Теоретичні підходи до розуміння психологічного ресурсу особистості в роботах зарубіжних вчених

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дніпровський гуманітарний університет, м. Дніпро

Кафедра психології

Теоретичні підходи до розуміння психологічного ресурсу особистості в роботах зарубіжних вчених

Гарець Надія Олексіївна

старший викладач

Варакута Марина Леонідівна

викладач

аспірантка «Класичний приватний університет» Україна

Алещенко Ольга Валеріївна

викладач

Анотація

психологічний ресурс особистість адаптація

Ситуація, що складається в Україні, має значний відбиток на стан суспільства, психологічну здатність впоратися із зростаючими відчуттями невизначеності, нестабільності та небезпеки. Виклики, що постають перед сучасним суспільством, супроводжуються необхідністю використовувати додаткові сили та засоби для ефективної адаптації та самореалізації. Саме ці процеси забезпечуються наявними в особистості психологічними ресурсами.

Проблема вивчення психологічного ресурсу особистості останнім часом набуває все більшої актуальності та цікавості з боку як вітчизняних, так і зарубіжних вчених. Зокрема, в роботах українських вчених вивчення феномену психологічного ресурсу представлено дослідженням його філософсько-психологічного змісту; виділення психологічного ресурсу окремих психічних процесів; розглядаються ресурси життєздатності у контексті реабілітації особистості; розглянуто ресурс особистості як наукову парадигму та виявлено його полірівневість, мультимодальність, інтегративність цієї якості психіці людини та її роль у життєтворчості. Разом з тим, недостатньо представлено аналіз сучасних поглядів на психологічний ресурс особистості у роботах зарубіжних вчених.

У запропонованій статті висвітлюються результати аналізу сучасного стану проблеми щодо уявлень стосовно психологічного ресурсу особистості в роботах українських та зарубіжних вчених. Наголошується на зростаючій актуальності теоретичних досліджень проблеми та використання їх результатів на практиці. Оглянуто та проаналізовано результати сучасних досліджень психологічного ресурсу. Розглянуто структурні особливості психологічних ресурсів, а саме їх об'єднання у складні системи із взаємопов'язаними елементами. Здійснена спроба аналізу особливостей структури, функцій та динамічних характеристик феномену психологічного ресурсу. Наголошено на комплексному характері явища, що розглядається. Запропоновано формулювання подальших перспектив наукових пошуків.

Ключові слова: психологічний ресурс особистості, структура психологічних ресурсів, функції психологічних ресурсів.

Harets Nadiia Oleksiivna Senior Lecturer, Dnipro Humanitarian University, Dnipro

Varakuta Maryna Leonidivna Lecturer, Dnipro Humanitarian University, Dnipro, graduate student "Classical Private University" Ukraine

Aleshchenko Olha Valeriivna Lecturer, Dnipro Humanitary University, Dnipro

Theoretical approaches to understanding the psychological resource of the personality in the works of foreign scientists

Abstract

The situation in Ukraine has a significant impact on the state of society, the psychological ability to cope with growing feelings of uncertainty, instability and danger. The challenges which modern society is facing are accompanied by the need to use additional efforts and means for effective adaptation and self-realization. These processes are supported by the psychological resources available in the individual.

The problem of studying the psychological resource of an individual has recently become increasingly relevant and interesting for both domestic and foreign scientists. In particular, in the works of Ukrainian scientists, the study of the phenomenon of psychological resource is represented by the study of its philosophical and psychological content; allocation of the psychological resource of individual mental processes; vitality resources are considered in the context of personality rehabilitation; considered the resource of the individual as a scientific paradigm and revealed its multilevel, multimodality, integrality of this quality to the human psyche and its role in life-creationing. At the same time, the analysis of modern views on the psychological resource of the individual in the works of foreign scientists is not sufficiently presented.

The proposed article highlights the results of the analysis of the current state of the problem of ideas on the psychological resource of the individual in the works of Ukrainian and foreign scientists. The growing relevance of theoretical studies of the problem and the use of their results in practice is emphasized. The results of modern research on the psychological resource were reviewed and analyzed. The structural features of psychological resources, their combination into complex systems with interconnected elements are considered. An attempt to analyze the peculiarities of the structure, functions and dynamic characteristics of the psychological resource phenomenon was made. The complex nature of the phenomenon under consideration is emphasized. Formulation of further prospects of scientific research is proposed.

Keywords: psychological resources of the individual, structure of psychological resources, functions of psychological resources.

Постановка проблеми

Особливості подій, що відбуваються у сучасній Україні, характеризуються глобальністю та незворотністю соціальних перетворень. Ситуація, що склалася, має значний відбиток на стан суспільства, психологічну здатність впоратися із зростаючими відчуттями невизначеності, нестабільності та небезпеки. Виклики, що постають перед сучасним суспільством, супроводжуються необхідністю використовувати додаткові сили та засоби для ефективної адаптації та самореалізації. Саме ці процеси забезпечуються наявними в особистості психологічними ресурсами.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблема вивчення психологічного ресурсу особистості останнім часом набуває все більшої актуальності та цікавості з боку як вітчизняних, так і зарубіжних вчених. В роботах українських вчених вивчення феномену психологічного ресурсу представлено дослідженням його філософсько-психологічного змісту В.Ф. Казібековою [1]; виділення психологічного ресурсу окремих психічних процесів - зокрема, пам'яті, та розробку шляхів їх використання як засобу продуктивної організації навчальної роботи студентів С.О. Вікторенко [2]; Т.О. Ларіною розглядаються ресурси життєздатності у контексті реабілітації особистості [3]; О.А. Даценко розглянуто ресурс особистості як наукову парадигму та виявлено його полірівневість, мультимодальність, інтегративність цієї якості психіці людини та її роль у життєтворчості [4].

Разом з тим, недостатньо представлено аналіз сучасних поглядів на психологічний ресурс особистості у роботах зарубіжних вчених.

Мета статті - теоретичне висвітлення та систематизація сучасних уявлень про сутність психологічних ресурсів представлених в роботах зарубіжних вчених.

Виклад основного матеріалу

У психологічній науці наразі поряд із терміном «психологічний ресурс» вживається багато категорій, що використовуються для позначення феноменів із схожим сенсом: наприклад, для пояснення якостей людини, що пов'язані із успішним вирішенням проблемних ситуацій, використовують поняття «особистісний потенціал», «життєвий досвід», «копінг-поведінка», «адаптаційні можливості», «стресостійкість», «ресурси життєздатності» тощо. Спільним в запропонованих термінах є наголошення певної ролі зазначеної якості у контексті діяльності особистості, функції, обумовленої розвитком та адаптацією.

На сучасному етапі розвитку наукових поглядів стосовно природи психологічного ресурсу особистості вони представлені співіснуванням ряду концепцій та моделей, які відображають динамічні та змістовні його особливості.

У широкому сенсі поняття ресурсу (ressource (фр.) - допоміжний засіб), за С. Хобфоллом, включає те, що може бути задіяно людиною для ефективного існування та підтримки якості життя [5].

У сучасних зарубіжних дослідженнях психологічним ресурсом пропонується називати ті елементи, які або виступають цінностями за своєю сутністю (наприклад, самооцінка, наявність близьких стосунків, здоров'я та внутрішній спокій), або діють як засіб для досягнення цілей, які мають цінність (наприклад, гроші, соціальна підтримка). Таким чином, зазначається інструментальний характер психологічних ресурсів. С.Е. Хобфолл [6].

Поширено вивчається потенціал ресурсів у контексті адаптації та подолання тих проблем, що виникають у сучасному світі. Так, Nicolas Pellerin та Eric Raufaste вивчали роль таких психологічних ресурсів, як самоефективність, оптимізм, надія, мудрість, самотрансцендентність, вдячність тощо у збереженні психологічного благополуччя під час пандемії COVID-19 та тривалого нокдауну [7]. Було виявлено, що рівень показників благополуччя знизився з початком пандемії та відновився лише після повідомлення про завершення локдауну. Внутрішнє благополуччя при цьому не набуло відновлення до «доковідного» рівня. Результати дослідження виявили корисність психологічних ресурсів для благополуччя осіб.

В рамках позитивної психології та вивчення організаційної поведінки певного поширення набуває концепція «психологічного капіталу» (PsyCap), яка базується на групуванні таких психологічних ресурсів, як надія, самоефективність, резильєнтність та оптимізм (HERO - скор.) [8]. Зазначені властивості, поєднуючись, утворюють конструкцію вищого порядку, яка відображає їх унікальні характеристики. Позитивна роль даних ресурсів проявляється у поведінці особистості як впевненість у своїх силах, переконаність у здатності впливати на майбутнє, можливість перенаправляти себе на шляху до цілей, справлятися із невдачами.

Надія визначається дослідниками як позитивний мотиваційний стан, заснований на інтерактивно отриманому відчутті успішності (а) використання волі (енергії, спрямованої на ціль) і (б) шляхів (планування досягнення цілей). Таким чином, надія як ресурс включає два ключові виміри: свободу волі, яка є силою волі або рішучістю прагнути цілі та шляхи, які є «потужністю» або здатністю генерувати альтернативні шляхи досягнення цілей, коли перешкоди заважають планам. Під само ефективністю автори мають на увазі переконання або впевненість особистості про її здатність мобілізувати мотивацію, когнітивні ресурси або комплекс дій, необхідних для успішного виконання конкретного завдання в певному контексті.

Під «стійкістю» мається на увазі певна здатність витримати «удар» від нещасть, конфліктів, невдач або навіть позитивних подій, повернувшись до оптимального стану шляхом використання особистісних, соціальних чи психологічних активів.

Оптимізм автори розглядають як позитивний стиль пояснення, який приписує успішні або позитивні події результату дій особистих, постійних чинників і інтерпретує негативні події приписуючи їх впливу зовнішніх, тимчасових і ситуаційних факторів.

В дослідженні E. Rabenu та E. Yaniv розглянуто зв'язок зазначених ресурсів із особливостями копінг-поведінки особистості на роботі [9]. На думку дослідників, зазначені ресурси слугуватимуть ресурсом для подолання, оскільки ці процеси є взаємопов'язаними. Припускалося, що чим більше психологічних ресурсів має індивід, тим більше він чи вона вибиратиме подолання шляхом змін та/або прийняття, а не уникнення, що підтвердилося. Досліджувані з високим рівнем самоефективності були схильні розглядати стрес як виклик, який необхідно подолати, і прагнули до дій і проблемно-орієнтованого копінгу. Тим не менш, усі психологічні ресурси виявилися пов'язані з подоланням спрямованим на зміни. Автори приходять висновку, що особливості локусу контролю (самоефективність, оптимізм та надія), розгляд стресу як виклику (самоефективність та надія) та стратегічно-прагматичний підхід (резильєнтність) можуть виступати чинниками вибору стратегій, пов'язаних із змінами стресора.

Подолання шляхом прийняття помірно корелювало з кожним із психологічних ресурсів, тоді як основними факторами були резильєнтність та оптимізм.

Також зазначені ресурси виявилися сильніше пов'язаними із подоланням шляхом прийняття, ніж із подоланням шляхом зміни ситуації. Крім того, резильєнтність вплинула на прийняття більше, ніж будь-які ресурси вплинули на подолання. Отже, психологічні ресурси можуть спонукати людину пристосовуватися до вимог, уявляючи ситуацію в більш позитивному ключі, а не намагаючись змінити стресову ситуацію. Автори роблять висновок, що наявність психологічних ресурсів можуть обумовлювати гнучкість вибору копінг-поведінки.

Представлено дослідження ролі «позитивних ілюзій» в контексті їх здатності впливати не тільки на психологічний, а і на фізичний стан особистості. Дослідники S.E. Taylor, M.E. Kemeny та ін. опиралися уявлення особливостей таких ресурсів, як оптимізм, особистий контроль і відчуття сенсу [10]. В процесі дослідження ними було перевірено наслідки теорії когнітивної адаптації та дослідження позитивних ілюзій щодо зв'язку позитивних переконань із прогресуванням захворювання серед чоловіків, інфікованих ВІЛ. Дослідження показали, що навіть нереально оптимістичні переконання щодо майбутнього можуть захищати здоров'я. Здатність знаходити сенс у досвіді також пов'язана з менш швидким перебігом хвороби. Взяті разом, дослідження показують, що психологічні переконання, такі як сенс, контроль і оптимізм, діють як ресурси, які можуть не тільки зберегти психічне здоров'я в контексті травматичних або небезпечних для життя подій, але й захищати фізичне здоров'я.

Stevan E. Hobfoll описує ряд моделей, або підходів до розуміння сутності ресурсів [6].

Теорія ключових ресурсів, представниками якої є Р. Thoits та A. Bandura зосереджується на виділенні кола основних ресурсів, які підпорядковують виникнення або дію ресурсів більш низького порядку. До таких «ключових» ресурсів пропонувалося відносити самоефективність, оптимізм, високу самооцінку, цілеспрямованість тощо.

Мультикомпонентна теорія ресурсів. Її представниками можна вважати А. Antonovsky, S.C. Kobasa. A. Antonovsky запропонував конструкт почуття узгодженості, яке складається із відчуття особистостю здатності передбачити власне майбутнє, виводити особисті сенсі та відчуття владних сил на своєму боці. Наголошувався екзистенцій ний характер наведених елементів. S. C. Kobasa є автором іншої моделі, в рамках якої розглядається трикомпонентна структура особистісної витривалості (personality hardiness), яка складається із відчуття контролю, оцінки стресорів як викликів, а не загроз, та відданість життєвим завданням.

Інтегрована модель ресурсів, в якій ресурси розглядаються як частина загального процесу, спрямованого на підтримку благополуччя особистості шляхом застосування ресурсів. В рамках цього підходу не розглядаються окремі ресурси, а увага спрямована на аналіз ширшого процесу, в якому ресурс виступає в контексті стресогенної ситуації, а наявність певного «резерву» ресурсів забезпечує успішне подолання стресу. Представниками цього підходу можна назвати Р. Лазаруса та С. Фолкман. C. French наголошував на ролі відповідності наявних ресурсів вимогам стресової ситуації у підтримці благополуччя особистості.

Теорія збереження ресурсів (conservation of resources - COR) в рамках групи інтегрованої моделі наполягає на тому, що особистість намагається отримати, зберегти і захистити ресурс, а стрес виникає коли відчувається нестача ресурсів або відсутня можливість їх поновити. В цій теорії також наголошується культуральна обумовленість створюваних ресурсів та феномен «каравану ресурсів» - явища, коли один ресурс особистості (наприклад, висока самооцінка) автоматично супроводжується іншими ресурсами (вищою соціальною підтримкою).

Моделі ресурсів, пов'язані із тривалістю життя (онтогенетичні моделі ресурсів) наголошують на трансформації наявності ресурсів та їх якостей в онтогенезі. Помічено, що люди похилого віку демонструють вищу відповідність ресурсів вимогам оточуючого середовища; також вважається що особистісні ресурси особистості приходять у відповідність із соціальними. На тлі втрати важливих ресурсів (когнітивних здібностей, близьких, здоров'я) актуалізується необхідність креативного використання тих ресурсів, що залишаються. Теорія набула розвитку у роботах P.B. Baltes (SOC theory) та вважається, що її принципи можуть використовуватися для аналізу ресурсів особистості протягом її життя.

Запропонована модель отримала певне розповсюдження, активно вивчаються соціо-культуральні особливості ресурсів особистості та їх функції на різних вікових етапах розвитку. Так, Ellen Ek представлено дослідження того, як психосоціальні характеристики в ранньому дитинстві та підлітковому віці передбачають успішний вихід у трудове життя, їх зв'язок благополуччям, а також застосована оцінка психологічних ресурсів - диспозиційний оптимізм, особиста значущість роботи та копінг-поведінка в ранньому дорослому віці [11]. Результати виявили, що соціальні ресурси сім'ї в дитинстві та підлітковому віці обумовлюють вихід на ринок праці, опосередковують зв'язок між міграцією із сільської місцевості до міста та суб'єктивним благополуччям, розвиваються з раннього дитинства, але піддаються впливу досвіду роботи. Виявлені певні гендерні відмінності у прогнозуванні психосоціальних ресурсів і зв'язку з успіхом у виході на ринок праці. Для чоловіків роль ставлення та психологічних факторів видається особливо важливою при вступі до трудового життя та розвитку психологічних ресурсів. Для жінок академічна освіта була важливішою для успішного вступу в трудове життя, а відсутність емоційної соціальної підтримки була фактором ризику для харчування, пов'язаного зі стресом.

В іншому дослідженні, присвяченому схожій проблемі, а саме особливостям ролі ресурсів особистості у зв'язку із виходом на ринок праці у віці ранньої дорослості, також отримано ряд результатів. Авторами J. D. Jensen, J.H. Andersen та T.N. Winding виявлено, що психологічні ресурси почуття узгодженості та майстерності діють як захисні фактори тривалого виключення з ринку праці в ранньому дорослому віці [12]. Самооцінка не була сильно пов'язана з включенням до ринку у ранньому дорослому віці. Виявлені гендерні та вікові відмінності, які вказують на те, що більшість із цих психологічних ресурсів мають різний вплив залежно як від віку, так і від статі. Більше того, підтримка психологічних ресурсів на вищому рівні протягом підліткового віку є важливою для збільшення шансів на більш високу включеність до ринку праці у ранньому дорослому віці.

Таким чином, вказані результати актуалізують необхідність дослідження гендерних та вікових особливостей психологічних ресурсів, їх динаміки, структури та функцій.

Висновки

Теоретичний аналіз проблеми дозволив виявити наявність ряду моделей, які описують структуру, функції та динамічні особливості психологічного ресурсу особистості. Розглянуто структурні особливості психологічних ресурсів, а саме їх об'єднання у складні системи із взаємопов'язаними елементами. Виявлено динамічні особливості ресурсу, наголошено на особливостях його розвитку в онтогенезі. Встановлено ряд функцій ресурсів, які пов'язані із успішним подоланням стресу, характеру включеності до ринку праці, підтримці психологічного та фізичного здоров'я. Розглянуті особливості актуалізують перспективу дослідження гендерних та вікових особливостей динаміки, структури та функцій психологічних ресурсів.

Література

1. Казібекова В.Ф. Психологічні ресурси особистості: філософсько-психологічний зміст. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія Психологія. 2017. Вип. 2. Том 1. C. 120-127.

2. Viktorenko S.O. Model of psychological resources of mnemic function of students.

3. Питання психології. Вісник Національного університету оборони України. 2020. Вип. 5 (58). C. 32-40.

4. Ларіна Т.О. Ресурси життєздатності: можливості реабілітації особистості. Особистість в умовах кризових викликів сучасності: матер. методол. семінару НАПН України (24 березня 2016 р.) / за ред. акад. НАПН України С.Д. Максименка. Київ, 2016. С. 479-487.

5. Даценко О.А. Психологічний ресурс особистості як наукова парадигма. Вчені записки ТНУ імені В.І. Вернадського. Серія: Психологія. Загальна психологія. Історія психології. 2020. Том 31 (70). № 4. С. 22-27.

6. Hobfoll S.E. The influence of culture, community, and the nest-self in the stress process: Advancing conservation of reources theory. Applied Psychology: An International Review. 2001. № 50. Р. 337-421.

7. Hobfoll, S.E. Social and psychological resources and adaptation. Rev. Gen. Psychol. 2002. № 6. P. 307-324.

8. Pellerin N., Raufaste E. Psychological Resources Protect Well-Being During the COVID-19 Pandemic: A Longitudinal Study During the French Lockdown. Front. Psychol. 2020. № 11. P. 1-12. URL: https://www.frontiersin.org/artides/10.3389/fpsyg.2020.590276/fun (дата звернення: 20.01.23).

9. Luthans F., Carolyn Youssef-Morgan M. Psychological Capital: An Evidence-Based Positive Approach. Management Department Faculty Publications, 2017. 165 p.

10. Rabenu E., Yaniv E. Psychological Resources and Strategies to Cope with Stress at Work. Int. J. Psychol. Res. (Medellin). 2017. №10(2). P. 8-15.

11. Reed G.M., Bower J.E., Gruenewald T.L. Psychological resources, positive illusions, and health. American Psychologist. 2000. № 55(1). P. 99-109.

12. Ek E. Psychological resources, their social antecedents, and association with wellbeing and health behaviour in early adulthood. Helsinki, 2008. 69 с.

13. Jensen, J.D., Andersen J.H., Winding T.N. Psychological resources in adolescence and the association with labour market participation in early adulthood: a prospective cohort study. BMC Public Health. 2020. № 386. P. 2-12.

References

1. Kazibekova, V.F. (2017). Psykholohichni resursy osobystosti: filosofsko-psykholohichnyi zmist [Psychological resources of the individual: philosophical and psychological content] Naukovyi visnyk Khersonskoho derzhavnoho universytetu Seriia Psykholohiia - Scientific Bulletin of Kherson State University. Psychology series, 2, 120-127 [in Ukrainian].

2. Viktorenko, S.O. (2020). Model of psychological resources of mnemic function of students. Pytannia psykholohii Visnyk Natsionalnoho universytetu oborony - Issues of psychology Bulletin of the National University of Defense of Ukraine, 5 (58), 32-40.

3. Larina, T.O. (2016). Resursy zhyttiezdatnosti: mozhlyvosti reabilitatsii osobystosti [Vitality resources: opportunities for personality rehabilitation]. Proceedings from metod. Sem. NAPN in Ukraine: «Osobystist v umovakh kryzovykh vyklykiv suchasnosti» - metod.sem. «Personality in the conditions of modern crisis challenges». (рр. 479-487). Kyiv: red. By NAPN in Ukraine S.D. Maksymenko [in Ukrainian].

4. Datsenko, O.A. (2020). Psykholohichnyi resurs osobystosti yak naukova paradyhma [The psychological resource of the individual as a scientific paradigm]. Vcheni zapysky TNU imeni V.I. Vernadskoho. Seriia: Psykholohiia. Zahalna psykholohiia. Istoriia psykholohii - Academic notes of TNU named after V.I. Vernadskyi. Series: Psychology. General Psychology. History of psychology, 4, 22-27.

5. Hobfoll, S.E. (2001). The influence of culture, community, and the nest-self in the stress process: Advancing conservation of reources theory. Applied Psychology: An International Review, 50, 337-421.

6. Hobfoll, S.E. (2002). Social and psychological resources and adaptation. Rev. Gen. Psychol. 6, 307-324.

7. Pellerin, N. & Raufaste, E. (2020). Psychological Resources Protect Well-Being During the COVID-19 Pandemic: A Longitudinal Study During the French Lockdown. Front. Psychol, 11, 1-12.

8. Luthans F. & Youssef-Morgan, Carolyn M. (2017) Psychological Capital: An Evidence-Based Positive Approach. Management Department Faculty Publications. 165.

9. Rabenu, E. & Yaniv E. (2017). Psychological Resources and Strategies to Cope with Stress at Work. Int J Psychol Res (Medellin), 10(2), 8-15.

10. Reed, G.M., Bower, J.E., & Gruenewald, T.L. (2000). Psychological resources, positive illusions, and health. American Psychologist, 55(1), 99-109.

11. Ek, E. (2008). Psychological resources, their social antecedents, and association with well-being and health behaviour in early adulthood. Helsinki, 69.

12. Jensen, J.D., Andersen, J.H. & Winding, T.N. (2020). Psychological resources in adolescence and the association with labour market participation in early adulthood: a prospective cohort study. BMC Public Health , 386, 2-12.

Размещено на Allbest.ru