Критичне мислення як складова резистентності до маніпулятивного впливу і резильєнтності особистості в умовах війни

Размещено на http://allbest.ru

Критичне мислення як складова резистентності до маніпулятивного впливу і резильєнтності особистості в умовах війни

Курило В.С. Курило В.С., докт. пед. наук, професор, дійсний член Національної академії педагогічних наук України, перший проректор Державного закладу «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка», Степаненко В.Г. Степаненко В.Г., докт. пед. наук, доцент, професор кафедри соціальної педагогіки Державного закладу «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка»

Анотація

У статті визначено особливості критичного мислення як складової резистентності до маніпулятивного впливу і резильєнтності особистості в умовах війни. З позицій концепції резильєнтності критичне мислення представлено як одну з когнітивних властивостей, яка характеризується такими особливостями: здатність людини бачити причини і наслідки стресу; здатність глибоко мислити, переробляти великі обсяги і потоки інформації; здатність до розсудливості, спостережливості, зібраності; здатність обирати продуктивні когнітивні стилі реагування на надзвичайні обставини (поленезалежність, гнучкий пізнавальний контроль, рефлексивність, толерантність). В контексті концепції резистентності та пов'язаної з нею теорії салютогенезу охарактеризовано сутність фундаментальних конструктів резистентності до ризиків психологічному здоров'ю: загальні ресурси резистентності і почуття когеренції. Критичне мислення розглянуто як складний аналітико-синтетичний процес пізнання, який передбачає точний алгоритм, послідовність добре узгоджених інтелектуальних дій, що забезпечують свідоме, усталене ставлення людини до того, що відбувається, її конструктивну діяльність та імунітет до різних видів маніпуляцій. Звернено увагу на такі характеристики критичного мислення як логічність, рефлексивність, осмисленість. Виокремлено вміння людини, які пов'язані з критичним мисленням і підвищують її резистентність до маніпулятивного впливу: здатність аргументовано спростовувати мало аргументовані тези та положення; здатність контролювати правильність власних суджень; здатність відслідковувати причинно-наслідкові зв'язки між явищами та подіями; здатність раціонально використовувати ресурси за надзвичайних обставин.

Ключові слова: безпека, війна, критичне мислення, маніпулятивний вплив, особистість, резильєнтність, резистентність.

Abstract

Critical thinking as a component of personal resistance to manipulative influence and resilience in war conditions

The article defines the critical thinking features as a component of personal resistance to manipulative influence and resilience in war conditions. From the standpoint of the resilience concept critical thinking is presented as one of the cognitive properties, which is characterized by the following features: a person's ability to see the causes and consequences of stress; the ability to think deeply, process large volumes and streams of information; the ability to prudence, observation, composure; the ability to choose productive cognitive styles of response to extraordinary circumstances (field independence, flexible cognitive control, ref lexivity, tolerance). In the context of the resistance concept and the associated salutogenesis theory, the essence of the fundamental constructs of resistance to risks to psychological health is characterized: common resources of resistance and a sense of coherence. Critical thinking is considered as a complex analytical and synthetic process of cognition, which involves a precise algorithm, a sequence of well-coordinated intellectual actions that ensure a conscious, established attitude of a person to what is happening, his constructive activity and immunity to various types of manipulation. Attention is drawn to such characteristics of critical thinking as logic, reflexivity, meaningfulness. A person's skills related to critical thinking and increasing his resistance to manipulative influence are singled out: the ability to refute weakly argued theses and propositions with arguments; the ability to control the correctness of one's judgments; the ability to trace cause- and-effect relationships between phenomena and events; the ability to rationally use resources in extraordinary circumstances.

Key words: security, war, critical thinking, manipulative influence, personality, resilience, resistance.

Вступ

Постановка проблеми у загальному вигляді. В умовах війни постійно існує загроза безпеці кожного громадянина в усіх її аспектах. Крім прямої російської військової агресії та руйнувань, на населення України спрямовані інформаційно-психологічні атаки [10]. Ситуація та інформація в умовах війни швидко змінюються, що уможливлює повне осягнення й опрацювання інформаційних повідомлень на предмет їх достовірності і збільшує можливості маніпулятивного впливу [5]. У захисті від різноманітних маніпуляцій особливе місце належить когнітивній складовій [4]. Адекватна реакція та наявність необхідних знань можуть суттєво підвищити резистентність до маніпулятивного впливу [10] та резильєнтність особистості в екстремальних умовах [14].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Потребу в резильєнтності і необхідність резистентності в умовах війни висвітлено S. Fabian, G. Kennedy, які зазначають, що резильєнтність і резистентність, їх подальший розвиток і більш ефективна реалізація цих концепцій як стримуючих чинників є вирішальними [22]. У роботах O.Fiala резильєнтність розглянуто як фундаментальну основу резистентності і зазначено, що провідне місце в концепції оборони держави належить інформаційно-психологічній складовій війни, де ЗМІ, які заслуговують на довіру, освічене, критично мисляче населення та певна національна гордість є протиотрутами проти ворожих пропагандистських кампаній [23]. Також розглянуто питання резистентності і резильєнтності в українському суспільстві, де окремо виокремлено напрям підготовки громадян до спротиву і розглянуто такий спосіб їх допомоги як протидія дезінформації [24]. Крім того, у певних дослідженнях як один із захисних механізмів, який лежить в основі резильєнтності особистості, розглядають критичне мислення (Г. Лазос [12]), або ж вивчають його роль у протидії дезінформаційній війні і підвищенні резистентності до дезінформації (А. Erlich, С. Garner, G. Pennycook, D. Rand) [21]. В дослідженнях інших авторів критичне мислення в інформаційній війні визначають як засіб спротиву, розкривають його інструментарій у протидії інформаційним диверсіям (С. Куцепал [11]). Також в Законі України «Про основи національного спротиву» визначені правові основи національного спротиву, де одним із завдань територіальної оборони є участь в інформаційних заходах, спрямованих на підвищення рівня обороноздатності держави та на протидію інформаційним операціям агресора (противника) [15]. На сьогоднішній день резистентність і резильєнтність є концепціями, які застосовують у своїй діяльності країни Західної Європи і США з питань зовнішньої політики, безпеки та оборони [23; 25].

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Незважаючи на визнання важливості резистентності і резильєнтності як концепцій зовнішньої політики, безпеки та оборони, ці питання є недостатньо вивченими як на глобальному і національному рівнях, так і на рівнях регіонів, громад та особистості. Зокрема, потребують додаткових досліджень питання визначення особливостей, параметрів, складових резистентності і резильєнтності особистості в умовах війни. Однією з таких складових є критичне мислення, що допомагає населенню захиститися, бути стійкими і здійснювати спротив під час активної стадії маніпулятивних ворожих дій [3; 23].

Мета статті - визначити особливості критичного мислення як складової резистентності до маніпулятивного впливу і резильєнтності особистості в умовах війни.

Публікація містить результати досліджень, проведених за грантової підтримки Національного фонду досліджень України за проєктом 2021.01Ю021 «Формування критичного мислення громадян як чинник безпеки в умовах збройного насилля та інформаційної агресії на Сході України».

Виклад основного матеріалу

На сьогоднішній день в інформаційному просторі існує безліч маніпулятивних прийомів і способів протидії їм, які практично неможливо осягнути. Тому вчені здійснюють спроби виділення універсальних способів протидії маніпуляціям, одним серед яких виокремлюють критичне мислення [4]. Воно допомагає відрізнити переконливі аргументи від прийомів маніпулювання, визначати надійність джерела інформації, ретельно обміркувати, об'єктивно оцінити та перевірити кожне прийняте рішення. Критичне мислення як фундамент у розпізнанні пропаганди є засобом руйнування технологій маніпулятивного впливу і, відповідно, підвищення резистентності і резильєнтності громадян в умовах інформаційно-психологічного виміру російсько-української війни [11]. У цьому контексті поняття соціальної резильєнтності і соціальної резистентності є характеристиками соціальних спільнот, які можуть розглядаються на різних рівнях - від глобального (міждержавних об'єднань) до індивідуального (окремої людини) [9]. В межах публікації відповідні поняття авторами будуть розглядатися переважно на індивідуальному рівні, тобто як характеристики особистості. психологічний маніпуляція резистентність мислення

Резильєнтність на індивідуальному рівні розглядають як здатність психіки відновлюватися після несприятливих умов, а в широкому значенні - вибудовувати нормальне, повноцінне життя в складних умовах [14]. Резистентність, в свою чергу, є здатністю до опору тому, що обмежує волю поводження [2]. У загальному вигляді вона передбачає здатність зберігати сталість внутрішнього середовища при впливі будь-яких зовнішніх чинників [1]. Резистентність особистості полягає в здатності зберігати свободу поведінки, обирати спосіб життя, а також свободу від інших видів залежності [8]. В контексті інформаційно-психологічного виміру війни резильєнтність людини є показником її стресостійкості і, крім здатності людини до розвитку та підтримки соціальних контактів, використання соціальної підтримки, передбачає підвищення освітнього рівня, стійке прийняття реальності. Резильєнтність як процес є набором гнучких когнітивних, поведінкових та емоційних відповідей на гострі або хронічні неприємності, що можуть бути як незвичайними, так і звичними для індивіда. Критичне мислення є однією із когнітивних властивостей резильєнтності особистості в екстремальних, стресових ситуаціях, яке полягає в умінні бачити причини і наслідки стресу, глибоко мислити, здатності до переробки великих обсягів і потоків інформації, бути розсудливим, спостережливим, зібраним [14]. За оптимальної оцінки життєвих змін і труднощів людина стає на шлях внутрішньої збалансованості, що дозволяє їй моделювати ефективні стратегії подолання відповідних труднощів [17]. Особливості прояву стресових переживань, стійкість різних когнітивних функцій, що забезпечують ефективність переробки інформації, індивідуальні прийоми компенсації і подолання труднощів відображають знання людини про власні ресурси і стратегії поведінки, їх адекватний вибір [7].

€к поленезалежність (орієнтація на внутрішні чинники, висока автономність, стабільний образ «Я», критичність);

€к гнучкий пізнавальний контроль (можливість швидко аналізувати нові неочікувані ситуації);

€к рефлексивність (оцінка та аналіз ситуації, концентрація на вирішенні складної життєвої ситуації, виважене прийняття рішення);

Ці когнітивні стилі є інструментальним ресурсом особистості, який дає можливість аналізувати, прогнозувати та оцінювати відповідні смисли діяльності, спрямованої на подолання труднощів [17]. Крім того, що критичне мислення є однією з когнітивних властивостей резильєнтності особистості, воно виступає одним із найдієвіших способів її резистентності до маніпулятивного впливу[5]. У когнітивному аспекті резистентності до ризиків психологічному здоров'ю її головним чинником є свідоме, усталене ставлення людини до того, що відбувається. Чим більша резистентність, тим краще і довше людина протистоїть негативним впливам [16]. У цьому контексті критичне мислення можна розглядати як, свого роду, точний алгоритм, послідовність добре узгоджених інтелектуальних дій [18]. Воно сприяє упорядкуванню міркувань, усуває різні протиріччя, багатозначності та неясності в інформації, що обумовлює конструктивну діяльність особистості, підвищує її імунітет щодо різних видів маніпуляцій [19].

Фундаментальними конструктами резистентності до ризиків психологічному здоров'ю з позиції теорії салютогенезу є загальні ресурси резистентності та почуття когеренції [20]. Загальні ресурси резистентності є властивостями особистості, які дають можливість забезпечити розвиток стресреакції та подальшу ефективну адаптацію. Частина цих ресурсів є спадковими, однак більшість набувається в процесі розвитку і соціалізації особистості. Вміння правильно використовувати такі ресурси для підтримки власного здоров'я тісно пов'язане з почуттям когеренції (зв'язність, послідовність доказів, аргументів) [13].

- когнітивний (усвідомленість) - здатність суб'єкта охопити, усвідомити й упорядкувати враження та інформацію про подію в цілісну усвідомлену систему уявлень;

- інструментально-когнітивний (здійсненність) - доступність засобів для боротьби із викликами, впевненість і активна участь людини в подоланні труднощів і розв'язанні проблем;

-мотиваційний (осмисленість) - здатність свідомо приймати і рефлексувати виклики щодо їх цінності для власного життя [13; 20].