Увага як динамічна характеристика сприйняття інформації у пізнавальному процесі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Увага як динамічна характеристика сприйняття інформації у пізнавальному процесі

Емельянова Тетяна Вікторівна

Ярхо Тетяна Олександрівна

Легейда Аліна Вікторівна

Легейда Дмитро Вікторович

Анотація

увага сприйняття інформаційний сигнал

В рамках нейродинамічної концепції активності когнітивного простору проведено дослідження уваги як динамічної характеристики сприйняття інформаційного сигналу. Вивчено участь енергетичної компоненти, однією зі складових динамічної характеристики сприйняття, у створенні відгуку нейронною системою мозку на інформаційний сигнал.

Дослідження уваги як динамічної характеристики сприйняття, проведене в рамках концепції про когнітивний простір пам'яті як простір функціональних мод, визначило ступінь чутливості відгуку нейронної системи мозку до енергетичної складової сенсорного сигналу. Інформаційні сигнали, що характеризуються енергетичними складовими з різним рівнем активності, сприймаються нейронною системою по-різному.

В результаті підвищення рівня активності енергетичної складової динамічної характеристики сприйняття можуть бути введені нові нейронні ресурси, що спричинить зміни в структурі нейронних ансамблів і, також, в структурі метастабільних станів, які створюють відгук нейронної системи мозку на інформаційний сигнал.

Відгук нейронної системи формується як інтегроване модельне уявлення ментального образу інформаційного сигналу, яке у вигляді функціональної моди закладається у когнітивний простір пам'яті. Цей процес розширює когнітивний простір пам'яті,

Осмислення ролі уваги у пізнавальному процесі як динамічної характеристики сприйняття інформації визначить напрямок подальшого дослідження складових динамічної характеристики сприйняття на користь розвитку когнітивного простору пам'яті та когнітивного простору особистості, що, у свою чергу, надасть нового імпульсу пошуку напрямів активізації розумових процесів. Подібне розуміння ролі уваги у процесі навчання забезпечить подальше вдосконалення технологій професійного та культурного розвитку особистості.

Ключові слова: увага як характеристика сприйняття, динамічна характеристика сприйняття, енергетична складова динамічної характеристики сприйняття, когнітивний простір пам'яті, функціональна мода.

Abstract

Emelyanova Tatyana Viktorivna Candidate of Physical and Mathematical Sciences, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Higher Mathematics, Kharkiv National Automobile and Highway University

Yarkho Tetiana Oleksandrivna Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Head of the Department of Higher Mathematics, Kharkiv National Automobile and Highway University

Legeyda Alina Viktorivna Candidate of Philological Sciences, Associate Professor, Associate Professor of the Department of English Philology and Methodology of Teaching a Foreign Language, V. N. Karazin Kharkiv National University

Legeyda Dmytro Viktorovich Candidate of Physical and Mathematical Sciences, Associate Professor of Department of Higher Mathematics, O.M. Beketov National University of Urban Economy in Kharkiv

ATTENTION AS A DYNAMIC CHARACTERISTIC OF INFORMATION PERCEPTION IN THE COGNITIVE PROCESS

Keywords: attention as a characteristic of perception, dynamic characteristic of perception, energy component of the dynamic characteristic of perception, cognitive space of memory, functional mode.

Постановка проблеми

Проблема уваги та її ролі у сприйнятті інформації є однією з найбільш неузгоджених проблем когнітивної науки [1]. Внаслідок численних досліджень доведено, що увага не є процесом, тому не існує самостійно. Сучасна когнітивна наука визначає увагу як динамічну складову управління інформаційними потоками, що відповідає динамічним характеристикам управління сенсорною діяльністю особистості. Сенсорна діяльність визначається енергетичною складовою рівня активації сенсорної системи, який є відправною точкою процесу сприйняття інформації та, відповідно, розширення когнітивного простору пам'яті у пізнавальному процесі.

У статті досліджено увагу, як динамічну характеристику сприйняття інформаційного сигналу, у парадигмі нейродинамічного задачі, у фазовому просторі якої модельне уявлення ментального образу інформаційного сигналу описується інтегрованими метастабільними структурами. Досліджується роль енергетичної складової динамічної характеристики сприйняття у формуванні відгуку нейронної системи. З позицій нейродинамічної концепції про режими локалізації метастабільних структур у фазовому просторі в нейронної системі мозку створюється відгук на зовнішній або внутрішній сигнал сенсорної системи.

Динамічні характеристики відгуку повинні враховувати енергетичну складову сенсорного сигналу. Очікується, що сенсорні сигнали різної енергетичної складової суттєво впливають на відгуки, які формуються нейродинамічною системою. Один і той же інформаційний сигнал, але різної «енергетики», може сприйматися нейронною системою по-різному, тому відгуки нейронної системи мозку на «одну й ту саму інформацію», але з різними динамічними характеристиками, можуть відрізнятися. Відгуки нейронної системи є інтегрованими модельними уявленнями ментальних образів інформаційних сигналів, які у закодованому вигляді, у вигляді функціональних мод, відображаються в когнітивному просторі пам'яті. Тому когнітивний простір пам'яті поповнюється кодами модельних уявлень нових ментальних образів. Розширюється когнітивний простір пам'яті і, відповідно, когнітивний простір особистості.

Результати дослідження уваги як динамічної характеристики сприйняття інформаційного сигналу, розуміння впливу енергетичної складової динамічної характеристики сприйняття на формування модельного уявлення ментального образу, кодовий аналог якого закладається в когнітивний простір пам'яті, надасть додаткову аргументацію щодо необхідності подальших досліджень процесу сприйняття та його динамічних характеристик як процесу розвитку когнітивного простору та пізнавальної активності особистості.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Поняття «увага» міцно увійшло в сучасну когнітивну науку [2]. Однак, єдиної думки про статус поняття «увага» нині немає [3]. В одних випадках увага розглядається як самостійна складова когнітивного процесу, в інших стверджується, що увага не має незалежності, а його функція полягає в управлінні певними здібностями мозку [4]. Наприклад, у роботі [2] поняття «увага» обговорюється, як самостійний психологічний процес, невід'ємно пов'язаний з іншими психологічними функціями та станами, який формується та розвивається у процесі спеціально організованої цілеспрямованої діяльності.

Багато теорій когнітивної науки розглядають увагу як «ланку, що зв'язує сприйняття з пам'яттю». В них відзначається обмеженість уваги, як процесу, коли загальна здатність уваги, необхідна на вирішення трудомістких та багатозадачних завдань, перевищує можливості особистості [5].

Автори статті [6] визначають увагу як властивість сприйняття та когнітивних функцій мозку. Підкреслюється обмежена здатність мозку обробки конкуруючих завдань, оскільки механізми уваги вибирають, модулюють і підтримують фокус уваги до інформації, найбільш значущої для особистості. Далі автори пропонують класифікувати увагу за типом інформації: на зовнішню та внутрішню увагу. Зовнішня увага відповідальна за вибір та модуляцію сенсорної інформації. Сенсорна інформація, на думку авторів, визначає вибір місця у просторі, моменти часу чи вхідні дані, параметри специфічні для модальності. Така перцептивна увага може вибирати ознаки, визначені в будь-якому з цих вимірів або уявлення об'єктів, які інтегруються у просторі, часі та модальності. Внутрішню увагу автори статті відносять до вибору, модулювання та обслуговування внутрішньо генерованого сигналу. Автори вважають, що така класифікація забезпечує структуру організації, яка надасть нові можливості вивчення й розуміння механізмів когнітивного простору.

В роботі [7] висловлюється припущення у тому, що увага, як властивість сприйняття, зі збільшенням активності на сенсорному рівні може призвести до свідомого сприйняття.

Відомі роботи, автори яких розглядають можливість використання поняття уваги у рамках створення штучних нейронних мереж. «Увага, безумовно, далека від ясного чи єдиного поняття. Тим не менш, незважаючи на безліч розпливчастих, а іноді і суперечливих визначень, існує ключова якість уваги, яка, очевидно, має велике значення для обробки інформації в мозку і все частіше в штучних системах» [8]. Ключовою якістю уваги автори назвали гнучке управління обмеженими обчислювальними ресурсами [8].

Поряд із дослідженням статусу уваги в рамках когнітивної теорії відомі роботи [3, 4], автори яких пропонують кількісну теорію оцінки уваги. Вони використовують означення терміну уваги як кількісної міри інтересу та захоплення. Процес, якому співвідноситься найбільша увага, трактується як свідомий процес, решта процесів вважаються несвідомими. Визначаючи увагу, як переживання, автори представляють її свідомим психологічним процесом. Залишаючись у межах введених означень, автори пропонують моделі динаміки уваги у процесі сприйняття окремого стимулу.

На сьогоднішній день відомі численні публікації з нейрофізіологічного дослідження когнітивної активності нейронної системи мозку [9, 10, 11]. Цей підхід базується на припущенні, що когнітивні функції можуть бути зрозумілі на основі аналізу нестаціонарних процесів та метастабільних станів теорії динамічних систем і гіпотези про функціональні моди когнітивного простору пам'яті [9, 10]. Дещо пізніше було зроблено припущення, що стійкий стан динамічного режиму слід розглядати як «субстратний еквівалент психологічного образу» [11].

Автори робіт [12, 13] вивчали внутрішні механізми когнітивного простору з позиції нейродинамічної концепції про режими локалізації метастабільних структур нейронної системи мозку. Ними було запропоновано модель ментального простору пізнавального процесу як «осередка розумового простору» особистості. Вони визначили робочий простір як простір ментальних конструктів внутрішніх когнітивних механізмів мислення особистості. Автори вважали, що внутрішні механізми ментального простору відповідальні за модифікацію модельних уявлень ментальних образів інформаційних сигналів у процесі мислення.

Вивчаючи внутрішні механізми когнітивного простору в рамках нейродинамічного підходу до дослідження когнітивної активності мозку, автори статті дійшли висновку про необхідність дослідження впливу динамічної характеристики сприйняття інформаційного сигналу, її енергетичної складової, на формування когнітивного простору з позиції нейродинамічної концепції.

Метою статті є висвітлення психолого-педагогічного розуміння ролі уваги у когнітивному процесі, як динамічної характеристики сприйняття з врахуванням її енергетичної складової, в межах сучасних підходів до модулювання нейронної системи мозку, як нейродинамічної організації, з урахуванням гіпотези про функціональні моди когнітивного простору пам'яті.

Виклад основного матеріалу

З позицій нейродинамічної концепції про режими локалізації метастабільних структур у фазовому просторі системи когнітивний процес є процесом створення відгуку нейронною системою мозку на зовнішній чи внутрішній стимул. Створення відгуку на стимул характеризується як інтуїтивна неусвідомлена обробка отриманої інформації, що визначається внутрішніми механізмами нейронної системи мозку. Отже динаміка і напрям процесу створення відгуку представляється як «когнітивні неусвідомлені» складові. (Вперше В. Аллахвердов визначив внутрішні механізми пізнавального процесу як «когнітивне неусвідомлене» [14]).

Когнітивний простір, як простір когнітивних функцій особистості, є простором когнітивних здібностей, процесів пам'яті та мислення. Нейронна структура мозку представляє собою структуроване середовище, в якому формується динамічна функціональна система для реалізації певної когнітивної функції [11].

Зовнішній вплив активує сенсорну мережу, яка, у свою чергу, перетворює і доставляє в нейронні структури, відповідальні за когнітивну діяльність мозку, сигнали зовнішньому впливу. Сенсорні сигнали надходять у нейронну середу у вигляді збурень. Створюється мозаїка збуджених нейронів. Тільки активні збуджені нейрони можуть брати участь у формуванні функціональної нейронної системи. Відгуком нейронної структури на збурення є формування ансамблю певної архітектури активних збуджених нейронів. Активований нейронний ансамбль представляє собою динамічну систему, у якій створюються метастабільні динамічні режими. Динамічні характеристики такої системи обумовлені архітектурою певного нейронного ансамблю, характером активності збуджених нейронів та властивостями нейронних зв'язків.

Відомі роботи [15], автори яких досліджують динамічну характеристику активності нейронів, відому як здатність нейронів до синхронної взаємодії, яка має назву локальної синхронізації та при деяких умовах призводить до синхронної активності нейронів ансамблю. Наявність у складі ансамблю нейронів із хаотичною динамікою параметрів зв'язків призводить до синхронізації всіх нейронів ансамблю, що проявляється у вигляді самоорганізації динамічних режимів, в результаті яких змінюються динамічні характеристики нейронного ансамблю. Цей процес запускає внутрішні механізми, дія яких зводиться до формування складних метастабільних структур, модифікації динамічних характеристик нейронного ансамблю. Одним із таких механізмів є механізм конкатенації, який модифікує метастабільні структури динамічних режимів шляхом відділення деякої ланки однієї структури та приєднанням її до іншої структури [16].

Динамічна система нейронного ансамблю сприймається як динамічна нелінійна система, у якій створюються динамічні режими, що характеризуються збудженням локалізованих метастабільних структур різної складності. Метастабільні режими нелінійної динамічної задачі обумовлені розв'язками нелінійної задачі, що має дискретний спектр, на власні значення, Власним функціям у фазовому просторі цієї задачі відповідають локалізовані метастабільні стани, які за певних умов можуть створювати складні локалізовані структури.

Відгуком на сенсорне збурення в системі збуджених нейронів є організація ансамблю активних збуджених нейронів, який сприймається як нелінійна динамічна система. В цій системі створюються динамічні режими із метастабільними станами, що можуть утворювати досить складні структури у фазовому просторі динамічної системи. Кожному певному сенсорному сигналу відповідає виникнення певної метастабільної структури, в якої відображено вся інформація про зовнішній вплив. Таким чином, відгуком нейронної структури на сенсорний сигнал є інтегроване модельне уявлення, в якому міститься вся інформація про ментальний образ сигналу. Можна визначити інтегроване модельне уявлення ментального образу як «фазовий портрет» інформаційного сигналу. Оскільки активація нейронного ансамблю достатньо скоро згасає, то зі згасанням активності нейронного ансамблю відгук, сформований нейронної системою у вигляді інтегрованого модельного уявлення ментального образу, відображається в когнітивний простір пам'яті у закодованому вигляді, а саме, у вигляді функціональної моди просторового сигналу чи функціональної моди просторово-часового сигналу [13]. Таким чином, когнітивний простір пам'яті поповнюється новою інформацією в закодованому вигляді, що означає розширення когнітивного простору пам'яті.

У моделі сприйняття сенсорної системою стимулу у вигляді зовнішнього чи внутрішнього сигналу увага представляється динамічної характеристикою процесу сприйняття. Однією зі складових динамічної характеристики сприйняття є енергетична компонента, вплив якої на формування відгуку, інтегрованого модельного уявлення ментального образу, може бути досить суттєвим.

Енергетична складова сенсорного сигналу визначається інтенсивністю зовнішнього (внутрішнього) стимулу. Під впливом сенсорного сигналу у нейронної системі створюються ансамблі активних збуджених нейронів певної архітектури. Архітектура кожного ансамблю активних збуджених нейронів суттєво залежить від динамічної характеристики сенсорного сигналу, у тому числі, його енергетичної складової. У створеній динамічній системі формуються динамічні режими метастабільних станів, на структуру яких суттєво впливає енергетична складова, оскільки вона «відповідальна» за параметри динамічної характеристики сенсорного сигналу.

Розглянемо докладніше вплив енергетичної складової сенсорного сигналу на формування та характеристики динамічної системи нейронного ансамблю.

Динамічна система ансамблю активних збуджених нейронів визначається його архітектурою, характером активності збуджених нейронів та властивостями нейронних зв'язків, які обумовлені динамічними властивостями сенсорного сигналу, що формується зовнішнім стимулом. Інтенсивність зовнішнього стимулу (ментального образу) визначає енергетичну складову динамічної характеристики впливу сенсорного сигналу на нейронну систему. Енергетична складова впливає на архітектуру нейронного ансамблю, характер активності збуджених нейронів і властивості нейронних зв'язків. В результаті створюються динамічні системи ансамблів активних збуджених нейронів, на характеристики яких суттєво впливає енергетична складова сенсорного сигналу. Оскільки динамічні системи нейронних ансамблів є чутливими до енергетичної складової сигналу, то це може призвести до змін структур локалізованих метастабільних станів. Інтегроване модельне уявлення ментального образу, що створюється, виявляється «нестійким» відносно енергетичної складової зовнішнього сигналу.

Проведений аналіз доводить, що динамічні характеристики відгуку є чутливими до енергетичної складової сенсорного сигналу, оскільки сенсорні сигнали різної «інтенсивності» формують нейродинамічні системи, динамічні характеристики яких мають певний ступінь відмінності. У такому разі один і той же інформаційний сигнал, але з різними енергетичними складовими, може сприйматися нейронною системою по-різному.

Когнітивний простір пам'яті є простором функціональних мод, закодованих фазових портретів інтегрованих модельних уявлень ментальних образів інформаційних сигналів. Розглянемо процес сприйняття когнітивним простором пам'яті закодованого модельного уявлення ментального образу у вигляді функціональної моди. Сприйняття когнітивним простором пам'яті нової функціональної моди відповідає збуренню системи, що знаходиться у стані стійкої рівноваги. У системі функціональних мод запускається перехідний процес, процес пошуку нового рівноважного стану. Перехідний процес у системі функціональних мод означає процес перевірки нової фундаментальної моди на новизну. Його механізм полягає у порівнянні нової моди з функціональними модами раніше отриманих інформаційних сигналів. Якщо в когнітивний простір пам'яті раніше було закладено код подібного інформаційного сигналу, але з іншою енергетичною характеристикою, то залежно від схожості функціональних мод можлива поява нової модифікованої моди. Поява нової моди обумовлена інтегрованим модельним уявленням «нового» інформаційного образу, як результату перетворення модельних уявлень близьких за схожістю функціональних мод.

Таким чином, когнітивний простір пам'яті поповнюється функціональними модами модельних уявлень нових ментальних образів і, відповідно, розширюється когнітивний простір особистості.

Висновки

У моделі сприйняття зовнішнього чи внутрішнього сигналу поняття «увага» запроваджується як динамічна характеристика цього процесу. Однією із складових динамічної характеристики сприйняття є енергетична компонента. Проведений аналіз доводить, що динамічні характеристики відгуку є чутливими до енергетичної складової сенсорного сигналу, оскільки сенсорні сигнали різної «інтенсивності» формують нейродинамічні системи, динамічні характеристики яких мають певний ступінь відмінності. Інформаційні сигнали, що характеризуються різними енергетичними складовими, сприймаються нейронною системою по-різному.

Енергетична складова сенсорного сигналу істотно впливає на архітектуру нейронного ансамблю, характер активності збуджених нейронів і властивості нейронних зв'язків, що може призвести до змін структури локалізованих метастабільних станів, які створюють відгук нейронної системи мозку на інформаційний сигнал. Відгук нейронної системи мозку формується як інтегроване модельне уявлення ментального образу інформаційного сигналу, яке у вигляді функціональної моди (кодового аналогу інформаційного сигналу) залишається у когнітивному просторі пам'яті.

Осмислення уваги як динамічної характеристики сприйняття інформаційного сигналу, впливу енергетичної складової динамічної характеристики сприйняття на формування модельного уявлення ментального образу, кодовий аналог якого закладається в когнітивний простір пам'яті, надасть додаткову аргументацію щодо необхідності подальших досліджень процесу сприйняття як процесу розвитку когнітивного простору та пізнавальної активності особистості

Література

1. Berdnikov, D.V. (2017) Attention as a Specific Psychophysiological Process of Regulation of Purposeful Activity, Journal of Fundamental Medicine and Biology, Is.4, 21-29.

2. Akhmetova, Z. A. (2018) Attention as a Problem Field of Psychology, VESTNIK KRSU, V.18, Is.1, 169-173.

3. Glazunov, Yu. T. (2012) Modeling the Dynamics of the Distribution of Attention in the Processes of Goal Setting, IKBFU's Vestnik, Is.5, 47--55.

4. Glasko, A.V., Sadykhova, L. G. (2014) Mathematical Model of Mental Time, ZVND Im. I. P. Pavlova, Jul-Aug; 64(4):388-400. PMID: 25723024.

5. Cognitive Psychology, Overview, John F. Kihlstrom, Lillian Park, in Reference Module in Neuroscience and Biobehavioral Psychology, 2018, https://www-sciencedirect-com.translate.goog/ topics/neuroscience/cognitive-revolution?_x_tr_sl=en&_x_tr_tl=ru&_x_tr_hl=ru&_x_tr_pto=sc

6. Chun, M.M., Golomb, J.D., Turk-Browne, N.B. (2011) A Taxonomy of External and Internal Attention.,Annual Review of Psychology, 62:73-101.

7. Claire Sergent, Stanislas Dehaene Neural Processes Underlying Conscious Perception: Experimental Findings and a Global Neuronal Work Space Framework PMID: 16293402 DOI: 10.1016/j.jphysparis.2005.09.006

8. Grace, W. Lindsay (2020) Attention in Psychology, Neuroscience, and Machine Learning, Front. Comput. Neurosci., 16 April, V. 14-2020

https://doi.org/10.3389/fncom.2020.00029

9. Rabinovich, M. I., Muezzinoglu, M. K. Nonlinear Dynamics of the Brain: Emotion and Cognition, Phys. Usp., 53:4 (2010), 357-372.

10. Rabinovich, M. I., Varona, P. Nonlinear Dynamics of Creative Thinking.Multimodal Processes and the Interaction of Heteroclinic Structures, Phys.Usp., 64:8 (2021), 801-814.

11. Makin, R. S., Lissin, V. V. (2013) Neurodynamyc Processes of Organization and Synchronization in the Human Brain Structures. Bulletin of the Dimitrovgrad Engineering and Technological Institute of the National Research Nuclear University MEPhI, 1 (1), 41-46.

12. Емельянова, Т. В. Робочий простір пізнавального процесу як простір ментальних конструктів когнітивного механізму мислення / Т. В. Емельянова // Наукові записки. Серія: педагогічні науки.- 2020. - Вип.191. -С.74-77.

13. Емельянова, Т. В. Ментальний простір як характеристика ступеня розвитку когнітивних здібностей особистості в навчальному процесі / Т.В. Емельянова // Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології, 2019. - № 1 (85). - С.224-234

14. Allakhverdov, V. M., Voskresenskaya, E. U., Naumenko, O. V. (2008) Consciousness and the Cognitive Unconscious. Vestnik SPbSU. Psychology of Consciousness, 12 (2), 10-19.

15. Chakravartula, S., Indic, P., Sundaram, B., Killingback, T. (2017) Emergence of local synchronization in neuronal networks with adaptive couplings. PLOS ONE 12 (6): e0178975.

16. Benderskaya, E. N., Pereshein, A. O. (2015). Chaotic models of the hippocampus for dynamic pattern recognition, SPb.SPU, Journal Computer Science Telecommunication and Control Systems, 6 (234), 56-69.

References

1. Berdnikov, D.V. (2017) Attention as a Specific Psychophysiological Process of Regulation of Purposeful Activity, Journal of Fundamental Medicine and Biology, Is.4, 21-29.

2. Akhmetova, Z. A. (2018) Attention as а Problem Field of Psychology, VESTNIK KRSU, V.18, Is.1, 169-173.

3. Glazunov, Yu. T. (2012) Modeling the Dynamics of the Distribution of Attention in the Processes of Goal Setting, iKbFU's Vestnik, Is.5, 47--55.

4. Glasko, A.V., Sadykhova, L. G. (2014) Mathematical Model of Mental Time, ZVND Im. I. P. Pavlova, Jul-Aug; 64(4):388-400. PMID: 25723024.

5. Cognitive Psychology, Overview, John F. Kihlstrom, Lillian Park, in Reference Module in Neuroscience and Biobehavioral Psychology, 2018, https://www-sciencedirect-com.translate.goog/ topics/neuroscience/cognitive-revolution?_x_tr_sl=en&_x_tr_tl=ru&_x_tr_hl=ru&_x_tr_pto=sc

6. Chun, M.M., Golomb, J.D., Turk-Browne, N.B. (2011) A Taxonomy of External and Internal Attention.,Annual Review of Psychology, 62:73-101.

7. Claire Sergent, Stanislas Dehaene Neural Processes Underlying Conscious Perception: Experimental Findings and a Global Neuronal Work Space Framework PMID: 16293402 DOI: 10.1016Zj.jphysparis.2005.09.006

8. Grace, W. Lindsay (2020) Attention in Psychology, Neuroscience, and Machine Learning, Front. Comput. Neurosci., 16 April, V. 14-2020

https:ZZdoi.org/10.3389Zfncom.2020.00029

9. Rabinovich, M. I., Muezzinoglu, M. K. Nonlinear Dynamics of the Brain: Emotion and Cognition, Phys. Usp., 53:4 (2010), 357-372.

10. Rabinovich, M. I., Varona, P. Nonlinear Dynamics of Creative Thinking.Multimodal Processes and the Interaction of Heteroclinic Structures, Phys.Usp., 64:8 (2021), 801-814.

11. Makin, R. S., Lissin, V. V. (2013) Neurodynamyc Processes of Organization and Synchronization in the Human Brain Structures. Bulletin of the Dimitrovgrad Engineering and Technological Institute of the National Research Nuclear University MEPhI, 1 (1), 41-46.

12. Emelyanova, T.V. (2020) Robochii prostir piznavalnoho navchalnoho protsesu yak prostir mentalnykh konstruktiv kognityvnoho mekhanizmu myslenia [Worspace of The Cognitive Process as a Space of Mental Constructs of the Cognitive Mechanism of Thinking] Naukovi Zapysky. Seriia: Pedahohichni Nauky, Is.191, 74-77 [in Ukrainian].

13. Emelyanova, T.V. (2019) Mentalnii prostir yak kharakterystyka stupenia rozvytku kognityvnykh zdibnostei v navchalnomu protsesi [Mental Space as a Characteristic of the Degree of Development of Cognitive Abilities of the Individual in the Educational Process] Pedagogical Sciences: Theory, History, Innovative Technologies, Is.1 (85), 224-234 [in Ukrainian].

14. Allakhverdov, V. M., Voskresenskaya, E. U., Naumenko, O. V. (2008) Consciousness and the Cognitive Unconscious. Vestnik SPbSU. Psychology of Consciousness, 12 (2), 10-19.

15. Chakravartula, S., Indic, P., Sundaram, B., Killingback, T. (2017) Emergence of local synchronization in neuronal networks with adaptive couplings. PLOS ONE 12 (6): e0178975.

16. Benderskaya, E. N., Pereshein, A. O. (2015). Chaotic models of the hippocampus for dynamic pattern recognition, SPb.SPU, Journal Computer Science Telecommunication and Control Systems, 6 (234), 56-69.

Размещено на Allbest.ru