Вивчення навчальної мотивації дітей старшого дошкільного віку з порушеннями когнітивного розвитку
Дослідження особливостей навчальної мотивації дітей старшого дошкільного віку з порушеннями когнітивного розвитку. Розробка психолого-педагогічних підходів до діагностики навчальної мотивації дітей. Розвиток довільної уваги, пам'яті, загального мовлення.
| Рубрика | Психология |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 04.12.2023 |
| Размер файла | 30,1 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.Allbest.Ru/
Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського»
Кафедра дефектології та фізичної реабілітації
Вивчення навчальної мотивації дітей старшого дошкільного віку з порушеннями когнітивного розвитку
Соколова Г.Б., д. психол. н., професор
Анотація
Стаття присвячена вивченню особливостей навчальної мотивації дітей старшого дошкільного віку з порушеннями когнітивного розвитку. Не дивлячись на актуальність проблеми, її складність пов'язана зі зниженою пізнавальною активністю, нестійкістю пізнавальної діяльності, швидкою втратою інтересу дітей з порушеннями когнітивного розвитку до об'єкта та процесу пізнання.
В українській спеціальній психології існують різноманітні підходи до вивчення різних аспектів навчальної мотивації дітей з порушеннями когнітивного розвитку, наприклад: створення психолого-педагогічних засад управління процесом формування навчальної мотивації та виявлення особливостей інформаційного поля дітей з порушеннями когнітивного розвитку, розробка основних психолого-педагогічних підходів до діагностики навчальної мотивації дітей; вивчення навчальної мотивації через довільну увагу, пам'ять, загальний розвиток мовлення, ознайомлення дітей з поняттями часу, простору, рухів, які задіяні в процесі навчальної діяльності тощо.
В процесі роботи з оповіданням та спеціально підібраними картинками було виділено спеціальні мотиви навчальної діяльності дітей старшого дошкільного віку з порушеннями когнітивного розвитку: зовнішній, ігровий, мотив отримання оцінки діяльності, позиційний, соціальний та навчально- пізнавальний. Констатовано, що навчально-пізнавальної та позиційної мотивації до навчання у школі не виявлено у жодної дитини старшого дошкільного віку з порушеннями когнітивного розвитку, що може свідчити про відсутність високого рівня мотивації. У трьох дітей виражений соціальний мотив вчення, що відповідає високому рівню мотивації. Ігровий та зовнішній мотиви відповідають низькому рівню мотивації. Аналіз гендерного складу групи дозволив виявити відмінності: у дівчат рівень мотивації до навчання декілька вищий, аніж у хлопчиків. Припущено, що дівчата в процесі навчальної діяльності активніші, більше спрямовані на пізнання нового, на те, що потрібно вчитися. Хлопці сприймають необхідність вчитися у школі як належне.
Більшість дітей з порушеннями когнітивного розвитку, не виявляючи пізнавального інтересу до школи, спиралися лише на зовнішній бік навчання, а сам по собі пізнавальний мотив у них відсутній. Деякі діти не одразу розуміли сутність питання та ми для них повторно читали інструкцію, ставилися питання. Перспективи подальших наукових розвідок полягають у створенні емпіричної моделі навчальної мотивації дітей старшого дошкільного віку з порушеннями когнітивного розвитку.
Ключові слова: порушення когнітивного розвитку, дитина старшого дошкільного віку, готовність до шкільного навчання, мотивація, навчальна мотивація.
Abstract
Study of educational motivation of children of older preschool age with disorders of cognitive development
Sokolova H.B., Dr of Psychol. Sci., Full Professor of Department of Defectology and Physical Rehabilitation, South Ukrainian National Pedagogical University named after K.D. Ushynsky
The article is devoted to the study of the peculiarities of educational motivation of children of older preschool age with disorders of cognitive development. Despite the relevance of the problem, its complexity is associated with reduced cognitive activity, instability of cognitive activity, rapid loss of interest of children with disorders of cognitive development in the object and process of cognition.
In Ukrainian special psychology, there are various approaches to the study of various aspects of educational motivation of children with cognitive development disorders, such as: creation of psychological and pedagogical principles for managing the process of formation of educational motivation and identification of features of the information field of children with cognitive development disorders, development of basic psychological and pedagogical approaches to diagnose educational motivation of children; study of educational motivation through voluntary attention, memory, general development of speech, familiarization of children with the concepts of time, space, movements involved in the process of educational activities, etc.
In the process of working with the story and specially selected pictures, special motives for the educational activity of older preschool children with cognitive disabilities were identified: external, game, motive for obtaining an activity evaluation, positional, social, and educational-cognitive. It was established that no educational-cognitive and positional motivation to study at school was found in any child of older preschool age with cognitive development disorders, which may indicate a lack of a high level of motivation.
Three children have a pronounced social motive for learning, which corresponds to a high level of motivation. Game and external motives correspond to a low level of motivation. Analysis of the gender composition of the group revealed differences: girls have a slightly higher level of motivation to study than boys. It is assumed that girls are more active in the process of educational activities, more focused on learning new things, on what needs to be learned. Boys take the need to study at school for granted.
The majority of children with cognitive disabilities, not showing cognitive interest in school, relied only on the external side of learning, and they lack a cognitive motive in itself. Some children did not immediately understand the essence of the question and we re-read the instructions for them and asked questions. Prospects for further scientific investigations are to create an empirical model of educational motivation of older preschool children with cognitive disabilities.
Keywords: impaired cognitive development, older preschool age child, readiness for schooling, motivation, educational motivation.
Постановка проблеми
Розвиток особистості та підготовка дитини старшого дошкільного віку до школи складає важливе завдання цього періоду, оскільки навчальна мотивація має бути сформована ще до переходу дитини до процесу шкільного навчання та є запорукою успішного оволодіння знаннями. У дітей старшого дошкільного віку в процесі формування пізнавальної мотивації відбувається активна розумова переробка вражень про навколишнє середовище: з'ясовуються зв'язки та відносини між предметами та явищами реального світу, систематизуються уявлення про нього, формуються зацікавленість та загальна допитливість, які поступово переростають у стійку особливість особистості - пізнавальний інтерес, який можна розглядати як стійкий маркер сформованості навчальної мотивації .
Дітям старшого дошкільного віку з порушеннями когнітивного розвитку властива знижена пізнавальна активність, нестійкість пізнавальної діяльності, швидка втрата інтересу до об'єкта та процесу пізнання. Усе це зумовлено дефіцитарністю мотиваційного компонента пізнавальної сфери дитини з порушеннями когнітивного розвитку.
Проблема ускладнюється тим, що готуючи дитину до школи, батьки переважно акцентують увагу на дидактичних компетенціях, забуваючи про мотиваційну складову, яка є основою готовності дитини до нової соціальної ситуації, до нових форм спілкування, уміння працювати в колективі, слухати та виконувати інструкції вчителя тощо.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аналіз вітчизняних науково-методичних джерел з проблеми дослідження показав, що становлення та розвиток навчальної мотивації дітей старшого дошкільного віку з особливими освітніми потребами визнано одним з основних напрямків у спеціальній психології (Т. Богуцька [1], К. Бужинецька [2], Т. Ілляшенко [4], Н. Компанець [5], О. Мякушко [11], І. Омельченко [6], Л. Прохоренко [7], Т. Сак [8], Г. Соколова [9], С. Трикоз [10] та ін.), що пов'язано з особливими функціями мотивації - визначення спрямованості особистості дитини з порушеннями когнітивного розвитку та спонукання її до діяльності.
Так, Т. Сак [8] розглядала психолого-педагогічні засади управління процесом формування навчальної мотивації дітей з порушеннями когнітивного розвитку, а І. Омельченко [6], Л. Прохоренко та О. Романенко [7] досліджували основні проблеми інформаційного поля дітей з порушеннями когнітивного розвитку, розробляли психолого-педагогічні підходи до діагностики навчальної мотивації дітей з особливими освітніми потребами . На думку К. Бужинецької, ступінь сформованості мотиваційної готовності дитини з порушеннями когнітивного розвитку до школи залежить від сформованості у неї таких важливих психічних функцій, як-от: довільна увага, пам'ять, загальний розвиток мовлення тощо [2]. С. Трикоз, вивчаючи особливості дітей з порушеннями інтелектуального розвитку вважає, що основний вектор формуючої роботи має бути спрямований на ознайомлення дітей з поняттями часу, простору, рухів, які задіяні в процесі навчальної діяльності [10]. В такому ж контексті О. Мякушко вважає, що формуванню у дітей з порушеннями когнітивного розвитку навичок та досвіду реалізації навчально-пізнавальної діяльності допомагає застосування ігрових методів активного навчання [11]. Таким чином, ми бачимо, що в українській спеціальній психології проблема дослідження навчальної мотивації у дітей старшого дошкільного віку з порушеннями когнітивного розвитку є актуальною та такою, що потребує подальшого дослідження.
Мета статті полягає у емпіричному дослідженні особливостей навчальної мотивації дітей старшого дошкільного віку з порушеннями когнітивного розвитку.
Виклад основного матеріалу
психологічний педагогічний навчальний мотивація дошкільний когнітивний
В сучасних моделях психолого-педагогічного супроводу дітей старшого дошкільного віку з порушеннями когнітивного розвитку задаються принципово нові погляди на розвиток їхньої особистості як майбутнього учасника шкільного освітнього процесу. Тому основним завданням стає створення такого освітньо-виховного простору, який, з одного боку, допоміг би дитині адаптуватися до складних, нових умов навчання, а з іншого - сприяв би формуванню у неї навчальної мотивації, що передбачає сформовані вміння самостійно приймати рішення, втілювати їх у життя й відповідати за них та здатність до самоконтролю і серйозні зміни векторів поведінки та діяльності.
Як доводить наш власний досвід роботи, головною особливістю пізнавальної діяльності та мотиваційної сфери дітей старшого дошкільного віку з порушеннями когнітивного розвитку є можливість її повноцінного формування тільки в умовах цілеспрямованого психологічного супроводу, коли саме дорослий формує, розширює, спрямовує пізнавальні інтереси дитини, формує стійкі пізнавальні мотиви в процесі гри та творчості старших дошкільників [9]. Без цих традиційних видів дитячої діяльності процес формування навчальної мотивації ефективним не буде.
Крім того, важливо відмітити, що ще однією особливістю навчальної мотивації дітей старшого дошкільного віку з порушеннями когнітивного розвитку є вплив на цей процес не тільки порушень розвитку, але й індивідуальних особливостей дитини.
Об'єктом нашого дослідження є особистість дітей старшого дошкільного віку з порушеннями когнітивного розвитку, а предметом - особливості їхньої навчальної мотивації.
В дослідженні прийняли участь 13 дітей старшого дошкільного віку з порушеннями когнітивного розвитку. В методичний комплекс нашого дослідження були включені: ознайомлення дітей з оповіданням «Миколка та Сергійко готуються до школи» та спеціально підібраними картинками для візуального закріплення матеріалу та цікава дітям робота з переписування (модифікація субтесту Керна-Йірасека) та малювання олівцями
В процесі роботи з оповіданням «Миколка та Сергійко готуються до школи» та спеціально підібраними картинками ми намагалися виділити певні мотиви навчальної діяльності: зовнішній, ігровий, мотив отримання оцінки діяльності, позиційний, соціальний та навчально-пізнавальний. Після ознайомлення зі змістом кожного абзацу оповідання для уточнення засвоєння інформації ми задавали дитині уточнюючі питання.
Потім проводилася індивідуальна бесіда щодо виявлення особливостей мотиваційної готовності до навчання за наступними показниками.
- відмова від пропозиції не йти до школи, а ще рік побути вдома;
- загальна спрямованість на навчальну діяльність;
- відмова ходити до школи, де діти не вчаться, а постійно розважаються;
- вибір школи, де є чіткі правила розпорядку;
- бажання вчитися не індивідуально, а в класі;
- орієнтація на оцінювання своєї навчальної роботи в школі.
В таблиці 1 представлені основні ведучі мотиви навчальної діяльності у дітей старшого дошкільного віку з порушеннями когнітивного розвитку.
Таблиця 1
Основні навчальні мотиви дітей старшого дошкільного віку з порушеннями когнітивного розвитку
|
Навчальні мотиви |
Кількість дітей |
|
|
Навчально-пізнавальний |
0 |
|
|
Зовнішній |
3 |
|
|
Ігровий |
3 |
|
|
Позиційний |
0 |
|
|
Соціальний |
3 |
|
|
Мотив отримання оцінки |
4 |
З таблиці 1 ми бачимо, що навчально-пізнавальної мотивації до навчання у школі не констатовано у жодної дитини старшого дошкільного віку з порушеннями когнітивного розвитку, що може свідчити про відсутність дуже високого рівня мотивації.
У трьох дітей (2 дівчини та 1 хлопчик) виражений соціальний мотив вчення, що відповідає високому рівню мотивації. Діти аргументували свій вибір за картинками: «Я навчатимуся з хлопчиком, який буде вчителем. Я теж стану вчителем. Я хочу вчитися», «Коли піду до школи, буду ще дорослішою. Треба добре вчитися» - така відповідь дівчинки говорить про можливе формування у дитини позиційного мотиву.
Але сам по собі позиційний мотив у жодної дитини з нашої групи не став провідним для навчання у школі.
Ігровий та зовнішній мотиви, які відповідають низькому рівню мотивації, зафіксовані відповідно у трьох дітей: «В школі буду гратися з хлопчиками, принесу з дому свої іграшки»; «Я не хочу в садок. Мама змушує. До школи теж прийдеться. Там теж нудно. Краще вдома гратиму Я не хочу в садок. Мама змушує».
Аналізуючи гендерний склад нашої групи, ми виявили, що у дівчат рівень мотивації до навчання декілька вищий, аніж у хлопчиків. Можна припустити, що дівчата в процесі навчальної діяльності активніші, більше спрямовані на пізнання нового, на те, що потрібно вчитися. Хлопці сприймають необхідність вчитися у школі як належне.
Більшість дітей з порушеннями когнітивного розвитку, не виявляючи пізнавального інтересу до школи, спиралися лише на зовнішній бік навчання, а сам по собі пізнавальний мотив у них відсутній. Деякі діти не одразу розуміли сутність питання та ми для них повторно читали інструкцію, ставилися питання.
Наведемо деякі відповіді дошкільнят дітей з даної методики.
На пропозицію відвідувати дитячий садок чи залишитися вдома замість школи діти (три людини) давали такі позитивні відповіді: «Я з усіма до школи піду», «А мені цікаво посидіти у школі. Потерплю».
Інші діти погодилися на нашу пропозицію побути ще вдома, що є негативним показником.
Спрямованість на навчальну діяльність, навіть якщо не обов'язково відвідувати школу, спостерігалася у двох дітей: «...читатиму, щоб піти до школи», «буду вчити уроки». Такі відповіді розкривають тенденцію щодо позитивної мотивації. Чотири дитини відповідали негативно: «буду гратися» тощо.
В ситуації зі школою, де діти не вчаться, а постійно розважаються, чотири дитини обрали ту школу, де вони навчатимуться читати та писати, відмовившись від школи, де можна лише співати, малювати та танцювати.
Школу з певними правилами вибрала лише одна дитина, інші діти давали відповіді: «хочу в школу, де можна піти додому, якщо не подобається». Це говорить про те, що діти не готові до шкільного режиму, правил, до позиції школяра.
В ситуації про бажання вчитися не індивідуально, а в класі, бажання вчитися не індивідуально, а в класі позитивну відповідь дала лише один хлопчик, який відмовився від пропозиції вчитися вдома із вчителькою. Свою відповідь він аргументував тим, що у школі можна спілкуватися з іншими дітьми.
В ситуації щодо оцінювання навчальної роботи в школі позитивно відповіли четверо дітей. Вони зробили вибір на користь оцінювання в школі своїх знань, але сказали, що це мають бути не іграшки або солодощі як заохочення.
Таким чином, високим рівнем мотивації до навчання в школі не має жоден дошкільник з нашої вибірки. Двоє дітей перебувають у середньому мотивації. Четверо дошкільнят дали лише 1-2 позитивні відповіді, що говорить про низький рівень мотивації до шкільного навчання.
Друга частина нашого дослідження була спрямована на вивчення здатності дітей старшого дошкільного віку з порушеннями когнітивного розвитку до графічного відтворення мовленнєвих структур з опорою на зоровий аналізатор (модифікація субтесту Керна-Йірасека) та малювання олівцями.
Дітям пропонувалися зразки карток з друкованим та рукописним текстом та давалося завдання за словесною інструкцією та зразком списати текст, написаний друкованими та рукописними літерами. За інструкцією дитина має списати в зошит спочатку текст, написаний друкованими літерами, потім рукописними. Передбачалося написання довгих та коротких паличок з нахилом за зразком:
1 - написання за контуром;
2 - за опорними крапками;
3 - повністю самостійно.
Крім того, спираючись на інтерес дітей до продуктивної творчої діяльності, наступна методика застосовувалася в ігровій формі, коли дітям пропонувалося намалювати на аркуші паперу в клітинку візерунок за словесною інструкцією: провести лінію на стільки клітинок у бік, на скільки і куди скаже психолог.
В результаті проведеної роботи були виділені рівні відтворення графічного відтворення завдання з опорою на мовленнєву інструкцію та зоровий аналізатор: високий, середній та низький.
Ця вправа спрямовувалася на вивчення здатності дітей виконувати дії у відповідь на вербальні інструкції. Її виконання в ігровій формі викликало у дітей інтерес та жвавість.
Вивчення окремих показників графічного завдання у дітей з порушеннями когнітивного розвитку показало суттєве відставання за здатністю відтворювати внутрішні структурні закономірності зразку, в тому числі з опорою на зоровий аналізатор, цілісну структуру. Так, більше половини дітей старшого дошкільного віку з порушеннями когнітивного розвитку показали низький рівень розвитку цих якості, в той час як високий рівень був відмічений у малої частини дітей з порушеннями когнітивного розвитку (таблиця 2).
Таблиця 2
Рівні виконання графічного завдання дітей старшого дошкільного віку з порушеннями когнітивного розвитку (%)
|
Показники |
Рівні розвитку |
|||
|
Високий |
Середній |
Низький |
||
|
Здатність відтворювати внутрішні структурні закономірності |
1,3 |
56,8 |
41,9 |
|
|
Здатність відтворювати цілісну форму |
1,3 |
53,7 |
45 |
|
|
Точність реалізації графічних навичок |
3 |
76,8 |
22 |
|
|
Здатність відтворювати мовленнєві одиниці з опорою на зоровий аналізатор |
3,1 |
45 |
51,9 |
Розглянемо конкретніше особливості виконання пропонованого завдання.
1,3% дітей старшого дошкільного віку з порушеннями когнітивного розвитку досягли високого рівню виконання завдання, пов'язаного зі здатністю відтворювати внутрішні закономірності графічного зразку, показали якісне змальовування різних кружечків, розташованих в певній закономірності. Діти, що досягли високого рівню, орієнтувалися у зразку, враховували загальні розміри, нахил малюнків на аркуші паперу, розташування окремих деталей всередині кожного малюнка, але не дуже точно відображали кількість кружечків у загальній фігурі.
56,8% дітей старшого дошкільного віку з порушеннями когнітивного розвитку, які досягли середнього рівня в процесі змальовування графічних зразків допускали незначну розбіжність зі зразками при збереженні загальної схожості, але у випадку, коли треба було скопіювати паралелограм, і фігура більше нагадувала прямокутник.
При відтворені розмірів зразків нами було зафіксовано, що діти з порушеннями когнітивного розвитку часто збільшують складові елементи паралелограма та стріли, а проблеми з просторовим відображенням спричиняють розташування фігур на значній відстані один від одного.
Низький рівень відтворення внутрішні структурні закономірності у 41,9% дітей старшого дошкільного віку з порушеннями когнітивного розвитку показав тенденції до «збігу» кружечків, рядки їхнього розташування взагалі були відсутні, та, відповідно, була відсутня і внутрішня структура графічного зразку. У деяких випадках діти поступово переходили до збільшення кількості рядків. Цікавим є факт, що в процесі бесіди діти оцінювали свою роботу як тотожну заданому зразку.
При оцінюванні здатності дітей старшого дошкільного віку з порушеннями когнітивного розвитку відтворювати цілісну форму були отримані наступні результати.
У дітей з порушеннями когнітивного розвитку не завжди виходило вірно відобразити положення малюнків на аркуші паперу, але лінії при цьому були чіткі. В цілому, малюнки дітей були виконані ідентично зразку із незначною кількістю відхилень.
Діти, в малюнках яких можна було констатувати середній рівень здатності відтворювати цілісну форму (53,7%) в процесі змальовування дотримувалися загальної схожості зі зразками, але в переважній більшості випадків діти збільшували фігури в декілька разів. Цікавою особливістю малюнків дітей старшого дошкільного віку з порушеннями когнітивного розвитку було прагнення малювати прямі лінії та згладжувати гострі кути, перетворювати їх на закруглені.
Низький рівень здатності відтворювати цілісну форму, діагностований у 45% старшого дошкільного віку з порушеннями когнітивного розвитку, констатував відсутність будь-якої тотожності зі зразками, замість однієї геометричної фігури діти зображували зовсім іншу, замість накладення фігур малювали або дотичні, або окремі одну від одної. При цьому діти не усвідомлювали помилки та візуально отримували величезне задоволення від графічних завдань, оскільки вони були пов'язані з майбутнім навчанням у школі.
Висновки
Особистісний розвиток та психологічна підготовка дитини старшого дошкільного віку з порушеннями когнітивного розвитку до школи є важливими завданнями спеціальної психології, оскільки навчальна мотивація має бути сформована ще до шкільного навчання та є важливою умовою успішного оволодіння знаннями. Складність проблеми пов'язана зі зниженою пізнавальною активністю, нестійкістю пізнавальної діяльності, швидкою втратою інтересу дітей з порушеннями когнітивного розвитку до об'єкта та процесу пізнання.
На порядку денному сучасної української спеціальної психології стоять різноманітні підходи до вирішення цієї проблеми, як-от: створення психолого- педагогічних засад управління процесом формування навчальної мотивації та виявлення особливостей інформаційного поля дітей з порушеннями когнітивного розвитку, розробка основних психолого-педагогічних підходів до діагностики навчальної мотивації дітей; вивчення навчальної мотивації через довільну увагу, пам'ять, загальний розвиток мовлення, ознайомлення дітей з поняттями часу, простору, рухів, які задіяні в процесі навчальної діяльності тощо.
В процесі роботи з оповіданням та спеціально підібраними картинками було виділено спеціальні мотиви навчальної діяльності дітей старшого дошкільного віку з порушеннями когнітивного розвитку: зовнішній, ігровий, мотив отримання оцінки діяльності, позиційний, соціальний та навчально- пізнавальний.
Констатовано, що навчально-пізнавальної та позиційної мотивації до навчання у школі не зафіксовано у жодної дитини старшого дошкільного віку з порушеннями когнітивного розвитку, що може свідчити про відсутність високого рівня мотивації.
У трьох дітей виражений соціальний мотив вчення, що відповідає високому рівню мотивації. Ігровий та зовнішній мотиви відповідають низькому рівню мотивації. Аналіз гендерного складу групи дозволив виявити відмінності: у дівчат рівень мотивації до навчання декілька вищий, аніж у хлопчиків. Припущено, що дівчата в процесі навчальної діяльності активніші, більше спрямовані на пізнання нового, на те, що потрібно вчитися. Хлопці сприймають необхідність вчитися у школі як належне.
Більшість дітей з порушеннями когнітивного розвитку, не виявляючи пізнавального інтересу до школи, спиралися лише на зовнішній бік навчання, а сам по собі пізнавальний мотив у них відсутній. Деякі діти не одразу розуміли сутність питання та ми для них повторно читали інструкцію, ставилися питання.
Перспективи подальших наукових розвідок полягають у створенні емпіричної моделі навчальної мотивації дітей старшого дошкільного віку з порушеннями когнітивного розвитку.
Література
1. Богуцька Т.О. Психофізична готовність дошкільників до навчання в школі. Дис....канд. біол. наук. Кам'янець -Подільський, 1998. 184 с.
2. Бужинецька К. Проблема мотиваційної готовності дошкільників із затримкою психічного розвитку. Освіта осіб з особливими потребами: шляхи розбудови. 2017. Т. 1. №13. С.318-323.
3. Ілляшенко Т., Обухівська А., Стадненко Н. Підготовка дітей шестилітнього віку до школи (Система занять та вправ). Початкова школа. №7. 2002. С.12-15.
4. Ілляшенко Т.Д. Чому їм важко вчитися? Методичний посібник, присвячений питанням психолого - педагогічної допомоги молодшим школярам із труднощами у навчанні. К: «Поч. школа», 2003. 128 с.
5. Компанець Н.М. Формування довільної поведінки у молодших школярів із затримкою психічного розвитку. Дис...канд. псих. наук: 19.00.08.. К., 2005. 235 с.
6. Омельченко І.М. Психолого-педагогічні основи діагностики і формування комунікативної діяльності у дітей дошкільного віку із затримкою психічного розвитку: навчально-методичний посібник; Інститут спеціальної педагогіки НАПН України. Полтава: ТОВ «Фірма «Техсервіс», 2015. 185 с.
7. Прохоренко Л.І., Романенко О.В. Особливості класифікації об'єктів інформаційного поля дітьми із затримкою психічного розвитку [Електронний ресурс] Інформаційні технології і засоби навчання. 2019. Т.74. №6. С. 266-277.
8. Сак Т.В. Психолого-педагогічні основи управління учбовою діяльністю учнів із затримкою психічного розвитку у школі інтенсивної педагогічної корекції. К.: Актуальна освіта, 2005. 246 с.
9. Соколова Г.Б. Сучасні підходи до ранньої комплексної допомоги дітям з відхиленнями у розвитку. Актуальні питання корекційної освіти (педагогічні науки). 2015. Випуск 5, ч.2. С. 283-292.
10. Трикоз С. Застосування сенсорних ігор та вправ у навчанні дітей з порушеннями інтелектуального розвитку. Освіта осіб з особливими потребами: шляхи розбудови. 2020. Т.1. №16. С.
11. Чеботарьова, О., Блеч, Г., Бобренко, І., Гладченко, І., Мякушко, О., Трикоз, С. Особливості реалізації компетентнісного підходу в освіті дітей з інтелектуальними порушеннями. К.: ІСШ1 імені Миколи Ярмаченка НАПН України. 2019.
References
1. Bohutska, T.O. (1994). Psykhofizychna hotovnist doshkilnykiv do navchannia v shkoli [Psychophysical readiness of preschoolers to study at school].[in Ukrainian].
2. Buzhynetska, K. (2017). Problema motyvatsiinoi hotovnosti doshkilnykiv iz zatrymkoiu psykhichnoho rozvytku. [The problem of motivational readiness of preschoolers with mental retardation]. [in Ukrainian].
3. Illiashenko T., Obukhivska A., Stadnenko N. Pidhotovka ditei shestylitnoho viku do shkoly (Systema zaniat ta vprav). [Preparation of six-year-old children for school (System of classes and exercises)]. [in Ukrainian].
4. Illiashenko, T.D. (2003). Chomu yim vazhko vchytysia? Metodychnyi posibnyk, prysviachenyi pytanniam psykholoho - pedahohichnoi dopomohy molodshym shkoliaram iz trudnoshchamy u navchanni. [Why do they find it difficult to learn? A methodical guide dedicated to the issues of psychological and pedagogical assistance to younger schoolchildren with learning difficulties]. [in Ukrainian].
5. Kompanets, N.M. (2005). Formuvannia dovilnoi povedinky u molodshykh shkoliariv iz zatrymkoiu psykhichnoho rozvytku. [Formation of voluntary behavior in younger schoolchildren with mental retardation]. [in Ukrainian].
6. Omelchenko, I.M. (2015). Psykholoho-pedahohichni osnovy diahnostyky i formuvannia komunikatyvnoi diialnosti u ditei doshkilnoho viku iz zatrymkoiu psykhichnoho rozvytku. [Psychological and pedagogical foundations of diagnosis and formation of communicative activity in preschool children with mental retardation]. [in Ukrainian].
7. Prokhorenko, L.I., Romanenko, O.V. (2019). Osoblyvosti klasyfikatsii obiektiv informatsiinoho polia ditmy iz zatrymkoiu psykhichnoho rozvytku [Peculiarities of classification of information field objects by children with mental retardation]. [in Ukrainian].
8. Sak T.V. Psykholoho-pedahohichni osnovy upravlinnia uchbovoiu diialnistiu uchniv iz zatrymkoiu psykhichnoho rozvytku u shkoli intensyvnoi pedahohichnoi korektsii [Psychological and pedagogical foundations of managing the educational activities of students with mental retardation in a school of intensive pedagogical correction]. [in Ukrainian].
9. Sokolova, H.B. (2015). Suchasni pidkhody do rannoi kompleksnoi dopomohy ditiam z vidkhylenniamy u rozvytku [Modern approaches to early comprehensive care for children with developmental disabilities]. [in Ukrainian].
10. Trykoz, S. (2020). Zastosuvannia sensornykh ihor ta vprav u navchanni ditei z porushenniamy intelektualnoho rozvytku. [The use of sensory games and exercises in the education of children with intellectual disabilities]. [in Ukrainian].
11. Chebotarova, O., Blech, H., Bobrenko, I., Hladchenko, I., Miakushko, O., Trykoz, S. (2019). Osoblyvosti realizatsii kompetentnisnoho pidkhodu v osviti ditei zintelektualnymy porushenniamy. [Peculiarities of the implementation of the competence approach in the education of children with intellectual disabilities]. [in Ukrainian].
Размещено на Allbest.Ru
...Подобные документы
Розгляд особливостей розвитку морально-етичних норм поведінки в дітей старшого дошкільного віку як психолого-педагогічної проблеми. Аналіз розвитку поведінки дітей дошкільного віку. Оцінка досвіду сучасного дошкільного навчального закладу з цього питання.
реферат [34,0 K], добавлен 24.03.2019Пам'ять як вища психічна функція: визначення, види, процеси пам'яті, психологічні теорії. Проблема розвитку пам'яті у дітей дошкільного віку в працях вітчизняних і зарубіжних педагогів і психологів. Діагностика рівня розвитку зорової пам'яті у дітей.
дипломная работа [874,6 K], добавлен 14.10.2014Розвиток емпатії у дітей дошкільного віку. Емпатія в структурі морального розвитку особистості. Стан розвитку емпатії як особистісної якості у дошкільників. Форми роботи з дітьми для розвитку у них співчуття і співпереживання, вміння спілкуватися.
дипломная работа [93,4 K], добавлен 20.05.2012Визначення поняття про увагу у наукових психологічних дослідженнях. Вікові особливості розвитку зосередженості у дитинстві. Організація та проведення констатуючого експерименту, рекомендації щодо формування довільної уваги у дітей п'ятого року життя.
курсовая работа [956,7 K], добавлен 26.07.2011Патологічний розвиток особистості за невротичним типом у дітей, батьки яких проявляють агресію. Характеристика дітей старшого дошкільного віку із затримкою психічного розвитку. Емоційна сфера дитини. Діагностика і корекція імпульсивної поведінки.
курсовая работа [92,7 K], добавлен 10.12.2014Психологічна структура дошкільного віку. Психологічні особливості дітей дошкільного віку. Діагностична ознака дошкільного віку. Діагностична ознака закінчення дошкільного віку. Психологічні новотвори дошкільного віку. Діяльність дітей дошкільного віку.
курсовая работа [34,9 K], добавлен 18.03.2007Психічний розвиток дитини в дошкільному віці. Новоутворення дошкільного віку. Сенсорний розвиток. Роль родини в розвитку дитини. Розгляд комплексу психодіагностичних методик по дослідженню пізнавальних процесів дітей середнього дошкільного віку.
дипломная работа [960,3 K], добавлен 05.04.2016Проблема періодизації розвитку психіки дитини. 3агальна характеристика розвитку, особистості дітей старшого дошкільного віку. Психолого-педагогічна діагностика готовності дітей до навчання в школі. Програма корекційно-розвивальної роботи з дошкільниками.
дипломная работа [797,5 K], добавлен 25.01.2013Розвиток педагогічної, психологічної думки у нашій країні. Теоретичний аспект проблеми готовності дітей дошкільного віку до навчання у школі. Визначальна роль мотивації у готовності до шкільного навчання. Гра дошкільника як показник готовності до школи.
курсовая работа [41,0 K], добавлен 03.07.2009Теоретичні аспекти проблеми підготовки до навчання в школі, психологічні особливості дітей старшого дошкільного віку, критерії підготовки до навчання. Специфіка та методи визначення психологічної підготовки, експериментальне навчання та обстеження дітей.
курсовая работа [48,8 K], добавлен 05.06.2010Поняття про емоції: природа, характеристика, форми. Особливості розвитку емоційної сфери у дітей дошкільного віку: можливості, діагностика порушень. Аналіз та оцінка результатів дослідження, розробка практичних рекомендацій для батьків та вихователів.
курсовая работа [53,7 K], добавлен 18.01.2011Теоретичні дослідження тривожності дітей дошкільного віку. Індивідуальні особливості емоційної реакції дітей. Ігри як засіб профілактики тривожної поведінки дошкільнят. Обґрунтування дій щодо боротьби з тривожністю дітей у дитячому садку і сім'ї.
курсовая работа [108,2 K], добавлен 10.02.2024Розкриття фізіологічних основ уваги у підходах зарубіжних та вітчизняних учених. Дослідження психолого-педагогічних засад розвитку довільної уваги у дітей. Класифікація, види та форми вияву уваги. Вправи для успішного розвитку уваги молодших школярів.
курсовая работа [414,2 K], добавлен 09.03.2015Дослідження загальних закономірностей розвитку дитини дошкільного віку. Поняття про ігрову діяльність як своєрідний спосіб пізнання дітьми навколишнього світу. Вивчення особливостей організації ігрової діяльності в умовах дитячого навчального закладу.
курсовая работа [1,2 M], добавлен 14.01.2014Науково-теоретичні основи формування мовленнєвої діяльності та особливості емоційно-комунікативного розвитку дітей із затримкою психічного розвитку. Діагностика стану, активізація емоційно-комунікативного розвитку. Ефективність експериментальної методики.
курсовая работа [77,8 K], добавлен 03.07.2009Особливості розвитку дітей старшого дошкільного віку, гра дошкільника як його головний показник. Криза 6 років, причини та наслідки, етапи протікання та специфіка. Дослідження та фактори, що впливають на рівень психологічної готовності вступу до школи.
курсовая работа [54,2 K], добавлен 10.11.2014Аналіз впертості та вередування дітей молодшого дошкільного віку. Зовнішні вияви, якими характеризується вередливість та впертість, причина їх виникнення. Міри, як запобігти перетворенню їх на рису характеру. Методи діагностики рівня упертості дітей.
курсовая работа [69,6 K], добавлен 17.01.2014Поняття креативності, зміст, структура креативності. Джерела творчої поведінки. Передумови розвитку креативності у дошкільному віці. Експериментальне дослідження впливу дитячо-батьківських відносин на розвиток креативності у дітей дошкільного віку.
дипломная работа [1,8 M], добавлен 16.03.2011Дослідження рівня сформованості зорової та слухової пам’яті у дітей молодшого шкільного віку з вадами зору. Процеси запам’ятовування, збереження, відтворення і забування. Закономірності та особливості психосоціального розвитку дітей із порушеннями зору.
статья [207,1 K], добавлен 05.10.2017Соціально-психологічні особливості студентського віку та емпіричне дослідження ціннісно-мотиваційної сфери. Специфіка навчальної мотивації студента, а також діагностика за методикою "Методика вивчення мотивації професійної діяльності" К. Замфир.
курсовая работа [68,4 K], добавлен 01.11.2012
