Формування механізмів стресоподолання на різних етапах прийняття рішень у професійній діяльності поліцейських

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія внутрішніх справ України, м. Київ

Формування механізмів стресоподолання на різних етапах прийняття рішень у професійній діяльності поліцейських

Масян Анна Валеріївна

аспірант кафедри юридичної психології

Анотація

психологічний здоров'я стресор правоохоронець

В умовах воєнного стану відбувається ускладнення професійної діяльності правоохоронців під впливом низки чинників: швидка зміна пріоритетів у тактиках військової підготовки, надмірний потік дезінформації, щодо реального перебігу подій у світі, посилення напруги у складних ситуаціях. У зв'язку з цим від особистості правоохоронця вимагається максимальна концентрація зусиль, що актуалізує проблему ефективного прийняття рішень. Важливим питанням стає адаптація до стресорів та пошук стратегій та формування певних стрес-тактик, які є найбільш ефективним для збереження психологічного здоров'я. Актуальність дослідження обумовлена необхідністю визначення психологічних чинників у процесі прийнятті рішень на різних етапах професійної діяльності поліцейських. Метою статті є представлення результатів емпіричного дослідження щодо впливу різних захисних механізмів у поєднанні з властивостями психіки (стабільність, протистояння, гнучке реагування, ізоляція тощо), а також створення певного алгоритму дій з метою стресоподолання у різних ситуаціях (штатних, проблемних, соціально-напружених та екстремальніих), в системі прийняття рішень у професійній діяльності поліцейських. Методологію аналізу проблеми склала загальна теорія прийняття рішень, постулати максимізації раціональності та структурування ризику, системно-діяльнісний підхід, психолого-акмеологічний підхід, психологічна модель множинної багаторівневої регуляції вибору та прийняття рішень при динамічних змінах умов, теорія «перспектив» тощо. Проведено статистичний аналіз первинних даних, дисперсійний аналіз для визначення причинно-наслідкових зв'язків між змінними тощо. Дослідження було зосереджено на внутрішньогрупових варіаціях прояву різних психічних властивостей та використання раціональних стратегій для виходу із стресу, зокрема, через пошук соціальної і професійної підтримки, знецінення стресу, подолання складних стресових ситуацій через позитивний досвід.

Ключові слова: стрес-демпфер, копінг, криза, адаптація до змін, прийняття рішень, захисні стратегії, тиск.

Masian Anna Valeriivna Postgraduate student of the Department of Legal Psychology, National Academy of Internal Affairs of Ukraine, Kyiv

Formation of adaptive stress damper mechanisms at different stages of decision-making in the professional activities of police officers

Abstract

In the modern conditions of development and reform of the professional space of law enforcement officers, taking into account the conditions of the existing armed conflict (rapid change of priorities in tactics, regarding military training, an excessive flow of disinformation, regarding the relevance of the real course of events in the world and constant stress in difficult situations), a maximum concentration of efforts, absorbing factors, which is accompanied by an increase in requirements for professional qualities, is actualized from the individual-law enforcement officer, the problem of studying the factors of effective decisionmaking that can provide or help acquire the ability to accept them. Effective adaptation to stressors and the study and improvement of strategies for overcoming stressful situations and the formation of certain stress tactics that are most effective for maintaining psychological health are now an important issue. The relevance of the study is due to the need to determine psychological factors in the decisionmaking process at various stages of the professional activity of police officers. The purpose of the article was to empirically investigate the influence of various protective mechanisms and properties of the psyche (stability, resistance, flexible response, isolation, etc.) and to create a system of a certain algorithm of actions for mitigation in various situations (regular, problematic, socially tense and extreme), in the decision-making system in the professional activity of police officers. The methodology of problem analysis consisted of the general theory of decisionmaking, the postulates of maximizing rationality and risk structuring, the system-activity approach, the psychological-acmeological approach, the psychological model of multiple multi-level regulation of choice and decision-making under dynamic changes in conditions, the theory of "perspectives", etc. Statistical analysis of primary data, variance analysis to determine cause-and-effect relationships between variables, etc. was carried out. The current study focuses on within-group variations in the manifestation of various mental properties and the use of rational strategies to escape from stress, in particular through the search for social and professional support, devaluation of stress, overcoming difficult stressful situations through positive experiences.

Keywords: stress damper, coping, crisis, adaptation to changes, decisionmaking, protective strategies, pressure.

Постановка проблеми

Інформаційні та ситуаційні навантаження свідомості, що викликані невпорядкованими, безперервними, нерідко дисонуючими і деструктивними інформаційними потоками та складними стресовими ситуаціями, неминуче супроводжуються втомою працівників поліції. Перебування особистості у біфуркаційних ситуаціях, з одного боку, рутинізують кризи (у певному сенсі можна говорити про перманентність кризового стану професійного середовища військових), з іншого - створюють не готовність до оперативного реагування на них.

Для успішної адаптації особистості правоохоронця до складних соціальних та професійних змін потрібні суттєві резерви самовладання та саморегуляції. Однак розуміння цієї необхідності не завжди супроводжується реальними можливостями реакції на стрес. Ситуація перманентної кризи (економічної, екологічної, кризи особистої та національної безпеки) призводить до постійної мобілізації внутрішніх ресурсів, що породжує ефект «вигорання». Відповідно до вищезазначеного, було окреслено основні завдання: 1) провести системно-структурний аналіз - для визначення змісту досліджуваних категорій; 2) охарактеризувати наукове поле досліджень стресу, що склалося в психологічній парадигмі, з перспективою виходу на професійні аспекти цього явища; 3) здійснити класифікаційний аналіз - для визначення основних концепцій прийняття рішень, та домінуючих властивостей, що можуть впливати на цей процес; 4) дослідити чинники стресоподолання: пошук соціальної підтримки, позитивний досвід, знецінення тощо, в системі прийняття рішень; 5) зробити дисперсійний аналіз - для визначення інших структурних зв'язків, що є важливими, але прихованими в процесі досліджуваних властивостей.

Теоретичним підґрунтям дослідження виступають результати останніх напрацювань у системі прийняття рішень представниками різних наук, зокрема, економічних, психологічних, правових тощо.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Адаптаційні можливості особистості вдосконалювалися в ході еволюційного процесу, забезпечуючи пристосування до мінливих умов середовища. Одним із таких рефлекторних механізмів був стрес. У сучасному світі особистість рідко вдається до вирішення загрозливих її безпеки ситуацій за допомогою виключно фізичної сили або біологічних можливостей організму. Насамперед, вона керується різними стратегіями та тактиками прийняття рішень, що актуалізує питання адаптації до змін, що відбуваються, саме з позицій соціального та професійного аналізу.

Традиційно сутність стресу осмислювалася у психологічній (психофізіологічній) парадигмі з позицій фіксації синдрому психічної напруги людини. Останніми роками поняття «стрес» було проаналізовано та вивчено багатьма сучасними вченими, зокрема: А. Курапов з колегами, у фронтовій психіатрії у контексті дослідження першої хвилі стресу, тривоги та депресії в Україні [1]; Н. Джейн з колегами, психіатрія війни: виявлення та лікування нейропсихіатричних наслідків збройних конфліктів [2]; В. Константінов, Ізраїлович - стрес і травма втрати через вплив російсько-української війни та переселення цивільних біженців [3,4]; К. Сангаланг з колегами - травма, постміграційний стрес і психічне здоров я: порівняльний аналіз біженців та іммігрантів у Сполучених Штатах [5]; С. Хамід з колегами - підвищена вразливість біженців до психічних розладів [6]; С. Мусісі з колегами - довгостроковий вплив війни, громадянської війни та переслідувань на цивільне населення - конфлікт і посттравматичний стрес в африканських громадах [7]; В. Павленко, А. Дроздов - стрес як розуміння впливу російсько-української війни на студентів і співробітників університету [8]; Н. Корчакова, А. Резнік - жінки української «help» професії, як війна та статус місцевості впливають на добробут та наслідки травми втрати [9]; Л. Граф-Влачі з колегами, І. Пінчук з колегами - стресові стани та психічне здоров'я українських цивільних та комбатантів під час російського вторгнення [10, 11];

Н. Моріна з колегами - вплив травми та опосередкована роль посттравматичного стресу на соматичні симптоми у цивільних жертв війни [12], Ф. Хуанг - стрес як психометрична властивість [13], Н. Бордун - особливості ранніх дисфункційних схем серед управлінців з різним рівнем нетолерантності до невизначеності [14], Л. Дяченко - медико-соціальне обґрунтування моделі оптимізації первинної медичної допомоги населенню в умовах стресу [15], Ю. Коваленко - етнорелігійна ідентичність молоді як чинник поведінки подолання стресової ситуації [16], С. Пасічник - вплив майндфулнес терапії на психічне здоров'я особистості [17], Ф. Чарльсон - стрес як оцінка поширеності психічних розладів у конфліктних ситуаціях [18] тощо.

Сьогодні ми констатуємо використання терміна «стрес» по відношенню до широкого кола явищ: «інформаційні стреси», «стрес акультурації», «міський стрес», «стрес-менеджмент», «професійний стрес», «стрес-регіон». Наразі можна говорити про зміну колись стійкої парадигми прогресу парадигмою кризи, як найбільш характерної ознаки суспільної свідомості. Універсалізація кризи у сучасному перебігу подій включається у міждисциплінарний дискурс через широке вживання у ЗМІ, закріплення в повсякденно-побутовій лексиці як у пересічних громадян так і у професійній спільноті представників правоохоронних органів. Це все обумовлено низкою обставин, що склалися в умовах збройного конфлікту, а саме: принципове ускладнення об'єктивного фону життя, через посилення диференціації (а іноді і відкритого протистояння) соціальних груп, нестабільності економічної системи, зіткнення різних політичних сил та інститутів, зміна демографічної ситуації та велика міграція між областями,що постраждали від терористичних атак збройного конфлікту тощо; активізація глобалізацшних процесів, через перетин та змішування культур, що оголюють латентні протиріччя та конфлікти (напр., протистояння соціокультурних систем «Захід - Схід» із за українізації); трансформація культурних ідентичностей, спричинена реакцією на нове, «інше»; стирання стійкості кордонів і, як наслідок, нестабільність просторово-територіальних самовизначень; наростаючі протиріччя між традиційно сформованими ціннісно-нормативними системами призводять до маргіналізації свідомості, конфліктів між об'єктивно заданою та суб'єктивно-бажаною моделлю сьогодення та майбутнього [19]; інформаційні навантаження свідомості, що стали постійними, обумовлені дисонуючими і деструктивними інформаційними потоками через вкидання деструктивної інформації, що ще тільки можливо може статися, але вже визиває масову паніку та надмірну міграцію до сусідніх країн. Це створює надмірне навантаження на правоохоронну систему і інші контролюючі органи, несе додаткову руйнацію економічних процесів, сприяє збільшенню інфляції [20,21]. .

Мета статті

Метою статті є представлення результатів емпіричного дослідження щодо впливу різних захисних механізмів у поєднанні з властивоствми психіки (стабільність, протистояння, гнучке реагування, ізоляція тощо), а також створення певного алгоритму дій з метою стресоподолання у різних ситуаціях (штатних, проблемних, соціально-напружених та екстремальніих), в системі прийняття рішень у професійній діяльності поліцейських.

Виклад основного матеріалу

На основі дослідженого раніше феномену прийняття рішень у професійній діяльності поліцейських було враховувало такі фактори: готовності до ризику, максимізації раціональності, суб'єктивного локусу контролю, стійкості до невизначеності тощо. На основі отриманих результатів було розроблено авторський кейс-метод «Стрес-демпфер», для визначення адаптуючого механізму, що пом'якшує вплив на-стрес систему, приводячи її до рівня, який індивід здатний використовувати з метою пристосування психіки до соціокультурних умов. Кейс включає в себе 4 фактори: соціальна підтримка, знецінювання стресу, позитивний досвід, дезадаптація. Обидва кейс-методи включали в себе для розрахунку відповідей дихотомічні шкали: 1 балл-Так; 0 балів - Ні; для спрощення підбивання підсумків. Кожна з отриманих нами шкал була перевірена на узгодженість її складових за показником альфа-Кронбаха. Даний показник є одним з показників надійності методики, який відображає ступінь узгодженості пунктів в єдиній шкалі. Для визначення рівня надійності-узгодженості ми використовували наступну шкалу оцінок показників альфа-Кронбаха:

0,9 < а - дуже високе значення;

0,8 < а < 0,9 - високе значення

0,7 < а < 0,8 - достатнє значення;

0,6 < а < 0,7 - прийнятне значення;

0,5 < а < 0,6 - сумнівне значення.

Емпіричне дослідження було проведено в період жовтня - лютого 2022-2023 року. Базою дослідження стали курсанти з 4-го, 5-го курсу (психологи, судові експерти), середній вік 20 років, Академії Внутрішніх справ України та професійні працівники, що відносяться до правоохоронної діяльності і проходили курси підвищення кваліфікації (патрульні, слідчі, ад'юнкти тощо), середній вік 31 роки. В цілому дослідженням було охоплено 116 респондентів, у віці 19-41 років (72 чоловіків і 44 жінки). Вибірка була підібрана за принципом вияву особистого інтересу, а також з виявленням зацікавленості з боку правоохоронців, отримання зворотного зв'язку щодо особистісних результатів. У ході дослідження були використані як кількісні, так і якісні методи обробки даних. Зокрема, для представлення даних у поданій статті увійшли методи первинної та статистичної обробки даних, шляхом моделювання візуалізації результатів через діаграми, схеми та таблиці.

Аналіз первинних даних

За первинним аналізом даних ми отримали наступні показники щодо основного джерела ресурсу для виходу із стресу: запобігання стресу, завдяки мобілізації ресурсів для подолання такого стану, через соціальну підтримку стала домінуючим фактором (n=43; 37%), для подолання охарактеризованої ситуації в кейс-методі, як екстремально стресової; стрес-буферна модель, як спосіб зменшення шкідливих наслідків стресу за допомогою певних механізмів (зниження значущості стресу, переоцінка стресу та інше), підвищення усвідомленого використання суспільних ресурсів для протидії стресорові, через обесцінювання стресу обрала преважна більшість респондентів, як і попередній домінуючий фактор (n=37; 31,82%), що відносить цю змінну до ситуацій, які є соціально-напружені; стресоподолання відбувається за рахунок позитивного соціального та професійного досвіду, обрали менша кількість досліджуваних (n=25; 21,5%), що відносить цей фактор до проблемних ситуацій які можуть трапитись у штатному розпорядку; немає ресурсів для подолання стресу через пом'якшення, низька адаптація, стан сціпеніння отримало найменший показник (n=12; 10,32%), але все ж такими маємо особистостей які не могли впоратись зі стресом і потребують професійної та соціальної допомоги, для розвитку адаптуючих механізмів для подолання складних ситуацій. Детальний розподіл представлений на Рисунку 1.

Рис. 1: Джерело ресурсу для виходу із стресу у загальної вибірки респондентів (n=116).

Джерело: авторське дослідження в рамках дисертації.

Дисперсійний аналіз, альфа Кронбаха

Дисперсійний аналіз - це аналіз змінності ознак під впливом будь-яких контрольованих змінних факторів. Варіативність, зумовлена дією досліджуваних змінних та їх взаємодією, співвідноситься з випадковою варіативністю. Показником цього співвідношення є критерій F Фішера.

У формулу розрахунку критерію F входять оцінки дисперсій, тобто параметрів розподілу ознаки, тому критерій F є параметричним критерієм.

Чим більшою мірою варіативність ознаки обумовлена досліджуваними змінними (факторами) або їх взаємодією, тим вища емпіричне значення критерію F. Дисперсійний аналіз був проведений з ціллю визначення в рамках нашого дослідження альфа Кронбаха, щоб перевірити кейс-метод на узгодженість її складових.

Таблиця 1. Результати розрахунків дисперсії для визначення альфа Кронбаха на узгодженість складових кейс-методу

Примітка: тут сума квадратів відхилень (SS), число ступенів свободи (df), дисперсія (MS), фактичне значення Фішера (F), p-рівень (P-value) та критичне значення відношення Фішера (F crit), альфа Кронбаха (Cronbach's Alpha).

Джерело: авторське дослідження в рамках дисертації

Оскільки ми розрахували, що альфа Кронбаха складає 0,85, ми можемо інтерпретувати що внутрішня узгодженість кейс-методу має «високе значення». А також, виходячи з показників F (6,79) більше Fcrit (2,63), ми можемо визначити, що з ймовірністю 95%, результуючі ознаки у кейс-методі впливають на респондентів вибірки, а саме мобілізація ресурсів для запобігання стресу, переоцінка та зниження значущості - є важливими результативними ознаками, які необхідно включити у концепцію розвитку здатності до запобігання стресу. Індивідуально-особистісний рівень реагування в нашій статті представлений відповідно до стратегій допінг-поведінки, сформульованих Д. Амірханом (J. Amirkhan, 1990): вирішення стресової ситуації, звернення за соціальною допомогою в стресовій ситуації та уникнення стресової ситуації. Тому в рамках отриманих даних ми можемо зобразити схему певного алгоритму дій щодо пом'якшення у складних ситуаціях враховуючи особистісні цінності.

Таблиця 2. Стрес-демпферна схема як сценарій подолання стресу орієнтована на індивідуальні цінності

В рамках дослідження, ми виходимо з припущення про те, що виділені Шварцем (Schwartz S, 1992) групи цінностей (індивідуальні та нормативні) можуть бути розглянуті як певні детермінанти стратегій копінг поведінки (індивідуально-особистісний рівень реагування на агресивні фактори середовища), так і стрес-сценаріїв (соціальний та професійний рівень).

За допомогою Таблиці 2, що зображена вище, можна спиратися на деякі з цих концепцій, при розрахунку навчання до здатності до виходу із стресу та прийняття рішень у поліцейських на різних етапах професійній діяльності, в залежності від досвіду та особистих цінностей, щоб знайти копінг-стратегію яка найбільше суб'єктивно підходить кожному в індивідуальному порядку. В рамках нашого дослідження, ця схема не є вичерпною і в подальшому буде розширена за додатковими критеріями і факторами.

Висновки

Теорія прийняття рішень дозволяє з більшою вірогідністю передбачати спрямованість професійної діяльності. Особистісні чинники, пов'язані з індивідуальним сприйняттям проблеми, проявляються на всіх етапах прийняття рішень: при оцінці ймовірностей випадкових подій, оцінці альтернатив, загальній оцінці ефективності прийнятого рішення. Оскільки включеність переробки емоційної інформації супроводжує продуктивний копінг, можна припустити, що не лише готовність до обмірковування альтернатив (як суб'єктивна раціональність), а й нерозривно пов'язані з нею емоційні процеси визначають формування продуктивного стилю вирішення різних ситуацій при прийнятті рішень. У процесі реалізації стрес-сценаріїв відбувається активація захисних психологічних механізмів, що мають найбільший ресурс з адаптації до змін (в результаті впливу стресу) у напружених ситуаціях. На взаємодії стресорів і використовуваних ресурсів стрес-контролю досягається новий стійкий баланс психологічної системи. Чим складніша особистість, тим потенційно варіативніше вона може діяти у стресових умовах. При наявності розвинутих комунікаційних та професійних навичок, особистість може отримувати позитивний досвід стрес-долаючої поведінки в різних ситуаціях, або виробляти власні техніки пом'якшення стресу (демпфери). Стратегія копінг поведінки залежить від характеру оцінки важкої ситуації, набуваючи тим самим властивості мобільності та варіативності. Через набутий досвід особистість має певний репертуар (набір) копінг-стратегій, які вона свідомо і гнучко використовує з метою підтримки необхідної якості професійної поведінки задля забезпечення ресурсів самовладання. Ефективність адаптивних стратегій обумовлена сформованістю механізму інтелектуального контролю, який проявляється в особливостях оцінки ситуації і виявляє себе в чотирьох основних формах: контроль ситуації, контроль зовнішніх факторів (контексту), контроль своїх психічних ресурсів, контроль базових переконань. Джерелом ресурсу для виходу із стресу може бути будь-яка тактика або пом'якшуючий механізм, який індивідуально найбільше підходить до певної особистості, також ці техніки можливо розвивати і удосконалювати впродовж професійної діяльності. Теоретичний та практичний здобутки нашого дослідження в основному відображено в наступних аспектах. По-перше, ми дослідили питання про пом'якшувальні стратегії виходу із стресу і створили алгоритм нормативно-ціннісних характеристик, що можуть стати путівником до прийняття рішень у різних ситуаціях, та знайти джерело ресурсу для виходу з них без втрат для психічного здоров'я. Наше дослідження показало існування специфіки захисних механізмів, при прийнятті рішень для виходу із стресу у правоохоронній діяльності. Таким чином, щоб зробити більш точні висновки при дослідженні проблем у конкретній галузі в майбутньому, необхідно приділяти більше уваги області ціннісних інтересів при розробці шкал. По-друге, ми виявили, що правоохоронці мають високий запит з мобілізації ресурсів та переоцінки стресів у професійній діяльності в залежності від складності ситуації, а також що є запит на набуття навичок з виходу із дезадаптаційного ступору в складних ситуаціях. Перспективою подальших досліджень вбачається вивчення професійної діяльності поліцейського шляхом аналізу системи операцій, що її забезпечують, способів виконання та результатів. Однорідність нашої вибірки була відносно високою, оскільки досліджуваними були правоохоронці різних підрозділів: патрульні, судові експерти, слідчі, оперативники, юридичні психологи тощо. Подальші дослідження можуть додатково перевірити ці результати на більш репрезентативній вибірці та більшому діапазоні змінних. Навіть у професійній сфері ми охопили лише один або кілька аспектів (з досвідом і без) діяльності, а інші аспекти (бойовий досвід, когнітивно-емоційна сфера, локус контролю) слід враховувати в майбутніх дослідженнях.

Література

1. Kurapov A., Danyliuk I., Loboda A., Kalaitzaki A., Kowatsch T., Klimash T., Predko V. Six months into the war: a first-wave study of stress, anxiety, and depression among in Ukraine. Front Psychiatry. 2023 May 10;14:1190465. doi:10.3389/fpsyt.2023.1190465.

2. Jain N., Prasad S., Cz?rth ZC., Chodnekar S.Y., Mohan S., Savchenko E, et al.. War psychiatry: identifying and managing the neuropsychiatric consequences of armed conflicts. J. Prim Care Community Health. (2022) 13:215013192211066. doi: 10.1177/21501319221106625.

3. Konstantinov V., Reznik A, Isralowitz R. The impact of the Russian-Ukrainian war and relocation on civilian refugees. J Loss Trauma. (2022) 28:267-269. doi: 10.1080/15325024.2022.2093472.

4. Konstantinov V., Reznik A, Isralowitz R. Update: civilian refugees of the Russian-Ukrainian war. J. Loss Trauma. (2022):1-3. doi: 10.1080/15325024.2022.2135288.

5. Sangalang C.C., Becerra D., Mitchell F.M., Lechuga-Pe?a S., Lopez K., Kim I. Trauma, post-migration stress, and mental health: a comparative analysis of refugees and immigrants in the United States. J Immigr Minor Health. (2018) 21:909-19. doi: 10.1007/s10903-018-0826-2.

6. Hameed S., Sadiq A., Din A.U. The increased vulnerability of refugee population to mental health disorders. Kansas J Med. (2019) 11:20-3. doi:10.17161/kjm.v11i1.8680.

7. Musisi S., Kinyanda E. Long-term impact of war, civil war, and persecution in, civilian populations -- conflict and post-traumatic stress in African communities. Front Psych. (2020) 11:20. doi: 10.3389/fpsyt.2020.00020.

8. Kurapov A., Pavlenko V., Drozdov A., Bezliudna V., Reznik A., Isralowitz R. Toward an understanding of the Russian-Ukrainian war impact on university students and personnel. J. Loss Trauma. (2022) 28:167-74. doi: 10.1080/15325024.2022.2084838.

9. Pavlenko V., Kurapov A., Drozdov A., Korchakova N., Reznik A., Isralowitz R. Ukrainian “help” profession women: war and location status impact on well-being. J Loss Trauma. (2022) 28:92-5. doi:10.1080/15325024.2022.2105482.

10. Pavlova I., Graf-Vlachy L., Petrytsa P., Wang S., Zhang S.X. Early evidence on the mental health of Ukrainian civilian and professional combatants during the Russian invasion. Eur Psychiatry. (2022) 65:79. doi: 10.1192/j.eurpsy.2022.2335.

11. Pinchuk I., Goto R., Pimenova N., Kolodezhny O., Guerrero A.P., Skokauskas N. Mental health of helpline staff in Ukraine during the 2022 Russian invasion. Eur Psychiatry. (2022) 65:45. doi: 10.1192/j.eurpsy.2022.2306.

12. Morina N., Schnyder U., Klaghofer R., Mіller J., Martin-Soelch C. Trauma exposure and the mediating role of posttraumatic stress on somatic symptoms in civilian war victims. BMC Psychiatry. (2018) 18:92. doi: 10.1186/s12888-018-1680-4.

13. Huang F., Wang H., Wang Z., Zhang J., Du W., Su C., et al. Psychometric properties of the perceived stress scale in a community sample of Chinese. BMC Psychiatry. (2020) 20:130. doi: 10.1186/s12888-020-02520-4.

14. Бордун Н. Особливості ранніх дисфункційних схем серед управлінців з різним рівнем нетолерантності до невизначеності [features of early dysfunctional schemes among managers with different levels of intolerance to uncertainty]. (Master's coursework). Ukrainian Catholic University, Faculty of Health Sciences, Department of Clinical Psychology. pp. 83. (2021).

15. Дяченко Л.О. Медико-соціальне обґрунтування моделі оптимізації первинної медичної допомоги населенню в умовах стресу [medical and social substantiation of the model of optimization of primary health care for the population under stress]. (PhD Dissertation) P.L. Shupik National Medical Academy of Post-Graduate Education. pp. 284. (2019).

16. Коваленко Ю. Етнорелігійна ідентичність молоді як чинник поведінки подолання стресової ситуації [Ethno-religious identity of young people as a factor of coping behavior]. G.S. Kostiuk Institute of Psychology of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine. pp. 350. (2020).

17. Пасічник С. Вплив майндфулнес терапії на психічне здоров'я особистості [the impact of mindfulness therapy on mental health]. (Master's coursework). Lviv State University of Internal Affairs, Department of Theoretical Psychology. pp. 102. (2022).

18. Charlson F, van Ommeren M, Flaxman A, Cornett J, Whiteford H, Saxena S. New who prevalence estimates of mental disorders in conflict settings: a systematic review and metaanalysis. Lancet. (2019) 394:240-8. doi: 10.1016/s0140-6736(19)30934-1.

19. Castro O, Mair J-L, Salamanca Sanabria A, Alattas A, Keller R, Kowatsch T. Development of “LvL UP”, a smartphone-based, conversational agent-delivered holistic lifestyle intervention for the prevention of non-communicable diseases and common mental disorders. OSF Preprints. (2022). doi: 10.31219/osf.io/k5cnm.

20. Jacobson N., Kowatsch T., Marsch L. Digital therapeutics for mental health and addiction: The state of the science and vision for the future. 1st ed. Cambridge, MA: Elsevier, Academic Press; (2022). [Google Scholar].

21. Keller O.C., Budney A.J., Struble C.A., Teepe G.W. Chapter 5 - blending digital therapeutics within the healthcare system In: Jacobson N., Kowatsch T., Marsch L., editors. Digital therapeutics for mental health and addiction. London: Academic Press; (2023). 45-64. [Google Scholar].

References

1. Kurapov A., Danyliuk I., Loboda A., Kalaitzaki A., Kowatsch T., Klimash T., Predko V. Six months into the war: a first-wave study of stress, anxiety, and depression among in Ukraine. Front Psychiatry. 2023 May 10;14:1190465. doi:10.3389/fpsyt.2023.1190465.

2. Jain N., Prasad S., Czіrth Z.C., Chodnekar S.Y., Mohan S., Savchenko E, et al. War psychiatry: identifying and managing the neuropsychiatric consequences of armed conflicts. J. Prim Care Community Health. (2022) 13:215013192211066. doi: 10.1177/21501319221106625.

3. Konstantinov V., Reznik A., Isralowitz R. The impact of the Russian-Ukrainian war and relocation on civilian refugees. J Loss Trauma. (2022) 28:267-269. doi: 10.1080/15325024. 2022.2093472.

4. Konstantinov V., Reznik A., Isralowitz R. Update: civilian refugees of the Russian-Ukrainian war. J. Loss Trauma. (2022):1-3. doi: 10.1080/15325024.2022.2135288.

5. Sangalang C.C., Becerra D., Mitchell F.M., Lechuga-Pe?a S., Lopez K. Kim I. Trauma, post-migration stress, and mental health: a comparative analysis of refugees and immigrants in the United States. J Immigr Minor Health. (2018) 21:909-19. doi: 10.1007/s10903-018-0826-2.

6. Hameed S., Sadiq A., Din A.U. The increased vulnerability of refugee population to mental health disorders. Kansas J Med. (2019) 11:20-3. doi:10.17161/kjm.v11i1.8680.

7. Musisi S., Kinyanda E. Long-term impact of war, civil war, and persecution in, civilian populations -- conflict and post-traumatic stress in African communities. Front Psych. (2020) 11:20. doi: 10.3389/fpsyt.2020.00020.

8. Kurapov A., Pavlenko V., Drozdov A., Bezliudna V., Reznik A., Isralowitz R. Toward an understanding of the Russian-Ukrainian war impact on university students and personnel. J Loss Trauma. (2022) 28:167-74. doi: 10.1080/15325024.2022.2084838.

9. Pavlenko V., Kurapov A., Drozdov A., Korchakova N., Reznik A., Isralowitz R. Ukrainian “help” profession women: war and location status impact on well-being. J. Loss Trauma. (2022) 28:92-5. doi:10.1080/15325024.2022.2105482.

10. Pavlova I., Graf-Vlachy L., Petrytsa P., Wang S., Zhang S.X. Early evidence on the mental health of Ukrainian civilian and professional combatants during the Russian invasion. Eur Psychiatry. (2022) 65:79. doi: 10.1192/j.eurpsy.2022.2335.

11. Pinchuk I., Goto R., Pimenova N., Kolodezhny O., Guerrero A.P., Skokauskas N. Mental health of helpline staff in Ukraine during the 2022 Russian invasion. Eur Psychiatry. (2022) 65:45. doi: 10.1192/j.eurpsy.2022.2306.

12. Morina N., Schnyder U., Klaghofer R., M?ller J., Martin-Soelch C. Trauma exposure and the mediating role of posttraumatic stress on somatic symptoms in civilian war victims. BMC Psychiatry. (2018) 18:92. doi: 10.1186/s12888-018-1680-4.

13. Huang F., Wang H., Wang Z., Zhang J., Du W., Su C., et al.. Psychometric properties of the perceived stress scale in a community sample of Chinese. BMC Psychiatry. (2020) 20:130. doi: 10.1186/s12888-020-02520-4.

14. Bordun N. Osoblyvosti rannikh dysfunktsiinykh skhem sered upravlintsiv z riznym rivnem netolerantnosti do nevyznachenosti [features of early dysfunctional schemes among managers with different levels of intolerance to uncertainty]. (Master's coursework). Ukrainian Catholic University, Faculty of Health Sciences, Department of Clinical Psychology. pp. 83. (2021).

15. Diachenko L.O. Medyko-sotsialne obgruntuvannia modeli optymizatsii pervynnoi medychnoi dopomohy naselenniu v umovakh stresu [medical and social substantiation of the model of optimization of primary health care for the population under stress]. (PhD Dissertation) P.L. Shupik National Medical Academy of Post-Graduate Education. pp. 284. (2019).

16. Kovalenko Yu. Etnorelihiina identychnist molodi yak chynnyk povedinky podolannia stresovoi sytuatsii [Ethno-religious identity of young people as a factor of coping behavior]. G.S. Kostiuk Institute of Psychology of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine. pp. 350. (2020).

17. Pasichnyk S. Vplyv maindfulnes terapii na psykhichne zdorovia osobystosti [the impact of mindfulness therapy on mental health]. (Master's coursework). Lviv State University of Internal Affairs, Department of Theoretical Psychology. pp. 102. (2022).

18. Charlson F, van Ommeren M, Flaxman A, Cornett J, Whiteford H, Saxena S. New who prevalence estimates of mental disorders in conflict settings: a systematic review and metaanalysis. Lancet. (2019) 394:240-8. doi: 10.1016/s0140-6736(19)30934-1.

19. Castro O, Mair J-L, Salamanca Sanabria A, Alattas A, Keller R, Kowatsch T. Development of “LvL UP”, a smartphone-based, conversational agent-delivered holistic lifestyle intervention for the prevention of non-communicable diseases and common mental disorders. OSF Preprints. (2022). doi: 10.31219/osf.io/k5cnm.

20. Jacobson N., Kowatsch T., Marsch L. Digital therapeutics for mental health and addiction: The state of the science and vision for the future. 1st ed. Cambridge, MA: Elsevier, Academic Press; (2022). [Google Scholar].

21. Keller O.C., Budney A.J., Struble C.A., Teepe G.W. Chapter 5 - blending digital therapeutics within the healthcare system In: Jacobson N, Kowatsch T, Marsch L., editors. Digital therapeutics for mental health and addiction. London: Academic Press; (2023). 45-64. [Google Scholar].

Размещено на Allbest.ru