагування були проведені емпіричні дослідження на базі двох закладів вищої освіти (ЗВО) - це Криворізький державний педагогічний університет (м. Кривий Ріг) та Навчально-реабілітаційний заклад вищої освіти (НРЗВО) «Кам^,янець-Подільський державний інститут» (м. Кам^,янець-Подільський). Вік учасників емпіричного дослідження коливався від 17 по 22 років.

Методики емпіричного дослідження. В ході дослідження студенти заповнювали спеціально розроблену анкету і виконували психологічні тести:

1. Анкета (авторська) «Емоційні переживання студентів в навчальному процесі». Анкета складається із питань, які включають 3 категорії: 1) емоційні переживання студента в навчальному процесі; 2) наміри поділитися своїми досягненнями та невдачами; 3) запитом на психологічну допомогу з подолання емоційного розладу.

2. Тест розповідь про вашу дитячу травму М. Берест [1]. Стимульний матеріал тесту складається із чотирьох символ-малюнків, кожен з яких має домінуючу символічну ознаку глибинних емоційних травм дитинства. Пропонується обрати один малюнок, узятий в аспекті найбільшого уподобання. Інтерпретація малюнку відображає загальну схему емоційного реагування в теперішньому часі, які сформувалися в дитинстві.

3. Шкала тривоги Бека ([7]), яка складається із 21 пункту, тестові опитування яких розкривають елементарні когнітивні, фізіологічні симптоми тривоги, які пережив студент протягом останнього тижня.

4. Шкала депресії Бекона (адаптований варіант Н. В. Тарабановою [7]), завдяки якій є можливість виявити симптоми депресії через почуття суму, нікчемності, відчуття загрози покарання, песимізму, низької оцінки власного Я, огиди до власної персони, невіри у свій потенціал і т.п., які студент переживав протягом останнього тижня.

Організація проведення дослідження. Проведення дослідження відбувалось дистанційно, в онлайн форматі та з додатковим узгодженням графіку зустріч. Комунікація з учасниками дослідження велась через електронну скриньку та платформу ZOOM, а збір даних здійснювався за допомогою Google Forms. Результати отриманих даних внаслідок анкетного опитування представлені в таблиці 1.

За результатами анкетування було виявлено, що процентне співвідношення мало чим відрізняється, незважаючи на специфічність здоров'я студентів НРЗВО. Відсоток студентів з невпевненістю, тривожністю, страхом виступати перед аудиторією, становить 52,26% у 1-й групи і 82,05% у другої. У двох групах студентів виявлені ознаки емоційного напруження, а то і психосоматичних захворювань перед та під час екзаменаційної сесії, 78,3% у першій групі та 82,9% у другій. Звертає на себе увагу емоційний розлад в навчальних ситуаціях, коли студент отримав нижчий бал, ніж він очікував (69,81% у першій групі та 74,35% у другій), що свідчить про низький рівень резильєнтності, несформованість умінь рефлексивно оцінювати реальну ситуацію.

Таблиця 1. Результати опитування за анкетою емоційних переживань студентів в академічному процесі

За параметром намірів поділитися своїми досягненнями та невдачами вимірюється показник відкритості, товариськості, корпоративної культури студентів. Проте цей показник для учасників двох груп є недостатнім. Так, в першій групі тільки 30,18% приймають своїх однокурсників такими, які вони є, і можуть з ними ділитися успіхами і невдачами для сприяння їх професійного зростання. Так, в першій групі частка таких студентів складає 30,18% , в другій 28,2%, що є недостатнім для успішної організації групових форм навчання, яке передбачає корпоративну культуру. Особливий інтерес викликає показник навчально-професійної корпоративної взаємодії викладача зі студентами. Тільки 26% студентів першої групи та 23,07% другої групи проявляються відкритість, тобто діляться успіхами та невдачами із викладачем. В то й же час скарги на однокурсників та викладачів виявились у 30,18% в першій групі та 48,71% у другій, що свідчить про так званий феномен «дитячості». Цей показник розглядаємо як лінійний взаємозв'язок інфантильного Я, що «ховається за логікою» захисних механізмів - це промовчати, не з'явитись на заняття, страх вступати в навчальний діалог і т.п. Інтерпретація отриманих результатів засвідчує соціальну ізоляцію студента, дефіцит вмінь встановлювати навчально орієнтовані міжособистісні комунікації, низький рівень стресостійкості. Придушення негативних емоцій відстежується у третини всіх учасників дослідження, в першій групі 29,24% і 35,89% у другій. Дезадаптована поведінка студентів визначається проявом перфекціонізму, або академічній прокрастинації - труднощі вчасно виконати завдання.

За параметром звернення за допомогою виявлено, що наміри подолати емоційний розлад досить високі, і це позитивний показник психологічної служби ЗВО (64,15% в першій групі та 56,41% в другій групі). Причому, більшість студентів вказали на те, що спочатку вони б хотіли отримати індивідуальну психологічну консультацію, а потім тренінгові заняття, які в процентному співвідношенні майже такі самі, як і за показником індивідуальної психологічної консультації. Залишається ще високий рівень звернення студента за допомогою до батьків (42,45% перша група і 58,97% друга), які не завжди готові об'єктивно оцінити реальну ситуацію щодо навчання своєї дитини. Як свідчать представлені в таблиці показники результатів опитування двох студентських груп, тільки 28,64% та 25,64% респондентів відзначають у себе стресостійкість, що також є не достатнім для загальної організації навчальному процесу.

Результати тесту «Тест - розповідь про вашу дитячу травму» (М. Берест) представлені в таблиці 2.

Таблиця 2. Статистичні результати за тестом - розповідь про ваші дитячі травми

1. Берест М. Тест розповідь про вашу дитячу травму. URL.: https://meta.ua/uk/news/ society/19365-psihologchnii-test-rozpovst-pro-vashu-gliboku-psihologchnu-travmu/

2. Винникотт Д. В. Маленькие дети и их мать. URL.: https://www.rulit.me/books/ malenkie-deti-i-ih-materi-read-172873-1.html

3. Грін А. Мертва мати. URL.: https://psychic-ru.translate.goog/articles/modern/ modern89.htm?_ x--tr--sl=ru&--x--tr--tl=uk&--x--tr--hl=uk&--x--tr_pto=sc

4. Іванчук М. Причини неуспішної адаптації студентів-першокурсників. Наук. вісник Чернівец. ун-ту. Педагогіка та пси:хологі^. Чернівец. нац. ун-т. Чернівці. Вип. 549. С. 73-79.

5. Комар Т. О. Особливості соціально-психологічної дезадаптації студентів з обмеженими можливостями та їх психокорекція: дис. к. психол. наук: 19.00.07. Хмельницький, 2004. 206 с.

6. Кляйн М. Некоторьіе теоретические вьіводьіЃCкасающиеся змоциональной жизни младенца. Глава 6 из книги Кляйн М., Ривьер Джю Афзекс С., Хайманн П. Развитие в психоанализе. http://psychoanalysiskharkov.com/%D0%BD%D0%B5%D0%BA%D0%BE% D1%82%D0%BE%D1%80%D1%8B%D0%B5-%D1%82%D0%B5%D0%BE%D1%80%D0% B5%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%B5%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B5-%D0%B2% D 1%8B%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D 1%8B-%D0%BA%D0%B0%D 1%81%D0%B0/

7. Психология диагностики. За редакцией М.К. Акимової. URL.: http://ipkfp.nspu.ru/ file.php/1/Akimova--Psikhologicheskaja--diagnostika.pdf

8. Фройд А. Социальная дезадаптация, обусловленная ранним нарушением обьектом любови. Теория и практика детского психоанализа. Том 2. (1999). URL.: https://azps.ru/hrest/82/3669567.html

9. Cannon W.B. The James-Lange theory of emotion: a critical examination and an alternative theory // Am. J. Pruchol. 1927. -Vol. 39. №2. P. 106-119.

10. Habib H. U. Mental Illness Among Students, 2022. URL.: https://www.researchgate.net/ publication/351115992--Mental--Illness--Among--Students

11. Umer H. Mental Illness Among Students (April 2021) The Journal of Men s Studies 1 (Mental Issues): URL.: https://www.researchgate.net/publication/351115992--Mental-- Illness--Among--Students

12. Paul J. Geiger, M.S., Jessica R. Peters, M.S., Ruth A. Baer, Ph.D. Meinhardt, J. & Pekrun, R. (2003). Attentional resource allocation to emotional events: an ERP study. Cognition and Emotion, 17(3), 477-500. https://doi.org/10.1080/02699930244000039

13. Winnicott D.W. (1945) Primitive emotional development. URL.: https://tcf-website- media-library.s3.eu-west-2.amazonaws.com/wp-content/uploads/2020/09/25114721/Winnicott- D-1945-Primitive-Emotional-Development-Through-Paediatrics-to-Psychoanalysis.pdf

References

1. Berest, M. Test rozpovid' pro vashu ditjachu travmu [Test story about your childhood trauma]. meta.ua Retrieved from https://meta.ua/uk/news/society/19365-psihologchnii-test- rozpovst-pro-vashu-gliboku-psihologchnu-travmu/ [in Ukrainian].

2. Vinnikott, D. V. Malen'kie deti i ih mat' [Small children and their mother], www.ru/it.me Retrieved from https://www.rulit.me/books/malenkie-deti-i-ih-materi-read-172873-1.html [in Russian].

3. Grin, A. Mertva mati [Dead mother]. psychic-ru.translate.goog Retrieved from https://psychic-ru.translate.goog/articles/modem/modern89.htm?--x--tr--sl=ru&--x--tr--tl=uk&--x-- tr--hl=uk&--x--tr--pto=sc [in Ukrainian].

4. Ivanchuk, M. Prichini neuspishnoiЃG adaptacii studentiv-pershokursnikiv [Reasons for unsuccessful adaptation of first-year students]. Nauk. visnik Cherni^vec. un-tu. Pedagogika ta psihologija - Science Herald of Chernivtsi. university Pedagogy and psychology, 549, 73-79 [in Ukrainian].

5. KomarЃCT. O. (2004). Osoblivosti social'no-psihologichnoi dezadaptacii studentiv z obmezhenimi mozhlivostjami ta ih psihokorekcija [Peculiarities of social and psychological maladjustment of students with disabilities and their psychocorrection]. Candidate's thesis. Hmel'nic'kij [in Ukrainian].

6. Kljajn, M. Nekotorye teoreticheskie vyvody, kasajushhiesja jemocional'noj zhizni mladenca [Some theoretical conclusions concerning the emotional life of a child]. psychoana/ysiskharkov.com Retri eved from http://psychoanalysiskharkov.com/%D0%BD% D0%B5%D0%BA%D0%BE%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%8B%D0%B5-%D1%82%D0%B5%D0%BE%D1%80%D0%B5%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%B5%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B5-%D0%B2%D1%8B%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%8B-%D0%BA%D0%B0% D1%81%D0%B0/ [in Russian].

7. Akimova, M.K. Psihologija diagnostiki [Psychology of diagnostics], ipkfp.nspu.ru Retrieved ^om http://ipkfp.nspu.rU/file.php/1/Akimova_Psikhologicheskaja_diagnostika.pdf [in Russian].

8. Frojd, A. (1999). Social'naja dezadaptacija, obuslovlennaja rannim narusheniem ob#ektom ljubovi [Social maladaptation caused by early violation by the object of love]. Teori/a i praktika detskogo psihoanaliza - Theory and practice of child psychoanalysis, 2. (1999). Retrieved from https://azps.ru/hrest/82/3669567.html [in Russian].

9. Cannon, W.B. (1927). The James-Lange theory of emotion: a critical examination and an alternative theory. Am. J. P^^^uchol, 39, 2, 106-119 [in English].

10. Habib, H. U. (2022). Mental Illness Among Students, 2022. URL.: https://www.researchgate.net/publication/351115992_Mental_Illness_Among_Students [in English].

11. Umer, H. (2021). Mental Illness Among Students. The Journal of Men s Studies 1(MentalIssues). Retrieved from https://www.researchgate.net/publication/351115992_ Mental_ Illness_Among_Students [in English].

12. Paul, J. Geiger, M.S., Jessica R. Peters, M.S., Ruth A. Baer, Ph.D. Meinhardt, J. & Pekrun, R. (2003). Attentional resource allocation to emotional events: an ERP study. Cognition and Emotion, 17(3), 477-500. https://doi.org/10.1080/02699930244000039 [in English].

13. Winnicott D.W. (1945) Primitive emotional development. Retrieved from https://tcf- website-media-library.s3.eu-west-2.amazonaws.com/wp-content/uploads/2020/09/25114721/ Winnicott-D-1945-Primitive-Emotional-Development-Through-Paediatrics-to-Psychoanalysis.pdf [in English].

Размещено на Allbest.ru