Особливості переживання самотності молодими жінками під час війни
Стаття присвячена теоретичному аналізу та дослідженню особливостей відчуття самотності у жінок в період молодості в умовах війни. Для розкриття наведено розуміння самотності як соціального та психологічного феномену у вітчизняній та зарубіжній літературі.
| Рубрика | Психология |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 28.12.2023 |
| Размер файла | 30,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Особливості переживання самотності молодими жінками під час війни
О. Лич, д. психол. н., доцент
О. Ічанська, канд. психол. н., доцент
О. Гірчук, старший викладач
Національний авіаційний університет, Київ
Анотація
Стаття присвячена теоретичному аналізу та емпіричному дослідженню особливостей відчуття самотності у жінок в період молодості в умовах війни. Для розкриття зазначеної проблеми наведено розуміння самотності як соціального та психологічного феномену у вітчизняній та зарубіжній літературі та означено психологічні характеристики періоду молодості. Теоретично доводиться, що самотність - це складне явище, яке відчували протягом життя більшість людей різного віку, але найбільш вразливими є молоді жінки. самотність жінка війна
Наводяться найбільш вагомі емпіричні результати психодіагностичних методик, отриманих онлайн-тестуванням, що доводять відмінність у суб'єктивному відчутті самотності відповідно до гостроти його переживання. Здійснено порівняльний аналіз двох груп з середнім та високим рівнями переживання самотності з використанням методів математичної статистики. В групі молодих жінок з середнім рівнем відчуття самотності значно вищі показники за шкалами "самопочуття", "активність", "настрій", на відміну від молодих жінок з високим рівнем відчуття самотності. Проаналізовано зв'язок між ступенем переживання самотності та функціональними станами (самопочуття, активність, настрій) на основі кореляційного аналізу статистичного пакету "SPSS".
Встановлено, що молоді жінки, які відчувають самотність на середньому рівні продовжують здійснювати свою професійну діяльність, намагаються бути активними, спроможними переживати різні емоції, підтримуючи якість свого життя в умовах війни. Молоді жінки з високим рівнем відчуття самотності мають пригнічений стан загального самопочуття, поганий настрій та відсутність активно діяти, через що погіршується якість їхнього життя. І такий стан, на який впливають внутрішні та зовнішні чинники, посилюються через дистанціювання з оточуючими, що впливає на несвоєчасність надання допомоги.
Ключові слова: самотність, рівні відчуття самотності, самопочуття, настрій, активність, жінки періоду молодості.
О. Lych, Doctor of psychology, Associate professor
O. Ichanska, Candidate of psychological sciences, Assistant professor O. Hirchuk, Senior lecturer National Aviation University, Kyiv (Ukraine)
FEATURES OF EXPERIENCING LONELINESS IN YOUNG WOMEN DURING THE WAR
The article is dedicated to the theoretical analysis and empirical study of the peculiarities of loneliness among women during their youth in conditions of war. To address this issue, the understanding of loneliness as a social and psychological phenomenon in domestic and foreign literature is presented, and the psychological characteristics of the youth period are defined. Theoretically, it is argued that loneliness is a complex phenomenon that is experienced by most people of different ages, but young women are the most vulnerable.
The most significant empirical results of psychodiagnostic methods obtained through online testing are presented, which demonstrate the difference in subjective feeling of loneliness depending on the severity of its experience. A comparative analysis of two groups with average and high levels of loneliness using methods of mathematical statistics was conducted. In the group of young women with an average level of loneliness, the indicators for "well-being," "activity," and "mood" are significantly higher than in young women with a high level of loneliness. The relationship between the degree of loneliness experience and functional states (well-being, activity, mood) is analyzed based on correlation analysis of the statistical package "SPSS." Young women who feel loneliness at an average level continue to carry out their professional activities, try to be active, able to experience different emotions, and maintain their quality of life in conditions of war.
Young women with a high level of loneliness have a depressed state of general well-being, a bad mood, and a lack of activity, which worsens the quality of their life. Such a state, influenced by internal and external factors, is intensified by distancing from the surrounding people, which affects the untimeliness of providing assistance.
Keywords: loneliness, levels of loneliness, well-being, mood, activity, young women.
Вступ
Актуальність дослідження полягає в розкритті проблеми самотності та її впливу на життєдіяльність молодих жінок в умовах війни. Самотність як явище у різні віки була темою для створення кардинально різних поглядів та стереотипів, називаючи самотніх людей або життєлюбами, вільними від відповідальності за інших або невдахами, нездатними до відповідальності за інших. Проте важливо розрізняти такі стани, як "бути самотньою" людиною і "бути наодинці", що тільки за зовнішніми ознаками збігаються. Але самотність і одинокість не пов'язані між собою ні чуттєво, ні логічно. "Йдеться не про те, наскільки щільно індивід оточений іншими людьми - або тваринами у подібному розумінні, - але про те, як індивід переживає власний зв'язок з іншими" [2, с.29], наскільки хвилює наявність чи відсутність взаємодії з іншими оточуючими.
На характер та ступінь самотності можуть впливати не лише внутрішні чинники особистості, а й умови, що можуть опосередковано позначитись на життєдіяльності особистості, на її життєвому шляху. Як зазначає Г. Крайг, у різні історичні періоди самотність була сумним наслідком будь-якого лиха або війни [5]. На думку Т. Титаренко, суспільно- історичні трансформації, соціальні катаклізми типу революцій та війн утягують особистість у стрімкий плин соціального часу, порушуючи синтез її минулого та майбутнього та її індивідуальну своєрідність [3], що важлива на етапі молодості.
Молодість це період шляху до професіоналізму та жадоби до життя [1, с. 328]. В той же час, саме молодість - це вік вибору між інтимністю та ізоляцією (Е.Ерісон) [4]. Молодість у вікових періодизаціях це період 24-30 років, що називається рання зрілість, період дорослішання, початковий період зрілості.
До психологічних характеристик цього вікового періоду відносять: час пошуку себе; вироблення індивідуальності; усвідомлення себе як дорослої людини з відповідними правами й обов'язками; формування більш конкретного уявлення про майбутнє життя; зустріч з майбутнім подружжям; одруження; спеціалізація в обраній професії; набуття майстерності; можлива свідома зміна професії [4]. Маркерами цього періоду виступають не фізичні показника, а соціальні орієнтири, ролі, стосунки, що складають цикли сімейного життя та кар'єри [1], і відчуття самотності особи в умовах війни може суттєво позначитись на життєвих та професійних перспективах.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема самотності не нова і цікавила науковців тривалий час і розглядалась у розрізі з фізичними та психологічними захворюваннями, сімейним станом, девіантною поведінкою [11] тощо. Самотність також розглядалась як гальмуючий чинник для створення міжособистісних стосунків [8]. Самотність відзначається як складне психологічне явище, на розмір (тривалість та інтенсивність) якого можуть впливати комбінації різноманітних чинників, і в той же час вони ж можуть запобігати їй [6]. Отже, самотність це досвід, що пережила кожна людина [9], включаючи й молодь. Важливо дослідити відчуття самотності молодих жінок та їх психологічні характеристики у вкрай небезпечних умовах (війни).
Методи дослідження. Наше дослідження проводиться у межах держбюджетної кафедральної науково-дослідної роботи "Життєстійкість особистості як фактор здоров'язбереження в умовах невизначеності" (№23-2022/12.01.11, з 01.09.2022 до 30.08.2025). Наша вибірка складалась з незаміжніх жінок періоду молодості, середній вік досліджуваних становить ± 26 років, всі незаміжні та не мали близьких стосунків з іншої статтю задовго та у період проведення дослідження. Важливо, що усі наші досліджувані знаходились на території України під час проведення дослідження, територіально за місцем проживання.
Загальна кількість досліджуваних становить 54 особи, які проходили онлайн-опитування через гугл-форми з вересня до січня. Цей період відзначається нестабільними умовами життя та діяльності (перебої з електропостачанням, відсутність теплопостачання, загроза ракетних обстрілів, часті повітряні тривоги тощо), що можуть впливати на загальний стан самопочуття особистості, посиліючи переживання самотності.
Для розкриття проблеми суб'єктивного переживання самотності була використана батарея психодіагностичних методик, частину результатів за якими представимо нижче: зокрема, за методикою діагностики рівня суб'єктивного відчуття самотності (Д. Рассела та М. Фергюсона) та тестом "Самопочуття. Активність. Настрій" (В. Доскіна). Участь у дослідженні була добровільною та за власним бажанням.
Для обробки емпіричних даних нами було застосовано методи математичної статистики: для встановлення розподілу даних - критерій Колмагорова-Смірнова, для порівняння у групах за певними показниками - t-критерій Стьюдента та непараметричний критерій Манна- Уітні, а також кореляційний аналіз за допомогою математично-статистичного пакету SPSS 23.0 для Windows. Наведемо найбільш важливі результати.
Результати емпіричного дослідження. У дослідженні брали участь 54 (100%) особи періоду молодості і першою психодіагностичною методикою, що дозволила встановити ступінь переживання самотності була методика діагностики рівня суб'єктивного відчуття самотності (Д. Рассела та М. Фергюсона). Узагальнені результати відповідей наведені у таблиці 1.
Табл.1. Розподіл результатів досліджуваних за рівнями суб'єктивного переживання самотності (за методикою діагностики рівня суб'єктивного
|
відчуття самотності Д |
. Рассела та М. Фергюсона) |
|||
|
Високий рівень |
Середній рівень |
Низький рівень |
||
|
Кількість досліджуваних |
26 |
28 |
0 |
|
|
Кількість досліджуваних у % |
48,15 |
51,85 |
0 |
В основі цієї методики знаходяться ряд тверджень, що дозволяють особистості самій обирати наскільки вона себе вважає самотньою у цей період часу у відповідних обставинах. Як видно з результатів дослідження серед молодих жінок переважають два рівні переживання самотності - високий та середній. Результати досліджуваних за високим та середнім рівнями переживання самотності розподілилась майже порівну. Це означає, що у половини вибірки досліджуваних (у 48,15% осіб) загострилось суб'єктивне відчуття самотності, що відобразилось на високих результатах за відповідною психодіагностичною методикою. Друга половина вибірки досліджуваних (51,85% осіб) мають середній рівень переживання самотності.
Виходячи з отриманих результатів дослідження молоді жінки були розділені на дві групи відповідно до рівнів переживання самотності. Так, до групи 1 потрапили 28 молодих жінок (100%) з середнім рівнем переживання самотності і до групи 2 - 26 молодих жінок (100%) з високим рівнем переживання самотності. Серед цієї вибірки не встановлено у жодної молодої жінки низький рівень переживання самотності. Причинами такого результату можуть бути невелика кількість досліджуваних, а також їхнє перебування на території держави, де відбувається війна під час проведення психодіагностичного опитування.
Відомо, що відчуття самотності сприймається як індивідуальне переживання, що характеризується повним зануренням у свій внутрішній світ. З одного боку, відчуття самотності може охопити повністю особистість та її життєвий простір і негативним чином позначитись на її життєвому шляху. З іншого боку, відчуття самотності може підштовхнути особистість на пошук протидії такому стану. Особливо тоді, коли затягується усамітнене життя особистості, коли її очікування та надії залишаються у сфері мрій, а не дій.
Тоді стан самотності як своєрідна форма самопізнання може набувати й негативного значення для самої ж людини. Самотність стає вже не пізнавальною складовою вивчення свого внутрішнього світу, а небажаним станом, що може впливати на самопочуття та настрій особистості.
Тому наступна методика, що була запропонована досліджуваним, дозволяє провести оцінку функціональних станів - це психодіагностична методика "Самопочуття. Активність. Настрій" (В. Доскіна), що містить відповідні шкали. Методика побудована за принципом семантичного диференціалу, коли наводяться пари слів з протилежним значенням (позитивним та негативним), що стосуються сфери самопочуття, активності, настрою. Наведемо отримані результати досліджуваних відповідно до рівнів відчуття самотності - середнім (група 1) та високим (група 2) (див. табл. 2).Табл.2. Розподіл результатів досліджуваних за рівнями функціональних
|
Самопочуття |
Активність |
Настрій |
|||||
|
Група 1 |
Група 2 |
Група 1 |
Група 2 |
Група 1 |
Група 2 |
||
|
Високий рівень |
71,42 |
23,07 |
42,85 |
15,38 |
71,42 |
38,46 |
|
|
Середній рівень |
28,57 |
15,38 |
35,71 |
53,84 |
21,42 |
19,23 |
|
|
Низький рівень |
0 |
61,53 |
21,42 |
30,76 |
7,14 |
42,31 |
Виходячи з представлених результатів за даною методикою у групі 1, можна побачити за шкалою "самопочуття" у 71,42% осіб високий рівень самопочуття та у 28,57% осіб середній рівень самопочуття. Цікаво, що жодна молода жінка не отримала низьких показників за шкалою "самопочуття".
У групі 2 за шкалою "самопочуття" у 61,53% особи встановлено низький рівень самопочуття, у 15,38% осіб - середній рівень самопочуття, у 23,07% осіб - високий рівень самопочуття.
За шкалою "активність": у групі 1 високий рівень отримали 42,85% осіб, середній рівень - 35,71% осіб і низький рівень - 21,42% осіб; у групі 2 високий рівень отримали 15,38% осіб, середній рівень - 53, 84% осіб і низький рівень - 30,76% осіб.
З шкалою "настрій" високий рівень у групі 1 отримали 71,42% осіб та у групі 2 - 38,46% осіб, середній рівень у групі 1 отримали 21,42% осіб та у групі 2 - 19,23% осіб, низький рівень у групі 1 отримали 7,14% осіб та у групі 2 - 42,31% осіб.
Порівняння результатів за середніми показниками функціональних станів у групах 1 та 2 доводять відмінність між досліджуваними, які переживають самотність по-різному. Так, молоді жінки з групи 1, які мають середній рівень переживання самотності, оцінили своє самопочуття у межах норми (2=54,92), а настрій - вище норми (2=56,42). Ці результати свідчить про прагнення досліджуваних групи 1 налагодити своє життя, адаптуватись до небезпечних умов і продовжувати свою життєдіяльність. Про це свідчать показники активності (2=47,5), що наближуються до норми. Така позитивна тенденція підвищених показників самопочуття та настрою характеризують оптимальне емоційне тло молодої жінки. Іншими словами, налагоджується емоційне тло життєдіяльності, що впливає на її активність, на її дії. Припускаємо, що навіть у таких умовах невизначеної небезпеки, підвищеного стресового навантаження, особистість з середнім рівнем відчуття самотності спроможна надати оцінку собі, власному емоційному стану і здатна до ефективних дій.
У групі 2, до якої потрапили досліджувані з високим ступенем переживання самотності, показники усіх функціональних станів знаходяться на рівні, нижчому за норму: самопочуття (2=40,23), активність (2=42,53), настрій (2=44,53). У цій групі досліджуваних простежується зв'язок між самопочуттям та активністю і це є зрозумілим. Припускаємо, що при поганому настрої складно підштовхнути себе на будь-яку активність, тим більше, коли людина перебуває в умовах небезпеки. Крім того, дещо підвищений настрій у молодих осіб цієї групи може виступати у ролі захисного механізму. Оскільки повсякчасне перебування у небезпечних умовах і постійне переживання напруги, стресу, переживання за власне життя та близьких людей може позначитись не тільки на функціональних станах, а й на психологічному здоров'ї людини. Важливо, що середньоарифметичні показники у цій групі за усіма функціональними станами не являються критичними, проте вартими уваги з боку психологів та близьких оточуючих.
При порівняльному аналізі виявлено, у групі досліджуваних з середнім рівнем відчуття самотності (група 1) значно вищі показники за функціональними станами - самопочуття (p=0,00, гр.1 U=35,36, гр.2 U=19,04) та настрій (p=0,001, гр.1 U=34,50, гр.2 U=19,96), ніж у досліджуваних з високим рівнем відчуття самотності (група 2).
Крім того, за складовими шкали "самопочуття" молоді жінки з групи 1 відрізняються більш гарним самопочуттям (p=0,037, гр.1 U=31,64; гр.2 U=23,04), відчуваючи внутрішню силу (p=0,00, гр.1 U=34,71; гр.2 U=19,73), готові працювати (p=0,00, гр.1 U=34,50; гр.2 U=19,96), сповнені сил (p=0,00, гр.1 U=34,64, гр.2 U=19,81), відчувають себе відпочилими (p=0,001, гр.1 U=33,93; гр.2 U=20,58), свіжими (p=0,00, гр.1 U=34,29; гр.2 U=20,19), бадьорими (p=0,02, гр.1 U=32,00, гр.2 U=22,65), витривалими (p=0,00, гр.1 U=34,43; гр.2 U=20,04) та здоровими (p=0,033, гр.1 U=31,64, гр.2 U=23,04).
За складовими шкали "самопочуття" відзначається відмінність серед молодих жінок з групи 2, які відчувають внутрішню слабкість (p=0,00, гр.2 U=33,73; гр.1 U=21,71), відчувають себе розбитими (p=0,00, гр.2 U=35,04; гр.1 U=20,50), знесиленими (p=0,00, гр.2 U=34,96, гр.1 U=20,57), втомленими (p=0,00, гр.2 U=35,42; гр.1 U=20,14), виснаженими (p=0,00, гр.2 U=34,88; гр.1 U=20,64), швидко стомлюючими (p=0,00, гр.2 U=34,04; гр.1 U=21,43) та хворими (p=0,002, гр.2 U=31,81, гр.1 U=23,50).
За складовими шкали "настрій" досліджувані 1 групи, на відміну від досліджуваних 2 групи, відзначали, що мають гарний (p=0,001, гр.1 U=34,21; гр.2 U=20,27), запальний (p=0,003, гр. 1 U=33,29; гр.2 U=21,27), оптимістичний (p=0,002, гр.1 U=33,57; гр.2 U=20,96), повний надій настрій (p=0,002, гр.1 U=33,64; гр.2 U=20,88).
За цією ж шкалою у досліджуваних 2 групи було встановлено поганий (p=0,01, гр.2 U=32,12, гр.1 U=23,21), нещасливий (p=0,00, гр.2 U=31,81, гр.1 U=23,50), похмурий (p=0,02, гр.2 U=33,12, гр.1 U=22,29), смутний (p=0,019, гр.2 U=32,12, гр.1 U=23,21), тужливий (p=0,001, гр.2 U=34,12, гр.1 U=21,36), песимістичний (p=0,002, гр.2 U=31,81, гр.1 U=23,50), розчарований настрій (p=0,002, гр.2 U=31,81, гр.1 U=23,50).
За шкалою "активність" досліджувані 1 групи відрізнялись більшою активністю (p=0,00, гр.1 U=35,71; гр.2 U=18,65), рухливістю (p=0,004, гр.1 U=33,21; гр.2 U=21,35), захопленням (p=0,033, гр.1 U=31,71; гр.2 U=22,96), легкістю розуміння (p=0,017, гр.1 U=32,07; гр.2 U=22,53). В той час, як за цією ж шкалою у 2 групі досліджувані характеризувались пасивністю (p=0,00, гр.2 U=35,04, гр.1 U=20,50), малорухливістю (p=0,010, гр.2 U=32,35, гр.1 U=23,00), ускладненим розумінням (p=0,021, гр.2 U=32,04, гр.1 U=23,29), неуважністю (p=0,031, гр.2 U=31,07, гр.1 U=23,65).
Для з'ясування статистичної достовірності отриманих результатів було проведено кореляційний аналіз (див. табл. 3).
Було встановлено прямі позитивні зв'язки між наступними показниками: "самотність" та "відчуття слабкості" (г=0,661, при p<0,01), "самотність" та "втомленість" (г=0,437, при p<0,05), "самотність" та "виснаженість" (г=0,545, при p<0,01), а також зворотні зв'язки між такими показниками, як: "самотність" та "відчуття сили" (г= -0,750, при p<0,01), "самотність" та "витривалість" (г= - 0,500, при p<0,05). У молодих жінок, які гостро переживають самотність самопочуття характеризується ослабленістю, виснаженістю, втомою, нестачею внутрішніх сил та неможливістю їх швидкого відновлення.
Кореляційні прямі зв'язки встановлено між "самотністю" та "неквапливістю" (г=0,498, при p<0,01), "самотністю" та "бажанням відпочити" (г=0,437, при p<0,05) та зворотній зв'язок між "самотністю" та "швидкістю" (г= -0,590, при p<0,01). Гостре переживання самотності впливає на сферу активності молодих жінок, позначаючись на уповільненості дій з неможливістю прискорення виконання завдань, супроводжуючись повсякчасним бажанням відпочити.
Встановлено прямі зв'язки між: "самотністю" та "відчуттям себе нещасною" (г=0,412, при p<0,05), "самотністю" та "тужливістю" (г=0,413, при p<0,05), "самотністю" та "похмурістю" (г= 0,575, при p<0,01), а також зворотній зв'язок - між "самотністю" та "життєрадісністю" (r= -0,553, при p<0,01). У стані глибокої самотності молоді жінки мають настільки тужливий настрій, що емоційна сфера насичена сумними емоціями.
Табл.3. Кореляційні зв'язки між самотністю та функціональними станами досліджуваних
|
Самотність |
Складові шкал |
За критерієм Спірмена |
Шкали |
||
|
Показник Значимості |
Показник Критерію |
||||
|
Відчуття сили |
-,750** |
0,01 |
Самопочуття |
||
|
Відчуття слабкості |
,661** |
0,01 |
Самопочуття |
||
|
Втомленість |
,437* |
0,05 |
Самопочуття |
||
|
Виснаженість |
,545** |
0,01 |
Самопочуття |
||
|
Витривалість |
-,500* |
0,05 |
Самопочуття |
||
|
Неквапливість |
,498** |
0,01 |
Активність |
||
|
Швидкість |
-,590** |
0,01 |
Активність |
||
|
Бажання відпочити |
,437* |
0,05 |
Активність |
||
|
Нещасний |
,412* |
0,05 |
Настрій |
||
|
Життєрадісний |
-,553** |
0,01 |
Настрій |
||
|
Тужливий |
,413* |
0,05 |
Настрій |
||
|
Похмурий |
,575** |
0,01 |
Настрій |
Глибока суб'єктивна самотність торкається функціональних станів особистості, що відбивається на різних сферах особистості: емоційній, когнітивній, діяльній тощо, що потрібно враховувати при психологічній корекційній роботі.
Обговорення результатів. Самотність переживається людьми різного віку: підлітками, молодими та зрілими людьми, людьми похилого віку [6; 7; 9]. Вважалось, що тривале життя наодинці негативно позначалось лише на літніх людях, посилюючи їхню самотність [7].
Досліджувані нашої вибірки вели тривалий час усамітнене життя, починаючи з ковідного періоду карантину і тепер через війну, а також продовжували виконувати професійні обов'язки в онлайн режимі. Такий режим життя та роботи можуть посилювати відчуття самотності, оскільки мінімізовано безпосереднє спілкування з оточуючими, яке насичується обміном емоцій, думок, вражень, переживань тощо. Саме створення зв'язків емоцій та дій важливі в управлінні самотністю [6].
Дослідниками доведено, що з віком жінки справляються з самотністю краще, ніж чоловіки [10], однак вона посилюється саме у молодому віці серед жінок [9; 11]. Такий усамітнений спосіб життя молодих жінок нашої вибірки в умовах війни ще більше їх відчужує від оточуючих, гальмуючи створення стійких та глибоких соціальних зв'язків. Соціальні зв'язки відіграють важливу роль у процесі реадаптації до складних умов [8]. Тому при впровадженні корекційної роботи потрібно, крім внутрішніх чинників, враховувати умови війни, тобто зовнішні умови, що несуть постійну небезпеку, психологічно калічать життєву перспективу особистості.
Висновки
Отже, отримані результати порівняльного та кореляційного аналізу показали наскільки відчуття самотності у жінок молодого віку торкається їхніх функціональних станів і наскільки це впливає на життєдіяльність.
Якщо відчуття самотності присутнє, але не заважає здійснювати молодим жінкам свою професійну діяльність та відчувати смак життя, то при глибокому відчутті самотності їхня якість життя значно погіршується. Молоді жінки з високим рівнем відчуття самотності мають пригнічене самопочуття, поганий настрій та небажання активно діяти. І такий стан посилюються через дистанціювання з оточуючими, які за зовнішніми ознаками не зможуть визначити ступінь гостроти відчуття самотності. А нестача внутрішніх сил у молодих жінок і небажання щось робити при гострому переживанні самотності може пригальмувати звернення як за допомогою до близького оточення, так і за психологічною професійною допомогою до спеціалістів. Тому подальшого доопрацювання та аналізу потребують результати психодіагностичного дослідження у жінок періоду молодості.
Література
1. 1. Киричук О.В, Роменець В.А. Основи психології: підручник. Київ: Либідь, 2006. 632 с.
2. Свендсен Л. Філософія самотності. Львів: Анетти Антоненко; Київ: Ніка-Центр, 2017. 208 с.
3. Титаренко Т.М. Життєвий світ особистості: у межах і за межами буденності. Київ: Либідь, 2003. 376 с.
4. Трофімов Ю.Л., Рибалка В.В., Гончарук П.А. та ін. Психологія: підручник. Київ: Либідь, 1999. 558 с.
5. Craig G. Human Development. Prentice Hall, 1989, 636 p.
6. Davidson P. (1995). The process of loneliness for female adolescents: A feminist perspective. Health Care for Women International, 16:1, 1-8, DOI: 10.1080/07399339509516152 (дата звернення: 27.03.2023).
7. Delisle M.-A. (1998). What does Solitude Mean to the Aged? Canadian Journal on Aging, 7:4, 358371, DOI: 10.1017/S0714980800014859 (дата звернення: 27.03.2023).
8. Jerusalem M., Hahn A., Schwarzer R. (1996). Social bonding and loneliness after network disruption: A longitudinal study of East German refugees. Social Indicators Research, 38:3, 229-243, DOI: 10.1007/BF00292047 (дата звернення: 27.03.2023).
9. Rokach A. (2000) Perceived causes of loneliness in adulthood. Journal of social behavior and personality, 15:1, 67-84.
10. Rokach A. (2001). Strategies of coping with loneliness throughout the lifespan. Current Psychology, 20:1, 3-18. DOI: 10.1007/s12144-001-1000-9 (дата звернення: 27.03.2023).
11. West D.; Kellner R.; Moore-West M. (1986). The effects of loneliness: A review of the literature. Comprehensive Psychiatry, 27:4, 351-363, DOI: 10.1016/0010- 27.03.2023). 440X(86)90011-8 (дата звернення:
12. References
13. Kyrychuk O.V, Romenets V.A. (2006). Osnovy psykholohii: pidruchnyk. [Fundamentals of psychology: a textbook]. Kyiv: Lybid. 632 s. [in Ukrainian].
14. Svendsen L. (2017). Filosofiia samotnosti. [The philosophy of loneliness]. Lviv: Anetty Antonenko; Kyiv: Nika-Tsentr. 208 s. [in Ukrainian].
15. Tytarenko T.M. (2003). Zhyttievyi svit osobystosti: u mezhakh i za mezhamy budennosti. [The life world of a personality: within and beyond the everyday life]. Kyiv: Lybid. 376 s. [in Ukrainian].
16. Trofimov Yu.L., Rybalka V.V., Honcharuk P.A. ta in. (1999). Psykholohiia: pidruchnyk. [Psychology: a textbook.]. Kyiv: Lybid, 558 s. [in Ukrainian].
17. Craig G. Human Development. Prentice Hall, 1989, 636 p. [in English].
18. Davidson P. (1995). The process of loneliness for female adolescents: A feminist perspective. Health Care for Women International, 16:1, 1-8, DOI: 10.1080/07399339509516152.
19. Delisle M.-A. (1998). What does Solitude Mean to the Aged? Canadian Journal on Aging, 7:4, 358-371, DOI: 10.1017/S0714980800014859.
20. Jerusalem M., Hahn A., Schwarzer R. (1996). Social bonding and loneliness after network disruption: A longitudinal study of East German refugees. Social Indicators Research, 38:3, 229-243, DOI: 10.1007/BF00292047.
21. Rokach A. (2000) Perceived causes of loneliness in adulthood. Journal of social behavior and personality, 15:1, 67-84.
22. Rokach A. (2001). Strategies of coping with loneliness throughout the lifespan. Current Psychology, 20:1, 318. DOI: 10.1007/s12144-001-1000-9.
23. West D.; Kellner R.; Moore-West M. (1986). The effects of loneliness: A review of the literature. Comprehensive Psychiatry, 27:4, 351363, DOI: 10.1016/0010-440X(86)90011-8
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
- Особливості організації структури переживання самотності в досліджуваних із різним рівнем самотності
Самотність як складний і суперечливий феномен розвитку особистості. Негативна сторона переживання самотності. Визначення зв’язку домінуючого показника самотності з компонентами структури переживання самотності. Мобілізація ресурсів особистості.
статья [298,6 K], добавлен 05.10.2017 Теоретичне обґрунтування феномену самотності як психічного стану людини. Аналіз причин самотності у дітей молодшого шкільного віку. Загальна характеристика та особливості використання психодіагностичних методик в дослідженні особливостей стану самотності.
курсовая работа [1001,1 K], добавлен 12.12.2010Аналіз сучасних підходів до визначення сутності самотності. Розгляд стану психічного переживання, що несе в собі як руйнівну силу для особистості, так й необхідну умову самопізнання та самовизначення. Розуміння функцій самітності трансценденталістами.
статья [23,0 K], добавлен 06.09.2017Дослідження основних проблем соціального статусу самотніх жінок в сучасному українському суспільстві. Вивчення історії розвитку уявлень про самотність. Аналіз ціннісних характеристик життєвого простору жінок, що знаходяться в стані безшлюбної самотності.
дипломная работа [93,3 K], добавлен 27.02.2015Роль психологічних особливостей переживання екзистенційного страху. Оцінювання біполярних дескрипторів. Порівняння структури семантичного диференціала чотирьох екзистенційних страхів. Дослідження зближення страху смерті, самотності в свідомості людини.
статья [273,1 K], добавлен 11.10.2017Визначення поняття та особливостей травматичної ситуації і стресу. Розуміння сутності переживання травматичної події в зарубіжній та вітчизняній психології. Психологічні характеристики постраждалої особи. Діагностика посттравматичного стресового розладу.
реферат [29,5 K], добавлен 18.12.2014Поняття емоційних станів у психології. Підбір психолого-діагностичних методик для дослідження переживання емоційних станів. Проведення експериментального дослідження для визначення особливостей переживання емоційних станів у чоловіків та жінок.
курсовая работа [55,4 K], добавлен 24.01.2011Смислові переживання першокурсників та їхня адаптація до студентського життя. Психологія спілкування в юнацькому віці. Діагностика агресивності та ворожих реакцій. Мотиваційні детермінанти виникнення самотності у процесі адаптації першокурсників.
курсовая работа [75,4 K], добавлен 30.09.2014Аналіз негативного мислення як причини або наслідку депресії. Взаємозв'язок соціального пізнання, самотності й тривоги. Загальна характеристика соціально-психологічних підходів до лікування депресії. Оцінка необхідності тренування соціальних навичок.
реферат [28,1 K], добавлен 22.03.2010Самотність як психолого-соціальне явище, тобто емоційний стан людини у якої немає повноцінного, позитивного спілкування з сім’єю, іншими людьми. Філософські погляди до вивчення самотності, її взаємодія з Душею та Світом. Її особливості в старості.
реферат [25,9 K], добавлен 15.04.2019Причини виникнення суїцидальної поведінки в підлітковому віці та шляхи запобігання цьому. Ознаки депресії у дітей. Взаємозв’язок суїцидального ризику з суб’єктивним почуттям самотності та розладами, обумовленими життєдіяльністю та оточуючим середовищем.
дипломная работа [278,2 K], добавлен 28.10.2014Особливості наукових думок в аспекті поняття емоцій вітчизняних та зарубіжних вчених у галузі психології. Основи відчуття, душевного переживання. Експериментальне дослідження емоційного стану людини в звичайних умовах та екстремальних ситуаціях.
курсовая работа [741,7 K], добавлен 06.07.2011Особливості перебігу стресових переживань. Відмінності в переживанні стресу між чоловіками і жінками. Особливості перебігу стресу у чоловіків та жінок. Гендерні відмінності виходу із стресової ситуації. Універсальні прийоми подолання та виходу із стресу.
курсовая работа [45,7 K], добавлен 12.08.2016Зміст феномену сексуальності, теоретичний аналіз проблеми формування зрілої сексуальності. Характеристика типів жіночої сексуальності і особливостей їх функціонування. Дослідження зв'язку особливостей тілесної ідентичності і сексуальності у жінок.
диссертация [2,4 M], добавлен 04.06.2014Аналіз поняття релігійного сектантства, релігійної аддикції. Проблема сектантства та особистісних особливостей релігійних аддиктів у вітчизняній і закордонній літературі. Діагностика особистісних особливостей представників сектантської й атеїстичної групи
магистерская работа [138,8 K], добавлен 30.09.2009Поняття ігрової діяльності та її функції. Головні теорії розвитку ігор в зарубіжній та вітчизняній літературі. Характеристика творчих розваг дошкільника. Психолого-педагогічна характеристика інтерактивних, комунікативних та психокорекційних ігор.
курсовая работа [38,8 K], добавлен 07.11.2013Аналіз впливу сучасних засобів масової комунікації на суспільство і особистість. Підходи до розуміння поняття рефлексії у зарубіжній і вітчизняній психології. Дослідження особливостей рефлексії розвитку професійних умінь користувачів соціальних мереж.
дипломная работа [507,8 K], добавлен 27.02.2014Характеристика схожості та відмінності чоловіків та жінок. Історичні передумови "війни статей". Рекомендації щодо налагодження узгоджених і благополучних стосунків між протилежними статями. Аналіз відношення різних релігій світу до чоловіків та жінок.
реферат [23,7 K], добавлен 21.06.2010Визначення основних функцій почуття гумору як багатовимірного психологічного феномену; його стресозахисний потенціал. Виявлення статевих фізіологічних та психологічних відмінностей. Емпіричне дослідження гендерних особливостей сприйняття гумору.
курсовая работа [152,9 K], добавлен 08.04.2011Поняття, природа і структура агресії у вітчизняній і зарубіжній літературі. Агресивна поведінка сучасної молоді в контексті соціальної ситуації. Методики дослідження агресивності старшокласників, оцінка її рівня, визначення головних причин та передумов.
курсовая работа [196,6 K], добавлен 16.09.2014
