Особливості емоційної сфери переселенців в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru

Національний університет цивільного захисту України

Особливості емоційної сфери переселенців в Україні

Топоренко Ганна Степанівна аспірант кафедри психології діяльності в особливих умовах

Анотація

переміщений особа емоційний адаптація

У статті розглянуті причини зростання кількості внутрішньо переміщених осіб (ВПО) в сучасній Україні та визначена необхідність у вивченні емоційної сфери цієї соціальної групи. Автор підкреслює важливість цього питання в контексті сучасної соціально-економічної ситуації в країні, оскільки ВПО стикаються з труднощами адаптації до нових умов життя та втратою родинних зв'язків. У статті проаналізовані такі емоційні сфери ВПО, як гострий стресовий розлад, посттравматичний стресовий розлад, депресію та адаптацію. Основною метою статті є вивчення емоційних сфер ВПО в Україні та розробка ефективних психологічних стратегій для підтримки їх адаптації та покращення їхнього психічного здоров'я. Автор зауважує, що ВПО є однією з найбільших і, водночас, найменш вивчених соціальних груп в Україні, що перебувають у високому ризику розвитку різних психологічних проблем, таких як тривога, депресія, ПТСР, ізоляція та соціальна відчуженість. У статті наголошено на необхідності невідкладних досліджень для підтримки успішної інтеграції ВПО в їхні нові спільноти.

Особлива увага у статті приділена психологічним аспектам відчуття реальності переселенцями. Автор наголошує на тому, що прояви тривожних та депресивних станів пов'язані першочергово із тим, що люди були вимушені покинути свої домівки або ж були насильницьким шляхом вивезені із зони проживання, що викликало відчуття втрати та нестабільності. У свою чергу автор звертає увагу на ефективні методи терапії під час посттравматичного синдрому у переселенців України.

У статті розглядаються такі методи терапії як психотерапія, емоційно- фокусована терапія, когнітивно-поведінкова терапія, сенсомоторна терапія. Ключова роль відведена медитації як способу налагодження емоційного стану та ментального здоров'я. Також автор розглядає можливість використовувати йогу та віртуальну реальність як інноваційні методи покращення психологічного та емоційного здоров'я внутрішньо переміщених осіб.

Для підтвердження наукового обґрунтування матеріалу автор додає статистичні дані та посилається на наукову літературу з даного питання. Це дозволяє стверджувати, що проблема психологічного та емоційного стану внутрішньо переміщених осіб є серйозною та потребує детального дослідження.

Ключові слова: психологія, емоційна сфера, внутрішньо переміщені особи (ВПО), методи.

Toporenko Hanna Graduate student of the Department of Psychology of Activity in Special Conditions, National University of Civil Defense of Ukraine, Kharkiv

FEATURES OF THE EMOTIONAL SPHERE OF REFUGEES IN

UKRAINE

Abstract

The article examines the reasons for the increase in the number of internally displaced persons (IDPs) in modern Ukraine and identifies the need to study the emotional sphere of this social group. The author emphasizes the importance of this issue in the context of the current socio-economic situation in the country, as IDPs face difficulties in adapting to new living conditions and the loss of family ties. The article analyzes such emotional areas of IDPs as acute stress disorder, post-traumatic stress disorder, depression and adaptation. The main goal of the article is to study the emotional spheres of IDPs in Ukraine and to develop effective psychological strategies to support their adaptation and improve their mental health. The author notes that IDPs are one of the largest and, at the same time, the least studied social groups in Ukraine, which are at high risk of developing various psychological problems, such as anxiety, depression, PTSD, isolation and social alienation. The article emphasizes the need for urgent research to support the successful integration of IDPs into their new communities.

Special attention in the article is paid to the psychological aspects of the sense of reality of the immigrants. The author emphasizes that the manifestations of anxiety and depression are primarily related to the fact that people were forced to leave their homes or were forcibly removed from their living area, which caused a sense of loss and instability. In turn, the author draws attention to effective methods of therapy during post-traumatic syndrome among immigrants from Ukraine.

The article discusses such methods of therapy as psychotherapy, emotionally focused therapy, cognitive behavioral therapy, and sensorimotor therapy. A key role is assigned to meditation as a way to improve emotional state and mental health. The author also considers the possibility of using yoga and virtual reality as innovative methods of improving the psychological and emotional health of internally displaced persons.

To confirm the scientific justification of the material, the author adds statistical data and refers to the scientific literature on this issue. This allows us to assert that the problem of the psychological and emotional state of internally displaced persons is serious and requires detailed research.

Keywords: psychology, emotional sphere, internally displaced persons (IDPs), methods.

Постановка проблеми. У зв'язку зі збільшенням кількості переселенців в Україні внаслідок бойових дій, виникає необхідність вивчення особливостей емоційної сфери цієї соціальної групи. Ця проблема є актуальною та важливою в контексті сучасної соціально-економічної ситуації в країні, оскільки переселенці стикаються зі складнощами адаптації до нового місця проживання, зі зміною соціального оточення та втратою родинних зв'язків. При цьому, наслідки цих факторів можуть вплинути на психічне здоров'я та загальне самопочуття переселенців. Тому, існує потреба у дослідженнях особливостей емоційної сфери переселенців з метою поліпшення процесу адаптації та забезпеченням їхньої успішної інтеграції в новому місці проживання.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Емоційні особливості переселенців в своїх наукових дослідженнях розглядали такі відомі психологи, як Жан-П'єр Бушар, Ненсі Стіглер, Ендрю Си Ли, Гжегож Ющик.

Так, Жан-П'єр Бушар та його співавтори досліджували вплив травмуючих подій, пов'язаних з переміщенням, які впливають на ризики розвиток у людини ряду психічних розладів, найчастіше гострого стресового розладу, посттравматичного стресового розладу, депресії, вживання психоактивних речовин і підвищеного ризику самогубства. Залежно від вибірки населення, від 30% до 80% переселенців виявили позитивний результат на посттравматичний стресовий розлад, що набагато вище, ніж у населення загалом (8%) [1]. Таким чином, автори статті дійшли до висновку, ґрунтуючись на припущенні, що населення, яке постраждало від воєнних дій, буде травмовано. Але основна увага більшості їх досліджень зосереджена виключно на посттравматичному стресовому розладі, тоді як інші психічні розлади значною мірою ігноруються. В іншій статті автор Ендрю Си Ли та співавтори розглядали психологічний дістрес, пов'язаний з переміщенням, який утворюється шляхом різних стресових факторів, включаючи розлуку із сім'єю, втрати, страх та занепокоєння про майбутнє [2]. Таким чином, автори надають перевагу саме дістресу, як основному чиннику в дослідженні особливостей емоційної сфери переселенців.

Аналіз вітчизняних наукових джерел стосовно проблеми емоційних особливостей переселенців виявив, що деякі дослідження зосереджуються на проблемах адаптації внутрішньо переміщених осіб в Україні. Наприклад, дослідження, проведені Київським інститутом соціології, показали, що серед переселенців найбільш поширені проблеми з отриманням нової роботи, недостатньою кількістю друзів та знайомих, а також з відсутністю стійкої підтримки від родини та близьких. З іншого боку, деякі дослідження свідчать про те, що переселенці мають більш високий рівень мотивації до адаптації в новому місці, ніж люди, які не змушені були змінювати своє місце проживання. Інші дослідження зосереджуються на вивченні психічного здоров'я переселенців. Наприклад, дослідження, проведені Інститутом психології імені Г. С. Костюка НАПН України, свідчать про те, що переселенці мають вищий рівень тривоги, депресії та стресу, порівняно з людьми, які не були змушені змінювати своє місце проживання. Інші дослідження свідчать про те, що переселенці мають високий рівень резилієнтності та вміння адаптуватися до нових умов, що може бути пов'язано з їхнім досвідом переїздів та змін у житті.

Результати аналізу джерел, пов'язаних з вивченням особливостей емоційної сфери переселенців в Україні, дають можливість визначити, що ключовими психологічними особливостями при переміщенні являються гострий стресовий розлад, посттравматичний стресовий розлад, депресія та адаптація. Отже, проаналізувавши вищенаведені особливості, спробуємо надати більш детальну інформацію.

Метою даної статті є вивчення особливостей емоційної сфери переселенців в Україні та розробка ефективних психологічних стратегій для підтримки їх адаптації та покращення психічного здоров'я.

Виклад основного матеріалу. Внутрішньо переміщені особи є однією з найбільших та найменш вивчених соціальних груп в Україні. Ця категорія людей зазнала насильницького переселення зі своїх рідних домівок через війну в України та перемістилась до найбільш безпечних регіонів. Вони втратили свої основні потреби в житлі, роботі, освіті та медичному обслуговуванні, що створює для них складні умови для адаптації в новому середовищі. Внутрішньо переміщені особи мають високий ризик розвитку різних психологічних проблем, таких як тривожність, депресія, посттравматичний стресовий розлад (ПТСР), ізольованість та соціальна відчуженість. Проаналізуємо кожний з них та надамо стратегію для їх вирішення.

Тривожність є однією з найпоширеніших психологічних проблем у внутрішньо переміщених осіб в Україні. Згідно з дослідженням, проведеним Українським Центром Економічних та Політичних Досліджень ім. Олександра Разумкова, понад 60% внутрішньо переміщених осіб відчувають тривогу через свою ситуацію.[3] Однією з причин тривожності у внутрішньо переміщених осіб є невизначеність щодо їх майбутнього. Багато з них втратили домівку та роботу, що призвело до зменшення їх соціальної ідентичності та зниження самооцінки. Безпека їх життя і майбутнього залишається невизначеною, що створює почуття тривоги та незахищеності [4]. Іншим фактором, який призводить до тривожності у внутрішньо переміщених осіб, є постійні напади та бомбардування, які вони можуть зазнавати на новому місці проживання. Ці люди стають свідками насильства та насильницьких дій, що може викликати тривогу та посилювати почуття незахищеності [5]. Щоб допомогти внутрішньо переміщеним особам подолати тривожність, необхідно вжити кілька заходів. По-перше, - забезпечити безпеку внутрішньо переміщених осіб. Для цього необхідно забезпечити безпеку в нових місцях проживання та вжити заходів для запобігання нападів та насильства [6]. Подруге, - надати внутрішньо переміщеним особам можливість соціальної адаптації. Для цього можна створити програми, що допоможуть цим людям знайти роботу, навчатися та знайомитися з новими людьми [7]. По-третє, - забезпечити психологічну підтримку внутрішньо переміщеним особам. Для цього можна створити спеціальні центри, які надаватимуть консультації та підтримку психологів [8].

Депресія може бути спричинена різними факторами, такими як соціальне виключення, невизначеність майбутнього та стрес, пов'язаний з переїздом та адаптацією до нового середовища. Згідно з дослідженнями, проведеними українськими вченими, близько 30% ВПО в Україні стикаються з депресією. Одним з факторів, який спричиняє депресію серед ВПО, є втрата родини та близьких людей, а також втрата соціального статусу та відчуття безпеки. У дослідженні, проведеному у 2020 році, зазначається, що серед ВПО в Україні більшість стикнулася зі смертю родичів, а також з втратою майна та інших цінностей. Крім того, депресія серед ВПО може бути спричинена також недостатньою доступністю до медичної та психологічної допомоги, особливо в умовах, коли люди змушені жити в тимчасових помешканнях або в незахищених таборах для внутрішньо переміщених осіб. Отже, важливо забезпечити доступність до якісної медичної та психологічної допомоги для ВПО, які стикаються з проблемами психічного здоров'я. Крім того, важливо забезпечити умови для соціальної та економічної адаптації ВПО, щоб зменшити стрес та невизначеність, пов'язані з переїздом та втратою дому та майна. Також, потрібно проводити дослідження з проблем психічного здоров'я серед ВПО, щоб краще зрозуміти фактори, які спричиняють депресію та інші проблеми психічного здоров'я, а також розробити ефективні методи допомоги та підтримки.

Посттравматичний стресовий розлад є однією з найбільш поширених психічних проблем серед ВПО в Україні. Дослідження, проведені Київським Інститутом Психотерапії та Консультування, показали, що 60% ВПО, які брали участь у дослідженні, страждають від ПТСР. Один зі способів лікування ПТСР є психотерапія. Дослідження, проведені Міжнародною Організацією з Міграції (МОМ), показали, що психотерапія є ефективним способом лікування ПТСР у ВПО.

У статті Кейт Мюррей та співавторів здійснено аналіз психотерапевтичних засобів лікування ПТСР у внутрішньо переміщених осіб та розглянуто ефективність різних методів психотерапії для лікування ПТСР у ВПО [9]. Дослідження показали, що когнітивно-поведінкова терапія (КПТ) та емоційно- фокусована терапія (ЕФТ) є двома найбільш ефективними методами лікування

ПТСР у ВПО. КПТ включає в себе роботу з думками та поведінкою пацієнта, що допомагає їм змінювати свої негативні думки та практикувати позитивні способи поведінки. ЕФТ складається з фокусування на емоціях, що допомагає ВПО впоратися з негативними емоціями, пов'язаними з їх травматичним досвідом.

Дослідження, проведені науковцями щодо ефективності психотерапії для лікування ПТСР у внутрішньо переміщених осіб в Україні виявили, що групова терапія може бути ефективним методом лікування ПТСР у ВПО, оскільки дозволяє пацієнтам спілкуватися з іншими людьми, які пережили подібний травматичний досвід [10]. У груповій терапії можуть використовуватися різні методики кризової підтримки. Доцільним буде вказати, що особливості роботи з тілом мають суттєве значення щодо отримання фізичної та психологічної підтримки.

Одним з методів роботи з тілом є техніка медитації, яка дозволяє пацієнтам зосередитися на своїх внутрішніх почуттях та емоціях. Дослідження показали, що медитація може допомогти пацієнтам з ПТСР зменшити симптоми тривоги та депресії [11]. Медитація може зменшити активність амігдалоїдної структури головного мозку, яка відповідає за реакцію на страх та стає гіперактивною при ПТСР [12].

Також варто зазначити, що медитаційна практика може бути корисною не лише для тих, хто страждає від ПТСР, а й для людей, які хочуть знизити рівень стресу та тривоги, поліпшити своє фізичне та психічне здоров'я [13]. Тому, медитаційна практика може бути корисною не лише для роботи з тілом при ПТСР, а й як профілактичний інструмент для здоров'я та психологічного благополуччя.

Ще одним методом роботи з тілом при ПТСР є сенсомоторна терапія, яка поєднує фізичну активність та експресивне мистецтво та включає у себе ряд технік, таких як рухова терапія, відчуттєва медитація та дихальні вправи, які допомагають пацієнтам з ПТСР зменшити напругу та підвищити свідомість про своє тіло. Дослідження показали, що сенсомоторна терапія може бути ефективним методом лікування ПТСР.

У своїй роботі автор статті Огден та співавтори описують дослідження, в якому брали участь пацієнти з ПТСР, які пройшли сенсомоторну терапію. Результати показали значний рівень поліпшення симптомів ПТСР та зниження рівня тривоги у пацієнтів [14].

Іншою методикою роботи з тілом є йога. Йога - це давній метод зі сходу, який включає у себе практикування фізичних вправ, медитацію та глибоке дихання. Вона може допомогти людям з ПТСР знизити рівень тривоги, покращити настрій та якість сну. Йога може допомогти стабілізувати нервову систему та знизити рівень активації симпатичної нервової системи, що зазвичай збільшується при ПТСР. Ряд досліджень показали, що практика йоги може покращити регулювання дихання та серцево-судинну функцію, знизити рівень кортизолу в крові, який відповідає за реакцію на стрес. Також практика йоги може допомогти покращити якість життя загалом, зокрема підвищити рівень задоволеності життям, знизити рівень стресу та покращити сон [11].

Актуальним та новітнім у лікуванні ПТСР є використання віртуальної реальності, що запропоновано дослідником Джаванбахтом Арашем. Він здійснював вплив на пацієнтів із ПТСР, що відносились до статусу внутрішньо переміщених осіб. Крім того, у статті досліджується можливість використання віртуальної реальності (ВР) для лікування ПТСР у ВПО, де вказується, що цей метод може стати ефективним методом лікування, оскільки дозволяє створити контрольоване середовище, яке може допомогти пацієнтам звикнути до тих ситуацій, які спричиняють їх травматичний досвід [15].

Дослідження показали, що ВР може бути ефективнішим методом лікування ПТСР, ніж традиційні методи психотерапії, такі як КПТ та ЕФТ. ВР може створювати іммерсивне середовище, що дозволяє пацієнту відчувати, ніби він перебуває у реальному світі, але без ризику травми. Це дає можливість відтворити та змоделювати травматичні події, з якими стикається пацієнт, у контрольованому середовищі. Таким чином, пацієнт може поступово звикнути до подразника та контролювати свої реакції на травматичні події.

Крім того, важливо враховувати можливі обмеження використання ВР для лікування ПТСР. Наприклад, деякі пацієнти можуть не бути готові до емоційного навантаження, пов'язаного зі згадуванням травматичних подій. Також, недостатньо досліджень щодо ефективності ВР для лікування ПТСР у дітей та підлітків. Отже, використання віртуальної реальності для лікування ПТСР у внутрішньо переміщених осіб є перспективним напрямком в лікуванні цієї складної психічної хвороби. Воно може бути менш коштовним та доступним для пацієнтів та психотерапевтів, а також допомагати у зменшенні симптомів та покращенні якості життя пацієнтів. Однак, для того, щоб ВР став ефективним методом лікування ПТСР, потрібно провести більше досліджень, враховуючи різні групи населення та соціокультурні особливості.

Окрім психотерапевтичної роботи, доцільно звернути увагу на психопрофілактику та психогігієну особистості. У зв'язку з цим рекомендується значну увагу приділяти фізичному здоров'ю, фізичній активності, як запоруці здорового психічного стану.

Фізичну активність як спосіб лікування ПТСР у внутрішньо переміщених осіб вивчала Маріанна Пургато та співавтори, які вважають її необхідною умовою корекції психоемоційних станів. Окрім психотерапії, у статті розглядається можливість використання фізичної активності для лікування ПТСР у ВПО. Фізична активність може допомогти пацієнтам впоратися зі стресом та тривогою, які пов'язані з їх травматичним досвідом. Дослідження показали, що фізична активність може бути ефективним методом лікування ПТСР у ВПО, оскільки допомагає знижувати рівень тривоги та стресу [16].

Отже, на основі проведених досліджень можна зробити висновок, що лікування ПТСР у внутрішньо переміщених осіб в Україні через війну може бути досить складним процесом. Проте, з використанням різних методів психотерапії, таких як КПТ, ЕФТ та групова терапія, а також фізичної активності та ВР, можна допомогти ВПО впоратися зі своїм травматичним досвідом та подолати ПТСР. Для досягнення найкращих результатів лікування ПТСР у ВПО, може бути важливим використання інтегрованого підходу, який поєднує різні методи терапії та підтримку спеціалізованих медичних центрів.

При цьому, необхідно звернути увагу на необхідність розробки та впровадження програм підтримки та допомоги ВПО, що стали жертвами війни, які б допомогли відновити їхнє психічне здоров'я та підвищити їхню соціальну інтеграцію. Такі програми можуть включати в себе надання психологічної та медичної допомоги, професійну підготовку, програми зайнятості та інші види підтримки. У зв'язку з тим, що ПТСР у ВПО є досить поширеним явищем, зокрема в Україні через війну, важливо звернути увагу на профілактичні заходи, які допоможуть запобігти розвитку цього захворювання у ВПО. Такі заходи можуть включати в себе проведення психологічної підготовки до можливих травматичних подій, налагодження комунікації між ВПО та іншими соціальними групами, розробку програм здорового способу життя та інші.

Отже, ПТСР у внутрішньо переміщених осіб в Україні через війну є серйозною проблемою, яка потребує уваги та підтримки. Лікування ПТСР у ВПО може бути ефективним за умови використання інтегрованого підходу та розробки програм підтримки та профілактики. Для досягнення найкращих результатів необхідне залучення фахівців та ресурсів з різних сфер, включаючи медичних працівників, психологів, соціальних працівників та державні органи.

Інтегрований підхід до лікування ПТСР включає в себе використання різноманітних методів терапії, таких як психотерапія, фармакотерапія, арт- терапія, музикотерапія та інші. Для досягнення максимальної ефективності, лікування повинно бути індивідуалізованим та орієнтованим на потреби кожного конкретного пацієнта.

Найбільш ефективним методом лікування ПТСР є когнітивно- поведінкова терапія (КПТ), яка полягає у зміні негативних думок та переконань, пов'язаних з травмою, та впровадження нових, позитивних переконань та поведінкових реакцій. КПТ може бути проведена як індивідуально, так і у груповій формі.

Окрім терапевтичних методів, важливим елементом лікування ПТСР є підтримка соціальної інтеграції пацієнтів. Це може включати в себе надання підтримки у пошуку роботи та житла, розвитку соціальних контактів та інших аспектів, що допомагають пацієнтам повернутися до нормального життя після травматичної події.

Ізольованість та соціальна відчуженість це стани, коли людина відчуває себе відокремленою від інших людей та відчуває відсутність підтримки. ВПО відчувають, що їх життя зупинилося, вони не можуть знайти сталий притулок та пристосуватися до нових умов. Недостатня увага до потреб ВПО з боку влади та громадськості також поглиблює їх ізольованість. Хоча уряд України прийняв ряд законів та програм для підтримки ВПО, вони не завжди ефективні та недостатні для забезпечення життєвих потреб ВПО.

Однією із актуальних проблем, з якими зіткаються переселенці - дискримінація ВПО. У наукових дослідженнях аналізуються причини дискримінації та визначається факт її підсилення стереотипами щодо їхньої національності, віросповідання та інших аспектів їхньої ідентичності. Це може створити бар'єри для ВПО в знаходженні роботи та налагодженні взаємодії з новою спільнотою. Подолання ізольованості та соціальної відчуженості ВПО в Україні потребує комплексного підходу та координації зусиль влади, громадськості та міжнародних організацій.

Один з можливих способів подолання ізольованості ВПО - це покращення інфраструктури та доступу до житла, освіти та медичної допомоги. Уряд повинен забезпечити належне фінансування програм та проектів, спрямованих на покращення умов життя ВПО та забезпечення їхнього доступу до освіти та медичної допомоги. Крім того, необхідно забезпечити ВПО можливість зайнятості та налагодження взаємодії з новою спільнотою. Влада повинна підтримувати створення робочих місць та підприємницької ініціативи серед ВПО. Також важливо забезпечити інтеграційні програми, що допоможуть ВПО адаптуватись до нового середовища та налагодити взаємодію з іншими громадянами.

Громадські та міжнародні організації можуть відіграти важливу роль у підтримці ВПО та боротьбі з соціальною відчуженістю. Наприклад, громадські організації можуть створити центри соціальної підтримки, що надають послуги ВПО, включаючи психологічну допомогу та консультації з працевлаштування. Міжнародні організації можуть надавати фінансову та технічну допомогу для покращення умов життя та доступу до освіти та медичної допомоги для ВПО.

Висновки

Дослідження особливостей емоційної сфери переселенців в Україні є актуальним в контексті сучасної соціально-економічної ситуації в країні. Внутрішньо переміщені особи є однією з найбільших та найменш вивчених соціальних груп в Україні. Зазначені переселенці зазнали насильницького переселення через війну в Україні та перемістилися до найбільш безпечних регіонів. Вони втратили свої основні потреби в житлі, роботі, освіті та медичному обслуговуванні, що створює для них складні умови для адаптації в новому середовищі.

На основі аналізу джерел, пов'язаних з вивченням особливостей переселенців в Україні, можна зробити висновок, що ключовими особливостями емоційної сфери при переміщенні є гострий стресовий розлад, посттравматичний стресовий розлад, депресія та адаптація. Отже, підтримка адаптації переселенців є важливою для покращення їхнього психічного здоров'я та успішної інтеграції в новому місці проживання.

Для досягнення мети статті, яка полягає у вивченні особливостей емоційної сфери переселенців в Україні та розробці ефективних психологічних стратегій для підтримки їх адаптації та покращення психічного здоров'я, можуть бути розроблені різноманітні програми та інтервенції, які спрямовані на зменшення стресу та підвищення рівня психологічної підтримки для цієї соціальної групи. Згідно з цією статтею, внутрішньо переміщені особи мають високий ризик розвитку різних психологічних проблем. Це може призвести до страждань, а також до втрати надії на майбутнє та зниження якості життя. Тому, щоб забезпечити успішну адаптацію переселенців в новому середовищі, потрібні ефективні психологічні стратегії.

Першим кроком для допомоги внутрішньо переміщеним особам є визнання того, що переселенці потребують цієї допомоги, та надання їм підтримки. Важливою складовою є надання доступу до психологічної допомоги та консультацій, які можуть допомогти переселенцям змиритися зі своєю новою ситуацією та знайти шлях до успішної адаптації.

Література

Bouchard, J.-P., Stiegler, N., Padmanabhanunni, A., Pretorius, T B. Psychotraumatologie de la guerre en Ukraine: la question de la prise en charge psychologique des victimes refugiees ou restees en Ukraine. Annales Medico-psychologiques, revue psychiatrique. Volume 181. 1. 2023. P. 8-11.

C.K. Lee., A., Khaw, Fu-Meng, E.S.Lindman, A., Juszczyk, G. Ukraine refugee crisis: evolving needs and challenges. Public Health. 2023. Р. 41-45. doi: 10.1016/j.puhe.2023.01.016

International Organization for Migration. Ukraine Migration Profile. 2018. URL: https://migration.iom.int/europe/sites/default/files/Ukraine_MP_2018_ENG.pdf

The United Nations Refugee Agency. Ukraine Situation. 2020. URL: https ://www.unhcr.org/uk/ukraine- situation. html

Kira, I., Alawneh, A., Aboumediene, S., & Mohanesh, J. Trauma, PTSD, anxiety, and coping strategies among Palestinians in the Gaza Strip. Journal of Traumatic Stress, 2019. 32(6), Р 1009-1018.

United Nations Office for the Coordination of Humanitarian Affairs. Ukraine: Protection Cluster Factsheet. 2018. URL: https://www.humanitarianresponse.info/sites/ www.humanitarianresponse.info/ files/documents/files/ukraine_protection_cluster_factsheet_august_ 2018.pdf

International Organization for Migration. Internally Displaced Persons in Ukraine: A Socio - Economic Profile. 2016. URL: https://publications.iom.int/system/files/pdf/idp_ukraine_ report_en.pdf

World Health Organization. Depression and Other Common Mental Disorders: Global Health Estimates. 2017. URL: https://www.who.int/mental_health/management/depression/ prevalence_global_health_estimates/en/

Murray, К., Davidson, G., Schweitzer, R. Review of Refugee Mental Health Interventions Following Resettlement: Best Practices and Recommendations. Am J Orthopsychiatry. 2010. 80(4). Р 576-85. doi: 10.1111/j.1939-0025.2010.01062.x.

Diagnostic and Statistical Manual of Mental Disorders, 5th Edition American Psychiatric Association. Washington: American Psychiatric Association. 2013.

L. Niles, B., L. Mori, DeA., Polizzi, C., Pless Kaiser A., Weinstein, E. S., Gershkovich M., Wang, Ch. A systematic review of randomized trials of mind-body interventions for PTSD. J Clin Psychol. 2018.74(9). Р 1485-1508. doi: 10.1002/jclp.22634.

Khoury, B., Sharma, M., Rush, S. E., Fournier, C. Mindfulness-based stress reduction for healthy individuals: a meta-analysis. J Psychosom Res. 2015. 78(6) Р. 519-28. doi: 10.1016/j.jpsychores.2015.03.009.

Ogden, P, Pain, C., Fisher, J. A sensorimotor approach to the treatment of trauma and dissociation. Psychiatr Clin North Am. 2006. 29(1). Р. 263-79. doi: 10.1016/j.psc.2005.10.012.

15 Javanbakht A. Innovations in the treatment of post-traumatic stress disorder. Detroit. 2022.

Purgato, M., Richards, J., Prina, E., Kip. A., Del Piccolo, L., Michencigh, G., Rimondini, M., Rudi, D., Vitali, F., Carta, M. G., Morina, N., Schena, F., Barbui, C. Efficacy of physical activity interventions on psychological outcomes in refugee, asylum seeker and migrant populations: A systematic review and meta-analysis. Psychology of Sport and Exercise (IF 3.4). 2021. DOI: 10.1016/j .psychsport.2021.101901.

References

Bouchard, J.-P, Stiegler, N., Padmanabhanunni, A., Pretorius, T. (2023). Psychotraumatologie de la guerre en Ukraine: la question de la prise en charge psychologique des victimes refugiees ou restees en Ukraine. Annales Medico-psychologiques, revue psychiatrique. 181. 1. 8-11.

C.K. Lee., A., Khaw, Fu-Meng, E.S.Lindman, A., Juszczyk, G. (2023). Ukraine refugee crisis: evolving needs and challenges. Public Health. 41-45. doi: 10.1016/j.puhe.2023.01.016

International Organization for Migration. (2018).Ukraine Migration Profile. URL: https://migration.iom.int/europe/sites/default/files/Ukraine_MP_2018_ENG.pdf

The United Nations Refugee Agency. (2020). Ukraine Situation. URL: https://www.unhcr.org/uk/ukraine-situation.html

Kira, I., Alawneh, A., Aboumediene, S., & Mohanesh, J. (2019). Trauma, PTSD, anxiety, and coping strategies among Palestinians in the Gaza Strip. Journal of Traumatic Stress. 32(6). 1009-1018.

United Nations Office for the Coordination of Humanitarian Affairs. (2018). Ukraine: Protection Cluster Factsheet. URL: https://www.humanitarianresponse.info/sites/ www.humanitarianresponse.info/ files/documents/files/ukraine_protection_cluster_factsheet_august_2018.pdf

International Organization for Migration. Internally (2016). Displaced Persons in Ukraine: A Socio - Economic Profile. URL: https://publications.iom.int/system/files/pdf/idp_ ukraine_report_en.pdf

World Health Organization. (2017). Depression and Other Common Mental Disorders: Global Health Estimates. URL: https://www.who.int/mental_health/management/depression/ prevalence_global_health_estimates/en/

Murray, К., Davidson, G., Schweitzer, R. (2010). Review of Refugee Mental Health

Interventions Following Resettlement: Best Practices and Recommendations. Am J

Orthopsychiatry. 80(4). 576-85. doi: 10.1111/j.1939-0025.2010.01062.x.

Diagnostic and Statistical Manual of Mental Disorders. (2013). 5th Edition American Psychiatric Association. Washington: American Psychiatric Association.

L. Niles, B., L. Mori, DeA., Polizzi, C., Pless Kaiser A., Weinstein, E. S., Gershkovich M., Wang, Ch. (2018). A systematic review of randomized trials of mind-body interventions for PTSD. J Clin Psychol. 74(9). 1485-1508. doi: 10.1002/jclp.22634.

Khoury, B., Sharma, M., Rush, S. E., Fournier, C. (2015). Mindfulness-based stress reduction for healthy individuals: a meta-analysis. J Psychosom Res. 78(6). 519-28. doi: 10.1016/j.jpsychores.2015.03.009.

Ogden, P., Pain, C., Fisher, J. (2006). A sensorimotor approach to the treatment of trauma and dissociation. Psychiatr Clin North Am. 29(1). 263-79. doi: 10.1016/j.psc.2005.10.012.

Javanbakht A. (2022). Innovations in the treatment of post-traumatic stress disorder.Detroit.

Purgato, M., Richards, J., Prina, E., Kip. A., Del Piccolo, L., Michencigh, G., Rimondini, M., Rudi, D., Vitali, F., Carta, M. G., Morina, N., Schena, F., Barbui, C. (2021). Efficacy of physical activity interventions on psychological outcomes in refugee, asylum seeker and migrant populations: A systematic review and meta-analysis. Psychology of Sport and Exercise (IF 3.4). DOI:10.1016/j.psychsport.2021.101901.

Размещено на Allbest.ru