Професійне вигорання в адміністрації ЗВО: робота з іноземними студентами як управлінська проблема

Размещено на http://www.allbest.ru/

Криворізький державний педагогічний університет

Професійне вигорання в адміністрації ЗВО: робота з іноземними студентами як управлінська проблема

Дороніна Тетяна Олексіївна

доктор педагогічний наук, професор

завідувач кафедри педагогіки

Поляковська Ольга Олександрівна

аспірантка кафедри педагогіки

Анотація

професійний вигорання адміністративний супровід

Стаття присвячена виявленню поширеності синдрому професійного вигорання серед адміністративного складу закладів вищої освіти України, основним напрямом роботи якого є надання освітніх послуг іноземним громадянам. Констатовано, що актуалізація та трансформація підходів до надання освітніх послуг іноземним студентам у ЗВО стали невідкладними завданнями в сучасних умовах. Автори виходять з позиції, що намагання відповідати запитам стейкхолдерів, високим професійним вимогам, необхідність вчасно реагувати на мінливість суспільних явищ, підвищена відповідальність за забезпечення конкурентоспроможності закладу освіти та відсутність відповідного фінансового заохочення науково-педагогічних працівників призводить до значного психологічного напруження, виснаження когнітивних ресурсів та проявів вигорання серед адміністративного персоналу, який супроводжує навчання іноземних студентів. Метою роботи стала оцінка поширеності синдрому професійного вигорання у вибірці адміністративного складу по роботі з іноземними студентами закладів вищої освіти України та конкретизація ключових факторів, що зумовлюють поширення означеного явища. Окреслено ключові аспекти діяльності системи адміністративного супроводу іноземних студентів у ЗВО, що призводять до прояву синдрому професійного вигорання. Констатовано, що синдром професійного вигорання, офіційно визнаний ВООЗ хворобою, що викликана соціальними умовами, тому запобігання та попередження її проявів є актуальною проблемою в управлінні персоналом ЗВО. Дослідження базується на теоретичних підходах до професійного вигорання, а також на аналізі практичного досвіду роботи з іноземними студентами. Отримані результати дозволяють зрозуміти, наскільки поширене професійне вигорання серед адміністративного персоналу і як це може впливати на індивідуальну та інституціональну продуктивність. Розуміння цих аспектів може допомогти в розробці ефективних стратегій управління та підвищенні якості роботи з іноземними студентами у закладах вищої освіти України.

Ключові слова: професійне вигорання, іноземні студенти, освітній менеджмент, адміністративний персонал, іноземний досвід, фінський освітній досвід, вища освіта.

Doronina Tetyana Oleksiivna Doctor of Sciences (Pedagogy), Professor, Head of the Department of Pedagogy, Kryvyi Rig State Pedagogical University

Poliakovska Olha Oleksandrivna PhD student of the Department of Pedagogy, Kryvyi Rih State Pedagogical University

Professional burnout in higher education administration: working with international students as a management issue

Abstract

This article aims to determine the prevalence of professional burnout syndrome among the administrative staff of higher education institutions in Ukraine, whose main area of work is providing educational services to international students. It is noted that the activation and transformation of approaches to providing educational services to foreign students in higher education institutions have become urgent tasks in modern conditions. The authors argue that the efforts to meet stakeholders' demands, high professional requirements, the need to timely respond to societal changes, increased responsibility for ensuring the institution's competitiveness, and the lack of appropriate financial incentives for academic staff lead to significant psychological strain, depletion of cognitive resources, and manifestations of burnout among the administrative personnel involved in the education of international students. The aim of the study was to assess the prevalence of professional burnout syndrome among a sample of administrative staff working with international students in Ukrainian higher education institutions and to identify key factors contributing to the occurrence of this phenomenon. Key aspects of the activities of the administrative support system for international students in higher education institutions, which lead to the manifestation of professional burnout syndrome, are outlined. It is recognized that professional burnout syndrome, officially recognized by the WHO as a disease caused by social conditions, requires prevention and intervention, making it a relevant issue in higher education personnel management. The research is based on theoretical approaches to professional burnout and an analysis of practical experience in working with international students. The obtained results allow understanding the extent of professional burnout among administrative personnel and how it can affect individual and institutional productivity. Understanding these aspects can help develop effective management strategies and improve the quality of work with international students in Ukrainian higher education institutions.

Keywords: professional burnout, international students, educational management, administrative staff, international experience, Finnish educational experience, higher education.

Постановка проблеми

У контексті воєнного стану, збройних конфліктів, тероризму, екологічних катастроф, постпандемічної кризи, тягар професійного вигорання у різних професійних середовищах, як наукова проблема все більше привертає увагу вчених. Водночас процеси глобалізації, культурної інтеграції та зростаючої мобільності підвищують роль ЗВО у міжнародному обміні. Наразі це вже не просто питання престижу - це спосіб підвищення якості освіти, надання більшої гнучкості та доступності. Відповідно гостро постала необхідність перегляду та трансформації підходів до актуалізації такого напряму міжнародної активності ЗВО, як надання освітніх послуг іноземним студентам, потреби яких також значно змінилися. Студенти тепер шукають більш гнучкі, індивідуальні та міждисциплінарні навчальні програми. Вони прагнуть активного впливу на власну освітню траєкторію, і ЗВО мають враховувати ці запити. Намагання відповідати запитам стейкхолдерів, високим професійним вимогам, необхідність вчасно реагувати на мінливість суспільних явищ, підвищена відповідальність за забезпечення конкурентоспроможності закладу освіти та відсутність відповідного фінансового заохочення науково-педагогічних працівників призводить до значного психологічного напруження, виснаження когнітивних ресурсів та проявів вигорання серед адміністративного персоналу, який супроводжує навчання іноземних студентів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Аналіз інтерпретаційних джерел, дотичних до проблеми нашого дослідження, доводить зосередження наукових інтересів вчених на таких аспектах: встановлення симптомів професійного вигорання (Michael P. Leiter, Wilmar B. Schaufeli, О. Зайцева, О. Шкатула); вимірювання рівня професійного вигорання (J. Goldberg, S. Jackson, С. Maslach, A. Pines, І. Лук'янова, Н. Лапінська, О. Михайлова); виявлення факторів, що впливають на розвиток професійного вигорання (E. Hartman, B. Perlman, Н. Іщенко); конкретизація впливу професійного вигорання на фізичне та емоційне здоров'я людини (E. Seppala, A. Huffington, S. Sonnentag, Л. Канюка, Т. Шкабара, О. Семеног), її професійну діяльність (C. Cherniss, О. Ткаченко, Т. Мельник, І. Домбровська); розроблення методів реабілітаційної терапії (Sherrie Bourg Carter, Karen Hoyer, Richard Boyatzis, Л. Баб'юк, Ю. Мороз, Л. Литвинова) та окреслення шляхів попередження розвитку професійного вигорання (S.E. Jackson, M. Frese, J.I. Elkind, А. Леонова, Н. Липовська, Ю. Щербатих).

Мета нашого дослідження полягає в тому, щоб оцінити поширеність синдрому професійного вигорання у вибірці адміністративного складу по роботі з іноземними студентами закладів вищої освіти України та конкретизувати ключові фактори, що зумовлюють поширення означеного явища серед адміністративного персоналу ЗВО. Відповідно до мети наукового пошуку ми послуговувались комплексом загальнонаукових методів: аналіз, синтез, систематизація й узагальнення, що уможливили аналіз інтерпретаційних джерел, узагальнення опрацьованого матеріалу у відповідних висновках.

Виклад основного матеріалу

Передусім, варто зазначити, що в психолого-педагогічній думці існує стале твердження про те, що професійне вигорання (далі - ПВ) - це складний феномен, який виникає в результаті тривалого стресу або незадоволення на роботі. Актуалізують це питання такі об'єктивні процеси змін, як умови праці (зростання робочого навантаження, перенавантаження, підвищення рівня відповідальності), соціально-економічні (невизначеність, нестабільність), професійні вимоги та ін. Додамо, що з початком пандемії Covid-19 проблема професійного вигорання серед різних категорій працівників стала об'єктом особливої уваги Всесвітньої організації охорони здоров'я та провідних закордонних та вітчизняних науковців. Вони зосереджують свою увагу на представниках тих професій, які виявилися найбільш вразливими, зокрема, це стосується науково-педагогічних працівників ЗВО. Проте, ознайомленні із науковими публікаціями щодо професійного вигорання дозволяє стверджувати, що представники адміністрації ЗВО залишилися поза увагою науковців. Так виявлено ще одну проблему - професійне вигорання менеджменту ЗВО, яку в процесі дослідження було артикульовано на прикладі адміністративного складу, що працює з іноземними студентами в закладах вищої освіти України.

З огляду на об'єктивні процеси глобалізації та інтернаціоналізації освіти, актуальним для вітчизняних ЗВО залишається питання підтримки ефективної системи адміністративного супроводу іноземних студентів, яка відіграє важливу роль у забезпеченні якісного навчального контенту для цієї категорії здобувачів та сприяє підтримці позитивного іміджу ЗВО у світовому вимірі. Утім маємо зазначити, що система адміністративного супроводу іноземних громадян значно змінилася за останні 5 років, розширення спектру професійних обов'язків та тлі підвищених вимог призводить до перевантаження адміністративного персоналу, і як наслідок до їхнього професійного вигорання.

Загалом система адміністративного супроводу іноземних студентів в освітній сфері охоплює такі аспекти: оформлення візи, реєстрація прибуття, організація житлових умов, надання допомоги в орієнтуванні на території університету, допомога в адаптації до місцевої культури та звичаїв, координація навчальних питань (таких як розклад занять, консультації з викладачами) та допомога у розумінні та виконанні академічних вимог і стандартів університету. До цього переліку завдань також належать: забезпечення якісного консультування з питань міграційного законодавства в умовах неперервного обігу іноземних студентів та змін у вимогах до їхньої документації; виконання вимог Міністерства освіти та науки України та ДП «Український державний центр міжнародної освіти» щодо популяризації української освіти на міжнародному ринку, попри воєнні умови та підвищення вимог керівного менеджменту ЗВО щодо розширення спектру обов'язків працівників через скорочення чисельності адміністративного персоналу. Зазначені вимоги об'єктивно створюють умови постійного стресу, в яких знаходиться адміністративний склад ЗВО, що працює з іноземними студентами, а отже стає підґрунтям до прояву синдрому професійного вигорання, який на сьогодні вже офіційно визнаний хворобою.

Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) у травні 2019 р. на 72-й Всесвітній Асамблеї охорони здоров'я внесла зміни до Міжнародної класифікації хвороб (International Classification of Diseases / ICD) (далі - МХК-11), якими офіційно включила професійне вигорання до своєї класифікації, як окремий медичний діагноз у розділ «Проблеми, пов'язані зі стресом, що виникають у результаті роботи або безробіття» (QD85) МКХ-11 [3]. Посилаючись на визначення С. Maslach щодо МКХ-11, професійне вигорання було визначено ВООЗ як «синдром, концептуалізований як результат хронічного стресу на робочому місці, який не був успішно скерований, і який характеризується трьома вимірами: почуттям енергетичного спустошення або виснаженням (EE); збільшенням розумової дистанції від роботи або почуття негативізму чи цинізму, пов'язані з роботою (DP); зниженням професійної ефективності (PA)» [4; 5].

Із означених позицій звертаємося до публікації James B. Avey, Rebecca J. Reichard, Fred Luthans, Ketan H. Mhatre, які не лише визначають ЗВО, як середовище значного поширення синдрому ПВ, що призводить до серйозних негативних наслідків у збереженні робочих місць, відданості, задоволеності та продуктивності працівників [2], а й викладають концепцію позитивного психологічного капіталу як запобіжника ПВ. Ця концепція (Positive Psychological Capital) використовується у психології та менеджменті задля покращення ефективності роботи працівників у професійних об'єднаннях. Концепцією підкреслюється важливість позитивного психологічного капіталу, який включає в себе позитивне ставлення до роботи та позитивні психологічні ресурси працівника. Вага цього капіталу визначається чотирма основними компонентами: впевненістю (віра працівників у власну здатність до виконання завдання), оптимізмом (позитивне бачення працівниками свого майбутнього та майбутнього установи, де працюють), надією (активне участь працівників у досягненні корпоративних цілей) та стійкістю (здатність працівників впоратися з труднощами, попри можливі перешкоди). Позитивний психологічний капітал запобігає ПВ, оскільки допомагає працівникам краще справлятися зі стресом, зберігати позитивне ставлення до роботи та відновлювати свої ресурси. Науковцями доведено, що працівники з вищим рівнем позитивного психологічного капіталу можуть мати більшу резистентність до факторів, які спричиняють вигорання.

Саме цей аспект - позитивне мислення - вважають головним запобіжником професійного вигорання у Фінляндії. Ця країна вже достатньо давно є взірцем для вітчизняної системи освіти, відома не лише своїми гарними освітніми показниками, а й турботливим підходом до благополуччя працівників. Задля для запобігання професійному вигоранню (зокрема вчителів) у Фінляндії головний акцент роблять на підтримці балансу між роботою та життям людини, що досягається раціональним розподілом робочого часу та відпочинку, який має забезпечити відновлення сил вчителя після роботи. Звертають увагу на створення позитивного професійного середовища, що досягається шляхом соціальної підтримки та колективної роботи, запровадженням гнучких графіків роботи та можливості роботи дистанційної. Зосереджуються на фізичному на психічному здоров'ї працівників, що відображається на вільному доступі до спортивних заходів, розважальних програм тощо [6;7].

На готовність працівників ЗВО допомагати здобувачам та виконувати свої професійні обов'язки лише за умов збереження психічного здоров'я працівників, яке суттєво погіршується через ПВ звертають увагу Bauer J, Stamm A, Virnich K, Wissing K, Muller U, Wirsching M. Вони наголошують, що ПВ погіршує не тільки психічне та фізичне здоров'я працівників, але й знижує їх сприйняття самоефективності та чутливості до потреб здобувачів, що призводить до зниження ефективності освіти процесу, незадоволеності здобувачів результатами свого навчання, а відповідно - і до падіння міжнародного престижу освітньої установи [2].

Міжнародне визнання закладів вищої освіти - є одним з пріоритетних напрямів освітньої політики України. Проте наразі вітчизняні ЗВО продовжують функціонувати у складних та несприятливих умовах, що призводить до значного скорочення контингенту іноземних студентів. За відомостями, які наводить Український державний центр міжнародної освіти ЗВО втратили майже 20 тисяч іноземних студентів. Утім процес зниження контингенту іноземних студентів в української ЗВО обумовлений низкою цілком об'єктивних факторів: геополітична ситуація (війна в Україні), економічні умови (підвищення вартості життя та навчання, можуть зробити Україну менш привабливою для потенційних іноземних студентів), освітня конкуренція (багато країн активно розвивають освітні програми для іноземних студентів, надають стипендії та інші пільги, що збільшує їх привабливість як освітніх центрів). Університети розуміють важливість врахування вказаних факторів та розробляють стратегії інтернаціоналізації освіти, що з-поміж іншого містять положення спрямовані на підтримку іноземних студентів, залучення їх до українськими університетів та створення сприятливого освітнього середовище. Такі активності значно розширяють спектр відповідальностей і підсилюють навантаження на адміністративний персонал.

У сучасному університеті як організаційній структурі людський капітал є вагомою рушійною силою та запорукою успішного функціонування закладу. З позицій освітнього менеджменту людський капітал охоплює знання, навички, досвід, таланти, мотивацію та творчий потенціал працівників освітніх установ. Людській капітал дозволяє закладу освіти успішно функціонувати, оскільки містить декілька ключових складників: кваліфіковані працівники, які володіють спеціалізованими знаннями, технічними навичками, лідерськими якостями та іншими компетенціями, необхідними для виконання роботи на високому рівні; творчий потенціал працівників, що стимулює інноваційний розвиток закладу; мотивація працівників, що впливає на їхню продуктивність та внесок у досягнення спільних цілей; командна праця та співпраця, які сприяють гармонійному співробітництву та досягненню спільних цілей; інвестування в розвиток людського капіталу, яке підвищує конкурентоспроможність та стабільний розвиток закладу. На перший погляд, ці настанови мають виконуватися саме задля зміцнення закладу освіти, утім саме сьогодні людський капітал, на нашу думку, недостатньо ціниться. Тому питання ПВ НПП та адміністративного персоналу ЗВО все більше актуалізується в освітньому дискурсі.

Задля підтвердження нашої думки щодо рівня професійного вигорання, протягом травня-червня 2023 р. у е-спільноті адміністративного персоналу по роботі з іноземними студентами ЗВО України нами було проведено опитування (Google). Головною методикою анкетування виступила шкала Маслач (Maslach Burnout Inventory), що складається з 22 пунктів з яких три головних; емоційне виснаження (Emotional Exhaustion/ЕЕ) - вимірює відчуття стомленості, виснаження від виконання роботи, відсутність енергії та відчуття, що працівник не може витримати весь робочий день), деперсоналізація (Depersonalization/DP) - вимірює відчуття цинізму, негативного або дистанційного ставлення до споживачів послуг; редукція особистих досягнень (Reduced Personal Accomplishment/RPA) - вимірює відчуття власної неефективності працівника та відсутності в нього досягнень на роботі [4; 5]. Кожен пункт на шкалі оцінюється за 7-бальною шкалою, яка варіюється від «ніколи» до «щодня». Чим вищі бали за емоційне виснаження та деперсоналізацію та чим нижчі бали за особисту самореалізацію, тим більше ймовірність професійного вигорання. Додамо, що Маслач Burnout Inventory (MBI) було розроблено в декількох версіях для різних професійних груп, включаючи працівників охорони здоров'я (MBI-HSS), працівників в сфері управління (MBI-GS) та працівників освіти (MBI-ES), який ми ви використали у своїй роботі. Варіант MBI-ES MBI-ES включає в себе ті ж основні компоненти вигорання, що й інші версії тесту, але назви та окремі елементи кожної шкали адаптовані до освітнього середовища. Так, наприклад, шкала «деперсоналізації» в MBI-ES вимірює «де індивідуалізацію» у відносинах із здобувачами освіти (у нашому варіанті - з іноземними студентами), Ці три шкали виглядають так: ЕЕ - вимірює відчуття виснаженості в результаті інтенсивної емоційної взаємодії зі здобувачами освіти (викладачі, які високо оцінюють себе за цією шкалою, можуть відчувати, що вони «залишились без сил» на кінець робочого дня; DP - означає відчуття викладача, що він/вона працюють зі здобувачами освіти безособово, сприймаючи їх лише як об'єкти навчання; як об'єкти, а не як індивідів; RPA - вимірює відчуття викладача, що він/вона не досягає значного успіху у роботі зі здобувачами або не покращує їхнє навчання/життя.

Наше дослідження було зосереджено на виявленні розповсюдженості синдрому професійного вигорання серед адміністративного персоналу по роботі з іноземними студентами ЗВО України. У цьому дослідженні взяли участь 30 респондентів.

У відповідях респондентів на питання за шкалою емоційне виснаження (ЕЕ) високий рівень показало 18 осіб (60% респондентів), середній рівень 10 осіб (33% респондентів), низький рівень 2 особи (7% респондентів). Тож переважна більшість опитаних представників адміністративного персоналу постійно відчувають втому від роботи, втрачають ентузіазм, мотивацію та відчувають злість та роздратування. Другий блок питань за шкалою деіндивідуалізація (DI) виявив високий рівень у 10 опитуваних (33% респондентів), середній рівень у 17 осіб (56% респондентів), низький рівень у 3 опитуваних (11% респондентів). Очевидно, що адміністративний персонал на цьому показнику поки «тримається середини», і все ще намагається допомогти здобувачам, цінуючи тих, хто здобуває освіту у їхніх закладах. У третьому блоці питань щодо виявлення рівня редукції особистих досягнень високий рівень продемонстровано 12 особами (40% респондентів), середній - 14 (47% респондентів), низький - 4 (13% респондентів). Очевидно, що переважна більшість опитаних (87%) не відчуває підтримки та мотивації з боку керівного менеджменту університету, відчуваю низьку оцінку своєї професійної діяльності та поступово втрачає мотивацію до успішної роботи з іноземними студентами.

Результати проведеного дослідження дозволяють зробити узагальнення щодо суперечливих тенденцій, які проявляються у високому рівні показників Емоційного виснаження та Редукції особистих досягнень серед адміністративного складу по роботі з іноземними студентами закладів вищої освіти України. Домінуючим показником виступає Емоційне виснаження - що визначенням Сьюзен Маслач є станом втрати енергії та втоми, який виникає внаслідок тривалої емоційно напруженої роботи. Цей стан виснаження може мати фізичну та емоційну природу. Людина, у стані емоційного виснаження може відчувати постійну втому, перевантаженість і втому як на фізичному, так і на емоційному рівні. Вона може почуватися безсиллям та мати обмежену здатність відновлюватися після робочого часу. Емоційне виснаження може мати вплив на загальний рівень функціонування, як в професійній, так і в особистій сферах життя. Позитивною тенденцією вважаємо результати опитаних за показником Деперсоналізація (DP), які свідчать про прагнення до залученості та бажання згуртовано вирішувати професійні питання, витримка у комунікації, позитивне ставлення до оточуючих.

Не претендуючи на репрезентативність отриманих результатів, можемо констатувати наявність проблеми ПВ серед адміністративного персоналу по роботі з іноземними студентами вітчизняних ЗВО. Отже, ефективне управління та розвиток людського капіталу є необхідними для успішного функціонування закладу. Враховуючи вагомість людського капіталу, організації повинні працювати над його розвитком, залучати талановитих працівників, створювати сприятливе середовище та стимулювати їхню мотивацію для досягнення спільних цілей та запобігання професійному вигоранню.

Висновки

Вище було констатовано, що вітчизняні університети зацікавлені в залученні іноземних студентів до навчання у їхніх ЗВО, тому проводять низку активних дій щодо вдосконалення програм навчання іноземних мов (створення ефективних програм вивчення української мови, що допоможуть студентам подолати мовний бар'єр; уведення курсів, які викладаються англійською); посилення культурної інтеграції (організація культурних заходів, які відображають традиції та культуру різних народів, що допомагає іноземним студентам адаптуватися та відчути себе більш комфортно); підвищення якості освіти (впровадження інноваційних методик, підвищення кваліфікації викладачів та забезпечення доступу до найсучасніших ресурсів для навчання) тощо. У цих заходах відсутня увага до тих працівників університетів, які безпосередньо контактують із іноземними студентами. Адже від адміністративного персоналу, що працює з іноземними студентами залежить їхня адаптація до нових соціокультурних умов, їхнє навчання та оформлення необхідних документів щодо отримання віз та реєстрації, тощо. Вивчення продуктивності роботи серед адміністративного складу по роботі з іноземними студентами закладів вищої освіти України і є необхідним, враховуючи їхню роль в економічних та освітніх трансформаціях України. Підвищення продуктивності їхньої роботи має важливе значення для розвитку та стабільності їхніх установ. Саме тут, на нашу думку, керівний менеджмент ЗВО, має докласти зусиль, для попередження професійного вигоряння адміністративних працівників, які зрештою і забезпечують довготривалий процес навчання іноземних студентів.

Література

1. Avey, J.B., Reichard, R.J., Luthans, F., & Mhatre, K.H. (2011). Meta-analysis of the impact of positive psychological capital on employee attitudes, behaviors, and performance. Human Resource Development Quarterly, 22(2), 127-152.

2. Bauer J., Stamm A., Virnich K., Wissing K., Muller U., Wirsching M. Correlation between burnout syndrome and psychological and psychosomatic symptoms among teachers.URL: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/16258752/.

3. International Statistical Classification of Diseases and Related Health Problems (ICD) URL: https://www.who.int/standards/classifications/classification-of-diseases.

4. Maslach C, Jackson SE, Leiter MP. Maslach burnout inventory. 3rd ed. In: Evaluating Stress: A Book of Resources. Zalaquett CP, Wood RJ, editors (Lanham, MD: Scarecrow Education) (1997). Р. 191-218.

5. Maslach C. Job burnout: new directions in research and intervention. Curr Dir Psychol Sci. (2003) URL: https://journals.sagepub.com/doi/10.1111/1467-8721.01258.

6. Pietarinen J., Pyhalto K., Soini T., Salmela-Aro K. Reducing teacher burnout: A socio-contextual approach Teaching and Teacher Education 35 (2013) 62-72.

7. Pyhalto K., Pietarinen J., Salmela-Aro K. Teachereworking-environment fit as a framework for burnout experienced by Finnish teachers. Teaching and Teacher Education 27 (2011) 1101-1110.

References

1. Avey, J.B., Reichard, R.J., Luthans, F., & Mhatre, K.H. (2011). Meta-analysis of the impact of positive psychological capital on employee attitudes, behaviors, and performance. Human Resource Development Quarterly, 22(2), 127-152.

2. Bauer J, Stamm A, Virnich K, Wissing K, Muller U, Wirsching M. Correlation between burnout syndrome and psychological and psychosomatic symptoms among teachers.URL: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/16258752/.

3. International Statistical Classification of Diseases and Related Health Problems (ICD) URL: https://www.who.int/standards/classifications/classification-of-diseases.

4. Maslach C., Jackson S.E., Leiter M.P. Maslach burnout inventory. 3rd ed. In: Evaluating Stress: A Book of Resources. Zalaquett CP, Wood RJ, editors (Lanham, MD: Scarecrow Education) (1997). Р. 191-218.

5. Maslach C. Job burnout: new directions in research and intervention. Curr Dir Psychol Sci. (2003) URL: https://journals.sagepub.com/doi/10.1111/1467-8721.01258.

6. Pietarinen J., Pyhalto K, Soini T., Salmela-Aro K. Reducing teacher burnout: A socio-contextual approach Teaching and Teacher Education 35 (2013) 62-72.

7. Pyhalto K., Pietarinen J., Salmela-Aro K. Teachereworking-environment fit as a framework for burnout experienced by Finnish teachers. Teaching and Teacher Education 27 (2011) 1101-1110.

Размещено на Allbest.ru