Зміст моделі психологічної корекції стресостійкості підлітків

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Лабораторія консультативної психології та психотерапії

Інститут психології імені Г.С. Костюка, м. Київ

Зміст моделі психологічної корекції стресостійкості підлітків

Тарасова Валерія Валеріївна, аспірантка



Анотація

У статті обґрунтовано розробку моделі психологічної корекції стресостіикості підлітків. Акцентовано доцільність використання психодинамічного підходу, який вважається методологічно основоположним для використання моделювання для підлітків. Доведено, що принципи, на які спиралась зазначена модель психологічної корекції стресостійкості підлітків: принцип єдності діагностики та корекції, принцип нормативності розвитку, принцип «згори-вниз» «знизу-вгору» виявились надзвичайно ефективними для дітей цього віку.

Обґрунтовано структуру моделі психологічної корекції стресостійкості підлітків: мета, завдання, теоретико-методологічний, змістовий, методичний блоки, результат. Представлено узагальнення наукових підходів до розуміння моделювання психологічної корекції стресостійкості підлітків. Визначено головні ознаки моделі: структурність: (виокремлення складових компонентів, елементів та з'ясування зв'язків між ними); функціональність: (технологізація процесу, що передбачає визначення методів, організаційних форм, засобів впливу, послідовність використання психокорекційного інструментарію). Зазначено, що необхідність впровадження цієї моделі пов'язана з необхідністю усвідомлення динаміки процесів та варіативністю вибору форм і методів у діяльності освітніх закладів.

З'ясовано перспективність проектування моделі психологічної корекції стресостійкості підлітків засобами психодинамічного підходу. Підкреслено, що переваги застосування психодинамічного підходу у психокорекційній програмі серед яких, були психотехнології: тренінгові технології, проективні методики, арт-терапевтичні вправи набули особливої пріоритетності у розвитку досліджуваної якості - стресостійкості. Уточнено, що саме цим і був зумовлений вибір методу моделювання для організації та проведення експерименту щодо перевірки завдання дослідження: вплив типів прив язаності на розвиток стресостійкості підлітків. Окреслено загальні тенденції для проведення формувального етапу експерименту.

Ключові слова: стресостіикість, модель, ненадійний тип прив язаності, підлітковий вік, психологічна корекція.



Tarasova Valeriya Valeryivna PhD student of the Laboratory of Counseling Psychology and Psychotherapy, National Academy of Sciences of Ukraine G. S. Kostyuk Institute of Psychology, Kyiv

Contents of the psychological correction model stress resistance of teenagers

Abstract

The article substantiates the development of a model of psychological correction of stress resistance of teenagers. Emphasized the expediency of using a psychodynamic approach, which is considered methodologically fundamental for the use of modeling for teenagers. It has been proven that the principles on which the specified model of psychological correction of stress resistance of adolescents was based: the principle of unity of diagnosis and correction, the principle of normativity of development, the principle of «top-down», «bottom-up» turned out to be extremely effective for children of this age.

The structure of the model of psychological correction of stress resistance of teenagers is substantiated: goal, task, theoretical-methodological, substantive, methodical blocks, result. A generalization of scientific approaches to understanding the modeling of psychological correction of stress resistance of adolescents is presented. The main characteristics of the model are determined: structurality: (distinguishing the constituent components, elements and clarifying the connections between them); functionality: (technology of the process, which involves the determination of methods, organizational forms, means of influence, the sequence of use of psychocorrective tools). It is noted that the need to implement this model is related to the need to understand the dynamics of processes and the variability of the choice of forms and methods in the activities of educational institutions.

The perspective of designing a model of psychological correction of stress resistance of teenagers by means of a psychodynamic approach has been clarified. It is emphasized that the advantages of using a psychodynamic approach in a psychocorrective program, among which were psychotechnologies: training technologies, projective methods, art-therapeutic exercises gained special priority in the development of the researched quality - stress resistance. It was specified that this was the reason for choosing the modeling method for organizing and conducting an experiment to verify the research task: the influence of attachment types on the development of stress resistance in adolescents. The general trends for conducting the formative stage of the experiment are outlined.

Keywords: stress resistance, model, insecure type of attachment, adolescence, psychological correction.



Вступ

Постановка проблеми. Внаслідок повномасштабного вторгнення Росії проти України, актуалізувалась необхідність цілеспрямованого вивчення умов і шляхів збереження психічної стабільності для дітей підліткового віку. Адже, на наше переконання, саме розвиток стресостійкості в такі кризові часи можуть стати певним катализатором зміцнення ментального здоров'я особистості.

Нажаль сучасним підліткам доводиться проживати свої кризи в дуже складні часи: війна, дистанційне навчання, вимушена еміграція в різні країни, втрати живого спілкування з друзями, втрата власного комфорту, втрати батьків чи рідних. Все це однозначно має неабиякий вплив на темпи швидкого дорослішання. Зазначені чинники впливають на освоєння нових способів копінг-стратегій, змісту розвитку усвідомленого ставлення до психічного здоров я, становлення власних кордонів в навчальній та позашкільній діяльності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій (Дж. Боулби (2003), М. Ейнсворт (2015). К. Бріш (2012) та ін.), вітчизняних (Г. Лазос (2019); Л. Наугольник, (2015) надав нам змогу визначити, що стресостійкість - це системна динамічна властивість особистості, яка визначає її здатність протистояти стресорному впливу та адекватно реагувати на більшість стресогенних ситуацій, активно їх змінювати чи пристосовуватись до них без шкоди для свого здоров'я і зберігати ефективність виконуваної діяльності.

Зазначимо, що теоретичний аналіз стресостійкості дітей підліткового віку та якості їхньої прив'язаності довів свою актуальність, практичну значущість, а також недостатню дослідженість цієї проблеми.

Мета статті. Головною метою цієї роботи є представлення змісту моделі психологічної корекції стресостійкості підлітків засобами психодинамічного методу.



Виклад основного матеріалу

Розробку моделі психологічної корекції стресостійкості підлітків ми розглядаємо її як цілісний та комплексний процес, єдність структурних елементів моделі підпорядковується загальній меті, спрямована на реалізацію відповідних завдань.

Наша дослідно-експериментальна робота проводилася за декількома напрямами: моделювання процесу психологічної корекції стресостійкості підлітків засобами психодинамічного підходу та вивчення її динаміки. Представимо це детальніше.

Ще до початку формувального етапу експерименту на базі експериментальних і контрольних освітніх закладів нами було проаналізовано зміст, форми і методи такої діяльності з підлітками. Зазначимо, що у нашому дослідженні таким є освітній процес загальноосвітнього навчального закладу на основі розробленої моделі психологічної корекції стресостійкості підлітків засобами психодинамічного підходу.

Ми виходили з того, що модель повинна представляти собою систему, яка складається з окремих, взаємопов'язаних між собою елементів, що забезпечує цілісність такого процесу.

Звертаємо увагу на думку В. Войтка, який стверджує, що модель є теоретичною конструкцією, що описує, відображає певну діяльність, процес, сукупність характеристик і зв'язків між ними [2]. На переконання дослідника, модель (від лат. «model» - шаблон, макет, зразок, зменшена або спрощена копія) -- речова, знакова та уявна система, що відтворює, імітує, відображає принципи внутрішньої організації або функціонування, певні властивості, ознаки чи характеристики об'єкта дослідження. Модель виступає як своєрідний інструмент пізнання, який дослідник ставить між собою і об єктом, за допомогою якого вивчає об'єкт, що цікавить його [2], а також модель використовується для одержання знань про об'єкт дослідження.

Г. Балл визначає модель як мислиннєво представлену або матеріально реалізовану систему, яка відображає або відтворює об'єкт дослідження і може заміщувати його, даючи досліднику нову інформацію про цей об'єкт [2]. На переконання дослідника, моделювання як «побудову принципової схеми, що відображає реальний педагогічний процес або явище» [2]. Учений визначив модель як мислиннєво представлену або матеріально реалізовану систему, яка відображає або відтворює об'єкт дослідження і може заміщувати його, даючи досліднику нову інформацію про цей об'єкт.

Як зазначає у своїх дослідженнях В. Войтка, модель - це знакова система, за допомогою якої можна відтворити дидактичний процес як предмет дослідження, показати в цілісності його структуру, функціонування і зберегти цю цілісність на всіх етапах дослідження [2].

Доречною в цьому контексті є думка Г. Балла, який наголошує на тому, що «моделювання - це система дій, яка забезпечує адекватне засвоєння (розуміння) модельованих властивостей, зв язків і відношень пізнаваного і перетворюваного об'єкта (природного чи соціокультурного)» [2].

Дещо суголосну думку має І. Бех, який акцентує увагу на універсальності та невичерпних можливостях методу моделювання, який дозволяє моделювати все: від складних технічних пристроїв до поведінки людини, її емоційно-чуттєвого стану [1], що не існує творчого процесу, який би обходився без побудови моделі: в ній відображено найістотніше, найхарактерніше з того, що притаманне процесу, явищу, окремому об'єкту. Моделювання дозволяє перевірити правильність теоретичних уявлень, уточнити сутність тих чи інших явищ, спрогнозувати перебіг різноманітних процесів [1].

Відтак, видається важливим те, що наявність науково обґрунтованої моделі психологічної корекції стресостійкості підлітків засобами психодинамічного підходу дозволяє спрогнозувати його подальший розвиток.

А це, на наше переконання, особливо важливо для розвитку життєстійкості у підлітків, адже таким чином можна змоделювати позитивний результат.

Зазначимо, що основною суттєвою характеристикою моделювання є опосередкованість, адже у якості своєрідного інструменту пізнання виступає об'єкт, дослідження якого дає можливість отримати нові знання про явище, що вивчається.

Доцільність застосування методу моделювання висвітлено у наукових працях Г. Балла [2], В. Войтка [2], чим пояснюється багатоманітність його гносеологічних функцій, що дозволяє упорядкувати окремі знання у відповідну систему.

Метод моделювання є інтегративним та дозволяє, на думку І. Беха, об'єднати емпіричне й теоретичне у дослідженні, тобто сполучати в ході вивчення педагогічного об'єкта експеримент із побудовою логічних конструкцій і наукових абстракцій [1].

Акцентуємо увагу на те, що останній фактор особливо важливий при описі моделі психокорекційного процесу, оскільки взаємодія і його результат майже завжди розрізнені у часі і просторі.

Спираючись на класифікацію моделей дослідника А. Фурман [6], нами було визначено, що модель психологічної корекції стресостійкості підлітків засобами психодинамічного підходу належить до матеріалізованих, адже складається з мети, завдань, принципів, способи реалізації та очікуваний результат.

Тож перспективність проектування моделі психологічної корекції стресостійкості підлітків засобами психодинамічного підходу пов'язана з необхідністю усвідомлення динаміки процесів і варіативністю вибору форм і методів у діяльності освітніх закладів. Саме цим і був зумовлений вибір методу моделювання для організації і проведення експерименту щодо перевірки завдань дослідження. Результатом моделювання є модель психологічної корекції стресостійкості підлітків засобами психодинамічного підходу.

Тож узагальнення наукових підходів до розуміння моделювання дало змогу визначити головні ознаки такої моделі: структурність (виокремлення складових компонентів та елементів і з'ясування зв'язків між ними); функціональність (технологізація процесу, що передбачає визначення методів, організаційних форм, засобів впливу, послідовність використання психокорекціиного інструментарію).

У нашому дослідженні виходили з того, що модель складається з окремих взаємопов'язаних між собою елементів для забезпечення цілісності цього процесу.

Процесуальними компонентами нашої моделі психологічної корекції стресостійкості підлітків засобами психодинамічного підходу є: зміст, мета і завдання, структура, форми, методи, засоби, принципи взаємодії та результати, яких при цьому досягають.

Визначення структурних компонентів моделі психологічної корекції стресостійкості підлітків засобами психодинамічного підходу дало можливість систематизувати процес у його єдності і закономірності. Цим додатково підтверджується, що єдність структурних елементів моделі підпорядковується загальній меті, яка у свою чергу, виходить з відповідних завдань.

Метою розробленої моделі є модель психологічної корекції стресостійкості підлітків засобами психодинамічного підходу, що підпорядковується наступним блокам: теоретико-методологічному, змістовому і методичному.

Наша модель містить мету і завдання, теоретико-методологічний, змістовий, методичний блоки, результат (рис. 1.)

Ми спирались на принцип єдності діагностики та корекції. Як зазначалось вище, його суть полягає у тім, що початку здійснення корекційної роботи повинен передувати етап прицільного комплексного діагностичного обстеження, на його підставі складається первинний висновок і формулюються цілі та завдання корекційно-розвивальної роботи. Контроль динаміки ефективності корекції вимагає здійснення діагностичних процедур, що пронизують увесь процес корекційної роботи і надають психологові необхідну інформацію й зворотний зв'язок.

Рис. 1. Модель психологічної корекції стресостійкості підлітків засобами психодинамічного підходу

психологічна корекція стресостійкість підліток

Схарактеризуємо ці принципи більш детальніше. Під принципом нормативності розвитку ми розуміємо послідовність вікових стадій розвитку, які змінюють одна одну. При оцінці відповідності рівня розвитку дитини віковій нормі й формулюванні цілей корекції ми враховували наступні характеристики:

1) особливості соціальної ситуації розвитку (наприклад, зміна типу освітньої або виховної установи, кола спілкування дитини, включаючи однолітків, дорослих, сімейне оточення й тощо);

2) рівень сформованості психологічних новоутворень на даному етапі вікового розвитку;

3) рівень розвитку провідної діяльності дитини, її оптимізація.

Принцип корекції «згори-вниз». Основним змістом колекційної діяльності було створення «зони найближчого розвитку» (за Л. Виготським). У цьому випадку корекція носила випереджальний характер і будувалась як психологічна діяльність, націлена на своєчасне формування психологічних новоутворень.

Принцип корекції «знизу-вгору» нами розглядався як основний зміст корекційної роботи у якості тренування вже наявних психологічних здібностей. Цей принцип реалізувався переважно прихильниками поведінкового підходу. В їхньому розумінні, корекція поведінки повинна будуватися як підкріплення вже наявних шаблонів поведінки з метою закріплення соціально бажаної й гальмування соціально небажаної поведінки. Таким чином, головним завданням корекції «згори-вниз» було формування заданої моделі поведінки та її першочергове підкріплення. В центрі корекції закладено процес ускладнення, модифікації поведінки, комбінації реакцій із вже наявного поведінкового репертуару.

Принцип системності розвитку психічної діяльності полягав в необхідності врахування у корекційній роботі корекційних, профілактичних і розвивальних завдань. Системність цих завдань відбивала взаємозв'язок різних сторін особистості й гетерохронність (нерівномірність) їхнього

В силу системності будови психіки, свідомості й діяльності особистості усі аспекти її розвитку взаємозалежні й взаємозумовлені.

Тож, при визначенні цілей та завдань психологічної корекції стресостійкості підлітків засобами психодинамічного підходу ми виходили із зони найближчого прогнозу розвитку задля необхідності розгортання системи спеціальних корекційних заходів з підлітками.

Зокрема, метою психологічної корекції стресостійкості підлітків засобами психодинамічного підходу став розвиток стресостійкості у підлітків.

Зазначені завдання виконувалися із дотриманням низки принципів (єдності діагностики та корекції, системності розвитку психічної діяльності, принцип корекції «згори-вниз» «знизу-вгору», системності розвитку психічної діяльності) на основі застосування особистісно орієнтованого и психодинамічного наукових підходів (теоретико-методологічний блок).

Змістовий блок охопив комплекс заходів практико зорієнтованого змісту з використанням психодинамічних засобів, які впроваджуються у різноманітних індивідуальних і колективних формах із застосуванням доцільних у методів (методичний блок).

Методичний блок передбачав організацію заходів на засадах суб⁵єкт- суб'єктної взаємодії дітей підліткового віку та психологів.

Формами психокорекційної діяльності, що сприяли розвиткові стресостійкості у дітей підліткового віку виявлено: колективні (арт-виставки, майстер-класи); групові (тренінгові заняття, рольові ігри, групові творчі справи); індивідуальні (консультації, індивідуальні завдання, ведення шоденника) тощо.

Відтак, спираючись на думку Г. Балла, що принципи виступають надійними методологічними орієнтирами, які дозволяють виявити закономірні зв'язки й умови [2], дають нам можливість осмислити сутнісну складову принципів, що зорієнтовані на взаємодію, дозволяючи сприяння розвиткові у підлітків стресостійкості.

Беручі до уваги концептуальну основу особистісно орієнтованого підходу, обґрунтованого І. Бехом [1], ми закцентували увагу на основних ідеях. Зокрема, дослідник наголошує на цілеспрямованому створенні емоційно збагачених виховних ситуацій, що передбачає розвиток таких соціальних умов, за яких вихованцям засвоюються соціальні норми поведінки. Цією ідеєю І. Бех наголошує на необхідності розвитку особистісно розвивального спілкування, який вимагає розуміння, визнання й сприйняття особистості вихованця як рівноправного партнера в умовах співпраці [1].

Визначення компонентів розвитку стресостійкості дітей підліткового віку, дало нам можливості визначити показники стресостійкості: когнітивний, емоційно-вольовий, мотиваційно-рефлексивний, а також дещо систематизувати процес розвитку стресостійкості у його єдності та закономірностями.

Розкриємо ці показники більш детальніше:

* когнітивний: (знання про стрес, усвідомлення сутності стресостійкості у сучасному житті, розуміння своєї відповідальності за розвиток власної стресостійкості та адаптаційних механізмів у кризових ситуаціях);

* емоційно-вольовий: (інтерес до розвитку власної стресостійкості, пріоритет цінностей збереження психічного здоров я, позитивне сприйняття стресу та розвиток нових копінг-стратегій);

- мотиваційно-рефлексивний: (дотримання просоціальної поведінки, володіння уміннями протистояти стресові, формування відповідального ставлення до психічного здоров'я у суб'єкт-суб'єктних взаєминах).

У нашому дослідженні базові принципи, які сприяють розвиткові стресостійкості ґрунтуються на світоглядних методологічних засадах сучасної науки.

Таким чином, принцип (від лат. «principum») - «основа», «початок». Кожна наука, її сфера і відповідна її галузь практичної діяльності в своєму розвитку керуються певними принципами -- основними вихідними положеннями, які випливають із встановлених наукою закономірностей. Кожен принцип реалізується через певні правила. Принцип і правила існують об'єктивно, незалежно від нас, ігнорувати їх не можна. Саме через застосування принципів здійснюється безпосереднє співвідношення теоретичних положень, втілення в закономірностях з практикою організації процесу розвитку стресостійкості у дітей підліткового віку.

Методологічним підґрунтям були такі підходи: особистісно- орієнтований та психодинамічний.

Особистісно-орієнтований підхід центрує виховні впливи на особистість школяра, сприяє реалізації його природного потенціалу, визнає за ним право бути самим собою, індивідуальністю; спирається у профілактиці на внутрішній світ дитини, врахування її індивідуальних особливостей, віру в її можливості, розвиток її позитивної «Я - концепції».

Отже, методи роботи, які ми використовували у процесі дослідження: діагностичні (спостереження, опитування, тестування, анкетування, інтерв'ювання, контент-аналіз, бесіди, розв'язання проблемних ситуацій, завдання, обстеження, збір і обробка інформації, аналіз ситуації); формування свідомості особистості (дискусія, приклад, пояснення, вимога, роз'яснення, критика, переконання, визнання); організації діяльності (привчання, вправа, доручення, приклад, гра, змагання, проблемні ситуації, соціальне інспектування); стимулювання діяльності (заохочення, схвалення, відповідальне доручення, прояв довіри і захоплення, турботи і уваги, соціально-педагогічна підтримка); інтерактивні (обговорення, діалогова взаємодія, ігрові процедури, дискусії, ділові ігри, дебати).

На нашу думку, основним завданням психокорекційної моделі стало можливим на основі повної діагностики й оцінки найближчого імовірнісного прогнозу розвитку стресостійкості у дітей підліткового віку.

Обов'язковою умовою ефективності реалізації програми розвитку стресостійкості була орієнтація на загальні принципи здійснення психологічного впливу, про які зазначає у своїх дослідженнях В. Войтко та Г. Балл [2]:

1. науковості - орієнтація на загальнонаукову методологію, сучасні наукові досягнення, використання науково обґрунтованих методів;

2. системності - єдність поставлених цілей, завдань і результату;

3. цілеспрямованості - підпорядкованість меті, її усвідомленню і сприйнятті суб'єктами психологічного впливу;

4. адекватності - застосування заходів адекватних індивідуальним особливостям, поставленим завданням тощо;

5. індивідуалізації - врахування індивідуальних особливостей кожної людини при виборі та застосуванні заходів, спрямованих на розвиток стресостійкості.

В контексті нашого дослідження представимо програму психологічної корекції стресостійкості підлітків засобами психодинамічного підходу більш детальніше.

Програму психологічної корекції стресостійкості підлітків засобами психодинамічного підходу розраховано на тривалість протягом півріччя (10 (десять) зустрічей). Розкриємо зазначені етапи більш ґрунтовано в контексті нашого дослідження.

Зустрічі кожної групи відбувалися у визначений день, в тому самому місці, в той самий час. Загальна кількість зустрічей 10, тривалість кожної зустрічі 2,5 години, періодичність зустрічей кожні два тижні Це створює середовище, необхідне для формування довірливих стосунків.

Програма психологічної корекції стресостійкості підлітків засобами психодинамічного підходу містить такі блоки:

1. Діагностика психоемоційного стану підлітка (представлена панель діагностичних методів та алгоритм їх використання у додатках).

2. Групова робота (описана методика проведення роботи у вигляді занять).

3. Індивідуальна робота



Таблиця 1.

Тематичний план психокорекціиної програми стресостійкості підлітків засобами психодинамічного підходу

Номер заняття та мета	Назви
1 заняття: мета: розвиток позитивного ставлення до інших; обізність щодо впливу стресу на життєдіяльність; налаштування на позитивний настрій	Тема 1. Знайомство з групою. «Що таке стрес та як він впливає на мій емоційний стан, на моє спілкування з іншими?»
2 заняття: мета: розуміння власного емоційного стану, зниження ситуативної тривожності	Тема 2. «Стресові ситуації в школі: як пережити тривожність перед невизначеністю»
3 заняття: мета: розуміння когнітивних викривлень щодо себе, своєї зовнішності та власного емоційного стану	Тема 3. «Стрес і негативне мислення та сприйняття себе»
4 заняття: мета: розвиток навичок стресостійкості; регулювання ситуативної тривожності, навчання навичкам самопідтримки	Тема 4. «Як я можу протидіяти стресу»
5 заняття: мета: розвивати почуття безпечного місця; формувати вміння знаходити вихід зі стресових ситуацій методом прогресивної нервово-м'язової релаксації як елементу психоедукації для підлітків	Тема 5. «Стоп, тригери»
6 заняття: мета: розвиток навичок стресостійкості; навчання навичкам самоконтролю	Тема 6. «Швидка допомога при стресі»
7-8 заняття: мета: розвиток емоційного інтелекту, уміння розрізняти емоції інших; розвиток навичок стресостійкості; навчання навичкам самопідтримки	Тема 7.-8 «Як емоції впливають на стрес» і «Мої життєві цінності»
9 заняття: мета:розвиток соціально-комунікативних навичок; навчання навичкам самопідтримки;	9. «Моя внутрішня сила - це моя стресостійкість »
10 заняття: мета: розвиток рефлексивних навичок; навчання навичкам самопідтримки та самодопомоги	Тема 10. «Я та моє емоційне благополуччя в майбутньому». Завершення, підбиття підсумків



Всі теми викладаються послідовно, їх зміст повністю розкривається в заняттях, до кожного з яких є повний опис проведення (структура та опис вправ, тривалість, надано зразки роздаткових матеріалів).



Висновки

Зазначимо, що при створенні моделі психологічної корекції стресостійкості підлітків ми дотримувалися структурно-тематичного підходу, згідно з яким групові заняття, спрямовані на психологічну корекцію стресостійкості у підлітковому віці об єднувалися в чотири блоки, відповідно до показників стресостійкості у підлітків: когнітивний (знання про стрес, усвідомлення сутності стресостійкості у сучасному житті, розуміння своєї відповідальності за розвиток власної стресостійкості та адаптаційних механізмів у кризових ситуаціях; емоційно-вольовий (інтерес до розвитку власної стресостійкості, пріоритет цінностей збереження психічного здоров я, позитивне сприйняття стресу та розвиток нових копінг-стратегій; мотиваційно- рефлексивний (дотримання просоціальної поведінки, володіння уміннями протистояти стресові, формування відповідального ставлення до психічного здоров'я у суб'єкт-суб'єктних взаєминах) моделі нашого дослідження.

На майбутню перспективу вважаємо за доцільне представлення результатів упровадження психокорекційної програму для підлітків, а також розширення та змістовне наповнення діагностичними методиками та вправами, спрямованими на розуміння власних емоційЈ¬потреб, переживань, а також розвиток стресостіикості засобами психодинамічному підходу.



Література

1. Бех І. (2018). Особистість на шляху до духовних цінностей: монографія. / І. Д. Бех.- Київ - Чернівці: «Букрек»ЃC320 с.

2. Войтко В.Ј¬ Балл Г. (1976). Узагальнена інтерпретація поняття моделі / Філософська думкаЈ¬1Ј¬58-64.

3. Крайнюк В. М. (2007). Психологія стресостійкості особистості: монографія. К.: Ніка-ЦентрЃC432 с.

4. Лазос Г. П.(2018). Резільєнтність: концептуалізація понятьЃCогляд сучасних досліджень. Актуальні проблеми психології Т. ІІІ: Консультативна психологія і психотерапія: Збірник наукових праць Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України / За ред. Максименка С. Д. Інститутупсихології іменіГ.С.КостюкаНАПНУкраїни;--К.:ЛогосЃC-- Вип. 14. Консультативна психологія і психотерапія. - Вип. 14. - 26-63 с.

5. Наугольник Л. Б. (2015). Психологія стресу: підручник. Львів: Львівський державний університет внутрішніх справЈ¬2015. - 324 с.

6. Фурман А. (2008) Ідея професійного методологування- ТернопільЃCЃsЕкономічна наука»Ј¬ 2008. 205 с.



References

1. Bex I. (2018). Osoby'stist' na shlyaxu do duxovny'x cinnostej: monografiya. / I. D. Bex.- Ky'yiv - Chernivci: «Bukrek»Ј¬2018. - 320 s. [in Ukrainian].

2. Vojtko V., Ball G. (1976). Uzagal'nena interpretaciya ponyattya modeli / Filosofs'ka dumkaЈ¬1Ј¬58-64. [in Ukrainian].

3. KraynyukЈ¬ V. M. (2007) Psihologiya stresostiykosti osobistosti: monografiya [Psychology of personality stress resistance: monographia] K.: Nika-Tsentr. 432 [in Ukrainian].

4. LazosЈ¬ G. P. (2018). Reziientnist: kontseptualizatsiya ponyatЈ¬oglyad suchasnih doslidzhen [Resilience: conceptualization of conceptsЈ¬review of modern research] // Aktualni problemi psihologii. (t-III): Konsultativna psihologiya i psihoterapiya: Zbirnik naukovih prats Institutu psihologiii imeni G. S. Kostyuka NAPN Ukrayini / Za red. Maksimenka S. D. Т» K. (14). 26-64 [in Ukrainian].

5. NaugolnikЈ¬L. (2015) Psihologiya stresu: pidruchnik [Psychology of stress: textbook]: pidruchnik. Lviv: Lvivskiy derzhavniy universitet vnutrishnih spravЈ¬. 324 [in Ukrainian].

6. Furman A. (2008) Ideya profesijnogo metodologuvannya- Ternopil'ЃCЃsEkonomichna nauka»Ј¬2008. 205 s. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru

...