Соціально-психологічні особливості групової норми в контексті проблеми безпечної поведінки та нормативного впливу у групі

Переважання в освітянському середовищі негативних групових норм, норм деструктивного змісту та руйнівного характеру. Суть соціально-психологічних умов і чинників нормативного групового впливу. Гендерні відмінності умов впливу більшості і меншості групи.

Рубрика Психология
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 28.12.2023
Размер файла 20,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Соціально-психологічні особливості групової норми в контексті проблеми безпечної поведінки та нормативного впливу у групі

Тоба М.В., Завацька Н.Є., Блискун О.О., Завацький В.Ю., Бровендер О.О., Дятченко Д.О.

Анотація

У статті розкрито соціально-психологічні особливості групової норми в контексті проблеми безпечної поведінки та нормативного впливу у групі. Показано, що процес нормотворення зумовлюється змістом і якістю пропозицій соціального оточення. Зафіксована тенденція до переважання в освітянському середовищі негативних групових норм, норм деструктивного змісту та руйнівного характеру. Показано середній рівень самоактуалізації як у хлопців, так і у дівчат та низький рівень ініціативності. Значна кількість кореляційних взаємозалежностей знайшла свій вираз між умовами впливу меншості групи та шкалами «висока потреба в пізнанні», «автономність». Визначено тенденції та соціально-психологічні умови і чинники нормативного групового впливу. Умовами впливу більшості є: невпевненість у власних можливостях; довіра і симпатія до лідера більшості; невизначеність ситуації; довіра до інформації, яка надходить від більшості. Виявлено умови, за яких нормативний вплив більшості члени групи будуть ігнорувати, а саме: коли члени групи впевнені у своїй правоті та коли вони втратили довіру до більшості, а також будуть нехтувати тими нормами більшості, які не дисциплінують членів групи. Умовами впливу меншості є: переконаність членів групи у раціональності та доцільності пропозицій меншості, а також непостійність більшості у своїх позиціях, часта їх змінність. Респонденти мають високий рівень домагань до меншості, до їх професійних якостей, вимагають з їх боку креативності, самобутності, а отже норми, які ініціює меншість, повинні дисциплінувати членів групи, тобто творча ірраціональність може трактуватися членами групи, як відхилення від норми і не одразу сприйматись членами групи. Репрезентовані гендерні відмінності умов впливу більшості і меншості групи. Емпіричні відомості щодо регіональних особливостей нормативного впливу більшості і меншості не виявили значних розбіжностей.

Ключові слова: особистість, безпечна поведінка, групова норма, стимуляція нормативної поведінки.

Abstract

Toba M.V., Zavatska N.Ye., Blyskun O.O., Zavatsky V.Yu., Brovender O.O., Dyatchenko D.O.

SOCIO-PSYCHOLOGICAL FEATURES OF GROUP NORMS IN THE CONTEXT OF THE PROBLEM OF SAFE BEHAVIOR AND NORMATIVE INFLUENCE IN THE GROUP

The article reveals the socio-psychological features of the group norm in the context of the problem of safe behavior and normative influence in the group. It is shown that the process of norm-making is determined by the content and quality of the offers of the social environment. There is a recorded tendency towards the predominance of negative group norms, norms of a destructive content and a destructive nature in the educational environment. An average level of selfactualization in both boys and girls and a low level of initiative are shown. A significant number of correlational interdependencies found its expression between the conditions of influence of the minority group and the scales "high need for cognition", "autonomy". Trends and socio-psychological conditions and factors of normative group influence are determined. Conditions of influence of the majority are: lack of confidence in one's own capabilities; trust and sympathy for the majority leader; uncertainty of the situation; trust in information that comes from the majority. The conditions under which group members will ignore the normative influence of the majority have been identified, namely: when group members are sure of their rightness and when they have lost trust in the majority, and will also disregard those norms of the majority that do not discipline group members. The conditions for the influence of the minority are: the conviction of the group members in the rationality and expediency of the proposals of the minority, as well as the inconstancy of the majority in their positions, their frequent variability. Respondents

Постановка проблеми

На основі праць, присвячених вивченню нормативного впливу більшості і меншості (С. Аш, Г. Балл, Дж. Беррі, М. Дойч, Г. Джерард, С. Мілграм, Л. Орбан-Лембрик та ін.) здійснюється детальний аналіз нормативного впливу в контексті різних його модальностей, зокрема, вплив більшості/меншості групи, відхилення від нормативного впливу.

Теоретичний аналіз літератури показав, що інформаційний та нормативний вплив часто протікають одночасно. Виявлено позитивні залежності між переважанням децентралізованих мереж і груповою згуртованістю, з одного боку, і зростанням конформної поведінки, з іншого [1-3]. освітянський деструктивний гендерний

Апелювання до вивчення залежності конформності від етнопсихологічних особливостей дало змогу розкрити зв'язок конформності з культурними цінностями. Порівняльний аналіз конформності і змінної «індивідуалізм - колективізм» показав, що в колективістських культурах ступінь конформності вищий, ніж в індивідуалістичних (Р. Бонд і П. Сміт). Разом з тим проаналізовані дослідження (Н. Матсуда), в котрих спростовується твердження про високий ступінь конформності в колективістських культурах, наголошуючи на варіативності конформності, її залежності від типу міжособистісних відносин, які склалися в групі, від референтного навантаження групи для індивідів. Показаний зв'язок конформності з культурною компетентністю. Стверджується, що чим більш разючими є соціокультурні відмінності, тим більш варіативними будуть прояви конформності (С. Перрін і К. Спенсер). Виявлення соціально- психологічної природи групової норми в контексті нормативного впливу у групі спонукали до розгляду щонайменше ще двох проблем: 1) визначення специфіки нормативного впливу меншості у групі і 2) розкриття особливостей взаємозв'язку креативності і нормативного впливу у групі. Проблемність першої позиції полягає у відносній «свіжості» завдання, адже нормативний вплив меншості у групі - це та проблема, яка донедавна слабо вивчалася дослідниками. Водночас, актуалізувалася роль меншості у прийнятті групових рішень як локального, так і масштабного характеру, тобто не тільки і не стільки більшість має бути компетентною у розв'язанні групових завдань, скільки меншість повинна бути наділена креативним мисленням і творчим підходом, що допоможе їй просувати свої пропозиції і рішення в маси.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проаналізовано умови, за яких думка меншості є переконливою (С. Московічі): меншість твердо дотримується своїх поглядів; меншість поділяє позицію більшості; меншість готова йти на компроміс. Встановлено (С. Московічі, Б. Персоназ), що вплив меншості особливо ефективно позначається на внутрішній видозміні переконань. Досліджено (М. Вест, К. де Дрю) взаємозв'язок між консенсусом меншості щодо нововведень та прийняттям рішень у організаціях. Показано, що оптимізувати процес проходження нововведення може спільна участь більшості і меншості у прийнятті рішення. Акцентовано увагу навколо взаємозв'язку між впливом меншості групи та творчістю, креативністю (Ш. Вульф, Ш. Немет, Дж. Уотчлер). З'ясовано, що під впливом більшості досліджувані схильні змінювати свою думку не задумуючись і беззастережно, в той час, як вплив меншості стимулює їх творче мислення, когнітивну активність та креативність, спроможність відхилятися від звичної схеми мислення, шаблонності. Відповідно, меншість може стимулювати когнітивну активність, креативність учасників групи.

Мета статті: розкрити соціально-психологічні особливості групової норми в контексті проблеми безпечної поведінки та нормативного впливу у групі.

Виклад основного матеріалу і результатів дослідження

Виходячи з характеристики норми, помічено, що новаторство або творчість зовсім не порушують певні групові норми. Аналіз видів діяльності, які носять творчий характер, показав, що строге дотримання норми повністю сумісне з творчістю, і більше того, часто є його передумовою (Г. Балл). І хоча норми не завжди строго фіксуються і вимагають суворого їх виконання, посилання на окрему систему норм, яка сформувалася в рамках певної культури, є обов'язковою в будь-якій творчій діяльності. При цьому зафіксувати таке взаємне опосередкування, взаємозалежності між нормами та творчістю, можливо за умови високого рівня творчості.

Загалом, теоретичні розвідки засвідчили, що для покращення результативності групи, ефективності вирішення групових завдань, оптимального функціонування групи раціональним є об'єднання нормативного впливу меншості та нормативного впливу більшості групи, а не абсолютизація якої-небудь із названих змінних з урахуванням завдань та конкретної проблемної ситуації, яку потрібно вирішити групі.

Зазначається, що значні розбіжності та когнітивний дисонанс між особистісними нормами суб'єктів групової взаємодії та діючими груповими нормами може спричинити цілий ряд конструктивних і деструктивних процесів, які опосередковують розвиток групи як колективного суб'єкта взаємодії і розвиток кожного індивіда окремо.

Показано, що наявність групових норм в феноменальному полі свідомості людини, як і будь-яке свідоме відображення дійсності, дає їй когнітивну інформацію про світ, в якому вона існує, про умови, об'єкти та способи діяльності, що, відповідно, дозволяє їй адекватніше відобразити соціальну дійсність, орієнтуватися в ній, виробити оптимальну стратегію і тактику, плани та цілі діяльності, свідомо регулювати свою поведінку, свої та «чужі» вчинки, оцінювати ситуацію, партнерів по спілкуванню, співвіднести явище, яке спостерігається з певним еталоном, відбирати, відсіювати, спрямовувати, тобто якісно регулювати взаємодію. На основі, за допомогою, при посередництві усвідомлення та прийняття соціальних норм людина виробляє систему особистісних правил, дає індивідуальні, особистісні оцінки, виявляє своє ставлення, усвідомлює свій статус і положення, а це означає, що, практично на основі норм відбувається формування і становлення особистості у часі та просторі. Інтеріоризовані норми, які прийняті на рівні особистісного смислу, виступають суб'єктивним еквівалентом суспільних, а, відповідно, групових норм. Оскільки такі норми складають індивідуальну систему, то особистісні норми є невід'ємним елементом психічної організації структури особистості. Отже норми розглядаються як інтраіндивідуальні (внутрішньо- особистісні) значення елемента колективної свідомості, виробленої в процесі спільної діяльності.

Виявлена залежність нормативного самовизначення від «особистісних смислів», тобто міри значущості групи для суб'єкта, воно є актом прояву власної позиції та ставлення суб'єктів групової взаємодії до групових норм, звісно, за умови, якщо ми говоримо про таку малу групу як студентська, або схожу за своїми функціонально-структурними параметрами, а не про групи з особливими та самобутніми умовами, способами, нормами функціонування. Групові норми та особистісні норми можуть продуктивно співжити в одному соціально-психологічному просторі, розвиватися одночасно в цьому «світі», на одному «полі», де кожний має право на «особистісну автономію», не претендуючи на пріоритетність, відкидаючи при цьому ті норми, які гальмують оптимальне функціонування групи. Тому «міру» прийняття групових норм визначає кожний сам для себе.

Показано, що визначити межу між особистим прийняттям і прилюдною поступливістю не зовсім легко для дослідників, а тому в психології присутня точка зору, яка декларує, якщо поведінка особистості є стабільною, сталою, незмінною протягом тривалого часу та при відсутності агента впливу, тоді можна говорити про прийняття особистістю норми; в ситуації, коли поведінка особистості є тільки відповіддю на певний соціальний вплив, можлива поступливість особистості.

Зазначається вплив рольової позиції кожного члена групи та групових експектацій, які виставляє група, на соціально-психологічну специфіку групової нормативної бази. Проблема вбачається у тому, що така заданість наперед може дисонувати із особистісними нормами і детермінувати такі явища як деіндивідуалізація, дезадаптація, втрата себе, адитивні прояви поведінки, десоціалізація.

Застосування методики багатофакторного дослідження особистості (16PF) дозволило виявити індивідуально-психологічні особливості респондентів. Інтерес представляли фактори, які стосувалися особливостей міжособистісної взаємодії. Так, серед первинних факторів домінуючу позицію займає фактор L (підозрілість) та фактор І (м'якосердечність). Емоційно- вольова сфера (фактор С) репрезентує слабкість, емоційну нестійкість, а інтелектуальні особливості респондентів (фактор Q1) характеризуються консерватизмом, небажанням пізнавати щось нове. Наявні певні гендерні відмінності між відповідями респондентів. Зокрема, для хлопців домінуючими є фактори, які належать до емоційно-вольової сфери, а саме фактор С (з динамікою «-»), фактор О, фактор Q4, фактор Q1. Це, відповідно, такі характеристики: емоційна нестійкість, слабкість, почуття провини, тривожність, самопокарання, дратівливість, енергійність, радикалізм, аналітичність. Психологічний портрет дівчат у студентських групах дещо різниться, тут фактори інтелектуальної сфери та фактори, які впливають на міжособистісну взаємодію є найпопулярнішими. А тому представниці жіночої статі є більш практичними (фактор М «праксернія-аутія»), соціально сміливими, підприємливими (фактор Н «тректія-пармія»), м'ягкосердечними, ніжними (фактор І «харрія-премсія»).

Кореляційні залежності в основному стосуються допоміжного фактору F4 («конформність-незалежність»), а також впливу меншості групи. Відповідно, при зростанні самодостатності, низького «супер -его» вплив на членів групи меншості буде зменшуватись. Тобто при особистісній незалежності, підозрілості, догматичності, сентиментальності, недовірі, пасивності думка меншості не має суттєвого значення для членів групи. Названі змінні посилюють зовнішню і внутрішню конформну поведінку.

Висновки

Процес нормотворення зумовлюється змістом і якістю пропозицій соціального оточення. Зафіксована тенденція до переважання в освітянському середовищі негативних групових норм, норм деструктивного змісту та руйнівного характеру. Показано середній рівень самоактуалізації як у хлопців, так і у дівчат та низький рівень ініціативності. Значна кількість кореляційних взаємозалежностей знайшла свій вираз між умовами впливу меншості групи та шкалами «висока потреба в пізнанні», «автономність». Визначено тенденції та соціально-психологічні умови і чинники нормативного групового впливу. Умовами впливу більшості є: невпевненість у власних можливостях; довіра і симпатія до лідера більшості; невизначеність ситуації; довіра до інформації, яка надходить від більшості. Виявлено умови, за яких нормативний вплив більшості члени групи будуть ігнорувати, а саме: коли члени групи впевнені у своїй правоті та коли вони втратили довіру до більшості, а також будуть нехтувати тими нормами більшості, які не дисциплінують членів групи. Умовами впливу меншості є: переконаність членів групи у раціональності та доцільності пропозицій меншості, а також непостійність більшості у своїх позиціях, часта їх змінність. Респонденти мають високий рівень домагань до меншості, до їх професійних якостей, вимагають з їх боку креативності, самобутності, а отже норми, які ініціює меншість, повинні дисциплінувати членів групи, тобто творча ірраціональність може трактуватися членами групи, як відхилення від норми і не одразу сприйматись членами групи. Репрезентовані гендерні відмінності умов впливу більшості і меншості групи. Емпіричні відомості щодо регіональних особливостей нормативного впливу більшості і меншості не виявили значних розбіжностей.

References

1. Brown R. (2000). Group processes: dynamics within and between groups. 2nd ed. 417 p. [in English].

2. Group consensus and minority influence: implications for innovation / edited by Carsten K.W. De Dreu and Nanne K. De Vries. Great Britain: Blackwell Publishers, 2001. P. 324. [in English].

3. K. Yee Ng and Linn Van Dyne (2001). Culture and Minority Influence: Effects on Persuasion and Originality. In Group consensus and minority influence: implications for innovation / edited by Carsten K.W. De Dreu and Nanne K. De Vries. Great Britain: Blackwell Publishers. Р. 284-306. [in English].

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Особливості дослідження групових процесів як закономірностей поводження індивідів у різних соціальних групах. Стійкість індивіда до дії нормативного впливу. Дослідження інформаційного впливу та його ефективність. Вивчення відносин індивіда до групи.

    реферат [24,9 K], добавлен 12.10.2010

  • Теоретичні підходи науковців до поняття і визначення адикції і адиктивної поведінки. Види, механізм розвитку і деструктивна сутність адиктивної поведінки. Аналліз впливу соціальних і психологічних чинників на формування адиктивної поведінки підлітків.

    курсовая работа [42,2 K], добавлен 22.03.2009

  • Основні мотиви, що можуть виникати у робітника в процесі праці. Найважливіші чинники для підтримання мотивації. Аналітично-факторна оцінка соціально-психологічних факторів впливу на продуктивність праці.

    курсовая работа [28,3 K], добавлен 26.06.2015

  • Визначення сутності поняття характеру. Психологічні особливості розвитку особистості у підлітковому віці. Опис процедури дослідження характеру в підлітків, аналіз результатів. Рекомендації щодо впливу психолого-педагогічних умов на формування характеру.

    курсовая работа [111,1 K], добавлен 17.04.2015

  • Соціальні та психологічні відмінності поведінки людей різного віку у конфліктних ситуаціях. Корекція конфліктної поведінки серед молоді та оптимізація міжособистісних стосунків. Рекомендації щодо мінімізації негативних наслідків під час конфліктів.

    статья [22,6 K], добавлен 17.08.2017

  • Аналіз впливу індивідуально-психологічних і соціально-психологічних чинників на виникнення і особливості прояву емоційної дезадаптації, а також можливості її запобігання і корекції у учнів перших класів. Вирішення проблем пристосованості дітей до школи.

    реферат [110,7 K], добавлен 20.01.2011

  • Суть понять психологічного клімату, його організаційні та соціально-психологічні детермінанти, структура, форми прояву та основні види. Організація та процедура дослідження по виявленню впливу тренінгу на соціально-психологічний клімат в колективі.

    дипломная работа [113,5 K], добавлен 22.08.2010

  • Проблеми суїциду в соціально-психологічних концепціях особистості. Роль соціальної напруженості та екстремальної ситуації в генезисі самогубства. Соціально-психологічні детермінанти, причини, особливості та ознаки суїцидальної поведінки неповнолітніх.

    курсовая работа [46,3 K], добавлен 13.10.2012

  • Поняття та соціально-психологічний клімат групи та причини виникнення групового конфлікту. Чинники, що впливають на продуктивність діяльності групи. Характеристика взаємозв'язку між згуртованістю групи та посилення ефективності групової діяльності.

    курсовая работа [104,6 K], добавлен 16.07.2011

  • Характеристика впливу психологічних особливостей спортивної діяльності на психологічну сферу людини. Вивчення методів впливу на загальне внутрішнє самопочуття спортсмена в різні періоди його життєдіяльності. Особливості емоційних переживань в спорті.

    дипломная работа [108,0 K], добавлен 05.01.2011

  • Психологічний вплив кольору на людину. Стан теоретичної розробки проблеми впливу кольоротерапії. Особливості процесу адаптації першокласників до умов школи. Рекомендацій щодо покращення адаптації першокласників до умов школи засобами кольоротерапії.

    курсовая работа [71,9 K], добавлен 19.09.2014

  • Фізіологічно-психологічні особливості впливу музики на людину. Емоційна стійкість як складова моральної сфери особистості підлітка, соціально-психологічні особливості моделювання емоцій через музику в даному віці. Зміст експерименту, аналіз результатів.

    курсовая работа [90,6 K], добавлен 19.02.2013

  • Теоретичний аналіз проблеми впливу стилю батьківського виховання на розвиток просоціальної поведінки молодших школярів. Організація експериментального дослідження впливу сім’ї на формування психології та поведінки дітей молодшого шкільного віку.

    дипломная работа [161,2 K], добавлен 16.05.2014

  • Теоретико-методологічні засади дослідження динамічних процесів у малій групі в соціальній психології. Основи експериментального дослідження їх соціально-психологічних особливостей. Практичні рекомендації щодо досягнення згуртованості, уникнення конфлікту.

    курсовая работа [73,5 K], добавлен 16.07.2011

  • Дослідження конкретних об'єктів і явищ в соціальній психології. Вплив меншостей і поляризація установок. Функція соціального впливу: зберігання й зміцнення соціального контролю. Аналіз процесів групового впливу як проявів конформності, однобічного впливу.

    реферат [22,2 K], добавлен 18.10.2010

  • Основні ідеї і поняття метода категоріального аналізу М. Ярошевського, що використовується в аналізі історико-психологічного дослідження періоду кризи у психології. Питання форм детермінізму і його впливу на розвиток психологічних шкіл у 10-30 рр. XX ст.

    статья [25,3 K], добавлен 31.08.2017

  • Соціально-психологічна сутність мистецтва, як значного фактору впливу на становлення особистості в підлітковому віці. Особливості використання різних видів мистецтва в діяльності соціального педагога. Дослідження ціннісних орієнтацій старшокласників.

    курсовая работа [64,4 K], добавлен 22.04.2010

  • Дослідження суїцидальної поведінки як соціально-психологічного явища. Умови формування і вікові особливості суїцидальної поведінки. Аналіз взаємозв'язку сімейного виховання та суїцидальної поведінки підлітків. Профілактична робота з дітьми групи ризику.

    курсовая работа [82,5 K], добавлен 14.06.2015

  • Концепції психологічних основ виховання в сучасній педагогічній психології. Роль дитинства в становленні особистості. Поняття виховного впливу. Ефективність психогімнастики як засобу емоційного впливу на формування особистості дитини дошкільного вiку.

    курсовая работа [52,3 K], добавлен 09.02.2011

  • Огляд проблеми розмежування понять норми та девіантної поведінки. Визначення впливу сімейного неблагополуччя на відхилену поведінку підлітка. Методи діагностики девіантної поведінки серед учнів школи, інтерпретація та аналіз отриманих результатів.

    курсовая работа [46,7 K], добавлен 26.08.2014

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.